Теги: робота з бізнесом
Нестандартна Канада: як подолати бар’єри та взяти максимум від зони вільної торгівлі

Вже скоро півроку, як між Україною та Канадою діє режим вільної торгівлі. Як зробити цей режим максимально вигідним для українських експортерів?

Адже не секрет, що після скасування тарифних бар’єрів на перший план виходять саме нетарифні вимоги, подолати які іноді доволі важко. А відповідно, ключовим питанням стає відповідність української продукції регуляторним вимогам канадського ринку.

Відомо, що вимоги до товарів, як правило, оформлюються у вигляді стандартів та технічних регламентів. Перші – добровільні, другі є обов’язковими для дотримання. Проте у Канаді такого чіткого поділу ви не знайдете.

Стандарти у Канаді можна умовно поділити на:

  1. стандарти, розроблені органами стандартизації;
  2. національні стандарти;
  3. “обов’язкові” стандарти. Так, не дивуйтесь, саме обов’язкові стандарти.

Тепер про все це детальніше. У Канаді право розробляти стандарти мають дев’ять організацій, які мають акредитацію Ради зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Джерело: Standards Council of Canada

Важливо, що Рада зі стандартизації Канади не розробляє стандарти. Вона акредитує організації зі стандартизації та органи з оцінки відповідності. Проте цей орган має право затверджувати стандарти як національні стандарти Канади (які при цьому залишаються добровільними). Таких стандартів наразі близько 3 тисяч.

Організації зі стандартизації в Канаді конкурують між собою, проте мають певну спеціалізацію.

Так, наприклад, Canadian General Standards Board (CGSB) традиційно спеціалізується на розробці стандартів для державних закупівель, органічної продукції, офісного обладнання, вогнестійкості текстильних виробів тощо. Саме CGSB розробив стандарт для державного прапора Канади.

Ця організація, до речі, існує із 1934 року, працює на принципах самоокупності та не отримує державного фінансування.

Що важливо, наразі це єдина із дев’яти організацій зі стандартизації Канади, стандарти якої можна отримати безкоштовно.

Canadian Standartization Association (CSA Group) – інша потужна організація зі стандартизації Канади, яка спеціалізується на таких товарах, як електроприлади, будівельні матеріали, транспортні засоби тощо. Наприклад, авторству CSA належить Електричний Кодекс Канади (Canadian Electrical Code) – це збірна назва для стандартів, що встановлюють вимоги до підземних і наземних розподільних мереж, вуличного освітлення, побутових приладів тощо.”

Обов’язковими стандарти стають тоді, коли на них є посилання у регуляторних актах Канади (Regulations).

Регуляторні акти Канади дещо схожі за своєю природою на підзаконні акти в Україні – вони деталізують та доповнюють положення законів (в Канаді – Acts). Так, наприклад, на додаток до Закону про безпеку споживчих товарів (Consumer Product Safety Act) було прийнято біля 35 регуляторних актів.

Державні органи Канади все більше використовують стандарти при розробці регуляторних актів – стандарти (або їхні частини) інкорпоруються у регуляторні акти і стають обов’язковими.

За останніми підрахунками, у регуляторних актах на федеральному рівні є посилання на приблизно 1000 стандартів. Ще на сотні стандартів є посилання у регуляторних актах на рівні провінцій.

Щодо органів з оцінки відповідності, то їх у Канаді понад 400. Вони також акредитуються Радою зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Що це означає для українського експортера на практиці?

Ключове питання: як з’ясувати, які вимоги висуваються саме до вашого товару? Найкращий спосіб – це контактувати з регулятором у Канаді. Не повірите, але ця рекомендація пролунала з вуст самих регуляторних органів у Канаді. І наш досвід показує, що такі запити сприймаються серйозно і відповідь надсилається протягом одного-двох тижнів (залежно від складності запиту).

