Теги: CUFTA
Три поради з Канади: на що звернути увагу українським експортерам одягу

За результатами 2018 року, канадські споживачі витратили на одяг 36 млрд кан дол. З них більш ніж 18 млрд кан дол припадає на одяг для жінок і близько 11 млрд кан дол — для чоловіків.

Очікується, що до 2023 року сукупний обсяг реалізації одягу сягне 43 млрд кан дол.

В середньому житель Канади витрачає на одяг 974 кан дол на рік або 2 492 кан дол на сім’ю.

Найбільшим постачальником одягу до Канади є Китай. На нього припадає понад третина всього імпорту одягу — 4,8 млрд кан дол. Однак це — переважно продукція глобальних і канадських брендів, виготовлена на замовлення.

Обсяг канадського імпорту одягу з України є незначним порівняно з найбільшими країнами-постачальниками. У 2018 році він становив 6,5 млн кан дол, тобто менше 0,1% від сукупного обсягу імпорту. Більш ніж дві третини сукупного обсягу канадського імпорту одягу з України припадало на нетрикотажний одяг.

У 2017 році набула чинності угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement). Завдяки цьому український одяг отримав 18% фори на канадському ринку порівняно з імпортом з потужних світових гравців, наприклад, з Китаю.

Це створює привабливі умови для українських виробників одягу для експорту в Канаду. На що їм потрібно звернути увагу, щоб стати успішними в Канаді?

Команда проекту CUTIS на Apparel Textile Sourcing Canada 2019 в Торонто

 

Знайдіть свою нішу

Коли ми говоримо про перспективи українських компаній на ринку Канади, варто детально проаналізувати три ключові фактори: ціну, мінімальну партію та якість.

Якщо в питаннях якості більшість українських виробників можуть відчувати себе впевнено на канадському ринку, то ціна та мінімальна кількість одиниць продукції в партії — це саме ті виклики, які стоять перед вітчизняним бізнесом.

По-перше, багато українських компаній, зацікавлених в експорті до Канади, можуть бути або завеликими, або замалими для цього ринку. Хоча складається враження, що Канада — великий ринок, це не зовсім так. Особливо якщо порівнювати кількість покупців з американським ринком. Об’єми партій, що готові купувати канадські баєри, суттєво менші, ніж аналогічні партії для дистриб’юторів США.

По-друге, українські компанії не можуть конкурувати за ціною з Китаєм, В’єтнамом чи Бангладеш. Який же вихід? Не конкурувати з продукцією Made in China. Українські компанії повинні знайти свою нішу.

Деякі канадські компанії, наприклад, провідний ритейлер Laura, не хочуть на 100% залежати від імпорту товарів з Китаю чи Бангладешу. Вони зацікавлені в диверсифікації асортименту. У Канаді зберігся позитивний імідж України як надійного постачальника продукції легкої промисловості.

Близько 20 років тому Канада активно купувала одяг з України. Зараз, на жаль, бізнес-співпраця в сегменті одягу не суттєва. Упевнена, що зона вільної торгівлі між Канадою та Україною, що передбачає скасування ввізних мит до Канади, — це чудова нагода перезапустити бізнес-контакти між країнами.

Зрозумійте особливості ментальності

Я би порадила потенційним експортерам до Канади почати експансію нового ринку з особистого знайомства з ним. Представникам українського бізнесу варто відвідати Канаду та пройтися по магазинах.

Потрібно зрозуміти, якому одягу віддають перевагу канадці, на що вони звертають увагу, як продається одяг, які кольори та фасони неприпустимі для канадців. Потрібно вивчити локальну ментальність.

На ринку одягу культура — основний фактор. Українські компанії повинні бути готові до адаптації колекцій. Вироблений в Україні одяг або занадто класичний, або занадто сексуальний. Канадці віддають перевагу чомусь посередині.

Крім того, знайомство з роздрібною торгівлею буде додатковою перевагою в ході переговорів з потенційними баєрами. Українська компанія може сказати: “Так, наші менеджери з продажів відвідували ваші магазини, ми знаємо, як ви презентуєте одяг, ми знайомі з вашою цільовою аудиторією. Наш продукт ідеально вам підходить, тому що…”. Це справить позитивне враження на канадського партнера.

Як зазначив одного разу представник канадської дистриб’юторської компанії, вони отримують 120 листів на день від компаній-виробників одягу. Саме тому ключове в переговорах — переконати канадську сторону, що ваша продукція ідеальна.

Підготуйтеся до переговорів

Ринок одягу Північної Америки орієнтується на тренди. Якість у цьому випадку може не грати важливої ролі. Виняток — орієнтація на певні бренди. Пересічні баєри орієнтуються на продукцію fast-fashion: кожні два-три місяці — нова колекція. Раніше рік налічував чотири сезони для одягу, зараз — 12 сезонів.

Саме тому для досягнення успіху на канадському ринку важливо знайти “правильного” баєра. Будьмо відвертими: зробити це непросто, але можливо. У тому числі — завдяки участі в програмах підтримки бізнесу, наприклад, у Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS).

Під час зустрічі з канадськими баєрами та ритейлерами не втратьте свій шанс: підготуйте якісні маркетингові матеріали англійською мовою (native English) та прайси у доларах США.

Оновіть інформацію на офіційному сайті, зверніть увагу на адекватність фото — ринок Канади дуже чутливий до питань гендерної рівності. Якісне виконання домашнього завдання — запорука результативних переговорів.

Автор: Марія Гузман, експерт з ринку одягу Офісу з просування експорту Канади (TFO Canada), консультант Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Економічна правда

Як українським IT-компаніям досягти успіху в Канаді

Україна має потужний ICT (Information communication technology) сектор, послугами якого користується бізнес далеко за межами країни. Українські компанії мають хорошу експертизу в таких сферах як штучний інтелект, аналіз даних, автоматизація бізнес-процесів, кібербезпека тощо.

Головна проблема в тому, що далеко не всі в світі (і Канада тут не виняток) знають, що можуть запропонувати IT компанії з України та чому варто співпрацювати саме з ними. На міждержавному рівні робиться не так багато для просування українських IT послуг на північноамериканському ринку. Об’єми співпраці між Україною та Канадою в IT сфері незначні, хоча, як відомо, Канада має одну із найбільших українських діаспор в світі – близько 1,3 млн канадців зазначають, що мають українське коріння.

Що українським компаніям потрібно врахувати, щоб стати успішними в Канаді?

Канада – друга за розміром країна в світі. Більше 90% її населення проживає не далі ніж в 100 км від кордону з США; країна фактично «розтягнута» зі сходу до заходу. Буде бізнесовою помилковою розробляти стратегію виходу «до Канади». Треба бути більш конкретним, визначити який саме регіон є найбільш цікавим.

Канадські технологічні кластери сконцентровані в таких містах як Галіфакс, Монреаль, Оттава, Торонто та Кітченер-Ватерлоо на сході, й Калгарі та Ванкувер на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Не дивлячись на те, що Канада географічно близька до США, методи ведення бізнесу тут суттєво відрізняються. Канада – держава більш консервативна, особисті знайомства мають велике значення.

Канадський бізнес не так активно як в США замовляє послуги на умовах аутсорсингу.

Канадці не готові ризикувати. І це один із основних викликів для українських провайдерів IT послуг. Існує серйозне упередження, що передавати дані чи доступ до них українським компаніям небезпечно. Більш того, окремі канадські клієнти в угодах на виконання послуг прописують неможливість передачі даних за межі Канади, чи на територію окремих держав. В топ-5 країн, що надають IT-послуги канадцям, входять США, Індія, Великобританія, Франція та Нідерланди. Це знову таки говорить про чутливість канадців до питань безпеки інформації.

