News Tag: exports to Canada
Ковід ефект як вікно можливостей для українських експортерів в Канаді

Ковід ефект виявився однаково несподіваним та руйнівним для всіх країн світу без винятку, в точу числі і для Канади та України. Але відомо, що кожна палиця має два кінці, тобто завдяки небезпечному вірусу всі країни і виробники опинилися в рівних умовах і мають однакові обмеження.

Життя неможливо спинити так само, як і відмінити потреби у якісних товарах, одязі, взутті, продуктах харчування, меблях, тощо. Попит, звісно, змінюється, трансформується, де інде зменшується, де інде, навпаки, збільшується.

Перевага віддається продукції що вироблена місцево, або деінде тільки б не в Китаї (але за китайськими цінами!). Це є наслідком загострення економічних відносин з Китаєм останнім часом, з одного боку, а, з іншого – бажання спробувати щось новеньке.

Спираючись на думку багатьох експертів, за місцеву продукцію споживачі навіть готові платити більше.

На зміну традиційному особистому спілкуванню під час галузевих подій чи торгівельних місій приходять віртуальні відеоконференції, месенджери та онлайн платформи. І тут з’являються суттєві переваги для українських виробників.

По-перше, українське з довірою сприймається на місцевому ринку Канади завдяки численній діаспорі.

По-друге, вироблене в Україні є своєрідним синонімом виробленого в Європі. А звідси і повага, і розуміння, що виробництво здійснюється на основі міжнародних та європейських соціальних та екологічних стандартів – без використання дитячої праці чи несертифікованої сировини. Важливим також залишається орієнтація українських виробників на європейські тренди та найсучасніші фешн новинки.

Все це разом ширше відчиняє вікно можливостей для українських експортерів у Канаді, яким варто скористатися. Канадські баєри зацікавлені у пошуку надійних ділових партнерів в Україні.

Саме тому, правильно підготовлена та успішно проведена віртуальна зустріч – запорука взаємовигідних ділових стосунків у майбутньому. І тут все як у театрі – треба присвятити купу часу, поту та крові при підготовці, навчанні та тренуванні аби насолодитися хвилиною слави на сцені у світлі прожекторів.

Чому віртуальний формат зустрічей не зникне після закінчення епідемії? Причина очевидна – зустрічатись онлайн вигідно з огляду на економію часу та коштів.

Хоча віртуальний формат ні в якому разі не замінить живе спілкування, ми радимо якнайкраще вивчити це ноу-хау та більш активно використовувати його у своїх бізнес комунікаціях.

Автор: Ольга Штепа, координаторка проекту CUTIS

Проект CUTIS покращує знання посадовців з міжнародного інвестиційного права

Проект CUTIS провів дводенний вебінар для представників органів державної влади з питань міжнародного інвестиційного права.

Спікером вебінару виступив професор Університету Оттави з бізнесу та торгового права Дж. Ентоні Вандузер.

В ході вебінару здійснювався огляд міжнародного інвестиційного режиму, включаючи двосторонні інвестиційні договори, інвестиційні положення в угодах про вільну торгівлю та чинні обговорення щодо можливих реформ. Акцент був зроблений на політичних наслідках, а не технічних деталях інвестиційних положень договорів.

Перший день був присвячений основоположним  стандартам захисту інвесторів та механізмам вирішення спорів між державами та інвесторами в існуючих інвестиційних угодах, а також обговоренню договірної практики та проблем, які в такій практиці виникають.

У межах тематичного дослідження використовувалась канадська практика укладення угод та досвід з вирішення спорів між державами та інвесторами.

У другий день було розглянуто можливі реформи системи стандартів захисту інвестора та вирішення спорів між інвестором та державою. Спікер окреслив стратегії узгодження договорів, які дозволяють краще врівноважити захист інвестора та право держави, яка приймає інвестиції, на регулювання, у порівнянні з традиційною системою захисту, передбаченою міжнародними договорами, а також альтернативи захисту таких інвестиційних договорів.

Розглядалися пропозиції щодо реформування системи вирішення спорів між державою та інвестором, зокрема реформи, що наразі розглядаються третьою Робочою групою ЮНСІТРАЛ, включаючи пропозицію ЄС про створення багатостороннього інвестиційного суду.

Як експортувати органіку на ринок Канади – вебінар

Проект CUTIS спільно з Офісом з просування експорту на запит бізнес-об’єднання «Органічна Україна» провели дводенний вебінар для виробників органічної продукції. В заході взяло участь більше 40 компаній, які зацікавлені в розвитку експорту вітчизняної органічної продукції на нові ринки, в тому числі на ринок Канади.

Чим цікавий ринок Канади? Північна Америка залишається лідером споживання органіки. Близько половини світового ринку органічної продукції припадає на США. Канада із обсягом органічного ринку у 3 млрд євро займає 6 місце в світовому рейтингу!

Представниці проекту CUTIS та канадська експертка із питань сертифікації органічної продукції Canada Organic Trade Association розповіли про особливості успішного експорту органіки на ринок Канади. А команда Офісу поділилась знаннями щодо ефективних інструментів з пошуку та аналізу нових ринків.

Зокрема, старша експертка з питань торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS, Олександра Бровко, розповіла про умови торгівлі з Канадою в рамках Угоди про вільну торгівлю та акцентувала увагу учасників на регуляторних вимогах та вимогах до маркування при експорті органічної продукції до Канади (завантажити презентацію за посиланням).

Зоя Павленко, експертка з питань навколишнього середовища проекту CUTIS, розповіла про специфіку органічного ринку Канади та звернула увагу на товарні групи, які користуються найбільшим попитом серед канадських споживачів (завантажити презентацію).

Тія Лофтсгард (Tia Loftsgard), виконавча директорка Асоціації органічної торгівлі Канади, докладно проінформувала про структуру канадського ринку органічної продукції, споживчі вподобання, а також розповіла про важливість органічної сертифікації для ринку Канади (завантажити презентацію).

Запис вебінару (1 день).

Правила визначення походження при експорті одягу та взуття до Канади – відео

Для одержання преференційного доступу на ринок Канади в рамках Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA) необхідно, щоб товар мав українське походження, тобто відповідав правилам походження.

Правила походження впливають на:

  • Розмір ввізного мита
  • Виділення тарифних квот
  • Ведення статистики зовнішньої торгівлі

Важливо знати, що документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару.

Що це означає для українського бізнесу?

Українським компаніям не потрібно отримувати жодних сертифікатів, щоб підтвердити українське походження товарів. Інформацію про походження вказують на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів.

А це в свою чергу означає скорочення фінансових і часових витрат на митне оформлення товарів.

Більше про специфіку визначення країни походження при експорті одягу та взуття в рамках CUFTA ви дізнаєтесь із відео Олександри Бровко, старшого експерта проекту CUTIS з питань торгівлі та інвестицій.

Ви також можете безкоштовно завантажити посібник  «I Can Export: Правила визначення походження товарів відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною: Дороговкази для експортерів» з конкретними прикладами.

Підприємниці із Слов’янська обговорили подолання бар’єрів в розвитку жіночих бізнесів

Проект CUTIS в співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами проводить серію семінарів SheChampion, ціллю яких є  аналіз перешкод та розширення економічних можливостей жінок-підприємниць, а також обмін досвідом щодо виходу на іноземні ринки.

Четвертого березня у співпраці з Донецькою торгово-промисловою палатою відбулося перше засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion у Слов’янську, яке об’єднало більше 20 учасниць.

Жінки-підприємниці Донеччини обговорили гендерні аспекти у міжнародній торгівлі, ознайомилися із основними трендами на окремих товарних ринках Канади та поділилися історіями успіху в експорті.

З вітальним словом до учасниць заходу звернулась координатор роботи з розвитку жіночого підприємництва Донецької торгово-промислової палати Наталя Іванова. Вона розповіла про діяльність Комітету з розвитку жіночого підприємництва Донецької торгово-промислової палати, який веде активну діяльність з розвитку жіночого підприємництва.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, окреслила важливість питань гендерної рівності для компаній, що планують виходити на зовнішні ринки, в тому числі і до Канади. Згідно з аналізом, який провів проект, традиційні гендерні стереотипи ускладнюють просування жінок у бізнесі в Україні.

Досвідом створення бізнесу з учасницями поділилися успішні підприємниці – засновниця творчої майстерні «Прянівілль» Наталія Рак та власниця АВ.Zabava Art Ганна Бутко. Iсторії жінок досить показові – обидві змушені були починати все з початку через збройний конфлікт на сході України.

Пані Наталя в 2014 році переїхала з окупованої частини Донбасу до м. Дружівка й почала виготовляти пряники. Перші партії купували друзі й знайомі. Зараз це налагоджений малий бізнес prianivil.in.ua з виробництва смаколиків зі своїм унікальним рецептом. Підприємство розглядає можливість розширення лінійки продукції.

До 2014 року Ганна Бутко була найманою працівницею у консалтинговій фірмі. Після того, як компанія припинила свою діяльність, жінці довелося шукати себе в інших напрямках. Розраду знайшла у творчості: Ганна почала вивчати секрети гончарства. Зараз продукцію торгової марки АВ.Zabava Art знають в багатьох країнах світу. Продукція майстерні продається в Україні, Чехії та Польщі.

Таємницями успішної роботи на онлайн платформі Etsy поділилася тренерка Катерина Вітковська з Дніпра, яка створила власний бренд KvitkaBags і продає по всьому світу текстильні гаманці та сумочки власного виробництва. Розповіла Катерина Вітковська і про репутаційні ризики для продавців, які можуть потягнути за собою відмови у продажах (невідповідність якості задекларованій, негативні відгуки, запозичені зі сторонніх джерел світлини тощо).

В другій частині заходу учасниці отримали нагоду покращити свої навички роботи з персоналом – Віра Поровська провела майстер-клас по залученню нових спеціалістів в компанію.

Журнал Resource World про видобуток корисних копалин в Україні

Журнал «Світ ресурсів» (англ.Resource World Magazine), який є одним з провідних ЗМІ в галузі видобутку нафти, газу та зелених технологій та має підписників у 46 країнах, надрукував статтю за підсумками конференції «Видобуток корисних копалин в Україні». Нагадаємо, ця подія була організована проектом CUTIS та Канадсько-українською торговою палатою (CUCC) в рамках Конвенції PDAC 2 березня 2020 року в Торонто.

Редактор Елсворт Діксон написав про діяльність Національної акціонерної компанії «Надра України», яку представляв на конференції голова НАК Тарас Кузьмич.

Наводимо повний текст статті (переклад з англійської мови):

Українська державна розвідувальна компанія шукає партнерів

Автор Елсворт Діксон

Під час своєї доповіді на нещодавній Конвенції PDAC у Торонто, голова НАК «Надра України» Тарас Кузьмич окреслив багато напрямків роботи, що здійснює державна українська розвідувальна компанія.

Компанія проводить геологорозвідувальні роботи та інвестує кошти в проекти в галузі розвідки та видобутку в країні – переважно нафтові та газові проекти, а також деякі мінеральні проекти.

Хоча «Надра України» в тому чи іншому вигляді існує вже близько 80 років, нинішня державна компанія була створена в 2000 році «…для поліпшення поставок корисних копалин для потреб країни [та] для резервування і збільшення потенціалу геологічних підприємств».

Враховуючи бурхливі події, які довелося пережити Україні протягом 20 століття, примітно, що НАК розвідав понад 1800 родовищ нафти, виявив понад 350 родовищ вуглеводнів, пробурив понад 1000 свердловин і додав 2,9 мільярди тонн запасів палива, в результаті чого як державні так і приватні підприємства вироблять близько 95% вуглеводнів в Україні.

У компанії підкреслюють, що ці запаси складають сотні родовищ нафти та конденсату, такі як: Шебелинське, Яблунівське, Радченківське, Сагайдацьке, Михайлівське, Рибальське, Анастасіївське, що були виявлені, випробувані та введені в експлуатацію.

Останнім часом НАК модернізує свою корпоративну структуру та проводить аудит угод про спільну діяльність. На даний час компанія пропонує інвесторам на вибір породи, корисні копалини та можливості спільної розробки родовищ по всій країні. Заявки від інвесторів приймаються на конкурентній основі.

Для нафтогазового сектору НАК здійснює геологорозвідувальні роботи, розробку та аналіз свердловин, моніторинг навколишнього середовища та аналіз впливу робіт, проводить лабораторні дослідження ядер, буріння та іншу подібну діяльність, включаючи інженерні та геологічні дослідження.

Компанія «Надра України» також займається дослідженням та розробкою різних мінеральних продуктів на Дашуківському родовищі глини, Мужіївському золоторудному родовищі, Львівсько-Волинському вугільному басейні, на родовищах сірки та калійної солі у Карпатах, Дніпровському буровугільному басейні, Клинцівському родовищі золота (з його руди було видобуто перше українське золото) та навіть мінеральних вод «Нафтуся», «Моршинська», «Поляна Квасова» та «Шаянська», не враховуючи численних родовищ декоративної та будівельної цегли.

Закордонним інвесторам пропонується кілька форм співпраці на засадах Угод про розподіл продукції (УРП), контрактів зі збільшення видобутку або угод про спільну діяльність.

Одна з наявних УРП-можливостей стосується Олеської ділянки нафти та газу на Західній Україні, де можлива розвідка та виробництво звичайних та нетрадиційних вуглеводнів. Також доступна розробка інших родовищ нафти та газу.

Також пропонуються партнерські можливості для розробки титану на Житомирщині, цирконію (Красноріченське родовище ільменіту), цирконію, ванадію та скандію (Паромівське родовище ільменіту). Скандій це взагалі рідкісний і цінний метал, здатний збільшити міцність алюмінію до сталі, що робить сплав особливо корисним для літальних апаратів.

Благословенна нафтовими та мінеральними багатствами Україна прагне розвивати свої природні ресурси та запрошує іноземних інвесторів до участі у різноманітних проектах.

Підприємниці Дніпра дізналися про нові можливості розвитку бізнесу та виходу на зовнішні ринки

Проект CUTIS в співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами проводить серію семінарів SheChampion, ціллю яких є  аналіз перешкод та розширення економічних можливостей жінок-підприємниць, а також обмін досвідом щодо виходу на іноземні ринки.

Третього березня у співпраці з Дніпропетровською торгово-промисловою палатою відбулося перше засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion у Дніпрі, яке об’єднало близько 30 учасниць.

Жінки-підприємниці Дніпропетровщини обговорили гендерні аспекти у міжнародній торгівлі, ознайомилися із основними трендами на окремих товарних ринках Канади та поділилися історіями успіху в експорті.

Віталій Жмуренко, президент Дніпропетровської ТПП, поділився планами створення платформи підтримки жіночого бізнесу в регіоні та розповів про запланований на осінь форум для жінок-підприємниць.

Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Бондаренко наголосив на важливості розвитку жіночого підприємництва. В Дніпропетровській області лише кожен п’ятий бізнес заснований жінками, тому попереду ще багато роботи. Дніпропетровська область є лідером в Україні за показниками виробництва товарів та об’ємами експорту. Саме тому розвиток жіночого підприємництва в регіоні має значний економічний потенціал.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, розповіла про важливість питань гендерної рівності для компаній, що планують виходити на зовнішні ринки, в тому числі і до Канади. Згідно з аналізом, який провів проект, традиційні гендерні стереотипи ускладнюють просування жінок у бізнесі в Україні.

Ірина Грицай, заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, поділилася досягненнями місцевої влади в питаннях гендерної рівності в регіоні. Зокрема, Ірина розповіла про створення координаційної ради та розроблення регіональної програми розвитку сімейної та гендерної політики.

Світлана Черевко, провідний фахівець центру підтримки експорту Дніпропетровської торгово-промислової палати та тренер проекту CUTIS, акцентувала увагу присутніх жінок-підприємниць на корисних онлайн ресурсах, що можуть допомогти українським МСП розпочати експорт до Канади.

Досвідом розвитку жіночого бізнесу та просування товарів на зовнішніх ринках ділилася Аліна Щербина, одна з засновниць платформи розвитку українських брендів  «БУДЬ в UA». Платформа, зокрема, допомагає промотувати продукцію локальних виробників, проводить різноманітні заходи та розробляє освітні проекти для креативного бізнесу.

На завершення, пані Віра провела майстер-клас по залученню нових спеціалістів в компанію. Учасниці заходу дізналися, як визначити чи володіє потенційний співробітник необхідними компетенціями та як професійно провести співбесіду за відсутності кваліфікованого HR.

В Канаді презентували нові можливості української гірничовидобувної промисловості

Prospectors & Developers Association of Canada (PDAC) Convention в Торонто – це міжнародний виставковий форум для представників видобувної галузі, що об’єднує інвесторів, аналітиків, керівників гірничовидобувних компаній, геологів та представників державного сектору.

Участь у цьогорічній, вже 88-ій конференції PDAC взяло більше 23 тис відвідувачів з 132 країн, зокрема представники провідних гірничовидобувних компаній із США, Канади, Китаю, Бразилії, Австралії, Індії та Південної Африки, а також України.

Фокус 2020 року – розвиток інновацій міжнародного сектору розвідки та видобутку корисних копалин.

За сприяння проекту CUTIS та Канадсько-української торгово-промислової палати (CUCC) на форумі була представлена й Україна. Більш того, вперше відбувся окремий захід, ціль якого – розповісти про останні здобутки українського гірничодобувного комплексу, його потенційні можливості та долучитися до підвищення довіри іноземних інвесторів до України. Подія об’єднала більше 80 потенційних інвесторів.

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах підкреслив, що наразі відбувається трансформація відомства в бік service-oriented agency. Одне із основних завдань полягає у відновленні довіри до Держгеонадр шляхом підвищення ефективності діяльності та створення інвестиційних можливостей для іноземних компаній.

«Ми значно спростили процес входження іноземних інвесторів у розвиток галузі, прибрали низку архаїчних погоджень, штучних бар‘єрів, рухаємося до оцифровки геологічної інформації та створення національного репозитарію геологічних даних, уже запущено низку сервісів, зокрема data-room геоінформації, ми стаємо відкритими і зацікавлені у створенні прозорих механізмів роботи», – зазначив Роман Опімах.

Досвідом реалізації потужного інвестпроекту в Україні поділився викронавчий директор Black Iron Метт Сімпсон. Шиманівський ГЗК розташований в залізорудному поясі за 8 км від Кривого рогу. За оцінками пана Сімпсона, в проект на першому етапі заплановано додатково інвестувати близько 436 млн дол США. В результаті планується виробляти до 4 млн тонн залізорудної продукції (68-відсоткового Fe-концентрату). Виробництво планується розпочати наприкінці 2022 року. Компанія тісно співпрацює з урядом України для отримання всіх необхідних дозволів для початку будівництва. В разі успішної реалізації проекту, Метт Сімпсон прогнозує додаткові інвестиції в розмірі 1,2 млрд дол США протягом наступних 20 років.

Брайан Савадж, виконавчий директор Avellana Gold, приватної компанії з розвідки та  видобування корисних копалин, коротко розповів про діяльність та основні виклики, з якими стикається бізнес в Україні. Avellana Gold володіє ліцензіями на золоторудні родовища, розташовані в Закарпатській області на кордоні з Румунією та Угорщиною. Три ліцензії охоплюють понад 1300 га землі. Компанія орієнтована на видобуток 1 млн тонн руд. Брайан Савидж заявив, що знадобиться ще близько двох років, щоб проект вийшов на виробництво золота і цинку.

Голова правління НАК «Надра України» Тарас Кузьмич повідомив про плани з трансформації держкомпанії та представив потенційні можливості співпраці іноземного бізнесу у галузі розробки корисних копалин. Посадовець відзначив готовність НАК «Надра України», яка володіє величезним досвідом та місцевою експертизою, сприяти у виході іноземних компаній на видобувний ринок України.

Особливий наголос Тарас Кузьмич зробив на можливостях та напрямках співпраці у сфері спільної розробки родовищ, яка можлива на засадах Угод про розподіл продукції (УРП), контрактів зі збільшення видобутку (PEC) або угод про спільну діяльність (JAA).

Станіслав Летивнюк, директор з розвитку групи компаній «Кислотоупор», створеної в 1996 році, представив стислий огляд її гірничої діяльності в Україні. Вже реалізовано 7 успішних проектів у гірничодобувній галузі, 4 з них створені «з нуля». Компанія стабільно знаходиться у трійці лідерів за обсягами експорту глини та гіпсу. Відвантаження сировини здійснюється більше ніж у 10 країн. За весь час своєї роботи «Кислотоупор» зарекомендував себе як добросовісний надрокористувач та надійний партнер на ринках Європи, Азії та СНД. Компанія розпочала співпрацю з клієнтами з північноамериканського ринку.

Ознайомитися з презентаціями учасників можна за посиланням

В наступному році CUCC планує розширити представленість України на конференції PDAC 2021.

Основні пріоритети розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України

5 березня Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) в партнерстві з Національним інститутом стратегічних досліджень презентували результати дослідження «Визначення пріоритетів розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України».

Дослідження було проведено фахівцями Мінекономрозвитку, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та Офісу з просування експорту за підтримки проекту CUTIS.

Дослідження умовно можна розділити на дві частини. Перша – сфокусована на відборі перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України (завантажити презентацію).

Було проаналізовано 356 товарів харчової промисловості та машинобудування, в результаті чого відібрано 18 найбільш перспективних товарних груп.

В сегменті експорту послуг аналізувалися можливості експорту до Канади комп’ютерних послуг (інформаційні та комунікаційні технології) та креативних послуг (послуги дослідження та розробки, професійні та консалтингові послуги, наукові та технічні послуги, аудіовізуальні та пов’язані з ними послуги, а також культурні та рекреаційні послуги).

В рамках другої частини здійснювався порівняльний аналіз та рейтингування перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту (завантажити презентацію).

В результаті дослідження були відібрані наступні експортні пріоритети:

Харчова промисловість:

  • Плоди та горіхи, сирі або варені, морожені;
  • Томати, приготовлені або консервовані без оцту;
  • Кондвироби з цукру без вмісту какао;
  • Овочі, приготовлені або консервовані, з оцтом;
  • Шоколад.

Машинобудування:

  • Електроди вугільні, щітки вугільні, вугілля для ламп або гальванічних елементів;
  • Радіатори для центрального опалення, повітронагрівачі з неелектричним нагрівом, з чорних металів;
  • Електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні;
  • Машини пральні.

Послуги:

  • Комп’ютерні послуги;
  • Наукові та технічні послуги;
  • Професійні та консалтингові послуги.

За словами Сергія Ковальова, заступника директора Департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту – начальника відділу аналізу зовнішньої торгівлі Мінекономіки, наступними кроками відомства стане розробка та затвердження Стратегічного плану сприяння експорту до Канади, а також застосування відпрацьованої в дослідженні методології для відбору пріоритетів з просування експорту та розробки стратегічних планів для інших ринків у фокусі.

В свою чергу Данило Вергулєсов, аналітик Офісу з просування експорту України, зазначив, що держустанова планує використовувати результати дослідження при підготовці торгових місій до Канади та при наданні консультації українським підприємствам, зацікавленим у експорті до цієї країни.

Форум для експортерів одягу й взуття до Канади: особливості ринку, перспективи та основні виклики

Проект CUTIS та Канадсько-українська торгова палата організували в Києві експортний форум для українських компаній, які зацікавлені в експорті одягу та взуття на канадський ринок.

В рамках форуму в учасників була можливість дізнатися більше про канадський ринок взуття й одягу, ознайомитися з особливостями просування вказаної продукції у Канаді, а також поставити питання канадськими експертам проекту, які безпосередньо працюють із канадськими баєрами та дистриб’юторами. Захід об’єднав представників близько 50 малих та середніх підприємств з різних куточків України.

З вітальним словом виступив Адам Барболет, керівник комерційного відділу та старший радник з питань розвитку бізнесу Посольства Канади в Україні.

«Канада була й залишається надійним партнером України. В 2017 році була ратифікована Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною, яка має конкретні результати у вигляді росту об’ємів торгівлі між країнами. Наприклад, Україна вийшла в лідери серед постачальників яблучного соку до Канади.

Ми зацікавлені в подальшому розвитку економічного співробітництва, сподіваємося що ще більше українських малих та середніх підприємств зможуть експортувати свої товари до Канади. Ми хочемо бачити ці товари на канадському ринку, ми хочемо допомогти українському бізнесу бути успішним на канадському ринку», – зауважив Адам Барболет.

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-української торгової палати в Україні, розповіла про експортний портал CUTIS, який надаватиме інформацію про потенційних українських партнерів канадському та міжнародному бізнесу, а також закликала присутні бізнеси долучитися до порталу.

Ольга Штепа, координатор проекту CUTIS, звернула увагу учасників заходу на особливості канадської бізнес-культури (завантажити презентацію можна за посиланням). Зокрема, пані Ольга назвала 5 обов’язкових складових для успішного експорту в Канаду, а саме:

  • Веб-сайт англійською мовою (доброю англійською)
  • Детально прорахована ціна на власну продукцію
  • Прощання зі стереотипами
  • Позбавлення хибних уявлень щодо власного товару чи послуги
  • Професійна презентація власних послуг

Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS, розповів про ринок взуття та одягу в Канаді, їхні особливості, тенденції, споживчі вподобання (завантажити презентацію можна за посиланням).

Він зазначив, що у 2018 р. канадські споживачі витратили на одяг 36 млрд CAD, з яких більш ніж 18 млрд CAD припадає на одяг для жінок і близько 11 млрд CAD — на одяг для чоловіків. До 2023 р. сукупний обсяг реалізації одягу сягне 43 млрд CAD, а середньорічний темп його зростання становитиме 3,4%. При цьому обсяг реалізації шкарпетко-панчішних виробів зростатиме швидше за інші категорії одягу — в середньому на 4,2% на рік.

У 2018 р. канадські споживачі витратили на взуття 7,8 млрд CAD, з яких 3,7 млрд CAD припадає на взуття для жінок, 3,1 млрд CAD — для чоловіків та $1 млрд — на дитяче взуття. До 2023 р. сукупний обсяг реалізації взуття у вартісному вимірі сягне 9,5 млрд CAD.

Обсяг реалізації чоловічого взуття зростатиме швидше за інші категорії. Причина – підвищення рівня зацікавленості чоловіків у модних тенденціях, насамперед серед мо­лоді, а також лібералізація офісного дрес-коду.

Олександра Бровко, старший експерт з питань торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS, розповіла про основні регуляторні вимоги, маркування та імпортні процедури при відправленні одягу та взуття до Канади (завантажити презентацію). Олександра окремо зупинилися на питаннях визначення країни походження продукції, адже лише ті товари, що походять з України, мажуть мати преференційний доступ до канадського ринку згідно з CUFTA. Документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження. 

Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, пояснила перевагу добровільної сертифікації української продукції для канадського ринку, а також аргументувала чому екологічна сталість виробничих практик є конкурентною перевагою на ринку Канади (завантажити презентацію).

Віра Поровська, експерт з гендерної рівності проекту CUTIS, пояснила підприємцям, чому гендерно-чутливий маркетинг важливий при підготовці рекламних матеріалів для канадських партнерів, а також навела декілька прикладів реклами, що може викликати негативну реакцію серед канадських споживачів (завантажити презентацію).

В рамках другої частини заходу відбулася презентація посібників з експорту одягу та взуття до Канади.

Завантажити посібник з експорту взуття можна тут 

Завантажити посібник з експорту одягу можна тут 

В учасників також була можливість поспілкуватися з канадськими експертами проекту та консультантами TFO Canada – Марією Гузман (спеціалізується на ринку одягу) та Філом Звібелом (ринок взуття).

Марія Гузман розповіла, на що в першу чергу повинні звернути увагу українські виробники, щоб побудувати взаємовигідні відносини з канадськими баєрами, а також поділилася історіями успіху українських компаній, що є частиною програми підтримки малого та середнього бізнесу U CAN Export проекту CUTIS (завантажити презентацію).

Філ Звібел виділив типові помилки, яких допускаються українські виробники при виході на зовнішні ринку, в тому числі і до Канади. Непродумана логістика, нерозуміння специфіки ринку та небажання адаптувати свій товар під потреби локальних споживачів – ось основні «граблі», на які наступають виробники (завантажити презентацію).