Наприклад, медичне обладнання, іграшки, пестициди, лікарські препарати, радіаційне обладнання знаходяться у сфері управління Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Телекомунікаційним обладнанням займається Міністерство інновацій, науки та економічного розвитку Канади (Innovation, Science and Economic Development Canada), транспортними засобами та шинами – Міністерство транспорту Канади (Transport Canada).

Додатково необхідно звертати увагу на вимоги на рівні провінцій, які можуть відрізнятись від загальних вимог на федеральному рівні.

Наприклад, вимоги до електроприладів містяться у Canadian Electrical Code, що був розроблений CSA та прийнятий на федеральному та провінційних рівнях (у десяти провінціях та трьох територіях Канади). Проте у провінції Онтаріо діють додаткові вимоги (так звані deviations), викладені в Ontario Electrical Safety Code.

Враховуючи існування Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, багато виробників розглядають Канаду як хаб для експорту в Північну Америку або як початкову точку для експорту в США. З точки зору технічного регулювання, цей підхід може бути цілком виправданим, оскільки багато стандартів США та Канади є гармонізованими або розробленими спільно.

Так, CSA має американську акредитацію (акредитоване American National Standards Institute), а AHRI (Air-Conditioning, Heating and Refrigeration Institute) – американська асоціація виробників засобів опалення, кондиціювання та охолодження – акредитована Радою зі стандартизації Канади.

Насамкінець, варто згадати відому фразу про те, що хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини.

Причин боятися канадських стандартів можна знайти багато, проте можливостей експортувати до Канади існує набагато більше. Тож сміливо звертайтеся до канадських регуляторних органів, приводьте свій продукт у відповідність до канадських стандартів та розширюйте горизонти свого бізнесу.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда

U CAN Export: Поширені запитання та відповіді

Хочете експортувати до Канади, але не знаєте з чого почати? Ми підготували для вас відповіді на основні питання, з якими експортери звертаються до нашого проекту.

Я хотів би долучитися до програми підтримки українського експорту в Канаду U CAN Export? Що потрібно для цього зробити?

Наразі проект CUTIS завершив відбір першої хвилі учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у чотирьох пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів. Заключний етап відбору учасників з сектору ІТ-послуг відбудеться навесні 2018 року.

Відібрані учасники, за підтримки канадських галузевих консультантів, готуються до участі у профільних канадських виставках впродовж 2018 року. Заявники, що не були відібрані, увійшли до складу резерву учасників програми U CAN EXPORT. Вони можуть претендувати на участь у комплексному рівні програми у майбутньому, а також скористатись усіма можливостями її освітньо-консультаційного рівня. Ротація компаній відбуватиметься після завершення співпраці проекту з поточними учасниками програми.

Якщо ваша компанія не брала участь у відборі але має бажання увійти до резерву учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT, заповніть будь ласка коротку заявку за посиланням. Відбір компаній з резерву буде проводитися на конкурсній основі, шляхом заповнення спеціальних опитувальників, інтерв’ю з представниками компаній та відвідування виробництва аплікантів (за потреби).

Після заповнення заявки ваша компанія також буде включена до загальної бази даних експортерів проекту CUTIS, а також зможе отримувати інформаційні та навчальні матеріали, запрошення на тренінги та інші заходи проекту.

Моя компанія не входить до пріоритетних секторів. Що мені робити? Де шукати партнерів і вимоги до експорту?

Не засмучуйтеся;) Спеціально для компаній з усіх інших секторів ми розробили покрововий посібник з експорту до Канади I CAN EXPORT. Він охоплює більшість питань, з якими стикаються експортери, такі як:

  • споживчі уподобання канадців
  • пошук партнерів в Канаді
  • порядок перетину кордону та вимог до документації
  • регуляторні обмеження на канадському ринку
  • логістика, тощо.

Також наразі наш проект розробляє експортний портал з корисною інформацією для українських експортерів.

Радимо підписатися на нашу сторінку в Facebook, де ми постійно публікуємо цікаву інформацію щодо торгівлі з Канадою та анонсуємо всі наші події. Також ви можете долучитися до нашої електронної розсилки.

