Теги: Canada
Українські виробники одягу та взуття на канадському ринку: все тільки починається

Українські виробники взуття та одягу вперше взяли участь у міжнародних виставках, що відбувалися в Торонто. Які компанії були представлені на канадських trade show та які основні висновки можна винести з виставок? Стаття Наталі Павлюк, старшого асистента проекту CUTIS в Україні, для журналу «Все для легкої промисловості»

Канадський ринок стає все ближче для українського бізнесу. За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за 8 місяців 2018 року Україна експортувала до Канади товарів на 45,5 млн дол США. Це майже в півтори рази (+45,8%) більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Важливо відмітити позитивний тренд. Якщо ще 5-10 років про вихід на канадський ринок говорив в основному великий бізнес, то зараз все більше вітчизняних малих та середніх підприємств хочуть спробувати свої сили в Канаді.

Зростанню показників експорту в тому числі сприяло впровадження угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA), яка відкрила вітчизняним компаніям додаткові можливості для експорту на перспективний канадський ринок. Угода, яка вступила в силу 1 серпня 2017 року, зокрема, передбачає відміну ввізних мит на 98% українських товарів.

Фокус – на малий та середній бізнес

Потужним допоміжним інструментом в розвитку експорту до Канади є Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. CUTIS – це п’ятирічний (2016-2021 р.р.) проект міжнародної технічної допомоги, що фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади та виконується Конференційною Радою Канади у партнерстві з Канадсько-Українською Торговою Палатою.

Наразі CUTIS реалізовує першу хвилю програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у п’яти пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів, кондитерських виробів, а також ІТ-сектор. В фокусі проекту – малі та середні підприємства (МСП), які на думку проекту, мають хороші перспективи на ринку Канади.

Після отримання заявок від зацікавлених компаній відбувалися два етапи відбору. В результаті були відібрані 8 виробників одягу та 8 виробників взуття, які в рамках співпраці з проектом були представлені на профільних виставках в Торонто в серпні 2018 року. Для компаній, що пройшли відбір, було проведене навчання за участю провідних канадських експертів. Вказані експерти супроводжували компанії-учасників виставки та надавали їм професійні консультації як в період поїздки, так і під час підготовки до виставок.

Toronto Shoe Show

Міжнародна виставка Toronto Shoe Show проходила в Торонто з 19 по 21 серпня. На виставці були представлені понад 700 брендів європейських виробників взуття та аксесуарів.

Українську взуттєву галузь представляли вже відомі торгові марки:

  • Belsta (м. Білгород-Дністровський, один із найбільших виробників домашнього взуття в Україні);
  • Caman (м. Бровари, займається пошиттям стильного чоловічого та жіночого взуття, а також спеціалізованого спортивного взуття);
  • InBlu (спільне українсько-італійське підприємство, що виготовляє взуття на базі Київської взуттєвої фабрики);
  • KaDar (м. Луцьк, робить ставку на виробництво чоловічого взуття в форматі casual);
  • Kredo (м. Хмельницький, спеціалізується на зимовому взутті на підошві з ЕВА);
  • Krok (м. Житомир, один із найбільших виробників промислового взуття та взуття для військових);
  • Litma (м. Хмельницький, надзвичайно широкий вибір гумового взуття);
  • Olteya (м. Житомир, спеціалізується на виробництві жіночого шкіряного взуття).

Trade show в Торонто стало ще одним доказом того, що українське взуття – це чудове поєднання комфорту, якості та сучасного дизайну.

Які висновки можна винести з виставки?

По-перше, найбільшим попитом користується повсякденне взуття, легке, гнучке та зручне. Більш формальні моделі належать до «нішевих» продуктів. Кросівки – найбільш популярний різновид взуття для обох статей та всіх вікових груп.

Зимові черевики – найбільш конкурентний сегмент ринку взуття, оскільки в канадському кліматі вони є необхідністю. Причому, українським виробникам варто зосередитися на продукції з якісної сировини. Зростає важливість високотехнологічних матеріалів, таких, як водонепроникна шкіра.

Бренд є ключовим фактором на ринку взуття для обох статей та всіх видів взуття: споживачі зазвичай мають високий рівень лояльності до брендів взуття. Канадці готові заплатити високу ціну за якісне брендове взуття.

Тому українським компаніям є сенс придивитися до можливостей виготовлення взуття під private label для канадських компаній, адже виведення на ринок українського бренду потребуватиме великих маркетингових витрат, які під силу далеко не всім підприємствам.

Apparel Textile Sourcing Canada

Міжнародна виставка Apparel Textile Sourcing Canada проходила 20-22 серпня та об’єднала більше 500 виробників одягу з більш ніж 20 держав світу. Це найбільша виставка Канади, яка покликана познайомити представників fashion індустрії, виробників одягу та тканин, а також рітейлерів.

Українські виробники одягу опинилися у компанії з підприємствами з Китаю, Канади, США, Швейцарії, Індії, Бангладешу, В’єтнаму, Пакистану, Шрі-Ланки, Непалу, Південної Кореї, Індонезії, Колумбії, Гватемали, Мексики та Перу.

Вітчизняну легку промисловість в Канаді представили як вже добре відомі торгові марки, так і невеликі підприємства, що на початку свого шляху:

  • Andre TAN (жіночий дизайнерський одяг);
  • Berserk Sport (спортивний одяг);
  • Буквиця (чоловічий та жіночий одяг, аксесуари);
  • AnnaFoxy (жіночий casual одяг, білизна, аксесуари);
  • RITO (чоловічий та жіночий трикотажний одяг);
  • Soho Chic (жіночий одяг);
  • Рубіжанська панчішна мануфактура (шкарпетки);
  • Lagrand (фабрика Lesya, жіночі та чоловічі брюки).

Вперше п’ять українських брендів – Andre TAN, Soho chic, Berserk Sport, Буквиця та Rito – взяли участь в fashion show, що відбувалося в рамках виставки. Це говорить про високий рівень моделей, розроблених та пошитих в Україні.

Участь вітчизняних компаній на виставках такого рівня доводить, що українська продукція – це оптимальне поєднання найкращих тканин, сміливих дизайнерських рішень, доступних цін та найвищих стандартів якості.

На що варто звернути увагу українським виробникам одягу, які також зацікавлені в виході на канадський ринок? Фактично прослідковуються дві протилежні тенденції. З одного боку, зростає попит на так званий «одноразовий» одяг – доступний одяг, який не потрібно приміряти. Зростає популярність спортивного стилю – у зв’язку зі зміною дрес-коду, спортивний одяг стає все більш популярним на робочому місці.

З іншого боку, все ще багато споживачів, для яких перше місце займають якісні показники тканин. Органічна бавовна зберігає популярність, але фокус зміщується на перероблені тканини.

Підсумовуючи, хотіли б зазначити, що не дивлячись на те, що Канада – висококонкурентний ринок, на нього можна і треба виходити. Головне, щоб компанії були готові до експорту та не боялися змінюватися, підлаштовуючись до вимог та смаків вимогливих канадських споживачів.

Завантажити статтю 

Джерело: “Все для легкої промисловості”

Як розпочати експорт органічної продукції до Канади

Канада – один зі світових лідерів споживання органічних продуктів – середньостатистичний канадець витрачає на органіку близько 150 канадських доларів на місяць. Канадський ринок органічних продуктів є п’ятим за обсягом в світі (близько 5,4 млрд канадських доларів)

Як пробитися на цей ринок, і які “ніші” є найбільш прибутковими для експортера?