Тому одне із головних завдань українського бізнесу – запевнити канадський бізнес в надійності співпраці з Україною.

Враховуючи величезний досвід українських компаній в протидії кіберзлочинності, цю ціль реально досягти.

Окрім того, українські компанії повинні бути готові до додаткових інвестицій (часу, грошей та персоналу) задля виходу на канадський ринок. Було б наївно думати, що представнику компанії досить купити квиток до Канади, відвідати профільну виставку чи познайомитися з канадським партнером, як той відразу запропонує підписати мільйонний контракт.

Незалежно від розмірів бізнесу, українським компаніям потрібно виконати домашнє завдання, розробити детальний експортний план, маркетингове дослідження канадських споживачів. Головна ціль – чітко зрозуміти на кого компанія орієнтується, хто її ідеальний клієнт. Експортний план повинен базуватися на чітких розрахунках. Потрібно визначити якими є конкурентні переваги конкретної компанії. Помилкою буде вести переговори за принципом «скажіть що вам потрібно, ми все зробимо». Потрібно сфокусуватися на найбільш конкурентоздатному продуктові.

Робити ставку лише на більш низьку ціну не варто, адже завжди знайдеться компанія, яка зможе запропонувати нижчий прайс.

Український бізнес повинен бути готовим до боротьби за клієнта як власне із канадськими компаніями, так і з такими потужними гравцями світового IT-ринку як Індія, Філіппіни та країни Латинської Америки (наприклад, Колумбія). На прийняття рішення також впливає якість послуг, експертиза компанії, комунікація із клієнтом, успішні реалізовані проекти та відгуки замовників, а не лише ціна. Репутація – ось що найголовніше.

Канада –ринок непростий, чому ж українським компаніям все ж таки варто докласти зусиль для пошуку канадських партнерів?

  1. За результатами 2017 року Канада імпортувала послуг в сфері IT на 4,8 мільярдів дол США.
  2. Вартість IT послуг в Канаді на порядок вища, ніж в Україні. Вартість послуг 70% українських IT-компаній складає 25-49 доларів США за годину. В Канаді таких компаній лише 15%. В то же час 49% канадських компаній надають послуги, вартість яких в розрахунку за годину складає 100-149 доларів США. Лише 5% українських компаній надають такі послуги.
  3. На ринку Канади спостерігається зростаючий попит на IT-спеціалістів. За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тому канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних компаній і аутсорсингу, в тому числі і з України.

Текст підготовлений на основі інтерв’ю з Тео Вардом, канадським експертом проекту CUTIS, консультантом TFO Canada

Джерело: Новое Время 

Взути Канаду. Які особливості канадського ринку повинні врахувати українські виробники

Між Україною та Канадою вже понад два роки діє Угода про вільну торгівлю (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA). За цією угодою більшість українських товарів при ввезенні до Канади не обкладаються ввізним митом. Пільги поширюються і на взуття, а це в середньому 18% від митної вартості, що є нашою конкурентною перевагою у порівнянні з такими потужними глобальними постачальниками взуття як Китай чи В’єтнам.

Спробуємо розібратися, наскільки легко українським взуттєвикам вийти на канадський ринок та скористатися його конкурентними перевагами.

Helicopter view

Очікується, що за підсумками 2019 році обсяги взуттєвої індустрії в Канаді сягнуть 7,7 млрд. канадських доларів. Лише в Онтаріо, одній з 10 провінцій Канади, налічується 1260 взуттєвих магазинів.

Протягом року середня канадська родина витрачає приблизно 624 канадських доларів на взуття, з них 347 доларів – для жінок та дівчат, та 277 доларів –для чоловіків та хлопчиків.

Канада належить до першої п’ятірки країн-найбільших споживачів взуття, причому левова частка його імпортується. За минулий рік Канада імпортувала 161 млн пар взуття лише з Китаю та В’єтнаму (69 % від всього взуттєвого імпорту).

Наступними важливими країнами-постачальниками взуття для Канади є Італія – 8%, Камбоджа та Індонезія – по 4% відповідно. Решта взуття (15 %) імпортується з інших країни, серед яких є й Україна.

Українська компанія Belsta на Toronto Shoe Show

 

При цьому Канада також успішно експортує взуття. У 2018 році обсяги виробництва взуття в Канаді сягнули 458 млн канадських доларів. У рейтингу експортерів взуття Канада посіла 12 місце в світі. Біля 90% канадського взуття експортувалося до США.

Всього в Канаді налічується понад 120 взуттєвих виробництв, в основному в провінціях Онтаріо (24), Квебек (22) та Британська Колумбія (10). Здебільшого це невеликі (до сотні працівників) сучасно устатковані фабрики. Загалом на взуттєвому виробництві по всій країні зайнято близько 1,4 тис. людей.

Взуттєві уподобання канадців

Канадський ринок взуття є досить консервативним, особливо щодо зимових моделей. До зимового взуття у канадців окремі вимоги. Як вони жартують, канадський рік має лише два сезони – зимовий та сезон будівництва, і для обох потрібне якісне взуття.

Тривалість морозно-сніжного періоду в Канаді сягає п’яти місяців. Отже, зимове взуття, насамперед, має забезпечувати тепло, водонепроникність та стійкість на слизьких поверхнях. Іншими словами, комфорт споживачів визначає стиль зимового взуття.

Окремі зимові моделі взуття в Канаді стабільно продаються десятки років поспіль. За словами Енді Орчарда (Andy Orchard), менеджера департаменту продажів компанії Cougar Shoes Inc., зимові чоботи з червоними язичками вже понад сорок років користуються попитом на канадському ринку чоловічого, жіночого та дитячого взуття. «Ще коли мені було 15-16 років (40 років тому), всі, абсолютно всі в Канаді, носили ці чоботи. Червоні язички чобіт обов’язково мали бути висолопленими зовні, щоб їх було видно. Це було щось схоже на уніформу. Ця модель зимових чобіт Cougar користується попитом серед канадців й дотепер», – зазначає він.

Українські взуттєві компанії відвідали Cougar Shoes Inc. в серпні 2019

 

Розмаїття етносів певною мірою впливає на канадські споживацькі уподобання. Особливо в таких численних діаспорах як індуська чи китайська. Наразі кожен п’ятий канадець народився за межами Канади. Іммігруючи до Канади, люди привносять з собою національні звички чи уподобання зі своїх країн походження. Насамперед, це стосується традиційної їжі, одягу та взуття.

Зовнішній вплив на ринок

Значний вплив на ринок взуття в Канаді мають тренди американського взуттєвого ринку, який майже в 10 разів перевищує канадський. Це закономірно, бо близько 90% населення Канади мешкає в 100-мільній смузі вздовж кордону із США, а економіки обох країн тісно пов’язані.

Однією з найбільш значимих американських виставок взуття, яка визначає взуттєву моду в Канаді, є FN PLATRFORM  Show в Лас-Вегасі. Як зазначає Тамара Чамес (Tamara Szames), канадський аналітик взуттєвого ринку, взуття, яке було показане на виставці FN PLATRFORM в серпні, буде хітом продажів в магазинах вже наступної весни. Вона також наголошує на все більшому впливі на взуттєвий ринок «швидкої моди», особливо для літнього та спортивного взуття. Це означає, що “must have взуття”, яке було щойно продемонстроване на подіумі, виробник має дуже швидко виготовити, бо «…якщо ви пропустили черевики сезону, можливо, ви пропустили весь сезон».

