News Tag: Canada
Ковід ефект як вікно можливостей для українських експортерів в Канаді

Ковід ефект виявився однаково несподіваним та руйнівним для всіх країн світу без винятку, в точу числі і для Канади та України. Але відомо, що кожна палиця має два кінці, тобто завдяки небезпечному вірусу всі країни і виробники опинилися в рівних умовах і мають однакові обмеження.

Життя неможливо спинити так само, як і відмінити потреби у якісних товарах, одязі, взутті, продуктах харчування, меблях, тощо. Попит, звісно, змінюється, трансформується, де інде зменшується, де інде, навпаки, збільшується.

Перевага віддається продукції що вироблена місцево, або деінде тільки б не в Китаї (але за китайськими цінами!). Це є наслідком загострення економічних відносин з Китаєм останнім часом, з одного боку, а, з іншого – бажання спробувати щось новеньке.

Спираючись на думку багатьох експертів, за місцеву продукцію споживачі навіть готові платити більше.

На зміну традиційному особистому спілкуванню під час галузевих подій чи торгівельних місій приходять віртуальні відеоконференції, месенджери та онлайн платформи. І тут з’являються суттєві переваги для українських виробників.

По-перше, українське з довірою сприймається на місцевому ринку Канади завдяки численній діаспорі.

По-друге, вироблене в Україні є своєрідним синонімом виробленого в Європі. А звідси і повага, і розуміння, що виробництво здійснюється на основі міжнародних та європейських соціальних та екологічних стандартів – без використання дитячої праці чи несертифікованої сировини. Важливим також залишається орієнтація українських виробників на європейські тренди та найсучасніші фешн новинки.

Все це разом ширше відчиняє вікно можливостей для українських експортерів у Канаді, яким варто скористатися. Канадські баєри зацікавлені у пошуку надійних ділових партнерів в Україні.

Саме тому, правильно підготовлена та успішно проведена віртуальна зустріч – запорука взаємовигідних ділових стосунків у майбутньому. І тут все як у театрі – треба присвятити купу часу, поту та крові при підготовці, навчанні та тренуванні аби насолодитися хвилиною слави на сцені у світлі прожекторів.

Чому віртуальний формат зустрічей не зникне після закінчення епідемії? Причина очевидна – зустрічатись онлайн вигідно з огляду на економію часу та коштів.

Хоча віртуальний формат ні в якому разі не замінить живе спілкування, ми радимо якнайкраще вивчити це ноу-хау та більш активно використовувати його у своїх бізнес комунікаціях.

Автор: Ольга Штепа, координаторка проекту CUTIS

Проект CUTIS покращує знання посадовців з міжнародного інвестиційного права

Проект CUTIS провів дводенний вебінар для представників органів державної влади з питань міжнародного інвестиційного права.

Спікером вебінару виступив професор Університету Оттави з бізнесу та торгового права Дж. Ентоні Вандузер.

В ході вебінару здійснювався огляд міжнародного інвестиційного режиму, включаючи двосторонні інвестиційні договори, інвестиційні положення в угодах про вільну торгівлю та чинні обговорення щодо можливих реформ. Акцент був зроблений на політичних наслідках, а не технічних деталях інвестиційних положень договорів.

Перший день був присвячений основоположним  стандартам захисту інвесторів та механізмам вирішення спорів між державами та інвесторами в існуючих інвестиційних угодах, а також обговоренню договірної практики та проблем, які в такій практиці виникають.

У межах тематичного дослідження використовувалась канадська практика укладення угод та досвід з вирішення спорів між державами та інвесторами.

У другий день було розглянуто можливі реформи системи стандартів захисту інвестора та вирішення спорів між інвестором та державою. Спікер окреслив стратегії узгодження договорів, які дозволяють краще врівноважити захист інвестора та право держави, яка приймає інвестиції, на регулювання, у порівнянні з традиційною системою захисту, передбаченою міжнародними договорами, а також альтернативи захисту таких інвестиційних договорів.

Розглядалися пропозиції щодо реформування системи вирішення спорів між державою та інвестором, зокрема реформи, що наразі розглядаються третьою Робочою групою ЮНСІТРАЛ, включаючи пропозицію ЄС про створення багатостороннього інвестиційного суду.

Як експортувати органіку на ринок Канади – вебінар

Проект CUTIS спільно з Офісом з просування експорту на запит бізнес-об’єднання «Органічна Україна» провели дводенний вебінар для виробників органічної продукції. В заході взяло участь більше 40 компаній, які зацікавлені в розвитку експорту вітчизняної органічної продукції на нові ринки, в тому числі на ринок Канади.

