Теги: free trade agreement
П’ять кроків до успіху в Канаді: на що потрібно звернути увагу українським виробникам одягу

Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла NV.UA про специфіку канадського ринку одягу та поділилася п’ятьма практичними порадами для українських виробників, що допоможуть їм стати успішними експортерами до Канади   

Канада – північна країна. Завдяки переважно холодним кліматичним умовам, вона є потужним гравцем на ринку теплого одягу та домівкою таких всесвітньо відомих брендів як Canada Goose, Mackage, Sentaler, Rudsak або Moose Knuckles. Канадські споживачі в 2018 році витратили на одяг 36 млрд CAD. А імпорт одягу в Канаді зріс із 10,1 до 12,5 млрд CAD за останні чотири рокі. І це безумовно хороша новина для українських компаній, адже завдяки дії Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) та відміні ввізних мит, вітчизняний одяг має 18% фори на канадському ринку порівняно до імпорту з таких потужних світових гравців як, наприклад, Китай. Все це створює привабливі умови для заохочення українських виробників одягу до експорту у Канаду саме зараз.

Кожен виробник, безперечно, має свій власний шлях виходу на новий ринок. Однак, базуючись на досвіді роботи Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), ми радимо українським компаніям зробити п’ять основних кроків.

Перший крок – наявність англомовного веб-сайту. Вислів «Якщо вас не має в Гугл, то ви не існуєте» чули всі, але не всі сприймають це як керівництво до дії. Простий, але зрозумілий сайт, на якому представлена продукція виробника та основна інформація про компанію на хорошій англійський мові – це єдина можливість справити позитивне перше.

Чіткі фотографії, склад тканини з описом варіантів догляду, існуючи розміри, та ціни – ось необхідна інформація on-line.

Основним та вирішальним інструментом на будь-якому ринку є ціна. Тому, другий і дуже важливий крок – це детально та вдумливо прорахована експортна ціна. Підприємству, яке ще не має експортного досвіду, це досить важко. В нагоді може стати детальний аналіз роздрібних цін конкурентів на подібну продукцію у мережі потенційного рітейлера. Також треба мати чітке розуміння подальшої логістики, та додаткових витрат, пов’язаних з відправленням продукції за океан (транспортування, страхування, послуги брокера, маржа імпортера, тощо). То ж, в залежності від того, ким є канадський покупець – великим рітейлером або маленьким бутиком – роздрібну ціну у кінцевого споживача треба розділити на 3, або на 6, щоб приблизно отримати ціну виробника. Українські виробники зазвичай оперують цінами в американських доларах чи євро, тож треба пам’ятати про курс конвертації у канадський долар. Не варто також у розрахунки експортної ціни включати додаток на додану вартість.

Канада – мультинаціональна країна, яка складається з багатьох груп, переважно, за етнічною ознакою, і всі мають різні уподобання у стилях. Так, цілком звичайна картина, коли люди взимку одягають «пуховик» у поєднанні зі «шльопками», або шорти з хутровими зимовими чоботами.

Достаток не має ніякого значення, визначальним фактором є сама людина і її успіхи. Одяг повинен бути, в першу чергу, зручним та охайним, а ще й доступним за ціною (affordable). Тому канадійці зазвичай купують багато одягу, аби мати можливість кожен день надівати щось новеньке, не витрачаючи при цьому багату часу на прання та прасування.

Пригадую історію, яку розповів мій знайомий, який нещодавно переїхав до Канади та знайшов першу роботу. Відповідальна робота в офісі, менеджерська посада, велика компанія, тож перевагу він віддав класичному костюму з краваткою. Його канадські колеги були страшенно здивовані і весь день допитувалися у нього у чому причина такого урочистого стилю. Варіантів пропонувалася маса – від хрестин до похорон, тож наступного дня він вимушений був змінити свій «лук» на більш демократичний.

У великих містах, Торонто і Монреалі, вся система транспорту та соціальна інфраструктура сплановані таким чином, що на вулицю можна не виходити місяцями – підземні переходи з магазинами та ресторанами, прямий вихід з будівель на підземні транспортні зупинки суттєво зменшують попит на важкий та теплий зимовий одяг. Усвідомлення цих особливостей та прощання із стереотипами є третім кроком на шляху українського експортера одягу до Канади.

Крок четвертий – позбутися хибних переконань відносно власної продукції. Наші виробники вважають, що досить запропонувати продукцію високої якості, вироблену в Україні із застосуванням сучасних технологій з натуральних тканин і її одразу всю скуплять. Можливо, ця схема працює в Європі, Азії або на Близькому Сході. Канадський ринок – зовсім інший.

Kанадські байєри високо оцінили якість української продукції під час торгівельної місії проекту CUTIS. Український продукт вигідно відрізняється від конкурентних сучасністю та відповідністю найпередовішим тенденціям моди. Як зауважив канадський експерт, українці навіть панчохи вміють робити звабливими.

Але в Канаді перевагу віддають практичному одягу, який можна прати в машині без подальшого прасування, виготовленому з тканин з поліестром, віскозою та еластаном. Одяг повинен бути легким, зручним, комфортним, недорогим і, тільки в останню чергу, красивим. Розглядати придбання пальто в якості сімейної інвестиції тут не прийнято. Для багатьох українських виробників, особливо тих, хто має досвід експорту, така ситуація є неприємною несподіванкою. Навіть укладена угода про безмитну торгівлю не рятує положення, адже доводиться конкурувати з компаніями з Індії, Пакистану, Китаю, продукція яких, хоч і обкладається митом, все-одно виявляється дешевше за вітчизняну.