Сьогодні питання виробництва органічної продукції як ніколи на слуху у фермерів. З одного боку, воно вимагає більше витрат на альтернативні методи обробки ґрунту і захисту рослин в умовах обмеженого використання агрохімікатів, а також необхідність сертифікації продукції. З іншого боку, від реалізації органіки можна отримати значно більший прибуток, ніж від продажу звичайних агропромислових товарів. Саме тому кількість виробників органіки за останні 10 років зростає в геометричній прогресії.

Станом на 2018 рік в Україні зареєстровано 550 операторів органічного виробництва, 300 з яких є сільгоспвиробниками, які в основному вони орієнтовані на зовнішні ринки.

У сферу інтересів українських експортерів органіки потрапляє і ринок Канади. Адже завдяки угоді про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою (вступила в силу в серпні 2017 року), товарообіг між нашими країнами значно зріс.

За словами першого віце-прем’єра Степана Кубіва, експорт українських товарів до Канади за минулий рік виріс на 74,4%, а за першу половину 2018 року – ще на 37,1%. Крім того, канадські інвестиції з початку 2018 зросли на $ 47 млн, причому 31% з них спрямовані в промисловість. Проте, як визнають експерти, канадський ринок досить специфічний, і без правильної стратегії і тактики тут не обійтися.

Порада № 1. Проаналізуйте ринок

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних продуктів в Канаді склав 4,2 млрд канадських доларів. Як запевняє експерт з охорони навколишнього середовища проекту технічної допомоги CUTIS Зоя Павленко, незважаючи на те, що країна є великим виробником органіки, на ринку її не вистачає.

Наприклад, за 2016 рік було імпортовано 202 млн кг органічних продуктів загальною вартістю 637 млн канадських доларів. Це більше, ніж експортовано з Канади, що вказує на дефіцит і ринкову можливість для українських виробників. Хоча по ряду органічних позицій Канада також є експортером.

Уряд Канади не сидить склавши руки і також намагається стимулювати внутрішнє виробництво – в 2017 році в провінції Манітоба стартували масштабні програми підтримки фермерів. Тому з часом розрив між попитом і пропозицією буде зменшуватися. “Зараз досить вдалий час, щоб почати експорт на цей ринок. Однак варто звернути увагу на ряд деталей”, – радить Павленко. Так, будь-який сільськогосподарський продукт, який називається органічним, регулюється Канадським агентством з контролю за харчовими продуктами (CFIA). Також варто звернути увагу на упаковку та маркування органічної продукції, адже вони можуть відрізнятися як від українських, так і європейських.

Порада №2. Ставка на популярні позиції

Органічні продукти харчування і напої складають близько 90% органічної “кошика”. Зокрема, свіжі овочі і фрукти – 40%, напої – 13%, молочні продукти, яйця – 12%, злаки, макарони, хліб – 9%.

Слід зазначити, що Канада стала однією з перших країн, в яких відстежується саме органічний експорт і імпорт. Імпорт відслідковується по 65 категоріям, а експорт – по 18. Якщо подивитися статистику імпорту, то серед топ-20 найбільш популярних органічних продуктів можна знайти органічну каву, банани, суницю, зелені салати, томати і томатну пасту тощо. Втім, це аж ніяк не означає, що слід зосередитися лише на цих товарах.

Якщо ви зможете прорекламувати свій товар і максимально вигідно його презентувати, шанс є практично у будь-якого продукту. Наприклад, вийти на ринок Канади вдалося науково-виробничому підприємству “Інститут Текмаш”, зокрема відомому в Україні завдяки виробництву органічної ягідної пасти Liqberry. Їм навіть вдалося продати в Канаду не тільки продукт, але і саму технологію переробки агропромислової сировини.

“Канада знаходиться далеко, але якщо поставляти перероблені товари, для яких санітарні та фітосанітарні вимоги істотно нижче або іноді не застосовуються, це вигідно. З переробленим продуктом, який має більший термін придатності, можна подолати логістичне обмеження – територіальну віддаленість Канади від України. Тому логічно рекомендувати виробникам органічних продуктів стартувати з продажів саме продуктів переробки. Найбільшою популярністю користуватимуться українські соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, рослинні масла і снеки”, – говорить Зоя Павленко.

Порада №3 Знайти “свого” покупця

Для того щоб максимально ефективно вийти на канадський органічний ринок, слід чітко знати портрет свого споживача.

Згідно з інформацією канадської торгової асоціації (Canada Organic Trade Association (COTA), це як чоловік, так і жінка (адже закупівлями в Канаді займаються обидва члени сім’ї), досить молоді – 18-34 роки, та переважно жителі великих міст. Найбільший інтерес до органічних продуктів виявляють жителі провінцій Британська Колумбія або Альберта. Це не найбільші провінції, тому Квебек і Онтаріо не слід скидати з рахунків.

Як і в Україні, в Канаді є певна кореляція між рівнем достатку, освіченістю і купівлею органічної продукції. Люди з більшим заробітком, відповідно, більше знають про користь органіки і готові за це платити. “Також сім’ї, які мають дітей, з більшою готовністю віддають гроші за органічні продукти. Тому органічна їжа і товари для дітей – це перспективна ніша”, – рекомендує Зоя Павленко.

Важливо знати:

  1. Обов’язковою умовою для всіх експортерів продуктів, заявлених як “органічні” є органічний сертифікат, який видається згідно канадському стандарту (СOR).
  2. До органічних продуктів застосовуються звичайні правила і умови, як і до решти агропромислових товарів. Для кожного товару – вони свої. Детальні вимоги по кожному з продуктів прописані в “Автоматизованій довідковій системі імпорту” (AIRS).

Порада №4 Важливість документів

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно істотно відрізняється від українського і європейського. Канада має свої національні органічні стандарти (Canada Organic Regulations), які були прийняті ще в 2009 році.

Більш детальні вимоги до виробництва і перелік дозволених речовин містять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи і стандарти управління, і CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин.

На даний момент в Канаді, як і у нас в Україні, відбувається активна дерегуляція сектора агровиробництва і переробки. Буквально в червні цього року був опублікований новий регуляторний акт, який об’єднує понад 10 законодавчих актів, і називається “Положення про безпечні харчові продукти для канадців”. У нього також включені і органічні продукти. Перегляд зазначених вище стандартів заплановано на 2020 рік. Тому зацікавленим органічним виробникам варто тримати руку на пульсі, адже вимоги можуть змінюватися.

Порада №5 Звернути увагу на органічні сертифікати

Директор сертифікаційної компанії “Органік Стандарт” Сергій Галашевський розповідає, що органічні товари, що продаються в Канаді, використовують логотип Canada Organic (COR). На початку 2018 року “Органік стандарт” став єдиним в Україні органом, який отримав право сертифікувати виробників для експорту в Канаду. “Органічна сертифікація – це важливий момент, який допомагає підприємцю продавати свій продукт, а споживачеві – впевнено його споживати. Сертифікація ідентифікує компанію, відкриває доступ до преміального сегменту, дозволяє продати дорожче і вигідно заявляти про себе на ринку. Крім того, сертифікуватися стало дешевше, адже деякі організації, наприклад проект СUTIS, компенсують половину вартості процедури “, – сказав він.

Органічна сертифікація – добровільна процедура. Але якщо виробник називає свій товар органічним, то він зобов’язаний сертифікуватися. Інакше фінансових санкцій за недобросовісну конкуренцію не уникнути.

Цікаво, що канадський органічний стандарт еквівалентний американському (NOP). Тому, якщо підприємство сертифіковане за стандартом NOP, то цей сертифікат визнається в Канаді. І навпаки, канадська органічна сертифікація визнається в США.