Я хочу отримати комплексну допомогу для виходу на ринок Канади. До кого мені звернутися?

На жаль, наш проект не має ресурсів, щоб системно допомагати всім підприємствам, які звертаються до нас. Проте є й інші організації, які займаються виведення українських компаній на ринок Канади й вже мають багаторічних досвід в цьому.

Наприклад, ви можете звернутися до Канадсько-української торгової палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce, CUCC), яка  є партнером у реалізації нашого проекту. CUCC вже понад 25 років підтримує розвиток торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною та має офіси у Торонто, Альберті та Україні. Палата організовує бізнес-форуми, торгові місії та конференції в Канаді, сприяє розвитку бізнес-контактів між двома країнами, має партнерство з Урядами Канади та України, а також надає широкий спектр послуг з налагодження контактів та допомоги при експорті в Канаду.

Слідкуйте за CUCC у Facebook

Лайфхаки для успішних перемовин з партнером в Канаді

У Канаді саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товар, який стоїть на його полицях. Тому, працюючи з канадцями, українським компаніям необхідно суворо дотримуватися регуляторних і сертифікаційних вимог.

Не можна, а must have

Щоб потрапити на полиці супермаркетів букви закону потрібно дотримуватися на 101%, у канадців з цим дуже суворо. Автоматизована система Automated Import Reference System (AIRS) може допомогти дізнатися все регуляторні вимоги по продуктах харчування. Для цього необхідно ввести код або назва товару й сайт згенерує список вимог.

Якщо ж підприємець має намір поставляти в Канаду непродовольчі товари, доведеться вивчати секторальне законодавство. Адже одного магічного порталу з усією інформацією не існує.

Також в Канаді для експортерів продуктів харчування діє ряд “добровільно-примусових” сертифікатів. На цьому ринку саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товари, які стоять на його полицях.

В силу цього продавець зацікавлений, щоб товар був не просто хорошим, а найкращим – повністю сертифікованим і безпечним.

Тому експортерам радимо вже зараз починати знайомитися з сертифікацією GFSI, яка включає наступні сертифікати: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. Це сертифікати, які зроблять ваш товар в рази більш привабливим для представника торгових мереж. Складно, але потрібно.

Крім того, великі канадські мережі супермаркетів часто вимагають від своїх постачальників пройти аудит корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) ще до початку поставок продукції. Канадці – відомі “моральні покупці”. Канадський бізнес віддає перевагу постачальникам, які не порушують трудові, гендерні права або права людини. Проте багато українських компаній в рамках КСВ рідко можуть похвалитися чимось більшим, ніж благодійні акції та формальні політики.

Зустрітися, поговорити, перемогти

Як правило канадські компанії планують зустрічі далеко заздалегідь і “не приймають” в незручний для них час, навіть якщо вам терміново і потрібно “лише п’ять хвилин”. Ніяких відмін і форс-мажорів, якщо не хочете впасти в очах партнера.

З практичного досвіду: на організацію однієї зустрічі для українських виробників продуктів харчування з однією мережею супермаркетів Канади потрібно було 5 місяців. Розклад канадської сторони заповнений на місяці вперед.

Перша зустріч в 99% випадках проходить тільки вживу, ніяких Skype або телеконференцій. Якщо хочете результату, доведеться їхати в Канаду. Сама зустріч проходить швидко й інтенсивно. З собою обов’язково потрібно мати зразки продукту. Швидше за все імпортер буде питати вас про можливість змінити продукцію: дизайн упаковки, маркування, смакову лінійку, регулярність поставок.

Перша зустріч може тривати від 7 до 30 хвилин. Первинний контакт – це індикатор інтересу. Якщо компанії вдасться зацікавити канадців, їх фахівці з питань якості і безпеки повинні будуть детально вивчити зразки продукту.

Після зустрічі є два можливих варіанти розвитку подій. У негативному для української компанії випадку, про рішення канадців вона дізнається протягом місяця-півтора, а в позитивному, ймовірно, доведеться почекати близько року.

Перший сценарій: продукцію протестували, і вона не відрізняється від продукції існуючого постачальника. Це означає, що немає сенсу продовжувати переговори. Лист з таким рішенням приходить, як правило, через 1-1,5 місяця після зустрічі. Відповідь зазвичай прямолінійний: “Спасибі, але компанія вирішила продовжити контракт з існуючим постачальником”.

Другий сценарій: партнеру сподобалася ваша продукція, але це лише початок подальшої роботи. Процес роботи з компанією-постачальником у різних імпортерів продуктів харчування в Канаді займає від 2 місяців до 1 року з моменту обговорення та переговорів до першої поставки вашої продукції на полиці супермаркету або на склад.

Як тільки імпортер підтверджує свої наміри, вас заносять у внутрішню систему, створюють окремий проект з прикріпленим менеджером. Далі крок за кроком в листуванні, по телефону і по Skype обговорюються питання ціни, асортименту, упаковки, дизайну, обсягів поставок.

Крім того, обов’язково створюється графік надання документів необхідних для старту. Наприклад, майбутній постачальник надає страховий договір перед третіми особами, договір страхування товару, підтвердження відповідності продукту канадським органічним стандартам.

Складання і узгодження всіх цих документів і договорів вимагають часу і фінансових витрат. Але це частина процесу і зайти на полиці супермаркету можна тільки при успішному проходженні кожного етапу.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua 

Як українській продукції потрапити до канадських супермаркетів?

Щоб потрапити на полиці магазинів Канади українським виробникам продуктів харчування доведеться пройти довгий і тернистий шлях. Це як пробігти марафон. До нього готуєшся, тренуєшся і робиш спроби поетапно: спочатку 10 км, потім напівмарафон. І тільки після цього вже є передумови, щоб пробувати бігти всю дистанцію. Якщо все ще вистачить сил, бажання та розуміння мети.

Давайте розберемо основні етапи марафону через Атлантику й перепони на шляху до канадських торгових мереж. Почнемо з питань “що продавати?” і “кому?”.

Вивчення попиту і купівельних переваг на вашу продукцію в Канаді

Потенційних покупців в Канаді багато (більше 35 млн), і вони дуже різні. Канада – мультикультурна країна, більше 20% населення якої народилася поза Канадою. Відповідно звичаї й смаки канадських клієнтів і партнерів різноманітні. Я б рекомендувала почати домашню роботу з пошуку інформації на наступних ресурсах:

  • Canadian Importer Database: містить переліки підприємств, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою по продукції, містах, країні походження.
  • Canadian Company Capabilities Directory містить більш повну інформацію про компанії. Цей ресурс дає також можливість пошуку по галузях. База даних містить переважно інформацію щодо канадських виробників, але іноді в неї включають і дистриб’юторів.
  • Trade Data Online (онлайн база даних про торгівлю) – також зручний ресурс для отримання інформації про імпорт в Канаду товарів в цілому й в розрізі країн.

Частину інформації з вищезгаданих джерел можна отримати безкоштовно.

Джерело зображення: Flickr

Вивчати попит і дивитися на товари конкурентів найбільш ефективно на місці, тобто в Канаді, залучаючи людей, наприклад, з діаспори. І важливо, щоб у компанії була можливість інвестувати в таке дослідження. Розглянемо кілька можливих сценаріїв аналізу ринку.

Самостійний. Ви як виробник приїжджаєте в Канаду і, склавши план відвідування тих чи інших супермаркетів, магазинів і точок продажів, вивчаєте продукцію вашої групи: ціни та асортимент. Метод працює і дає розуміння того, де і як може бути представлена ​​продукція. Крім того, (приклад з життя) при сильному інтересі й наполегливості можна отримати контакт людини, яка займається закупівлями в потрібному для вашої продукції магазині або супермаркеті.

