Теги: Canada
Три поради з Канади: на що звернути увагу українським експортерам одягу

За результатами 2018 року, канадські споживачі витратили на одяг 36 млрд кан дол. З них більш ніж 18 млрд кан дол припадає на одяг для жінок і близько 11 млрд кан дол — для чоловіків.

Очікується, що до 2023 року сукупний обсяг реалізації одягу сягне 43 млрд кан дол.

В середньому житель Канади витрачає на одяг 974 кан дол на рік або 2 492 кан дол на сім’ю.

Найбільшим постачальником одягу до Канади є Китай. На нього припадає понад третина всього імпорту одягу — 4,8 млрд кан дол. Однак це — переважно продукція глобальних і канадських брендів, виготовлена на замовлення.

Обсяг канадського імпорту одягу з України є незначним порівняно з найбільшими країнами-постачальниками. У 2018 році він становив 6,5 млн кан дол, тобто менше 0,1% від сукупного обсягу імпорту. Більш ніж дві третини сукупного обсягу канадського імпорту одягу з України припадало на нетрикотажний одяг.

У 2017 році набула чинності угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement). Завдяки цьому український одяг отримав 18% фори на канадському ринку порівняно з імпортом з потужних світових гравців, наприклад, з Китаю.

Це створює привабливі умови для українських виробників одягу для експорту в Канаду. На що їм потрібно звернути увагу, щоб стати успішними в Канаді?

Команда проекту CUTIS на Apparel Textile Sourcing Canada 2019 в Торонто

 

Знайдіть свою нішу

Коли ми говоримо про перспективи українських компаній на ринку Канади, варто детально проаналізувати три ключові фактори: ціну, мінімальну партію та якість.

Якщо в питаннях якості більшість українських виробників можуть відчувати себе впевнено на канадському ринку, то ціна та мінімальна кількість одиниць продукції в партії — це саме ті виклики, які стоять перед вітчизняним бізнесом.

По-перше, багато українських компаній, зацікавлених в експорті до Канади, можуть бути або завеликими, або замалими для цього ринку. Хоча складається враження, що Канада — великий ринок, це не зовсім так. Особливо якщо порівнювати кількість покупців з американським ринком. Об’єми партій, що готові купувати канадські баєри, суттєво менші, ніж аналогічні партії для дистриб’юторів США.

По-друге, українські компанії не можуть конкурувати за ціною з Китаєм, В’єтнамом чи Бангладеш. Який же вихід? Не конкурувати з продукцією Made in China. Українські компанії повинні знайти свою нішу.

Деякі канадські компанії, наприклад, провідний ритейлер Laura, не хочуть на 100% залежати від імпорту товарів з Китаю чи Бангладешу. Вони зацікавлені в диверсифікації асортименту. У Канаді зберігся позитивний імідж України як надійного постачальника продукції легкої промисловості.

Близько 20 років тому Канада активно купувала одяг з України. Зараз, на жаль, бізнес-співпраця в сегменті одягу не суттєва. Упевнена, що зона вільної торгівлі між Канадою та Україною, що передбачає скасування ввізних мит до Канади, — це чудова нагода перезапустити бізнес-контакти між країнами.

Зрозумійте особливості ментальності

Я би порадила потенційним експортерам до Канади почати експансію нового ринку з особистого знайомства з ним. Представникам українського бізнесу варто відвідати Канаду та пройтися по магазинах.

Потрібно зрозуміти, якому одягу віддають перевагу канадці, на що вони звертають увагу, як продається одяг, які кольори та фасони неприпустимі для канадців. Потрібно вивчити локальну ментальність.

На ринку одягу культура — основний фактор. Українські компанії повинні бути готові до адаптації колекцій. Вироблений в Україні одяг або занадто класичний, або занадто сексуальний. Канадці віддають перевагу чомусь посередині.

Крім того, знайомство з роздрібною торгівлею буде додатковою перевагою в ході переговорів з потенційними баєрами. Українська компанія може сказати: “Так, наші менеджери з продажів відвідували ваші магазини, ми знаємо, як ви презентуєте одяг, ми знайомі з вашою цільовою аудиторією. Наш продукт ідеально вам підходить, тому що…”. Це справить позитивне враження на канадського партнера.

Як зазначив одного разу представник канадської дистриб’юторської компанії, вони отримують 120 листів на день від компаній-виробників одягу. Саме тому ключове в переговорах — переконати канадську сторону, що ваша продукція ідеальна.

Підготуйтеся до переговорів

Ринок одягу Північної Америки орієнтується на тренди. Якість у цьому випадку може не грати важливої ролі. Виняток — орієнтація на певні бренди. Пересічні баєри орієнтуються на продукцію fast-fashion: кожні два-три місяці — нова колекція. Раніше рік налічував чотири сезони для одягу, зараз — 12 сезонів.

Саме тому для досягнення успіху на канадському ринку важливо знайти “правильного” баєра. Будьмо відвертими: зробити це непросто, але можливо. У тому числі — завдяки участі в програмах підтримки бізнесу, наприклад, у Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS).

Під час зустрічі з канадськими баєрами та ритейлерами не втратьте свій шанс: підготуйте якісні маркетингові матеріали англійською мовою (native English) та прайси у доларах США.

Оновіть інформацію на офіційному сайті, зверніть увагу на адекватність фото — ринок Канади дуже чутливий до питань гендерної рівності. Якісне виконання домашнього завдання — запорука результативних переговорів.

Автор: Марія Гузман, експерт з ринку одягу Офісу з просування експорту Канади (TFO Canada), консультант Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Економічна правда

Взути Канаду. Які особливості канадського ринку повинні врахувати українські виробники

Між Україною та Канадою вже понад два роки діє Угода про вільну торгівлю (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA). За цією угодою більшість українських товарів при ввезенні до Канади не обкладаються ввізним митом. Пільги поширюються і на взуття, а це в середньому 18% від митної вартості, що є нашою конкурентною перевагою у порівнянні з такими потужними глобальними постачальниками взуття як Китай чи В’єтнам.

Спробуємо розібратися, наскільки легко українським взуттєвикам вийти на канадський ринок та скористатися його конкурентними перевагами.

Helicopter view

Очікується, що за підсумками 2019 році обсяги взуттєвої індустрії в Канаді сягнуть 7,7 млрд. канадських доларів. Лише в Онтаріо, одній з 10 провінцій Канади, налічується 1260 взуттєвих магазинів.

Протягом року середня канадська родина витрачає приблизно 624 канадських доларів на взуття, з них 347 доларів – для жінок та дівчат, та 277 доларів –для чоловіків та хлопчиків.

Канада належить до першої п’ятірки країн-найбільших споживачів взуття, причому левова частка його імпортується. За минулий рік Канада імпортувала 161 млн пар взуття лише з Китаю та В’єтнаму (69 % від всього взуттєвого імпорту).

Наступними важливими країнами-постачальниками взуття для Канади є Італія – 8%, Камбоджа та Індонезія – по 4% відповідно. Решта взуття (15 %) імпортується з інших країни, серед яких є й Україна.

Українська компанія Belsta на Toronto Shoe Show

 

При цьому Канада також успішно експортує взуття. У 2018 році обсяги виробництва взуття в Канаді сягнули 458 млн канадських доларів. У рейтингу експортерів взуття Канада посіла 12 місце в світі. Біля 90% канадського взуття експортувалося до США.

Всього в Канаді налічується понад 120 взуттєвих виробництв, в основному в провінціях Онтаріо (24), Квебек (22) та Британська Колумбія (10). Здебільшого це невеликі (до сотні працівників) сучасно устатковані фабрики. Загалом на взуттєвому виробництві по всій країні зайнято близько 1,4 тис. людей.

Взуттєві уподобання канадців

Канадський ринок взуття є досить консервативним, особливо щодо зимових моделей. До зимового взуття у канадців окремі вимоги. Як вони жартують, канадський рік має лише два сезони – зимовий та сезон будівництва, і для обох потрібне якісне взуття.

Тривалість морозно-сніжного періоду в Канаді сягає п’яти місяців. Отже, зимове взуття, насамперед, має забезпечувати тепло, водонепроникність та стійкість на слизьких поверхнях. Іншими словами, комфорт споживачів визначає стиль зимового взуття.