Між ЄС та Канадою теж є угода про взаємне визнання органічних стандартів. Але там є жорстка прив’язка до виробництва саме в ЄС і Канаді. Тому українським органічним товарам, сертифікованим за стандартами ЄС, все ж доведеться проходити додаткову органічну сертифікацію для виходу на північноамериканський ринок. Це може бути як NOP, так і COR. Але COR дешевше, тому виробникові вигідніше отримувати саме його “, – рекомендує Галашевський.

Він також звернув увагу на такий важливий момент як репутація в органічному виробництві. “З одного боку, виробники, що займаються органічним виробництвом, мають кращий” імідж” на ринку і нерідко кращі експортні можливості. З іншого боку, в органічному виробництві легше зіпсувати репутацію. Один недобросовісний виробник здатний зіпсувати репутацію всьому сектору”, – упевнений Галашевський.

Порада №6 “Пробивати” ринок

Окрема, і досить проблемна тема – це санітарне і фітосанітарне регулювання в Канаді. Якщо ви використовуєте для продукту приставку “органічний”, це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовують жорсткі вимоги, про які можна дізнатися через автоматизовану систему Automated Import Reference System (AIRS). Вона схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk, але фокусується виключно на харчових продуктах і сільгоспсировині.

Як зазначає Павленко, узгодження окремих санітарних і фітосанітарних норм і сертифікатів між Канадою і Україною станом на листопад 2018 року відбувається лише по курятині. Для всіх інших категорій підкарантинних товарів (наприклад, яловичина, свинина, яйця) – віз і нині там. Триває заборона на ввезення в Канаду українських круп і пшениці, оскільки при імпорті у одного з українських постачальників в зерні були знайдені шкідники. Через те заборона на поставки була застосована для всіх українських зернових компаній.

“Якщо бізнес почне проявляти більшу зацікавленість до канадського ринку, то почнеться більш активна робота по погодженню сертифікатів між країнами. Тут потрібна додаткова комунікація бізнесу з держорганами (зокрема, Держпродспоживслужбою України). Виробники самі повинні проявляти ініціативу, “пробивати” ринок, а не сидіти склавши руки”, – впевнена експерт CUTIS Зоя Павленко.

Джерело: Delo.UA

Звертаємо увагу, що проект CUTIS виділяє органічні товари серед інших експортних напрямів, надаючи як консультативну, так і фінансову підтримку українським органічним виробникам. Проект готовий компенсувати 50% затрат підприємства на сертифікацію за канадськими органічними стандартами. Відшкодування буде відбуватися по факту надання копії оплаченого рахунку та звіту сертифікаційного аудиту з позитивним висновком.

За посиланням https://bit.ly/2PtGt9C ви зможете знайти презентацію Зої Павленко, експерта з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, щодо особливостей органічного ринку Канади.  

Звертаємо увагу, що на сайті проекту ви можете скачати онлайн версію посібника по експорту органіки в Канаду, заповнивши невеличку анкету за посиланням https://bit.ly/2ISPmr6

Нагодувати Канаду: до яких сюрпризів треба бути готовим українським експортерам

Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною, що вступила в силу влітку 2017 року, потенційно відкриває широкі можливості для українського експорту, а отже, і для росту національної економіки.

Оскільки міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією приносить Україні значні об’єми валютної виручки, то відкриття канадського ринку може стати ще однією точкою росту для українських виробників.

Але, враховуючи той факт, що Канада теж експорт-орієнтована країна, питання ветеринарного та фітосанітарного контролю імпорту постає дуже серйозно. Канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон, адже завезення на територію товару зараженого шкідниками рослин чи патогенними організмами ставить під загрозу експортний потенціал самої Канади та безпеку її громадян.

Як українські харчові продукти можуть потрапити в Канаду?

Гарантія безпечності імпортних товарів в Канаді має засвідчуватися 1) фітосанітарним сертифікатом (для підкарантинних товарів рослинного походження); 2) ветеринарним сертифікатом (для товарів тваринного походження), що видаються компетентним органом країни-експортера;

Центральним органом, що встановлює ветеринарні та фітосанітарні обмеження для канадських виробників та імпортерів на федеральному рівні є Канадське агентство з контролю харчових продуктів (Canadian Food Inspection Agency). По-суті, це аналог Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Наразі у ветеринарній та фітосанітарній сфері співпраця між Україною та Канадою здійснюється головним чином у межах спільного членства в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) та Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин (ЄОЗР). Іншим аспектом є виконання положень Угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка передбачає встановлення стандартів для міжнародної торгівлі продуктами рослинного і тваринного походження.

Наступним кроком поглиблення співпраці є системне узгодження форм ветеринарних та фітосанітарних сертифікатів по кожному із контрольованих Канадою товарів. Право експорту отримується шляхом встановлення еквівалентності системи державного контролю двох країн, в тому числі через проведення аудитів та інспекцій. Лише при визнанні системи контролю дієвою та такою, що відповідає нормам  країн-імпортерів, надаються дозволи на ввезення продукції.

Цей процес та подальше відкриття канадського ринку для українських продуктів потребує тісної взаємодії Держпродспоживслужби та Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Як це відбувається на практиці? Наприклад, український виробник яловичини бачить перспективи продажу своєї продукції в Канаді. Але для завезення на територію Канади прикордонна служба (Сanada Border Service Agency) вимагає наявності ветеринарного сертифікату на товар. Виробник сам або разом із представниками відповідної асоціації виробників звертається до Держпродспоживслужби з ініціативою розпочати процедуру погодження ветеринарних сертифікатів на яловичину із канадським регуляторним органом.

Згідно офіційної процедури, яка існує в Канаді, українська сторона має надати вичерпну інформацію (відповіді на опитувальник) стосовно законодавчої бази, мережі компетентного органу, наявної системи і заходів державного контролю, статистичних даних і т.д. в Україні. Після опрацювання Канадською Стороною наданої інформації, Держпродспоживслужба та зацікавлені підприємства-експортери проходять аудит канадського регуляторного органу. Тільки після позитивних результатів аудиту, узгодження форми ветеринарних сертифікатів на конкретну категорію товарів, Держпродспоживслужба отримує дозвіл на експорт даного виду товарів.

Важливо звернути увагу, що ця процедура не проходить сама по собі, а має бути ініційована зацікавленими українськими виробниками. Слід також розуміти, що зняття таких бар’єрів потребує часу, іноді кілька років.

Описана процедура визнання системи контролю діє як для українського експорту до Канади, так і для канадського імпорту до України. Наразі між компетентними органами України та Канади парафовано 15 міжнародних ветеринарних сертифікатів щодо імпорту в Україну.

Хто наступний? Які перспективи українських продуктів на ринку Канади

Проте потенціал нашої торгівлі з Канадою є набагато більшим. В Україні існує велика зацікавленість щодо експорту, наприклад, м’яса птиці, бджолопакетів та кондитерських виробів на ринок Канади.

Робота по відкриттю канадського ринку для української курятини триває. У жовтні 2016 року Держпродспоживслужба направила до Канадського агентства з контролю харчових продуктів Міністерства сільського господарства та продовольства Канади три запити щодо акредитації України для експорту м’яса птиці та продуктів з нього до Канади. А у квітні 2017 року відправлено додатковий запит щодо оцінки статусу країни для експорту бджолиних пакетів до Канади. На сьогоднішній день отримано лише відповідь по м’ясу птиці з додатковими уточненнями та питаннями, які опрацьовуються спеціалістами Держпродспоживслужби.

Випереджаючи зацікавленість українських виробників молочної продукції, варто згадати про діючу в Канаді систему управління постачанням (Supply Management System). Вона базується на моніторингу споживання молочних продуктів та системі квот на виробництво молока для канадських фермерів. Канадці намагаються максимально задовольнити попит молочними продуктами місцевого виробництва. Недостатні обсяги цих продуктів покриваються за рахунок квотованого імпорту. Таким чином, навіть не беручи до уваги санітарні обмеження, ринкові можливості для торгівлі молочними продуктами в Канаді є досить вузькими.

Комунікація із Канадським агентством з контролю харчових продуктів виявила, що на імпорт українських круп до Канади насьогодні існує заборона. Це сталося, оскільки кілька років тому в одній із партій імпортованих українських круп було виявлено шкідників, не зважаючи на наявність відповідного фітосанітарного сертифікату. Зняття заборони вимагає додаткової комунікації між відповідними органами двох країн. Необхідно зауважити, що звернень щодо необхідності вирішення цієї ситуації, від українських експортерів Держпродспоживслужба не отримувала.

Варто знати

Систематизовану інформацію про документи, необхідні для імпорту харчової продукції в Канаду, можна знайти в автоматизованій довідковій системі імпорту (Automated Import Reference System (AIRS)) на сайті Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Важливо пам’ятати, що в Канаді саме імпортер несе відповідальність за відповідність імпортованого товару місцевому законодавству. Для цього при канадському міністерстві сільського господарства організовано Секретаріат доступу до ринків (Market Access Secretariat), який через «відкрите вікно» у формі загальнодоступної електронної пошти приймає питання від канадського бізнесу та надає коментарі щодо доступу як до національного, так і закордонних ринків.

Варто звернути увагу, що у другій половині 2018 року в Канаді вступають в силу законодавчі зміни, що передбачають зміну підходу у контролі безпечності харчових продуктів. Зокрема, передбачається, що вони будуть засновані на принципі аналізу ризиків, а також на необхідності подальшого отримання імпортерами ліцензії на імпорт підконтрольних вантажів. Українським експортерам вже зараз потрібно звертати увагу на нові канадські заходи превентивного контролю безпечності харчових продуктів.

Реалізація Угоди про вільну торгівлю потребує системної співпраці урядових органів України та Канади, яка зараз активізувалася. За підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій, фінансованого канадським урядом, делегація Держпродспоживслужби в листопаді 2017 року відвідала Канаду та налагодила важливі контакти з місцевими регуляторними органами. Впевнені, що в 2018 році спільними зусиллями ринок Канади стане ближчим для українських експортерів харчової продукції.

Автори:

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби

Олена Курята,  заступник начальника управління-начальник відділу зовнішніх зв’язків та євроінтеграції Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби

Джерело: Європейська правда

Україна та Канада поглибили співпрацю у сфері стандартизації продукції

Ми маємо ще одну чудову новину! 25 вересня 2018 року ДП «УкрНДНЦ» (державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості») та Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) підписали угоду про співробітництво.

Угода була підписана 25 вересня в рамках Тижня ISO в м. Женева (Швейцарія) і є результатом попередніх домовленостей, досягнутих під час візиту української делегації до Канади у листопаді минулого року. Поїздка української делегації відбувалася за підтримки проекту CUTIS.

Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) є національним органом Канади зі стандартизації та акредитації. Наразі Радою стандартів Канади акредитовано 10 організацій, що розробляють стандарти у Канаді (standard development organizations).

Співпраця між національними органами стандартизації України та Канади сприятиме підтримці реалізації положень Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, адже після підписання угоди і скасування ввізних мит на 98% української продукції при експорті до Канади саме нетарифне регулювання може ускладнювати вихід української продукції з високою доданою вартістю на канадський ринок.

Підписана угода передбачає, inter alia, наступні важливі моменти:

  • обмін інформацією про діяльність щодо розроблення стандартів, включаючи можливі програми та проекти з розроблення стандартів, а також включення стандартів у технічні регламенти в Канаді та Україні;
  • обмін досвідом та найкращою практикою щодо координації діяльності національних технічних комітетів з стандартизації та ведення їхніх секретаріатів;
  • співпрацю у розробленні та прийнятті міжнародних стандартів;
  • обмін на запит інформацією щодо прийняття міжнародних стандартів у Канаді та Україні, включаючи інформацію щодо процесу національного прийняття;
  • галузеву співпрацю в сфері міжнародної стандартизації та вільної торгівлі.

Влітку цього року ДП «УкрНДНЦ» також було підписано меморандум про взаєморозуміння із Канадською асоціацією стандартів (Canadian Standards Association; CSA Group), яка є акредитованим  Радою стандартів Канади неурядовим органом стандартизації та сертифікації.

Нагадаємо, Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) набула чинності 1 серпня 2017 року.

Більше про стандартизацію у Канаді можна почитати тут

Експорт органіки до Канади: що варто знати українським виробникам

Найбільш доцільно  експортувати до Канади органічну перероблену продукцію, при цьому варто звертати увагу на територіальні особливості, національні стандарти та тарифні і нетарифні обмеження.

Канадський ринок органічних товарів є п’ятим за величиною у світі. Його випереджають Китай та Франція. А ще, він і  територіально близький до лідера споживання органіки к світі – США.  Якщо подивитись на вартісний об’єм  канадського органічного ринку, то це 3 млрд євро. Це цікава ринкова можливість.  Що стосується обсягів споживання, то згідно статистики люди які живуть у цих двох країнах витрачають найбільше грошей на органіку на рік. Для ринку США – це 121 євро на рік, Канада трохи менше – 83 євро на людину на рік.

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних товарів у Канаді становив 4,2 млн. САD. При чому органічні харчі та напої  складають основну частину цього ринку – близько 90%. Зокрема, це свіжі овочі та фрукти (40%), напої (13%), молочні продукти, яйця (12%), злаки, макарони, хліб (9%).

Незважаючи на те, що країна є потужним виробником органіки, продукції не вистачає – приміром, станом на 2016 рік було імпортовано 0,2 млн т органічних продуктів, загальною вартістю 637 млн CAD. І це набагато більше, аніж вироблено в середині країни, що означає дефіцит і ринкову можливість для українських виробників.  Звичайно, канадський уряд намагається стимулювати внутрішнє виробництво – у 2017 році у канадській провінції Манітоба та Британська Колумбія стартували значні програми підтримки фермерів, тож із часом розрив між попитом та пропозицію зменшуватиметься. Але саме зараз досить вдалий час аби розпочати експорт на цей ринок.

Досить  цікаво, що Канада стала однією із перших країн, у якій відслідковується органічкий експорт та імпорт. Зокрема, імпорт відслідковується за 65 категоріями у спеціалізованій  системі, а експорт – за 18.

Якщо переглянути статистику імпорту за ТОП-20 позиціями, то можна сказати, що найбільш популярними органічними продуктами є органічна кава, банани, суниця,  зелені салати, томати та томатна паста тощо.

Корисну статистику наводить Канадська торгова асоціація (Canada Organic Trade Association (COTA) щодо типового покупця органічної продукції в Канаді для того, щоб зорієнтувати виробників щодо їх споживача.  Це може бути як чоловік так і жінка (закупами традиційно займаються обидва члени родини), молодого віку – 18-34 роки, міський мешканець, при цьому найбільшу зацікавленність у органічній продукції проявляють мешканці провінцій Британська Колумбія чи Альберта. Хоча ці  провіції і не є найбільш населеними, а Квебек і Онатаріо не слід скидати з рахунків.  Є також кореляція між рівнем достатку, освіченістю та активністю на органічному ринку – люди із більшим заробітком відповідно більше знають про деталі  органічного виробництва і готові за це більше платити. Також родини, що мають дітей, з більшою готовіністю віддають гроші за органічні товари, тому органічна їжа та товари для дітей ж дуже перспективним товаром.

