Теги: експорт
Нестандартна Канада: як подолати бар’єри та взяти максимум від зони вільної торгівлі

Вже скоро півроку, як між Україною та Канадою діє режим вільної торгівлі. Як зробити цей режим максимально вигідним для українських експортерів?

Адже не секрет, що після скасування тарифних бар’єрів на перший план виходять саме нетарифні вимоги, подолати які іноді доволі важко. А відповідно, ключовим питанням стає відповідність української продукції регуляторним вимогам канадського ринку.

Відомо, що вимоги до товарів, як правило, оформлюються у вигляді стандартів та технічних регламентів. Перші – добровільні, другі є обов’язковими для дотримання. Проте у Канаді такого чіткого поділу ви не знайдете.

Стандарти у Канаді можна умовно поділити на:

  1. стандарти, розроблені органами стандартизації;
  2. національні стандарти;
  3. “обов’язкові” стандарти. Так, не дивуйтесь, саме обов’язкові стандарти.

Тепер про все це детальніше. У Канаді право розробляти стандарти мають дев’ять організацій, які мають акредитацію Ради зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Джерело: Standards Council of Canada

Важливо, що Рада зі стандартизації Канади не розробляє стандарти. Вона акредитує організації зі стандартизації та органи з оцінки відповідності. Проте цей орган має право затверджувати стандарти як національні стандарти Канади (які при цьому залишаються добровільними). Таких стандартів наразі близько 3 тисяч.

Організації зі стандартизації в Канаді конкурують між собою, проте мають певну спеціалізацію.

Так, наприклад, Canadian General Standards Board (CGSB) традиційно спеціалізується на розробці стандартів для державних закупівель, органічної продукції, офісного обладнання, вогнестійкості текстильних виробів тощо. Саме CGSB розробив стандарт для державного прапора Канади.

Ця організація, до речі, існує із 1934 року, працює на принципах самоокупності та не отримує державного фінансування.

Що важливо, наразі це єдина із дев’яти організацій зі стандартизації Канади, стандарти якої можна отримати безкоштовно.

Canadian Standartization Association (CSA Group) – інша потужна організація зі стандартизації Канади, яка спеціалізується на таких товарах, як електроприлади, будівельні матеріали, транспортні засоби тощо. Наприклад, авторству CSA належить Електричний Кодекс Канади (Canadian Electrical Code) – це збірна назва для стандартів, що встановлюють вимоги до підземних і наземних розподільних мереж, вуличного освітлення, побутових приладів тощо.”

Обов’язковими стандарти стають тоді, коли на них є посилання у регуляторних актах Канади (Regulations).

Регуляторні акти Канади дещо схожі за своєю природою на підзаконні акти в Україні – вони деталізують та доповнюють положення законів (в Канаді – Acts). Так, наприклад, на додаток до Закону про безпеку споживчих товарів (Consumer Product Safety Act) було прийнято біля 35 регуляторних актів.

Державні органи Канади все більше використовують стандарти при розробці регуляторних актів – стандарти (або їхні частини) інкорпоруються у регуляторні акти і стають обов’язковими.

За останніми підрахунками, у регуляторних актах на федеральному рівні є посилання на приблизно 1000 стандартів. Ще на сотні стандартів є посилання у регуляторних актах на рівні провінцій.

Щодо органів з оцінки відповідності, то їх у Канаді понад 400. Вони також акредитуються Радою зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Що це означає для українського експортера на практиці?

Ключове питання: як з’ясувати, які вимоги висуваються саме до вашого товару? Найкращий спосіб – це контактувати з регулятором у Канаді. Не повірите, але ця рекомендація пролунала з вуст самих регуляторних органів у Канаді. І наш досвід показує, що такі запити сприймаються серйозно і відповідь надсилається протягом одного-двох тижнів (залежно від складності запиту).

Наприклад, медичне обладнання, іграшки, пестициди, лікарські препарати, радіаційне обладнання знаходяться у сфері управління Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Телекомунікаційним обладнанням займається Міністерство інновацій, науки та економічного розвитку Канади (Innovation, Science and Economic Development Canada), транспортними засобами та шинами – Міністерство транспорту Канади (Transport Canada).

Додатково необхідно звертати увагу на вимоги на рівні провінцій, які можуть відрізнятись від загальних вимог на федеральному рівні.

Наприклад, вимоги до електроприладів містяться у Canadian Electrical Code, що був розроблений CSA та прийнятий на федеральному та провінційних рівнях (у десяти провінціях та трьох територіях Канади). Проте у провінції Онтаріо діють додаткові вимоги (так звані deviations), викладені в Ontario Electrical Safety Code.

Враховуючи існування Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, багато виробників розглядають Канаду як хаб для експорту в Північну Америку або як початкову точку для експорту в США. З точки зору технічного регулювання, цей підхід може бути цілком виправданим, оскільки багато стандартів США та Канади є гармонізованими або розробленими спільно.

Так, CSA має американську акредитацію (акредитоване American National Standards Institute), а AHRI (Air-Conditioning, Heating and Refrigeration Institute) – американська асоціація виробників засобів опалення, кондиціювання та охолодження – акредитована Радою зі стандартизації Канади.

Насамкінець, варто згадати відому фразу про те, що хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини.

Причин боятися канадських стандартів можна знайти багато, проте можливостей експортувати до Канади існує набагато більше. Тож сміливо звертайтеся до канадських регуляторних органів, приводьте свій продукт у відповідність до канадських стандартів та розширюйте горизонти свого бізнесу.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда

U CAN Export: Поширені запитання та відповіді

Хочете експортувати до Канади, але не знаєте з чого почати? Ми підготували для вас відповіді на основні питання, з якими експортери звертаються до нашого проекту.

Я хотів би долучитися до програми підтримки українського експорту в Канаду U CAN Export? Що потрібно для цього зробити?

Наразі проект CUTIS завершив відбір першої хвилі учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у чотирьох пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів. Заключний етап відбору учасників з сектору ІТ-послуг відбудеться навесні 2018 року.

Відібрані учасники, за підтримки канадських галузевих консультантів, готуються до участі у профільних канадських виставках впродовж 2018 року. Заявники, що не були відібрані, увійшли до складу резерву учасників програми U CAN EXPORT. Вони можуть претендувати на участь у комплексному рівні програми у майбутньому, а також скористатись усіма можливостями її освітньо-консультаційного рівня. Ротація компаній відбуватиметься після завершення співпраці проекту з поточними учасниками програми.

Якщо ваша компанія не брала участь у відборі але має бажання увійти до резерву учасників програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT, заповніть будь ласка коротку заявку за посиланням. Відбір компаній з резерву буде проводитися на конкурсній основі, шляхом заповнення спеціальних опитувальників, інтерв’ю з представниками компаній та відвідування виробництва аплікантів (за потреби).

Після заповнення заявки ваша компанія також буде включена до загальної бази даних експортерів проекту CUTIS, а також зможе отримувати інформаційні та навчальні матеріали, запрошення на тренінги та інші заходи проекту.

Моя компанія не входить до пріоритетних секторів. Що мені робити? Де шукати партнерів і вимоги до експорту?