Агентства або агент. З одного боку, виглядає дуже просто: потрібно зробити замовлення на дослідження агентству й через обумовлений проміжок часу отримати звіт. Але, з іншого боку, агентство – не виробник, воно не буде проявляти більше ентузіазму, ніж зазначено в договорі. У вашого агента будуть свої погляди на потенціал вашої продукції. Серед агентів можна зустріти представників української діаспори, які давно живуть в Канаді. Часто у них є розуміння специфіки українських виробників, вимог ринку й попиту з боку канадців. Однак я не рекомендую слідувати існуючій думці “з земляками простіше домовитися” – це не завжди виправдано. Земляки, які проживають в Канаді, в першу чергу захищають свої бізнес інтереси, а не національність.

Організації. Їх відмінність від агентства в тому, що крім вивчення попиту й надання вам інформації, організації можуть запропонувати додаткові послуги для “постійного просування” вашої компанії в Канаді: участь у виставках, навчальних турах і т. д. Зазвичай вартість членства в таких організаціях не висока , але швидкого ефекту і “швидкої допомоги” ви не отримаєте. На просування потрібен час й сприйняття ринком Канади.

Гравці на продуктовому ринку Канади – хто вони і як працюють

Супермаркети – основні гравці, через полиці яких проходить 64% продуктів харчування. Супермаркет – це повнофункціональний продуктовий магазин самообслуговування з річним обсягом продажів 2 млн канадських доларів або більше.

У Канаді роздрібні продажі супермаркетів і інших продуктових магазинів в 2015 році склали приблизно 79 мільярдів канадських доларів.

У топ-5 супермаркетів Канади згідно з річним оборотом входять: Loblaw Cos. Ltd., Sobeys Inc., Metro Inc., Costco Canada Inc. і Walmart Canada Corp.

Вибір і покупка продуктів харчування канадським покупцям в супермаркетах ґрунтується на таких критеріях в порядку важливості: ціна, смак/свіжість, якість, калорійність/користь для здоров’я, безпека.

Деякі мережі супермаркетів мають кілька брендів продуктових магазинів в залежності від цінової політики й таким чином привертають покупців здійснювати більше покупок. 33% канадських покупців обирають спеціалізовані магазини за принципом більш низьких цін.

Перемога в секторі етнічних покупців залишається важливим пріоритетом зростання для мереж супермаркетів в Канаді. Це може означати для українського виробника те, що інтерес до певних груп продуктів харчування можуть викликати самі представники етнічних груп (наприклад, українська або арабська діаспора). Вивчивши такі пріоритети заздалегідь, можна пропонувати конкретні товари тим, хто їх потребує.

Типовий дистриб’ютор в Канаді працює з мережами супермаркетів і невеликими магазинами. Зазвичай у нього є свої склади в різних провінціях Канади для швидких поставок в різні магазини по всій Канаді. Часто один дистриб’ютор може працювати одночасно на ринках Канади і США, що може бути дуже корисним для розширення географії продажів за океаном.

У дистриб’ютора може бути своя окрема мережа невеликих етнічних магазинів під одним брендом. Він також може запропонувати вам постачати продукцію під private label.

Для українських експортерів важливо, що дистриб’ютори часто цікавляться продуктами харчування, які відповідають смакам етнічних груп клієнтів. Вони шукають продукт з упаковкою та рецептурою, які нагадають споживачам про їх переваги.

Джерело зображення: Flickr

З іншого боку, не варто надто звужувати свою пропозицію.

Партнер не зацікавлений в вузько спеціалізованої продукції (наприклад, “безглютенові снеки”), він дивиться в бік популярної серед канадських покупців продукції: від кондитерських виробів до спецій.

Плюс роботи з дистриб’ютором – потенційна швидкість угоди, що дуже важливо при виході на ринок Канади. Якщо ваш товар відповідає вимогам партнера по ціні, якості, упаковки і маркування, дистриб’ютор може завезти товар в мережі супермаркетів протягом 2 місяців.

Чого чекають дистриб’ютори в Канаді від потенційного постачальника? По-перше, пропозиції з вашими топовими позиціями – best sellers. По-друге, список продукції з описом, можливість зміни упаковки під вимоги і/або смаки споживачів, рекомендації від серйозних партнерів. Крім того, необхідно надати прайс-лист, можливий графік поставок, а також уточнити наявність сертифікатів.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua 

Ольга Вергелес: Проект CUTIS допомагатиме українському бізнесу виходити на ринок Канади

Одним з ключових аспектів економічного розвитку українських регіонів є нарощування експортного потенціалу виробників та залучення прямих іноземних інвестицій.

Канада – країна віддалена від України географічно, проте близька історично та ціннісно. Підтверджуючи цю спорідненість, Канада послідовно підтримує реформи в нашій країні. У сфері експорту та залучення інвестицій ця підтримка реалізується Канадсько-українським проектом з підтримки торгівлі та інвестицій (Canada-Ukraine Trade Investment support – CUTIS).

CUTIS – це 5-річна ініціатива уряду Канади, спрямована на зменшення бідності в Україні шляхом збільшення експорту з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Проект технічної допомоги стартував у лютому 2016 року й реалізується  Конференційною Радою Канади спільно з Канадсько-Українською торговою палатою.

Проект спрямований на підтримку малого та середнього бізнесу у всіх регіонах України через співпрацю з торгово-промисловими палатами, бізнес-асоціаціями, а також урядом та проектними офісами реформ. Особливо проект зацікавлений у співпраці з підприємствами, керованими жінками. Проект також орієнтований на розвиток в Україні дружнього до навколишнього середовища бізнесу.

Головними партнерами проекту є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України в особі торгового представника України Наталії Микольської та її команди, Офіс із просування експорту, очолюваний Мар’яною Каганяк, та новостворений Офіс із залучення інвестицій під керівництвом Даніела Білака.

Проект загалом має декілька основних напрямків діяльності.

По-перше, це інформаційна та мережева робота з бізнесом. Точкою відліку практичної діяльності проекту можна вважати співорганізацію Канадсько-українського бізнес-форуму в Торонто в червні 2016 року, який відвідало понад 400 представників бізнесу з обох країн. Захід фокусувався на чотирьох ключових секторах: сільському господарстві, енергоефективності, інноваціях та ІТ. У форумі взяли участь прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, міністр міжнародної торгівлі Христя Фріланд (зараз – міністр закордонних справ), а також  поважна урядова делегація з України.

Бізнес форум продемонстрував інвестиційні переваги України для представників канадського бізнесу, а також стимулював налагодження торговельних контактів між малими та середніми підприємствами обох країн. В рамках заходу відбулося понад 90 B2B зустрічей, які вилилися в подальші бізнес-перемовини та підписані контракти.

Після форуму проект зосередився на системній підтримці малого та середнього бізнесу. Наші експерти готують для проактивних компаній, готових експортувати до Канади, всі необхідні інформаційні матеріали – покрокові інструкції, поради з пошуку партнерів, пояснення щодо особливостей канадського маркування, пакування та ліцензування, митних правил, сертифікації та ін. Окрім того, ми оперативно сповіщаємо підприємців з усієї країни про наявні можливості для виходу на ринок Канади.

Вже впродовж першого року проект провів десятки зустрічей з підприємцями, зацікавленими в експорті до Канади, представниками енергетичної, IT, кондитерської та легкої промисловості.

Команда проекту в Торонто (Канада), займається пошуком інвесторів, готових підтримати український бізнес, зокрема на регіональному рівні. CUTIS налагоджуватиме контакти з канадськими партнерами та знайомитиме їх з інвестиційними пропозиціями від українського бізнесу.

Для полегшення доступу бізнесу з усіх регіонів України до цієї інформації планується створення експортного та інвестиційного онлайн-порталів.

CUTIS також працюватиме з українськими урядовцями та бізнесом з метою максимального використання можливостей від ратифікації історичної угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яка була підписана влітку 2016 року під час першого офіційного візиту Джастіна Трюдо до Києва. Для максимального поширення інформації щодо переваг угоди заплановані регіональні тури та зустрічі, під час яких експерти проекту знайомитимуть бізнес з новими умовами експорту до Канади та іншими перевагами, які створює угода.

Проект також надаватиме системну допомогу щодо експорту п’яти пріоритетних товарних груп до Канади. На жаль, CUTIS не може забезпечити пряму підтримку усім підприємцям, які прагнуть вийти на канадський ринок. Тому ми ініціювали дослідження пріоритетних для Канади українських товарів. Вже навесні 2017 року ми дізнаємося, які п’ять товарних груп матимуть найвищі шанси досягти успіху в Канаді.

Опісля презентації результатів дослідження буде проведений прозорий відбір підприємств в пріоритетних галузях, які зможуть отримати повний спектр підтримки. У відборі зможуть брати участь підприємства з усіх регіонів України.

Проект допомагатиме обраним компаніям брати участь у торгових ярмарках та заходах, спрямованих на розширення бізнес-зв’язків у Канаді. Вони будуть отримувати безпосередні професійні консультації від канадських спеціалістів, разом з ними готуватимуть свій товар до канадських вимог. Це буде спільна робота над пакуванням, ліцензуванням, екологічною сертифікацією, маркетингом, над відповідністю стандартам канадського законодавства.

Сподіваємось, що така системна підтримка створить реальні прецеденти успішного виходу українських товарів на канадський ринок та стимулює значне зростання торгівлі між двома країнами.

Ще одним аспектом роботи проекту є розвиток вмінь і навичок урядових та неурядових організацій в сферах експорту та залучення інвестицій. Ми маємо намір передати представникам українських міністерств, проектних офісів реформ, торгово-промислових палат та бізнес-асоціацій найкращі світові практики в галузі міжнародної торгівлі та залучення інвестицій.

Так, в грудні 2016 року проект спільно з СОТ провів тренінг-симуляцію з міжнародних торговельних перемовин. На лютий 2017 року запланована серія тренінгів щодо вибору пріоритетних галузей експорту та використання спеціалізованого програмного забезпечення з цією метою. Подібні професійні заходи проходитимуть впродовж всієї діяльності проекту.

Разом з регіональними партнерами проект проводитиме курси, спрямовані на розвиток експортної спроможності малих та середніх підприємств. Отримані матеріали будуть використовуватися для навчання місцевих підприємців в майбутньому.

Завданням проекту є передача практичних навичок органам влади та організаціям сприяння розвитку бізнесу. Канадський досвід та експертиза допоможуть українській стороні зміцнити свій професіоналізм, розширити горизонти торговельної діяльності та сприятимуть успіху України на міжнародній арені.

Успіх українських товарів в Канаді буде неможливим без вдосконалення регуляторного поля. Проект CUTIS працюватиме з українським урядом для гармонізації українських та канадських стандартів. Таке регуляторне зближення полегшить процес виходу українського бізнесу на канадський ринок.

Важливим аспектом також є співпраця з українськими лабораторіями у п’яти пріоритетних галузях для їх сертифікації у відповідних канадських регуляторних інституціях. Без міжнародних сертифікатів якості вийти на західні ринки наразі неможливо.

Вихід на канадський ринок потребує зусиль, часу та значної роботи над продуктом. Однак це, скоріше, не перепона, а виклик для українських виробників. Справжній рушій торгівлі – це проактивність бізнесу. Завдання проекту CUTIS – бути компасом та спрямовувати підприємців у правильному напрямку.

CUTIS має багато амбітних цілей й лише набирає обертів – 2017 рік обіцяє бути сповненим можливостей для українських експортерів. Ми відкриті до співпраці з регіональними бізнес-асоціаціями, ТПП та підприємцями.

Канада чекає! Скористайтеся можливістю!

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: журнал “Стратегія розвитку”