Окремі зимові моделі взуття в Канаді стабільно продаються десятки років поспіль. За словами Енді Орчарда (Andy Orchard), менеджера департаменту продажів компанії Cougar Shoes Inc., зимові чоботи з червоними язичками вже понад сорок років користуються попитом на канадському ринку чоловічого, жіночого та дитячого взуття. «Ще коли мені було 15-16 років (40 років тому), всі, абсолютно всі в Канаді, носили ці чоботи. Червоні язички чобіт обов’язково мали бути висолопленими зовні, щоб їх було видно. Це було щось схоже на уніформу. Ця модель зимових чобіт Cougar користується попитом серед канадців й дотепер», – зазначає він.

Українські взуттєві компанії відвідали Cougar Shoes Inc. в серпні 2019

 

Розмаїття етносів певною мірою впливає на канадські споживацькі уподобання. Особливо в таких численних діаспорах як індуська чи китайська. Наразі кожен п’ятий канадець народився за межами Канади. Іммігруючи до Канади, люди привносять з собою національні звички чи уподобання зі своїх країн походження. Насамперед, це стосується традиційної їжі, одягу та взуття.

Зовнішній вплив на ринок

Значний вплив на ринок взуття в Канаді мають тренди американського взуттєвого ринку, який майже в 10 разів перевищує канадський. Це закономірно, бо близько 90% населення Канади мешкає в 100-мільній смузі вздовж кордону із США, а економіки обох країн тісно пов’язані.

Однією з найбільш значимих американських виставок взуття, яка визначає взуттєву моду в Канаді, є FN PLATRFORM  Show в Лас-Вегасі. Як зазначає Тамара Чамес (Tamara Szames), канадський аналітик взуттєвого ринку, взуття, яке було показане на виставці FN PLATRFORM в серпні, буде хітом продажів в магазинах вже наступної весни. Вона також наголошує на все більшому впливі на взуттєвий ринок «швидкої моди», особливо для літнього та спортивного взуття. Це означає, що “must have взуття”, яке було щойно продемонстроване на подіумі, виробник має дуже швидко виготовити, бо «…якщо ви пропустили черевики сезону, можливо, ви пропустили весь сезон».

Канадці мало зважають на натуральність чи ненатуральність матеріалів, з яких виготовлено взуття. Важливою є його водонепроникність. Це одна з характеристик взуття в Канаді, яка впливає на прийняття рішення про його купівлю. І не лише для зимового взуття. Не дивуйтеся, коли прочитаєте напис «waterproof” (водонепроникні) на босоніжках. Канадська логіка така – якщо ви потрапили в босоніжках під дощ або вступили в калюжу, вони не мають намокнути чи увібрати в себе воду. Вода має просто стекти з босоніжок, не створивши вам дискомфорту.

Українське waterproof взуття на виставці в Канаді

 

Останнім часом в Північній Америці посилюється так звана «споживацька втома» від китайського імпорту. Багато споживачів готові переорієнтуватися на інших виробників, якщо вони запропонують комфортні та сучасні моделі за привабливими цінами. Досить часто нижча ціна є визначальним чинником для канадців щодо прийняття рішення про купівлю взуття.

Саме цим і повинні скористатися українські виробники взуття. Врахувавши всі особливості канадського ринку та запропонувавши цікаву ціну за рахунок відсутності ввізних мит, український взуттєвий бізнес має всі шанси відвоювати своє місце під мінливим канадським сонцем.

Автор – Валерій Кокот 

П’ять кроків до успіху в Канаді: на що потрібно звернути увагу українським виробникам одягу

Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла NV.UA про специфіку канадського ринку одягу та поділилася п’ятьма практичними порадами для українських виробників, що допоможуть їм стати успішними експортерами до Канади   

Канада – північна країна. Завдяки переважно холодним кліматичним умовам, вона є потужним гравцем на ринку теплого одягу та домівкою таких всесвітньо відомих брендів як Canada Goose, Mackage, Sentaler, Rudsak або Moose Knuckles. Канадські споживачі в 2018 році витратили на одяг 36 млрд CAD. А імпорт одягу в Канаді зріс із 10,1 до 12,5 млрд CAD за останні чотири рокі. І це безумовно хороша новина для українських компаній, адже завдяки дії Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) та відміні ввізних мит, вітчизняний одяг має 18% фори на канадському ринку порівняно до імпорту з таких потужних світових гравців як, наприклад, Китай. Все це створює привабливі умови для заохочення українських виробників одягу до експорту у Канаду саме зараз.

Кожен виробник, безперечно, має свій власний шлях виходу на новий ринок. Однак, базуючись на досвіді роботи Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), ми радимо українським компаніям зробити п’ять основних кроків.

Перший крок – наявність англомовного веб-сайту. Вислів «Якщо вас не має в Гугл, то ви не існуєте» чули всі, але не всі сприймають це як керівництво до дії. Простий, але зрозумілий сайт, на якому представлена продукція виробника та основна інформація про компанію на хорошій англійський мові – це єдина можливість справити позитивне перше враження.

Чіткі фотографії, склад тканини з описом варіантів догляду, існуючи розміри, та ціни – ось необхідна інформація on-line.

Основним та вирішальним інструментом на будь-якому ринку є ціна. Тому, другий і дуже важливий крок – це детально та вдумливо прорахована експортна ціна. Підприємству, яке ще не має експортного досвіду, це досить важко. В нагоді може стати детальний аналіз роздрібних цін конкурентів на подібну продукцію у мережі потенційного рітейлера. Також треба мати чітке розуміння подальшої логістики, та додаткових витрат, пов’язаних з відправленням продукції за океан (транспортування, страхування, послуги брокера, маржа імпортера, тощо). Тож, в залежності від того, ким є канадський покупець – великим рітейлером або маленьким бутиком – роздрібну ціну у кінцевого споживача треба розділити на 3, або на 6, щоб приблизно отримати ціну виробника. Українські виробники зазвичай оперують цінами в американських доларах чи євро, тож треба пам’ятати про курс конвертації у канадський долар. Не варто також у розрахунки експортної ціни включати податок на додану вартість.

Канада – мультинаціональна країна, яка складається з багатьох груп, переважно, за етнічною ознакою, і всі мають різні уподобання у стилях. Так, цілком звичайна картина, коли люди взимку одягають «пуховик» у поєднанні зі «шльопками», або шорти з хутровими зимовими чоботами.

Достаток не має ніякого значення, визначальним фактором є сама людина і її успіхи. Одяг повинен бути, в першу чергу, зручним та охайним, а ще й доступним за ціною (affordable). Тому канадійці зазвичай купують багато одягу, аби мати можливість кожен день надівати щось новеньке, не витрачаючи при цьому багату часу на прання та прасування.

Пригадую історію, яку розповів мій знайомий, який нещодавно переїхав до Канади та знайшов першу роботу. Відповідальна робота в офісі, менеджерська посада, велика компанія, тож перевагу він віддав класичному костюму з краваткою. Його канадські колеги були страшенно здивовані і весь день допитувалися у нього у чому причина такого урочистого стилю. Варіантів пропонувалася маса – від хрестин до похорон, тож наступного дня він вимушений був змінити свій «лук» на більш демократичний.

У великих містах, Торонто і Монреалі, вся система транспорту та соціальна інфраструктура сплановані таким чином, що на вулицю можна не виходити місяцями – підземні переходи з магазинами та ресторанами, прямий вихід з будівель на підземні транспортні зупинки суттєво зменшують попит на важкий та теплий зимовий одяг. Усвідомлення цих особливостей та прощання із стереотипами є третім кроком на шляху українського експортера одягу до Канади.

Крок четвертий – позбутися хибних переконань відносно власної продукції. Наші виробники вважають, що досить запропонувати продукцію високої якості, вироблену в Україні із застосуванням сучасних технологій з натуральних тканин і її одразу всю скуплять. Можливо, ця схема працює в Європі, Азії або на Близькому Сході. Канадський ринок – зовсім інший.

Kанадські байєри високо оцінили якість української продукції під час торгівельної місії проекту CUTIS. Український продукт вигідно відрізняється від конкурентних сучасністю та відповідністю найпередовішим тенденціям моди. Як зауважив канадський експерт, українці навіть панчохи вміють робити звабливими.

Але в Канаді перевагу віддають практичному одягу, який можна прати в машині без подальшого прасування, виготовленому з тканин з поліестром, віскозою та еластаном. Одяг повинен бути легким, зручним, комфортним, недорогим і, тільки в останню чергу, красивим. Розглядати придбання пальто в якості сімейної інвестиції тут не прийнято. Для багатьох українських виробників, особливо тих, хто має досвід експорту, така ситуація є неприємною несподіванкою. Навіть укладена угода про безмитну торгівлю не рятує положення, адже доводиться конкурувати з компаніями з Індії, Пакистану, Китаю, продукція яких, хоч і обкладається митом, все-одно виявляється дешевше за вітчизняну.

Крок пятий – підготуватися до презентації власної продукції потенційному покупцеві. Здавалося б нічого складного. Але це дуже відповідальний крок у пошуку замовлень на канадському ринку. Великі канадські байєри «балувані» і звикли до черг з потенційних постачальників у своїх приймальнях. Так, під час торгової місії CUTIS, один з відомих байєрів зазначив, що отримує в середньому 180 імейлів на день з комерційними пропозиціями з усього світу. Тож можете уявити, якою якісною та незвичайною повинна бути пропозиція, яка приверне його увагу!

Бізнесмени, які ведуть переговори з канадцями, повинні бути добре поінформовані та обізнані про найдрібніші деталі своїх пропозицій. Обізнаність та чесність високо цінуються. Канадці не сприймають ухиляння від відповідей. Наше улюблене «А скільки ви дасте?» чудово працює в Одесі, але в Канаді це сприймається як непрофесіоналізм. Відповідь питанням на питання ставить хрест на продовженні будь-якого подальшого спілкування.

Виникає логічне питання, раз все так складно, то чи варта шкурка вичинки? Чим же так привабливий ринок Канади і чому на нього варто виходити українським виробникам?

Ринок Канади – це, в першу чергу, стабільність. Отримавши нового постачальника, канадський байєр схильний до співпраці з ним на довгостроковій основі – 10-20-30 років, і це далеко не найбільш вражаючі уяву терміни. Купівельна спроможність канадців набагато більше українців чи поляків. Так, у 2018 році канадські споживачі витратили на товари та послуги (FMCG) 8 650 канадських доларів. А українці для порівняння – лише близько 4 000 канадських доларів. А крім того, Канада – найближчий сусід самої економічно розвиненої країни світу США, і товару з канадського ринку набагато простіше перетнути південний кордон, ніж намагатися завести контакти в США з України.

Під час роботи проекту напрацьовано багато практичної та теоретичної інформації, що стане у нагоді будь-якому виробнику, що планує експортувати до Канади. З найсвіжішого – це галузеві практичні підручники, що об’єднують всю накопичену базу знань стосовно експорту взуття, одягу, меблів, продуктів та ІСТ послуг. В разі виникнення потреби у «живому» консультуванні можна звертатися до Канадсько-української торгової палати, яка надає практичні поради та консультує з питань експорту до Канади більше 25 років.

Автор: Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Новое Время 

Як українським IT-компаніям досягти успіху в Канаді

Україна має потужний ICT (Information communication technology) сектор, послугами якого користується бізнес далеко за межами країни. Українські компанії мають хорошу експертизу в таких сферах як штучний інтелект, аналіз даних, автоматизація бізнес-процесів, кібербезпека тощо.

Головна проблема в тому, що далеко не всі в світі (і Канада тут не виняток) знають, що можуть запропонувати IT компанії з України та чому варто співпрацювати саме з ними. На міждержавному рівні робиться не так багато для просування українських IT послуг на північноамериканському ринку. Об’єми співпраці між Україною та Канадою в IT сфері незначні, хоча, як відомо, Канада має одну із найбільших українських діаспор в світі – близько 1,3 млн канадців зазначають, що мають українське коріння.

Що українським компаніям потрібно врахувати, щоб стати успішними в Канаді?

Канада – друга за розміром країна в світі. Більше 90% її населення проживає не далі ніж в 100 км від кордону з США; країна фактично «розтягнута» зі сходу до заходу. Буде бізнесовою помилковою розробляти стратегію виходу «до Канади». Треба бути більш конкретним, визначити який саме регіон є найбільш цікавим.

Канадські технологічні кластери сконцентровані в таких містах як Галіфакс, Монреаль, Оттава, Торонто та Кітченер-Ватерлоо на сході, й Калгарі та Ванкувер на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Не дивлячись на те, що Канада географічно близька до США, методи ведення бізнесу тут суттєво відрізняються. Канада – держава більш консервативна, особисті знайомства мають велике значення.

Канадський бізнес не так активно як в США замовляє послуги на умовах аутсорсингу.

Канадці не готові ризикувати. І це один із основних викликів для українських провайдерів IT послуг. Існує серйозне упередження, що передавати дані чи доступ до них українським компаніям небезпечно. Більш того, окремі канадські клієнти в угодах на виконання послуг прописують неможливість передачі даних за межі Канади, чи на територію окремих держав. В топ-5 країн, що надають IT-послуги канадцям, входять США, Індія, Великобританія, Франція та Нідерланди. Це знову таки говорить про чутливість канадців до питань безпеки інформації.

Тому одне із головних завдань українського бізнесу – запевнити канадський бізнес в надійності співпраці з Україною.

Враховуючи величезний досвід українських компаній в протидії кіберзлочинності, цю ціль реально досягти.

Окрім того, українські компанії повинні бути готові до додаткових інвестицій (часу, грошей та персоналу) задля виходу на канадський ринок. Було б наївно думати, що представнику компанії досить купити квиток до Канади, відвідати профільну виставку чи познайомитися з канадським партнером, як той відразу запропонує підписати мільйонний контракт.

Незалежно від розмірів бізнесу, українським компаніям потрібно виконати домашнє завдання, розробити детальний експортний план, маркетингове дослідження канадських споживачів. Головна ціль – чітко зрозуміти на кого компанія орієнтується, хто її ідеальний клієнт. Експортний план повинен базуватися на чітких розрахунках. Потрібно визначити якими є конкурентні переваги конкретної компанії. Помилкою буде вести переговори за принципом «скажіть що вам потрібно, ми все зробимо». Потрібно сфокусуватися на найбільш конкурентоздатному продуктові.

Робити ставку лише на більш низьку ціну не варто, адже завжди знайдеться компанія, яка зможе запропонувати нижчий прайс.

Український бізнес повинен бути готовим до боротьби за клієнта як власне із канадськими компаніями, так і з такими потужними гравцями світового IT-ринку як Індія, Філіппіни та країни Латинської Америки (наприклад, Колумбія). На прийняття рішення також впливає якість послуг, експертиза компанії, комунікація із клієнтом, успішні реалізовані проекти та відгуки замовників, а не лише ціна. Репутація – ось що найголовніше.

Канада –ринок непростий, чому ж українським компаніям все ж таки варто докласти зусиль для пошуку канадських партнерів?

  1. За результатами 2017 року Канада імпортувала послуг в сфері IT на 4,8 мільярдів дол США.
  2. Вартість IT послуг в Канаді на порядок вища, ніж в Україні. Вартість послуг 70% українських IT-компаній складає 25-49 доларів США за годину. В Канаді таких компаній лише 15%. В то же час 49% канадських компаній надають послуги, вартість яких в розрахунку за годину складає 100-149 доларів США. Лише 5% українських компаній надають такі послуги.
  3. На ринку Канади спостерігається зростаючий попит на IT-спеціалістів. За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тому канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних компаній і аутсорсингу, в тому числі і з України.

Текст підготовлений на основі інтерв’ю з Тео Вардом, канадським експертом проекту CUTIS, консультантом TFO Canada

Джерело: Новое Время 

Чому українські IT-компанії мають хороші перспективи на ринку Канади

Ольга Штепа, координатор канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла AIN.ua про особливості канадського IT-ринку та нові можливості, які відкриваються для українських IT-бізнесів на ринку Канади

Канада є значним гравцем у світовій ІТ-індустрії. Тут чудово розвинені освітня та дослідницька інфраструктури, що сприяє інноваціям. R&D-центри, комерціалізація та виробництво закріплені у високотехнологічних кластерах у великих містах Канади.

Хайтек-кластери Канади

Загальними особливостями цих кластерів є федеральні і провінційні ініціативи та гранти, потужні дослідницькі програми, співпраця з академічними установами та ресурси інкубаторів для малих високотехнологічних стартапів. Таке інноваційне середовище є особливо привабливим для іноземних інвесторів, які хочуть вийти на ринок, стати ключовими гравцями та мінімізувати свої витрати на навчання. Процвітаючі високотехнологічні кластери також залучають таланти світового класу з-за кордону.