Канадці мало зважають на натуральність чи ненатуральність матеріалів, з яких виготовлено взуття. Важливою є його водонепроникність. Це одна з характеристик взуття в Канаді, яка впливає на прийняття рішення про його купівлю. І не лише для зимового взуття. Не дивуйтеся, коли прочитаєте напис «waterproof” (водонепроникні) на босоніжках. Канадська логіка така – якщо ви потрапили в босоніжках під дощ або вступили в калюжу, вони не мають намокнути чи увібрати в себе воду. Вода має просто стекти з босоніжок, не створивши вам дискомфорту.

Українське waterproof взуття на виставці в Канаді

 

Останнім часом в Північній Америці посилюється так звана «споживацька втома» від китайського імпорту. Багато споживачів готові переорієнтуватися на інших виробників, якщо вони запропонують комфортні та сучасні моделі за привабливими цінами. Досить часто нижча ціна є визначальним чинником для канадців щодо прийняття рішення про купівлю взуття.

Саме цим і повинні скористатися українські виробники взуття. Врахувавши всі особливості канадського ринку та запропонувавши цікаву ціну за рахунок відсутності ввізних мит, український взуттєвий бізнес має всі шанси відвоювати своє місце під мінливим канадським сонцем.

Автор – Валерій Кокот 

П’ять кроків до успіху в Канаді: на що потрібно звернути увагу українським виробникам одягу

Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла NV.UA про специфіку канадського ринку одягу та поділилася п’ятьма практичними порадами для українських виробників, що допоможуть їм стати успішними експортерами до Канади   

Канада – північна країна. Завдяки переважно холодним кліматичним умовам, вона є потужним гравцем на ринку теплого одягу та домівкою таких всесвітньо відомих брендів як Canada Goose, Mackage, Sentaler, Rudsak або Moose Knuckles. Канадські споживачі в 2018 році витратили на одяг 36 млрд CAD. А імпорт одягу в Канаді зріс із 10,1 до 12,5 млрд CAD за останні чотири рокі. І це безумовно хороша новина для українських компаній, адже завдяки дії Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) та відміні ввізних мит, вітчизняний одяг має 18% фори на канадському ринку порівняно до імпорту з таких потужних світових гравців як, наприклад, Китай. Все це створює привабливі умови для заохочення українських виробників одягу до експорту у Канаду саме зараз.

Кожен виробник, безперечно, має свій власний шлях виходу на новий ринок. Однак, базуючись на досвіді роботи Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), ми радимо українським компаніям зробити п’ять основних кроків.

Перший крок – наявність англомовного веб-сайту. Вислів «Якщо вас не має в Гугл, то ви не існуєте» чули всі, але не всі сприймають це як керівництво до дії. Простий, але зрозумілий сайт, на якому представлена продукція виробника та основна інформація про компанію на хорошій англійський мові – це єдина можливість справити позитивне перше враження.

Чіткі фотографії, склад тканини з описом варіантів догляду, існуючи розміри, та ціни – ось необхідна інформація on-line.

Основним та вирішальним інструментом на будь-якому ринку є ціна. Тому, другий і дуже важливий крок – це детально та вдумливо прорахована експортна ціна. Підприємству, яке ще не має експортного досвіду, це досить важко. В нагоді може стати детальний аналіз роздрібних цін конкурентів на подібну продукцію у мережі потенційного рітейлера. Також треба мати чітке розуміння подальшої логістики, та додаткових витрат, пов’язаних з відправленням продукції за океан (транспортування, страхування, послуги брокера, маржа імпортера, тощо). Тож, в залежності від того, ким є канадський покупець – великим рітейлером або маленьким бутиком – роздрібну ціну у кінцевого споживача треба розділити на 3, або на 6, щоб приблизно отримати ціну виробника. Українські виробники зазвичай оперують цінами в американських доларах чи євро, тож треба пам’ятати про курс конвертації у канадський долар. Не варто також у розрахунки експортної ціни включати податок на додану вартість.

Канада – мультинаціональна країна, яка складається з багатьох груп, переважно, за етнічною ознакою, і всі мають різні уподобання у стилях. Так, цілком звичайна картина, коли люди взимку одягають «пуховик» у поєднанні зі «шльопками», або шорти з хутровими зимовими чоботами.

Достаток не має ніякого значення, визначальним фактором є сама людина і її успіхи. Одяг повинен бути, в першу чергу, зручним та охайним, а ще й доступним за ціною (affordable). Тому канадійці зазвичай купують багато одягу, аби мати можливість кожен день надівати щось новеньке, не витрачаючи при цьому багату часу на прання та прасування.

Пригадую історію, яку розповів мій знайомий, який нещодавно переїхав до Канади та знайшов першу роботу. Відповідальна робота в офісі, менеджерська посада, велика компанія, тож перевагу він віддав класичному костюму з краваткою. Його канадські колеги були страшенно здивовані і весь день допитувалися у нього у чому причина такого урочистого стилю. Варіантів пропонувалася маса – від хрестин до похорон, тож наступного дня він вимушений був змінити свій «лук» на більш демократичний.

У великих містах, Торонто і Монреалі, вся система транспорту та соціальна інфраструктура сплановані таким чином, що на вулицю можна не виходити місяцями – підземні переходи з магазинами та ресторанами, прямий вихід з будівель на підземні транспортні зупинки суттєво зменшують попит на важкий та теплий зимовий одяг. Усвідомлення цих особливостей та прощання із стереотипами є третім кроком на шляху українського експортера одягу до Канади.

Крок четвертий – позбутися хибних переконань відносно власної продукції. Наші виробники вважають, що досить запропонувати продукцію високої якості, вироблену в Україні із застосуванням сучасних технологій з натуральних тканин і її одразу всю скуплять. Можливо, ця схема працює в Європі, Азії або на Близькому Сході. Канадський ринок – зовсім інший.

Kанадські байєри високо оцінили якість української продукції під час торгівельної місії проекту CUTIS. Український продукт вигідно відрізняється від конкурентних сучасністю та відповідністю найпередовішим тенденціям моди. Як зауважив канадський експерт, українці навіть панчохи вміють робити звабливими.

Але в Канаді перевагу віддають практичному одягу, який можна прати в машині без подальшого прасування, виготовленому з тканин з поліестром, віскозою та еластаном. Одяг повинен бути легким, зручним, комфортним, недорогим і, тільки в останню чергу, красивим. Розглядати придбання пальто в якості сімейної інвестиції тут не прийнято. Для багатьох українських виробників, особливо тих, хто має досвід експорту, така ситуація є неприємною несподіванкою. Навіть укладена угода про безмитну торгівлю не рятує положення, адже доводиться конкурувати з компаніями з Індії, Пакистану, Китаю, продукція яких, хоч і обкладається митом, все-одно виявляється дешевше за вітчизняну.

Крок пятий – підготуватися до презентації власної продукції потенційному покупцеві. Здавалося б нічого складного. Але це дуже відповідальний крок у пошуку замовлень на канадському ринку. Великі канадські байєри «балувані» і звикли до черг з потенційних постачальників у своїх приймальнях. Так, під час торгової місії CUTIS, один з відомих байєрів зазначив, що отримує в середньому 180 імейлів на день з комерційними пропозиціями з усього світу. Тож можете уявити, якою якісною та незвичайною повинна бути пропозиція, яка приверне його увагу!

Бізнесмени, які ведуть переговори з канадцями, повинні бути добре поінформовані та обізнані про найдрібніші деталі своїх пропозицій. Обізнаність та чесність високо цінуються. Канадці не сприймають ухиляння від відповідей. Наше улюблене «А скільки ви дасте?» чудово працює в Одесі, але в Канаді це сприймається як непрофесіоналізм. Відповідь питанням на питання ставить хрест на продовженні будь-якого подальшого спілкування.

Виникає логічне питання, раз все так складно, то чи варта шкурка вичинки? Чим же так привабливий ринок Канади і чому на нього варто виходити українським виробникам?

Ринок Канади – це, в першу чергу, стабільність. Отримавши нового постачальника, канадський байєр схильний до співпраці з ним на довгостроковій основі – 10-20-30 років, і це далеко не найбільш вражаючі уяву терміни. Купівельна спроможність канадців набагато більше українців чи поляків. Так, у 2018 році канадські споживачі витратили на товари та послуги (FMCG) 8 650 канадських доларів. А українці для порівняння – лише близько 4 000 канадських доларів. А крім того, Канада – найближчий сусід самої економічно розвиненої країни світу США, і товару з канадського ринку набагато простіше перетнути південний кордон, ніж намагатися завести контакти в США з України.

Під час роботи проекту напрацьовано багато практичної та теоретичної інформації, що стане у нагоді будь-якому виробнику, що планує експортувати до Канади. З найсвіжішого – це галузеві практичні підручники, що об’єднують всю накопичену базу знань стосовно експорту взуття, одягу, меблів, продуктів та ІСТ послуг. В разі виникнення потреби у «живому» консультуванні можна звертатися до Канадсько-української торгової палати, яка надає практичні поради та консультує з питань експорту до Канади більше 25 років.

Автор: Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Новое Время 

Чому українські IT-компанії мають хороші перспективи на ринку Канади

Ольга Штепа, координатор канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла AIN.ua про особливості канадського IT-ринку та нові можливості, які відкриваються для українських IT-бізнесів на ринку Канади

Канада є значним гравцем у світовій ІТ-індустрії. Тут чудово розвинені освітня та дослідницька інфраструктури, що сприяє інноваціям. R&D-центри, комерціалізація та виробництво закріплені у високотехнологічних кластерах у великих містах Канади.

Хайтек-кластери Канади

Загальними особливостями цих кластерів є федеральні і провінційні ініціативи та гранти, потужні дослідницькі програми, співпраця з академічними установами та ресурси інкубаторів для малих високотехнологічних стартапів. Таке інноваційне середовище є особливо привабливим для іноземних інвесторів, які хочуть вийти на ринок, стати ключовими гравцями та мінімізувати свої витрати на навчання. Процвітаючі високотехнологічні кластери також залучають таланти світового класу з-за кордону.

Тривале падіння світових цін на нафту поступово зміщує баланс економічної потужності в Канаді від нафти та видобутку корисних копалин до високотехнологічних секторів економіки. Завдяки «м’якому» курсу канадського долара почався приплив хайтек-компаній, зацікавлених у економії та політичній стабільності, у Канаду зі Сполучених Штатів.

Флагманом у цьому процесі беззаперечно є провінція Онтаріо. Фактично, The Greater Toronto Area (GTA, Торонто вкупі з 25 меншими сусідніми муніципалітетами) вважається головним хай-тек-центром країни, що займає почесне місце поруч з Кремнієвою Долиною Каліфорнії, Бостоном, Сіетлом і Вашингтоном у США.

Так, у січні 2016 року компанія Google відкрила нову суперсучасну штаб-квартиру в передмісті Торонто, Кітченері, а компанія Cisco Systems нещодавно відкрила свій новий інноваційний центр в Торонто. Blackberry також має штаб-квартиру в GTA. В листопаді минулого року Microsoft оголосив про намір відкрити нову штаб-квартиру в центрі Торонто та здійснити більше $570 млн інвестицій протягом наступних трьох років. І це, не рахуючи офісів IBM, DELL, OpenText, Amazon, AMD, CityBank, TD, RBC, Accenture, CIBC і т. і.  Плюс сотні високотехнологічних стартапів зосереджених навколо Торонто.

Кластери ІТ-індустрії Канади зосереджені в Монреалі, Квебеку, Оттаві, Торонто і Кітченер-Ватерлоо на сході, а також в Калгарі і Ванкувері на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Попит на IT-спеціалістів

Розвиток галузі породжує своєрідну конкуренцію між окремими регіональними центрами. Наприклад, зараз Монреаль готовий приймати ІТ-спеціалістів навіть на умовах надання офіційного статусу permanent resident. Єдиною додатковою вимогою тут є знання французької мови. IT-сектор Канади суттєво відрізняється від IT України. Тут, наприклад, багато дідусів та бабусь, які прекрасно пам’ятають, що таке перфокарти і дискети, і можуть годинами говорити про особливості програмування на мовах PL/I та Ada, які використовувалися ще у 90-х роках. Але вони також чудово знаються на сучасних технологіях і системах. Місцеві фахівці є професіоналами-віртуозами, але в своїй вузькій сфері, а українські спеціалісти – універсальні і бачать все по-іншому.

Також в канадському IT секторі велика доля жінок, близько 63,4% згідно даних офіційної статистики. Більшість канадських роботодавців розуміють, що чим більш різноманітні робітники (diversity), тим більш інноваційна компанія та кращі показники її діяльності. Diversity – це велика конкурентна перевага компанії на ринку, запорука її успішного розвитку та добробуту її робітників. Кількість молодих людей, що працюють в IT у Канаді, складає лише 6% (віком від 15 до 24 років), а людей віком старше 55 років – 13%! Тобто канадські роботодавці є досить консервативні та надають перевагу більш досвідченим працівникам.

Зростаючий попит на спеціалістів в області технологій поглинає всі наявні в країні таланти та також підживлюється за рахунок імміграції. Взагалі імміграція в Канаді є складовою частиною стратегічного розвитку економіки, особливо – імміграція через освіту. Бо саме таким чином є можливість залучити до роботи найбільш талановитих та перспективних спеціалістів.

За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тож, висновок є очевидним, канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних фахівців, компаній і аутсорсингу. І це шанс для України!

Чому Україна цікава канадським компаніям?

Чи приваблива Україна для ІТ-аутсорсингу з точки зору канадських компаній? Ось лише декілька аргументів. Перш за все, в Україні хороше співвідношення ціни і якості. В Україні порівняно невисокі витрати на робочу силу. Так, наприклад, канадські працівники ICT-сектора заробляють в середньому $80 074 на рік, а заробітна плата в ІТ-галузі в Україні складає приблизно $20 000-30 000 на рік.

  • Розвиток аутсорсу

ІТ в нашій країні розвивається надзвичайно швидко. Це означає, що компанії можуть запропонувати своїм клієнтам конкурентоспроможні ціни разом з найвищою якістю. Так, поважний міжнародний рейтинг Global Innovation Index включив Україну до 50 кращих країн світу в області IT у 2017 році, чим поставив її попереду таких популярних ІТ-аутсорсинг країн, як Індія, Філіппіни, та Бразилія.

  • Стартапи

Іншою перевагою України є стартапи. Відповідно до статистики AngelList, зараз налічується 1600 українських технологічних стартапів з середньою оцінкою в $2,5 млн. і майже 3 000 інвесторів. Що стосується Канади, то ці показники тут скромніші: 600 стартапів з середньою оцінкою в $5,2 млн. та трохи більше 500 інвесторів. Не тільки інвестори вірять у стартапи з українським походженням, але й гіганти галузі. Наприклад, Amazon минулого року купив стартап під назвою Ring з офісом R&D в Україні. Іншим прикладом є стартап Looksery, який був заснований в Україні і придбаний компанією Snapchat. Крім них, такі відомі компанії, як Grammarly, Petcube, People.ai, MacPaw, також виникли в Україні і використовуються клієнтами з усього світу.