Крок пятий – підготуватися до презентації власної продукції потенційному покупцеві. Здавалося б нічого складного. Але це дуже відповідальний крок у пошуку замовлень на канадському ринку. Великі канадські байєри «балувані» і звикли до черг з потенційних постачальників у своїх приймальнях. Так, під час торгової місії CUTIS, один з відомих байєрів зазначив, що отримує в середньому 180 імейлів на день з комерційними пропозиціями з усього світу. Тож можете уявити, якою якісною та незвичайною повинна бути пропозиція, яка приверне його увагу!

Бізнесмени, які ведуть переговори з канадцями, повинні бути добре поінформовані та обізнані про найдрібніші деталі своїх пропозицій. Обізнаність та чесність високо цінуються. Канадці не сприймають ухиляння від відповідей. Наше улюблене «А скільки ви дасте?» чудово працює в Одесі, але в Канаді це сприймається як непрофесіоналізм. Відповідь питанням на питання ставить хрест на продовженні будь-якого подальшого спілкування.

Виникає логічне питання, раз все так складно, то чи варта шкурка вичинки? Чим же так привабливий ринок Канади і чому на нього варто виходити українським виробникам?

Ринок Канади – це, в першу чергу, стабільність. Отримавши нового постачальника, канадський байєр схильний до співпраці з ним на довгостроковій основі – 10-20-30 років, і це далеко не найбільш вражаючі уяву терміни. Купівельна спроможність канадців набагато більше українців чи поляків. Так, у 2018 році канадські споживачі витратили на товари та послуги (FMCG) 8 650 канадських доларів. А українці для порівняння – лише близько 4 000 канадських доларів. А крім того, Канада – найближчий сусід самої економічно розвиненої країни світу США, і товару з канадського ринку набагато простіше перетнути південний кордон, ніж намагатися завести контакти в США з України.

Під час роботи проекту напрацьовано багато практичної та теоретичної інформації, що стане у нагоді будь-якому виробнику, що планує експортувати до Канади. З найсвіжішого – це галузеві практичні підручники, що об’єднують всю накопичену базу знань стосовно експорту взуття, одягу, меблів, продуктів та ІСТ послуг. В разі виникнення потреби у «живому» консультуванні можна звертатися до Канадсько-української торгової палати, яка надає практичні поради та консультує з питань експорту до Канади більше 25 років.

Автор: Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Новое Время 

Експорт органічної продукції до Канади: які зміни відбулися за останній рік

Попит на органічну продукцію росте в усьому світі. І Канада — не виняток.

Саме такий висновок можна зробити, ознайомившись зі звітом «Світ органічного сільського господарства 2019», який нещодавно був опублікований провідними організаціями FIBL та IFOAM.

Світові тренди

Отже, за результатами 2017 року продажі органічних харчових продуктів та напоїв сягнули рекордної позначки в 90 млрд євро. Починаючи з 2000 року, цей показник зріс у 5,5 разів, а у порівнянні з 2016-им — на 8%.

Північна Америка та Європа залишаються лідерами по споживанню органіки — на них припадає до 90% всіх продажів у світі. Перше місце зі значним відставанням від інших займають США, близько половини світового ринку органічної продукції припадає на Штати. Далі йдуть Німеччина та Франція.

Канада із обсягом органічного ринку у 3 млрд євро вийшла з п’ятірки світових лідерів органічного ринку. Тепер вона займає шосте місце у світовому рейтингу.

Країнами-лідерами із найбільшою площею земель під органічним обробітком стали Австралія, Аргентина та Китай.

Обсяги продажів органічних товарів у мережах супермаркетів у 2017 році

 

Особливості канадського органічного ринку

Основні канадські виробники органічної продукції розміщені в основному в провінціях Онтаріо, Квебек та Британська Колумбія. Причина проста. Саме ці регіони характеризуються більшими розмірами ринку (густота населення) та його зрілістю, тобто готовністю платити більше за органіку.

Розуміючи перспективність органічного ринку, канадські урядовці вживають заходів задля його підтримки. Наприклад, провінція Квебек поставила ціль до 2025 року подвоїти площу земель під органічним обробітком порівняно з 2015 роком.

Канада найбільше виробляє органічної продукції в таких сегментах як молочна продукція, готова їжа, хлібобулочні вироби. Ну і, звичайно, виготовляється чимало органічного кленового сиропу.

Їжа та напої займають 93,5% органічного ринку Канади. Через значний споживчий попит канадський органічний ринок зростає швидше за середні показники харчової галузі. У період 2012-2017 рр. середньорічний приріст сектору склав 8,4%.

Згідно зі статистикою, в 2017 році дві третини канадців купували органічні товари щотижня. В 2016 році таких було лише 56%.

Міленіали — фани органічних товарів. Більше 83% людей, народжених у 1981-1999 рр., купують органічні товари щотижня.

Канада чимало імпортує органічних товарів, що є чудовою можливістю для українських компаній. Зокрема, в 2016 році до Канади було завезено органіки на суму в 637 млн канадських доларів.

На даний момент Україна експортує до Канади передусім органічну сільгоспсировину, хоча більш прибутковим був би експорт продуктів переробки. Найбільші перспективи на канадському ринку мають такі групи товарів як сушені та заморожені овочі, рослинні олії, соки та напої, джеми, пастила, мед тощо.

Згідно відкритого реєстру сертифікаційної компанії «Органік стандарт», станом на травень 2019 року 9 українських виробників успішно пройшли сертифікацію за канадськими органічними стандартами COR.

Окремі українські виробники органіки вже мають успішні кейси продажу власної продукції на цей ринок. Наприклад, один із найбільших українських органічних виробників ПП «Агроекологія» (більше інформації можна дізнатися з відео).

Якщо ваша компанія теж зацікавлена в отриманні канадського органічного стандарту, то звертаємо увагу, що проект СUTIS співфінансує таку сертифікацію (більше за посиланням).

Зміни канадського законодавства

15 січня 2019 року вступили в дію Положення про безпечні харчові продукти для канадців (SFFC), які фактично прописують політику в сфері виробництва та реалізації харчових продуктів. Це новий документ, який об’єднує регулювання харчового сектору.

Питання виробництва, імпорту та експорту органіки регулює розділ 13 SFFC. Відповідно до нього, будь-які товари харчового призначення, насіння чи корм для тварин, що заявлені як органічні, підпадають під нагляд регуляторного органу Canada Food Inspection Agency (CFIA).

Разом з тим, CFIA не контролює обіг органічного канабісу, косметики, їжі для домашніх тварин та біологічно активних добавок. Згадування канабісу в цьому переліку є намаганням прояснити ситуацію із його легалізацією на території Канади з осені 2018 року.

Починаючи із 15 січня 2021 року органічні товари із сектору органічної аквакультури також будуть підпадати під дію положень SFFC.

Регуляторні зміни в сфері органічного виробництва вступлять в силу не відразу, а поступово впродовж наступних 12-30 місяців (до січня 2020 року — липня 2021 року). Очевидно, це зроблено задля плавного переходу органічного сектору Канади на нові «регуляторні рейки».

До уваги українських експортерів органіки до Канади. Виробництво органічної продукції, що має право продаватися в Канаді, регулюється наступними канадськими органічними стандартами: CAN/CGSB 32.310 — Organic Production Systems — General Principles and Management Standards; CAN/CGSB 32.311 — Organic Production Systems — Permitted Substances Lists.Але важливо мати на увазі, що їх також планують переглянути в 2020 році.

Крім того, органічні товари будуть окремо винесені в рамках Automated Import Reference System (AIRS). Що це за система? Це ресурс для отримання інформації про умови імпорту до Канади окремих категорій с/г продукції. Ввівши назву категорії товару, ви отримуєте деталізовану інформацію щодо умов імпорту. В 2019 році органічні свіжі фрукти та овочі стануть першими категоріями, до яких буде застосований такий підхід. Це полегшить життя імпортерам до Канади: вони матимуть доступ до детальних регуляторних інструкцій для окремих категорій органічних товарів.

Нагадаємо, що Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) — це 5-річна (2016-2021) ініціатива уряду Канади, спрямована на нарощування експорту з України до Канади та збільшення інвестицій з Канади до України. Проект фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади. Проект реалізується Конференційною радою Канади спільно з Канадсько-українською торговою палатою.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: agroportal.ua

Українські виробники одягу та взуття на канадському ринку: все тільки починається

Українські виробники взуття та одягу вперше взяли участь у міжнародних виставках, що відбувалися в Торонто. Які компанії були представлені на канадських trade show та які основні висновки можна винести з виставок? Стаття Наталі Павлюк, старшого асистента проекту CUTIS в Україні, для журналу «Все для легкої промисловості»

Канадський ринок стає все ближче для українського бізнесу. За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за 8 місяців 2018 року Україна експортувала до Канади товарів на 45,5 млн дол США. Це майже в півтори рази (+45,8%) більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Важливо відмітити позитивний тренд. Якщо ще 5-10 років про вихід на канадський ринок говорив в основному великий бізнес, то зараз все більше вітчизняних малих та середніх підприємств хочуть спробувати свої сили в Канаді.

Зростанню показників експорту в тому числі сприяло впровадження угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA), яка відкрила вітчизняним компаніям додаткові можливості для експорту на перспективний канадський ринок. Угода, яка вступила в силу 1 серпня 2017 року, зокрема, передбачає відміну ввізних мит на 98% українських товарів.

Фокус – на малий та середній бізнес

Потужним допоміжним інструментом в розвитку експорту до Канади є Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. CUTIS – це п’ятирічний (2016-2021 р.р.) проект міжнародної технічної допомоги, що фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади та виконується Конференційною Радою Канади у партнерстві з Канадсько-Українською Торговою Палатою.

Наразі CUTIS реалізовує першу хвилю програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у п’яти пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів, кондитерських виробів, а також ІТ-сектор. В фокусі проекту – малі та середні підприємства (МСП), які на думку проекту, мають хороші перспективи на ринку Канади.

Після отримання заявок від зацікавлених компаній відбувалися два етапи відбору. В результаті були відібрані 8 виробників одягу та 8 виробників взуття, які в рамках співпраці з проектом були представлені на профільних виставках в Торонто в серпні 2018 року. Для компаній, що пройшли відбір, було проведене навчання за участю провідних канадських експертів. Вказані експерти супроводжували компанії-учасників виставки та надавали їм професійні консультації як в період поїздки, так і під час підготовки до виставок.

Toronto Shoe Show

Міжнародна виставка Toronto Shoe Show проходила в Торонто з 19 по 21 серпня. На виставці були представлені понад 700 брендів європейських виробників взуття та аксесуарів.

Українську взуттєву галузь представляли вже відомі торгові марки:

  • Belsta (м. Білгород-Дністровський, один із найбільших виробників домашнього взуття в Україні);
  • Caman (м. Бровари, займається пошиттям стильного чоловічого та жіночого взуття, а також спеціалізованого спортивного взуття);
  • InBlu (спільне українсько-італійське підприємство, що виготовляє взуття на базі Київської взуттєвої фабрики);
  • KaDar (м. Луцьк, робить ставку на виробництво чоловічого взуття в форматі casual);
  • Kredo (м. Хмельницький, спеціалізується на зимовому взутті на підошві з ЕВА);
  • Krok (м. Житомир, один із найбільших виробників промислового взуття та взуття для військових);
  • Litma (м. Хмельницький, надзвичайно широкий вибір гумового взуття);
  • Olteya (м. Житомир, спеціалізується на виробництві жіночого шкіряного взуття).

Trade show в Торонто стало ще одним доказом того, що українське взуття – це чудове поєднання комфорту, якості та сучасного дизайну.

Які висновки можна винести з виставки?

По-перше, найбільшим попитом користується повсякденне взуття, легке, гнучке та зручне. Більш формальні моделі належать до «нішевих» продуктів. Кросівки – найбільш популярний різновид взуття для обох статей та всіх вікових груп.

Зимові черевики – найбільш конкурентний сегмент ринку взуття, оскільки в канадському кліматі вони є необхідністю. Причому, українським виробникам варто зосередитися на продукції з якісної сировини. Зростає важливість високотехнологічних матеріалів, таких, як водонепроникна шкіра.

Бренд є ключовим фактором на ринку взуття для обох статей та всіх видів взуття: споживачі зазвичай мають високий рівень лояльності до брендів взуття. Канадці готові заплатити високу ціну за якісне брендове взуття.

Тому українським компаніям є сенс придивитися до можливостей виготовлення взуття під private label для канадських компаній, адже виведення на ринок українського бренду потребуватиме великих маркетингових витрат, які під силу далеко не всім підприємствам.

Apparel Textile Sourcing Canada

Міжнародна виставка Apparel Textile Sourcing Canada проходила 20-22 серпня та об’єднала більше 500 виробників одягу з більш ніж 20 держав світу. Це найбільша виставка Канади, яка покликана познайомити представників fashion індустрії, виробників одягу та тканин, а також рітейлерів.

Українські виробники одягу опинилися у компанії з підприємствами з Китаю, Канади, США, Швейцарії, Індії, Бангладешу, В’єтнаму, Пакистану, Шрі-Ланки, Непалу, Південної Кореї, Індонезії, Колумбії, Гватемали, Мексики та Перу.

Вітчизняну легку промисловість в Канаді представили як вже добре відомі торгові марки, так і невеликі підприємства, що на початку свого шляху:

  • Andre TAN (жіночий дизайнерський одяг);
  • Berserk Sport (спортивний одяг);
  • Буквиця (чоловічий та жіночий одяг, аксесуари);
  • AnnaFoxy (жіночий casual одяг, білизна, аксесуари);
  • RITO (чоловічий та жіночий трикотажний одяг);
  • Soho Chic (жіночий одяг);
  • Рубіжанська панчішна мануфактура (шкарпетки);
  • Lagrand (фабрика Lesya, жіночі та чоловічі брюки).

Вперше п’ять українських брендів – Andre TAN, Soho chic, Berserk Sport, Буквиця та Rito – взяли участь в fashion show, що відбувалося в рамках виставки. Це говорить про високий рівень моделей, розроблених та пошитих в Україні.

Участь вітчизняних компаній на виставках такого рівня доводить, що українська продукція – це оптимальне поєднання найкращих тканин, сміливих дизайнерських рішень, доступних цін та найвищих стандартів якості.

На що варто звернути увагу українським виробникам одягу, які також зацікавлені в виході на канадський ринок? Фактично прослідковуються дві протилежні тенденції. З одного боку, зростає попит на так званий «одноразовий» одяг – доступний одяг, який не потрібно приміряти. Зростає популярність спортивного стилю – у зв’язку зі зміною дрес-коду, спортивний одяг стає все більш популярним на робочому місці.

З іншого боку, все ще багато споживачів, для яких перше місце займають якісні показники тканин. Органічна бавовна зберігає популярність, але фокус зміщується на перероблені тканини.

Підсумовуючи, хотіли б зазначити, що не дивлячись на те, що Канада – висококонкурентний ринок, на нього можна і треба виходити. Головне, щоб компанії були готові до експорту та не боялися змінюватися, підлаштовуючись до вимог та смаків вимогливих канадських споживачів.

Завантажити статтю 

Джерело: “Все для легкої промисловості”

Експорт органіки до Канади: що варто знати українським виробникам

Найбільш доцільно  експортувати до Канади органічну перероблену продукцію, при цьому варто звертати увагу на територіальні особливості, національні стандарти та тарифні і нетарифні обмеження.

Канадський ринок органічних товарів є п’ятим за величиною у світі. Його випереджають Китай та Франція. А ще, він і  територіально близький до лідера споживання органіки к світі – США.  Якщо подивитись на вартісний об’єм  канадського органічного ринку, то це 3 млрд євро. Це цікава ринкова можливість.  Що стосується обсягів споживання, то згідно статистики люди які живуть у цих двох країнах витрачають найбільше грошей на органіку на рік. Для ринку США – це 121 євро на рік, Канада трохи менше – 83 євро на людину на рік.

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних товарів у Канаді становив 4,2 млн. САD. При чому органічні харчі та напої  складають основну частину цього ринку – близько 90%. Зокрема, це свіжі овочі та фрукти (40%), напої (13%), молочні продукти, яйця (12%), злаки, макарони, хліб (9%).

Незважаючи на те, що країна є потужним виробником органіки, продукції не вистачає – приміром, станом на 2016 рік було імпортовано 0,2 млн т органічних продуктів, загальною вартістю 637 млн CAD. І це набагато більше, аніж вироблено в середині країни, що означає дефіцит і ринкову можливість для українських виробників.  Звичайно, канадський уряд намагається стимулювати внутрішнє виробництво – у 2017 році у канадській провінції Манітоба та Британська Колумбія стартували значні програми підтримки фермерів, тож із часом розрив між попитом та пропозицію зменшуватиметься. Але саме зараз досить вдалий час аби розпочати експорт на цей ринок.

Досить  цікаво, що Канада стала однією із перших країн, у якій відслідковується органічкий експорт та імпорт. Зокрема, імпорт відслідковується за 65 категоріями у спеціалізованій  системі, а експорт – за 18.

Якщо переглянути статистику імпорту за ТОП-20 позиціями, то можна сказати, що найбільш популярними органічними продуктами є органічна кава, банани, суниця,  зелені салати, томати та томатна паста тощо.

Корисну статистику наводить Канадська торгова асоціація (Canada Organic Trade Association (COTA) щодо типового покупця органічної продукції в Канаді для того, щоб зорієнтувати виробників щодо їх споживача.  Це може бути як чоловік так і жінка (закупами традиційно займаються обидва члени родини), молодого віку – 18-34 роки, міський мешканець, при цьому найбільшу зацікавленність у органічній продукції проявляють мешканці провінцій Британська Колумбія чи Альберта. Хоча ці  провіції і не є найбільш населеними, а Квебек і Онатаріо не слід скидати з рахунків.  Є також кореляція між рівнем достатку, освіченістю та активністю на органічному ринку – люди із більшим заробітком відповідно більше знають про деталі  органічного виробництва і готові за це більше платити. Також родини, що мають дітей, з більшою готовіністю віддають гроші за органічні товари, тому органічна їжа та товари для дітей ж дуже перспективним товаром.

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно також суттєво відрізняється від українського та європейського. Канада має національні органічні стандарти.  Станом на сьогодні галузь керується Канадськими органічними регулюваннями (Canada Organic Regulations), що були прийняті у 2009 році. Більш детальні вимоги щодо виробництва і переліку дозволених речовин наводять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи та стандарти управління, CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин. Проте на сьогодні у Канаді відбувається активна фаза дерегуляції нормативних документів, буквально у червні було опубліковано новий регуляторний акт, який об’єднує більше 10  законодавчих актів і називається «Регулювання про безпечні харчові продукти для канадців», і так само стосується органічних товарів. А перегляд зазначених вище стандартів запланований на 2020 рік.  Тому  для органічних виробників варто тримати руку на пульсі, оскільки ситуація змінюється досить динамічно.  Сертифіковані органічні товари, що продаються в  Канаді, мають використовувати логотип «Canada Organic».

Окрема тема – це санітарне та фітосанітарне регулювання. Якщо  ви використовуєте до продукту приставку «органічний», це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовується низка суворих вимог. Досить цікаво, що вимоги до конкретного харчового товару у Канаді можна прослідкувати за автоматизованою системою посилань Automated Import Reference System (AIRS), яка чимось схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk.

Що стосується погодження окремих санітарних та фітосанітарних норм та сертифікатів, то справа зсунулась з мертвого місця тільки по курятині, для всіх інших категорій підкарантинних товарів  (приміром яловичина, свинина, яйця) проблеми залишаються. Відповідно, якщо бізнес почне проявляти зацікавленість у канадському ринку, то почнеться співпраця щодо узгодження цих сертифікатів між керівними органами. Також продовжується заборона щодо ввезення  до Канади українських круп та пшениці, оскільки під час імпорту у одного із постачальників у збіжжі були знайдені шкідники, і тому відразу було вжито запобіжний захід. Тому тут потрібна додаткова комунікація зі сторони держорганів аби ця заборона була знята.

Що стосується молочної продукції, то тут діє принцип протекціонізму внутрішнього виробника, і на імпортні товари діє високий імпортний тариф. Тому можливості українських виробників, зокрема і органічних, у цьому сегменті обмежені.  З одного  боку може здатися, що із таким переліком обмежень поставляти на цей ринок не варто, проте ті, хто шукають можливості, обов’язково їх знайдуть.  З одного боку Канада далеко, але якщо поставляти приміром перероблені товари, то навіть логістика не стане фінансовим обмеженням. Тим більше, для перероблених товарів є значно нижчі вимоги. Тому логічно порекомендувати саме виробникам органічних продуктів переробки стартувати продажі на цьому ринку.  Найбільшою популярністю користуватимуться соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, кетчупи, рослинні олії та снеки.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Agravery.com

Звертаємо увагу, що проект CUTIS виділяє органічні товари серед інших експортних напрямів, надаючи як консультативну, так і фінансову підтримку українським органічним виробникам. Проект готовий компенсувати 50% затрат підприємства на сертифікацію за канадськими органічними стандартами. Відшкодування буде відбуватися по факту надання копії оплаченого рахунку та звіту сертифікаційного аудиту з позитивним висновком.

За посиланням https://bit.ly/2PtGt9C ви зможете знайти презентацію Зої Павленко, експерта з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, щодо особливостей органічного ринку Канади.  

Звертаємо увагу, що на сайті проекту ви можете скачати онлайн версію посібника по експорту органіки в Канаду, заповнивши невеличку анкету за посиланням https://bit.ly/2ISPmr6

U CAN Export: Поширені запитання та відповіді

Хочете експортувати до Канади, але не знаєте з чого почати? Ми підготували для вас відповіді на основні питання, з якими експортери звертаються до нашого проекту.

Я хотів би долучитися до програми підтримки українського експорту в Канаду U CAN Export? Що потрібно для цього зробити?

Наразі проект CUTIS завершив відбір першої хвилі учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у чотирьох пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів. Заключний етап відбору учасників з сектору ІТ-послуг відбудеться навесні 2018 року.

Відібрані учасники, за підтримки канадських галузевих консультантів, готуються до участі у профільних канадських виставках впродовж 2018 року. Заявники, що не були відібрані, увійшли до складу резерву учасників програми U CAN EXPORT. Вони можуть претендувати на участь у комплексному рівні програми у майбутньому, а також скористатись усіма можливостями її освітньо-консультаційного рівня. Ротація компаній відбуватиметься після завершення співпраці проекту з поточними учасниками програми.

Якщо ваша компанія не брала участь у відборі але має бажання увійти до резерву учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT, заповніть будь ласка коротку заявку за посиланням. Відбір компаній з резерву буде проводитися на конкурсній основі, шляхом заповнення спеціальних опитувальників, інтерв’ю з представниками компаній та відвідування виробництва аплікантів (за потреби).

Після заповнення заявки ваша компанія також буде включена до загальної бази даних експортерів проекту CUTIS, а також зможе отримувати інформаційні та навчальні матеріали, запрошення на тренінги та інші заходи проекту.

Моя компанія не входить до пріоритетних секторів. Що мені робити? Де шукати партнерів і вимоги до експорту?

Не засмучуйтеся;) Спеціально для компаній з усіх інших секторів ми розробили покрововий посібник з експорту до Канади I CAN EXPORT. Він охоплює більшість питань, з якими стикаються експортери, такі як:

  • споживчі уподобання канадців
  • пошук партнерів в Канаді
  • порядок перетину кордону та вимог до документації
  • регуляторні обмеження на канадському ринку
  • логістика, тощо.

Також наразі наш проект розробляє експортний портал з корисною інформацією для українських експортерів.

Радимо підписатися на нашу сторінку в Facebook, де ми постійно публікуємо цікаву інформацію щодо торгівлі з Канадою та анонсуємо всі наші події. Також ви можете долучитися до нашої електронної розсилки.

Я хочу отримати комплексну допомогу для виходу на ринок Канади. До кого мені звернутися?

На жаль, наш проект не має ресурсів, щоб системно допомагати всім підприємствам, які звертаються до нас. Проте є й інші організації, які займаються виведення українських компаній на ринок Канади й вже мають багаторічних досвід в цьому.

Наприклад, ви можете звернутися до Канадсько-української торгової палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce, CUCC), яка  є партнером у реалізації нашого проекту. CUCC вже понад 25 років підтримує розвиток торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною та має офіси у Торонто, Альберті та Україні. Палата організовує бізнес-форуми, торгові місії та конференції в Канаді, сприяє розвитку бізнес-контактів між двома країнами, має партнерство з Урядами Канади та України, а також надає широкий спектр послуг з налагодження контактів та допомоги при експорті в Канаду.

Слідкуйте за CUCC у Facebook

Близький ринок далекої Канади: вільна торгівля та її можливості для українських експортерів

Перший день останнього місяця літа ознаменував довгоочікуваний початок вільної торгівлі між Україною та Канадою. Нарешті після завершення ратифікаційних процедур Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) набула чинності.

Тож давайте сьогодні поглянемо на угоду під практичним кутом та проаналізуємо:

  • як працювати з угодою та правильно розуміти значення перехідних категорій у тарифних графіках України та Канади;
  • як підтвердити походження товару;
  • як проаналізувати регуляторні вимоги до вашого товару.

Канадський ринок різноманітний та доволі неоднорідний, тому насамкінець статті пропонуємо вам цікаві факти, які допоможуть зорієнтуватися під час пошуку ніші для свого товару на полицях Канади.

 

Перехідні категорії у тарифних графіках Канади та України

Українських виробників, як правило, цікавлять дві речі:

  • чи стане нульовим ввізне мито при експорті до Канади;
  • як зміниться ввізне мито при імпорті в Україну.

Якщо ви будете самостійно вивчати угоду, щоб знайти відповіді на ці питання, зверніть увагу на перехідні категорії в тарифних графіках України та Канади.

У тарифному графіку Канади містяться ті товари, на які з моменту вступу угоди в силу ставка ввізного мита не дорівнюватиме «0» (це лише 2% товарів). Тобто, якщо вашого товару немає у тарифному графіку Канади, це означає, що з 01.08.2017 року на ваш товар діє «0» ставка ввізного мита. Тому у тарифному графіку Канади є лише дві перехідні категорії: «7» та «Е».

Перехідна категорія «7» стосується деяких автомобілів та означає, що починаючи з 8 року дії угоди (а це за нашими підрахунками 2024 рік), ввізне мито буде дорівнювати нулю, і вже з 01.08.2017 ставка ввізного мита буде поступово зменшуватись у вісім рівних етапів. Візьмемо для прикладу «неземноводні всюдиходи вагою менш ніж 227,3 кг, що мають менш ніж шість коліс і призначені для перевезення тільки одного пасажира» (8703.21.10), для яких базова ставка ввізного мита становить 6,1%, а перехідна категорія – «7». Порядок поступового зменшення ввізних мит зображений на графіку.

Врахуйте також, що перший рік дії угоди – це 01.08.2017 – 31.12.2017. Тобто другий рік дії угоди і наступний етап лібералізації ввізних мит почнеться вже з 01.01.2018 (і триватиме до 31.12.2018).

Товари з перехідною категорією «Е» у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Тобто це означає, що на ці товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному Тарифі Канади).

У випадку Канади під категорію «Е» потрапили товари, що підпадають під дію глобальних тарифних квот Канади. Це в основному деякі зернові та м’ясо-молочна продукція. Суть тарифної квоти полягає в тому, що в межах тарифної квоти діє нульова чи дуже низька ставка ввізного мита, а коли квота вичерпується – починає застосовуватись більш висока ставка ввізного мита (згідно з угодою – ставка у режимі найбільшого сприяння).

Варто відзначити, що тарифні квоти Канади глобальні та поширюються не лише на Україну, а й на всі інші країни світу. Канада зарезервувала право встановлювати тарифні квоти, коли стала членом Світової Організації Торгівлі (СОТ). Ці квоти доступні для всіх експортерів усіх країн, що є членами СОТ. В залежності від товару тарифні квоти адмініструються за двома принципами:

  • «першим прийшов – першим отримав» (контроль за дотриманням цього принципу здійснює Агентство прикордонної служби Канади, CBSA);
  • шляхом попереднього розподілу тарифних квот Міністерством міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) на основі заявок.

При цьому в обох випадках тарифну квоту отримує імпортер у Канаді. Списки «власників» тарифних квот можна знайти на сайті Міністерства міжнародних справ Канади. Наприклад, за цим посиланням ви можете побачити списки компаній, що отримали тарифну квоту на сир у 2017 році.

У тарифному графіку України перехідних категорій набагато більше. Це, зокрема, пояснюється тим, що Україна зуміла відстояти асиметричний характер угоди, тому вже з 01.08.2017 року Україна лібералізує ввізне мито близько на 80% товарів канадського походження (тоді як Канада забезпечить вільний доступ на ринок для 98% українських товарів). Тому з моменту вступу угоди в силу за нульовою ставкою ввізного мита будуть ввозитись товари із перехідною категорією «0» у тарифному графіку України. Доля товарів з перехідними категоріями «1», «3», «5», «7» вказана у таблиці нижче.

Для товарів з перехідними категоріями «5А», «5B», «5С», «7А», «7В» ставка ввізного мита лібералізується лише частково. Візьмемо заради прикладу наступний товар: 1517 90 91 00 – олії нелеткі, рідкі, змішані; базова ставка – 15%, перехідна категорія 5В. Ставка ввізного мита буде лібералізуватись наступним чином (як ми бачимо, ставка зменшиться на всього 4,5% за 6 років):

Під перехідну категорію «Е» (виключення з дії Угоди) в тарифному графіку України потрапив цукор.

 

Правила походження та підтвердження походження

Як і будь-яка угода про вільну торгівлю, CUFTA містить положення про визначення походження товарів. Так, правила походження визначають, яким українським товарам надається преференційний доступ на канадський ринок в рамках CUFTA, а яким – ні (й навпаки).

Відповідно до угоди товар вважається таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме, якщо він:

  • повністю вироблений в Україні;
  • вироблений виключно з матеріалів, що походять з України;
  • підданий достатній переробці в Україні.

Найскладнішими, звісно, є правила достатньої переробки, що вимагають

  • зміну тарифної класифікації або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод.

Тому експортерам варто детально ознайомитись із правилами визначення походження, що містяться у Главі 3 та Додатку 3-А до угоди.

Документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження (приклад міститься у Додатку 3-В до угоди). Тобто експортер сам вказує інформацію про походження на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів. Отже, для підтвердження походження товарів українським експортерам не потрібні жодні сертифікати/відмітки митних органів, що зумовить скорочення витрат та часу на митне оформлення товарів.

 

Де знайти регуляторні вимоги щодо вашого товару?

Канада – розвинена країна, яка висуває доволі високі вимоги до безпечності та якості товарів. Щоб такі вимоги не перетворились на нетарифні бар’єри під час експорту, їх варто детально вивчити. І для цього є ряд корисних ресурсів.

Наприклад, Агентство з контролю за продуктами харчування (Canada Food Inspection Agency) забезпечує виконання всіх нормативно-правових актів, що стосуються продуктів харчування, тварин та рослин, які ввозяться до Канади. На сайті агентства є дуже зручний ресурс, який за кодом товару (або навіть просто за назвою) генерує вимоги для імпорту в Канаду. Ця система має назву Automated Import Reference System (AIRS) й дещо схожа на європейський ресурс Export Helpdesk.

Для виробників споживчих товарів, ліків, продуктів харчування, медичного обладнання, товарів медичного призначення корисним буде сайт Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Виробникам пральних, посудомийних машини, морозильних камер, електроплит, холодильників варто детально вивчити вимоги до сертифікації EnerGuide на сайті Міністерства природних ресурсів Канади (Natural Resources Canada).  Якщо ви виробник текстильних виробів, вам варто звернутись до сайту Бюро Канади з питань конкуренції (Competition Bureau), щоб, наприклад, дізнатись вимоги до маркування текстильних виробів.

До речі, щодо маркування у Канаді діють особливі правила. Етикетки на упаковці та на товарі повинні бути оформлені обома офіційними мовами Канади: французькою та англійською, й обидва тексти мають займати однакову площу. Тому радимо ознайомитись із положеннями Закону про споживчу упаковку та маркування (Consumer Packaging and Labelling Act).

Треба бути також дуже обережними із заявами щодо товару. Наприклад, відповідно до канадських правил засоби проти старіння шкіри можуть лише запобігати проявам старіння, а не зменшувати зморшки. Те саме стосується і продуктів харчування, де заяви щодо товару можуть бути трьох типів:

  • загальний вплив на здоров’я,
  • функціональний вплив на здоров’я,
  • зменшення ризику захворювання.

Для кожного типу заяв діють свої правила. Наприклад, якщо ви позиціонуєте свій товар як «натуральний», ви маєте переконатись, що він не містить додаткових вітамінів, мінералів, поживних речовини, штучних ароматизаторів чи харчових добавок, і жодні його складові не були вилучені (окрім води) чи істотно змінені, а фізичний, хімічний або біологічний стан товару залишається незмінним. Більше деталей за посиланням.

Зазвичай, ваш канадський партнер розкаже вам про всі регуляторні вимоги до товару та як довести відповідність таким вимогам, оскільки саме канадський імпортер буде нести відповідальність у разі їх недотримання. Тому якщо ви будете розробляти двомовну етикетку, пам’ятайте, що останнє слово під час затвердження макету має бути за вашим партнером.

До речі, щодо пошуку партнерів, Canadian Importer Database – надзвичайно корисний ресурс, який містить переліки компаній, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою за продукцією, містами, країною походження.

 

Канада: факти та можливості

Насамкінець, декілька слів про Канаду та канадців. Канада – друга за розміром держава у світі. Проте близько           4 ∕ 5 населення живе на територіях у 150 км від американського кордону. Понад 6 мільйонів громадян Канади – це громадяни, які іммігрували з інших країн; вони представляють близько 20,6% всього населення країни (яке складає 35,9 млн. чол.). У Канаді мешкає 1,3 мільйона українців; українська діаспора – одна з найбільших у Канаді. Початково українці іммігрували у провінції прерій (Манітоба та Саскачеван), але останнім часом освоюють також Онтаріо та Квебек.

Така мультикультурність Канади відкриває великі можливості для бізнесу за умови детального вивчення ринку з метою пошуку цільового споживача. Наприклад, виробники косметичних виробів експортують засоби для відбілювання шкіри у провінцію Британська Колумбія, оскільки там багато вихідців з Південної Азії. Через зростання мусульманської громади, стабільно збільшується попит на продукцію халяль. При цьому понад 95% мусульманського населення Канади мешкає у містах.

За останніми дослідженнями Банку ділового розвитку Канади (Business Development Bank of Canada) канадські споживачі надають перевагу:

  • можливості пошуку в мережі Інтернет до придбання товару (уважно вивчають огляди та відгуки інших покупців)
  • здоровому способу життя (за оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я)
  • індивідуальному підходу
  • гарній якості за невелику ціну.

При цьому приблизно 6 із 10 канадців вважають себе “етичними споживачами” і бажають витрачати свої гроші на продукцію, вироблену із застосуванням певних етичних стандартів. Наприклад, канадці готові сплачувати більше за товари, які не пов‘язані з використанням дитячої праці. Канадський ринок органічної продукції займає за розміром п’яте місце у світі, а 56% канадців купують органічну продукцію кожного тижня.

Таким чином, канадський ринок ближчий, аніж може здаватись спочатку. І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори, яка може стати місточком до канадських споживачів, дистриб’юторів, агентів, операторів роздрібної торгівлі, тощо. Тому не бійтеся підкорювати нові ринки, навіть якщо вони знаходяться далеко.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда