Теги: CUFTA
Україна та Канада поглибили співпрацю у сфері стандартизації продукції

Ми маємо ще одну чудову новину! 25 вересня 2018 року ДП «УкрНДНЦ» (державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості») та Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) підписали угоду про співробітництво.

Угода була підписана 25 вересня в рамках Тижня ISO в м. Женева (Швейцарія) і є результатом попередніх домовленостей, досягнутих під час візиту української делегації до Канади у листопаді минулого року. Поїздка української делегації відбувалася за підтримки проекту CUTIS.

Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) є національним органом Канади зі стандартизації та акредитації. Наразі Радою стандартів Канади акредитовано 10 організацій, що розробляють стандарти у Канаді (standard development organizations).

Співпраця між національними органами стандартизації України та Канади сприятиме підтримці реалізації положень Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, адже після підписання угоди і скасування ввізних мит на 98% української продукції при експорті до Канади саме нетарифне регулювання може ускладнювати вихід української продукції з високою доданою вартістю на канадський ринок.

Підписана угода передбачає, inter alia, наступні важливі моменти:

  • обмін інформацією про діяльність щодо розроблення стандартів, включаючи можливі програми та проекти з розроблення стандартів, а також включення стандартів у технічні регламенти в Канаді та Україні;
  • обмін досвідом та найкращою практикою щодо координації діяльності національних технічних комітетів з стандартизації та ведення їхніх секретаріатів;
  • співпрацю у розробленні та прийнятті міжнародних стандартів;
  • обмін на запит інформацією щодо прийняття міжнародних стандартів у Канаді та Україні, включаючи інформацію щодо процесу національного прийняття;
  • галузеву співпрацю в сфері міжнародної стандартизації та вільної торгівлі.

Влітку цього року ДП «УкрНДНЦ» також було підписано меморандум про взаєморозуміння із Канадською асоціацією стандартів (Canadian Standards Association; CSA Group), яка є акредитованим  Радою стандартів Канади неурядовим органом стандартизації та сертифікації.

Нагадаємо, Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) набула чинності 1 серпня 2017 року.

Більше про стандартизацію у Канаді можна почитати тут

Нагодувати Канаду: до яких сюрпризів треба бути готовим українським експортерам

Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною, що вступила в силу влітку 2017 року, потенційно відкриває широкі можливості для українського експорту, а отже, і для росту національної економіки.

Оскільки міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією приносить Україні значні об’єми валютної виручки, то відкриття канадського ринку може стати ще однією точкою росту для українських виробників.

Але, враховуючи той факт, що Канада теж експорт-орієнтована країна, питання ветеринарного та фітосанітарного контролю імпорту постає дуже серйозно. Канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон, адже завезення на територію товару зараженого шкідниками рослин чи патогенними організмами ставить під загрозу експортний потенціал самої Канади та безпеку її громадян.

Як українські харчові продукти можуть потрапити в Канаду?

Гарантія безпечності імпортних товарів в Канаді має засвідчуватися 1) фітосанітарним сертифікатом (для підкарантинних товарів рослинного походження); 2) ветеринарним сертифікатом (для товарів тваринного походження), що видаються компетентним органом країни-експортера;

Центральним органом, що встановлює ветеринарні та фітосанітарні обмеження для канадських виробників та імпортерів на федеральному рівні є Канадське агентство з контролю харчових продуктів (Canadian Food Inspection Agency). По-суті, це аналог Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Наразі у ветеринарній та фітосанітарній сфері співпраця між Україною та Канадою здійснюється головним чином у межах спільного членства в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) та Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин (ЄОЗР). Іншим аспектом є виконання положень Угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка передбачає встановлення стандартів для міжнародної торгівлі продуктами рослинного і тваринного походження.

Наступним кроком поглиблення співпраці є системне узгодження форм ветеринарних та фітосанітарних сертифікатів по кожному із контрольованих Канадою товарів. Право експорту отримується шляхом встановлення еквівалентності системи державного контролю двох країн, в тому числі через проведення аудитів та інспекцій. Лише при визнанні системи контролю дієвою та такою, що відповідає нормам  країн-імпортерів, надаються дозволи на ввезення продукції.

Цей процес та подальше відкриття канадського ринку для українських продуктів потребує тісної взаємодії Держпродспоживслужби та Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Як це відбувається на практиці? Наприклад, український виробник яловичини бачить перспективи продажу своєї продукції в Канаді. Але для завезення на територію Канади прикордонна служба (Сanada Border Service Agency) вимагає наявності ветеринарного сертифікату на товар. Виробник сам або разом із представниками відповідної асоціації виробників звертається до Держпродспоживслужби з ініціативою розпочати процедуру погодження ветеринарних сертифікатів на яловичину із канадським регуляторним органом.

Згідно офіційної процедури, яка існує в Канаді, українська сторона має надати вичерпну інформацію (відповіді на опитувальник) стосовно законодавчої бази, мережі компетентного органу, наявної системи і заходів державного контролю, статистичних даних і т.д. в Україні. Після опрацювання Канадською Стороною наданої інформації, Держпродспоживслужба та зацікавлені підприємства-експортери проходять аудит канадського регуляторного органу. Тільки після позитивних результатів аудиту, узгодження форми ветеринарних сертифікатів на конкретну категорію товарів, Держпродспоживслужба отримує дозвіл на експорт даного виду товарів.

Важливо звернути увагу, що ця процедура не проходить сама по собі, а має бути ініційована зацікавленими українськими виробниками. Слід також розуміти, що зняття таких бар’єрів потребує часу, іноді кілька років.

Описана процедура визнання системи контролю діє як для українського експорту до Канади, так і для канадського імпорту до України. Наразі між компетентними органами України та Канади парафовано 15 міжнародних ветеринарних сертифікатів щодо імпорту в Україну.

Хто наступний? Які перспективи українських продуктів на ринку Канади

Проте потенціал нашої торгівлі з Канадою є набагато більшим. В Україні існує велика зацікавленість щодо експорту, наприклад, м’яса птиці, бджолопакетів та кондитерських виробів на ринок Канади.

Робота по відкриттю канадського ринку для української курятини триває. У жовтні 2016 року Держпродспоживслужба направила до Канадського агентства з контролю харчових продуктів Міністерства сільського господарства та продовольства Канади три запити щодо акредитації України для експорту м’яса птиці та продуктів з нього до Канади. А у квітні 2017 року відправлено додатковий запит щодо оцінки статусу країни для експорту бджолиних пакетів до Канади. На сьогоднішній день отримано лише відповідь по м’ясу птиці з додатковими уточненнями та питаннями, які опрацьовуються спеціалістами Держпродспоживслужби.

Випереджаючи зацікавленість українських виробників молочної продукції, варто згадати про діючу в Канаді систему управління постачанням (Supply Management System). Вона базується на моніторингу споживання молочних продуктів та системі квот на виробництво молока для канадських фермерів. Канадці намагаються максимально задовольнити попит молочними продуктами місцевого виробництва. Недостатні обсяги цих продуктів покриваються за рахунок квотованого імпорту. Таким чином, навіть не беручи до уваги санітарні обмеження, ринкові можливості для торгівлі молочними продуктами в Канаді є досить вузькими.

Комунікація із Канадським агентством з контролю харчових продуктів виявила, що на імпорт українських круп до Канади насьогодні існує заборона. Це сталося, оскільки кілька років тому в одній із партій імпортованих українських круп було виявлено шкідників, не зважаючи на наявність відповідного фітосанітарного сертифікату. Зняття заборони вимагає додаткової комунікації між відповідними органами двох країн. Необхідно зауважити, що звернень щодо необхідності вирішення цієї ситуації, від українських експортерів Держпродспоживслужба не отримувала.

Варто знати

Систематизовану інформацію про документи, необхідні для імпорту харчової продукції в Канаду, можна знайти в автоматизованій довідковій системі імпорту (Automated Import Reference System (AIRS)) на сайті Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Важливо пам’ятати, що в Канаді саме імпортер несе відповідальність за відповідність імпортованого товару місцевому законодавству. Для цього при канадському міністерстві сільського господарства організовано Секретаріат доступу до ринків (Market Access Secretariat), який через «відкрите вікно» у формі загальнодоступної електронної пошти приймає питання від канадського бізнесу та надає коментарі щодо доступу як до національного, так і закордонних ринків.

Варто звернути увагу, що у другій половині 2018 року в Канаді вступають в силу законодавчі зміни, що передбачають зміну підходу у контролі безпечності харчових продуктів. Зокрема, передбачається, що вони будуть засновані на принципі аналізу ризиків, а також на необхідності подальшого отримання імпортерами ліцензії на імпорт підконтрольних вантажів. Українським експортерам вже зараз потрібно звертати увагу на нові канадські заходи превентивного контролю безпечності харчових продуктів.

Реалізація Угоди про вільну торгівлю потребує системної співпраці урядових органів України та Канади, яка зараз активізувалася. За підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій, фінансованого канадським урядом, делегація Держпродспоживслужби в листопаді 2017 року відвідала Канаду та налагодила важливі контакти з місцевими регуляторними органами. Впевнені, що в 2018 році спільними зусиллями ринок Канади стане ближчим для українських експортерів харчової продукції.

Автори:

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби

Олена Курята,  заступник начальника управління-начальник відділу зовнішніх зв’язків та євроінтеграції Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби

Джерело: Європейська правда

U CAN Export: Поширені запитання та відповіді

Хочете експортувати до Канади, але не знаєте з чого почати? Ми підготували для вас відповіді на основні питання, з якими експортери звертаються до нашого проекту.

Я хотів би долучитися до програми підтримки українського експорту в Канаду U CAN Export? Що потрібно для цього зробити?

Наразі проект CUTIS завершив відбір першої хвилі учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у чотирьох пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів. Заключний етап відбору учасників з сектору ІТ-послуг відбудеться навесні 2018 року.

Відібрані учасники, за підтримки канадських галузевих консультантів, готуються до участі у профільних канадських виставках впродовж 2018 року. Заявники, що не були відібрані, увійшли до складу резерву учасників програми U CAN EXPORT. Вони можуть претендувати на участь у комплексному рівні програми у майбутньому, а також скористатись усіма можливостями її освітньо-консультаційного рівня. Ротація компаній відбуватиметься після завершення співпраці проекту з поточними учасниками програми.

Якщо ваша компанія не брала участь у відборі але має бажання увійти до резерву учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT, заповніть будь ласка коротку заявку за посиланням. Відбір компаній з резерву буде проводитися на конкурсній основі, шляхом заповнення спеціальних опитувальників, інтерв’ю з представниками компаній та відвідування виробництва аплікантів (за потреби).

Після заповнення заявки ваша компанія також буде включена до загальної бази даних експортерів проекту CUTIS, а також зможе отримувати інформаційні та навчальні матеріали, запрошення на тренінги та інші заходи проекту.

Моя компанія не входить до пріоритетних секторів. Що мені робити? Де шукати партнерів і вимоги до експорту?

Не засмучуйтеся;) Спеціально для компаній з усіх інших секторів ми розробили покрововий посібник з експорту до Канади I CAN EXPORT. Він охоплює більшість питань, з якими стикаються експортери, такі як:

  • споживчі уподобання канадців
  • пошук партнерів в Канаді
  • порядок перетину кордону та вимог до документації
  • регуляторні обмеження на канадському ринку
  • логістика, тощо.

Також наразі наш проект розробляє експортний портал з корисною інформацією для українських експортерів.

Радимо підписатися на нашу сторінку в Facebook, де ми постійно публікуємо цікаву інформацію щодо торгівлі з Канадою та анонсуємо всі наші події. Також ви можете долучитися до нашої електронної розсилки.

Я хочу отримати комплексну допомогу для виходу на ринок Канади. До кого мені звернутися?

На жаль, наш проект не має ресурсів, щоб системно допомагати всім підприємствам, які звертаються до нас. Проте є й інші організації, які займаються виведення українських компаній на ринок Канади й вже мають багаторічних досвід в цьому.

Наприклад, ви можете звернутися до Канадсько-української торгової палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce, CUCC), яка  є партнером у реалізації нашого проекту. CUCC вже понад 25 років підтримує розвиток торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною та має офіси у Торонто, Альберті та Україні. Палата організовує бізнес-форуми, торгові місії та конференції в Канаді, сприяє розвитку бізнес-контактів між двома країнами, має партнерство з Урядами Канади та України, а також надає широкий спектр послуг з налагодження контактів та допомоги при експорті в Канаду.

Слідкуйте за CUCC у Facebook

Лайфхаки для успішних перемовин з партнером в Канаді

У Канаді саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товар, який стоїть на його полицях. Тому, працюючи з канадцями, українським компаніям необхідно суворо дотримуватися регуляторних і сертифікаційних вимог.

Не можна, а must have

Щоб потрапити на полиці супермаркетів букви закону потрібно дотримуватися на 101%, у канадців з цим дуже суворо. Автоматизована система Automated Import Reference System (AIRS) може допомогти дізнатися все регуляторні вимоги по продуктах харчування. Для цього необхідно ввести код або назва товару й сайт згенерує список вимог.

Якщо ж підприємець має намір поставляти в Канаду непродовольчі товари, доведеться вивчати секторальне законодавство. Адже одного магічного порталу з усією інформацією не існує.

Також в Канаді для експортерів продуктів харчування діє ряд “добровільно-примусових” сертифікатів. На цьому ринку саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товари, які стоять на його полицях.

В силу цього продавець зацікавлений, щоб товар був не просто хорошим, а найкращим – повністю сертифікованим і безпечним.

Тому експортерам радимо вже зараз починати знайомитися з сертифікацією GFSI, яка включає наступні сертифікати: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. Це сертифікати, які зроблять ваш товар в рази більш привабливим для представника торгових мереж. Складно, але потрібно.

Крім того, великі канадські мережі супермаркетів часто вимагають від своїх постачальників пройти аудит корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) ще до початку поставок продукції. Канадці – відомі “моральні покупці”. Канадський бізнес віддає перевагу постачальникам, які не порушують трудові, гендерні права або права людини. Проте багато українських компаній в рамках КСВ рідко можуть похвалитися чимось більшим, ніж благодійні акції та формальні політики.

Зустрітися, поговорити, перемогти

Як правило канадські компанії планують зустрічі далеко заздалегідь і “не приймають” в незручний для них час, навіть якщо вам терміново і потрібно “лише п’ять хвилин”. Ніяких відмін і форс-мажорів, якщо не хочете впасти в очах партнера.

З практичного досвіду: на організацію однієї зустрічі для українських виробників продуктів харчування з однією мережею супермаркетів Канади потрібно було 5 місяців. Розклад канадської сторони заповнений на місяці вперед.

Перша зустріч в 99% випадках проходить тільки вживу, ніяких Skype або телеконференцій. Якщо хочете результату, доведеться їхати в Канаду. Сама зустріч проходить швидко й інтенсивно. З собою обов’язково потрібно мати зразки продукту. Швидше за все імпортер буде питати вас про можливість змінити продукцію: дизайн упаковки, маркування, смакову лінійку, регулярність поставок.

Перша зустріч може тривати від 7 до 30 хвилин. Первинний контакт – це індикатор інтересу. Якщо компанії вдасться зацікавити канадців, їх фахівці з питань якості і безпеки повинні будуть детально вивчити зразки продукту.

Після зустрічі є два можливих варіанти розвитку подій. У негативному для української компанії випадку, про рішення канадців вона дізнається протягом місяця-півтора, а в позитивному, ймовірно, доведеться почекати близько року.

Перший сценарій: продукцію протестували, і вона не відрізняється від продукції існуючого постачальника. Це означає, що немає сенсу продовжувати переговори. Лист з таким рішенням приходить, як правило, через 1-1,5 місяця після зустрічі. Відповідь зазвичай прямолінійний: “Спасибі, але компанія вирішила продовжити контракт з існуючим постачальником”.

Другий сценарій: партнеру сподобалася ваша продукція, але це лише початок подальшої роботи. Процес роботи з компанією-постачальником у різних імпортерів продуктів харчування в Канаді займає від 2 місяців до 1 року з моменту обговорення та переговорів до першої поставки вашої продукції на полиці супермаркету або на склад.

Як тільки імпортер підтверджує свої наміри, вас заносять у внутрішню систему, створюють окремий проект з прикріпленим менеджером. Далі крок за кроком в листуванні, по телефону і по Skype обговорюються питання ціни, асортименту, упаковки, дизайну, обсягів поставок.

Крім того, обов’язково створюється графік надання документів необхідних для старту. Наприклад, майбутній постачальник надає страховий договір перед третіми особами, договір страхування товару, підтвердження відповідності продукту канадським органічним стандартам.

Складання і узгодження всіх цих документів і договорів вимагають часу і фінансових витрат. Але це частина процесу і зайти на полиці супермаркету можна тільки при успішному проходженні кожного етапу.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua 

Близький ринок далекої Канади: вільна торгівля та її можливості для українських експортерів

Перший день останнього місяця літа ознаменував довгоочікуваний початок вільної торгівлі між Україною та Канадою. Нарешті після завершення ратифікаційних процедур Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) набула чинності.

Тож давайте сьогодні поглянемо на угоду під практичним кутом та проаналізуємо:

  • як працювати з угодою та правильно розуміти значення перехідних категорій у тарифних графіках України та Канади;
  • як підтвердити походження товару;
  • як проаналізувати регуляторні вимоги до вашого товару.

Канадський ринок різноманітний та доволі неоднорідний, тому насамкінець статті пропонуємо вам цікаві факти, які допоможуть зорієнтуватися під час пошуку ніші для свого товару на полицях Канади.

 

Перехідні категорії у тарифних графіках Канади та України

Українських виробників, як правило, цікавлять дві речі:

  • чи стане нульовим ввізне мито при експорті до Канади;
  • як зміниться ввізне мито при імпорті в Україну.

Якщо ви будете самостійно вивчати угоду, щоб знайти відповіді на ці питання, зверніть увагу на перехідні категорії в тарифних графіках України та Канади.

У тарифному графіку Канади містяться ті товари, на які з моменту вступу угоди в силу ставка ввізного мита не дорівнюватиме «0» (це лише 2% товарів). Тобто, якщо вашого товару немає у тарифному графіку Канади, це означає, що з 01.08.2017 року на ваш товар діє «0» ставка ввізного мита. Тому у тарифному графіку Канади є лише дві перехідні категорії: «7» та «Е».

Перехідна категорія «7» стосується деяких автомобілів та означає, що починаючи з 8 року дії угоди (а це за нашими підрахунками 2024 рік), ввізне мито буде дорівнювати нулю, і вже з 01.08.2017 ставка ввізного мита буде поступово зменшуватись у вісім рівних етапів. Візьмемо для прикладу «неземноводні всюдиходи вагою менш ніж 227,3 кг, що мають менш ніж шість коліс і призначені для перевезення тільки одного пасажира» (8703.21.10), для яких базова ставка ввізного мита становить 6,1%, а перехідна категорія – «7». Порядок поступового зменшення ввізних мит зображений на графіку.

Врахуйте також, що перший рік дії угоди – це 01.08.2017 – 31.12.2017. Тобто другий рік дії угоди і наступний етап лібералізації ввізних мит почнеться вже з 01.01.2018 (і триватиме до 31.12.2018).

Товари з перехідною категорією «Е» у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Тобто це означає, що на ці товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному Тарифі Канади).

У випадку Канади під категорію «Е» потрапили товари, що підпадають під дію глобальних тарифних квот Канади. Це в основному деякі зернові та м’ясо-молочна продукція. Суть тарифної квоти полягає в тому, що в межах тарифної квоти діє нульова чи дуже низька ставка ввізного мита, а коли квота вичерпується – починає застосовуватись більш висока ставка ввізного мита (згідно з угодою – ставка у режимі найбільшого сприяння).

Варто відзначити, що тарифні квоти Канади глобальні та поширюються не лише на Україну, а й на всі інші країни світу. Канада зарезервувала право встановлювати тарифні квоти, коли стала членом Світової Організації Торгівлі (СОТ). Ці квоти доступні для всіх експортерів усіх країн, що є членами СОТ. В залежності від товару тарифні квоти адмініструються за двома принципами:

  • «першим прийшов – першим отримав» (контроль за дотриманням цього принципу здійснює Агентство прикордонної служби Канади, CBSA);
  • шляхом попереднього розподілу тарифних квот Міністерством міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) на основі заявок.

При цьому в обох випадках тарифну квоту отримує імпортер у Канаді. Списки «власників» тарифних квот можна знайти на сайті Міністерства міжнародних справ Канади. Наприклад, за цим посиланням ви можете побачити списки компаній, що отримали тарифну квоту на сир у 2017 році.

У тарифному графіку України перехідних категорій набагато більше. Це, зокрема, пояснюється тим, що Україна зуміла відстояти асиметричний характер угоди, тому вже з 01.08.2017 року Україна лібералізує ввізне мито близько на 80% товарів канадського походження (тоді як Канада забезпечить вільний доступ на ринок для 98% українських товарів). Тому з моменту вступу угоди в силу за нульовою ставкою ввізного мита будуть ввозитись товари із перехідною категорією «0» у тарифному графіку України. Доля товарів з перехідними категоріями «1», «3», «5», «7» вказана у таблиці нижче.

Для товарів з перехідними категоріями «5А», «5B», «5С», «7А», «7В» ставка ввізного мита лібералізується лише частково. Візьмемо заради прикладу наступний товар: 1517 90 91 00 – олії нелеткі, рідкі, змішані; базова ставка – 15%, перехідна категорія 5В. Ставка ввізного мита буде лібералізуватись наступним чином (як ми бачимо, ставка зменшиться на всього 4,5% за 6 років):

Під перехідну категорію «Е» (виключення з дії Угоди) в тарифному графіку України потрапив цукор.

 

Правила походження та підтвердження походження

Як і будь-яка угода про вільну торгівлю, CUFTA містить положення про визначення походження товарів. Так, правила походження визначають, яким українським товарам надається преференційний доступ на канадський ринок в рамках CUFTA, а яким – ні (й навпаки).

Відповідно до угоди товар вважається таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме, якщо він:

  • повністю вироблений в Україні;
  • вироблений виключно з матеріалів, що походять з України;
  • підданий достатній переробці в Україні.

Найскладнішими, звісно, є правила достатньої переробки, що вимагають

  • зміну тарифної класифікації або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод.

Тому експортерам варто детально ознайомитись із правилами визначення походження, що містяться у Главі 3 та Додатку 3-А до угоди.

Документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження (приклад міститься у Додатку 3-В до угоди). Тобто експортер сам вказує інформацію про походження на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів. Отже, для підтвердження походження товарів українським експортерам не потрібні жодні сертифікати/відмітки митних органів, що зумовить скорочення витрат та часу на митне оформлення товарів.

 

Де знайти регуляторні вимоги щодо вашого товару?

Канада – розвинена країна, яка висуває доволі високі вимоги до безпечності та якості товарів. Щоб такі вимоги не перетворились на нетарифні бар’єри під час експорту, їх варто детально вивчити. І для цього є ряд корисних ресурсів.

Наприклад, Агентство з контролю за продуктами харчування (Canada Food Inspection Agency) забезпечує виконання всіх нормативно-правових актів, що стосуються продуктів харчування, тварин та рослин, які ввозяться до Канади. На сайті агентства є дуже зручний ресурс, який за кодом товару (або навіть просто за назвою) генерує вимоги для імпорту в Канаду. Ця система має назву Automated Import Reference System (AIRS) й дещо схожа на європейський ресурс Export Helpdesk.

Для виробників споживчих товарів, ліків, продуктів харчування, медичного обладнання, товарів медичного призначення корисним буде сайт Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Виробникам пральних, посудомийних машини, морозильних камер, електроплит, холодильників варто детально вивчити вимоги до сертифікації EnerGuide на сайті Міністерства природних ресурсів Канади (Natural Resources Canada).  Якщо ви виробник текстильних виробів, вам варто звернутись до сайту Бюро Канади з питань конкуренції (Competition Bureau), щоб, наприклад, дізнатись вимоги до маркування текстильних виробів.

До речі, щодо маркування у Канаді діють особливі правила. Етикетки на упаковці та на товарі повинні бути оформлені обома офіційними мовами Канади: французькою та англійською, й обидва тексти мають займати однакову площу. Тому радимо ознайомитись із положеннями Закону про споживчу упаковку та маркування (Consumer Packaging and Labelling Act).

Треба бути також дуже обережними із заявами щодо товару. Наприклад, відповідно до канадських правил засоби проти старіння шкіри можуть лише запобігати проявам старіння, а не зменшувати зморшки. Те саме стосується і продуктів харчування, де заяви щодо товару можуть бути трьох типів:

  • загальний вплив на здоров’я,
  • функціональний вплив на здоров’я,
  • зменшення ризику захворювання.

Для кожного типу заяв діють свої правила. Наприклад, якщо ви позиціонуєте свій товар як «натуральний», ви маєте переконатись, що він не містить додаткових вітамінів, мінералів, поживних речовини, штучних ароматизаторів чи харчових добавок, і жодні його складові не були вилучені (окрім води) чи істотно змінені, а фізичний, хімічний або біологічний стан товару залишається незмінним. Більше деталей за посиланням.

Зазвичай, ваш канадський партнер розкаже вам про всі регуляторні вимоги до товару та як довести відповідність таким вимогам, оскільки саме канадський імпортер буде нести відповідальність у разі їх недотримання. Тому якщо ви будете розробляти двомовну етикетку, пам’ятайте, що останнє слово під час затвердження макету має бути за вашим партнером.

До речі, щодо пошуку партнерів, Canadian Importer Database – надзвичайно корисний ресурс, який містить переліки компаній, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою за продукцією, містами, країною походження.

 

Канада: факти та можливості

Насамкінець, декілька слів про Канаду та канадців. Канада – друга за розміром держава у світі. Проте близько           4 ∕ 5 населення живе на територіях у 150 км від американського кордону. Понад 6 мільйонів громадян Канади – це громадяни, які іммігрували з інших країн; вони представляють близько 20,6% всього населення країни (яке складає 35,9 млн. чол.). У Канаді мешкає 1,3 мільйона українців; українська діаспора – одна з найбільших у Канаді. Початково українці іммігрували у провінції прерій (Манітоба та Саскачеван), але останнім часом освоюють також Онтаріо та Квебек.

Така мультикультурність Канади відкриває великі можливості для бізнесу за умови детального вивчення ринку з метою пошуку цільового споживача. Наприклад, виробники косметичних виробів експортують засоби для відбілювання шкіри у провінцію Британська Колумбія, оскільки там багато вихідців з Південної Азії. Через зростання мусульманської громади, стабільно збільшується попит на продукцію халяль. При цьому понад 95% мусульманського населення Канади мешкає у містах.

За останніми дослідженнями Банку ділового розвитку Канади (Business Development Bank of Canada) канадські споживачі надають перевагу:

  • можливості пошуку в мережі Інтернет до придбання товару (уважно вивчають огляди та відгуки інших покупців)
  • здоровому способу життя (за оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я)
  • індивідуальному підходу
  • гарній якості за невелику ціну.

При цьому приблизно 6 із 10 канадців вважають себе “етичними споживачами” і бажають витрачати свої гроші на продукцію, вироблену із застосуванням певних етичних стандартів. Наприклад, канадці готові сплачувати більше за товари, які не пов‘язані з використанням дитячої праці. Канадський ринок органічної продукції займає за розміром п’яте місце у світі, а 56% канадців купують органічну продукцію кожного тижня.

Таким чином, канадський ринок ближчий, аніж може здаватись спочатку. І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори, яка може стати місточком до канадських споживачів, дистриб’юторів, агентів, операторів роздрібної торгівлі, тощо. Тому не бійтеся підкорювати нові ринки, навіть якщо вони знаходяться далеко.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда

4 стереотипи про торгівлю з Канадою. Що заважає українському експорту?

14 березня беззаперечно увійде в історію канадсько-українських дружніх відносин, оскільки саме у цей день український парламент ратифікував Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою (Canada-Ukraine Free Trade Agreement або CUFTA).

Залишилось лише дочекатись ратифікації з канадської сторони, обміну ратифікаційними грамотами, і зона вільної торгівлі запрацює на повну. Тому в 2017 році ми будемо не лише святкувати 150-річницю Канади, але й початок вільної торгівлі з Україною.

Команді Міністерства економічного розвитку та торгівлі вдалося зафіксувати в Угоді більш вигідні позиції для вітчизняних експортерів та ширші часові рамки щодо скасування ввізних мит. Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери промислових товарів, так і сільськогосподарських (окрім 108 тарифних ліній які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади). Як відзначила заступник міністра економіки, торговий представник України Наталія Микольська, українські експортери отримають короткострокові та довгострокові перспективи виходу на канадський ринок, а національні виробники – стимули для підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції.

Проте час не чекає, тому українським експортерам вже зараз необхідно досліджувати канадський ринок й смаки та уподобання канадських споживачів стосовно свого товару, аби зі вступом угоди в силу почати експортувати перші партії товарів без сплати ввізного мита. Активно працює Офіс з просування експорту при Мінекономіки, який може допомогти підкорювачам заокеанських ринків з пошуком бізнес-партнерів та необхідної інформації.

На жаль, багатолітня орієнтація на ринки найближчих сусідів породжує в українських експортерів чимало острахів щодо угоди про вільну торгівлю з Канадою  Багато українських бізнесменів переконані, що Канада далеко, транспортувати туди дорого, поруч ринок конкурентних американських товарів – тому, відповідно, на канадському ринку місця для їхнього товару немає. Тобто до тарифних та нетарифних бар’єрів додаються ще й ментальні.

У цій статті ми спробуємо проаналізувати, наскільки ці та інші стереотипи є виправданими й чи дійсно такий страшний вовк, як його малюють.

Стереотип  №1: «Канада – це далеко. Доставляти туди мій товар дуже дорого.  Транспортні витрати зроблять мій товар неконкурентоспроможним»

CUFTA – це перша трансатлантична угода про вільну торгівлю, укладена Україною. Хоча канадський ринок може здаватися далеким, а доставка товарів в Канаду може виглядати дорогою та тривалою, технологічний прогрес дозволяє не зважати на далекі відстані в міжнародній торгівлі ХХІ століття.

Подивіться на полиці в супермаркетах України. Ви побачите груші, імпортовані з Китаю, вино з Чилі, і ці товари продаються за порівняно розумними цінами. Уявіть, що за даними порталу Sea Distances з Шанхаю до Одеси (8379 морських миль відстані) вантаж йтиме 35 днів, рухаючись зі швидкістю десять вузлів на годину. У випадку з Чилі, час і відстань майже такі самі. Подолання стількох кілометрів теж має бути не дешевим. Окрім того, Україна наразі не має вільної торгівлі з Китаєм і Чилі. Це означає, що товари імпортуються зі сплатою ввізних мит на українському кордоні.

Джерело: http://www.sea-distances.org/

Безсумнівно, транспортні витрати визначають потенціал виходу на іноземні ринки, а вартість доставки впливає на змінні витрати ведення бізнесу. Більш того, дальня відстань може стати проблемою, якщо товар швидко псується (наприклад, свіжі фрукти і овочі) або залежить від споживчих переваг (наприклад, колекції високої моди).

Однак наразі логістичні та судноплавні компанії пропонують індивідуальні персоналізовані рішення з доставки вантажу будь-куди повітрям, морем, залізницею, автотранспортом. Якщо ви плануєте експортувати свіжі фрукти й овочі в Канаду, обирайте авіа або морські перевезення з температурним контролем. Якщо ваша колекція має бути показана на тижні моди в Монреалі – використовуйте швидкі авіаперевезення або навіть експрес-доставку. Якщо Ви не можете заповнити весь контейнер своїми товарами, долучайтеся до збірних вантажів, які складаються з багатьох окремих поставок. Довгі морські перевезення також мають перевагу: за деякими оцінками, додатковий кілометр сухопутного транспортування буде в сім разів дорожчим за додатковий кілометр по морю.

Насправді, не існує єдиного для всіх експортерів вирішення питання відстані між Канадою та Україною. Так, дійсно, якщо маржинальність товару на канадському ринку є невисокою, транспортні витрати (які не є постійними, бо тарифи змінюються) можуть впливати на конкурентоспроможність. Проте відстань – не проблема, оскільки розвиток транспортних технологій пропонує різноманітні варіанти зменшення витрат та оптимізації тривалості транспортування в Канаду.

Стереотип №2: «Канада імпортує майже все з США, на ринку Канади немає місця для мого продукту»

Спільні кордони та географічна близькість зробили Канаду й США найбільш важливими торговими партнерами один для одного. Канадські споживачі) важливі для виробників США, оскільки минулого року Канада придбала у свого південного сусіда товарів та послуг на 337,8 млрд. дол. США. Економіки двох країн сильно інтегровані, і цей процес був прискорений двосторонньою угодою про вільну торгівлю 1988 року та NAFTA в 1994 році. Окрім того, великий відсоток двосторонньої торгівлі Канади з США складається з проміжних продуктів, які входять до інтегрованих ланцюгів поставок між двома країнами.

Як правило, країни-сусіди торгують більше, ніж географічно віддалені. Двостороння торгівля між близькими країнами полегшується завдяки розвиненій регіональній логістичній мережі, схожості бізнес-середовища та двосторонньому митному співробітництву.

Подумайте про Україну. Наразі найбільший торговий партнер України – це ЄС. У 2015 році майже 40% українських товарів і послуг були експортовані до ЄС. Двосторонній товарообіг зростає внаслідок глибокої й всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Проте, вільна торгівля з ЄС не заважає присутності груш з Китаю, вина з Чилі та Грузії, молочних продуктів з Білорусі на українському ринку.

Крім NAFTA, Канада має 10 чинних угод про вільну торгівлю, зокрема, з Кореєю, Ізраїлем, Йорданією та Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ). Крім того, була підписана всеохоплююча торговельна угода з ЄС. Очевидно, що Канада прагне до вільної торгівлі, а різноманіття міжконтинентальних угод про вільну торгівлю демонструє, що канадська зовнішня торгівля є багатовекторною.

Український експортер будете стикатися з конкуренцією американських та інших іноземних виробників на канадському ринку. Однак ця конкуренція буде стимулювати його покращувати свій товар та пропонувати нові цінності для канадських споживачів. Пам’ятайте цитату письменника Едварда де Боно: «Компанії, які лише зосереджуються на конкуренції, помруть. Ті, які спрямовані на створення цінностей, будуть процвітати». –

Стереотип №3: «Я буду експортувати свій товар в США через Канаду без сплати ввізних мит»

Режим вільної торгівлі між Канадою і США може навести вас на думку, що завдяки безмитному доступу до канадського ринку можна експортувати товари через Канаду до США без сплати ввізних мит на канадсько-американському кордоні.

Враховуючи, що Україна та США не мають угоди про вільну торгівлю, товари українського походження підпадають під митні ставки за принципом режиму найбільшого сприяння (окрім товарів, які підпадають під систему генеральних преференцій США). Крім того, угоди про вільну торгівлю містять правила походження, яким товари повинні відповідати, щоб мати преференційний доступ до ринку партнера по угоді. Згідно CUFTA, товари, вироблені в Україні, мають пільговий доступ лише на канадський ринок. Пам’ятайте, що для перетину канадсько-американського кордону на пільгових умовах, товар повинен мати канадське чи американське походження відповідно, бо все ж таки NAFTA – це угода про вільну торгівлю, а не митний союз.

У той же час можна розглядати Канаду в якості регіонального хабу для експортних продажів, планування логістики, дистрибуції, маркетингу й напрацювання стратегії виходу вашої компанії на інші ринки.

Стереотип № 4: «Канадські споживачі купують лише made in Canada»

Опитування демонструють, що споживачі в Канаді дійсно схильні купувати канадську продукцію, оскільки купівля товарів “made in Canada” позитивно впливає на економіку країни, створення робочих місць, тощо. Дослідження 2013 року вказує, що 45% канадців намагаються купувати товари, вироблені в Канаді. Тим не менш, 2 з 3 споживачів вказують, що головним чинником при купівлі товарів все ж таки є низька ціна.

Таким чином, вважати, що канадці купують лише made in Canada – велике перебільшення. Підтримувати свою країну, коли криза ще відчутна, – цілком логічна й виправдана поведінка. Те ж саме відбувається й в Україні протягом останніх двох років.

Ще декілька цікавих фактів. По-перше, пам’ятайте, що діаспора українців в Канаді складає понад 1,3 мільйона людей. Діаспора може допомогти поширити інформації про товар, налаштувати перші ділові контакти, а також зменшити початкові витрати під час виходу на канадський ринок. Присутність канадців українського походження робить Канаду дуже привітним місцем для українського малого та середнього бізнесу.

По-друге, пам’ятайте, що Канада – велика країна, і споживчі уподобання можуть бути різними в Оттаві, Монреалі та франкомовному Квебек-сіті.

Канада – дуже різноманітна країна з багатонаціональним населенням. У 1971 році вона стала першою країною у світі, де мультикультуралізм став частиною офіційної державної політики. Одна п’ята частина канадців народилися не в Канаді. Таким чином, різноманітність – це сила Канади й гарна можливість для українських експортерів знайти новий ринок для своїх товарів.

***

Українським компаніям є що запропонувати канадським споживачам. Ми вміємо креативити, дивувати та створювати якісний продукт. Навіть до початку ери вільної торгівлі з Канадою українські компанії вже успішно налагоджують ділові контакти, проводять зустрічі з потенційними партнерами, беруть участь у виставках, прораховують логістику, підписують контракти та поставляють товари. Коли у вас є якісний товар, що відповідає вимогам канадського ринку та споживчим уподобанням канадців, то жодна відстань чи конкуренція вам не перешкода.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда

CUFTA за 10 хвилин – cтисло про головне у вільній торгівлі Канади та України

1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Шлях до цієї історичної події був досить довгим – 6 раундів перемовин, починаючи з 2010 року. Влітку 2015 року текст документу був парафований, а в липні 2016 року під час першого офіційного візиту прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до Києва угода була підписана.

Угода стала реальністю завдяки масштабним зусиллям Міністерства економічного розвитку та торгівлі, зокрема, команді торговельного представника України Наталії Микольської. Українським економічним дипломатам вдалося  зафіксувати для України надзвичайно вигідні позиції, про які мова піде далі. Міністерство разом з проектним Офісом з просування експорту в партнерстві з проектом CUTIS будуть системно інформувати український бізнес щодо переваг вільної торгівлі з Канадою.

Що означатиме вільна торгівля з Канадою для бізнесу? Замість занурення у майже 800-сторінковий документ, пропонуємо короткий огляд основних положень угоди.

Безмитний доступ до ринку Канади

Варто відзначити, що зобов’язання України та Канади щодо доступу до ринків є асиметричними – українська сторона отримала більш вигідні позиції та ширші часові рамки щодо скасування ввізних мит.

На яких умовах український бізнес зможе експортувати до Канади?

Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери сільськогосподарських, так і промислових товарів. Однак є виключення:

  • Для аграрної продукції. Угода передбачає нульові ставки мит для всіх сільськогосподарських продуктів, окрім 108 тарифних ліній які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади. Це, зокрема, птиця (в т.ч морожена, пташиний жир), молочні продукти (молоко, вершки, йогурт, вершкове масло), яйця і яєчні продукти, сири та цукор.
  • Для промислової продукції. Єдиним винятком є легкові автомобілі – на них встановлений перехідний період в 7 років, за який мита поступово знизяться до 0%.

 

            На яких умовах канадський бізнес зможе імпортувати до України?

Аналіз CUFTA вказує, що найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу (буде скасоване мито в розмірі 17,2%) та взуття (9,7%), представники машинобудівної ( 5,6%) та хімічної галузей (4,5%), а також аграрії (4,5% для овочів та фруктів).

У випадку Канади ситуація більш складна. Відразу після вступу угоди в силу будуть скасовані мита лише для 72% канадських товарів. Мита на решту 27% будуть скасовуватись поступово з перехідним періодом у 3, 5 та 7 років. Окрім того, угода передбачає часткову лібералізацію щодо важливих для України сільськогосподарських товарів, а також тарифні квоти та певні товари. Детальніше – на інфографіці нижче.

Технічні  бар’єри

Угода також регулює питання нетарифних бар’єрів торгівлі, оскільки різниця між канадськими та українськими вимогами у сферах якості та безпеки продукції, маркування, сертифікації, тощо, можуть стати джерелом невиправданих обмежень для вільної торгівлі.

В межах CUFTA Україна та Канада підтвердили свої зобов’язання відповідно до положень Угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ. Також передбачений прозорий механізм розробки та застосування технічних регламентів, а також процедур оцінки відповідності.

Угода також передбачає інформаційний обмін між двома країнами, який допоможе сторонам краще розуміти законодавчі вимоги та потенційні проблеми для експортерів та імпортерів.

Правила походження товарів

Скасування мит розповсюджуються виключно на товари походженням з України або Канади. Угода містить прозорі правила визначення країни походження – товари повинні бути повністю вироблені на території однієї із країн, або бути достатньо переробленими відповідно до детально прописаних правил походження.

Процедури сприяння торгівлі

Угода передбачає взаємний доступ сторін до всіх необхідних регуляторних актів у сфері торгівлі. CUFTA заохочує автоматизацію митних процедур та використання IT-технологій, а також створення системи подачі скарг щодо митних служб. Уcі ці заходи спрямовані на полегшення доступу бізнесу до ринків обох країн.

Надзвичайні захисні заходи

У випадку значного зростання імпорту з Канади після скасування ввізних мит Україна матиме право застосовувати надзвичайні захисні заходи для стабілізації ситуації. Зокрема, протягом перехідного періоду можливе тимчасове підвищення мит з метою запобігання значної шкоди українському національному виробникові.

Санітарні та фітосанітарні заходи

CUFTA підтверджує зобов’язання України та Канади в межах Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних норм СОТ. Остання передбачає право країн-членів СОТ, вживати заходів з метою захисту здоров’я громадян за умов їх наукового обґрунтування та відсутності штучних торгових бар’єрів.

Чесна конкуренція

Зона вільної торгівлі передбачає створення передбачуваного та справедливого торговельного середовища, яке сприятиме захисту інтересів споживачів. Саме тому угода містить розділ, спрямований на запобігання антиконкурентної поведінки в межах вільної торгівлі між Україною та Канадою. Зокрема, природні монополісти та держпідприємства України та Канади мусять дотримуватися правил чесної конкуренції під час здійснення делегованих державою повноважень, а також запобігати дискримінації під час експорту товарів, які є об’єктами монополії.

Державні закупівлі

Угода надає підприємствам обох країн можливість брати участь в процедурах державних закупівель. Бізнес отримає право на справедливий та недискримінаційний доступ до державних закупівель, які проводитимуть уряди обох країн, включаючи закупівлі держпідприємств (аеропортів, залізниць, поштових мереж, громадського транспорту).

Інтелектуальна власність

CUFTA передбачає співпрацю України та Канади в сфері захисту прав інтелектуальної власності. Угода особливо підкреслює важливість охорони інтелектуальних прав для зростання конкуренції, розвитку інновацій та залучення інвестицій.

Електронна торгівля

На сьогодні електронна торгівля міцно увійшла в наші життя. Відображена важливість e-commerce й в угоді про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Обидві країни зобов’язуються не застосовувати митні чи будь-які інші збори до продукції, яка поставляється в електронній формі. Це полегшить комерційні процеси для бізнесу, залученого до торгівлі в інтернеті.

Співпраця з торговельних питань

Угода закріплює намір України та Канади співпрацювати з метою розвитку торгівлі між країнами. Зокрема, передбачене надання технічної допомоги для розвитку аграрного виробництва та виходу малого та середнього бізнесу на ринки Канади. Планується співпраця в сфері інформування бізнес-спільнот обох країн щодо переваг вільної торгівлі.

З повним текстом CUFTA можна ознайомитися за посиланням.

Звичайно, цей оглядовий матеріал не розкриває всіх тонкощів угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Проект CUTIS наразі готує покроковий посібник, який міститиме детальну інформацію щодо всіх аспектів експортного процесу до Канади. Ми публікуватимемо короткі та доступні матеріали для бізнесу, зацікавленого в експорті до Канади. Слідкуйте за нами в соцмережах.

Ольга Вергелес: Проект CUTIS допомагатиме українському бізнесу виходити на ринок Канади

Одним з ключових аспектів економічного розвитку українських регіонів є нарощування експортного потенціалу виробників та залучення прямих іноземних інвестицій.

Канада – країна віддалена від України географічно, проте близька історично та ціннісно. Підтверджуючи цю спорідненість, Канада послідовно підтримує реформи в нашій країні. У сфері експорту та залучення інвестицій ця підтримка реалізується Канадсько-українським проектом з підтримки торгівлі та інвестицій (Canada-Ukraine Trade Investment support – CUTIS).

CUTIS – це 5-річна ініціатива уряду Канади, спрямована на зменшення бідності в Україні шляхом збільшення експорту з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Проект технічної допомоги стартував у лютому 2016 року й реалізується  Конференційною Радою Канади спільно з Канадсько-Українською торговою палатою.

Проект спрямований на підтримку малого та середнього бізнесу у всіх регіонах України через співпрацю з торгово-промисловими палатами, бізнес-асоціаціями, а також урядом та проектними офісами реформ. Особливо проект зацікавлений у співпраці з підприємствами, керованими жінками. Проект також орієнтований на розвиток в Україні дружнього до навколишнього середовища бізнесу.

Головними партнерами проекту є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України в особі торгового представника України Наталії Микольської та її команди, Офіс із просування експорту, очолюваний Мар’яною Каганяк, та новостворений Офіс із залучення інвестицій під керівництвом Даніела Білака.

Проект загалом має декілька основних напрямків діяльності.

По-перше, це інформаційна та мережева робота з бізнесом. Точкою відліку практичної діяльності проекту можна вважати співорганізацію Канадсько-українського бізнес-форуму в Торонто в червні 2016 року, який відвідало понад 400 представників бізнесу з обох країн. Захід фокусувався на чотирьох ключових секторах: сільському господарстві, енергоефективності, інноваціях та ІТ. У форумі взяли участь прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, міністр міжнародної торгівлі Христя Фріланд (зараз – міністр закордонних справ), а також  поважна урядова делегація з України.

Бізнес форум продемонстрував інвестиційні переваги України для представників канадського бізнесу, а також стимулював налагодження торговельних контактів між малими та середніми підприємствами обох країн. В рамках заходу відбулося понад 90 B2B зустрічей, які вилилися в подальші бізнес-перемовини та підписані контракти.

Після форуму проект зосередився на системній підтримці малого та середнього бізнесу. Наші експерти готують для проактивних компаній, готових експортувати до Канади, всі необхідні інформаційні матеріали – покрокові інструкції, поради з пошуку партнерів, пояснення щодо особливостей канадського маркування, пакування та ліцензування, митних правил, сертифікації та ін. Окрім того, ми оперативно сповіщаємо підприємців з усієї країни про наявні можливості для виходу на ринок Канади.

Вже впродовж першого року проект провів десятки зустрічей з підприємцями, зацікавленими в експорті до Канади, представниками енергетичної, IT, кондитерської та легкої промисловості.

Команда проекту в Торонто (Канада), займається пошуком інвесторів, готових підтримати український бізнес, зокрема на регіональному рівні. CUTIS налагоджуватиме контакти з канадськими партнерами та знайомитиме їх з інвестиційними пропозиціями від українського бізнесу.

Для полегшення доступу бізнесу з усіх регіонів України до цієї інформації планується створення експортного та інвестиційного онлайн-порталів.

CUTIS також працюватиме з українськими урядовцями та бізнесом з метою максимального використання можливостей від ратифікації історичної угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яка була підписана влітку 2016 року під час першого офіційного візиту Джастіна Трюдо до Києва. Для максимального поширення інформації щодо переваг угоди заплановані регіональні тури та зустрічі, під час яких експерти проекту знайомитимуть бізнес з новими умовами експорту до Канади та іншими перевагами, які створює угода.

Проект також надаватиме системну допомогу щодо експорту п’яти пріоритетних товарних груп до Канади. На жаль, CUTIS не може забезпечити пряму підтримку усім підприємцям, які прагнуть вийти на канадський ринок. Тому ми ініціювали дослідження пріоритетних для Канади українських товарів. Вже навесні 2017 року ми дізнаємося, які п’ять товарних груп матимуть найвищі шанси досягти успіху в Канаді.

Опісля презентації результатів дослідження буде проведений прозорий відбір підприємств в пріоритетних галузях, які зможуть отримати повний спектр підтримки. У відборі зможуть брати участь підприємства з усіх регіонів України.

Проект допомагатиме обраним компаніям брати участь у торгових ярмарках та заходах, спрямованих на розширення бізнес-зв’язків у Канаді. Вони будуть отримувати безпосередні професійні консультації від канадських спеціалістів, разом з ними готуватимуть свій товар до канадських вимог. Це буде спільна робота над пакуванням, ліцензуванням, екологічною сертифікацією, маркетингом, над відповідністю стандартам канадського законодавства.

Сподіваємось, що така системна підтримка створить реальні прецеденти успішного виходу українських товарів на канадський ринок та стимулює значне зростання торгівлі між двома країнами.

Ще одним аспектом роботи проекту є розвиток вмінь і навичок урядових та неурядових організацій в сферах експорту та залучення інвестицій. Ми маємо намір передати представникам українських міністерств, проектних офісів реформ, торгово-промислових палат та бізнес-асоціацій найкращі світові практики в галузі міжнародної торгівлі та залучення інвестицій.

Так, в грудні 2016 року проект спільно з СОТ провів тренінг-симуляцію з міжнародних торговельних перемовин. На лютий 2017 року запланована серія тренінгів щодо вибору пріоритетних галузей експорту та використання спеціалізованого програмного забезпечення з цією метою. Подібні професійні заходи проходитимуть впродовж всієї діяльності проекту.

Разом з регіональними партнерами проект проводитиме курси, спрямовані на розвиток експортної спроможності малих та середніх підприємств. Отримані матеріали будуть використовуватися для навчання місцевих підприємців в майбутньому.

Завданням проекту є передача практичних навичок органам влади та організаціям сприяння розвитку бізнесу. Канадський досвід та експертиза допоможуть українській стороні зміцнити свій професіоналізм, розширити горизонти торговельної діяльності та сприятимуть успіху України на міжнародній арені.

Успіх українських товарів в Канаді буде неможливим без вдосконалення регуляторного поля. Проект CUTIS працюватиме з українським урядом для гармонізації українських та канадських стандартів. Таке регуляторне зближення полегшить процес виходу українського бізнесу на канадський ринок.

Важливим аспектом також є співпраця з українськими лабораторіями у п’яти пріоритетних галузях для їх сертифікації у відповідних канадських регуляторних інституціях. Без міжнародних сертифікатів якості вийти на західні ринки наразі неможливо.

Вихід на канадський ринок потребує зусиль, часу та значної роботи над продуктом. Однак це, скоріше, не перепона, а виклик для українських виробників. Справжній рушій торгівлі – це проактивність бізнесу. Завдання проекту CUTIS – бути компасом та спрямовувати підприємців у правильному напрямку.

CUTIS має багато амбітних цілей й лише набирає обертів – 2017 рік обіцяє бути сповненим можливостей для українських експортерів. Ми відкриті до співпраці з регіональними бізнес-асоціаціями, ТПП та підприємцями.

Канада чекає! Скористайтеся можливістю!

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: журнал “Стратегія розвитку”

Олександра Бровко: Трикутник вільної торгівлі. Що дасть Україні ЗВТ із Канадою

Створення зон вільної торгівлі чи митних союзів – всесвітній тренд. З кожним роком їх стає все більше, із регіональних вони трансформуються в мегарегіональні та міжконтинентальні.

За даними Світової організації торгівлі (СОТ), станом на червень 2016 року кожен із 164 членів СОТ має хоча б одну угоду про вільну торгівлю.

Наразі СОТ відомо про 635 угод про преференційну торгівлю, з яких 423 набрали чинності. При цьому 90% всіх угод – саме про створення зон вільної торгівлі. Митні союзи – лише 10%.

Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування.

Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.

З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).

Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо.

Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі “Україна – Канада – ЄС”?

Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі

ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.

СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.

Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.

Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.

Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.

Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.

Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.

Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.

Звідки й куди? Правила походження товарів

Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.

Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.

Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.

Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. “достатньої переробки”. При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:

(1)   зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);

(2)   зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.

Візьмемо найпростіший приклад – одяг.

Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.

Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.

Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.

Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.

Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.

Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.

Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції (cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.

В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.

Варто додати, що CETA також передбачає можливість “трикутної” кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.

Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).

Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв’язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.

Торгівля послугами та залучення інвестицій

Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого “негативного” списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.

Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.

На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.

Experto crede, або вір досвідченому

Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.

Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.

По-перше, це додатковий аргумент “за” торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.

Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть.

По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє “місце під сонцем” варто задуматися вже зараз.

Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі.

Олександра Бровкостарший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS.

Джерело: Європейська правда