  • Велика кількість IT-спеціалістів

В Україні велика кількість професійних фахівців, більшість з яких вільно володіє англійською мовою. Сьогодні наша країна посідає четверте місце у світі серед країн з найбільшою кількістю технічних працівників. В Україні налічується понад 90 000 ІТ- спеціалістів, з яких 50 000 є розробниками програмного забезпечення. Крім того, вузи України щороку випускають понад 38 000 технічних спеціалістів. Загалом 79% людей в Україні мають вищу освіту, а 57% технічних фахівців мають освіту STEAM (science, technology, engineering, and mathematics). За оцінками експертів, кількість веб-розробників та мобільних розробників в Україні до 2020 року перевищить 200 000. Спільнота українських розробників також є дуже активною, бо регулярно відвідує десятки міжнародних конференцій, виставок та навчальних форумів.

  • Співпраця українських компаній з канадським бізнесом

ЕРАМ розробила проект з організації цифрової комерції корпорації Canadian Tire і забезпечила новий досвід для її споживачів, які роблять покупки онлайн, через мобільні додатки і в магазинах.

Як українським компаніям шукати партнерів у Канаді?

Сьогодні багато українських компаній зацікавлені у пошуку партнерів у Канаді. Для цього існує багато шляхів: це і особисті контакти, і участь в різних галузевих заходах: виставках, конференціях, форумах і т. ін., всюди, де є можливість презентувати компанію та її послуги і отримати нові контакти (networking); і активне використання соціальних мереж – LinkedIn, в першу чергу, та Facebook – беручи участь у закритих тематичних групах тієї географічної зони, яка цікавить компанію.

Але найкраща реклама компанії – це її задоволені клієнти. Ліпше – в Канаді, але, можна і зі США, Австралії чи Великобританії. Не потрібно відмовлятися також від доброго старого cold calls або emailing, бо ніколи не знаєш де зустрінешся з партнером. Але головне – наполегливість і послідовність.

В квітні місяці цього року відбудеться перша ICT місія в рамках проекту CUTIS (Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій), в рамках якої 12 українських компаній відвідають Канаду. Сподіваємось, вони на власному досвіді зможуть переконатися в існуючому підвищеному попиті на професійні послуги та спеціалістів ICT сектору з боку Канади, зроблять свій внесок у розбудову плідної співпраці між двома країнами та знайдуть надійних партнерів за океаном.

Джерело: AIN.ua

Нагодувати Канаду: до яких сюрпризів треба бути готовим українським експортерам

Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною, що вступила в силу влітку 2017 року, потенційно відкриває широкі можливості для українського експорту, а отже, і для росту національної економіки.

Оскільки міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією приносить Україні значні об’єми валютної виручки, то відкриття канадського ринку може стати ще однією точкою росту для українських виробників.

Але, враховуючи той факт, що Канада теж експорт-орієнтована країна, питання ветеринарного та фітосанітарного контролю імпорту постає дуже серйозно. Канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон, адже завезення на територію товару зараженого шкідниками рослин чи патогенними організмами ставить під загрозу експортний потенціал самої Канади та безпеку її громадян.

Як українські харчові продукти можуть потрапити в Канаду?

Гарантія безпечності імпортних товарів в Канаді має засвідчуватися 1) фітосанітарним сертифікатом (для підкарантинних товарів рослинного походження); 2) ветеринарним сертифікатом (для товарів тваринного походження), що видаються компетентним органом країни-експортера;

Центральним органом, що встановлює ветеринарні та фітосанітарні обмеження для канадських виробників та імпортерів на федеральному рівні є Канадське агентство з контролю харчових продуктів (Canadian Food Inspection Agency). По-суті, це аналог Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Наразі у ветеринарній та фітосанітарній сфері співпраця між Україною та Канадою здійснюється головним чином у межах спільного членства в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) та Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин (ЄОЗР). Іншим аспектом є виконання положень Угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка передбачає встановлення стандартів для міжнародної торгівлі продуктами рослинного і тваринного походження.

Наступним кроком поглиблення співпраці є системне узгодження форм ветеринарних та фітосанітарних сертифікатів по кожному із контрольованих Канадою товарів. Право експорту отримується шляхом встановлення еквівалентності системи державного контролю двох країн, в тому числі через проведення аудитів та інспекцій. Лише при визнанні системи контролю дієвою та такою, що відповідає нормам  країн-імпортерів, надаються дозволи на ввезення продукції.

Цей процес та подальше відкриття канадського ринку для українських продуктів потребує тісної взаємодії Держпродспоживслужби та Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Як це відбувається на практиці? Наприклад, український виробник яловичини бачить перспективи продажу своєї продукції в Канаді. Але для завезення на територію Канади прикордонна служба (Сanada Border Service Agency) вимагає наявності ветеринарного сертифікату на товар. Виробник сам або разом із представниками відповідної асоціації виробників звертається до Держпродспоживслужби з ініціативою розпочати процедуру погодження ветеринарних сертифікатів на яловичину із канадським регуляторним органом.

Згідно офіційної процедури, яка існує в Канаді, українська сторона має надати вичерпну інформацію (відповіді на опитувальник) стосовно законодавчої бази, мережі компетентного органу, наявної системи і заходів державного контролю, статистичних даних і т.д. в Україні. Після опрацювання Канадською Стороною наданої інформації, Держпродспоживслужба та зацікавлені підприємства-експортери проходять аудит канадського регуляторного органу. Тільки після позитивних результатів аудиту, узгодження форми ветеринарних сертифікатів на конкретну категорію товарів, Держпродспоживслужба отримує дозвіл на експорт даного виду товарів.

Важливо звернути увагу, що ця процедура не проходить сама по собі, а має бути ініційована зацікавленими українськими виробниками. Слід також розуміти, що зняття таких бар’єрів потребує часу, іноді кілька років.

Описана процедура визнання системи контролю діє як для українського експорту до Канади, так і для канадського імпорту до України. Наразі між компетентними органами України та Канади парафовано 15 міжнародних ветеринарних сертифікатів щодо імпорту в Україну.

Хто наступний? Які перспективи українських продуктів на ринку Канади

Проте потенціал нашої торгівлі з Канадою є набагато більшим. В Україні існує велика зацікавленість щодо експорту, наприклад, м’яса птиці, бджолопакетів та кондитерських виробів на ринок Канади.

Робота по відкриттю канадського ринку для української курятини триває. У жовтні 2016 року Держпродспоживслужба направила до Канадського агентства з контролю харчових продуктів Міністерства сільського господарства та продовольства Канади три запити щодо акредитації України для експорту м’яса птиці та продуктів з нього до Канади. А у квітні 2017 року відправлено додатковий запит щодо оцінки статусу країни для експорту бджолиних пакетів до Канади. На сьогоднішній день отримано лише відповідь по м’ясу птиці з додатковими уточненнями та питаннями, які опрацьовуються спеціалістами Держпродспоживслужби.

Випереджаючи зацікавленість українських виробників молочної продукції, варто згадати про діючу в Канаді систему управління постачанням (Supply Management System). Вона базується на моніторингу споживання молочних продуктів та системі квот на виробництво молока для канадських фермерів. Канадці намагаються максимально задовольнити попит молочними продуктами місцевого виробництва. Недостатні обсяги цих продуктів покриваються за рахунок квотованого імпорту. Таким чином, навіть не беручи до уваги санітарні обмеження, ринкові можливості для торгівлі молочними продуктами в Канаді є досить вузькими.

Комунікація із Канадським агентством з контролю харчових продуктів виявила, що на імпорт українських круп до Канади насьогодні існує заборона. Це сталося, оскільки кілька років тому в одній із партій імпортованих українських круп було виявлено шкідників, не зважаючи на наявність відповідного фітосанітарного сертифікату. Зняття заборони вимагає додаткової комунікації між відповідними органами двох країн. Необхідно зауважити, що звернень щодо необхідності вирішення цієї ситуації, від українських експортерів Держпродспоживслужба не отримувала.