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно також суттєво відрізняється від українського та європейського. Канада має національні органічні стандарти.  Станом на сьогодні галузь керується Канадськими органічними регулюваннями (Canada Organic Regulations), що були прийняті у 2009 році. Більш детальні вимоги щодо виробництва і переліку дозволених речовин наводять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи та стандарти управління, CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин. Проте на сьогодні у Канаді відбувається активна фаза дерегуляції нормативних документів, буквально у червні було опубліковано новий регуляторний акт, який об’єднує більше 10  законодавчих актів і називається «Регулювання про безпечні харчові продукти для канадців», і так само стосується органічних товарів. А перегляд зазначених вище стандартів запланований на 2020 рік.  Тому  для органічних виробників варто тримати руку на пульсі, оскільки ситуація змінюється досить динамічно.  Сертифіковані органічні товари, що продаються в  Канаді, мають використовувати логотип «Canada Organic».

Окрема тема – це санітарне та фітосанітарне регулювання. Якщо  ви використовуєте до продукту приставку «органічний», це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовується низка суворих вимог. Досить цікаво, що вимоги до конкретного харчового товару у Канаді можна прослідкувати за автоматизованою системою посилань Automated Import Reference System (AIRS), яка чимось схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk.

Що стосується погодження окремих санітарних та фітосанітарних норм та сертифікатів, то справа зсунулась з мертвого місця тільки по курятині, для всіх інших категорій підкарантинних товарів  (приміром яловичина, свинина, яйця) проблеми залишаються. Відповідно, якщо бізнес почне проявляти зацікавленість у канадському ринку, то почнеться співпраця щодо узгодження цих сертифікатів між керівними органами. Також продовжується заборона щодо ввезення  до Канади українських круп та пшениці, оскільки під час імпорту у одного із постачальників у збіжжі були знайдені шкідники, і тому відразу було вжито запобіжний захід. Тому тут потрібна додаткова комунікація зі сторони держорганів аби ця заборона була знята.

Що стосується молочної продукції, то тут діє принцип протекціонізму внутрішнього виробника, і на імпортні товари діє високий імпортний тариф. Тому можливості українських виробників, зокрема і органічних, у цьому сегменті обмежені.  З одного  боку може здатися, що із таким переліком обмежень поставляти на цей ринок не варто, проте ті, хто шукають можливості, обов’язково їх знайдуть.  З одного боку Канада далеко, але якщо поставляти приміром перероблені товари, то навіть логістика не стане фінансовим обмеженням. Тим більше, для перероблених товарів є значно нижчі вимоги. Тому логічно порекомендувати саме виробникам органічних продуктів переробки стартувати продажі на цьому ринку.  Найбільшою популярністю користуватимуться соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, кетчупи, рослинні олії та снеки.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Agravery.com

Звертаємо увагу, що проект CUTIS виділяє органічні товари серед інших експортних напрямів, надаючи як консультативну, так і фінансову підтримку українським органічним виробникам. Проект готовий компенсувати 50% затрат підприємства на сертифікацію за канадськими органічними стандартами. Відшкодування буде відбуватися по факту надання копії оплаченого рахунку та звіту сертифікаційного аудиту з позитивним висновком.

За посиланням https://bit.ly/2PtGt9C ви зможете знайти презентацію Зої Павленко, експерта з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, щодо особливостей органічного ринку Канади.  

Звертаємо увагу, що на сайті проекту ви можете скачати онлайн версію посібника по експорту органіки в Канаду, заповнивши невеличку анкету за посиланням https://bit.ly/2ISPmr6

Нестандартна Канада: як подолати бар’єри та взяти максимум від зони вільної торгівлі

Вже скоро півроку, як між Україною та Канадою діє режим вільної торгівлі. Як зробити цей режим максимально вигідним для українських експортерів?

Адже не секрет, що після скасування тарифних бар’єрів на перший план виходять саме нетарифні вимоги, подолати які іноді доволі важко. А відповідно, ключовим питанням стає відповідність української продукції регуляторним вимогам канадського ринку.

Відомо, що вимоги до товарів, як правило, оформлюються у вигляді стандартів та технічних регламентів. Перші – добровільні, другі є обов’язковими для дотримання. Проте у Канаді такого чіткого поділу ви не знайдете.

Стандарти у Канаді можна умовно поділити на:

  1. стандарти, розроблені органами стандартизації;
  2. національні стандарти;
  3. “обов’язкові” стандарти. Так, не дивуйтесь, саме обов’язкові стандарти.

Тепер про все це детальніше. У Канаді право розробляти стандарти мають дев’ять організацій, які мають акредитацію Ради зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Джерело: Standards Council of Canada

Важливо, що Рада зі стандартизації Канади не розробляє стандарти. Вона акредитує організації зі стандартизації та органи з оцінки відповідності. Проте цей орган має право затверджувати стандарти як національні стандарти Канади (які при цьому залишаються добровільними). Таких стандартів наразі близько 3 тисяч.

Організації зі стандартизації в Канаді конкурують між собою, проте мають певну спеціалізацію.

Так, наприклад, Canadian General Standards Board (CGSB) традиційно спеціалізується на розробці стандартів для державних закупівель, органічної продукції, офісного обладнання, вогнестійкості текстильних виробів тощо. Саме CGSB розробив стандарт для державного прапора Канади.

Ця організація, до речі, існує із 1934 року, працює на принципах самоокупності та не отримує державного фінансування.

Що важливо, наразі це єдина із дев’яти організацій зі стандартизації Канади, стандарти якої можна отримати безкоштовно.

Canadian Standartization Association (CSA Group) – інша потужна організація зі стандартизації Канади, яка спеціалізується на таких товарах, як електроприлади, будівельні матеріали, транспортні засоби тощо. Наприклад, авторству CSA належить Електричний Кодекс Канади (Canadian Electrical Code) – це збірна назва для стандартів, що встановлюють вимоги до підземних і наземних розподільних мереж, вуличного освітлення, побутових приладів тощо.”

Обов’язковими стандарти стають тоді, коли на них є посилання у регуляторних актах Канади (Regulations).

Регуляторні акти Канади дещо схожі за своєю природою на підзаконні акти в Україні – вони деталізують та доповнюють положення законів (в Канаді – Acts). Так, наприклад, на додаток до Закону про безпеку споживчих товарів (Consumer Product Safety Act) було прийнято біля 35 регуляторних актів.

Державні органи Канади все більше використовують стандарти при розробці регуляторних актів – стандарти (або їхні частини) інкорпоруються у регуляторні акти і стають обов’язковими.

За останніми підрахунками, у регуляторних актах на федеральному рівні є посилання на приблизно 1000 стандартів. Ще на сотні стандартів є посилання у регуляторних актах на рівні провінцій.

Щодо органів з оцінки відповідності, то їх у Канаді понад 400. Вони також акредитуються Радою зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Що це означає для українського експортера на практиці?

Ключове питання: як з’ясувати, які вимоги висуваються саме до вашого товару? Найкращий спосіб – це контактувати з регулятором у Канаді. Не повірите, але ця рекомендація пролунала з вуст самих регуляторних органів у Канаді. І наш досвід показує, що такі запити сприймаються серйозно і відповідь надсилається протягом одного-двох тижнів (залежно від складності запиту).

Наприклад, медичне обладнання, іграшки, пестициди, лікарські препарати, радіаційне обладнання знаходяться у сфері управління Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Телекомунікаційним обладнанням займається Міністерство інновацій, науки та економічного розвитку Канади (Innovation, Science and Economic Development Canada), транспортними засобами та шинами – Міністерство транспорту Канади (Transport Canada).

Додатково необхідно звертати увагу на вимоги на рівні провінцій, які можуть відрізнятись від загальних вимог на федеральному рівні.

Наприклад, вимоги до електроприладів містяться у Canadian Electrical Code, що був розроблений CSA та прийнятий на федеральному та провінційних рівнях (у десяти провінціях та трьох територіях Канади). Проте у провінції Онтаріо діють додаткові вимоги (так звані deviations), викладені в Ontario Electrical Safety Code.

Враховуючи існування Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, багато виробників розглядають Канаду як хаб для експорту в Північну Америку або як початкову точку для експорту в США. З точки зору технічного регулювання, цей підхід може бути цілком виправданим, оскільки багато стандартів США та Канади є гармонізованими або розробленими спільно.

Так, CSA має американську акредитацію (акредитоване American National Standards Institute), а AHRI (Air-Conditioning, Heating and Refrigeration Institute) – американська асоціація виробників засобів опалення, кондиціювання та охолодження – акредитована Радою зі стандартизації Канади.

Насамкінець, варто згадати відому фразу про те, що хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини.

Причин боятися канадських стандартів можна знайти багато, проте можливостей експортувати до Канади існує набагато більше. Тож сміливо звертайтеся до канадських регуляторних органів, приводьте свій продукт у відповідність до канадських стандартів та розширюйте горизонти свого бізнесу.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда

U CAN Export: Поширені запитання та відповіді

Хочете експортувати до Канади, але не знаєте з чого почати? Ми підготували для вас відповіді на основні питання, з якими експортери звертаються до нашого проекту.

Я хотів би долучитися до програми підтримки українського експорту в Канаду U CAN Export? Що потрібно для цього зробити?

Наразі проект CUTIS завершив відбір першої хвилі учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у чотирьох пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів. Заключний етап відбору учасників з сектору ІТ-послуг відбудеться навесні 2018 року.

Відібрані учасники, за підтримки канадських галузевих консультантів, готуються до участі у профільних канадських виставках впродовж 2018 року. Заявники, що не були відібрані, увійшли до складу резерву учасників програми U CAN EXPORT. Вони можуть претендувати на участь у комплексному рівні програми у майбутньому, а також скористатись усіма можливостями її освітньо-консультаційного рівня. Ротація компаній відбуватиметься після завершення співпраці проекту з поточними учасниками програми.

Якщо ваша компанія не брала участь у відборі але має бажання увійти до резерву учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT, заповніть будь ласка коротку заявку за посиланням. Відбір компаній з резерву буде проводитися на конкурсній основі, шляхом заповнення спеціальних опитувальників, інтерв’ю з представниками компаній та відвідування виробництва аплікантів (за потреби).

Після заповнення заявки ваша компанія також буде включена до загальної бази даних експортерів проекту CUTIS, а також зможе отримувати інформаційні та навчальні матеріали, запрошення на тренінги та інші заходи проекту.

Моя компанія не входить до пріоритетних секторів. Що мені робити? Де шукати партнерів і вимоги до експорту?

Не засмучуйтеся;) Спеціально для компаній з усіх інших секторів ми розробили покрововий посібник з експорту до Канади I CAN EXPORT. Він охоплює більшість питань, з якими стикаються експортери, такі як:

  • споживчі уподобання канадців
  • пошук партнерів в Канаді
  • порядок перетину кордону та вимог до документації
  • регуляторні обмеження на канадському ринку
  • логістика, тощо.

Також наразі наш проект розробляє експортний портал з корисною інформацією для українських експортерів.

Радимо підписатися на нашу сторінку в Facebook, де ми постійно публікуємо цікаву інформацію щодо торгівлі з Канадою та анонсуємо всі наші події. Також ви можете долучитися до нашої електронної розсилки.

Я хочу отримати комплексну допомогу для виходу на ринок Канади. До кого мені звернутися?

На жаль, наш проект не має ресурсів, щоб системно допомагати всім підприємствам, які звертаються до нас. Проте є й інші організації, які займаються виведення українських компаній на ринок Канади й вже мають багаторічних досвід в цьому.

Наприклад, ви можете звернутися до Канадсько-української торгової палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce, CUCC), яка  є партнером у реалізації нашого проекту. CUCC вже понад 25 років підтримує розвиток торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною та має офіси у Торонто, Альберті та Україні. Палата організовує бізнес-форуми, торгові місії та конференції в Канаді, сприяє розвитку бізнес-контактів між двома країнами, має партнерство з Урядами Канади та України, а також надає широкий спектр послуг з налагодження контактів та допомоги при експорті в Канаду.

Слідкуйте за CUCC у Facebook

Корисні посилання: Основні торгові виставки в Канаді

Якщо ви маєте можливість особисто приїхати до Канади, вам варто спланувати відвідання, або ще краще — участь у канадській торговій виставці. Це було б одним з найкращих способів познайомитися з потенційними покупцями та оцінити ринок, провівши певні ринкові дослідження того, які товари або послуги пропонуються на ринку, і як можна позиціонувати вашу продукцію в умовах конкуренції.

Торгові виставки — один з найкращих способів встановлення галузевих контактів і пошуку покупців.

Загалом Канада не вважається популярним місцем проведення торгових виставок міжнародного рівня, особливо якщо порівняти з подібними, наприклад, у Німеччині чи США. Однак Канада відома у світі завдяки своїй виставці Асоціації геологорозвідників та девелоперів (Prospectors & Developers Association of Canada) у сфері розвідки родовищ корисних копалин, яка проходить, зазвичай, у березні кожного року в Торонто. Є ще кілька менших, але все ж важливих виставок, які відбуваються щороку. Наприклад, основними виставками у секторі продуктів харчування та напоїв є такі:

  • Salon international de l’alimentation (SIAL) – виробництво/переробка харчових продуктів та спеціалізоване обладнання;
  • Виставка Асоціації маркетингу канадської продукції (Canadian Produce Marketing Association, CPMA) – свіжі продукти харчування;
  • Продовольчі інновації Канади (Grocery Innovations Canada) – свіжі продукти харчування та переробка;
  • Виставка Канадської асоціації здорової їжі (Canadian Health Food Association, або CHFA) – делікатеси, продукти для здорового харчування;
  • Канадська виставка кави та чаю (Canadian Coffee and Tea Show).

Більш повну інформацію про торгові виставки, ви можете зайти за посиланнями нижче:

  • Events in America — eventsinamerica.com (включає інформацію про Канаду);
  • EventsEye — eventseye.com (виставки по всьому світі);
  • Trade Show News Network — tsnn.com (найповніший перелік торговельних шоу у світі).

Завантажуйте покроковий посібник з експорту до Канади I CAN Export

Нижче перелік найбільших торгових виставок у Канаді.

Для виробників сільськогосподарської продукції цікавим також буде список торгових виставок у різних провінціях Канади.

Як відомо, торгові виставки загалом вважаються дорогими заходами через вартість обладнання, облаштування та технічні вимоги. Не відкладайте прийняття рішень, оскільки ваші витрати можуть суттєво збільшитися. Для прикладу, порівняйте ціни за оренду виставкового майданчика на виставці SIAL 2017 у Торонто. Наприклад, місце площею 10х10 футів  [100 квадратних футів] коштувало від 2 975 канадських доларів до листопада 2016 року, та вже до 3 400 канадських доларів після листопада 2016 року. Майданчик у 100 квадратних футів — найменший за розміром, що пропонується окремим компаніям-учасникам.

Слід мати на увазі, що в разі, якщо ви бажаєте відправити на виставку харчову або рослинну продукцію, вона має відповідати регуляторним вимогам Канади, оскільки імпорт їжі та продуктів садівництва до Канади підлягає суворому контролю. Ознайомтесь з більш детальною інформацією про ці вимоги на сайті Агентства з контролю за продуктами харчування (CFIA). Також скористайтеся Автоматизованою довідковою системою з питань імпорту (Automatic Import Reference System, AIRS), щоб ознайомитися з вимогами стосовно вашої продукції (серед варіантів цільового призначення («End Use») оберіть «Show or Exhibition»).

Eкo => Економія. Економічні аспекти заходів з охорони довкілля

Впродовж всього періоду промислового розвитку питання стану навколишнього середовища могло бути описане як “трагедія спільного” (“tragedy of the commons”). Ця проблема полягає у тому, що вільний доступ до ресурсу може повністю його знищити через надмірне використання, оскільки його споживачі отримують прибуток, а проблеми, пов’язані із перевикористанням, лягають на плечі всього суспільства.

Допоки питання стану довкілля не було ключовим для якості життя, громадські ініціативи та відповідні інженерні рішення залишалися у ранзі «плачучої екології» та у значному масштабі не сприймалися серйозно.

Насьогодні ми бачимо, що поступово потреба суспільства у належному стані компонентів довкілля як продукту належної якості трансформується у державні політики, визначаючи нову реальність для всіх.

Тому тепер, як для бізнесу так і населення, питання охорони довкілля вже не є просто вираженням співчуття птахам, китам і т.д. Ця історія вже про гроші і економічний розвиток. І чим більше Україна буде інтегруватися у світову спільноту, тим більш очевидними ці стимули мають бути для всіх гравців.

“Екологічні проблеми, такі як неконтрольоване використання чи забруднення природних ресурсів, виникають тому, що ці ресурси лишаються поза ринковими механізмами та правом власності, добровільним обміном і верховенством права”.

The Washington Post, 2017

Переваги для бізнесу

Зазвичай розмови довкола «охорони довкілля» та «сталого розвитку» апелюють до совісті, відповідальності та, на думку бізнесу, спричиняють їм додаткові турботи і непотрібні витрати. Але віднедавна чути все більше думок стосовно прибутковості у цій галузі. Тож які конкретні фінансові переваги може отримати бізнес від заходів з охорони довкілля?

Попереджені фінансові втрати

Менше споживання енергії та ресурсів запобігає фінансовим втратам. Це робить бізнес більш стійким до коливань цін на сировину й енергоносії.

Дотримання законодавчо допустимих показників впливу на довкілля на виробничих потужностях убезпечує від відповідних санкцій зі сторони державних контролюючих органів.

Думайте наперед: з огляду на вичерпність ресурсів, у світі спостерігається тенденція до їх подорожчання.

“Переміщення податкового навантаження із працевлаштування на використання ресурсів та забруднення довкілля допоможе підвищити ефективність ресурсокористування та вирішити проблему зайнятості населення”.

European Environment Agency, 2017

Економічні вигоди

Через поширення тренду “етичного споживання” на ринках розвинених країн, продаж товарів вироблених із використанням ощадливих до довкілля технологій дає можливість заробляти більше на преміальних цінах.

“Об’єм світового ринку органічної продукції у 2015 році сягнув 81.6 мільярдів доларів із найбільшими обсягами продажів у Північній Америці та Європі”.

Organic Monitor, 2017

Мінімізовані нефінансові ризики

“Все пов’язано зі всім” – говорить один із законів екології Коммонера.

Стан довкілля та ощадливі виробничі практики є визначальними для доброї якості комерційних товарів. Це є важливим для:

  • уникнення штрафів, конфіскацій та вилучень комерційних продуктів із ринку;
  • попередження санкцій через порушення умов поставки товарів.

Із доброю репутацією щодо природокористування бізнес може отримувати вигоди від довготривалих і довірливих стосунків з партнерами, клієнтами, місцевим населенням та контролюючими органами.

“Мільйони яєць вилучені з полиць у Європі через загрозу їх токсичності”.

The Guardian, 03.08.2017

Більша привабливість для інвесторів

Заходи з охорони довкілля дозволять компанії вийти на фондові біржі та привабити іноземних інвесторів. Це тому, що все більше фондових бірж роблять публічні заяви про зобов’язання сприяти сталості своїх ринків.

“Очікування ринку швидко змінюються і все більше фонових бірж розглядають звіти зі сталого розвитку як необхідні та неминучі”.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD), 2016

Стійкість до майбутніх змін у державному регулюванні

Впровадження системи торгівлі викидами парникових газів є одним із зобов’язань України в рамках виконання угоди про Асоціацію з ЄС та Паризької угоди. Зарані впроваджуючи технічні та управлінські заходи з охорони довкілля, бізнес із відповідних секторів буде підготовлений до цих регуляторних змін та зможе заробити на продажі залишків квот викидів парникових газів.

Нові можливості для бізнесу

Захист навколишнього середовища це також про пріоритети у споживанні. Екологічні критерії все частіше включаються у технічні специфікації державних та корпоративних закупівель.

Використовуючи найкращі практики з охорони довкілля та відповідне екологічне маркування, бізнес зможе відповідати вимогам «зелених закупівель», а, отже, покращити свої ринкові можливості.

IKEA прагне, щоб до 2020 року 100% її виробів з деревини, паперу та картону походило з більш сталих джерел (сертифіковані FSC чи повторно перероблені).

IKEA 2015 Sustainability Report

Для постачальників IKEA це зобов’язання робить практики сталого виробництва не добровільними, а обов’язковими

Козир для розвитку бізнесу

Міжнародні фінансові інституції: Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), Європейський інвестиційний банк (EIB) – вимагають, щоб позичальники дотримувалися природоохоронного законодавства та їх внутрішніх екологічних стандартів.

Відповідаючи цій вимозі, компанії мають кращий доступ до фінансування, що є одним з найбільш проблемних питань для українського бізнесу.

«Сталість наших інвестицій є такою ж серйозною передумовою, як їх фінансова привабливість. Тому до всіх інвестиційних проектів EIB застосовуються 10 екологічних та соціальних стандартів».

European Investment Bank

Переваги для держави

За однією з теорій, держава – це суспільний договір, згідно з яким люди відмовляються від частини своїх свобод в обмін на захист їх прав. Стаття 50 Конституції України твердить:

“Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди”.

Якість навколишнього середовища не щось дане як належне, а є «продуктом», що потребує належного кондиціонування. Тому прерогативою державних службовців є затвердження відповідних стратегій і політик для уможливлення гарантування конституційних прав громадян.

Замість того, щоб бути гальмом для економічної діяльності, прийняття належних політик в галузі природокористування може стати основою для «зеленого росту»: економічного розвитку, який гарантує, що природні активи зберігають здатність бути джерелом ресурсів та екологічних послуг, на яких базується наш добробут. Тож яким чином це може бути економічно вигідно?

Рух до більш збалансованого державного бюджету

 

Досягнення стратегічних цілей економічного та соціального розвитку

“Експортна стратегія України. Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2018”, визначає туристичну галузь як одну з найбільш перспективних та таких, що має потенціал стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу і підприємництва. Очевидно, що без належної якості компонентів навколишнього середовища, цей потенціал лишиться тільки на папері і не зможе бути реалізований.

Перехід до стійкої економіки

Попередні десятиліття неефективної експлуатації природніх ресурсів призвели до вичерпання їх запасів по всьому світу. Очікується, що у подальшому ціна на них буде зростати. Більша ефективність використання матеріальних та енергетичних ресурсів підвищує стійкість до їх майбутнього дефіциту та коливання цін. Пов’язані з цим стимули до інновацій та підприємництва сприятимуть переходу до більш ефективної – інноваційної економіки (innovation-driven).

Посилення національної безпеки

Більш ефективне використання ресурсів, локальне виробництво енергії з відновлюваних джерел запобігає залежності країни від  імпортних поставок та можливого відповідного соціально-політичного тиску і маніпуляцій.

Посилення економічних взаємозв’язків між регіонами

Нові бізнес можливості у сфері «зеленої економіки» мають значний потенціал сприяти економічному розвитку депресивних регіонів України та поліпшенню соціальної інтеграції. Це якнайкраще узгоджується із поточною реформою децентралізації в Україні.

Вирівнювання торгового балансу → кращі макроекономічні показники

  • зменшення імпорту через оптимізоване використання ресурсів та рециклінг (re-cycling) відходів, енергозбереження та локальне виробництво енергії з відновлюваних джерел;
  • стимулювання експорту, особливо у сфері екоіндустрій: устаткування для виробництва енергії з відновлюваних джерел та сама вироблена таким чином енергія, засоби для очисти газопилових потоків та стічних вод, технологічні лінії для переробки та утилізації відходів, органічні сільськогосподарські товари, та ін.).

Покращення репутації на міжнародній арені

Екологічні проблеми не мають кордонів та не стосуються тільки якоїсь окремої країни. Наявність належної природоохоронної політики дозволить попередити можливі міжнародні екологічні спори та забезпечить кращі перспективи міжнародного співробітництва. Це особливо важливо у світлі процесу європейської інтеграції України.

Переваги для населення

Чи не турбує вас те, що бізнес заробляє гроші на ваш збиток? Підприємства використовують природні ресурси, що належать вам за Конституцією, забруднюють повітря і воду, продукують сміття. А ви маєте платити комфортом, здоров’ям та тривалістю життя. Відносно цього, заходи з охорони довкілля можуть обмежити деякі з перелічених збитків.

Підвищення тривалості та якості життя

Україні має найгірші показники щодо людської смертності через забрудненням повітря: тут 120 із 100,000 смертей спричинені незадовільною якістю атмосферного повітря.

WHO global rating, 2016

Можливості працевлаштування у сфері «зелених технологій»

Вже ухвалені та майбутні екологічні політики трансформують модель зайнятості населення: вірогідно, що деякі професії зникнуть, в той час, як інші види діяльності тільки з’являться.

“Перехід до «зеленої економіки» може генерувати 15-60 мільйонів додаткових робочих місць по всьому світу впродовж двох наступних десятиліть та допомогти побороти бідність мільйонам працівників, якщо будуть впроваджені правильні політики”.

Міжнародна Організація Праці (МОП), 2012

Кращий захист від природних катастроф

Природні катастрофи спричинюють фінансові збитки, шкоду здоров’ю та загрозу життю. Належне управління природокористуванням зменшує ризики таких втрат.

Бідні люди у країнах, що розвиваються, більш залежні від сільського господарства та доходів базованих на природних ресурсах, чутливі до природних катастроф і росту цін на продукти харчування, які зміни клімату можуть інтенсифікувати.

Світовий Банк, 2016

Вільний доступ до якісних місцевих рекреаційних ресурсів

Стикаючись із незадовільною якістю місцевих рекреаційних ресурсів, населення має витрачати додаткові кошти на поїздки до віддалених місць (інші регіони України, зарубіжжя).

Із наявними належними природоохоронними політиками та заходами, громадяни матимуть змогу використовувати своє конституційне право на природні ресурси та уникати додаткових транспортних витрат.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Лайфхаки для успішних перемовин з партнером в Канаді

У Канаді саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товар, який стоїть на його полицях. Тому, працюючи з канадцями, українським компаніям необхідно суворо дотримуватися регуляторних і сертифікаційних вимог.

Не можна, а must have

Щоб потрапити на полиці супермаркетів букви закону потрібно дотримуватися на 101%, у канадців з цим дуже суворо. Автоматизована система Automated Import Reference System (AIRS) може допомогти дізнатися все регуляторні вимоги по продуктах харчування. Для цього необхідно ввести код або назва товару й сайт згенерує список вимог.

Якщо ж підприємець має намір поставляти в Канаду непродовольчі товари, доведеться вивчати секторальне законодавство. Адже одного магічного порталу з усією інформацією не існує.

Також в Канаді для експортерів продуктів харчування діє ряд “добровільно-примусових” сертифікатів. На цьому ринку саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товари, які стоять на його полицях.

В силу цього продавець зацікавлений, щоб товар був не просто хорошим, а найкращим – повністю сертифікованим і безпечним.

Тому експортерам радимо вже зараз починати знайомитися з сертифікацією GFSI, яка включає наступні сертифікати: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. Це сертифікати, які зроблять ваш товар в рази більш привабливим для представника торгових мереж. Складно, але потрібно.

Крім того, великі канадські мережі супермаркетів часто вимагають від своїх постачальників пройти аудит корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) ще до початку поставок продукції. Канадці – відомі “моральні покупці”. Канадський бізнес віддає перевагу постачальникам, які не порушують трудові, гендерні права або права людини. Проте багато українських компаній в рамках КСВ рідко можуть похвалитися чимось більшим, ніж благодійні акції та формальні політики.

Зустрітися, поговорити, перемогти

Як правило канадські компанії планують зустрічі далеко заздалегідь і “не приймають” в незручний для них час, навіть якщо вам терміново і потрібно “лише п’ять хвилин”. Ніяких відмін і форс-мажорів, якщо не хочете впасти в очах партнера.

З практичного досвіду: на організацію однієї зустрічі для українських виробників продуктів харчування з однією мережею супермаркетів Канади потрібно було 5 місяців. Розклад канадської сторони заповнений на місяці вперед.

Перша зустріч в 99% випадках проходить тільки вживу, ніяких Skype або телеконференцій. Якщо хочете результату, доведеться їхати в Канаду. Сама зустріч проходить швидко й інтенсивно. З собою обов’язково потрібно мати зразки продукту. Швидше за все імпортер буде питати вас про можливість змінити продукцію: дизайн упаковки, маркування, смакову лінійку, регулярність поставок.

Перша зустріч може тривати від 7 до 30 хвилин. Первинний контакт – це індикатор інтересу. Якщо компанії вдасться зацікавити канадців, їх фахівці з питань якості і безпеки повинні будуть детально вивчити зразки продукту.

Після зустрічі є два можливих варіанти розвитку подій. У негативному для української компанії випадку, про рішення канадців вона дізнається протягом місяця-півтора, а в позитивному, ймовірно, доведеться почекати близько року.

Перший сценарій: продукцію протестували, і вона не відрізняється від продукції існуючого постачальника. Це означає, що немає сенсу продовжувати переговори. Лист з таким рішенням приходить, як правило, через 1-1,5 місяця після зустрічі. Відповідь зазвичай прямолінійний: “Спасибі, але компанія вирішила продовжити контракт з існуючим постачальником”.

Другий сценарій: партнеру сподобалася ваша продукція, але це лише початок подальшої роботи. Процес роботи з компанією-постачальником у різних імпортерів продуктів харчування в Канаді займає від 2 місяців до 1 року з моменту обговорення та переговорів до першої поставки вашої продукції на полиці супермаркету або на склад.

Як тільки імпортер підтверджує свої наміри, вас заносять у внутрішню систему, створюють окремий проект з прикріпленим менеджером. Далі крок за кроком в листуванні, по телефону і по Skype обговорюються питання ціни, асортименту, упаковки, дизайну, обсягів поставок.

Крім того, обов’язково створюється графік надання документів необхідних для старту. Наприклад, майбутній постачальник надає страховий договір перед третіми особами, договір страхування товару, підтвердження відповідності продукту канадським органічним стандартам.

Складання і узгодження всіх цих документів і договорів вимагають часу і фінансових витрат. Але це частина процесу і зайти на полиці супермаркету можна тільки при успішному проходженні кожного етапу.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua