News Tag: CUFTA
Ковід ефект як вікно можливостей для українських експортерів в Канаді

Ковід ефект виявився однаково несподіваним та руйнівним для всіх країн світу без винятку, в точу числі і для Канади та України. Але відомо, що кожна палиця має два кінці, тобто завдяки небезпечному вірусу всі країни і виробники опинилися в рівних умовах і мають однакові обмеження.

Життя неможливо спинити так само, як і відмінити потреби у якісних товарах, одязі, взутті, продуктах харчування, меблях, тощо. Попит, звісно, змінюється, трансформується, де інде зменшується, де інде, навпаки, збільшується.

Перевага віддається продукції що вироблена місцево, або деінде тільки б не в Китаї (але за китайськими цінами!). Це є наслідком загострення економічних відносин з Китаєм останнім часом, з одного боку, а, з іншого – бажання спробувати щось новеньке.

Спираючись на думку багатьох експертів, за місцеву продукцію споживачі навіть готові платити більше.

На зміну традиційному особистому спілкуванню під час галузевих подій чи торгівельних місій приходять віртуальні відеоконференції, месенджери та онлайн платформи. І тут з’являються суттєві переваги для українських виробників.

По-перше, українське з довірою сприймається на місцевому ринку Канади завдяки численній діаспорі.

По-друге, вироблене в Україні є своєрідним синонімом виробленого в Європі. А звідси і повага, і розуміння, що виробництво здійснюється на основі міжнародних та європейських соціальних та екологічних стандартів – без використання дитячої праці чи несертифікованої сировини. Важливим також залишається орієнтація українських виробників на європейські тренди та найсучасніші фешн новинки.

Все це разом ширше відчиняє вікно можливостей для українських експортерів у Канаді, яким варто скористатися. Канадські баєри зацікавлені у пошуку надійних ділових партнерів в Україні.

Саме тому, правильно підготовлена та успішно проведена віртуальна зустріч – запорука взаємовигідних ділових стосунків у майбутньому. І тут все як у театрі – треба присвятити купу часу, поту та крові при підготовці, навчанні та тренуванні аби насолодитися хвилиною слави на сцені у світлі прожекторів.

Чому віртуальний формат зустрічей не зникне після закінчення епідемії? Причина очевидна – зустрічатись онлайн вигідно з огляду на економію часу та коштів.

Хоча віртуальний формат ні в якому разі не замінить живе спілкування, ми радимо якнайкраще вивчити це ноу-хау та більш активно використовувати його у своїх бізнес комунікаціях.

Автор: Ольга Штепа, координаторка проекту CUTIS

Проект CUTIS покращує знання посадовців з міжнародного інвестиційного права

Проект CUTIS провів дводенний вебінар для представників органів державної влади з питань міжнародного інвестиційного права.

Спікером вебінару виступив професор Університету Оттави з бізнесу та торгового права Дж. Ентоні Вандузер.

В ході вебінару здійснювався огляд міжнародного інвестиційного режиму, включаючи двосторонні інвестиційні договори, інвестиційні положення в угодах про вільну торгівлю та чинні обговорення щодо можливих реформ. Акцент був зроблений на політичних наслідках, а не технічних деталях інвестиційних положень договорів.

Перший день був присвячений основоположним  стандартам захисту інвесторів та механізмам вирішення спорів між державами та інвесторами в існуючих інвестиційних угодах, а також обговоренню договірної практики та проблем, які в такій практиці виникають.

У межах тематичного дослідження використовувалась канадська практика укладення угод та досвід з вирішення спорів між державами та інвесторами.

У другий день було розглянуто можливі реформи системи стандартів захисту інвестора та вирішення спорів між інвестором та державою. Спікер окреслив стратегії узгодження договорів, які дозволяють краще врівноважити захист інвестора та право держави, яка приймає інвестиції, на регулювання, у порівнянні з традиційною системою захисту, передбаченою міжнародними договорами, а також альтернативи захисту таких інвестиційних договорів.

Розглядалися пропозиції щодо реформування системи вирішення спорів між державою та інвестором, зокрема реформи, що наразі розглядаються третьою Робочою групою ЮНСІТРАЛ, включаючи пропозицію ЄС про створення багатостороннього інвестиційного суду.

Проект CUTIS сприяє розвитку українського експорту та торгівлі послугами

Торгівля послугами – це динамічна сфера, де постійно з’являються нові інструменти та методи ведення переговорів (наприклад, “негативний” та “гібридний” підходи). Тому для українських переговорників у сфері торгівлі послугами життєво важливо удосконалювати свої навички за допомогою нових інструментів та методик.

22 травня проект CUTIS провів вебінар для представників органів державної влади з питань формування зобов’язань у сфері торгівлі послугами за допомогою так званого негативного підходу (negative listing approach).

Семінар покликаний нагадати основні підходи в міжнародній торгівлі послугами і заглибитися в особливості нової для України методики так званого “негативного лістингу”.

Спікером вебінару виступив П‘єтро Поретті – незалежний торговий консультант, працівник Секретаріату Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) та учасник переговірних процесів щодо укладання угод про вільну торгівлю у минулому.

П‘єтро розповів учасникам заходу про основні підвалини використання негативного підходу у порівнянні з традиційним позитивним підходом (відповідно до ГАТС) та поділився досвідом організаційної роботи та міжвідомчої кооперації при підготовці зобов’язань у сфері торгівлі послугами за негативними списками.

Експерти проекту CUTIS сподіваються, що нові знання допоможуть українських посадовцям більш ефективно вести переговори в сфері міжнародної торгівлі послугами.

Як експортувати IT-послуги до Канади – вебінар

Чи знаєте ви, що Торонто посідає 5-е місце в світі серед глобальних міст у галузі високих технологій поруч з Кремнієвою Долиною Каліфорнії, Бостоном, Сієтлом і Вашингтоном у США?

На ринку Канади спостерігається зростаючий попит на IT-спеціалістів. За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб.

Канадські компанії будуть шукати можливості розширення співпраці із закордонними компаніями і аутсорсингу, в тому числі і з України.

Більше цікавих фактів та практичних порад щодо співпраці з канадським IT ринком ви можете дізнатися з матеріалів онлайн презентації посібника “I Can Export: Як експортувати в Канаду послуги у сфері інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ)”, організованої проектом CUTIS та Канадсько-українською торговою палатою. Інформаційний партнер заходу – IT Ukraine Association.

Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS, розповів про основні параметри та тенденції на канадському ринку інформаційно-комунікативних технологій (завантажити презентацію).

Олександра Бровко, старша експертка з питань торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS, звернула увагу учасників на умови та особливості експорт ІТ послуг до Канади (завантажити презентацію).

Про особливості канадської бізнес-культури та маркетингової активності на цьому ринку говорили під час виступу Ольги Штепи, координаторки проекту CUTIS (завантажити презентацію).

Про канадський ринок ІТ послуг та можливості для український компаній в умовах COVID-19 розповідав Джон де Бур, директор SecDev Group (завантажити презентацію).

На завершення, Ігор Волжанін, СЕО DataSine, поділився міжнародним досвідом фандрейзингу та взаємодії із замовниками при розробці технологічної продукції (завантажити презентацію).

📌 Завантажити посібник “I Can Export: Як експортувати в Канаду послуги у сфері інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ)” за посиланням.

Запис презентації

Як українському виробнику одягу налагодити співпрацю з канадськими баєрами – вебінар

Проект CUTIS в партнерстві з Канадсько-українською торговою палатою та TFO Canada провели БЕЗКОШТОВНИЙ вебінар за участю Марії Гузман, експертки з ринку одягу Офісу з просування експорту Канади (TFO Canada) й консультантки Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS).

Головна мета – надати вичерпні та практичні рекомендації щодо вимог з продажу одягу до Канади та полегшити для українських компаній процес пошуку партнерів на цьому ринку.

В ході вебінару були розглянуті наступні питання:

  • Особливості канадського ринку одягу
  • Останні модні тенденції на ринку
  • Як взаємодіяти з потенційними баєрами
  • Як успішно будувати ділові відносини
  • Як вдало презентувати свій товар
  • Як правильно розрахувати експорті ціни та домовитися про них з баєром
  • Як прорахувати вартість логістики
  • Основні вимоги до маркування продукції

Запис вебінару частина 1

Запис вебінару частина 2

Завантажити презентацію за посиланням 

Завантажити навчальні матеріали за посиланням 

Правила визначення походження при експорті одягу та взуття до Канади – відео

Для одержання преференційного доступу на ринок Канади в рамках Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA) необхідно, щоб товар мав українське походження, тобто відповідав правилам походження.

Правила походження впливають на:

  • Розмір ввізного мита
  • Виділення тарифних квот
  • Ведення статистики зовнішньої торгівлі

Важливо знати, що документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару.

Що це означає для українського бізнесу?

Українським компаніям не потрібно отримувати жодних сертифікатів, щоб підтвердити українське походження товарів. Інформацію про походження вказують на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів.

А це в свою чергу означає скорочення фінансових і часових витрат на митне оформлення товарів.

Більше про специфіку визначення країни походження при експорті одягу та взуття в рамках CUFTA ви дізнаєтесь із відео Олександри Бровко, старшого експерта проекту CUTIS з питань торгівлі та інвестицій.

Ви також можете безкоштовно завантажити посібник  «I Can Export: Правила визначення походження товарів відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною: Дороговкази для експортерів» з конкретними прикладами.

Журнал Resource World про видобуток корисних копалин в Україні

Журнал «Світ ресурсів» (англ.Resource World Magazine), який є одним з провідних ЗМІ в галузі видобутку нафти, газу та зелених технологій та має підписників у 46 країнах, надрукував статтю за підсумками конференції «Видобуток корисних копалин в Україні». Нагадаємо, ця подія була організована проектом CUTIS та Канадсько-українською торговою палатою (CUCC) в рамках Конвенції PDAC 2 березня 2020 року в Торонто.

Редактор Елсворт Діксон написав про діяльність Національної акціонерної компанії «Надра України», яку представляв на конференції голова НАК Тарас Кузьмич.

Наводимо повний текст статті (переклад з англійської мови):

Українська державна розвідувальна компанія шукає партнерів

Автор Елсворт Діксон

Під час своєї доповіді на нещодавній Конвенції PDAC у Торонто, голова НАК «Надра України» Тарас Кузьмич окреслив багато напрямків роботи, що здійснює державна українська розвідувальна компанія.

Компанія проводить геологорозвідувальні роботи та інвестує кошти в проекти в галузі розвідки та видобутку в країні – переважно нафтові та газові проекти, а також деякі мінеральні проекти.

Хоча «Надра України» в тому чи іншому вигляді існує вже близько 80 років, нинішня державна компанія була створена в 2000 році «…для поліпшення поставок корисних копалин для потреб країни [та] для резервування і збільшення потенціалу геологічних підприємств».

Враховуючи бурхливі події, які довелося пережити Україні протягом 20 століття, примітно, що НАК розвідав понад 1800 родовищ нафти, виявив понад 350 родовищ вуглеводнів, пробурив понад 1000 свердловин і додав 2,9 мільярди тонн запасів палива, в результаті чого як державні так і приватні підприємства вироблять близько 95% вуглеводнів в Україні.

У компанії підкреслюють, що ці запаси складають сотні родовищ нафти та конденсату, такі як: Шебелинське, Яблунівське, Радченківське, Сагайдацьке, Михайлівське, Рибальське, Анастасіївське, що були виявлені, випробувані та введені в експлуатацію.

Останнім часом НАК модернізує свою корпоративну структуру та проводить аудит угод про спільну діяльність. На даний час компанія пропонує інвесторам на вибір породи, корисні копалини та можливості спільної розробки родовищ по всій країні. Заявки від інвесторів приймаються на конкурентній основі.

Для нафтогазового сектору НАК здійснює геологорозвідувальні роботи, розробку та аналіз свердловин, моніторинг навколишнього середовища та аналіз впливу робіт, проводить лабораторні дослідження ядер, буріння та іншу подібну діяльність, включаючи інженерні та геологічні дослідження.

Компанія «Надра України» також займається дослідженням та розробкою різних мінеральних продуктів на Дашуківському родовищі глини, Мужіївському золоторудному родовищі, Львівсько-Волинському вугільному басейні, на родовищах сірки та калійної солі у Карпатах, Дніпровському буровугільному басейні, Клинцівському родовищі золота (з його руди було видобуто перше українське золото) та навіть мінеральних вод «Нафтуся», «Моршинська», «Поляна Квасова» та «Шаянська», не враховуючи численних родовищ декоративної та будівельної цегли.

Закордонним інвесторам пропонується кілька форм співпраці на засадах Угод про розподіл продукції (УРП), контрактів зі збільшення видобутку або угод про спільну діяльність.

Одна з наявних УРП-можливостей стосується Олеської ділянки нафти та газу на Західній Україні, де можлива розвідка та виробництво звичайних та нетрадиційних вуглеводнів. Також доступна розробка інших родовищ нафти та газу.

Також пропонуються партнерські можливості для розробки титану на Житомирщині, цирконію (Красноріченське родовище ільменіту), цирконію, ванадію та скандію (Паромівське родовище ільменіту). Скандій це взагалі рідкісний і цінний метал, здатний збільшити міцність алюмінію до сталі, що робить сплав особливо корисним для літальних апаратів.

Благословенна нафтовими та мінеральними багатствами Україна прагне розвивати свої природні ресурси та запрошує іноземних інвесторів до участі у різноманітних проектах.

В Канаді презентували нові можливості української гірничовидобувної промисловості

Prospectors & Developers Association of Canada (PDAC) Convention в Торонто – це міжнародний виставковий форум для представників видобувної галузі, що об’єднує інвесторів, аналітиків, керівників гірничовидобувних компаній, геологів та представників державного сектору.

Участь у цьогорічній, вже 88-ій конференції PDAC взяло більше 23 тис відвідувачів з 132 країн, зокрема представники провідних гірничовидобувних компаній із США, Канади, Китаю, Бразилії, Австралії, Індії та Південної Африки, а також України.

Фокус 2020 року – розвиток інновацій міжнародного сектору розвідки та видобутку корисних копалин.

За сприяння проекту CUTIS та Канадсько-української торгово-промислової палати (CUCC) на форумі була представлена й Україна. Більш того, вперше відбувся окремий захід, ціль якого – розповісти про останні здобутки українського гірничодобувного комплексу, його потенційні можливості та долучитися до підвищення довіри іноземних інвесторів до України. Подія об’єднала більше 80 потенційних інвесторів.

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах підкреслив, що наразі відбувається трансформація відомства в бік service-oriented agency. Одне із основних завдань полягає у відновленні довіри до Держгеонадр шляхом підвищення ефективності діяльності та створення інвестиційних можливостей для іноземних компаній.

«Ми значно спростили процес входження іноземних інвесторів у розвиток галузі, прибрали низку архаїчних погоджень, штучних бар‘єрів, рухаємося до оцифровки геологічної інформації та створення національного репозитарію геологічних даних, уже запущено низку сервісів, зокрема data-room геоінформації, ми стаємо відкритими і зацікавлені у створенні прозорих механізмів роботи», – зазначив Роман Опімах.

Досвідом реалізації потужного інвестпроекту в Україні поділився викронавчий директор Black Iron Метт Сімпсон. Шиманівський ГЗК розташований в залізорудному поясі за 8 км від Кривого рогу. За оцінками пана Сімпсона, в проект на першому етапі заплановано додатково інвестувати близько 436 млн дол США. В результаті планується виробляти до 4 млн тонн залізорудної продукції (68-відсоткового Fe-концентрату). Виробництво планується розпочати наприкінці 2022 року. Компанія тісно співпрацює з урядом України для отримання всіх необхідних дозволів для початку будівництва. В разі успішної реалізації проекту, Метт Сімпсон прогнозує додаткові інвестиції в розмірі 1,2 млрд дол США протягом наступних 20 років.

Брайан Савадж, виконавчий директор Avellana Gold, приватної компанії з розвідки та  видобування корисних копалин, коротко розповів про діяльність та основні виклики, з якими стикається бізнес в Україні. Avellana Gold володіє ліцензіями на золоторудні родовища, розташовані в Закарпатській області на кордоні з Румунією та Угорщиною. Три ліцензії охоплюють понад 1300 га землі. Компанія орієнтована на видобуток 1 млн тонн руд. Брайан Савидж заявив, що знадобиться ще близько двох років, щоб проект вийшов на виробництво золота і цинку.

Голова правління НАК «Надра України» Тарас Кузьмич повідомив про плани з трансформації держкомпанії та представив потенційні можливості співпраці іноземного бізнесу у галузі розробки корисних копалин. Посадовець відзначив готовність НАК «Надра України», яка володіє величезним досвідом та місцевою експертизою, сприяти у виході іноземних компаній на видобувний ринок України.

Особливий наголос Тарас Кузьмич зробив на можливостях та напрямках співпраці у сфері спільної розробки родовищ, яка можлива на засадах Угод про розподіл продукції (УРП), контрактів зі збільшення видобутку (PEC) або угод про спільну діяльність (JAA).

Станіслав Летивнюк, директор з розвитку групи компаній «Кислотоупор», створеної в 1996 році, представив стислий огляд її гірничої діяльності в Україні. Вже реалізовано 7 успішних проектів у гірничодобувній галузі, 4 з них створені «з нуля». Компанія стабільно знаходиться у трійці лідерів за обсягами експорту глини та гіпсу. Відвантаження сировини здійснюється більше ніж у 10 країн. За весь час своєї роботи «Кислотоупор» зарекомендував себе як добросовісний надрокористувач та надійний партнер на ринках Європи, Азії та СНД. Компанія розпочала співпрацю з клієнтами з північноамериканського ринку.

Ознайомитися з презентаціями учасників можна за посиланням

В наступному році CUCC планує розширити представленість України на конференції PDAC 2021.

Основні пріоритети розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України

5 березня Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) в партнерстві з Національним інститутом стратегічних досліджень презентували результати дослідження «Визначення пріоритетів розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України».

Дослідження було проведено фахівцями Мінекономрозвитку, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та Офісу з просування експорту за підтримки проекту CUTIS.

Дослідження умовно можна розділити на дві частини. Перша – сфокусована на відборі перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України (завантажити презентацію).

Було проаналізовано 356 товарів харчової промисловості та машинобудування, в результаті чого відібрано 18 найбільш перспективних товарних груп.

В сегменті експорту послуг аналізувалися можливості експорту до Канади комп’ютерних послуг (інформаційні та комунікаційні технології) та креативних послуг (послуги дослідження та розробки, професійні та консалтингові послуги, наукові та технічні послуги, аудіовізуальні та пов’язані з ними послуги, а також культурні та рекреаційні послуги).

В рамках другої частини здійснювався порівняльний аналіз та рейтингування перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту (завантажити презентацію).

В результаті дослідження були відібрані наступні експортні пріоритети:

Харчова промисловість:

  • Плоди та горіхи, сирі або варені, морожені;
  • Томати, приготовлені або консервовані без оцту;
  • Кондвироби з цукру без вмісту какао;
  • Овочі, приготовлені або консервовані, з оцтом;
  • Шоколад.

Машинобудування:

  • Електроди вугільні, щітки вугільні, вугілля для ламп або гальванічних елементів;
  • Радіатори для центрального опалення, повітронагрівачі з неелектричним нагрівом, з чорних металів;
  • Електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні;
  • Машини пральні.

Послуги:

  • Комп’ютерні послуги;
  • Наукові та технічні послуги;
  • Професійні та консалтингові послуги.

За словами Сергія Ковальова, заступника директора Департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту – начальника відділу аналізу зовнішньої торгівлі Мінекономіки, наступними кроками відомства стане розробка та затвердження Стратегічного плану сприяння експорту до Канади, а також застосування відпрацьованої в дослідженні методології для відбору пріоритетів з просування експорту та розробки стратегічних планів для інших ринків у фокусі.

В свою чергу Данило Вергулєсов, аналітик Офісу з просування експорту України, зазначив, що держустанова планує використовувати результати дослідження при підготовці торгових місій до Канади та при наданні консультації українським підприємствам, зацікавленим у експорті до цієї країни.

SheChampion: вінницькі та хмельницькі підприємниці вивчали успішний досвід розвитку експорту на зовнішні ринки

Проект CUTIS в співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами проводить серію семінарів SheChampion, ціллю яких є  аналіз перешкод та розширення економічних можливостей жінок-підприємниць, а також обмін досвідом щодо виходу на іноземні ринки.

19 лютого у співпраці з Хмельницькою торгово-промисловою палатою відбулося перше засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion, яке об’єднало близько 30 учасниць.

Жінки-підприємниці Хмельниччини обговорили гендерні аспекти у міжнародній торгівлі, ознайомилися із основними трендами на окремих товарних ринках Канади та поділилися історіями успіху в експорті.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, розповіла про важливість питань гендерної рівності для компаній, що планують співпрацювати з канадським бізнесом. Пані Віра також провела майстер-клас по залученню нових спеціалістів в компанію. Учасниці заходу дізналися як визначити, якими саме компетенціями повинен володіти фахівець, та як професійно провести співбесіду за відсутності кваліфікованого HR.

Марина Овчарук (мило ручної роботи Soap Stories) та Галина Міхняк (CASCAD-HOLOD, виробництво меблів та транспортні послуги) поділилися лайф-хаками по виходу на зовнішні ринки, а також розповіли про їхній шлях на ринок Канади.

20 лютого CUTIS у співпраці з Вінницькою торгово-промисловою палатою провів вже третє засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion. Захід відвідало 36 учасниць.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, поділилася основними напрацюваннями менторської програми для жінок-підприємниць SHEforSHE.

Марія Терехова, партнерка платформи New Fashion Zone, яка стала однією з менторок програми SHEforSHE, розповіла про зміни, які впровадили учасниці менторської програми (виробники дитячого одягу) в рамках підготовки до виставки Apparel Sourcing Paris. Марія також поділилася враженнями від спілкування з іноземними байєрами в Парижі й озвучила основні вимоги, які висувають закордонні дистриб’ютори до українського одягу та текстильної продукції. Окремо обговорили специфіку канадського ринку одягу та необхідність адаптації до нього продукції Made in Ukraine.

Бізнес-тренерка Катерина Войлова поділилася досвідом просування hand-made продукції на платформі ETSY. Під час виступу піднімалися такі теми як позиціонування продукції, визначення ціни (адже українські виробники часто недооцінюють свою працю), складнощі розрахунку за товар за умови відсутності платіжної системи PayPal в Україні.

На завершення Віра Поровська провела майстер-клас по підвищенню мотивації персоналу.

Не проґавте наступні зустрічі жіночого бізнес-клубу SheChampion! Про нові заходи можна дізнатися на сайті проекту CUTIS і на Facebook сторінці проекту.