News Tag: exports
Що робити, якщо ваш бізнес тимчасово «на паузі» через COVID-19 – вебінар

Згідно з даними Opendatabot, 29% українських компаній призупинили свою діяльність на період карантину. Близько 6% повністю закрили свій бізнес. Окремі галузі економіки залишилися майже зовсім без доходів, зокрема, розважальний, транспортний бізнес, туризм та непродуктовий рітейл.

Як українському бізнесу адаптуватися до непростих умов нової реальності? Cвоїм досвідом поділилась Марія Терехова, співвласниця X-Tend Group.

Марія Терехова має більше 16 років управлінського досвіду як в якості топ-менеджерки, так і співвласниці низки бізнесів, зокрема туристичного  та бьюті-бізнесу, які наразі тимчасово  зупинили свою діяльність через COVID-19. Марія також виступає наставницею в менторській програмі проекту CUTIS SheForShe для жінок-підприємниць.

Із запису вебінару Ви дізнаєтесь:

1.Як налагодити ефективну роботу під час карантину з:

  • працівниками
  • підрядниками
  • клієнтами
  • конкурентами

2. Як вибудувати правильну комунікацію зі стейкхолдерами

3. Як розробити «альтернативний план», поки основна діяльність на паузі

Ви можете завантажити презентацію Марії за посиланням.

Довідка

Марія Терехова займала посаду CEO ресурсу з пошуку роботи rabota.ua.

Більш як 16 років Марія є співвласницею X-Tend Group, до якої входять: NewFashion.zone, мережа туристичних агенцій «Поїхали з нами» в Україні, Казахстані та Білорусі, Молдові, TURNE.com.ua, мережа салонів краси швидкого обслуговування Fast Line Studio, X-tend software development.

З 2015 Марія обіймає посаду керуючої партнерки New Fashion Zone Group, яка, в тому числі, займається розвитком молодих талановитих дизайнерів одягу та допомагає українським виробникам виходити на зовнішні ринки.

Журнал Resource World про видобуток корисних копалин в Україні

Журнал «Світ ресурсів» (англ.Resource World Magazine), який є одним з провідних ЗМІ в галузі видобутку нафти, газу та зелених технологій та має підписників у 46 країнах, надрукував статтю за підсумками конференції «Видобуток корисних копалин в Україні». Нагадаємо, ця подія була організована проектом CUTIS та Канадсько-українською торговою палатою (CUCC) в рамках Конвенції PDAC 2 березня 2020 року в Торонто.

Редактор Елсворт Діксон написав про діяльність Національної акціонерної компанії «Надра України», яку представляв на конференції голова НАК Тарас Кузьмич.

Наводимо повний текст статті (переклад з англійської мови):

Українська державна розвідувальна компанія шукає партнерів

Автор Елсворт Діксон

Під час своєї доповіді на нещодавній Конвенції PDAC у Торонто, голова НАК «Надра України» Тарас Кузьмич окреслив багато напрямків роботи, що здійснює державна українська розвідувальна компанія.

Компанія проводить геологорозвідувальні роботи та інвестує кошти в проекти в галузі розвідки та видобутку в країні – переважно нафтові та газові проекти, а також деякі мінеральні проекти.

Хоча «Надра України» в тому чи іншому вигляді існує вже близько 80 років, нинішня державна компанія була створена в 2000 році «…для поліпшення поставок корисних копалин для потреб країни [та] для резервування і збільшення потенціалу геологічних підприємств».

Враховуючи бурхливі події, які довелося пережити Україні протягом 20 століття, примітно, що НАК розвідав понад 1800 родовищ нафти, виявив понад 350 родовищ вуглеводнів, пробурив понад 1000 свердловин і додав 2,9 мільярди тонн запасів палива, в результаті чого як державні так і приватні підприємства вироблять близько 95% вуглеводнів в Україні.

У компанії підкреслюють, що ці запаси складають сотні родовищ нафти та конденсату, такі як: Шебелинське, Яблунівське, Радченківське, Сагайдацьке, Михайлівське, Рибальське, Анастасіївське, що були виявлені, випробувані та введені в експлуатацію.

Останнім часом НАК модернізує свою корпоративну структуру та проводить аудит угод про спільну діяльність. На даний час компанія пропонує інвесторам на вибір породи, корисні копалини та можливості спільної розробки родовищ по всій країні. Заявки від інвесторів приймаються на конкурентній основі.

Для нафтогазового сектору НАК здійснює геологорозвідувальні роботи, розробку та аналіз свердловин, моніторинг навколишнього середовища та аналіз впливу робіт, проводить лабораторні дослідження ядер, буріння та іншу подібну діяльність, включаючи інженерні та геологічні дослідження.

Компанія «Надра України» також займається дослідженням та розробкою різних мінеральних продуктів на Дашуківському родовищі глини, Мужіївському золоторудному родовищі, Львівсько-Волинському вугільному басейні, на родовищах сірки та калійної солі у Карпатах, Дніпровському буровугільному басейні, Клинцівському родовищі золота (з його руди було видобуто перше українське золото) та навіть мінеральних вод «Нафтуся», «Моршинська», «Поляна Квасова» та «Шаянська», не враховуючи численних родовищ декоративної та будівельної цегли.

Закордонним інвесторам пропонується кілька форм співпраці на засадах Угод про розподіл продукції (УРП), контрактів зі збільшення видобутку або угод про спільну діяльність.

Одна з наявних УРП-можливостей стосується Олеської ділянки нафти та газу на Західній Україні, де можлива розвідка та виробництво звичайних та нетрадиційних вуглеводнів. Також доступна розробка інших родовищ нафти та газу.

Також пропонуються партнерські можливості для розробки титану на Житомирщині, цирконію (Красноріченське родовище ільменіту), цирконію, ванадію та скандію (Паромівське родовище ільменіту). Скандій це взагалі рідкісний і цінний метал, здатний збільшити міцність алюмінію до сталі, що робить сплав особливо корисним для літальних апаратів.

Благословенна нафтовими та мінеральними багатствами Україна прагне розвивати свої природні ресурси та запрошує іноземних інвесторів до участі у різноманітних проектах.

В Канаді презентували нові можливості української гірничовидобувної промисловості

Prospectors & Developers Association of Canada (PDAC) Convention в Торонто – це міжнародний виставковий форум для представників видобувної галузі, що об’єднує інвесторів, аналітиків, керівників гірничовидобувних компаній, геологів та представників державного сектору.

Участь у цьогорічній, вже 88-ій конференції PDAC взяло більше 23 тис відвідувачів з 132 країн, зокрема представники провідних гірничовидобувних компаній із США, Канади, Китаю, Бразилії, Австралії, Індії та Південної Африки, а також України.

Фокус 2020 року – розвиток інновацій міжнародного сектору розвідки та видобутку корисних копалин.

За сприяння проекту CUTIS та Канадсько-української торгово-промислової палати (CUCC) на форумі була представлена й Україна. Більш того, вперше відбувся окремий захід, ціль якого – розповісти про останні здобутки українського гірничодобувного комплексу, його потенційні можливості та долучитися до підвищення довіри іноземних інвесторів до України. Подія об’єднала більше 80 потенційних інвесторів.

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах підкреслив, що наразі відбувається трансформація відомства в бік service-oriented agency. Одне із основних завдань полягає у відновленні довіри до Держгеонадр шляхом підвищення ефективності діяльності та створення інвестиційних можливостей для іноземних компаній.

«Ми значно спростили процес входження іноземних інвесторів у розвиток галузі, прибрали низку архаїчних погоджень, штучних бар‘єрів, рухаємося до оцифровки геологічної інформації та створення національного репозитарію геологічних даних, уже запущено низку сервісів, зокрема data-room геоінформації, ми стаємо відкритими і зацікавлені у створенні прозорих механізмів роботи», – зазначив Роман Опімах.

Досвідом реалізації потужного інвестпроекту в Україні поділився викронавчий директор Black Iron Метт Сімпсон. Шиманівський ГЗК розташований в залізорудному поясі за 8 км від Кривого рогу. За оцінками пана Сімпсона, в проект на першому етапі заплановано додатково інвестувати близько 436 млн дол США. В результаті планується виробляти до 4 млн тонн залізорудної продукції (68-відсоткового Fe-концентрату). Виробництво планується розпочати наприкінці 2022 року. Компанія тісно співпрацює з урядом України для отримання всіх необхідних дозволів для початку будівництва. В разі успішної реалізації проекту, Метт Сімпсон прогнозує додаткові інвестиції в розмірі 1,2 млрд дол США протягом наступних 20 років.

Брайан Савадж, виконавчий директор Avellana Gold, приватної компанії з розвідки та  видобування корисних копалин, коротко розповів про діяльність та основні виклики, з якими стикається бізнес в Україні. Avellana Gold володіє ліцензіями на золоторудні родовища, розташовані в Закарпатській області на кордоні з Румунією та Угорщиною. Три ліцензії охоплюють понад 1300 га землі. Компанія орієнтована на видобуток 1 млн тонн руд. Брайан Савидж заявив, що знадобиться ще близько двох років, щоб проект вийшов на виробництво золота і цинку.

Голова правління НАК «Надра України» Тарас Кузьмич повідомив про плани з трансформації держкомпанії та представив потенційні можливості співпраці іноземного бізнесу у галузі розробки корисних копалин. Посадовець відзначив готовність НАК «Надра України», яка володіє величезним досвідом та місцевою експертизою, сприяти у виході іноземних компаній на видобувний ринок України.

Особливий наголос Тарас Кузьмич зробив на можливостях та напрямках співпраці у сфері спільної розробки родовищ, яка можлива на засадах Угод про розподіл продукції (УРП), контрактів зі збільшення видобутку (PEC) або угод про спільну діяльність (JAA).

Станіслав Летивнюк, директор з розвитку групи компаній «Кислотоупор», створеної в 1996 році, представив стислий огляд її гірничої діяльності в Україні. Вже реалізовано 7 успішних проектів у гірничодобувній галузі, 4 з них створені «з нуля». Компанія стабільно знаходиться у трійці лідерів за обсягами експорту глини та гіпсу. Відвантаження сировини здійснюється більше ніж у 10 країн. За весь час своєї роботи «Кислотоупор» зарекомендував себе як добросовісний надрокористувач та надійний партнер на ринках Європи, Азії та СНД. Компанія розпочала співпрацю з клієнтами з північноамериканського ринку.

Ознайомитися з презентаціями учасників можна за посиланням

В наступному році CUCC планує розширити представленість України на конференції PDAC 2021.

Основні пріоритети розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України

5 березня Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) в партнерстві з Національним інститутом стратегічних досліджень презентували результати дослідження «Визначення пріоритетів розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України».

Дослідження було проведено фахівцями Мінекономрозвитку, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та Офісу з просування експорту за підтримки проекту CUTIS.

Дослідження умовно можна розділити на дві частини. Перша – сфокусована на відборі перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України (завантажити презентацію).

Було проаналізовано 356 товарів харчової промисловості та машинобудування, в результаті чого відібрано 18 найбільш перспективних товарних груп.

В сегменті експорту послуг аналізувалися можливості експорту до Канади комп’ютерних послуг (інформаційні та комунікаційні технології) та креативних послуг (послуги дослідження та розробки, професійні та консалтингові послуги, наукові та технічні послуги, аудіовізуальні та пов’язані з ними послуги, а також культурні та рекреаційні послуги).

В рамках другої частини здійснювався порівняльний аналіз та рейтингування перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту (завантажити презентацію).

В результаті дослідження були відібрані наступні експортні пріоритети:

Харчова промисловість:

  • Плоди та горіхи, сирі або варені, морожені;
  • Томати, приготовлені або консервовані без оцту;
  • Кондвироби з цукру без вмісту какао;
  • Овочі, приготовлені або консервовані, з оцтом;
  • Шоколад.

Машинобудування:

  • Електроди вугільні, щітки вугільні, вугілля для ламп або гальванічних елементів;
  • Радіатори для центрального опалення, повітронагрівачі з неелектричним нагрівом, з чорних металів;
  • Електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні;
  • Машини пральні.

Послуги:

  • Комп’ютерні послуги;
  • Наукові та технічні послуги;
  • Професійні та консалтингові послуги.

За словами Сергія Ковальова, заступника директора Департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту – начальника відділу аналізу зовнішньої торгівлі Мінекономіки, наступними кроками відомства стане розробка та затвердження Стратегічного плану сприяння експорту до Канади, а також застосування відпрацьованої в дослідженні методології для відбору пріоритетів з просування експорту та розробки стратегічних планів для інших ринків у фокусі.

В свою чергу Данило Вергулєсов, аналітик Офісу з просування експорту України, зазначив, що держустанова планує використовувати результати дослідження при підготовці торгових місій до Канади та при наданні консультації українським підприємствам, зацікавленим у експорті до цієї країни.

SheChampion: вінницькі та хмельницькі підприємниці вивчали успішний досвід розвитку експорту на зовнішні ринки

Проект CUTIS в співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами проводить серію семінарів SheChampion, ціллю яких є  аналіз перешкод та розширення економічних можливостей жінок-підприємниць, а також обмін досвідом щодо виходу на іноземні ринки.

19 лютого у співпраці з Хмельницькою торгово-промисловою палатою відбулося перше засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion, яке об’єднало близько 30 учасниць.

Жінки-підприємниці Хмельниччини обговорили гендерні аспекти у міжнародній торгівлі, ознайомилися із основними трендами на окремих товарних ринках Канади та поділилися історіями успіху в експорті.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, розповіла про важливість питань гендерної рівності для компаній, що планують співпрацювати з канадським бізнесом. Пані Віра також провела майстер-клас по залученню нових спеціалістів в компанію. Учасниці заходу дізналися як визначити, якими саме компетенціями повинен володіти фахівець, та як професійно провести співбесіду за відсутності кваліфікованого HR.

Марина Овчарук (мило ручної роботи Soap Stories) та Галина Міхняк (CASCAD-HOLOD, виробництво меблів та транспортні послуги) поділилися лайф-хаками по виходу на зовнішні ринки, а також розповіли про їхній шлях на ринок Канади.

20 лютого CUTIS у співпраці з Вінницькою торгово-промисловою палатою провів вже третє засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion. Захід відвідало 36 учасниць.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, поділилася основними напрацюваннями менторської програми для жінок-підприємниць SHEforSHE.

Марія Терехова, партнерка платформи New Fashion Zone, яка стала однією з менторок програми SHEforSHE, розповіла про зміни, які впровадили учасниці менторської програми (виробники дитячого одягу) в рамках підготовки до виставки Apparel Sourcing Paris. Марія також поділилася враженнями від спілкування з іноземними байєрами в Парижі й озвучила основні вимоги, які висувають закордонні дистриб’ютори до українського одягу та текстильної продукції. Окремо обговорили специфіку канадського ринку одягу та необхідність адаптації до нього продукції Made in Ukraine.

Бізнес-тренерка Катерина Войлова поділилася досвідом просування hand-made продукції на платформі ETSY. Під час виступу піднімалися такі теми як позиціонування продукції, визначення ціни (адже українські виробники часто недооцінюють свою працю), складнощі розрахунку за товар за умови відсутності платіжної системи PayPal в Україні.

На завершення Віра Поровська провела майстер-клас по підвищенню мотивації персоналу.

Не проґавте наступні зустрічі жіночого бізнес-клубу SheChampion! Про нові заходи можна дізнатися на сайті проекту CUTIS і на Facebook сторінці проекту.

Як експортувати меблі до Канади: особливості ринку, перспективи та основні виклики

Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), Канадсько-українська торгова палата в рамках партнерства з Українською асоціацією меблевиків взяли участь в конференції Smart Export 3.0.

Захід об’єднав близько 70 представників меблевої галузі, які зацікавлені в розвитку експортного напрямку.

Ігор Санжаровський, директор проекту CUTIS в Україні, коротко розповів учасникам про підтримку українського малого та середнього бізнесу на ринку Канади, а також акцентував увагу аудиторії на інформаційних матеріалах, підготовлених проектом. Він також презентував новий посібник з експорту меблів до Канади.

Завантажити експортний гайд можна за посиланням.

Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS, детально зупинився на основних тенденціях та споживчих вподобаннях канадців на ринку меблів. Цікавий факт, сукупний обсяг реалізації готових меблів на ринку Канади у 2018 р. становив 38,3 млрд CAD. З них 31,3 млрд CAD припадало на меблі для дому, 1,4 млрд CAD – на домашній текстиль та 1,1 млрд CAD – на вуличні меблі. За 2018 р. обсяг реалізації готових меблів зріс на 3%. Очікується, що до 2023 р. сукупний обсяг реалізації готових меблів сягне 46,6 млрд CAD. Завантажити презентацію.

Про специфіку регуляторних вимог та добровільну сертифікацію меблів для канадського ринку розповіла Олександра Бровко, старший експерт з інвестиційної та торгівельної політики проекту CUTIS. Завантажити презентацію.

Звертаємо увагу, що в рамках дії Угоди про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA), українська продукція не обкладається ввізними митами. Для прикладу, на китайські меблі ставки мита становлять 8-10%.

Про важливість гендерно-чутливого маркетингу в просуванні продукції на канадському ринку розповіла Віра Поровська, експерт з гендерної рівності проекту CUTIS. Завантажити презентацію.

Ольга Штепа, координатор проекту CUTIS, звернула увагу учасників заходу на особливості канадської бізнес-культури (завантажити презентацію можна за посиланням). Зокрема, пані Ольга назвала 5 обов’язкових складових для успішного експорту в Канаду, а саме:

  • Веб-сайт англійською мовою (native English)
  • Детально прорахована ціна на власну продукцію
  • Прощання зі стереотипами
  • Позбавлення хибних уявлень щодо власного товару чи послуги
  • Професійна презентація власних послуг

Нагадаємо, що за підтримки проекту CUTIS 10 українських меблевих компаній взяли участь у Canadian Furniture Show 2018, а саме Cube44 (меблі для вітальні та офісу), ADK (меблі для вітальні та спальні), Aqua Rodos (меблі для ванної кімнати), Merx (кухні, меблі для вітальні та спальні), Instyle (кухонні меблі), Stalkon (вуличні меблі), Blest (меблі для вітальні та спальні), Snite (дитячі меблі). Також на виставці поза головним стендом були представлені вироби компанії Kulik System (офісні меблі) та Ренесанс (дитячі меблі).

Почитати історію успіху компанії Blest на канадському ринку можна тут.

Історія успіху компанії Cube44 за посиланням.

Яке враження справили українські виробники продуктів харчування на канадських баєрів та які перспективи вітчизняної продукції на канадському ринку?

Проект CUTIS організував приїзд до України канадських дистриб’юторів, які зацікавлені в пошуку надійних постачальників продуктів харчування та напоїв для канадського ринку.

За 10 днів торгової місії, які представники канадського бізнесу провели в Україні, вони відвідали Київ, Львів, Харків, Дніпро та Запоріжжя, й зустрілися з представниками більше 40 підприємств.

Юрій Баранов, засновник CAALCO distributors corp., дистриб’ютор канадської мережі Yummy Market

Моя компанія вже більше 20 років займається імпортом алкогольних напоїв для канадського ринку, на даний момент я розглядаю можливість розширення лінійки імпорту за рахунок продуктів харчування. У мене за плечима успішний досвід співпраці з провідною українською алкогольною компанією «Баядера» (ТМ «Хлібний дар», Rada, Kozak), продовжуються перемовини з «Алеф Виналь» (горілка Green Day, коньяк «Жан-Жак»).

Під час місії вдалося встановили ділові відносини з такими вже відомими в світі компаніями як Petrus, Staritsky&Levitsky. Справжнім відкриттям для мене стала компанія “Українські медовари” з Дрогобича, що відновила раніше втрачені рецепти українських натуральних напоїв на основі меду. Приємним доповненням до програми CUTIS стала зустріч з менеджментом ТПП України.

За час місії я особисто відвідав дванадцять підприємств, відбулося близько 20 зустрічей з представниками українського бізнесу. Більшість мене приємно вразили високою виробничою культурою, якістю продукції, її смаковими характеристиками, професіоналізмом команди. Відчувається, що у цих компаній є чітка експортна стратегія, креативна команда та ставка на результат.

Особливо хотілось би відзначити такі компанії як Beehive, «Малбі» (ТМ Millenium), Klion group (ТМ Veladis), Lviv handmade factory, Bob snail, «Баядера», Bester. У цих компаній є всі підстави дивитися з оптимізмом у майбутнє українського експорту на світові ринки.

Мене часто питають, яка основна передумова успіху товару на канадському ринку? Відповідь проста і складна одночасно – продукт повинен бути цікавим канадському дистриб’юторові та покупцеві.

Якщо українська компанія в Канаді планує орієнтуватися лише на етнічний ринок та українську діаспору, то така експансія на 99% увінчається поразкою. Дійсно, в Канаді українська діаспора налічує більше 1,6 млн людей, але переважна більшість з них не має адекватного уявлення, що таке сучасна Україна, яку продукцію вона виготовляє, адже їхні предки приїхали до Канади ще до революції 1917 року. Так, вони лояльні до всього українського, але виросли вони в Канаді і споживають, як правило, локальні канадські продукти, до яких звикли.

Мені здається оптимальним для української компанії буде на початковому етапі протестувати свій продукт на етнічному ринку, зрозуміти наскільки він цікавий канадським споживачам. І лише якщо на нього буде попит, то пробувати виходити в канадські продуктові мережі й займатися такими питаннями як адаптація назви чи розробка етикетки відповідно до канадських вимог (етикетка в Канаді повинна обов’язково містити інформацію 2 офіційними мовами – англійською та французькою). Варто почати із мереж, які орієнтуються на європейські товари, такі як Yummi Market чи Starsky.

Майкл Прудков, віце-президент дистриб’юторської компанії Crussimpex 

Компанія Crussimpex займається імпортом продуктів харчування, співпрацює в основному з невеликими виробниками та займається дистрибуцією по всій Канаді.

В Crussimpex вже є досвід співпраці з українськими компаніями, ми хочемо розширити асортимент українських товарів на канадському ринку.

За час місії я зустрівся з представниками близько 20 українських компанії. Загальна оцінка – позитивна. На ринку багато гідних виробників.

Але в сучасному світі мати хороший продукт недостатньо. Потрібно бути готовим інвестувати в вихід на зовнішні ринки.

У мене склалося враження, що не всі українські компанії розуміють як потрібно просувати й продавати свій товар за кордоном. Експорт вимагає додаткових витрат – в кваліфікований персонал, у цікаву упаковку, в просування, маркетинг тощо. Без цього ніяк. Крім того, процес виходу займає не один день – з першого разу навряд чи вдасться відправити величезну партію. Потрібно крок за кроком рухатися і дослуховуватися до порад імпортера.

Також треба розуміти специфіку кожного регіону. Канадський споживач, на відміну від американського, дуже консервативний. Його складно змусити придбати товар, до якого він не звик. Хоча географічно Канада величезна держава, розмір ринку невеликий, його ні в якому разі неможна порівнювати з американським.

Я би також порадив українським виробникам більш зважено підходити до питання ціноутворення. В середньому, оптова ціна на канадському ринку десь втричі вища, ніж оптова ціна в Україні. Якщо ми говоримо про роздрібну ціну, то різниця десь в 4-5 разів. Сюди входять логістика, вартість дистрибуції, націнки магазинів, курсові ризики тощо.

Не всі українські виробники розуміють цю математику. Чують Канада і відразу завишають відпускну ціну. Канадський споживач досить чутливий до ціни, із завішеними цінами український товар просто не знайде свого покупця в Канаді.

Які українські продукти харчування мають найкращі шанси на канадському ринку? Це точно не м’ясна та молочна продукція, оскільки її ввіз підпадає під квоти й процес сертифікації досить складний.

Дуже хороші шанси у кондитерської продукції, лідери українського ринку (АВК, Roshen, «Бісквіт-Шоколад») уже представлені на ринку. Думаю і інші українські компанії можуть про себе заявити та скласти конкуренцію білоруським, молдавським та російським виробникам.

Непогані шанси у виробників бакалії, хочу спробувати поставити на канадський ринок українську рибну продукцію.

Загалом, шанси у українських компаній на канадському ринку непогані. Думаю, що представленість українських товарів буде лише рости. Особливо якщо буде підтримка як з боку таких проектів як CUTIS, так і з боку держави.

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати в Україні

При виході на новий ринок, не тільки на канадський, українському виробникові варто дослуховуватися до місцевого імпортера, який набагато краще розуміє специфіку власного ринку. Інколи питають про п’ять кроків до успіху. Відповідь проста – 5 Рs (product, price, promotion, place and people), про які ви прочитаєте в кожному підручнику. Я б додала ще одне «Пі» – практика, практикуйте експортну діяльність щодня, і все стане зрозуміло. Розуміння процесу виходу на ринок, відчуття часу та партнера – дуже важлива якість підприємця.

У більшості випадків продати продукт у тому вигляді, в якому він реалізується в Україні, буде важко. В харчовій промисловості потрібно звертати увагу на все – вигляд продукції, смак та його збереження впродовж тривалого періоду часу (тільки транспортування до Канади триває майже два місяці), пакування, маркування та назву продукту й торгової марки.

Назва продукту має бути зрозуміла покупцеві, бути інтернаціональною. Виняток – етнічні ринки. В цьому випадку назва має максимально відповідати очікуванням. Умовно, якщо на етикетці зазначено, що це вафлі «Артек», то вони повинні максимально відповідати традиційному смаку та зовнішньому вигляду. Покупці купують такі товари, щоб відчути «смак дитинства».

До речі, Україна в цьому напрямку явно не допрацьовує. Наприклад, на канадському ринку присутні так звані «київські» торти. Ось тільки виготовляються вони в Молдові.

Є також загальне правило: якщо бренд сильніший за продукт, просувається бренд. Якщо продукт сильніший за бренд, то просувається продукт. Тут можна працювати і під private label. Україна має дуже мало відомих по всьому світу брендів, тому варто бути гнучким щодо назви продукту та бренду. У нас є випадки, коли переробляли як продукт, так і змінювали назви на більш універсальні.

Ціноутворення – ще одне чутливе питання. Український виробник має чітко розуміти своїх конкурентів в кожному сегменті ринку. Наприклад, на ринку етнічної продукції (пряники, торти,  бублики, цукерки тощо) ми конкуруємо за ціною та якістю з Молдовою та Білоруссю.

Одна голова добре, але якщо компанія має чітку стратегію і ресурси, я би не радила економити на послугах експертів. Не знаючи вимог ринку та переваг споживача іншої країни, можна припуститися помилок, що будуть дорого коштувати. Здійснити повторну спробу виходу на новий ринок після такого дуже важко, оскільки ринок Канади, наприклад, не такий вже великий, і репутацію поправити буде складно.

Ми живемо в глобальному світі змін, де за своє місце потрібно постійно боротися, але дипломатично, і з ввічливою посмішкою. Я глибоко переконана, що Україна ще має посісти достойне її місце в глобальній торгівлі не тільки ресурсами, а й продукції з високою долею доданої вартості.

Львівські підприємці дізналися про нові можливості експорту одягу та взуття до Канади

Проект CUTIS, Канадсько-українська торгова палата в співпраці з асоціацією «Укрлегпром», Львівською бізнес-школою та Західноукраїнським кластером індустрії моди провели у Львові практичний семінар для українських компаній, які зацікавлені в експорті одягу та взуття на канадський ринок.

В ході семінару в учасників була можливість дізнатися більше про канадський ринок взуття й одягу, а також ознайомитися з особливостями просування вказаної продукції у Канаді.

Захід об’єднав близько 30 підприємств, які спеціалізуються на жіночому, чоловічому та дитячому одязі, а також жіночому, чоловічому, спортивному та дитячому взутті.

З вітальним словом виступили  Юрій Самець, голова правління Західноукраїнського кластеру індустрії моди та Тетяна Ізовіт, президент Асоціації «Укрлегпром».

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-української торгової палати в Україні та менеджер проекту CUTIS, розповіла про експортний портал CUTIS, який надаватиме релевантні дані канадському та міжнародному бізнесу, що шукає надійну інформацію про потенційних українських партнерів.

Ольга Штепа, координатор проекту CUTIS, звернула увагу учасників заходу на особливості канадської бізнес-культури (завантажити презентацію можна за посиланням). Зокрема, пані Ольга назвала 5 обов’язкових складових для успішного експорту в Канаду, а саме:

  • Веб-сайт англійською мовою (доброю англійською)
  • Ціна на власну продукцію розраховується детально і продумано
  • Прощання зі стереотипами
  • Позбудьтесь хибних уявлень щодо власного товару чи послуги
  • Професійна презентація власних послуг

Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS, розповів про ринок взуття та одягу в Канаді, їхні особливості, тенденції, споживчі вподобання (завантажити презентацію можна за посиланням).

Цікавий факт, у 2018 р. канадські споживачі витратили на взуття 7,8 млрд CAD, з яких 3,7 млрд CAD припадає на взуття для жінок, 3,1 млрд CAD — для чоловіків та $1 млрд — на дитяче взуття. За 2018 р. обсяг реалізації взуття на ринку Канади у вартісному вимірі зріс на 3,7%.

На одяг канадці в минулому році витратили 36 млрд CAD, з яких більш ніж 18 млрд CAD припадає на одяг для жінок і близько 11 млрд CAD — на одяг для чоловіків. Отже, ринок жіночого одягу в Канаді майже вдвічі більший за ринок чоловічого.

Максим Борода також представив практичні посібники по експорту до Канади взуття та одягу.

Віра Поровська, експерт з гендерної рівності проекту CUTIS, пояснила підприємцям, чому гендерно-чутливий маркетинг важливий при підготовці рекламних матеріалів для канадських партнерів (завантажити презентацію).

Олександра Бровко, старший експерт з питань торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS розповіла про основні регуляторні вимоги, маркування та імпортні процедури при поставках продукції до Канади (завантажити презентацію).

Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, пояснила специфіку добровільної сертифікації української продукції для канадського ринку, а також аргументувала чому екологічна сталість виробничих практик є конкурентною перевагою на ринку Канади (завантажити презентацію).

Борис Дідай, експорт-менеджер взуттєвої фабрики KaDar (Луцьк), розповів про вихід компанії на канадський ринок та виклики, що стоять перед українськими виробниками на цьому ринку. Більше про історію успіху компанії KaDar можна дізнатися тут.

Цікаві факти про вільну торгівлю з Канадою

На даний момент діє 14 угод про вільну торгівлю між Канадою та 51 країною світу, враховуючи Україну. Головна мета цих угод – збільшити торгівлю з міжнародними партнерами за рахунок зменшення мит й тарифів, та отримати доступ до зовнішніх ринків.

За інформацією канадської служби статистики (Statistics Canada), в 2018 році угоди про вільну торгівлю регулювали 78,5% всього імпорту Канади та 89,7% експорту.

Найбільші угоди:

Північноамериканська угода про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, NAFTA) покриває 66,8% всієї торгівлі Канади. Торгові операції Канади з країнами-учасниками угоди (США та Мексика) оцінюються в $788 мільярдів CAD за результатами 2018 року.

В рамках угоди Канада найбільше імпортує автомобільні двигуни та пасажирські авто, експортує – нафту, пасажирські авто та двигуни.

Наприкінці 2018 року після непростих переговорів лідери Канади, США та Мексики підписали оновлену угоду, яка отримала нову, точніше нові назви. У США вона називатиметься USMCA, тобто угода між США, Мексикою й Канадою. В Канаді документ офіційно називатиметься CUSMA, тобто угода між Канадою, США й Мексикою.

Угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом з Канадою (Comprehensive Economic and Trade Agreement, CETA) в 2018 році охоплювала 10% зовнішньої торгівлі Канади, що оцінюється в $188 мільярдів CAD.

Без сплати мит із ЄС Канада найбільше імпортує фармацевтичні та медичні продукти, а також пасажирські та легковантажні автомобілі. Основні статті експорту – дорогоцінні метали (золото, срібло, платина), нафта та залізняк.

У Транстихоокеанське торгове партнерство (CPTPP, Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership) входять Австралія, Бруней, В’єтнам, Канада, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Сінгапур, Чилі і Японія. В 2017 році США вийшли з цієї угоди.

Торгові операції Канади з країнами-учасниками угоди оцінюються в $98 мільярдів CAD, що становить 8,3% загальної зовнішньої торгівлі Канади.

В рамках угоди Канада найактивніше імпортує пасажирські та легковантажні автомобілі, мотори та електроніку. В топ-3 позиції по експорту входять – вугілля, м’ясна продукція та канола.

1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement).

Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери сільськогосподарських, так і промислових товарів.

Аналіз CUFTA вказує, що найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу (буде скасоване мито в розмірі 17,2%) та взуття (9,7%), представники машинобудівної ( 5,6%) та хімічної галузей (4,5%), а також аграрії (4,5% для овочів та фруктів).

У випадку Канади ситуація більш складна. Відразу після вступу угоди в силу будуть скасовані мита лише для 72% канадських товарів. Мита на решту 27% будуть скасовуватись поступово з перехідним періодом у 3, 5 та 7 років. Окрім того, угода передбачає часткову лібералізацію щодо важливих для України сільськогосподарських товарів, а також тарифні квоти та певні товари.

Волинські підприємниці обговорили подолання бар’єрів при виході на зовнішні ринки

Проект CUTIS в співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами проводить серію семінарів SheChampion, ціллю яких є  аналіз перешкод та розширення економічних можливостей жінок-підприємниць, а також обмін досвідом щодо виходу на іноземні ринки.

10 жовтня у співпраці з Волинською торгово-промисловою палатою відбулося друге засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion у Луцьку, яке об’єднало більше 20 учасниць.

Волинські жінки-підприємниці обговорили гендерні аспекти у міжнародній торгівлі, дізналися більше про торгівлю через онлайн-платформу Etsy, а також надихнулися історією успіху одного з найбільших вітчизняних виробників паперової продукції.

Успішна hand-made майстриня Катерина Войлова поділилася секретами створення онлайн-магазину на платформі електронної комерції Etsy.

Олена Тарасенко поділилася історією розвитку експорту паперової продукції ТМ “Ruta” в країни ЄС, яку виготовляє волинське підприємство «ВГП».

На завершення учасниці заходу мали можливість взяти участь у інтерактивному майстер-класі з нематеріальної мотивації співробітників. Віра Поровська, експертка з гендерних питань проекту CUTIS, поділилися лайфхаками по утриманню ключових працівників.

Волинські підприємниці обмінювалися порадами, акумулювали нові ідеї з вдосконалення та розвитку своїх підприємств, ділилися досвідом та налагоджували нові бізнес-контакти.

Наступна зустріч в рамках серії семінарів SheChampion відбудеться у Вінниці 17 жовтня. Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації