Теги: Канада
Експорт органічної продукції до Канади: які зміни відбулися за останній рік

Попит на органічну продукцію росте в усьому світі. І Канада — не виняток.

Саме такий висновок можна зробити, ознайомившись зі звітом «Світ органічного сільського господарства 2019», який нещодавно був опублікований провідними організаціями FIBL та IFOAM.

Світові тренди

Отже, за результатами 2017 року продажі органічних харчових продуктів та напоїв сягнули рекордної позначки в 90 млрд євро. Починаючи з 2000 року, цей показник зріс у 5,5 разів, а у порівнянні з 2016-им — на 8%.

Північна Америка та Європа залишаються лідерами по споживанню органіки — на них припадає до 90% всіх продажів у світі. Перше місце зі значним відставанням від інших займають США, близько половини світового ринку органічної продукції припадає на Штати. Далі йдуть Німеччина та Франція.

Канада із обсягом органічного ринку у 3 млрд євро вийшла з п’ятірки світових лідерів органічного ринку. Тепер вона займає шосте місце у світовому рейтингу.

Країнами-лідерами із найбільшою площею земель під органічним обробітком стали Австралія, Аргентина та Китай.

Обсяги продажів органічних товарів у мережах супермаркетів у 2017 році

 

Особливості канадського органічного ринку

Основні канадські виробники органічної продукції розміщені в основному в провінціях Онтаріо, Квебек та Британська Колумбія. Причина проста. Саме ці регіони характеризуються більшими розмірами ринку (густота населення) та його зрілістю, тобто готовністю платити більше за органіку.

Розуміючи перспективність органічного ринку, канадські урядовці вживають заходів задля його підтримки. Наприклад, провінція Квебек поставила ціль до 2025 року подвоїти площу земель під органічним обробітком порівняно з 2015 роком.

Канада найбільше виробляє органічної продукції в таких сегментах як молочна продукція, готова їжа, хлібобулочні вироби. Ну і, звичайно, виготовляється чимало органічного кленового сиропу.

Їжа та напої займають 93,5% органічного ринку Канади. Через значний споживчий попит канадський органічний ринок зростає швидше за середні показники харчової галузі. У період 2012-2017 рр. середньорічний приріст сектору склав 8,4%.

Згідно зі статистикою, в 2017 році дві третини канадців купували органічні товари щотижня. В 2016 році таких було лише 56%.

Міленіали — фани органічних товарів. Більше 83% людей, народжених у 1981-1999 рр., купують органічні товари щотижня.

Канада чимало імпортує органічних товарів, що є чудовою можливістю для українських компаній. Зокрема, в 2016 році до Канади було завезено органіки на суму в 637 млн канадських доларів.

На даний момент Україна експортує до Канади передусім органічну сільгоспсировину, хоча більш прибутковим був би експорт продуктів переробки. Найбільші перспективи на канадському ринку мають такі групи товарів як сушені та заморожені овочі, рослинні олії, соки та напої, джеми, пастила, мед тощо.

Згідно відкритого реєстру сертифікаційної компанії «Органік стандарт», станом на травень 2019 року 9 українських виробників успішно пройшли сертифікацію за канадськими органічними стандартами COR.

Окремі українські виробники органіки вже мають успішні кейси продажу власної продукції на цей ринок. Наприклад, один із найбільших українських органічних виробників ПП «Агроекологія» (більше інформації можна дізнатися з відео).

Якщо ваша компанія теж зацікавлена в отриманні канадського органічного стандарту, то звертаємо увагу, що проект СUTIS співфінансує таку сертифікацію (більше за посиланням).

Зміни канадського законодавства

15 січня 2019 року вступили в дію Положення про безпечні харчові продукти для канадців (SFFC), які фактично прописують політику в сфері виробництва та реалізації харчових продуктів. Це новий документ, який об’єднує регулювання харчового сектору.

Питання виробництва, імпорту та експорту органіки регулює розділ 13 SFFC. Відповідно до нього, будь-які товари харчового призначення, насіння чи корм для тварин, що заявлені як органічні, підпадають під нагляд регуляторного органу Canada Food Inspection Agency (CFIA).

Разом з тим, CFIA не контролює обіг органічного канабісу, косметики, їжі для домашніх тварин та біологічно активних добавок. Згадування канабісу в цьому переліку є намаганням прояснити ситуацію із його легалізацією на території Канади з осені 2018 року.

Починаючи із 15 січня 2021 року органічні товари із сектору органічної аквакультури також будуть підпадати під дію положень SFFC.

Регуляторні зміни в сфері органічного виробництва вступлять в силу не відразу, а поступово впродовж наступних 12-30 місяців (до січня 2020 року — липня 2021 року). Очевидно, це зроблено задля плавного переходу органічного сектору Канади на нові «регуляторні рейки».

До уваги українських експортерів органіки до Канади. Виробництво органічної продукції, що має право продаватися в Канаді, регулюється наступними канадськими органічними стандартами: CAN/CGSB 32.310 — Organic Production Systems — General Principles and Management Standards; CAN/CGSB 32.311 — Organic Production Systems — Permitted Substances Lists.Але важливо мати на увазі, що їх також планують переглянути в 2020 році.

Крім того, органічні товари будуть окремо винесені в рамках Automated Import Reference System (AIRS). Що це за система? Це ресурс для отримання інформації про умови імпорту до Канади окремих категорій с/г продукції. Ввівши назву категорії товару, ви отримуєте деталізовану інформацію щодо умов імпорту. В 2019 році органічні свіжі фрукти та овочі стануть першими категоріями, до яких буде застосований такий підхід. Це полегшить життя імпортерам до Канади: вони матимуть доступ до детальних регуляторних інструкцій для окремих категорій органічних товарів.

Нагадаємо, що Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) — це 5-річна (2016-2021) ініціатива уряду Канади, спрямована на нарощування експорту з України до Канади та збільшення інвестицій з Канади до України. Проект фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади. Проект реалізується Конференційною радою Канади спільно з Канадсько-українською торговою палатою.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: agroportal.ua

Чому українські IT-компанії мають хороші перспективи на ринку Канади

Ольга Штепа, координатор канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла AIN.ua про особливості канадського IT-ринку та нові можливості, які відкриваються для українських IT-бізнесів на ринку Канади

Канада є значним гравцем у світовій ІТ-індустрії. Тут чудово розвинені освітня та дослідницька інфраструктури, що сприяє інноваціям. R&D-центри, комерціалізація та виробництво закріплені у високотехнологічних кластерах у великих містах Канади.

Хайтек-кластери Канади

Загальними особливостями цих кластерів є федеральні і провінційні ініціативи та гранти, потужні дослідницькі програми, співпраця з академічними установами та ресурси інкубаторів для малих високотехнологічних стартапів. Таке інноваційне середовище є особливо привабливим для іноземних інвесторів, які хочуть вийти на ринок, стати ключовими гравцями та мінімізувати свої витрати на навчання. Процвітаючі високотехнологічні кластери також залучають таланти світового класу з-за кордону.

Тривале падіння світових цін на нафту поступово зміщує баланс економічної потужності в Канаді від нафти та видобутку корисних копалин до високотехнологічних секторів економіки. Завдяки «м’якому» курсу канадського долара почався приплив хайтек-компаній, зацікавлених у економії та політичній стабільності, у Канаду зі Сполучених Штатів.

Флагманом у цьому процесі беззаперечно є провінція Онтаріо. Фактично, The Greater Toronto Area (GTA, Торонто вкупі з 25 меншими сусідніми муніципалітетами) вважається головним хай-тек-центром країни, що займає почесне місце поруч з Кремнієвою Долиною Каліфорнії, Бостоном, Сіетлом і Вашингтоном у США.

Так, у січні 2016 року компанія Google відкрила нову суперсучасну штаб-квартиру в передмісті Торонто, Кітченері, а компанія Cisco Systems нещодавно відкрила свій новий інноваційний центр в Торонто. Blackberry також має штаб-квартиру в GTA. В листопаді минулого року Microsoft оголосив про намір відкрити нову штаб-квартиру в центрі Торонто та здійснити більше $570 млн інвестицій протягом наступних трьох років. І це, не рахуючи офісів IBM, DELL, OpenText, Amazon, AMD, CityBank, TD, RBC, Accenture, CIBC і т. і.  Плюс сотні високотехнологічних стартапів зосереджених навколо Торонто.

Кластери ІТ-індустрії Канади зосереджені в Монреалі, Квебеку, Оттаві, Торонто і Кітченер-Ватерлоо на сході, а також в Калгарі і Ванкувері на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Попит на IT-спеціалістів

Розвиток галузі породжує своєрідну конкуренцію між окремими регіональними центрами. Наприклад, зараз Монреаль готовий приймати ІТ-спеціалістів навіть на умовах надання офіційного статусу permanent resident. Єдиною додатковою вимогою тут є знання французької мови. IT-сектор Канади суттєво відрізняється від IT України. Тут, наприклад, багато дідусів та бабусь, які прекрасно пам’ятають, що таке перфокарти і дискети, і можуть годинами говорити про особливості програмування на мовах PL/I та Ada, які використовувалися ще у 90-х роках. Але вони також чудово знаються на сучасних технологіях і системах. Місцеві фахівці є професіоналами-віртуозами, але в своїй вузькій сфері, а українські спеціалісти – універсальні і бачать все по-іншому.

Також в канадському IT секторі велика доля жінок, близько 63,4% згідно даних офіційної статистики. Більшість канадських роботодавців розуміють, що чим більш різноманітні робітники (diversity), тим більш інноваційна компанія та кращі показники її діяльності. Diversity – це велика конкурентна перевага компанії на ринку, запорука її успішного розвитку та добробуту її робітників. Кількість молодих людей, що працюють в IT у Канаді, складає лише 6% (віком від 15 до 24 років), а людей віком старше 55 років – 13%! Тобто канадські роботодавці є досить консервативні та надають перевагу більш досвідченим працівникам.

Зростаючий попит на спеціалістів в області технологій поглинає всі наявні в країні таланти та також підживлюється за рахунок імміграції. Взагалі імміграція в Канаді є складовою частиною стратегічного розвитку економіки, особливо – імміграція через освіту. Бо саме таким чином є можливість залучити до роботи найбільш талановитих та перспективних спеціалістів.

За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тож, висновок є очевидним, канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних фахівців, компаній і аутсорсингу. І це шанс для України!

Чому Україна цікава канадським компаніям?

Чи приваблива Україна для ІТ-аутсорсингу з точки зору канадських компаній? Ось лише декілька аргументів. Перш за все, в Україні хороше співвідношення ціни і якості. В Україні порівняно невисокі витрати на робочу силу. Так, наприклад, канадські працівники ICT-сектора заробляють в середньому $80 074 на рік, а заробітна плата в ІТ-галузі в Україні складає приблизно $20 000-30 000 на рік.

  • Розвиток аутсорсу

ІТ в нашій країні розвивається надзвичайно швидко. Це означає, що компанії можуть запропонувати своїм клієнтам конкурентоспроможні ціни разом з найвищою якістю. Так, поважний міжнародний рейтинг Global Innovation Index включив Україну до 50 кращих країн світу в області IT у 2017 році, чим поставив її попереду таких популярних ІТ-аутсорсинг країн, як Індія, Філіппіни, та Бразилія.

  • Стартапи

Іншою перевагою України є стартапи. Відповідно до статистики AngelList, зараз налічується 1600 українських технологічних стартапів з середньою оцінкою в $2,5 млн. і майже 3 000 інвесторів. Що стосується Канади, то ці показники тут скромніші: 600 стартапів з середньою оцінкою в $5,2 млн. та трохи більше 500 інвесторів. Не тільки інвестори вірять у стартапи з українським походженням, але й гіганти галузі. Наприклад, Amazon минулого року купив стартап під назвою Ring з офісом R&D в Україні. Іншим прикладом є стартап Looksery, який був заснований в Україні і придбаний компанією Snapchat. Крім них, такі відомі компанії, як Grammarly, Petcube, People.ai, MacPaw, також виникли в Україні і використовуються клієнтами з усього світу.

  • Велика кількість IT-спеціалістів

В Україні велика кількість професійних фахівців, більшість з яких вільно володіє англійською мовою. Сьогодні наша країна посідає четверте місце у світі серед країн з найбільшою кількістю технічних працівників. В Україні налічується понад 90 000 ІТ- спеціалістів, з яких 50 000 є розробниками програмного забезпечення. Крім того, вузи України щороку випускають понад 38 000 технічних спеціалістів. Загалом 79% людей в Україні мають вищу освіту, а 57% технічних фахівців мають освіту STEAM (science, technology, engineering, and mathematics). За оцінками експертів, кількість веб-розробників та мобільних розробників в Україні до 2020 року перевищить 200 000. Спільнота українських розробників також є дуже активною, бо регулярно відвідує десятки міжнародних конференцій, виставок та навчальних форумів.

  • Співпраця українських компаній з канадським бізнесом

ЕРАМ розробила проект з організації цифрової комерції корпорації Canadian Tire і забезпечила новий досвід для її споживачів, які роблять покупки онлайн, через мобільні додатки і в магазинах.

Як українським компаніям шукати партнерів у Канаді?

Сьогодні багато українських компаній зацікавлені у пошуку партнерів у Канаді. Для цього існує багато шляхів: це і особисті контакти, і участь в різних галузевих заходах: виставках, конференціях, форумах і т. ін., всюди, де є можливість презентувати компанію та її послуги і отримати нові контакти (networking); і активне використання соціальних мереж – LinkedIn, в першу чергу, та Facebook – беручи участь у закритих тематичних групах тієї географічної зони, яка цікавить компанію.

Але найкраща реклама компанії – це її задоволені клієнти. Ліпше – в Канаді, але, можна і зі США, Австралії чи Великобританії. Не потрібно відмовлятися також від доброго старого cold calls або emailing, бо ніколи не знаєш де зустрінешся з партнером. Але головне – наполегливість і послідовність.

В квітні місяці цього року відбудеться перша ICT місія в рамках проекту CUTIS (Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій), в рамках якої 12 українських компаній відвідають Канаду. Сподіваємось, вони на власному досвіді зможуть переконатися в існуючому підвищеному попиті на професійні послуги та спеціалістів ICT сектору з боку Канади, зроблять свій внесок у розбудову плідної співпраці між двома країнами та знайдуть надійних партнерів за океаном.

Джерело: AIN.ua

Українські виробники одягу та взуття на канадському ринку: все тільки починається

Українські виробники взуття та одягу вперше взяли участь у міжнародних виставках, що відбувалися в Торонто. Які компанії були представлені на канадських trade show та які основні висновки можна винести з виставок? Стаття Наталі Павлюк, старшого асистента проекту CUTIS в Україні, для журналу «Все для легкої промисловості»

Канадський ринок стає все ближче для українського бізнесу. За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за 8 місяців 2018 року Україна експортувала до Канади товарів на 45,5 млн дол США. Це майже в півтори рази (+45,8%) більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Важливо відмітити позитивний тренд. Якщо ще 5-10 років про вихід на канадський ринок говорив в основному великий бізнес, то зараз все більше вітчизняних малих та середніх підприємств хочуть спробувати свої сили в Канаді.

Зростанню показників експорту в тому числі сприяло впровадження угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA), яка відкрила вітчизняним компаніям додаткові можливості для експорту на перспективний канадський ринок. Угода, яка вступила в силу 1 серпня 2017 року, зокрема, передбачає відміну ввізних мит на 98% українських товарів.

Фокус – на малий та середній бізнес

Потужним допоміжним інструментом в розвитку експорту до Канади є Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. CUTIS – це п’ятирічний (2016-2021 р.р.) проект міжнародної технічної допомоги, що фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади та виконується Конференційною Радою Канади у партнерстві з Канадсько-Українською Торговою Палатою.

Наразі CUTIS реалізовує першу хвилю програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у п’яти пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів, кондитерських виробів, а також ІТ-сектор. В фокусі проекту – малі та середні підприємства (МСП), які на думку проекту, мають хороші перспективи на ринку Канади.

Після отримання заявок від зацікавлених компаній відбувалися два етапи відбору. В результаті були відібрані 8 виробників одягу та 8 виробників взуття, які в рамках співпраці з проектом були представлені на профільних виставках в Торонто в серпні 2018 року. Для компаній, що пройшли відбір, було проведене навчання за участю провідних канадських експертів. Вказані експерти супроводжували компанії-учасників виставки та надавали їм професійні консультації як в період поїздки, так і під час підготовки до виставок.

Toronto Shoe Show

Міжнародна виставка Toronto Shoe Show проходила в Торонто з 19 по 21 серпня. На виставці були представлені понад 700 брендів європейських виробників взуття та аксесуарів.

Українську взуттєву галузь представляли вже відомі торгові марки:

  • Belsta (м. Білгород-Дністровський, один із найбільших виробників домашнього взуття в Україні);
  • Caman (м. Бровари, займається пошиттям стильного чоловічого та жіночого взуття, а також спеціалізованого спортивного взуття);
  • InBlu (спільне українсько-італійське підприємство, що виготовляє взуття на базі Київської взуттєвої фабрики);
  • KaDar (м. Луцьк, робить ставку на виробництво чоловічого взуття в форматі casual);
  • Kredo (м. Хмельницький, спеціалізується на зимовому взутті на підошві з ЕВА);
  • Krok (м. Житомир, один із найбільших виробників промислового взуття та взуття для військових);
  • Litma (м. Хмельницький, надзвичайно широкий вибір гумового взуття);
  • Olteya (м. Житомир, спеціалізується на виробництві жіночого шкіряного взуття).

Trade show в Торонто стало ще одним доказом того, що українське взуття – це чудове поєднання комфорту, якості та сучасного дизайну.

Які висновки можна винести з виставки?

По-перше, найбільшим попитом користується повсякденне взуття, легке, гнучке та зручне. Більш формальні моделі належать до «нішевих» продуктів. Кросівки – найбільш популярний різновид взуття для обох статей та всіх вікових груп.

Зимові черевики – найбільш конкурентний сегмент ринку взуття, оскільки в канадському кліматі вони є необхідністю. Причому, українським виробникам варто зосередитися на продукції з якісної сировини. Зростає важливість високотехнологічних матеріалів, таких, як водонепроникна шкіра.

Бренд є ключовим фактором на ринку взуття для обох статей та всіх видів взуття: споживачі зазвичай мають високий рівень лояльності до брендів взуття. Канадці готові заплатити високу ціну за якісне брендове взуття.

Тому українським компаніям є сенс придивитися до можливостей виготовлення взуття під private label для канадських компаній, адже виведення на ринок українського бренду потребуватиме великих маркетингових витрат, які під силу далеко не всім підприємствам.

Apparel Textile Sourcing Canada

Міжнародна виставка Apparel Textile Sourcing Canada проходила 20-22 серпня та об’єднала більше 500 виробників одягу з більш ніж 20 держав світу. Це найбільша виставка Канади, яка покликана познайомити представників fashion індустрії, виробників одягу та тканин, а також рітейлерів.

Українські виробники одягу опинилися у компанії з підприємствами з Китаю, Канади, США, Швейцарії, Індії, Бангладешу, В’єтнаму, Пакистану, Шрі-Ланки, Непалу, Південної Кореї, Індонезії, Колумбії, Гватемали, Мексики та Перу.

Вітчизняну легку промисловість в Канаді представили як вже добре відомі торгові марки, так і невеликі підприємства, що на початку свого шляху:

  • Andre TAN (жіночий дизайнерський одяг);
  • Berserk Sport (спортивний одяг);
  • Буквиця (чоловічий та жіночий одяг, аксесуари);
  • AnnaFoxy (жіночий casual одяг, білизна, аксесуари);
  • RITO (чоловічий та жіночий трикотажний одяг);
  • Soho Chic (жіночий одяг);
  • Рубіжанська панчішна мануфактура (шкарпетки);
  • Lagrand (фабрика Lesya, жіночі та чоловічі брюки).

Вперше п’ять українських брендів – Andre TAN, Soho chic, Berserk Sport, Буквиця та Rito – взяли участь в fashion show, що відбувалося в рамках виставки. Це говорить про високий рівень моделей, розроблених та пошитих в Україні.

Участь вітчизняних компаній на виставках такого рівня доводить, що українська продукція – це оптимальне поєднання найкращих тканин, сміливих дизайнерських рішень, доступних цін та найвищих стандартів якості.

На що варто звернути увагу українським виробникам одягу, які також зацікавлені в виході на канадський ринок? Фактично прослідковуються дві протилежні тенденції. З одного боку, зростає попит на так званий «одноразовий» одяг – доступний одяг, який не потрібно приміряти. Зростає популярність спортивного стилю – у зв’язку зі зміною дрес-коду, спортивний одяг стає все більш популярним на робочому місці.

З іншого боку, все ще багато споживачів, для яких перше місце займають якісні показники тканин. Органічна бавовна зберігає популярність, але фокус зміщується на перероблені тканини.

Підсумовуючи, хотіли б зазначити, що не дивлячись на те, що Канада – висококонкурентний ринок, на нього можна і треба виходити. Головне, щоб компанії були готові до експорту та не боялися змінюватися, підлаштовуючись до вимог та смаків вимогливих канадських споживачів.

Завантажити статтю 

Джерело: “Все для легкої промисловості”

Нагодувати Канаду: до яких сюрпризів треба бути готовим українським експортерам

Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною, що вступила в силу влітку 2017 року, потенційно відкриває широкі можливості для українського експорту, а отже, і для росту національної економіки.

Оскільки міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією приносить Україні значні об’єми валютної виручки, то відкриття канадського ринку може стати ще однією точкою росту для українських виробників.

Але, враховуючи той факт, що Канада теж експорт-орієнтована країна, питання ветеринарного та фітосанітарного контролю імпорту постає дуже серйозно. Канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон, адже завезення на територію товару зараженого шкідниками рослин чи патогенними організмами ставить під загрозу експортний потенціал самої Канади та безпеку її громадян.

Як українські харчові продукти можуть потрапити в Канаду?

Гарантія безпечності імпортних товарів в Канаді має засвідчуватися 1) фітосанітарним сертифікатом (для підкарантинних товарів рослинного походження); 2) ветеринарним сертифікатом (для товарів тваринного походження), що видаються компетентним органом країни-експортера;

Центральним органом, що встановлює ветеринарні та фітосанітарні обмеження для канадських виробників та імпортерів на федеральному рівні є Канадське агентство з контролю харчових продуктів (Canadian Food Inspection Agency). По-суті, це аналог Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Наразі у ветеринарній та фітосанітарній сфері співпраця між Україною та Канадою здійснюється головним чином у межах спільного членства в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) та Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин (ЄОЗР). Іншим аспектом є виконання положень Угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка передбачає встановлення стандартів для міжнародної торгівлі продуктами рослинного і тваринного походження.

Наступним кроком поглиблення співпраці є системне узгодження форм ветеринарних та фітосанітарних сертифікатів по кожному із контрольованих Канадою товарів. Право експорту отримується шляхом встановлення еквівалентності системи державного контролю двох країн, в тому числі через проведення аудитів та інспекцій. Лише при визнанні системи контролю дієвою та такою, що відповідає нормам  країн-імпортерів, надаються дозволи на ввезення продукції.

Цей процес та подальше відкриття канадського ринку для українських продуктів потребує тісної взаємодії Держпродспоживслужби та Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Як це відбувається на практиці? Наприклад, український виробник яловичини бачить перспективи продажу своєї продукції в Канаді. Але для завезення на територію Канади прикордонна служба (Сanada Border Service Agency) вимагає наявності ветеринарного сертифікату на товар. Виробник сам або разом із представниками відповідної асоціації виробників звертається до Держпродспоживслужби з ініціативою розпочати процедуру погодження ветеринарних сертифікатів на яловичину із канадським регуляторним органом.

Згідно офіційної процедури, яка існує в Канаді, українська сторона має надати вичерпну інформацію (відповіді на опитувальник) стосовно законодавчої бази, мережі компетентного органу, наявної системи і заходів державного контролю, статистичних даних і т.д. в Україні. Після опрацювання Канадською Стороною наданої інформації, Держпродспоживслужба та зацікавлені підприємства-експортери проходять аудит канадського регуляторного органу. Тільки після позитивних результатів аудиту, узгодження форми ветеринарних сертифікатів на конкретну категорію товарів, Держпродспоживслужба отримує дозвіл на експорт даного виду товарів.

Важливо звернути увагу, що ця процедура не проходить сама по собі, а має бути ініційована зацікавленими українськими виробниками. Слід також розуміти, що зняття таких бар’єрів потребує часу, іноді кілька років.

Описана процедура визнання системи контролю діє як для українського експорту до Канади, так і для канадського імпорту до України. Наразі між компетентними органами України та Канади парафовано 15 міжнародних ветеринарних сертифікатів щодо імпорту в Україну.

Хто наступний? Які перспективи українських продуктів на ринку Канади

Проте потенціал нашої торгівлі з Канадою є набагато більшим. В Україні існує велика зацікавленість щодо експорту, наприклад, м’яса птиці, бджолопакетів та кондитерських виробів на ринок Канади.

Робота по відкриттю канадського ринку для української курятини триває. У жовтні 2016 року Держпродспоживслужба направила до Канадського агентства з контролю харчових продуктів Міністерства сільського господарства та продовольства Канади три запити щодо акредитації України для експорту м’яса птиці та продуктів з нього до Канади. А у квітні 2017 року відправлено додатковий запит щодо оцінки статусу країни для експорту бджолиних пакетів до Канади. На сьогоднішній день отримано лише відповідь по м’ясу птиці з додатковими уточненнями та питаннями, які опрацьовуються спеціалістами Держпродспоживслужби.

Випереджаючи зацікавленість українських виробників молочної продукції, варто згадати про діючу в Канаді систему управління постачанням (Supply Management System). Вона базується на моніторингу споживання молочних продуктів та системі квот на виробництво молока для канадських фермерів. Канадці намагаються максимально задовольнити попит молочними продуктами місцевого виробництва. Недостатні обсяги цих продуктів покриваються за рахунок квотованого імпорту. Таким чином, навіть не беручи до уваги санітарні обмеження, ринкові можливості для торгівлі молочними продуктами в Канаді є досить вузькими.

Комунікація із Канадським агентством з контролю харчових продуктів виявила, що на імпорт українських круп до Канади насьогодні існує заборона. Це сталося, оскільки кілька років тому в одній із партій імпортованих українських круп було виявлено шкідників, не зважаючи на наявність відповідного фітосанітарного сертифікату. Зняття заборони вимагає додаткової комунікації між відповідними органами двох країн. Необхідно зауважити, що звернень щодо необхідності вирішення цієї ситуації, від українських експортерів Держпродспоживслужба не отримувала.

Варто знати

Систематизовану інформацію про документи, необхідні для імпорту харчової продукції в Канаду, можна знайти в автоматизованій довідковій системі імпорту (Automated Import Reference System (AIRS)) на сайті Канадського агентства з контролю харчових продуктів.

Важливо пам’ятати, що в Канаді саме імпортер несе відповідальність за відповідність імпортованого товару місцевому законодавству. Для цього при канадському міністерстві сільського господарства організовано Секретаріат доступу до ринків (Market Access Secretariat), який через «відкрите вікно» у формі загальнодоступної електронної пошти приймає питання від канадського бізнесу та надає коментарі щодо доступу як до національного, так і закордонних ринків.

Варто звернути увагу, що у другій половині 2018 року в Канаді вступають в силу законодавчі зміни, що передбачають зміну підходу у контролі безпечності харчових продуктів. Зокрема, передбачається, що вони будуть засновані на принципі аналізу ризиків, а також на необхідності подальшого отримання імпортерами ліцензії на імпорт підконтрольних вантажів. Українським експортерам вже зараз потрібно звертати увагу на нові канадські заходи превентивного контролю безпечності харчових продуктів.

Реалізація Угоди про вільну торгівлю потребує системної співпраці урядових органів України та Канади, яка зараз активізувалася. За підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій, фінансованого канадським урядом, делегація Держпродспоживслужби в листопаді 2017 року відвідала Канаду та налагодила важливі контакти з місцевими регуляторними органами. Впевнені, що в 2018 році спільними зусиллями ринок Канади стане ближчим для українських експортерів харчової продукції.

Автори:

Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби

Олена Курята,  заступник начальника управління-начальник відділу зовнішніх зв’язків та євроінтеграції Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби

Джерело: Європейська правда

Україна та Канада поглибили співпрацю у сфері стандартизації продукції

Ми маємо ще одну чудову новину! 25 вересня 2018 року ДП «УкрНДНЦ» (державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості») та Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) підписали угоду про співробітництво.

Угода була підписана 25 вересня в рамках Тижня ISO в м. Женева (Швейцарія) і є результатом попередніх домовленостей, досягнутих під час візиту української делегації до Канади у листопаді минулого року. Поїздка української делегації відбувалася за підтримки проекту CUTIS.

Рада стандартів Канади (Standards Council of Canada) є національним органом Канади зі стандартизації та акредитації. Наразі Радою стандартів Канади акредитовано 10 організацій, що розробляють стандарти у Канаді (standard development organizations).

Співпраця між національними органами стандартизації України та Канади сприятиме підтримці реалізації положень Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, адже після підписання угоди і скасування ввізних мит на 98% української продукції при експорті до Канади саме нетарифне регулювання може ускладнювати вихід української продукції з високою доданою вартістю на канадський ринок.

Підписана угода передбачає, inter alia, наступні важливі моменти:

  • обмін інформацією про діяльність щодо розроблення стандартів, включаючи можливі програми та проекти з розроблення стандартів, а також включення стандартів у технічні регламенти в Канаді та Україні;
  • обмін досвідом та найкращою практикою щодо координації діяльності національних технічних комітетів з стандартизації та ведення їхніх секретаріатів;
  • співпрацю у розробленні та прийнятті міжнародних стандартів;
  • обмін на запит інформацією щодо прийняття міжнародних стандартів у Канаді та Україні, включаючи інформацію щодо процесу національного прийняття;
  • галузеву співпрацю в сфері міжнародної стандартизації та вільної торгівлі.

Влітку цього року ДП «УкрНДНЦ» також було підписано меморандум про взаєморозуміння із Канадською асоціацією стандартів (Canadian Standards Association; CSA Group), яка є акредитованим  Радою стандартів Канади неурядовим органом стандартизації та сертифікації.

Нагадаємо, Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) набула чинності 1 серпня 2017 року.

Більше про стандартизацію у Канаді можна почитати тут

Експорт органіки до Канади: що варто знати українським виробникам

Найбільш доцільно  експортувати до Канади органічну перероблену продукцію, при цьому варто звертати увагу на територіальні особливості, національні стандарти та тарифні і нетарифні обмеження.

Канадський ринок органічних товарів є п’ятим за величиною у світі. Його випереджають Китай та Франція. А ще, він і  територіально близький до лідера споживання органіки к світі – США.  Якщо подивитись на вартісний об’єм  канадського органічного ринку, то це 3 млрд євро. Це цікава ринкова можливість.  Що стосується обсягів споживання, то згідно статистики люди які живуть у цих двох країнах витрачають найбільше грошей на органіку на рік. Для ринку США – це 121 євро на рік, Канада трохи менше – 83 євро на людину на рік.

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних товарів у Канаді становив 4,2 млн. САD. При чому органічні харчі та напої  складають основну частину цього ринку – близько 90%. Зокрема, це свіжі овочі та фрукти (40%), напої (13%), молочні продукти, яйця (12%), злаки, макарони, хліб (9%).

Незважаючи на те, що країна є потужним виробником органіки, продукції не вистачає – приміром, станом на 2016 рік було імпортовано 0,2 млн т органічних продуктів, загальною вартістю 637 млн CAD. І це набагато більше, аніж вироблено в середині країни, що означає дефіцит і ринкову можливість для українських виробників.  Звичайно, канадський уряд намагається стимулювати внутрішнє виробництво – у 2017 році у канадській провінції Манітоба та Британська Колумбія стартували значні програми підтримки фермерів, тож із часом розрив між попитом та пропозицію зменшуватиметься. Але саме зараз досить вдалий час аби розпочати експорт на цей ринок.

Досить  цікаво, що Канада стала однією із перших країн, у якій відслідковується органічкий експорт та імпорт. Зокрема, імпорт відслідковується за 65 категоріями у спеціалізованій  системі, а експорт – за 18.

Якщо переглянути статистику імпорту за ТОП-20 позиціями, то можна сказати, що найбільш популярними органічними продуктами є органічна кава, банани, суниця,  зелені салати, томати та томатна паста тощо.

Корисну статистику наводить Канадська торгова асоціація (Canada Organic Trade Association (COTA) щодо типового покупця органічної продукції в Канаді для того, щоб зорієнтувати виробників щодо їх споживача.  Це може бути як чоловік так і жінка (закупами традиційно займаються обидва члени родини), молодого віку – 18-34 роки, міський мешканець, при цьому найбільшу зацікавленність у органічній продукції проявляють мешканці провінцій Британська Колумбія чи Альберта. Хоча ці  провіції і не є найбільш населеними, а Квебек і Онатаріо не слід скидати з рахунків.  Є також кореляція між рівнем достатку, освіченістю та активністю на органічному ринку – люди із більшим заробітком відповідно більше знають про деталі  органічного виробництва і готові за це більше платити. Також родини, що мають дітей, з більшою готовіністю віддають гроші за органічні товари, тому органічна їжа та товари для дітей ж дуже перспективним товаром.

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно також суттєво відрізняється від українського та європейського. Канада має національні органічні стандарти.  Станом на сьогодні галузь керується Канадськими органічними регулюваннями (Canada Organic Regulations), що були прийняті у 2009 році. Більш детальні вимоги щодо виробництва і переліку дозволених речовин наводять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи та стандарти управління, CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин. Проте на сьогодні у Канаді відбувається активна фаза дерегуляції нормативних документів, буквально у червні було опубліковано новий регуляторний акт, який об’єднує більше 10  законодавчих актів і називається «Регулювання про безпечні харчові продукти для канадців», і так само стосується органічних товарів. А перегляд зазначених вище стандартів запланований на 2020 рік.  Тому  для органічних виробників варто тримати руку на пульсі, оскільки ситуація змінюється досить динамічно.  Сертифіковані органічні товари, що продаються в  Канаді, мають використовувати логотип «Canada Organic».

Окрема тема – це санітарне та фітосанітарне регулювання. Якщо  ви використовуєте до продукту приставку «органічний», це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовується низка суворих вимог. Досить цікаво, що вимоги до конкретного харчового товару у Канаді можна прослідкувати за автоматизованою системою посилань Automated Import Reference System (AIRS), яка чимось схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk.

Що стосується погодження окремих санітарних та фітосанітарних норм та сертифікатів, то справа зсунулась з мертвого місця тільки по курятині, для всіх інших категорій підкарантинних товарів  (приміром яловичина, свинина, яйця) проблеми залишаються. Відповідно, якщо бізнес почне проявляти зацікавленість у канадському ринку, то почнеться співпраця щодо узгодження цих сертифікатів між керівними органами. Також продовжується заборона щодо ввезення  до Канади українських круп та пшениці, оскільки під час імпорту у одного із постачальників у збіжжі були знайдені шкідники, і тому відразу було вжито запобіжний захід. Тому тут потрібна додаткова комунікація зі сторони держорганів аби ця заборона була знята.

Що стосується молочної продукції, то тут діє принцип протекціонізму внутрішнього виробника, і на імпортні товари діє високий імпортний тариф. Тому можливості українських виробників, зокрема і органічних, у цьому сегменті обмежені.  З одного  боку може здатися, що із таким переліком обмежень поставляти на цей ринок не варто, проте ті, хто шукають можливості, обов’язково їх знайдуть.  З одного боку Канада далеко, але якщо поставляти приміром перероблені товари, то навіть логістика не стане фінансовим обмеженням. Тим більше, для перероблених товарів є значно нижчі вимоги. Тому логічно порекомендувати саме виробникам органічних продуктів переробки стартувати продажі на цьому ринку.  Найбільшою популярністю користуватимуться соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, кетчупи, рослинні олії та снеки.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Agravery.com

Звертаємо увагу, що проект CUTIS виділяє органічні товари серед інших експортних напрямів, надаючи як консультативну, так і фінансову підтримку українським органічним виробникам. Проект готовий компенсувати 50% затрат підприємства на сертифікацію за канадськими органічними стандартами. Відшкодування буде відбуватися по факту надання копії оплаченого рахунку та звіту сертифікаційного аудиту з позитивним висновком.

За посиланням https://bit.ly/2PtGt9C ви зможете знайти презентацію Зої Павленко, експерта з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, щодо особливостей органічного ринку Канади.  

Звертаємо увагу, що на сайті проекту ви можете скачати онлайн версію посібника по експорту органіки в Канаду, заповнивши невеличку анкету за посиланням https://bit.ly/2ISPmr6

U CAN Export: Поширені запитання та відповіді

Хочете експортувати до Канади, але не знаєте з чого почати? Ми підготували для вас відповіді на основні питання, з якими експортери звертаються до нашого проекту.

Я хотів би долучитися до програми підтримки українського експорту в Канаду U CAN Export? Що потрібно для цього зробити?

Наразі проект CUTIS завершив відбір першої хвилі учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у чотирьох пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів. Заключний етап відбору учасників з сектору ІТ-послуг відбудеться навесні 2018 року.

Відібрані учасники, за підтримки канадських галузевих консультантів, готуються до участі у профільних канадських виставках впродовж 2018 року. Заявники, що не були відібрані, увійшли до складу резерву учасників програми U CAN EXPORT. Вони можуть претендувати на участь у комплексному рівні програми у майбутньому, а також скористатись усіма можливостями її освітньо-консультаційного рівня. Ротація компаній відбуватиметься після завершення співпраці проекту з поточними учасниками програми.

Якщо ваша компанія не брала участь у відборі але має бажання увійти до резерву учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT, заповніть будь ласка коротку заявку за посиланням. Відбір компаній з резерву буде проводитися на конкурсній основі, шляхом заповнення спеціальних опитувальників, інтерв’ю з представниками компаній та відвідування виробництва аплікантів (за потреби).

Після заповнення заявки ваша компанія також буде включена до загальної бази даних експортерів проекту CUTIS, а також зможе отримувати інформаційні та навчальні матеріали, запрошення на тренінги та інші заходи проекту.

Моя компанія не входить до пріоритетних секторів. Що мені робити? Де шукати партнерів і вимоги до експорту?

Не засмучуйтеся;) Спеціально для компаній з усіх інших секторів ми розробили покрововий посібник з експорту до Канади I CAN EXPORT. Він охоплює більшість питань, з якими стикаються експортери, такі як:

  • споживчі уподобання канадців
  • пошук партнерів в Канаді
  • порядок перетину кордону та вимог до документації
  • регуляторні обмеження на канадському ринку
  • логістика, тощо.

Також наразі наш проект розробляє експортний портал з корисною інформацією для українських експортерів.

Радимо підписатися на нашу сторінку в Facebook, де ми постійно публікуємо цікаву інформацію щодо торгівлі з Канадою та анонсуємо всі наші події. Також ви можете долучитися до нашої електронної розсилки.

Я хочу отримати комплексну допомогу для виходу на ринок Канади. До кого мені звернутися?

На жаль, наш проект не має ресурсів, щоб системно допомагати всім підприємствам, які звертаються до нас. Проте є й інші організації, які займаються виведення українських компаній на ринок Канади й вже мають багаторічних досвід в цьому.

Наприклад, ви можете звернутися до Канадсько-української торгової палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce, CUCC), яка  є партнером у реалізації нашого проекту. CUCC вже понад 25 років підтримує розвиток торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною та має офіси у Торонто, Альберті та Україні. Палата організовує бізнес-форуми, торгові місії та конференції в Канаді, сприяє розвитку бізнес-контактів між двома країнами, має партнерство з Урядами Канади та України, а також надає широкий спектр послуг з налагодження контактів та допомоги при експорті в Канаду.

Слідкуйте за CUCC у Facebook

Корисні посилання: Основні торгові виставки в Канаді

Якщо ви маєте можливість особисто приїхати до Канади, вам варто спланувати відвідання, або ще краще — участь у канадській торговій виставці. Це було б одним з найкращих способів познайомитися з потенційними покупцями та оцінити ринок, провівши певні ринкові дослідження того, які товари або послуги пропонуються на ринку, і як можна позиціонувати вашу продукцію в умовах конкуренції.

Торгові виставки — один з найкращих способів встановлення галузевих контактів і пошуку покупців.

Загалом Канада не вважається популярним місцем проведення торгових виставок міжнародного рівня, особливо якщо порівняти з подібними, наприклад, у Німеччині чи США. Однак Канада відома у світі завдяки своїй виставці Асоціації геологорозвідників та девелоперів (Prospectors & Developers Association of Canada) у сфері розвідки родовищ корисних копалин, яка проходить, зазвичай, у березні кожного року в Торонто. Є ще кілька менших, але все ж важливих виставок, які відбуваються щороку. Наприклад, основними виставками у секторі продуктів харчування та напоїв є такі:

  • Salon international de l’alimentation (SIAL) – виробництво/переробка харчових продуктів та спеціалізоване обладнання;
  • Виставка Асоціації маркетингу канадської продукції (Canadian Produce Marketing Association, CPMA) – свіжі продукти харчування;
  • Продовольчі інновації Канади (Grocery Innovations Canada) – свіжі продукти харчування та переробка;
  • Виставка Канадської асоціації здорової їжі (Canadian Health Food Association, або CHFA) – делікатеси, продукти для здорового харчування;
  • Канадська виставка кави та чаю (Canadian Coffee and Tea Show).

Більш повну інформацію про торгові виставки, ви можете зайти за посиланнями нижче:

  • Events in America — eventsinamerica.com (включає інформацію про Канаду);
  • EventsEye — eventseye.com (виставки по всьому світі);
  • Trade Show News Network — tsnn.com (найповніший перелік торговельних шоу у світі).

Завантажуйте покроковий посібник з експорту до Канади I CAN Export

Нижче перелік найбільших торгових виставок у Канаді.

Для виробників сільськогосподарської продукції цікавим також буде список торгових виставок у різних провінціях Канади.

Як відомо, торгові виставки загалом вважаються дорогими заходами через вартість обладнання, облаштування та технічні вимоги. Не відкладайте прийняття рішень, оскільки ваші витрати можуть суттєво збільшитися. Для прикладу, порівняйте ціни за оренду виставкового майданчика на виставці SIAL 2017 у Торонто. Наприклад, місце площею 10х10 футів  [100 квадратних футів] коштувало від 2 975 канадських доларів до листопада 2016 року, та вже до 3 400 канадських доларів після листопада 2016 року. Майданчик у 100 квадратних футів — найменший за розміром, що пропонується окремим компаніям-учасникам.

Слід мати на увазі, що в разі, якщо ви бажаєте відправити на виставку харчову або рослинну продукцію, вона має відповідати регуляторним вимогам Канади, оскільки імпорт їжі та продуктів садівництва до Канади підлягає суворому контролю. Ознайомтесь з більш детальною інформацією про ці вимоги на сайті Агентства з контролю за продуктами харчування (CFIA). Також скористайтеся Автоматизованою довідковою системою з питань імпорту (Automatic Import Reference System, AIRS), щоб ознайомитися з вимогами стосовно вашої продукції (серед варіантів цільового призначення («End Use») оберіть «Show or Exhibition»).

Лайфхаки для успішних перемовин з партнером в Канаді

У Канаді саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товар, який стоїть на його полицях. Тому, працюючи з канадцями, українським компаніям необхідно суворо дотримуватися регуляторних і сертифікаційних вимог.

Не можна, а must have

Щоб потрапити на полиці супермаркетів букви закону потрібно дотримуватися на 101%, у канадців з цим дуже суворо. Автоматизована система Automated Import Reference System (AIRS) може допомогти дізнатися все регуляторні вимоги по продуктах харчування. Для цього необхідно ввести код або назва товару й сайт згенерує список вимог.

Якщо ж підприємець має намір поставляти в Канаду непродовольчі товари, доведеться вивчати секторальне законодавство. Адже одного магічного порталу з усією інформацією не існує.

Також в Канаді для експортерів продуктів харчування діє ряд “добровільно-примусових” сертифікатів. На цьому ринку саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товари, які стоять на його полицях.

В силу цього продавець зацікавлений, щоб товар був не просто хорошим, а найкращим – повністю сертифікованим і безпечним.

Тому експортерам радимо вже зараз починати знайомитися з сертифікацією GFSI, яка включає наступні сертифікати: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. Це сертифікати, які зроблять ваш товар в рази більш привабливим для представника торгових мереж. Складно, але потрібно.

Крім того, великі канадські мережі супермаркетів часто вимагають від своїх постачальників пройти аудит корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) ще до початку поставок продукції. Канадці – відомі “моральні покупці”. Канадський бізнес віддає перевагу постачальникам, які не порушують трудові, гендерні права або права людини. Проте багато українських компаній в рамках КСВ рідко можуть похвалитися чимось більшим, ніж благодійні акції та формальні політики.

Зустрітися, поговорити, перемогти

Як правило канадські компанії планують зустрічі далеко заздалегідь і “не приймають” в незручний для них час, навіть якщо вам терміново і потрібно “лише п’ять хвилин”. Ніяких відмін і форс-мажорів, якщо не хочете впасти в очах партнера.

З практичного досвіду: на організацію однієї зустрічі для українських виробників продуктів харчування з однією мережею супермаркетів Канади потрібно було 5 місяців. Розклад канадської сторони заповнений на місяці вперед.

Перша зустріч в 99% випадках проходить тільки вживу, ніяких Skype або телеконференцій. Якщо хочете результату, доведеться їхати в Канаду. Сама зустріч проходить швидко й інтенсивно. З собою обов’язково потрібно мати зразки продукту. Швидше за все імпортер буде питати вас про можливість змінити продукцію: дизайн упаковки, маркування, смакову лінійку, регулярність поставок.

Перша зустріч може тривати від 7 до 30 хвилин. Первинний контакт – це індикатор інтересу. Якщо компанії вдасться зацікавити канадців, їх фахівці з питань якості і безпеки повинні будуть детально вивчити зразки продукту.

Після зустрічі є два можливих варіанти розвитку подій. У негативному для української компанії випадку, про рішення канадців вона дізнається протягом місяця-півтора, а в позитивному, ймовірно, доведеться почекати близько року.

Перший сценарій: продукцію протестували, і вона не відрізняється від продукції існуючого постачальника. Це означає, що немає сенсу продовжувати переговори. Лист з таким рішенням приходить, як правило, через 1-1,5 місяця після зустрічі. Відповідь зазвичай прямолінійний: “Спасибі, але компанія вирішила продовжити контракт з існуючим постачальником”.

Другий сценарій: партнеру сподобалася ваша продукція, але це лише початок подальшої роботи. Процес роботи з компанією-постачальником у різних імпортерів продуктів харчування в Канаді займає від 2 місяців до 1 року з моменту обговорення та переговорів до першої поставки вашої продукції на полиці супермаркету або на склад.

Як тільки імпортер підтверджує свої наміри, вас заносять у внутрішню систему, створюють окремий проект з прикріпленим менеджером. Далі крок за кроком в листуванні, по телефону і по Skype обговорюються питання ціни, асортименту, упаковки, дизайну, обсягів поставок.

Крім того, обов’язково створюється графік надання документів необхідних для старту. Наприклад, майбутній постачальник надає страховий договір перед третіми особами, договір страхування товару, підтвердження відповідності продукту канадським органічним стандартам.

Складання і узгодження всіх цих документів і договорів вимагають часу і фінансових витрат. Але це частина процесу і зайти на полиці супермаркету можна тільки при успішному проходженні кожного етапу.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua 

Як українській продукції потрапити до канадських супермаркетів?

Щоб потрапити на полиці магазинів Канади українським виробникам продуктів харчування доведеться пройти довгий і тернистий шлях. Це як пробігти марафон. До нього готуєшся, тренуєшся і робиш спроби поетапно: спочатку 10 км, потім напівмарафон. І тільки після цього вже є передумови, щоб пробувати бігти всю дистанцію. Якщо все ще вистачить сил, бажання та розуміння мети.

Давайте розберемо основні етапи марафону через Атлантику й перепони на шляху до канадських торгових мереж. Почнемо з питань “що продавати?” і “кому?”.

Вивчення попиту і купівельних переваг на вашу продукцію в Канаді

Потенційних покупців в Канаді багато (більше 35 млн), і вони дуже різні. Канада – мультикультурна країна, більше 20% населення якої народилася поза Канадою. Відповідно звичаї й смаки канадських клієнтів і партнерів різноманітні. Я б рекомендувала почати домашню роботу з пошуку інформації на наступних ресурсах:

  • Canadian Importer Database: містить переліки підприємств, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою по продукції, містах, країні походження.
  • Canadian Company Capabilities Directory містить більш повну інформацію про компанії. Цей ресурс дає також можливість пошуку по галузях. База даних містить переважно інформацію щодо канадських виробників, але іноді в неї включають і дистриб’юторів.
  • Trade Data Online (онлайн база даних про торгівлю) – також зручний ресурс для отримання інформації про імпорт в Канаду товарів в цілому й в розрізі країн.

Частину інформації з вищезгаданих джерел можна отримати безкоштовно.

Джерело зображення: Flickr

Вивчати попит і дивитися на товари конкурентів найбільш ефективно на місці, тобто в Канаді, залучаючи людей, наприклад, з діаспори. І важливо, щоб у компанії була можливість інвестувати в таке дослідження. Розглянемо кілька можливих сценаріїв аналізу ринку.

Самостійний. Ви як виробник приїжджаєте в Канаду і, склавши план відвідування тих чи інших супермаркетів, магазинів і точок продажів, вивчаєте продукцію вашої групи: ціни та асортимент. Метод працює і дає розуміння того, де і як може бути представлена ​​продукція. Крім того, (приклад з життя) при сильному інтересі й наполегливості можна отримати контакт людини, яка займається закупівлями в потрібному для вашої продукції магазині або супермаркеті.

Агентства або агент. З одного боку, виглядає дуже просто: потрібно зробити замовлення на дослідження агентству й через обумовлений проміжок часу отримати звіт. Але, з іншого боку, агентство – не виробник, воно не буде проявляти більше ентузіазму, ніж зазначено в договорі. У вашого агента будуть свої погляди на потенціал вашої продукції. Серед агентів можна зустріти представників української діаспори, які давно живуть в Канаді. Часто у них є розуміння специфіки українських виробників, вимог ринку й попиту з боку канадців. Однак я не рекомендую слідувати існуючій думці “з земляками простіше домовитися” – це не завжди виправдано. Земляки, які проживають в Канаді, в першу чергу захищають свої бізнес інтереси, а не національність.

Організації. Їх відмінність від агентства в тому, що крім вивчення попиту й надання вам інформації, організації можуть запропонувати додаткові послуги для “постійного просування” вашої компанії в Канаді: участь у виставках, навчальних турах і т. д. Зазвичай вартість членства в таких організаціях не висока , але швидкого ефекту і “швидкої допомоги” ви не отримаєте. На просування потрібен час й сприйняття ринком Канади.

Гравці на продуктовому ринку Канади – хто вони і як працюють

Супермаркети – основні гравці, через полиці яких проходить 64% продуктів харчування. Супермаркет – це повнофункціональний продуктовий магазин самообслуговування з річним обсягом продажів 2 млн канадських доларів або більше.

У Канаді роздрібні продажі супермаркетів і інших продуктових магазинів в 2015 році склали приблизно 79 мільярдів канадських доларів.

У топ-5 супермаркетів Канади згідно з річним оборотом входять: Loblaw Cos. Ltd., Sobeys Inc., Metro Inc., Costco Canada Inc. і Walmart Canada Corp.

Вибір і покупка продуктів харчування канадським покупцям в супермаркетах ґрунтується на таких критеріях в порядку важливості: ціна, смак/свіжість, якість, калорійність/користь для здоров’я, безпека.

Деякі мережі супермаркетів мають кілька брендів продуктових магазинів в залежності від цінової політики й таким чином привертають покупців здійснювати більше покупок. 33% канадських покупців обирають спеціалізовані магазини за принципом більш низьких цін.

Перемога в секторі етнічних покупців залишається важливим пріоритетом зростання для мереж супермаркетів в Канаді. Це може означати для українського виробника те, що інтерес до певних груп продуктів харчування можуть викликати самі представники етнічних груп (наприклад, українська або арабська діаспора). Вивчивши такі пріоритети заздалегідь, можна пропонувати конкретні товари тим, хто їх потребує.

Типовий дистриб’ютор в Канаді працює з мережами супермаркетів і невеликими магазинами. Зазвичай у нього є свої склади в різних провінціях Канади для швидких поставок в різні магазини по всій Канаді. Часто один дистриб’ютор може працювати одночасно на ринках Канади і США, що може бути дуже корисним для розширення географії продажів за океаном.

У дистриб’ютора може бути своя окрема мережа невеликих етнічних магазинів під одним брендом. Він також може запропонувати вам постачати продукцію під private label.

Для українських експортерів важливо, що дистриб’ютори часто цікавляться продуктами харчування, які відповідають смакам етнічних груп клієнтів. Вони шукають продукт з упаковкою та рецептурою, які нагадають споживачам про їх переваги.

Джерело зображення: Flickr

З іншого боку, не варто надто звужувати свою пропозицію.

Партнер не зацікавлений в вузько спеціалізованої продукції (наприклад, “безглютенові снеки”), він дивиться в бік популярної серед канадських покупців продукції: від кондитерських виробів до спецій.

Плюс роботи з дистриб’ютором – потенційна швидкість угоди, що дуже важливо при виході на ринок Канади. Якщо ваш товар відповідає вимогам партнера по ціні, якості, упаковки і маркування, дистриб’ютор може завезти товар в мережі супермаркетів протягом 2 місяців.

Чого чекають дистриб’ютори в Канаді від потенційного постачальника? По-перше, пропозиції з вашими топовими позиціями – best sellers. По-друге, список продукції з описом, можливість зміни упаковки під вимоги і/або смаки споживачів, рекомендації від серйозних партнерів. Крім того, необхідно надати прайс-лист, можливий графік поставок, а також уточнити наявність сертифікатів.

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Delo.ua