Чим цікавий ринок Канади? Північна Америка залишається лідером споживання органіки. Близько половини світового ринку органічної продукції припадає на США. Канада із обсягом органічного ринку у 3 млрд євро займає 6 місце в світовому рейтингу!

Представниці проекту CUTIS та канадська експертка із питань сертифікації органічної продукції Canada Organic Trade Association розповіли про особливості успішного експорту органіки на ринок Канади. А команда Офісу поділилась знаннями щодо ефективних інструментів з пошуку та аналізу нових ринків.

Зокрема, старша експертка з питань торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS, Олександра Бровко, розповіла про умови торгівлі з Канадою в рамках Угоди про вільну торгівлю та акцентувала увагу учасників на регуляторних вимогах та вимогах до маркування при експорті органічної продукції до Канади (завантажити презентацію за посиланням).

Зоя Павленко, експертка з питань навколишнього середовища проекту CUTIS, розповіла про специфіку органічного ринку Канади та звернула увагу на товарні групи, які користуються найбільшим попитом серед канадських споживачів (завантажити презентацію).

Тія Лофтсгард (Tia Loftsgard), виконавча директорка Асоціації органічної торгівлі Канади, докладно проінформувала про структуру канадського ринку органічної продукції, споживчі вподобання, а також розповіла про важливість органічної сертифікації для ринку Канади (завантажити презентацію).

Запис вебінару (1 день).

Проект CUTIS покращує тренерські якості представників регіональних бізнес-асоціацій

Проект CUTIS провів 26-27 травня дводенний онлайн-тренінг, ціль якого покращити роботу регіональних торгово-промислових палат.

У заході взяло участь 29 учасниць та учасників із 10 областей України – тренерів, асистентів тренерів та інші фахівці ТПП, що планують трансформувати фахові консультації у тренінговий формат, а також зовнішні фахівці, які тісно співпрацюють із ТПП.

Бізнес-тренеркою виступила Ірина Кіркіна,  директорка консалтингового агентства «Персонал», віце-президентка Асоціації  консультантів з  управління.

Основні цілі тренінгу:

  • надати нові компетенції та практичні навички, кейси для проведення власних тренінгів.
  • ознайомити із тренінгової  моделлю подання інформації, яка буде доступною та корисною для цільової аудиторії – представниць малого та середнього бізнесу
  • навчити працювати зі складною аудиторією та фокусуватися на кінцевому результаті

Під час онлайн-тренінгу учасники ділилися досвідом, спільно шукали відповіді на запитання, навчалися на прикладах, порівнювали власний досвід із досвідом колег, а також розширювали «тренерські горизонти», спираючись на здобуті  знання і новий досвід.

Учасники зазначили, що завдяки тренінгу у них з’явились ідеї для проведення нових тренінгів для бізнесу, відбулося «знайомство» із великою кількістю тренерських лайфхаків, а для деяких –  тренінг посилив мотивацію та додав впевненість.

Проект CUTIS сприяє розвитку українського експорту та торгівлі послугами

Торгівля послугами – це динамічна сфера, де постійно з’являються нові інструменти та методи ведення переговорів (наприклад, “негативний” та “гібридний” підходи). Тому для українських переговорників у сфері торгівлі послугами життєво важливо удосконалювати свої навички за допомогою нових інструментів та методик.

22 травня проект CUTIS провів вебінар для представників органів державної влади з питань формування зобов’язань у сфері торгівлі послугами за допомогою так званого негативного підходу (negative listing approach).

Семінар покликаний нагадати основні підходи в міжнародній торгівлі послугами і заглибитися в особливості нової для України методики так званого “негативного лістингу”.

Спікером вебінару виступив П‘єтро Поретті – незалежний торговий консультант, працівник Секретаріату Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) та учасник переговірних процесів щодо укладання угод про вільну торгівлю у минулому.

П‘єтро розповів учасникам заходу про основні підвалини використання негативного підходу у порівнянні з традиційним позитивним підходом (відповідно до ГАТС) та поділився досвідом організаційної роботи та міжвідомчої кооперації при підготовці зобов’язань у сфері торгівлі послугами за негативними списками.

Експерти проекту CUTIS сподіваються, що нові знання допоможуть українських посадовцям більш ефективно вести переговори в сфері міжнародної торгівлі послугами.

Як експортувати IT-послуги до Канади – вебінар

Чи знаєте ви, що Торонто посідає 5-е місце в світі серед глобальних міст у галузі високих технологій поруч з Кремнієвою Долиною Каліфорнії, Бостоном, Сієтлом і Вашингтоном у США?

На ринку Канади спостерігається зростаючий попит на IT-спеціалістів. За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб.

Канадські компанії будуть шукати можливості розширення співпраці із закордонними компаніями і аутсорсингу, в тому числі і з України.

Більше цікавих фактів та практичних порад щодо співпраці з канадським IT ринком ви можете дізнатися з матеріалів онлайн презентації посібника “I Can Export: Як експортувати в Канаду послуги у сфері інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ)”, організованої проектом CUTIS та Канадсько-українською торговою палатою. Інформаційний партнер заходу – IT Ukraine Association.

Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS, розповів про основні параметри та тенденції на канадському ринку інформаційно-комунікативних технологій (завантажити презентацію).

Олександра Бровко, старша експертка з питань торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS, звернула увагу учасників на умови та особливості експорт ІТ послуг до Канади (завантажити презентацію).

Про особливості канадської бізнес-культури та маркетингової активності на цьому ринку говорили під час виступу Ольги Штепи, координаторки проекту CUTIS (завантажити презентацію).

Про канадський ринок ІТ послуг та можливості для український компаній в умовах COVID-19 розповідав Джон де Бур, директор SecDev Group (завантажити презентацію).

На завершення, Ігор Волжанін, СЕО DataSine, поділився міжнародним досвідом фандрейзингу та взаємодії із замовниками при розробці технологічної продукції (завантажити презентацію).

📌 Завантажити посібник “I Can Export: Як експортувати в Канаду послуги у сфері інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ)” за посиланням.

Запис презентації

CUTIS сприяє розбудові конкурентноспроможністі торгово-промислових палат

Карантин змінив наші плани, проте не вплинув на наше бажання надалі розбудовувати конкурентноспроможність наших партнерів – торгово-промислових палат. Квітень ми розпочинали вебінаром, що був присвячений питанням сталості організацій у мінливому світі.

3 квітня представники торгово-промислових палат мали можливість поспілкуватися з провідним канадським експертом Стівом ван Хоутеном (Stephen H. Van Houten).

Вебінар охопив такі питання як розвиток управління, маркетинг, роботу із членами палат (організацій), оптимізацію фінансів та покращення взаємодії з органами державної влади, тощо. Мінімум теорії і максимум практики.

Стів ван Хоутен – президент канадської компанії Accord International Management Services Inc, має багаторічний досвід юридичної практики, працював у бізнесі та в професійних асоціаціях. Зокрема, Стів працював в топ-менеджменті General Motors, а також обіймав посаду генерального директора Асоціації виробників автозапчастин. За плечима Стіва досвід роботи в асоціації канадських виробників та експортерів, комітеті з нерухомості Торонто та Асоціації управління закупівель Канади, де він зміцнив сферу обслуговування клієнтів, розробив агресивні маркетингові стратегії та покращив взаємодію зі ЗМІ.

Основні напрямки його консультаційної роботи включають: стратегічне та операційне планування, управління, маркетинг, просування та розширення торгівлі, підвищення ефективності, підтримка та обслуговування малого та середнього бізнесу, розвиток державної політики, фінансовий аналіз, тощо.

На цьому співпраця канадського експерта та палат не закінчується. В планах – індивідуальні консультації з представниками ТПП, ціль яких покращити роботу палат та їхню конкурентноспроможність.

Правила визначення походження при експорті одягу та взуття до Канади – відео

Для одержання преференційного доступу на ринок Канади в рамках Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA) необхідно, щоб товар мав українське походження, тобто відповідав правилам походження.

Правила походження впливають на:

  • Розмір ввізного мита
  • Виділення тарифних квот
  • Ведення статистики зовнішньої торгівлі

Важливо знати, що документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару.

Що це означає для українського бізнесу?

Українським компаніям не потрібно отримувати жодних сертифікатів, щоб підтвердити українське походження товарів. Інформацію про походження вказують на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів.

А це в свою чергу означає скорочення фінансових і часових витрат на митне оформлення товарів.

Більше про специфіку визначення країни походження при експорті одягу та взуття в рамках CUFTA ви дізнаєтесь із відео Олександри Бровко, старшого експерта проекту CUTIS з питань торгівлі та інвестицій.

Ви також можете безкоштовно завантажити посібник  «I Can Export: Правила визначення походження товарів відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною: Дороговкази для експортерів» з конкретними прикладами.

Журнал Resource World про видобуток корисних копалин в Україні

Журнал «Світ ресурсів» (англ.Resource World Magazine), який є одним з провідних ЗМІ в галузі видобутку нафти, газу та зелених технологій та має підписників у 46 країнах, надрукував статтю за підсумками конференції «Видобуток корисних копалин в Україні». Нагадаємо, ця подія була організована проектом CUTIS та Канадсько-українською торговою палатою (CUCC) в рамках Конвенції PDAC 2 березня 2020 року в Торонто.

Редактор Елсворт Діксон написав про діяльність Національної акціонерної компанії «Надра України», яку представляв на конференції голова НАК Тарас Кузьмич.

Наводимо повний текст статті (переклад з англійської мови):

Українська державна розвідувальна компанія шукає партнерів

Автор Елсворт Діксон

Під час своєї доповіді на нещодавній Конвенції PDAC у Торонто, голова НАК «Надра України» Тарас Кузьмич окреслив багато напрямків роботи, що здійснює державна українська розвідувальна компанія.

Компанія проводить геологорозвідувальні роботи та інвестує кошти в проекти в галузі розвідки та видобутку в країні – переважно нафтові та газові проекти, а також деякі мінеральні проекти.

Хоча «Надра України» в тому чи іншому вигляді існує вже близько 80 років, нинішня державна компанія була створена в 2000 році «…для поліпшення поставок корисних копалин для потреб країни [та] для резервування і збільшення потенціалу геологічних підприємств».

Враховуючи бурхливі події, які довелося пережити Україні протягом 20 століття, примітно, що НАК розвідав понад 1800 родовищ нафти, виявив понад 350 родовищ вуглеводнів, пробурив понад 1000 свердловин і додав 2,9 мільярди тонн запасів палива, в результаті чого як державні так і приватні підприємства вироблять близько 95% вуглеводнів в Україні.

У компанії підкреслюють, що ці запаси складають сотні родовищ нафти та конденсату, такі як: Шебелинське, Яблунівське, Радченківське, Сагайдацьке, Михайлівське, Рибальське, Анастасіївське, що були виявлені, випробувані та введені в експлуатацію.

Останнім часом НАК модернізує свою корпоративну структуру та проводить аудит угод про спільну діяльність. На даний час компанія пропонує інвесторам на вибір породи, корисні копалини та можливості спільної розробки родовищ по всій країні. Заявки від інвесторів приймаються на конкурентній основі.

Для нафтогазового сектору НАК здійснює геологорозвідувальні роботи, розробку та аналіз свердловин, моніторинг навколишнього середовища та аналіз впливу робіт, проводить лабораторні дослідження ядер, буріння та іншу подібну діяльність, включаючи інженерні та геологічні дослідження.

Компанія «Надра України» також займається дослідженням та розробкою різних мінеральних продуктів на Дашуківському родовищі глини, Мужіївському золоторудному родовищі, Львівсько-Волинському вугільному басейні, на родовищах сірки та калійної солі у Карпатах, Дніпровському буровугільному басейні, Клинцівському родовищі золота (з його руди було видобуто перше українське золото) та навіть мінеральних вод «Нафтуся», «Моршинська», «Поляна Квасова» та «Шаянська», не враховуючи численних родовищ декоративної та будівельної цегли.

Закордонним інвесторам пропонується кілька форм співпраці на засадах Угод про розподіл продукції (УРП), контрактів зі збільшення видобутку або угод про спільну діяльність.

Одна з наявних УРП-можливостей стосується Олеської ділянки нафти та газу на Західній Україні, де можлива розвідка та виробництво звичайних та нетрадиційних вуглеводнів. Також доступна розробка інших родовищ нафти та газу.

Також пропонуються партнерські можливості для розробки титану на Житомирщині, цирконію (Красноріченське родовище ільменіту), цирконію, ванадію та скандію (Паромівське родовище ільменіту). Скандій це взагалі рідкісний і цінний метал, здатний збільшити міцність алюмінію до сталі, що робить сплав особливо корисним для літальних апаратів.

Благословенна нафтовими та мінеральними багатствами Україна прагне розвивати свої природні ресурси та запрошує іноземних інвесторів до участі у різноманітних проектах.

В Канаді презентували нові можливості української гірничовидобувної промисловості

Prospectors & Developers Association of Canada (PDAC) Convention в Торонто – це міжнародний виставковий форум для представників видобувної галузі, що об’єднує інвесторів, аналітиків, керівників гірничовидобувних компаній, геологів та представників державного сектору.

Участь у цьогорічній, вже 88-ій конференції PDAC взяло більше 23 тис відвідувачів з 132 країн, зокрема представники провідних гірничовидобувних компаній із США, Канади, Китаю, Бразилії, Австралії, Індії та Південної Африки, а також України.

Фокус 2020 року – розвиток інновацій міжнародного сектору розвідки та видобутку корисних копалин.

За сприяння проекту CUTIS та Канадсько-української торгово-промислової палати (CUCC) на форумі була представлена й Україна. Більш того, вперше відбувся окремий захід, ціль якого – розповісти про останні здобутки українського гірничодобувного комплексу, його потенційні можливості та долучитися до підвищення довіри іноземних інвесторів до України. Подія об’єднала більше 80 потенційних інвесторів.

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах підкреслив, що наразі відбувається трансформація відомства в бік service-oriented agency. Одне із основних завдань полягає у відновленні довіри до Держгеонадр шляхом підвищення ефективності діяльності та створення інвестиційних можливостей для іноземних компаній.

«Ми значно спростили процес входження іноземних інвесторів у розвиток галузі, прибрали низку архаїчних погоджень, штучних бар‘єрів, рухаємося до оцифровки геологічної інформації та створення національного репозитарію геологічних даних, уже запущено низку сервісів, зокрема data-room геоінформації, ми стаємо відкритими і зацікавлені у створенні прозорих механізмів роботи», – зазначив Роман Опімах.

Досвідом реалізації потужного інвестпроекту в Україні поділився викронавчий директор Black Iron Метт Сімпсон. Шиманівський ГЗК розташований в залізорудному поясі за 8 км від Кривого рогу. За оцінками пана Сімпсона, в проект на першому етапі заплановано додатково інвестувати близько 436 млн дол США. В результаті планується виробляти до 4 млн тонн залізорудної продукції (68-відсоткового Fe-концентрату). Виробництво планується розпочати наприкінці 2022 року. Компанія тісно співпрацює з урядом України для отримання всіх необхідних дозволів для початку будівництва. В разі успішної реалізації проекту, Метт Сімпсон прогнозує додаткові інвестиції в розмірі 1,2 млрд дол США протягом наступних 20 років.

Брайан Савадж, виконавчий директор Avellana Gold, приватної компанії з розвідки та  видобування корисних копалин, коротко розповів про діяльність та основні виклики, з якими стикається бізнес в Україні. Avellana Gold володіє ліцензіями на золоторудні родовища, розташовані в Закарпатській області на кордоні з Румунією та Угорщиною. Три ліцензії охоплюють понад 1300 га землі. Компанія орієнтована на видобуток 1 млн тонн руд. Брайан Савидж заявив, що знадобиться ще близько двох років, щоб проект вийшов на виробництво золота і цинку.

Голова правління НАК «Надра України» Тарас Кузьмич повідомив про плани з трансформації держкомпанії та представив потенційні можливості співпраці іноземного бізнесу у галузі розробки корисних копалин. Посадовець відзначив готовність НАК «Надра України», яка володіє величезним досвідом та місцевою експертизою, сприяти у виході іноземних компаній на видобувний ринок України.

Особливий наголос Тарас Кузьмич зробив на можливостях та напрямках співпраці у сфері спільної розробки родовищ, яка можлива на засадах Угод про розподіл продукції (УРП), контрактів зі збільшення видобутку (PEC) або угод про спільну діяльність (JAA).

Станіслав Летивнюк, директор з розвитку групи компаній «Кислотоупор», створеної в 1996 році, представив стислий огляд її гірничої діяльності в Україні. Вже реалізовано 7 успішних проектів у гірничодобувній галузі, 4 з них створені «з нуля». Компанія стабільно знаходиться у трійці лідерів за обсягами експорту глини та гіпсу. Відвантаження сировини здійснюється більше ніж у 10 країн. За весь час своєї роботи «Кислотоупор» зарекомендував себе як добросовісний надрокористувач та надійний партнер на ринках Європи, Азії та СНД. Компанія розпочала співпрацю з клієнтами з північноамериканського ринку.

Ознайомитися з презентаціями учасників можна за посиланням

В наступному році CUCC планує розширити представленість України на конференції PDAC 2021.