Не засмучуйтеся;) Спеціально для компаній з усіх інших секторів ми розробили покрововий посібник з експорту до Канади I CAN EXPORT. Він охоплює більшість питань, з якими стикаються експортери, такі як:

  • споживчі уподобання канадців
  • пошук партнерів в Канаді
  • порядок перетину кордону та вимог до документації
  • регуляторні обмеження на канадському ринку
  • логістика, тощо.

Також наразі наш проект розробляє експортний портал з корисною інформацією для українських експортерів.

Радимо підписатися на нашу сторінку в Facebook, де ми постійно публікуємо цікаву інформацію щодо торгівлі з Канадою та анонсуємо всі наші події. Також ви можете долучитися до нашої електронної розсилки.

Я хочу отримати комплексну допомогу для виходу на ринок Канади. До кого мені звернутися?

На жаль, наш проект не має ресурсів, щоб системно допомагати всім підприємствам, які звертаються до нас. Проте є й інші організації, які займаються виведення українських компаній на ринок Канади й вже мають багаторічних досвід в цьому.

Наприклад, ви можете звернутися до Канадсько-української торгової палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce, CUCC), яка  є партнером у реалізації нашого проекту. CUCC вже понад 25 років підтримує розвиток торгівлі та інвестицій між Канадою та Україною та має офіси у Торонто, Альберті та Україні. Палата організовує бізнес-форуми, торгові місії та конференції в Канаді, сприяє розвитку бізнес-контактів між двома країнами, має партнерство з Урядами Канади та України, а також надає широкий спектр послуг з налагодження контактів та допомоги при експорті в Канаду.

Слідкуйте за CUCC у Facebook

Eкo => Економія. Економічні аспекти заходів з охорони довкілля

Впродовж всього періоду промислового розвитку питання стану навколишнього середовища могло бути описане як “трагедія спільного” (“tragedy of the commons”). Ця проблема полягає у тому, що вільний доступ до ресурсу може повністю його знищити через надмірне використання, оскільки його споживачі отримують прибуток, а проблеми, пов’язані із перевикористанням, лягають на плечі всього суспільства.

Допоки питання стану довкілля не було ключовим для якості життя, громадські ініціативи та відповідні інженерні рішення залишалися у ранзі «плачучої екології» та у значному масштабі не сприймалися серйозно.

Насьогодні ми бачимо, що поступово потреба суспільства у належному стані компонентів довкілля як продукту належної якості трансформується у державні політики, визначаючи нову реальність для всіх.

Тому тепер, як для бізнесу так і населення, питання охорони довкілля вже не є просто вираженням співчуття птахам, китам і т.д. Ця історія вже про гроші і економічний розвиток. І чим більше Україна буде інтегруватися у світову спільноту, тим більш очевидними ці стимули мають бути для всіх гравців.

“Екологічні проблеми, такі як неконтрольоване використання чи забруднення природних ресурсів, виникають тому, що ці ресурси лишаються поза ринковими механізмами та правом власності, добровільним обміном і верховенством права”.

The Washington Post, 2017

Переваги для бізнесу

Зазвичай розмови довкола «охорони довкілля» та «сталого розвитку» апелюють до совісті, відповідальності та, на думку бізнесу, спричиняють їм додаткові турботи і непотрібні витрати. Але віднедавна чути все більше думок стосовно прибутковості у цій галузі. Тож які конкретні фінансові переваги може отримати бізнес від заходів з охорони довкілля?

Попереджені фінансові втрати

Менше споживання енергії та ресурсів запобігає фінансовим втратам. Це робить бізнес більш стійким до коливань цін на сировину й енергоносії.

Дотримання законодавчо допустимих показників впливу на довкілля на виробничих потужностях убезпечує від відповідних санкцій зі сторони державних контролюючих органів.

Думайте наперед: з огляду на вичерпність ресурсів, у світі спостерігається тенденція до їх подорожчання.

“Переміщення податкового навантаження із працевлаштування на використання ресурсів та забруднення довкілля допоможе підвищити ефективність ресурсокористування та вирішити проблему зайнятості населення”.

European Environment Agency, 2017

Економічні вигоди

Через поширення тренду “етичного споживання” на ринках розвинених країн, продаж товарів вироблених із використанням ощадливих до довкілля технологій дає можливість заробляти більше на преміальних цінах.

“Об’єм світового ринку органічної продукції у 2015 році сягнув 81.6 мільярдів доларів із найбільшими обсягами продажів у Північній Америці та Європі”.

Organic Monitor, 2017

Мінімізовані нефінансові ризики

“Все пов’язано зі всім” – говорить один із законів екології Коммонера.

Стан довкілля та ощадливі виробничі практики є визначальними для доброї якості комерційних товарів. Це є важливим для:

  • уникнення штрафів, конфіскацій та вилучень комерційних продуктів із ринку;
  • попередження санкцій через порушення умов поставки товарів.

Із доброю репутацією щодо природокористування бізнес може отримувати вигоди від довготривалих і довірливих стосунків з партнерами, клієнтами, місцевим населенням та контролюючими органами.

“Мільйони яєць вилучені з полиць у Європі через загрозу їх токсичності”.

The Guardian, 03.08.2017

Більша привабливість для інвесторів

Заходи з охорони довкілля дозволять компанії вийти на фондові біржі та привабити іноземних інвесторів. Це тому, що все більше фондових бірж роблять публічні заяви про зобов’язання сприяти сталості своїх ринків.

“Очікування ринку швидко змінюються і все більше фонових бірж розглядають звіти зі сталого розвитку як необхідні та неминучі”.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD), 2016

Стійкість до майбутніх змін у державному регулюванні

Впровадження системи торгівлі викидами парникових газів є одним із зобов’язань України в рамках виконання угоди про Асоціацію з ЄС та Паризької угоди. Зарані впроваджуючи технічні та управлінські заходи з охорони довкілля, бізнес із відповідних секторів буде підготовлений до цих регуляторних змін та зможе заробити на продажі залишків квот викидів парникових газів.

Нові можливості для бізнесу

Захист навколишнього середовища це також про пріоритети у споживанні. Екологічні критерії все частіше включаються у технічні специфікації державних та корпоративних закупівель.

Використовуючи найкращі практики з охорони довкілля та відповідне екологічне маркування, бізнес зможе відповідати вимогам «зелених закупівель», а, отже, покращити свої ринкові можливості.

IKEA прагне, щоб до 2020 року 100% її виробів з деревини, паперу та картону походило з більш сталих джерел (сертифіковані FSC чи повторно перероблені).

IKEA 2015 Sustainability Report

Для постачальників IKEA це зобов’язання робить практики сталого виробництва не добровільними, а обов’язковими

Козир для розвитку бізнесу

Міжнародні фінансові інституції: Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), Європейський інвестиційний банк (EIB) – вимагають, щоб позичальники дотримувалися природоохоронного законодавства та їх внутрішніх екологічних стандартів.

Відповідаючи цій вимозі, компанії мають кращий доступ до фінансування, що є одним з найбільш проблемних питань для українського бізнесу.

«Сталість наших інвестицій є такою ж серйозною передумовою, як їх фінансова привабливість. Тому до всіх інвестиційних проектів EIB застосовуються 10 екологічних та соціальних стандартів».

European Investment Bank

Переваги для держави

За однією з теорій, держава – це суспільний договір, згідно з яким люди відмовляються від частини своїх свобод в обмін на захист їх прав. Стаття 50 Конституції України твердить:

“Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди”.

Якість навколишнього середовища не щось дане як належне, а є «продуктом», що потребує належного кондиціонування. Тому прерогативою державних службовців є затвердження відповідних стратегій і політик для уможливлення гарантування конституційних прав громадян.

Замість того, щоб бути гальмом для економічної діяльності, прийняття належних політик в галузі природокористування може стати основою для «зеленого росту»: економічного розвитку, який гарантує, що природні активи зберігають здатність бути джерелом ресурсів та екологічних послуг, на яких базується наш добробут. Тож яким чином це може бути економічно вигідно?

Рух до більш збалансованого державного бюджету

 

Досягнення стратегічних цілей економічного та соціального розвитку

“Експортна стратегія України. Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2018”, визначає туристичну галузь як одну з найбільш перспективних та таких, що має потенціал стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу і підприємництва. Очевидно, що без належної якості компонентів навколишнього середовища, цей потенціал лишиться тільки на папері і не зможе бути реалізований.

Перехід до стійкої економіки

Попередні десятиліття неефективної експлуатації природніх ресурсів призвели до вичерпання їх запасів по всьому світу. Очікується, що у подальшому ціна на них буде зростати. Більша ефективність використання матеріальних та енергетичних ресурсів підвищує стійкість до їх майбутнього дефіциту та коливання цін. Пов’язані з цим стимули до інновацій та підприємництва сприятимуть переходу до більш ефективної – інноваційної економіки (innovation-driven).

Посилення національної безпеки

Більш ефективне використання ресурсів, локальне виробництво енергії з відновлюваних джерел запобігає залежності країни від  імпортних поставок та можливого відповідного соціально-політичного тиску і маніпуляцій.

Посилення економічних взаємозв’язків між регіонами

Нові бізнес можливості у сфері «зеленої економіки» мають значний потенціал сприяти економічному розвитку депресивних регіонів України та поліпшенню соціальної інтеграції. Це якнайкраще узгоджується із поточною реформою децентралізації в Україні.

Вирівнювання торгового балансу → кращі макроекономічні показники

  • зменшення імпорту через оптимізоване використання ресурсів та рециклінг (re-cycling) відходів, енергозбереження та локальне виробництво енергії з відновлюваних джерел;
  • стимулювання експорту, особливо у сфері екоіндустрій: устаткування для виробництва енергії з відновлюваних джерел та сама вироблена таким чином енергія, засоби для очисти газопилових потоків та стічних вод, технологічні лінії для переробки та утилізації відходів, органічні сільськогосподарські товари, та ін.).

Покращення репутації на міжнародній арені

Екологічні проблеми не мають кордонів та не стосуються тільки якоїсь окремої країни. Наявність належної природоохоронної політики дозволить попередити можливі міжнародні екологічні спори та забезпечить кращі перспективи міжнародного співробітництва. Це особливо важливо у світлі процесу європейської інтеграції України.

Переваги для населення

Чи не турбує вас те, що бізнес заробляє гроші на ваш збиток? Підприємства використовують природні ресурси, що належать вам за Конституцією, забруднюють повітря і воду, продукують сміття. А ви маєте платити комфортом, здоров’ям та тривалістю життя. Відносно цього, заходи з охорони довкілля можуть обмежити деякі з перелічених збитків.

Підвищення тривалості та якості життя

Україні має найгірші показники щодо людської смертності через забрудненням повітря: тут 120 із 100,000 смертей спричинені незадовільною якістю атмосферного повітря.

WHO global rating, 2016

Можливості працевлаштування у сфері «зелених технологій»

Вже ухвалені та майбутні екологічні політики трансформують модель зайнятості населення: вірогідно, що деякі професії зникнуть, в той час, як інші види діяльності тільки з’являться.

“Перехід до «зеленої економіки» може генерувати 15-60 мільйонів додаткових робочих місць по всьому світу впродовж двох наступних десятиліть та допомогти побороти бідність мільйонам працівників, якщо будуть впроваджені правильні політики”.

Міжнародна Організація Праці (МОП), 2012

Кращий захист від природних катастроф

Природні катастрофи спричинюють фінансові збитки, шкоду здоров’ю та загрозу життю. Належне управління природокористуванням зменшує ризики таких втрат.

Бідні люди у країнах, що розвиваються, більш залежні від сільського господарства та доходів базованих на природних ресурсах, чутливі до природних катастроф і росту цін на продукти харчування, які зміни клімату можуть інтенсифікувати.

Світовий Банк, 2016

Вільний доступ до якісних місцевих рекреаційних ресурсів

Стикаючись із незадовільною якістю місцевих рекреаційних ресурсів, населення має витрачати додаткові кошти на поїздки до віддалених місць (інші регіони України, зарубіжжя).

Із наявними належними природоохоронними політиками та заходами, громадяни матимуть змогу використовувати своє конституційне право на природні ресурси та уникати додаткових транспортних витрат.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Близький ринок далекої Канади: вільна торгівля та її можливості для українських експортерів

Перший день останнього місяця літа ознаменував довгоочікуваний початок вільної торгівлі між Україною та Канадою. Нарешті після завершення ратифікаційних процедур Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) набула чинності.

Тож давайте сьогодні поглянемо на угоду під практичним кутом та проаналізуємо:

  • як працювати з угодою та правильно розуміти значення перехідних категорій у тарифних графіках України та Канади;
  • як підтвердити походження товару;
  • як проаналізувати регуляторні вимоги до вашого товару.

Канадський ринок різноманітний та доволі неоднорідний, тому насамкінець статті пропонуємо вам цікаві факти, які допоможуть зорієнтуватися під час пошуку ніші для свого товару на полицях Канади.

 

Перехідні категорії у тарифних графіках Канади та України

Українських виробників, як правило, цікавлять дві речі:

  • чи стане нульовим ввізне мито при експорті до Канади;
  • як зміниться ввізне мито при імпорті в Україну.

Якщо ви будете самостійно вивчати угоду, щоб знайти відповіді на ці питання, зверніть увагу на перехідні категорії в тарифних графіках України та Канади.

У тарифному графіку Канади містяться ті товари, на які з моменту вступу угоди в силу ставка ввізного мита не дорівнюватиме «0» (це лише 2% товарів). Тобто, якщо вашого товару немає у тарифному графіку Канади, це означає, що з 01.08.2017 року на ваш товар діє «0» ставка ввізного мита. Тому у тарифному графіку Канади є лише дві перехідні категорії: «7» та «Е».

Перехідна категорія «7» стосується деяких автомобілів та означає, що починаючи з 8 року дії угоди (а це за нашими підрахунками 2024 рік), ввізне мито буде дорівнювати нулю, і вже з 01.08.2017 ставка ввізного мита буде поступово зменшуватись у вісім рівних етапів. Візьмемо для прикладу «неземноводні всюдиходи вагою менш ніж 227,3 кг, що мають менш ніж шість коліс і призначені для перевезення тільки одного пасажира» (8703.21.10), для яких базова ставка ввізного мита становить 6,1%, а перехідна категорія – «7». Порядок поступового зменшення ввізних мит зображений на графіку.

Врахуйте також, що перший рік дії угоди – це 01.08.2017 – 31.12.2017. Тобто другий рік дії угоди і наступний етап лібералізації ввізних мит почнеться вже з 01.01.2018 (і триватиме до 31.12.2018).

Товари з перехідною категорією «Е» у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Тобто це означає, що на ці товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному Тарифі Канади).

У випадку Канади під категорію «Е» потрапили товари, що підпадають під дію глобальних тарифних квот Канади. Це в основному деякі зернові та м’ясо-молочна продукція. Суть тарифної квоти полягає в тому, що в межах тарифної квоти діє нульова чи дуже низька ставка ввізного мита, а коли квота вичерпується – починає застосовуватись більш висока ставка ввізного мита (згідно з угодою – ставка у режимі найбільшого сприяння).

Варто відзначити, що тарифні квоти Канади глобальні та поширюються не лише на Україну, а й на всі інші країни світу. Канада зарезервувала право встановлювати тарифні квоти, коли стала членом Світової Організації Торгівлі (СОТ). Ці квоти доступні для всіх експортерів усіх країн, що є членами СОТ. В залежності від товару тарифні квоти адмініструються за двома принципами:

  • «першим прийшов – першим отримав» (контроль за дотриманням цього принципу здійснює Агентство прикордонної служби Канади, CBSA);
  • шляхом попереднього розподілу тарифних квот Міністерством міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) на основі заявок.

При цьому в обох випадках тарифну квоту отримує імпортер у Канаді. Списки «власників» тарифних квот можна знайти на сайті Міністерства міжнародних справ Канади. Наприклад, за цим посиланням ви можете побачити списки компаній, що отримали тарифну квоту на сир у 2017 році.

У тарифному графіку України перехідних категорій набагато більше. Це, зокрема, пояснюється тим, що Україна зуміла відстояти асиметричний характер угоди, тому вже з 01.08.2017 року Україна лібералізує ввізне мито близько на 80% товарів канадського походження (тоді як Канада забезпечить вільний доступ на ринок для 98% українських товарів). Тому з моменту вступу угоди в силу за нульовою ставкою ввізного мита будуть ввозитись товари із перехідною категорією «0» у тарифному графіку України. Доля товарів з перехідними категоріями «1», «3», «5», «7» вказана у таблиці нижче.

Для товарів з перехідними категоріями «5А», «5B», «5С», «7А», «7В» ставка ввізного мита лібералізується лише частково. Візьмемо заради прикладу наступний товар: 1517 90 91 00 – олії нелеткі, рідкі, змішані; базова ставка – 15%, перехідна категорія 5В. Ставка ввізного мита буде лібералізуватись наступним чином (як ми бачимо, ставка зменшиться на всього 4,5% за 6 років):

Під перехідну категорію «Е» (виключення з дії Угоди) в тарифному графіку України потрапив цукор.

 

Правила походження та підтвердження походження

Як і будь-яка угода про вільну торгівлю, CUFTA містить положення про визначення походження товарів. Так, правила походження визначають, яким українським товарам надається преференційний доступ на канадський ринок в рамках CUFTA, а яким – ні (й навпаки).

Відповідно до угоди товар вважається таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме, якщо він:

  • повністю вироблений в Україні;
  • вироблений виключно з матеріалів, що походять з України;
  • підданий достатній переробці в Україні.

Найскладнішими, звісно, є правила достатньої переробки, що вимагають

  • зміну тарифної класифікації або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції або
  • висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод.

Тому експортерам варто детально ознайомитись із правилами визначення походження, що містяться у Главі 3 та Додатку 3-А до угоди.

Документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження (приклад міститься у Додатку 3-В до угоди). Тобто експортер сам вказує інформацію про походження на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів. Отже, для підтвердження походження товарів українським експортерам не потрібні жодні сертифікати/відмітки митних органів, що зумовить скорочення витрат та часу на митне оформлення товарів.

 

Де знайти регуляторні вимоги щодо вашого товару?

Канада – розвинена країна, яка висуває доволі високі вимоги до безпечності та якості товарів. Щоб такі вимоги не перетворились на нетарифні бар’єри під час експорту, їх варто детально вивчити. І для цього є ряд корисних ресурсів.

Наприклад, Агентство з контролю за продуктами харчування (Canada Food Inspection Agency) забезпечує виконання всіх нормативно-правових актів, що стосуються продуктів харчування, тварин та рослин, які ввозяться до Канади. На сайті агентства є дуже зручний ресурс, який за кодом товару (або навіть просто за назвою) генерує вимоги для імпорту в Канаду. Ця система має назву Automated Import Reference System (AIRS) й дещо схожа на європейський ресурс Export Helpdesk.

Для виробників споживчих товарів, ліків, продуктів харчування, медичного обладнання, товарів медичного призначення корисним буде сайт Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Виробникам пральних, посудомийних машини, морозильних камер, електроплит, холодильників варто детально вивчити вимоги до сертифікації EnerGuide на сайті Міністерства природних ресурсів Канади (Natural Resources Canada).  Якщо ви виробник текстильних виробів, вам варто звернутись до сайту Бюро Канади з питань конкуренції (Competition Bureau), щоб, наприклад, дізнатись вимоги до маркування текстильних виробів.

До речі, щодо маркування у Канаді діють особливі правила. Етикетки на упаковці та на товарі повинні бути оформлені обома офіційними мовами Канади: французькою та англійською, й обидва тексти мають займати однакову площу. Тому радимо ознайомитись із положеннями Закону про споживчу упаковку та маркування (Consumer Packaging and Labelling Act).

Треба бути також дуже обережними із заявами щодо товару. Наприклад, відповідно до канадських правил засоби проти старіння шкіри можуть лише запобігати проявам старіння, а не зменшувати зморшки. Те саме стосується і продуктів харчування, де заяви щодо товару можуть бути трьох типів:

  • загальний вплив на здоров’я,
  • функціональний вплив на здоров’я,
  • зменшення ризику захворювання.

Для кожного типу заяв діють свої правила. Наприклад, якщо ви позиціонуєте свій товар як «натуральний», ви маєте переконатись, що він не містить додаткових вітамінів, мінералів, поживних речовини, штучних ароматизаторів чи харчових добавок, і жодні його складові не були вилучені (окрім води) чи істотно змінені, а фізичний, хімічний або біологічний стан товару залишається незмінним. Більше деталей за посиланням.

Зазвичай, ваш канадський партнер розкаже вам про всі регуляторні вимоги до товару та як довести відповідність таким вимогам, оскільки саме канадський імпортер буде нести відповідальність у разі їх недотримання. Тому якщо ви будете розробляти двомовну етикетку, пам’ятайте, що останнє слово під час затвердження макету має бути за вашим партнером.

До речі, щодо пошуку партнерів, Canadian Importer Database – надзвичайно корисний ресурс, який містить переліки компаній, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою за продукцією, містами, країною походження.

 

Канада: факти та можливості

Насамкінець, декілька слів про Канаду та канадців. Канада – друга за розміром держава у світі. Проте близько           4 ∕ 5 населення живе на територіях у 150 км від американського кордону. Понад 6 мільйонів громадян Канади – це громадяни, які іммігрували з інших країн; вони представляють близько 20,6% всього населення країни (яке складає 35,9 млн. чол.). У Канаді мешкає 1,3 мільйона українців; українська діаспора – одна з найбільших у Канаді. Початково українці іммігрували у провінції прерій (Манітоба та Саскачеван), але останнім часом освоюють також Онтаріо та Квебек.

Така мультикультурність Канади відкриває великі можливості для бізнесу за умови детального вивчення ринку з метою пошуку цільового споживача. Наприклад, виробники косметичних виробів експортують засоби для відбілювання шкіри у провінцію Британська Колумбія, оскільки там багато вихідців з Південної Азії. Через зростання мусульманської громади, стабільно збільшується попит на продукцію халяль. При цьому понад 95% мусульманського населення Канади мешкає у містах.

За останніми дослідженнями Банку ділового розвитку Канади (Business Development Bank of Canada) канадські споживачі надають перевагу:

  • можливості пошуку в мережі Інтернет до придбання товару (уважно вивчають огляди та відгуки інших покупців)
  • здоровому способу життя (за оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я)
  • індивідуальному підходу
  • гарній якості за невелику ціну.

При цьому приблизно 6 із 10 канадців вважають себе “етичними споживачами” і бажають витрачати свої гроші на продукцію, вироблену із застосуванням певних етичних стандартів. Наприклад, канадці готові сплачувати більше за товари, які не пов‘язані з використанням дитячої праці. Канадський ринок органічної продукції займає за розміром п’яте місце у світі, а 56% канадців купують органічну продукцію кожного тижня.

Таким чином, канадський ринок ближчий, аніж може здаватись спочатку. І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори, яка може стати місточком до канадських споживачів, дистриб’юторів, агентів, операторів роздрібної торгівлі, тощо. Тому не бійтеся підкорювати нові ринки, навіть якщо вони знаходяться далеко.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда

Екологія для експортерів до Канади

Розуміння світових споживацьких та виробничих трендів – запорука успіху на міжнародних ринках. Одним з таких трендів, безсумнівно, є підвищена увага до захисту довкілля.

Уряди розвинених країн звертають все більшу увагу на сталий розвиток економіки, мотивуючи виробників вживати заходів щодо захисту довкілля. Споживачі по всьому світу, особливо в розвинутих країнах (Європа, США, Канада) все більше схильні до «етичного споживання» – вибору тих товарів та послуг, які несуть менші ризики для навколишнього середовища. Навіть якщо вони обходяться дорожче.

Нагальність цих питань стимулює також і появу охочих спекулювати та безпідставно асоціювати себе з захистом навколишнього середовища та «псевдоекологічністю» товарів. Це явище – «грінвошинг» (greenwashing) – присутнє не тільки на українському, але і на закордонних ринках.

Подібні спекуляції можуть заплутати не лише споживачів, але й експортерів, які прагнуть тримати руку на пульсі екологічного тренду. Тож виходячи на ринок, наприклад, Канади, потрібно впевнено володіти термінологією та розуміти практики захисту навколишнього середовища, щоб не потрапити під санкції та отримати максимум користі з інвестованих в «зелений бренд» коштів.

Тож давайте не піддаватися стереотипам й спробуємо об’єктивно поглянути на важливі для експортерів питання екології та захисту довкілля.

1. Хороша/погана екологія.

Що типово думають люди. Погана екологія це коли у довкіллі багато сміття та забруднюючих речовин, які згубно впливають на здоров’я людей.

Як все є насправді. По-перше, існує принципова різниця між поняттями «екологія» та «охорона довкілля / навколишнього середовища».

Екологія – це наука, що вивчає взаємодію живих організмів, їх пристосування до життя один з одним та залежності від умов існування. Якщо простіше, це наука про те, хто кого їсть у природі, як він пристосовується до умов довкілля та як сам впливає на середовище.

Людина – теж живий організм та частина природи. У середині XX століття стало очевидним, що через значне споживання природних ресурсів, забруднення води та повітря людина стала видом, який визначає умови життя для всіх інших організмів. Створені людиною дисбаланси впливають і на якість її життя.

Розуміння цих залежностей призвело до становлення «охорони довкілля» – системи заходів, що мають на меті зменшити наслідки діяльності людини на умови довкілля та стосунки інших живих організмів у ньому. Ці заходи можуть мати на меті зміну поведінкових звичок населення, розробку та впровадження інженерних рішень, політик та обмежень, тощо.

Тож важливо розуміти, що «екологія» – це наука. Таким чином, фраза «погана екологія» рівнозначна висловам «погана фізика / філософія / юриспруденція». Натомість, у цьому контексті правильно буде говорити «незадовільний стан довкілля / навколишнього середовища».

2. «Екологічно чистий» товар.

Що типово думають люди. В екологічно чистих товарах немає токсинів, що негативно впливають на здоров’я людей.

Як все є насправді. При споживанні певного товару чи послуги люди головним чином фокусуються на його впливі на власний організм. Зазвичай споживачі відірвані від процесу виробництва та управління відходами споживання. Тому впливи на довкілля вони помилково перекладають на споживчі якості самого товару, себто його корисність для організму людини. Саме звідси починається плутанина між екологією та якістю товарів, на якій спекулюють недобросовісні виробники.

Насправді ж «екологічність» товарів визначається впливами на довкілля при їх виробництві (викиди забруднюючих речовин у повітря та скиди у водні об’єкти, відходи виробництва і т.д.), функціонуванні (наприклад, викиди забруднюючих речовин автомобілями, енергоефективність електричних приладів) та в кінці життєвого циклу (можливість повторного перероблювання, здатність до біорозкладання).

Наприклад, мийні засоби можна вважати дружніми для довкілля, якщо вони не містять фосфатних сполук. Логіка проста: потрапляючи у водойми через каналізацію, фосфати стимулюють бурхливе розмноження водоростей, знане як «цвітіння» водойм. Такі водорості споживають значну частину розчиненого у воді кисню, створюючи його дефіцит для риби. Від цього остання й помирає – це очевидний негативний вплив на довкілля.

Ще один приклад – меблі із цільного дерева, що позиціонуються як «екологічні». Й вони справді можуть бути такими, якщо виготовлені із легально заготовленої деревини, а не отриманої шляхом браконьєрства.

Тому, «екологічність» товарів – це зовсім не про їх чистоту/забрудненість і споживчі якості. Це питання впливів на довкілля під час виготовлення та в процесі споживання. Навіть більше, як в Україні, так і, наприклад, в Канаді, законодавчо заборонено використовувати написи «Екологічно чистий продукт», «100% натуральний продукт» без підтвердження цього факту третьою стороною із нанесенням стандартизованого екологічного маркування.

3. Екологічне пакування.

Що типово думають люди. Екологічне пакування не містить токсичних речовин і не впливає на якість товару.

Як все є насправді. Непорозуміння щодо «екологічності» пакування напряму пов’язане із попереднім стереотипом щодо «екологічно чистих товарів». Насправді наголос повинен стояти на впливі пакування на довкілля, а не на якість продуктів.

Наразі відходи пакування становлять до 30% маси твердих побутових відходів в Україні. За теперішньої моделі господарювання «видобуток – виробництво – використання – видалення» ці 30% йдуть на звалище, забираючи з собою масу цінних ресурсів, що, по суті, не були у вжитку.

Оскільки в Україні більша частина відходів врешті потрапляє на звалище або узбіччя/поля/ліси, то важливо щоб вони не знаходилися там тисячі років. Тому один із видів можливої оптимізації – здатність пакування до біологічного розкладання. Це значить, що, наприклад, викинутий на узбіччя паперовий стаканчик може стати їжею для мікроорганізмів ґрунту й вже через кілька місяців його на обочині не буде. Але навіть у такому разі проблема безповоротної втрати ресурсів не вирішується. Тому біорозкладне пакування можна назвати рішенням «кращим із гіршого».

Найкращим з точки зору довкілля є підхід до поводження з відходами, коли пакування повторно використовується чи стає матеріалом для виробництва інших товарів. Адже в такому разі менше сміття опиняється на звалищах й, крім того, менше виробничих процесів ініціюється для видобутку та переробки сировини. Такий підхід «кругової економіки» («circular economy») в розвинених країнах вже став стратегічним напрямом розвитку. У цьому контексті виготовлення простого пакування, яке можна легко залучити до системи переробки сміття, існуючої, наприклад, в Канаді, може сприяти успіху на канадському ринку.

4. Органічні продукти.

Що типово думають люди. Органічні продукти точно не мають ніяких токсинів і тому є екологічними.

Як все є насправді. Твердження «органічний» може стосуватися товарів виготовлених із сільськогосподарської сировини: харчових продуктів, кормів, одягу, косметики. Специфіка органічного сільськогосподарського виробництва та переробки полягає у виключенні з технологічного процесу штучних хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів, консервантів, стимуляторів росту та гормонів. Тому вірогідність їх вмісту у кінцевому продукті мінімальна. Але, знову, якість харчових продуктів це питання стандартизації й харчової безпеки. Але не екології.

Натомість, цінність органічних практик для довкілля полягає у обмеженні використання мінеральних добрив та пестицидів, які забруднюють поверхневі та підземні води та винищують грунтові мікроорганізми. Органічна сільськогосподарська практика фокусується на стимуляції функціонування ґрунту як природної екосистеми, що сприяє накопиченню вуглецевих з’єднань у ньому. Оскільки для цього вуглець вилучається з атмосфери, то це вносить вклад у боротьбу зі зміною клімату.

5. Зменшене споживання енергії /води.

Що типово думають люди. Це допомагає економити гроші. А це що, має якийсь вплив і на довкілля?

Як все є насправді. Тут буде доречно розглянути дані щодо виробництва електроенергії в Україні. Сукупно 90% її отримується на атомних (АЕС) та теплових (ТЕС) електростанціях. Альтер нативна генерація у цій системі займає менш як 1%. Пригадаймо, що АЕС для виробництва електроенергії використовують ядерне паливо, а ТЕС для цього спалюють переважно газ та вугілля. Відповідно, це несе ядерні ризики та веде до викидів забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферу.

Отже, зменшене споживання / виробництво електроенергії в Україні вестиме до пониження необхідних об’ємів ядерного палива та його відходів; менших геологічних та ландшафтних зрушень при видобутку вугілля та уранової руди; меншого забруднення атмосфери.

Водоспоживання тісно пов’язане з енергетикою. Через потребу перекачування, попередньої підготовки та кінцевого очищення, енергетичні ресурси складають до 30% собівартості води. Водночас, у сьогоднішній системі генерації енергії вода є і робочим елементом (напр., пар, що обертає турбіну генераторів на TEC та АЕС; робоче тіло на ГЕС). Тому, понижене використання води фактично веде до менших потреб енергетичних ресурсів. А останнє вносить вклад у боротьбу зі зміною клімату.

Чим краще експортер орієнтується в екологічних аспектах виробництва та споживання, тим більшу «ринкову силу» він має. А зменшення негативних впливів на довкілля споживач на розвинутих ринках охоче підтримує грошима. Саме тому важливо розуміти основні концепції екології та захисту довкілля. Це дозволить не «скотитися» до грінвошингу та почати вибудовувати довгострокову «зелену» стратегію виробництва та просування свого товару на міжнародних ринках.

Джерело: Liga.net

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

4 стереотипи про торгівлю з Канадою. Що заважає українському експорту?

14 березня беззаперечно увійде в історію канадсько-українських дружніх відносин, оскільки саме у цей день український парламент ратифікував Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою (Canada-Ukraine Free Trade Agreement або CUFTA).

Залишилось лише дочекатись ратифікації з канадської сторони, обміну ратифікаційними грамотами, і зона вільної торгівлі запрацює на повну. Тому в 2017 році ми будемо не лише святкувати 150-річницю Канади, але й початок вільної торгівлі з Україною.

Команді Міністерства економічного розвитку та торгівлі вдалося зафіксувати в Угоді більш вигідні позиції для вітчизняних експортерів та ширші часові рамки щодо скасування ввізних мит. Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери промислових товарів, так і сільськогосподарських (окрім 108 тарифних ліній які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади). Як відзначила заступник міністра економіки, торговий представник України Наталія Микольська, українські експортери отримають короткострокові та довгострокові перспективи виходу на канадський ринок, а національні виробники – стимули для підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції.

Проте час не чекає, тому українським експортерам вже зараз необхідно досліджувати канадський ринок й смаки та уподобання канадських споживачів стосовно свого товару, аби зі вступом угоди в силу почати експортувати перші партії товарів без сплати ввізного мита. Активно працює Офіс з просування експорту при Мінекономіки, який може допомогти підкорювачам заокеанських ринків з пошуком бізнес-партнерів та необхідної інформації.

На жаль, багатолітня орієнтація на ринки найближчих сусідів породжує в українських експортерів чимало острахів щодо угоди про вільну торгівлю з Канадою  Багато українських бізнесменів переконані, що Канада далеко, транспортувати туди дорого, поруч ринок конкурентних американських товарів – тому, відповідно, на канадському ринку місця для їхнього товару немає. Тобто до тарифних та нетарифних бар’єрів додаються ще й ментальні.

У цій статті ми спробуємо проаналізувати, наскільки ці та інші стереотипи є виправданими й чи дійсно такий страшний вовк, як його малюють.

Стереотип  №1: «Канада – це далеко. Доставляти туди мій товар дуже дорого.  Транспортні витрати зроблять мій товар неконкурентоспроможним»

CUFTA – це перша трансатлантична угода про вільну торгівлю, укладена Україною. Хоча канадський ринок може здаватися далеким, а доставка товарів в Канаду може виглядати дорогою та тривалою, технологічний прогрес дозволяє не зважати на далекі відстані в міжнародній торгівлі ХХІ століття.

Подивіться на полиці в супермаркетах України. Ви побачите груші, імпортовані з Китаю, вино з Чилі, і ці товари продаються за порівняно розумними цінами. Уявіть, що за даними порталу Sea Distances з Шанхаю до Одеси (8379 морських миль відстані) вантаж йтиме 35 днів, рухаючись зі швидкістю десять вузлів на годину. У випадку з Чилі, час і відстань майже такі самі. Подолання стількох кілометрів теж має бути не дешевим. Окрім того, Україна наразі не має вільної торгівлі з Китаєм і Чилі. Це означає, що товари імпортуються зі сплатою ввізних мит на українському кордоні.

Джерело: http://www.sea-distances.org/

Безсумнівно, транспортні витрати визначають потенціал виходу на іноземні ринки, а вартість доставки впливає на змінні витрати ведення бізнесу. Більш того, дальня відстань може стати проблемою, якщо товар швидко псується (наприклад, свіжі фрукти і овочі) або залежить від споживчих переваг (наприклад, колекції високої моди).

Однак наразі логістичні та судноплавні компанії пропонують індивідуальні персоналізовані рішення з доставки вантажу будь-куди повітрям, морем, залізницею, автотранспортом. Якщо ви плануєте експортувати свіжі фрукти й овочі в Канаду, обирайте авіа або морські перевезення з температурним контролем. Якщо ваша колекція має бути показана на тижні моди в Монреалі – використовуйте швидкі авіаперевезення або навіть експрес-доставку. Якщо Ви не можете заповнити весь контейнер своїми товарами, долучайтеся до збірних вантажів, які складаються з багатьох окремих поставок. Довгі морські перевезення також мають перевагу: за деякими оцінками, додатковий кілометр сухопутного транспортування буде в сім разів дорожчим за додатковий кілометр по морю.

Насправді, не існує єдиного для всіх експортерів вирішення питання відстані між Канадою та Україною. Так, дійсно, якщо маржинальність товару на канадському ринку є невисокою, транспортні витрати (які не є постійними, бо тарифи змінюються) можуть впливати на конкурентоспроможність. Проте відстань – не проблема, оскільки розвиток транспортних технологій пропонує різноманітні варіанти зменшення витрат та оптимізації тривалості транспортування в Канаду.

Стереотип №2: «Канада імпортує майже все з США, на ринку Канади немає місця для мого продукту»

Спільні кордони та географічна близькість зробили Канаду й США найбільш важливими торговими партнерами один для одного. Канадські споживачі) важливі для виробників США, оскільки минулого року Канада придбала у свого південного сусіда товарів та послуг на 337,8 млрд. дол. США. Економіки двох країн сильно інтегровані, і цей процес був прискорений двосторонньою угодою про вільну торгівлю 1988 року та NAFTA в 1994 році. Окрім того, великий відсоток двосторонньої торгівлі Канади з США складається з проміжних продуктів, які входять до інтегрованих ланцюгів поставок між двома країнами.

Як правило, країни-сусіди торгують більше, ніж географічно віддалені. Двостороння торгівля між близькими країнами полегшується завдяки розвиненій регіональній логістичній мережі, схожості бізнес-середовища та двосторонньому митному співробітництву.

Подумайте про Україну. Наразі найбільший торговий партнер України – це ЄС. У 2015 році майже 40% українських товарів і послуг були експортовані до ЄС. Двосторонній товарообіг зростає внаслідок глибокої й всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Проте, вільна торгівля з ЄС не заважає присутності груш з Китаю, вина з Чилі та Грузії, молочних продуктів з Білорусі на українському ринку.

Крім NAFTA, Канада має 10 чинних угод про вільну торгівлю, зокрема, з Кореєю, Ізраїлем, Йорданією та Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ). Крім того, була підписана всеохоплююча торговельна угода з ЄС. Очевидно, що Канада прагне до вільної торгівлі, а різноманіття міжконтинентальних угод про вільну торгівлю демонструє, що канадська зовнішня торгівля є багатовекторною.

Український експортер будете стикатися з конкуренцією американських та інших іноземних виробників на канадському ринку. Однак ця конкуренція буде стимулювати його покращувати свій товар та пропонувати нові цінності для канадських споживачів. Пам’ятайте цитату письменника Едварда де Боно: «Компанії, які лише зосереджуються на конкуренції, помруть. Ті, які спрямовані на створення цінностей, будуть процвітати». –

Стереотип №3: «Я буду експортувати свій товар в США через Канаду без сплати ввізних мит»

Режим вільної торгівлі між Канадою і США може навести вас на думку, що завдяки безмитному доступу до канадського ринку можна експортувати товари через Канаду до США без сплати ввізних мит на канадсько-американському кордоні.

Враховуючи, що Україна та США не мають угоди про вільну торгівлю, товари українського походження підпадають під митні ставки за принципом режиму найбільшого сприяння (окрім товарів, які підпадають під систему генеральних преференцій США). Крім того, угоди про вільну торгівлю містять правила походження, яким товари повинні відповідати, щоб мати преференційний доступ до ринку партнера по угоді. Згідно CUFTA, товари, вироблені в Україні, мають пільговий доступ лише на канадський ринок. Пам’ятайте, що для перетину канадсько-американського кордону на пільгових умовах, товар повинен мати канадське чи американське походження відповідно, бо все ж таки NAFTA – це угода про вільну торгівлю, а не митний союз.

У той же час можна розглядати Канаду в якості регіонального хабу для експортних продажів, планування логістики, дистрибуції, маркетингу й напрацювання стратегії виходу вашої компанії на інші ринки.

Стереотип № 4: «Канадські споживачі купують лише made in Canada»

Опитування демонструють, що споживачі в Канаді дійсно схильні купувати канадську продукцію, оскільки купівля товарів “made in Canada” позитивно впливає на економіку країни, створення робочих місць, тощо. Дослідження 2013 року вказує, що 45% канадців намагаються купувати товари, вироблені в Канаді. Тим не менш, 2 з 3 споживачів вказують, що головним чинником при купівлі товарів все ж таки є низька ціна.

Таким чином, вважати, що канадці купують лише made in Canada – велике перебільшення. Підтримувати свою країну, коли криза ще відчутна, – цілком логічна й виправдана поведінка. Те ж саме відбувається й в Україні протягом останніх двох років.

Ще декілька цікавих фактів. По-перше, пам’ятайте, що діаспора українців в Канаді складає понад 1,3 мільйона людей. Діаспора може допомогти поширити інформації про товар, налаштувати перші ділові контакти, а також зменшити початкові витрати під час виходу на канадський ринок. Присутність канадців українського походження робить Канаду дуже привітним місцем для українського малого та середнього бізнесу.

По-друге, пам’ятайте, що Канада – велика країна, і споживчі уподобання можуть бути різними в Оттаві, Монреалі та франкомовному Квебек-сіті.

Канада – дуже різноманітна країна з багатонаціональним населенням. У 1971 році вона стала першою країною у світі, де мультикультуралізм став частиною офіційної державної політики. Одна п’ята частина канадців народилися не в Канаді. Таким чином, різноманітність – це сила Канади й гарна можливість для українських експортерів знайти новий ринок для своїх товарів.

***

Українським компаніям є що запропонувати канадським споживачам. Ми вміємо креативити, дивувати та створювати якісний продукт. Навіть до початку ери вільної торгівлі з Канадою українські компанії вже успішно налагоджують ділові контакти, проводять зустрічі з потенційними партнерами, беруть участь у виставках, прораховують логістику, підписують контракти та поставляють товари. Коли у вас є якісний товар, що відповідає вимогам канадського ринку та споживчим уподобанням канадців, то жодна відстань чи конкуренція вам не перешкода.

Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).

Джерело: Європейська правда

Ольга Вергелес: Проект CUTIS допомагатиме українському бізнесу виходити на ринок Канади

Одним з ключових аспектів економічного розвитку українських регіонів є нарощування експортного потенціалу виробників та залучення прямих іноземних інвестицій.

Канада – країна віддалена від України географічно, проте близька історично та ціннісно. Підтверджуючи цю спорідненість, Канада послідовно підтримує реформи в нашій країні. У сфері експорту та залучення інвестицій ця підтримка реалізується Канадсько-українським проектом з підтримки торгівлі та інвестицій (Canada-Ukraine Trade Investment support – CUTIS).

CUTIS – це 5-річна ініціатива уряду Канади, спрямована на зменшення бідності в Україні шляхом збільшення експорту з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Проект технічної допомоги стартував у лютому 2016 року й реалізується  Конференційною Радою Канади спільно з Канадсько-Українською торговою палатою.

Проект спрямований на підтримку малого та середнього бізнесу у всіх регіонах України через співпрацю з торгово-промисловими палатами, бізнес-асоціаціями, а також урядом та проектними офісами реформ. Особливо проект зацікавлений у співпраці з підприємствами, керованими жінками. Проект також орієнтований на розвиток в Україні дружнього до навколишнього середовища бізнесу.

Головними партнерами проекту є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України в особі торгового представника України Наталії Микольської та її команди, Офіс із просування експорту, очолюваний Мар’яною Каганяк, та новостворений Офіс із залучення інвестицій під керівництвом Даніела Білака.

Проект загалом має декілька основних напрямків діяльності.

По-перше, це інформаційна та мережева робота з бізнесом. Точкою відліку практичної діяльності проекту можна вважати співорганізацію Канадсько-українського бізнес-форуму в Торонто в червні 2016 року, який відвідало понад 400 представників бізнесу з обох країн. Захід фокусувався на чотирьох ключових секторах: сільському господарстві, енергоефективності, інноваціях та ІТ. У форумі взяли участь прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, міністр міжнародної торгівлі Христя Фріланд (зараз – міністр закордонних справ), а також  поважна урядова делегація з України.

Бізнес форум продемонстрував інвестиційні переваги України для представників канадського бізнесу, а також стимулював налагодження торговельних контактів між малими та середніми підприємствами обох країн. В рамках заходу відбулося понад 90 B2B зустрічей, які вилилися в подальші бізнес-перемовини та підписані контракти.

Після форуму проект зосередився на системній підтримці малого та середнього бізнесу. Наші експерти готують для проактивних компаній, готових експортувати до Канади, всі необхідні інформаційні матеріали – покрокові інструкції, поради з пошуку партнерів, пояснення щодо особливостей канадського маркування, пакування та ліцензування, митних правил, сертифікації та ін. Окрім того, ми оперативно сповіщаємо підприємців з усієї країни про наявні можливості для виходу на ринок Канади.

Вже впродовж першого року проект провів десятки зустрічей з підприємцями, зацікавленими в експорті до Канади, представниками енергетичної, IT, кондитерської та легкої промисловості.

Команда проекту в Торонто (Канада), займається пошуком інвесторів, готових підтримати український бізнес, зокрема на регіональному рівні. CUTIS налагоджуватиме контакти з канадськими партнерами та знайомитиме їх з інвестиційними пропозиціями від українського бізнесу.

Для полегшення доступу бізнесу з усіх регіонів України до цієї інформації планується створення експортного та інвестиційного онлайн-порталів.

CUTIS також працюватиме з українськими урядовцями та бізнесом з метою максимального використання можливостей від ратифікації історичної угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яка була підписана влітку 2016 року під час першого офіційного візиту Джастіна Трюдо до Києва. Для максимального поширення інформації щодо переваг угоди заплановані регіональні тури та зустрічі, під час яких експерти проекту знайомитимуть бізнес з новими умовами експорту до Канади та іншими перевагами, які створює угода.

Проект також надаватиме системну допомогу щодо експорту п’яти пріоритетних товарних груп до Канади. На жаль, CUTIS не може забезпечити пряму підтримку усім підприємцям, які прагнуть вийти на канадський ринок. Тому ми ініціювали дослідження пріоритетних для Канади українських товарів. Вже навесні 2017 року ми дізнаємося, які п’ять товарних груп матимуть найвищі шанси досягти успіху в Канаді.

Опісля презентації результатів дослідження буде проведений прозорий відбір підприємств в пріоритетних галузях, які зможуть отримати повний спектр підтримки. У відборі зможуть брати участь підприємства з усіх регіонів України.

Проект допомагатиме обраним компаніям брати участь у торгових ярмарках та заходах, спрямованих на розширення бізнес-зв’язків у Канаді. Вони будуть отримувати безпосередні професійні консультації від канадських спеціалістів, разом з ними готуватимуть свій товар до канадських вимог. Це буде спільна робота над пакуванням, ліцензуванням, екологічною сертифікацією, маркетингом, над відповідністю стандартам канадського законодавства.

Сподіваємось, що така системна підтримка створить реальні прецеденти успішного виходу українських товарів на канадський ринок та стимулює значне зростання торгівлі між двома країнами.

Ще одним аспектом роботи проекту є розвиток вмінь і навичок урядових та неурядових організацій в сферах експорту та залучення інвестицій. Ми маємо намір передати представникам українських міністерств, проектних офісів реформ, торгово-промислових палат та бізнес-асоціацій найкращі світові практики в галузі міжнародної торгівлі та залучення інвестицій.

Так, в грудні 2016 року проект спільно з СОТ провів тренінг-симуляцію з міжнародних торговельних перемовин. На лютий 2017 року запланована серія тренінгів щодо вибору пріоритетних галузей експорту та використання спеціалізованого програмного забезпечення з цією метою. Подібні професійні заходи проходитимуть впродовж всієї діяльності проекту.

Разом з регіональними партнерами проект проводитиме курси, спрямовані на розвиток експортної спроможності малих та середніх підприємств. Отримані матеріали будуть використовуватися для навчання місцевих підприємців в майбутньому.

Завданням проекту є передача практичних навичок органам влади та організаціям сприяння розвитку бізнесу. Канадський досвід та експертиза допоможуть українській стороні зміцнити свій професіоналізм, розширити горизонти торговельної діяльності та сприятимуть успіху України на міжнародній арені.

Успіх українських товарів в Канаді буде неможливим без вдосконалення регуляторного поля. Проект CUTIS працюватиме з українським урядом для гармонізації українських та канадських стандартів. Таке регуляторне зближення полегшить процес виходу українського бізнесу на канадський ринок.

Важливим аспектом також є співпраця з українськими лабораторіями у п’яти пріоритетних галузях для їх сертифікації у відповідних канадських регуляторних інституціях. Без міжнародних сертифікатів якості вийти на західні ринки наразі неможливо.

Вихід на канадський ринок потребує зусиль, часу та значної роботи над продуктом. Однак це, скоріше, не перепона, а виклик для українських виробників. Справжній рушій торгівлі – це проактивність бізнесу. Завдання проекту CUTIS – бути компасом та спрямовувати підприємців у правильному напрямку.

CUTIS має багато амбітних цілей й лише набирає обертів – 2017 рік обіцяє бути сповненим можливостей для українських експортерів. Ми відкриті до співпраці з регіональними бізнес-асоціаціями, ТПП та підприємцями.

Канада чекає! Скористайтеся можливістю!

Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: журнал “Стратегія розвитку”