Тривале падіння світових цін на нафту поступово зміщує баланс економічної потужності в Канаді від нафти та видобутку корисних копалин до високотехнологічних секторів економіки. Завдяки «м’якому» курсу канадського долара почався приплив хайтек-компаній, зацікавлених у економії та політичній стабільності, у Канаду зі Сполучених Штатів.

Флагманом у цьому процесі беззаперечно є провінція Онтаріо. Фактично, The Greater Toronto Area (GTA, Торонто вкупі з 25 меншими сусідніми муніципалітетами) вважається головним хай-тек-центром країни, що займає почесне місце поруч з Кремнієвою Долиною Каліфорнії, Бостоном, Сіетлом і Вашингтоном у США.

Так, у січні 2016 року компанія Google відкрила нову суперсучасну штаб-квартиру в передмісті Торонто, Кітченері, а компанія Cisco Systems нещодавно відкрила свій новий інноваційний центр в Торонто. Blackberry також має штаб-квартиру в GTA. В листопаді минулого року Microsoft оголосив про намір відкрити нову штаб-квартиру в центрі Торонто та здійснити більше $570 млн інвестицій протягом наступних трьох років. І це, не рахуючи офісів IBM, DELL, OpenText, Amazon, AMD, CityBank, TD, RBC, Accenture, CIBC і т. і.  Плюс сотні високотехнологічних стартапів зосереджених навколо Торонто.

Кластери ІТ-індустрії Канади зосереджені в Монреалі, Квебеку, Оттаві, Торонто і Кітченер-Ватерлоо на сході, а також в Калгарі і Ванкувері на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Попит на IT-спеціалістів

Розвиток галузі породжує своєрідну конкуренцію між окремими регіональними центрами. Наприклад, зараз Монреаль готовий приймати ІТ-спеціалістів навіть на умовах надання офіційного статусу permanent resident. Єдиною додатковою вимогою тут є знання французької мови. IT-сектор Канади суттєво відрізняється від IT України. Тут, наприклад, багато дідусів та бабусь, які прекрасно пам’ятають, що таке перфокарти і дискети, і можуть годинами говорити про особливості програмування на мовах PL/I та Ada, які використовувалися ще у 90-х роках. Але вони також чудово знаються на сучасних технологіях і системах. Місцеві фахівці є професіоналами-віртуозами, але в своїй вузькій сфері, а українські спеціалісти – універсальні і бачать все по-іншому.

Також в канадському IT секторі велика доля жінок, близько 63,4% згідно даних офіційної статистики. Більшість канадських роботодавців розуміють, що чим більш різноманітні робітники (diversity), тим більш інноваційна компанія та кращі показники її діяльності. Diversity – це велика конкурентна перевага компанії на ринку, запорука її успішного розвитку та добробуту її робітників. Кількість молодих людей, що працюють в IT у Канаді, складає лише 6% (віком від 15 до 24 років), а людей віком старше 55 років – 13%! Тобто канадські роботодавці є досить консервативні та надають перевагу більш досвідченим працівникам.

Зростаючий попит на спеціалістів в області технологій поглинає всі наявні в країні таланти та також підживлюється за рахунок імміграції. Взагалі імміграція в Канаді є складовою частиною стратегічного розвитку економіки, особливо – імміграція через освіту. Бо саме таким чином є можливість залучити до роботи найбільш талановитих та перспективних спеціалістів.

За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тож, висновок є очевидним, канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних фахівців, компаній і аутсорсингу. І це шанс для України!

Чому Україна цікава канадським компаніям?

Чи приваблива Україна для ІТ-аутсорсингу з точки зору канадських компаній? Ось лише декілька аргументів. Перш за все, в Україні хороше співвідношення ціни і якості. В Україні порівняно невисокі витрати на робочу силу. Так, наприклад, канадські працівники ICT-сектора заробляють в середньому $80 074 на рік, а заробітна плата в ІТ-галузі в Україні складає приблизно $20 000-30 000 на рік.

  • Розвиток аутсорсу

ІТ в нашій країні розвивається надзвичайно швидко. Це означає, що компанії можуть запропонувати своїм клієнтам конкурентоспроможні ціни разом з найвищою якістю. Так, поважний міжнародний рейтинг Global Innovation Index включив Україну до 50 кращих країн світу в області IT у 2017 році, чим поставив її попереду таких популярних ІТ-аутсорсинг країн, як Індія, Філіппіни, та Бразилія.

  • Стартапи

Іншою перевагою України є стартапи. Відповідно до статистики AngelList, зараз налічується 1600 українських технологічних стартапів з середньою оцінкою в $2,5 млн. і майже 3 000 інвесторів. Що стосується Канади, то ці показники тут скромніші: 600 стартапів з середньою оцінкою в $5,2 млн. та трохи більше 500 інвесторів. Не тільки інвестори вірять у стартапи з українським походженням, але й гіганти галузі. Наприклад, Amazon минулого року купив стартап під назвою Ring з офісом R&D в Україні. Іншим прикладом є стартап Looksery, який був заснований в Україні і придбаний компанією Snapchat. Крім них, такі відомі компанії, як Grammarly, Petcube, People.ai, MacPaw, також виникли в Україні і використовуються клієнтами з усього світу.

  • Велика кількість IT-спеціалістів

В Україні велика кількість професійних фахівців, більшість з яких вільно володіє англійською мовою. Сьогодні наша країна посідає четверте місце у світі серед країн з найбільшою кількістю технічних працівників. В Україні налічується понад 90 000 ІТ- спеціалістів, з яких 50 000 є розробниками програмного забезпечення. Крім того, вузи України щороку випускають понад 38 000 технічних спеціалістів. Загалом 79% людей в Україні мають вищу освіту, а 57% технічних фахівців мають освіту STEAM (science, technology, engineering, and mathematics). За оцінками експертів, кількість веб-розробників та мобільних розробників в Україні до 2020 року перевищить 200 000. Спільнота українських розробників також є дуже активною, бо регулярно відвідує десятки міжнародних конференцій, виставок та навчальних форумів.

  • Співпраця українських компаній з канадським бізнесом

ЕРАМ розробила проект з організації цифрової комерції корпорації Canadian Tire і забезпечила новий досвід для її споживачів, які роблять покупки онлайн, через мобільні додатки і в магазинах.

Як українським компаніям шукати партнерів у Канаді?

Сьогодні багато українських компаній зацікавлені у пошуку партнерів у Канаді. Для цього існує багато шляхів: це і особисті контакти, і участь в різних галузевих заходах: виставках, конференціях, форумах і т. ін., всюди, де є можливість презентувати компанію та її послуги і отримати нові контакти (networking); і активне використання соціальних мереж – LinkedIn, в першу чергу, та Facebook – беручи участь у закритих тематичних групах тієї географічної зони, яка цікавить компанію.

Але найкраща реклама компанії – це її задоволені клієнти. Ліпше – в Канаді, але, можна і зі США, Австралії чи Великобританії. Не потрібно відмовлятися також від доброго старого cold calls або emailing, бо ніколи не знаєш де зустрінешся з партнером. Але головне – наполегливість і послідовність.

В квітні місяці цього року відбудеться перша ICT місія в рамках проекту CUTIS (Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій), в рамках якої 12 українських компаній відвідають Канаду. Сподіваємось, вони на власному досвіді зможуть переконатися в існуючому підвищеному попиті на професійні послуги та спеціалістів ICT сектору з боку Канади, зроблять свій внесок у розбудову плідної співпраці між двома країнами та знайдуть надійних партнерів за океаном.

Джерело: AIN.ua

Українські виробники одягу та взуття на канадському ринку: все тільки починається

Українські виробники взуття та одягу вперше взяли участь у міжнародних виставках, що відбувалися в Торонто. Які компанії були представлені на канадських trade show та які основні висновки можна винести з виставок? Стаття Наталі Павлюк, старшого асистента проекту CUTIS в Україні, для журналу «Все для легкої промисловості»

Канадський ринок стає все ближче для українського бізнесу. За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за 8 місяців 2018 року Україна експортувала до Канади товарів на 45,5 млн дол США. Це майже в півтори рази (+45,8%) більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Важливо відмітити позитивний тренд. Якщо ще 5-10 років про вихід на канадський ринок говорив в основному великий бізнес, то зараз все більше вітчизняних малих та середніх підприємств хочуть спробувати свої сили в Канаді.

Зростанню показників експорту в тому числі сприяло впровадження угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA), яка відкрила вітчизняним компаніям додаткові можливості для експорту на перспективний канадський ринок. Угода, яка вступила в силу 1 серпня 2017 року, зокрема, передбачає відміну ввізних мит на 98% українських товарів.

Фокус – на малий та середній бізнес

Потужним допоміжним інструментом в розвитку експорту до Канади є Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. CUTIS – це п’ятирічний (2016-2021 р.р.) проект міжнародної технічної допомоги, що фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади та виконується Конференційною Радою Канади у партнерстві з Канадсько-Українською Торговою Палатою.

Наразі CUTIS реалізовує першу хвилю програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у п’яти пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів, кондитерських виробів, а також ІТ-сектор. В фокусі проекту – малі та середні підприємства (МСП), які на думку проекту, мають хороші перспективи на ринку Канади.

Після отримання заявок від зацікавлених компаній відбувалися два етапи відбору. В результаті були відібрані 8 виробників одягу та 8 виробників взуття, які в рамках співпраці з проектом були представлені на профільних виставках в Торонто в серпні 2018 року. Для компаній, що пройшли відбір, було проведене навчання за участю провідних канадських експертів. Вказані експерти супроводжували компанії-учасників виставки та надавали їм професійні консультації як в період поїздки, так і під час підготовки до виставок.

Toronto Shoe Show

Міжнародна виставка Toronto Shoe Show проходила в Торонто з 19 по 21 серпня. На виставці були представлені понад 700 брендів європейських виробників взуття та аксесуарів.

Українську взуттєву галузь представляли вже відомі торгові марки:

  • Belsta (м. Білгород-Дністровський, один із найбільших виробників домашнього взуття в Україні);
  • Caman (м. Бровари, займається пошиттям стильного чоловічого та жіночого взуття, а також спеціалізованого спортивного взуття);
  • InBlu (спільне українсько-італійське підприємство, що виготовляє взуття на базі Київської взуттєвої фабрики);
  • KaDar (м. Луцьк, робить ставку на виробництво чоловічого взуття в форматі casual);
  • Kredo (м. Хмельницький, спеціалізується на зимовому взутті на підошві з ЕВА);
  • Krok (м. Житомир, один із найбільших виробників промислового взуття та взуття для військових);
  • Litma (м. Хмельницький, надзвичайно широкий вибір гумового взуття);
  • Olteya (м. Житомир, спеціалізується на виробництві жіночого шкіряного взуття).

Trade show в Торонто стало ще одним доказом того, що українське взуття – це чудове поєднання комфорту, якості та сучасного дизайну.

Які висновки можна винести з виставки?

По-перше, найбільшим попитом користується повсякденне взуття, легке, гнучке та зручне. Більш формальні моделі належать до «нішевих» продуктів. Кросівки – найбільш популярний різновид взуття для обох статей та всіх вікових груп.

Зимові черевики – найбільш конкурентний сегмент ринку взуття, оскільки в канадському кліматі вони є необхідністю. Причому, українським виробникам варто зосередитися на продукції з якісної сировини. Зростає важливість високотехнологічних матеріалів, таких, як водонепроникна шкіра.

Бренд є ключовим фактором на ринку взуття для обох статей та всіх видів взуття: споживачі зазвичай мають високий рівень лояльності до брендів взуття. Канадці готові заплатити високу ціну за якісне брендове взуття.

Тому українським компаніям є сенс придивитися до можливостей виготовлення взуття під private label для канадських компаній, адже виведення на ринок українського бренду потребуватиме великих маркетингових витрат, які під силу далеко не всім підприємствам.

Apparel Textile Sourcing Canada

Міжнародна виставка Apparel Textile Sourcing Canada проходила 20-22 серпня та об’єднала більше 500 виробників одягу з більш ніж 20 держав світу. Це найбільша виставка Канади, яка покликана познайомити представників fashion індустрії, виробників одягу та тканин, а також рітейлерів.

Українські виробники одягу опинилися у компанії з підприємствами з Китаю, Канади, США, Швейцарії, Індії, Бангладешу, В’єтнаму, Пакистану, Шрі-Ланки, Непалу, Південної Кореї, Індонезії, Колумбії, Гватемали, Мексики та Перу.

Вітчизняну легку промисловість в Канаді представили як вже добре відомі торгові марки, так і невеликі підприємства, що на початку свого шляху:

  • Andre TAN (жіночий дизайнерський одяг);
  • Berserk Sport (спортивний одяг);
  • Буквиця (чоловічий та жіночий одяг, аксесуари);
  • AnnaFoxy (жіночий casual одяг, білизна, аксесуари);
  • RITO (чоловічий та жіночий трикотажний одяг);
  • Soho Chic (жіночий одяг);
  • Рубіжанська панчішна мануфактура (шкарпетки);
  • Lagrand (фабрика Lesya, жіночі та чоловічі брюки).

Вперше п’ять українських брендів – Andre TAN, Soho chic, Berserk Sport, Буквиця та Rito – взяли участь в fashion show, що відбувалося в рамках виставки. Це говорить про високий рівень моделей, розроблених та пошитих в Україні.

Участь вітчизняних компаній на виставках такого рівня доводить, що українська продукція – це оптимальне поєднання найкращих тканин, сміливих дизайнерських рішень, доступних цін та найвищих стандартів якості.

На що варто звернути увагу українським виробникам одягу, які також зацікавлені в виході на канадський ринок? Фактично прослідковуються дві протилежні тенденції. З одного боку, зростає попит на так званий «одноразовий» одяг – доступний одяг, який не потрібно приміряти. Зростає популярність спортивного стилю – у зв’язку зі зміною дрес-коду, спортивний одяг стає все більш популярним на робочому місці.

З іншого боку, все ще багато споживачів, для яких перше місце займають якісні показники тканин. Органічна бавовна зберігає популярність, але фокус зміщується на перероблені тканини.

Підсумовуючи, хотіли б зазначити, що не дивлячись на те, що Канада – висококонкурентний ринок, на нього можна і треба виходити. Головне, щоб компанії були готові до експорту та не боялися змінюватися, підлаштовуючись до вимог та смаків вимогливих канадських споживачів.

Завантажити статтю 

Джерело: “Все для легкої промисловості”

Як розпочати експорт органічної продукції до Канади

Канада – один зі світових лідерів споживання органічних продуктів – середньостатистичний канадець витрачає на органіку близько 150 канадських доларів на місяць. Канадський ринок органічних продуктів є п’ятим за обсягом в світі (близько 5,4 млрд канадських доларів)

Як пробитися на цей ринок, і які “ніші” є найбільш прибутковими для експортера?

Сьогодні питання виробництва органічної продукції як ніколи на слуху у фермерів. З одного боку, воно вимагає більше витрат на альтернативні методи обробки ґрунту і захисту рослин в умовах обмеженого використання агрохімікатів, а також необхідність сертифікації продукції. З іншого боку, від реалізації органіки можна отримати значно більший прибуток, ніж від продажу звичайних агропромислових товарів. Саме тому кількість виробників органіки за останні 10 років зростає в геометричній прогресії.

Станом на 2018 рік в Україні зареєстровано 550 операторів органічного виробництва, 300 з яких є сільгоспвиробниками, які в основному вони орієнтовані на зовнішні ринки.

У сферу інтересів українських експортерів органіки потрапляє і ринок Канади. Адже завдяки угоді про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою (вступила в силу в серпні 2017 року), товарообіг між нашими країнами значно зріс.

За словами першого віце-прем’єра Степана Кубіва, експорт українських товарів до Канади за минулий рік виріс на 74,4%, а за першу половину 2018 року – ще на 37,1%. Крім того, канадські інвестиції з початку 2018 зросли на $ 47 млн, причому 31% з них спрямовані в промисловість. Проте, як визнають експерти, канадський ринок досить специфічний, і без правильної стратегії і тактики тут не обійтися.

Порада № 1. Проаналізуйте ринок

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних продуктів в Канаді склав 4,2 млрд канадських доларів. Як запевняє експерт з охорони навколишнього середовища проекту технічної допомоги CUTIS Зоя Павленко, незважаючи на те, що країна є великим виробником органіки, на ринку її не вистачає.

Наприклад, за 2016 рік було імпортовано 202 млн кг органічних продуктів загальною вартістю 637 млн канадських доларів. Це більше, ніж експортовано з Канади, що вказує на дефіцит і ринкову можливість для українських виробників. Хоча по ряду органічних позицій Канада також є експортером.

Уряд Канади не сидить склавши руки і також намагається стимулювати внутрішнє виробництво – в 2017 році в провінції Манітоба стартували масштабні програми підтримки фермерів. Тому з часом розрив між попитом і пропозицією буде зменшуватися. “Зараз досить вдалий час, щоб почати експорт на цей ринок. Однак варто звернути увагу на ряд деталей”, – радить Павленко. Так, будь-який сільськогосподарський продукт, який називається органічним, регулюється Канадським агентством з контролю за харчовими продуктами (CFIA). Також варто звернути увагу на упаковку та маркування органічної продукції, адже вони можуть відрізнятися як від українських, так і європейських.

Порада №2. Ставка на популярні позиції

Органічні продукти харчування і напої складають близько 90% органічної “кошика”. Зокрема, свіжі овочі і фрукти – 40%, напої – 13%, молочні продукти, яйця – 12%, злаки, макарони, хліб – 9%.

Слід зазначити, що Канада стала однією з перших країн, в яких відстежується саме органічний експорт і імпорт. Імпорт відслідковується по 65 категоріям, а експорт – по 18. Якщо подивитися статистику імпорту, то серед топ-20 найбільш популярних органічних продуктів можна знайти органічну каву, банани, суницю, зелені салати, томати і томатну пасту тощо. Втім, це аж ніяк не означає, що слід зосередитися лише на цих товарах.

Якщо ви зможете прорекламувати свій товар і максимально вигідно його презентувати, шанс є практично у будь-якого продукту. Наприклад, вийти на ринок Канади вдалося науково-виробничому підприємству “Інститут Текмаш”, зокрема відомому в Україні завдяки виробництву органічної ягідної пасти Liqberry. Їм навіть вдалося продати в Канаду не тільки продукт, але і саму технологію переробки агропромислової сировини.

“Канада знаходиться далеко, але якщо поставляти перероблені товари, для яких санітарні та фітосанітарні вимоги істотно нижче або іноді не застосовуються, це вигідно. З переробленим продуктом, який має більший термін придатності, можна подолати логістичне обмеження – територіальну віддаленість Канади від України. Тому логічно рекомендувати виробникам органічних продуктів стартувати з продажів саме продуктів переробки. Найбільшою популярністю користуватимуться українські соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, рослинні масла і снеки”, – говорить Зоя Павленко.

Порада №3 Знайти “свого” покупця

Для того щоб максимально ефективно вийти на канадський органічний ринок, слід чітко знати портрет свого споживача.

Згідно з інформацією канадської торгової асоціації (Canada Organic Trade Association (COTA), це як чоловік, так і жінка (адже закупівлями в Канаді займаються обидва члени сім’ї), досить молоді – 18-34 роки, та переважно жителі великих міст. Найбільший інтерес до органічних продуктів виявляють жителі провінцій Британська Колумбія або Альберта. Це не найбільші провінції, тому Квебек і Онтаріо не слід скидати з рахунків.

Як і в Україні, в Канаді є певна кореляція між рівнем достатку, освіченістю і купівлею органічної продукції. Люди з більшим заробітком, відповідно, більше знають про користь органіки і готові за це платити. “Також сім’ї, які мають дітей, з більшою готовністю віддають гроші за органічні продукти. Тому органічна їжа і товари для дітей – це перспективна ніша”, – рекомендує Зоя Павленко.

Важливо знати:

  1. Обов’язковою умовою для всіх експортерів продуктів, заявлених як “органічні” є органічний сертифікат, який видається згідно канадському стандарту (СOR).
  2. До органічних продуктів застосовуються звичайні правила і умови, як і до решти агропромислових товарів. Для кожного товару – вони свої. Детальні вимоги по кожному з продуктів прописані в “Автоматизованій довідковій системі імпорту” (AIRS).

Порада №4 Важливість документів

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно істотно відрізняється від українського і європейського. Канада має свої національні органічні стандарти (Canada Organic Regulations), які були прийняті ще в 2009 році.

Більш детальні вимоги до виробництва і перелік дозволених речовин містять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи і стандарти управління, і CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин.

На даний момент в Канаді, як і у нас в Україні, відбувається активна дерегуляція сектора агровиробництва і переробки. Буквально в червні цього року був опублікований новий регуляторний акт, який об’єднує понад 10 законодавчих актів, і називається “Положення про безпечні харчові продукти для канадців”. У нього також включені і органічні продукти. Перегляд зазначених вище стандартів заплановано на 2020 рік. Тому зацікавленим органічним виробникам варто тримати руку на пульсі, адже вимоги можуть змінюватися.

Порада №5 Звернути увагу на органічні сертифікати

Директор сертифікаційної компанії “Органік Стандарт” Сергій Галашевський розповідає, що органічні товари, що продаються в Канаді, використовують логотип Canada Organic (COR). На початку 2018 року “Органік стандарт” став єдиним в Україні органом, який отримав право сертифікувати виробників для експорту в Канаду. “Органічна сертифікація – це важливий момент, який допомагає підприємцю продавати свій продукт, а споживачеві – впевнено його споживати. Сертифікація ідентифікує компанію, відкриває доступ до преміального сегменту, дозволяє продати дорожче і вигідно заявляти про себе на ринку. Крім того, сертифікуватися стало дешевше, адже деякі організації, наприклад проект СUTIS, компенсують половину вартості процедури “, – сказав він.

Органічна сертифікація – добровільна процедура. Але якщо виробник називає свій товар органічним, то він зобов’язаний сертифікуватися. Інакше фінансових санкцій за недобросовісну конкуренцію не уникнути.

Цікаво, що канадський органічний стандарт еквівалентний американському (NOP). Тому, якщо підприємство сертифіковане за стандартом NOP, то цей сертифікат визнається в Канаді. І навпаки, канадська органічна сертифікація визнається в США.

Між ЄС та Канадою теж є угода про взаємне визнання органічних стандартів. Але там є жорстка прив’язка до виробництва саме в ЄС і Канаді. Тому українським органічним товарам, сертифікованим за стандартами ЄС, все ж доведеться проходити додаткову органічну сертифікацію для виходу на північноамериканський ринок. Це може бути як NOP, так і COR. Але COR дешевше, тому виробникові вигідніше отримувати саме його “, – рекомендує Галашевський.

Він також звернув увагу на такий важливий момент як репутація в органічному виробництві. “З одного боку, виробники, що займаються органічним виробництвом, мають кращий” імідж” на ринку і нерідко кращі експортні можливості. З іншого боку, в органічному виробництві легше зіпсувати репутацію. Один недобросовісний виробник здатний зіпсувати репутацію всьому сектору”, – упевнений Галашевський.

Порада №6 “Пробивати” ринок

Окрема, і досить проблемна тема – це санітарне і фітосанітарне регулювання в Канаді. Якщо ви використовуєте для продукту приставку “органічний”, це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовують жорсткі вимоги, про які можна дізнатися через автоматизовану систему Automated Import Reference System (AIRS). Вона схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk, але фокусується виключно на харчових продуктах і сільгоспсировині.

Як зазначає Павленко, узгодження окремих санітарних і фітосанітарних норм і сертифікатів між Канадою і Україною станом на листопад 2018 року відбувається лише по курятині. Для всіх інших категорій підкарантинних товарів (наприклад, яловичина, свинина, яйця) – віз і нині там. Триває заборона на ввезення в Канаду українських круп і пшениці, оскільки при імпорті у одного з українських постачальників в зерні були знайдені шкідники. Через те заборона на поставки була застосована для всіх українських зернових компаній.

“Якщо бізнес почне проявляти більшу зацікавленість до канадського ринку, то почнеться більш активна робота по погодженню сертифікатів між країнами. Тут потрібна додаткова комунікація бізнесу з держорганами (зокрема, Держпродспоживслужбою України). Виробники самі повинні проявляти ініціативу, “пробивати” ринок, а не сидіти склавши руки”, – впевнена експерт CUTIS Зоя Павленко.

Джерело: Delo.UA

Звертаємо увагу, що проект CUTIS виділяє органічні товари серед інших експортних напрямів, надаючи як консультативну, так і фінансову підтримку українським органічним виробникам. Проект готовий компенсувати 50% затрат підприємства на сертифікацію за канадськими органічними стандартами. Відшкодування буде відбуватися по факту надання копії оплаченого рахунку та звіту сертифікаційного аудиту з позитивним висновком.

За посиланням https://bit.ly/2PtGt9C ви зможете знайти презентацію Зої Павленко, експерта з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, щодо особливостей органічного ринку Канади.  

Звертаємо увагу, що на сайті проекту ви можете скачати онлайн версію посібника по експорту органіки в Канаду, заповнивши невеличку анкету за посиланням https://bit.ly/2ISPmr6

Нагодувати Канаду: до яких сюрпризів треба бути готовим українським експортерам

Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною, що вступила в силу влітку 2017 року, потенційно відкриває широкі можливості для українського експорту, а отже, і для росту національної економіки.

Оскільки міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією приносить Україні значні об’єми валютної виручки, то відкриття канадського ринку може стати ще однією точкою росту для українських виробників.

Але, враховуючи той факт, що Канада теж експорт-орієнтована країна, питання ветеринарного та фітосанітарного контролю імпорту постає дуже серйозно. Канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон, адже завезення на територію товару зараженого шкідниками рослин чи патогенними організмами ставить під загрозу експортний потенціал самої Канади та безпеку її громадян.

Як українські харчові продукти можуть потрапити в Канаду?

Гарантія безпечності імпортних товарів в Канаді має засвідчуватися 1) фітосанітарним сертифікатом (для підкарантинних товарів рослинного походження); 2) ветеринарним сертифікатом (для товарів тваринного походження), що видаються компетентним органом країни-експортера;

Центральним органом, що встановлює ветеринарні та фітосанітарні обмеження для канадських виробників та імпортерів на федеральному рівні є Канадське агентство з контролю харчових продуктів (Canadian Food Inspection Agency). По-суті, це аналог Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Наразі у ветеринарній та фітосанітарній сфері співпраця між Україною та Канадою здійснюється головним чином у межах спільного членства в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) та Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин (ЄОЗР). Іншим аспектом є виконання положень Угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка передбачає встановлення стандартів для міжнародної торгівлі продуктами рослинного і тваринного походження.

Наступним кроком поглиблення співпраці є системне узгодження форм ветеринарних та фітосанітарних сертифікатів по кожному із контрольованих Канадою товарів. Право експорту отримується шляхом встановлення еквівалентності системи державного контролю двох країн, в тому числі через проведення аудитів та інспекцій. Лише при визнанні системи контролю дієвою та такою, що відповідає нормам  країн-імпортерів, надаються дозволи на ввезення продукції.

Цей процес та подальше відкриття канадського ринку для українських продуктів потребує тісної взаємодії Держпродспоживслужби та Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Як це відбувається на практиці? Наприклад, український виробник яловичини бачить перспективи продажу своєї продукції в Канаді. Але для завезення на територію Канади прикордонна служба (Сanada Border Service Agency) вимагає наявності ветеринарного сертифікату на товар. Виробник сам або разом із представниками відповідної асоціації виробників звертається до Держпродспоживслужби з ініціативою розпочати процедуру погодження ветеринарних сертифікатів на яловичину із канадським регуляторним органом.

Згідно офіційної процедури, яка існує в Канаді, українська сторона має надати вичерпну інформацію (відповіді на опитувальник) стосовно законодавчої бази, мережі компетентного органу, наявної системи і заходів державного контролю, статистичних даних і т.д. в Україні. Після опрацювання Канадською Стороною наданої інформації, Держпродспоживслужба та зацікавлені підприємства-експортери проходять аудит канадського регуляторного органу. Тільки після позитивних результатів аудиту, узгодження форми ветеринарних сертифікатів на конкретну категорію товарів, Держпродспоживслужба отримує дозвіл на експорт даного виду товарів.

Важливо звернути увагу, що ця процедура не проходить сама по собі, а має бути ініційована зацікавленими українськими виробниками. Слід також розуміти, що зняття таких бар’єрів потребує часу, іноді кілька років.

Описана процедура визнання системи контролю діє як для українського експорту до Канади, так і для канадського імпорту до України. Наразі між компетентними органами України та Канади парафовано 15 міжнародних ветеринарних сертифікатів щодо імпорту в Україну.

Хто наступний? Які перспективи українських продуктів на ринку Канади

Проте потенціал нашої торгівлі з Канадою є набагато більшим. В Україні існує велика зацікавленість щодо експорту, наприклад, м’яса птиці, бджолопакетів та кондитерських виробів на ринок Канади.

Робота по відкриттю канадського ринку для української курятини триває. У жовтні 2016 року Держпродспоживслужба направила до Канадського агентства з контролю харчових продуктів Міністерства сільського господарства та продовольства Канади три запити щодо акредитації України для експорту м’яса птиці та продуктів з нього до Канади. А у квітні 2017 року відправлено додатковий запит щодо оцінки статусу країни для експорту бджолиних пакетів до Канади. На сьогоднішній день отримано лише відповідь по м’ясу птиці з додатковими уточненнями та питаннями, які опрацьовуються спеціалістами Держпродспоживслужби.

Випереджаючи зацікавленість українських виробників молочної продукції, варто згадати про діючу в Канаді систему управління постачанням (Supply Management System). Вона базується на моніторингу споживання молочних продуктів та системі квот на виробництво молока для канадських фермерів. Канадці намагаються максимально задовольнити попит молочними продуктами місцевого виробництва. Недостатні обсяги цих продуктів покриваються за рахунок квотованого імпорту. Таким чином, навіть не беручи до уваги санітарні обмеження, ринкові можливості для торгівлі молочними продуктами в Канаді є досить вузькими.

Комунікація із Канадським агентством з контролю харчових продуктів виявила, що на імпорт українських круп до Канади насьогодні існує заборона. Це сталося, оскільки кілька років тому в одній із партій імпортованих українських круп було виявлено шкідників, не зважаючи на наявність відповідного фітосанітарного сертифікату. Зняття заборони вимагає додаткової комунікації між відповідними органами двох країн. Необхідно зауважити, що звернень щодо необхідності вирішення цієї ситуації, від українських експортерів Держпродспоживслужба не отримувала.

Варто знати

Систематизовану інформацію про документи, необхідні для імпорту харчової продукції в Канаду, можна знайти в автоматизованій довідковій системі імпорту (Automated Import Reference System (AIRS)) на сайті Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Важливо пам’ятати, що в Канаді саме імпортер несе відповідальність за відповідність імпортованого товару місцевому законодавству. Для цього при канадському міністерстві сільського господарства організовано Секретаріат доступу до ринків (Market Access Secretariat), який через «відкрите вікно» у формі загальнодоступної електронної пошти приймає питання від канадського бізнесу та надає коментарі щодо доступу як до національного, так і закордонних ринків.

Варто звернути увагу, що у другій половині 2018 року в Канаді вступають в силу законодавчі зміни, що передбачають зміну підходу у контролі безпечності харчових продуктів. Зокрема, передбачається, що вони будуть засновані на принципі аналізу ризиків, а також на необхідності подальшого отримання імпортерами ліцензії на імпорт підконтрольних вантажів. Українським експортерам вже зараз потрібно звертати увагу на нові канадські заходи превентивного контролю безпечності харчових продуктів.

Реалізація Угоди про вільну торгівлю потребує системної співпраці урядових органів України та Канади, яка зараз активізувалася. За підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій, фінансованого канадським урядом, делегація Держпродспоживслужби в листопаді 2017 року відвідала Канаду та налагодила важливі контакти з місцевими регуляторними органами. Впевнені, що в 2018 році спільними зусиллями ринок Канади стане ближчим для українських експортерів харчової продукції.

Автори:

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби

Олена Курята,  заступник начальника управління-начальник відділу зовнішніх зв’язків та євроінтеграції Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби

Джерело: Європейська правда

Україна та Канада поглибили співпрацю у сфері стандартизації продукції

Ми маємо ще одну чудову новину! 25 вересня 2018 року ДП «УкрНДНЦ» (державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості») та Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) підписали угоду про співробітництво.

Угода була підписана 25 вересня в рамках Тижня ISO в м. Женева (Швейцарія) і є результатом попередніх домовленостей, досягнутих під час візиту української делегації до Канади у листопаді минулого року. Поїздка української делегації відбувалася за підтримки проекту CUTIS.

Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) є національним органом Канади зі стандартизації та акредитації. Наразі Радою стандартів Канади акредитовано 10 організацій, що розробляють стандарти у Канаді (standard development organizations).

Співпраця між національними органами стандартизації України та Канади сприятиме підтримці реалізації положень Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, адже після підписання угоди і скасування ввізних мит на 98% української продукції при експорті до Канади саме нетарифне регулювання може ускладнювати вихід української продукції з високою доданою вартістю на канадський ринок.

Підписана угода передбачає, inter alia, наступні важливі моменти:

  • обмін інформацією про діяльність щодо розроблення стандартів, включаючи можливі програми та проекти з розроблення стандартів, а також включення стандартів у технічні регламенти в Канаді та Україні;
  • обмін досвідом та найкращою практикою щодо координації діяльності національних технічних комітетів з стандартизації та ведення їхніх секретаріатів;
  • співпрацю у розробленні та прийнятті міжнародних стандартів;
  • обмін на запит інформацією щодо прийняття міжнародних стандартів у Канаді та Україні, включаючи інформацію щодо процесу національного прийняття;
  • галузеву співпрацю в сфері міжнародної стандартизації та вільної торгівлі.

Влітку цього року ДП «УкрНДНЦ» також було підписано меморандум про взаєморозуміння із Канадською асоціацією стандартів (Canadian Standards Association; CSA Group), яка є акредитованим  Радою стандартів Канади неурядовим органом стандартизації та сертифікації.

Нагадаємо, Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) набула чинності 1 серпня 2017 року.

Більше про стандартизацію у Канаді можна почитати тут

Експорт органіки до Канади: що варто знати українським виробникам

Найбільш доцільно  експортувати до Канади органічну перероблену продукцію, при цьому варто звертати увагу на територіальні особливості, національні стандарти та тарифні і нетарифні обмеження.

Канадський ринок органічних товарів є п’ятим за величиною у світі. Його випереджають Китай та Франція. А ще, він і  територіально близький до лідера споживання органіки к світі – США.  Якщо подивитись на вартісний об’єм  канадського органічного ринку, то це 3 млрд євро. Це цікава ринкова можливість.  Що стосується обсягів споживання, то згідно статистики люди які живуть у цих двох країнах витрачають найбільше грошей на органіку на рік. Для ринку США – це 121 євро на рік, Канада трохи менше – 83 євро на людину на рік.

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних товарів у Канаді становив 4,2 млн. САD. При чому органічні харчі та напої  складають основну частину цього ринку – близько 90%. Зокрема, це свіжі овочі та фрукти (40%), напої (13%), молочні продукти, яйця (12%), злаки, макарони, хліб (9%).

Незважаючи на те, що країна є потужним виробником органіки, продукції не вистачає – приміром, станом на 2016 рік було імпортовано 0,2 млн т органічних продуктів, загальною вартістю 637 млн CAD. І це набагато більше, аніж вироблено в середині країни, що означає дефіцит і ринкову можливість для українських виробників.  Звичайно, канадський уряд намагається стимулювати внутрішнє виробництво – у 2017 році у канадській провінції Манітоба та Британська Колумбія стартували значні програми підтримки фермерів, тож із часом розрив між попитом та пропозицію зменшуватиметься. Але саме зараз досить вдалий час аби розпочати експорт на цей ринок.

Досить  цікаво, що Канада стала однією із перших країн, у якій відслідковується органічкий експорт та імпорт. Зокрема, імпорт відслідковується за 65 категоріями у спеціалізованій  системі, а експорт – за 18.

Якщо переглянути статистику імпорту за ТОП-20 позиціями, то можна сказати, що найбільш популярними органічними продуктами є органічна кава, банани, суниця,  зелені салати, томати та томатна паста тощо.

Корисну статистику наводить Канадська торгова асоціація (Canada Organic Trade Association (COTA) щодо типового покупця органічної продукції в Канаді для того, щоб зорієнтувати виробників щодо їх споживача.  Це може бути як чоловік так і жінка (закупами традиційно займаються обидва члени родини), молодого віку – 18-34 роки, міський мешканець, при цьому найбільшу зацікавленність у органічній продукції проявляють мешканці провінцій Британська Колумбія чи Альберта. Хоча ці  провіції і не є найбільш населеними, а Квебек і Онатаріо не слід скидати з рахунків.  Є також кореляція між рівнем достатку, освіченістю та активністю на органічному ринку – люди із більшим заробітком відповідно більше знають про деталі  органічного виробництва і готові за це більше платити. Також родини, що мають дітей, з більшою готовіністю віддають гроші за органічні товари, тому органічна їжа та товари для дітей ж дуже перспективним товаром.

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно також суттєво відрізняється від українського та європейського. Канада має національні органічні стандарти.  Станом на сьогодні галузь керується Канадськими органічними регулюваннями (Canada Organic Regulations), що були прийняті у 2009 році. Більш детальні вимоги щодо виробництва і переліку дозволених речовин наводять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи та стандарти управління, CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин. Проте на сьогодні у Канаді відбувається активна фаза дерегуляції нормативних документів, буквально у червні було опубліковано новий регуляторний акт, який об’єднує більше 10  законодавчих актів і називається «Регулювання про безпечні харчові продукти для канадців», і так само стосується органічних товарів. А перегляд зазначених вище стандартів запланований на 2020 рік.  Тому  для органічних виробників варто тримати руку на пульсі, оскільки ситуація змінюється досить динамічно.  Сертифіковані органічні товари, що продаються в  Канаді, мають використовувати логотип «Canada Organic».

Окрема тема – це санітарне та фітосанітарне регулювання. Якщо  ви використовуєте до продукту приставку «органічний», це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовується низка суворих вимог. Досить цікаво, що вимоги до конкретного харчового товару у Канаді можна прослідкувати за автоматизованою системою посилань Automated Import Reference System (AIRS), яка чимось схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk.

Що стосується погодження окремих санітарних та фітосанітарних норм та сертифікатів, то справа зсунулась з мертвого місця тільки по курятині, для всіх інших категорій підкарантинних товарів  (приміром яловичина, свинина, яйця) проблеми залишаються. Відповідно, якщо бізнес почне проявляти зацікавленість у канадському ринку, то почнеться співпраця щодо узгодження цих сертифікатів між керівними органами. Також продовжується заборона щодо ввезення  до Канади українських круп та пшениці, оскільки під час імпорту у одного із постачальників у збіжжі були знайдені шкідники, і тому відразу було вжито запобіжний захід. Тому тут потрібна додаткова комунікація зі сторони держорганів аби ця заборона була знята.

Що стосується молочної продукції, то тут діє принцип протекціонізму внутрішнього виробника, і на імпортні товари діє високий імпортний тариф. Тому можливості українських виробників, зокрема і органічних, у цьому сегменті обмежені.  З одного  боку може здатися, що із таким переліком обмежень поставляти на цей ринок не варто, проте ті, хто шукають можливості, обов’язково їх знайдуть.  З одного боку Канада далеко, але якщо поставляти приміром перероблені товари, то навіть логістика не стане фінансовим обмеженням. Тим більше, для перероблених товарів є значно нижчі вимоги. Тому логічно порекомендувати саме виробникам органічних продуктів переробки стартувати продажі на цьому ринку.  Найбільшою популярністю користуватимуться соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, кетчупи, рослинні олії та снеки.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Agravery.com

Звертаємо увагу, що проект CUTIS виділяє органічні товари серед інших експортних напрямів, надаючи як консультативну, так і фінансову підтримку українським органічним виробникам. Проект готовий компенсувати 50% затрат підприємства на сертифікацію за канадськими органічними стандартами. Відшкодування буде відбуватися по факту надання копії оплаченого рахунку та звіту сертифікаційного аудиту з позитивним висновком.

За посиланням https://bit.ly/2PtGt9C ви зможете знайти презентацію Зої Павленко, експерта з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, щодо особливостей органічного ринку Канади.  

Звертаємо увагу, що на сайті проекту ви можете скачати онлайн версію посібника по експорту органіки в Канаду, заповнивши невеличку анкету за посиланням https://bit.ly/2ISPmr6