Варто знати

Систематизовану інформацію про документи, необхідні для імпорту харчової продукції в Канаду, можна знайти в автоматизованій довідковій системі імпорту (Automated Import Reference System (AIRS)) на сайті Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Важливо пам’ятати, що в Канаді саме імпортер несе відповідальність за відповідність імпортованого товару місцевому законодавству. Для цього при канадському міністерстві сільського господарства організовано Секретаріат доступу до ринків (Market Access Secretariat), який через «відкрите вікно» у формі загальнодоступної електронної пошти приймає питання від канадського бізнесу та надає коментарі щодо доступу як до національного, так і закордонних ринків.

Варто звернути увагу, що у другій половині 2018 року в Канаді вступають в силу законодавчі зміни, що передбачають зміну підходу у контролі безпечності харчових продуктів. Зокрема, передбачається, що вони будуть засновані на принципі аналізу ризиків, а також на необхідності подальшого отримання імпортерами ліцензії на імпорт підконтрольних вантажів. Українським експортерам вже зараз потрібно звертати увагу на нові канадські заходи превентивного контролю безпечності харчових продуктів.

Реалізація Угоди про вільну торгівлю потребує системної співпраці урядових органів України та Канади, яка зараз активізувалася. За підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій, фінансованого канадським урядом, делегація Держпродспоживслужби в листопаді 2017 року відвідала Канаду та налагодила важливі контакти з місцевими регуляторними органами. Впевнені, що в 2018 році спільними зусиллями ринок Канади стане ближчим для українських експортерів харчової продукції.

Автори:

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби

Олена Курята,  заступник начальника управління-начальник відділу зовнішніх зв’язків та євроінтеграції Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби

Джерело: Європейська правда

Україна та Канада поглибили співпрацю у сфері стандартизації продукції

Ми маємо ще одну чудову новину! 25 вересня 2018 року ДП «УкрНДНЦ» (державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості») та Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) підписали угоду про співробітництво.

Угода була підписана 25 вересня в рамках Тижня ISO в м. Женева (Швейцарія) і є результатом попередніх домовленостей, досягнутих під час візиту української делегації до Канади у листопаді минулого року. Поїздка української делегації відбувалася за підтримки проекту CUTIS.

Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) є національним органом Канади зі стандартизації та акредитації. Наразі Радою стандартів Канади акредитовано 10 організацій, що розробляють стандарти у Канаді (standard development organizations).

Співпраця між національними органами стандартизації України та Канади сприятиме підтримці реалізації положень Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, адже після підписання угоди і скасування ввізних мит на 98% української продукції при експорті до Канади саме нетарифне регулювання може ускладнювати вихід української продукції з високою доданою вартістю на канадський ринок.

Підписана угода передбачає, inter alia, наступні важливі моменти:

  • обмін інформацією про діяльність щодо розроблення стандартів, включаючи можливі програми та проекти з розроблення стандартів, а також включення стандартів у технічні регламенти в Канаді та Україні;
  • обмін досвідом та найкращою практикою щодо координації діяльності національних технічних комітетів з стандартизації та ведення їхніх секретаріатів;
  • співпрацю у розробленні та прийнятті міжнародних стандартів;
  • обмін на запит інформацією щодо прийняття міжнародних стандартів у Канаді та Україні, включаючи інформацію щодо процесу національного прийняття;
  • галузеву співпрацю в сфері міжнародної стандартизації та вільної торгівлі.

Влітку цього року ДП «УкрНДНЦ» також було підписано меморандум про взаєморозуміння із Канадською асоціацією стандартів (Canadian Standards Association; CSA Group), яка є акредитованим  Радою стандартів Канади неурядовим органом стандартизації та сертифікації.

Нагадаємо, Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) набула чинності 1 серпня 2017 року.

Більше про стандартизацію у Канаді можна почитати тут

U CAN Export: Поширені запитання та відповіді

Хочете експортувати до Канади, але не знаєте з чого почати? Ми підготували для вас відповіді на основні питання, з якими експортери звертаються до нашого проекту.

Я хотів би долучитися до програми підтримки українського експорту в Канаду U CAN Export? Що потрібно для цього зробити?

Наразі проект CUTIS завершив відбір першої хвилі учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у чотирьох пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів. Заключний етап відбору учасників з сектору ІТ-послуг відбудеться навесні 2018 року.

Відібрані учасники, за підтримки канадських галузевих консультантів, готуються до участі у профільних канадських виставках впродовж 2018 року. Заявники, що не були відібрані, увійшли до складу резерву учасників програми U CAN EXPORT. Вони можуть претендувати на участь у комплексному рівні програми у майбутньому, а також скористатись усіма можливостями її освітньо-консультаційного рівня. Ротація компаній відбуватиметься після завершення співпраці проекту з поточними учасниками програми.

Якщо ваша компанія не брала участь у відборі але має бажання увійти до резерву учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT, заповніть будь ласка коротку заявку за посиланням. Відбір компаній з резерву буде проводитися на конкурсній основі, шляхом заповнення спеціальних опитувальників, інтерв’ю з представниками компаній та відвідування виробництва аплікантів (за потреби).

Після заповнення заявки ваша компанія також буде включена до загальної бази даних експортерів проекту CUTIS, а також зможе отримувати інформаційні та навчальні матеріали, запрошення на тренінги та інші заходи проекту.

Моя компанія не входить до пріоритетних секторів. Що мені робити? Де шукати партнерів і вимоги до експорту?

Не засмучуйтеся;) Спеціально для компаній з усіх інших секторів ми розробили покрововий посібник з експорту до Канади I CAN EXPORT. Він охоплює більшість питань, з якими стикаються експортери, такі як:

  • споживчі уподобання канадців
  • пошук партнерів в Канаді
  • порядок перетину кордону та вимог до документації
  • регуляторні обмеження на канадському ринку
  • логістика, тощо.

Також наразі наш проект розробляє експортний портал з корисною інформацією для українських експортерів.

Радимо підписатися на нашу сторінку в Facebook, де ми постійно публікуємо цікаву інформацію щодо торгівлі з Канадою та анонсуємо всі наші події. Також ви можете долучитися до нашої електронної розсилки.

Я хочу отримати комплексну допомогу для виходу на ринок Канади. До кого мені звернутися?

На жаль, наш проект не має ресурсів, щоб системно допомагати всім підприємствам, які звертаються до нас. Проте є й інші організації, які займаються виведення українських компаній на ринок Канади й вже мають багаторічних досвід в цьому.

Наприклад, ви можете звернутися до Канадсько-української торгової палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce, CUCC), яка  є партнером у реалізації нашого проекту. CUCC вже понад 25 років підтримує розвиток торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною та має офіси у Торонто, Альберті та Україні. Палата організовує бізнес-форуми, торгові місії та конференції в Канаді, сприяє розвитку бізнес-контактів між двома країнами, має партнерство з Урядами Канади та України, а також надає широкий спектр послуг з налагодження контактів та допомоги при експорті в Канаду.

Слідкуйте за CUCC у Facebook

Лайфхаки для успішних перемовин з партнером в Канаді

У Канаді саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товар, який стоїть на його полицях. Тому, працюючи з канадцями, українським компаніям необхідно суворо дотримуватися регуляторних і сертифікаційних вимог.

Не можна, а must have

Щоб потрапити на полиці супермаркетів букви закону потрібно дотримуватися на 101%, у канадців з цим дуже суворо. Автоматизована система Automated Import Reference System (AIRS) може допомогти дізнатися все регуляторні вимоги по продуктах харчування. Для цього необхідно ввести код або назва товару й сайт згенерує список вимог.

Якщо ж підприємець має намір поставляти в Канаду непродовольчі товари, доведеться вивчати секторальне законодавство. Адже одного магічного порталу з усією інформацією не існує.

Також в Канаді для експортерів продуктів харчування діє ряд “добровільно-примусових” сертифікатів. На цьому ринку саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товари, які стоять на його полицях.

В силу цього продавець зацікавлений, щоб товар був не просто хорошим, а найкращим – повністю сертифікованим і безпечним.

Тому експортерам радимо вже зараз починати знайомитися з сертифікацією GFSI, яка включає наступні сертифікати: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. Це сертифікати, які зроблять ваш товар в рази більш привабливим для представника торгових мереж. Складно, але потрібно.

Крім того, великі канадські мережі супермаркетів часто вимагають від своїх постачальників пройти аудит корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) ще до початку поставок продукції. Канадці – відомі “моральні покупці”. Канадський бізнес віддає перевагу постачальникам, які не порушують трудові, гендерні права або права людини. Проте багато українських компаній в рамках КСВ рідко можуть похвалитися чимось більшим, ніж благодійні акції та формальні політики.

Зустрітися, поговорити, перемогти

Як правило канадські компанії планують зустрічі далеко заздалегідь і “не приймають” в незручний для них час, навіть якщо вам терміново і потрібно “лише п’ять хвилин”. Ніяких відмін і форс-мажорів, якщо не хочете впасти в очах партнера.

З практичного досвіду: на організацію однієї зустрічі для українських виробників продуктів харчування з однією мережею супермаркетів Канади потрібно було 5 місяців. Розклад канадської сторони заповнений на місяці вперед.

Перша зустріч в 99% випадках проходить тільки вживу, ніяких Skype або телеконференцій. Якщо хочете результату, доведеться їхати в Канаду. Сама зустріч проходить швидко й інтенсивно. З собою обов’язково потрібно мати зразки продукту. Швидше за все імпортер буде питати вас про можливість змінити продукцію: дизайн упаковки, маркування, смакову лінійку, регулярність поставок.

Перша зустріч може тривати від 7 до 30 хвилин. Первинний контакт – це індикатор інтересу. Якщо компанії вдасться зацікавити канадців, їх фахівці з питань якості і безпеки повинні будуть детально вивчити зразки продукту.

Після зустрічі є два можливих варіанти розвитку подій. У негативному для української компанії випадку, про рішення канадців вона дізнається протягом місяця-півтора, а в позитивному, ймовірно, доведеться почекати близько року.

Перший сценарій: продукцію протестували, і вона не відрізняється від продукції існуючого постачальника. Це означає, що немає сенсу продовжувати переговори. Лист з таким рішенням приходить, як правило, через 1-1,5 місяця після зустрічі. Відповідь зазвичай прямолінійний: “Спасибі, але компанія вирішила продовжити контракт з існуючим постачальником”.

Другий сценарій: партнеру сподобалася ваша продукція, але це лише початок подальшої роботи. Процес роботи з компанією-постачальником у різних імпортерів продуктів харчування в Канаді займає від 2 місяців до 1 року з моменту обговорення та переговорів до першої поставки вашої продукції на полиці супермаркету або на склад.

Як тільки імпортер підтверджує свої наміри, вас заносять у внутрішню систему, створюють окремий проект з прикріпленим менеджером. Далі крок за кроком в листуванні, по телефону і по Skype обговорюються питання ціни, асортименту, упаковки, дизайну, обсягів поставок.

Крім того, обов’язково створюється графік надання документів необхідних для старту. Наприклад, майбутній постачальник надає страховий договір перед третіми особами, договір страхування товару, підтвердження відповідності продукту канадським органічним стандартам.

Складання і узгодження всіх цих документів і договорів вимагають часу і фінансових витрат. Але це частина процесу і зайти на полиці супермаркету можна тільки при успішному проходженні кожного етапу.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua 

Близький ринок далекої Канади: вільна торгівля та її можливості для українських експортерів

Перший день останнього місяця літа ознаменував довгоочікуваний початок вільної торгівлі між Україною та Канадою. Нарешті після завершення ратифікаційних процедур Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) набула чинності.

Тож давайте сьогодні поглянемо на угоду під практичним кутом та проаналізуємо:

  • як працювати з угодою та правильно розуміти значення перехідних категорій у тарифних графіках України та Канади;
  • як підтвердити походження товару;
  • як проаналізувати регуляторні вимоги до вашого товару.

Канадський ринок різноманітний та доволі неоднорідний, тому насамкінець статті пропонуємо вам цікаві факти, які допоможуть зорієнтуватися під час пошуку ніші для свого товару на полицях Канади.

 

Перехідні категорії у тарифних графіках Канади та України

Українських виробників, як правило, цікавлять дві речі:

  • чи стане нульовим ввізне мито при експорті до Канади;
  • як зміниться ввізне мито при імпорті в Україну.

Якщо ви будете самостійно вивчати угоду, щоб знайти відповіді на ці питання, зверніть увагу на перехідні категорії в тарифних графіках України та Канади.

У тарифному графіку Канади містяться ті товари, на які з моменту вступу угоди в силу ставка ввізного мита не дорівнюватиме «0» (це лише 2% товарів). Тобто, якщо вашого товару немає у тарифному графіку Канади, це означає, що з 01.08.2017 року на ваш товар діє «0» ставка ввізного мита. Тому у тарифному графіку Канади є лише дві перехідні категорії: «7» та «Е».

Перехідна категорія «7» стосується деяких автомобілів та означає, що починаючи з 8 року дії угоди (а це за нашими підрахунками 2024 рік), ввізне мито буде дорівнювати нулю, і вже з 01.08.2017 ставка ввізного мита буде поступово зменшуватись у вісім рівних етапів. Візьмемо для прикладу «неземноводні всюдиходи вагою менш ніж 227,3 кг, що мають менш ніж шість коліс і призначені для перевезення тільки одного пасажира» (8703.21.10), для яких базова ставка ввізного мита становить 6,1%, а перехідна категорія – «7». Порядок поступового зменшення ввізних мит зображений на графіку.

Врахуйте також, що перший рік дії угоди – це 01.08.2017 – 31.12.2017. Тобто другий рік дії угоди і наступний етап лібералізації ввізних мит почнеться вже з 01.01.2018 (і триватиме до 31.12.2018).

Товари з перехідною категорією «Е» у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Тобто це означає, що на ці товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному Тарифі Канади).

У випадку Канади під категорію «Е» потрапили товари, що підпадають під дію глобальних тарифних квот Канади. Це в основному деякі зернові та м’ясо-молочна продукція. Суть тарифної квоти полягає в тому, що в межах тарифної квоти діє нульова чи дуже низька ставка ввізного мита, а коли квота вичерпується – починає застосовуватись більш висока ставка ввізного мита (згідно з угодою – ставка у режимі найбільшого сприяння).

Варто відзначити, що тарифні квоти Канади глобальні та поширюються не лише на Україну, а й на всі інші країни світу. Канада зарезервувала право встановлювати тарифні квоти, коли стала членом Світової Організації Торгівлі (СОТ). Ці квоти доступні для всіх експортерів усіх країн, що є членами СОТ. В залежності від товару тарифні квоти адмініструються за двома принципами:

  • «першим прийшов – першим отримав» (контроль за дотриманням цього принципу здійснює Агентство прикордонної служби Канади, CBSA);
  • шляхом попереднього розподілу тарифних квот Міністерством міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) на основі заявок.

При цьому в обох випадках тарифну квоту отримує імпортер у Канаді. Списки «власників» тарифних квот можна знайти на сайті Міністерства міжнародних справ Канади. Наприклад, за цим посиланням ви можете побачити списки компаній, що отримали тарифну квоту на сир у 2017 році.

У тарифному графіку України перехідних категорій набагато більше. Це, зокрема, пояснюється тим, що Україна зуміла відстояти асиметричний характер угоди, тому вже з 01.08.2017 року Україна лібералізує ввізне мито близько на 80% товарів канадського походження (тоді як Канада забезпечить вільний доступ на ринок для 98% українських товарів). Тому з моменту вступу угоди в силу за нульовою ставкою ввізного мита будуть ввозитись товари із перехідною категорією «0» у тарифному графіку України. Доля товарів з перехідними категоріями «1», «3», «5», «7» вказана у таблиці нижче.

Для товарів з перехідними категоріями «5А», «5B», «5С», «7А», «7В» ставка ввізного мита лібералізується лише частково. Візьмемо заради прикладу наступний товар: 1517 90 91 00 – олії нелеткі, рідкі, змішані; базова ставка – 15%, перехідна категорія 5В. Ставка ввізного мита буде лібералізуватись наступним чином (як ми бачимо, ставка зменшиться на всього 4,5% за 6 років):

Під перехідну категорію «Е» (виключення з дії Угоди) в тарифному графіку України потрапив цукор.

 

Правила походження та підтвердження походження

Як і будь-яка угода про вільну торгівлю, CUFTA містить положення про визначення походження товарів. Так, правила походження визначають, яким українським товарам надається преференційний доступ на канадський ринок в рамках CUFTA, а яким – ні (й навпаки).

Відповідно до угоди товар вважається таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме, якщо він:

  • повністю вироблений в Україні;
  • вироблений виключно з матеріалів, що походять з України;
  • підданий достатній переробці в Україні.

Найскладнішими, звісно, є правила достатньої переробки, що вимагають

  • зміну тарифної класифікації або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод.

Тому експортерам варто детально ознайомитись із правилами визначення походження, що містяться у Главі 3 та Додатку 3-А до угоди.

Документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження (приклад міститься у Додатку 3-В до угоди). Тобто експортер сам вказує інформацію про походження на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів. Отже, для підтвердження походження товарів українським експортерам не потрібні жодні сертифікати/відмітки митних органів, що зумовить скорочення витрат та часу на митне оформлення товарів.

 

Де знайти регуляторні вимоги щодо вашого товару?

Канада – розвинена країна, яка висуває доволі високі вимоги до безпечності та якості товарів. Щоб такі вимоги не перетворились на нетарифні бар’єри під час експорту, їх варто детально вивчити. І для цього є ряд корисних ресурсів.

Наприклад, Агентство з контролю за продуктами харчування (Canada Food Inspection Agency) забезпечує виконання всіх нормативно-правових актів, що стосуються продуктів харчування, тварин та рослин, які ввозяться до Канади. На сайті агентства є дуже зручний ресурс, який за кодом товару (або навіть просто за назвою) генерує вимоги для імпорту в Канаду. Ця система має назву Automated Import Reference System (AIRS) й дещо схожа на європейський ресурс Export Helpdesk.

Для виробників споживчих товарів, ліків, продуктів харчування, медичного обладнання, товарів медичного призначення корисним буде сайт Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Виробникам пральних, посудомийних машини, морозильних камер, електроплит, холодильників варто детально вивчити вимоги до сертифікації EnerGuide на сайті Міністерства природних ресурсів Канади (Natural Resources Canada).  Якщо ви виробник текстильних виробів, вам варто звернутись до сайту Бюро Канади з питань конкуренції (Competition Bureau), щоб, наприклад, дізнатись вимоги до маркування текстильних виробів.

До речі, щодо маркування у Канаді діють особливі правила. Етикетки на упаковці та на товарі повинні бути оформлені обома офіційними мовами Канади: французькою та англійською, й обидва тексти мають займати однакову площу. Тому радимо ознайомитись із положеннями Закону про споживчу упаковку та маркування (Consumer Packaging and Labelling Act).

Треба бути також дуже обережними із заявами щодо товару. Наприклад, відповідно до канадських правил засоби проти старіння шкіри можуть лише запобігати проявам старіння, а не зменшувати зморшки. Те саме стосується і продуктів харчування, де заяви щодо товару можуть бути трьох типів:

  • загальний вплив на здоров’я,
  • функціональний вплив на здоров’я,
  • зменшення ризику захворювання.

Для кожного типу заяв діють свої правила. Наприклад, якщо ви позиціонуєте свій товар як «натуральний», ви маєте переконатись, що він не містить додаткових вітамінів, мінералів, поживних речовини, штучних ароматизаторів чи харчових добавок, і жодні його складові не були вилучені (окрім води) чи істотно змінені, а фізичний, хімічний або біологічний стан товару залишається незмінним. Більше деталей за посиланням.

Зазвичай, ваш канадський партнер розкаже вам про всі регуляторні вимоги до товару та як довести відповідність таким вимогам, оскільки саме канадський імпортер буде нести відповідальність у разі їх недотримання. Тому якщо ви будете розробляти двомовну етикетку, пам’ятайте, що останнє слово під час затвердження макету має бути за вашим партнером.

До речі, щодо пошуку партнерів, Canadian Importer Database – надзвичайно корисний ресурс, який містить переліки компаній, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою за продукцією, містами, країною походження.

 

Канада: факти та можливості

Насамкінець, декілька слів про Канаду та канадців. Канада – друга за розміром держава у світі. Проте близько           4 ∕ 5 населення живе на територіях у 150 км від американського кордону. Понад 6 мільйонів громадян Канади – це громадяни, які іммігрували з інших країн; вони представляють близько 20,6% всього населення країни (яке складає 35,9 млн. чол.). У Канаді мешкає 1,3 мільйона українців; українська діаспора – одна з найбільших у Канаді. Початково українці іммігрували у провінції прерій (Манітоба та Саскачеван), але останнім часом освоюють також Онтаріо та Квебек.

Така мультикультурність Канади відкриває великі можливості для бізнесу за умови детального вивчення ринку з метою пошуку цільового споживача. Наприклад, виробники косметичних виробів експортують засоби для відбілювання шкіри у провінцію Британська Колумбія, оскільки там багато вихідців з Південної Азії. Через зростання мусульманської громади, стабільно збільшується попит на продукцію халяль. При цьому понад 95% мусульманського населення Канади мешкає у містах.

За останніми дослідженнями Банку ділового розвитку Канади (Business Development Bank of Canada) канадські споживачі надають перевагу:

  • можливості пошуку в мережі Інтернет до придбання товару (уважно вивчають огляди та відгуки інших покупців)
  • здоровому способу життя (за оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я)
  • індивідуальному підходу
  • гарній якості за невелику ціну.

При цьому приблизно 6 із 10 канадців вважають себе “етичними споживачами” і бажають витрачати свої гроші на продукцію, вироблену із застосуванням певних етичних стандартів. Наприклад, канадці готові сплачувати більше за товари, які не пов‘язані з використанням дитячої праці. Канадський ринок органічної продукції займає за розміром п’яте місце у світі, а 56% канадців купують органічну продукцію кожного тижня.

Таким чином, канадський ринок ближчий, аніж може здаватись спочатку. І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори, яка може стати місточком до канадських споживачів, дистриб’юторів, агентів, операторів роздрібної торгівлі, тощо. Тому не бійтеся підкорювати нові ринки, навіть якщо вони знаходяться далеко.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда