News Tag: експорт
Яке враження справили українські виробники продуктів харчування на канадських баєрів та які перспективи вітчизняної продукції на канадському ринку?

Проект CUTIS організував приїзд до України канадських дистриб’юторів, які зацікавлені в пошуку надійних постачальників продуктів харчування та напоїв для канадського ринку.

За 10 днів торгової місії, які представники канадського бізнесу провели в Україні, вони відвідали Київ, Львів, Харків, Дніпро та Запоріжжя, й зустрілися з представниками більше 40 підприємств.

Юрій Баранов, засновник CAALCO distributors corp., дистриб’ютор канадської мережі Yummy Market

Моя компанія вже більше 20 років займається імпортом алкогольних напоїв для канадського ринку, на даний момент я розглядаю можливість розширення лінійки імпорту за рахунок продуктів харчування. У мене за плечима успішний досвід співпраці з провідною українською алкогольною компанією «Баядера» (ТМ «Хлібний дар», Rada, Kozak), продовжуються перемовини з «Алеф Виналь» (горілка Green Day, коньяк «Жан-Жак»).

Під час місії вдалося встановили ділові відносини з такими вже відомими в світі компаніями як Petrus, Staritsky&Levitsky. Справжнім відкриттям для мене стала компанія “Українські медовари” з Дрогобича, що відновила раніше втрачені рецепти українських натуральних напоїв на основі меду. Приємним доповненням до програми CUTIS стала зустріч з менеджментом ТПП України.

За час місії я особисто відвідав дванадцять підприємств, відбулося близько 20 зустрічей з представниками українського бізнесу. Більшість мене приємно вразили високою виробничою культурою, якістю продукції, її смаковими характеристиками, професіоналізмом команди. Відчувається, що у цих компаній є чітка експортна стратегія, креативна команда та ставка на результат.

Особливо хотілось би відзначити такі компанії як Beehive, «Малбі» (ТМ Millenium), Klion group (ТМ Veladis), Lviv handmade factory, Bob snail, «Баядера», Bester. У цих компаній є всі підстави дивитися з оптимізмом у майбутнє українського експорту на світові ринки.

Мене часто питають, яка основна передумова успіху товару на канадському ринку? Відповідь проста і складна одночасно – продукт повинен бути цікавим канадському дистриб’юторові та покупцеві.

Якщо українська компанія в Канаді планує орієнтуватися лише на етнічний ринок та українську діаспору, то така експансія на 99% увінчається поразкою. Дійсно, в Канаді українська діаспора налічує більше 1,6 млн людей, але переважна більшість з них не має адекватного уявлення, що таке сучасна Україна, яку продукцію вона виготовляє, адже їхні предки приїхали до Канади ще до революції 1917 року. Так, вони лояльні до всього українського, але виросли вони в Канаді і споживають, як правило, локальні канадські продукти, до яких звикли.

Мені здається оптимальним для української компанії буде на початковому етапі протестувати свій продукт на етнічному ринку, зрозуміти наскільки він цікавий канадським споживачам. І лише якщо на нього буде попит, то пробувати виходити в канадські продуктові мережі й займатися такими питаннями як адаптація назви чи розробка етикетки відповідно до канадських вимог (етикетка в Канаді повинна обов’язково містити інформацію 2 офіційними мовами – англійською та французькою). Варто почати із мереж, які орієнтуються на європейські товари, такі як Yummi Market чи Starsky.

Майкл Прудков, віце-президент дистриб’юторської компанії Crussimpex 

Компанія Crussimpex займається імпортом продуктів харчування, співпрацює в основному з невеликими виробниками та займається дистрибуцією по всій Канаді.

В Crussimpex вже є досвід співпраці з українськими компаніями, ми хочемо розширити асортимент українських товарів на канадському ринку.

За час місії я зустрівся з представниками близько 20 українських компанії. Загальна оцінка – позитивна. На ринку багато гідних виробників.

Але в сучасному світі мати хороший продукт недостатньо. Потрібно бути готовим інвестувати в вихід на зовнішні ринки.

У мене склалося враження, що не всі українські компанії розуміють як потрібно просувати й продавати свій товар за кордоном. Експорт вимагає додаткових витрат – в кваліфікований персонал, у цікаву упаковку, в просування, маркетинг тощо. Без цього ніяк. Крім того, процес виходу займає не один день – з першого разу навряд чи вдасться відправити величезну партію. Потрібно крок за кроком рухатися і дослуховуватися до порад імпортера.

Також треба розуміти специфіку кожного регіону. Канадський споживач, на відміну від американського, дуже консервативний. Його складно змусити придбати товар, до якого він не звик. Хоча географічно Канада величезна держава, розмір ринку невеликий, його ні в якому разі неможна порівнювати з американським.

Я би також порадив українським виробникам більш зважено підходити до питання ціноутворення. В середньому, оптова ціна на канадському ринку десь втричі вища, ніж оптова ціна в Україні. Якщо ми говоримо про роздрібну ціну, то різниця десь в 4-5 разів. Сюди входять логістика, вартість дистрибуції, націнки магазинів, курсові ризики тощо.

Не всі українські виробники розуміють цю математику. Чують Канада і відразу завишають відпускну ціну. Канадський споживач досить чутливий до ціни, із завішеними цінами український товар просто не знайде свого покупця в Канаді.

Які українські продукти харчування мають найкращі шанси на канадському ринку? Це точно не м’ясна та молочна продукція, оскільки її ввіз підпадає під квоти й процес сертифікації досить складний.

Дуже хороші шанси у кондитерської продукції, лідери українського ринку (АВК, Roshen, «Бісквіт-Шоколад») уже представлені на ринку. Думаю і інші українські компанії можуть про себе заявити та скласти конкуренцію білоруським, молдавським та російським виробникам.

Непогані шанси у виробників бакалії, хочу спробувати поставити на канадський ринок українську рибну продукцію.

Загалом, шанси у українських компаній на канадському ринку непогані. Думаю, що представленість українських товарів буде лише рости. Особливо якщо буде підтримка як з боку таких проектів як CUTIS, так і з боку держави.

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати в Україні

При виході на новий ринок, не тільки на канадський, українському виробникові варто дослуховуватися до місцевого імпортера, який набагато краще розуміє специфіку власного ринку. Інколи питають про п’ять кроків до успіху. Відповідь проста – 5 Рs (product, price, promotion, place and people), про які ви прочитаєте в кожному підручнику. Я б додала ще одне «Пі» – практика, практикуйте експортну діяльність щодня, і все стане зрозуміло. Розуміння процесу виходу на ринок, відчуття часу та партнера – дуже важлива якість підприємця.

У більшості випадків продати продукт у тому вигляді, в якому він реалізується в Україні, буде важко. В харчовій промисловості потрібно звертати увагу на все – вигляд продукції, смак та його збереження впродовж тривалого періоду часу (тільки транспортування до Канади триває майже два місяці), пакування, маркування та назву продукту й торгової марки.

Назва продукту має бути зрозуміла покупцеві, бути інтернаціональною. Виняток – етнічні ринки. В цьому випадку назва має максимально відповідати очікуванням. Умовно, якщо на етикетці зазначено, що це вафлі «Артек», то вони повинні максимально відповідати традиційному смаку та зовнішньому вигляду. Покупці купують такі товари, щоб відчути «смак дитинства».

До речі, Україна в цьому напрямку явно не допрацьовує. Наприклад, на канадському ринку присутні так звані «київські» торти. Ось тільки виготовляються вони в Молдові.

Є також загальне правило: якщо бренд сильніший за продукт, просувається бренд. Якщо продукт сильніший за бренд, то просувається продукт. Тут можна працювати і під private label. Україна має дуже мало відомих по всьому світу брендів, тому варто бути гнучким щодо назви продукту та бренду. У нас є випадки, коли переробляли як продукт, так і змінювали назви на більш універсальні.

Ціноутворення – ще одне чутливе питання. Український виробник має чітко розуміти своїх конкурентів в кожному сегменті ринку. Наприклад, на ринку етнічної продукції (пряники, торти,  бублики, цукерки тощо) ми конкуруємо за ціною та якістю з Молдовою та Білоруссю.

Одна голова добре, але якщо компанія має чітку стратегію і ресурси, я би не радила економити на послугах експертів. Не знаючи вимог ринку та переваг споживача іншої країни, можна припуститися помилок, що будуть дорого коштувати. Здійснити повторну спробу виходу на новий ринок після такого дуже важко, оскільки ринок Канади, наприклад, не такий вже великий, і репутацію поправити буде складно.

Ми живемо в глобальному світі змін, де за своє місце потрібно постійно боротися, але дипломатично, і з ввічливою посмішкою. Я глибоко переконана, що Україна ще має посісти достойне її місце в глобальній торгівлі не тільки ресурсами, а й продукції з високою долею доданої вартості.

Українські виробники одягу мають всі шанси на успіх в Канаді – представник канадської fashion індустрії

Проект CUTIS та Канадсько-українська торгова палата в рамках CUTIS apparel trade mission організували приїзд до України представника канадської fashion індустрії, який зацікавлений в пошуку надійних виробників одягу.

Соналі Наяк (Sonali Nayak), президент компанії Fashion Priests, зустрілась з представниками п’яти українських компаній, що беруть участь в програмі підтримки експорту до Канади U CAN Export проекту CUTIS:

Компанія Fashion Priests відносно молода, але має дуже амбітні плани. Працює відразу на декількох ринках (включаючи Канаду, США та Індію) та постійно розширює географію закупівель.

Завдяки проекту «Конференційної ради Канади» та TFO в рамках торгової місії Соналі Наяк також відвідала Індонезію з байєрською місію. На її думку, українські компанії більш готові до виходу на канадський ринок, а продемонстровані українськими виробниками зразки та моделі зацікавлять покупців в Канаді.

«Під час місії у мене була можливість зустрітися з представниками п’яти українських компаній (від виробника спортивних купальників та легінсів до фабрики з пошиття пальт), які справили на мене позитивне враження.

Процеси виробництва одягу в Україні на досить високому рівні. Цікаві моделі, різноманітна кольорова гамма, якісні тканини, креативні команди, сучасне обладнання – це складові потенційного успіху українського одягу на зовнішніх ринках», – зазначає пані Соналі Наяк.

Наразі робота з українськими компаніями триває. «Я однозначно бачу перспективи такої співпраці. Ми повинні погодити, наприклад, розмірні сітки, адже в Україні та Канаді вони різні, обрати оптимальні фасони та тканини. Сподіваюсь, що фахівці з команди Fashion Priests ще раз відвідують обрані підприємства навесні і вже більш детально обговорять усі деталі подальшого співробітництва та сформують відповідні замовлення», – говорить власниця Fashion Priests.

Завдяки Зоні вільної торгівлі український одяг імпортується до Канади без сплати ввізних мит (в середньому 18%). Це додатковий плюс для початку співпраці з українськими виробниками, впевнена пані Наяк.

Марія Гузман, канадський експерт проекту CUTIS та консультант TFO Canada, радить українським виробникам звернути увагу на такі «деталі» як відповідність розмірної сітки, лекала, розмір швів тощо. «Вимоги в Україні та Канаді до вказаних моментів можуть бути різними. Ігнорування може привести до того, що канадські баєри відмовляться робити замовлення, навіть якщо загалом фасон та модель одягу подобається», – резюмує канадський експерт.

Цікаві факти про вільну торгівлю з Канадою

На даний момент діє 14 угод про вільну торгівлю між Канадою та 51 країною світу, враховуючи Україну. Головна мета цих угод – збільшити торгівлю з міжнародними партнерами за рахунок зменшення мит й тарифів, та отримати доступ до зовнішніх ринків.

За інформацією канадської служби статистики (Statistics Canada), в 2018 році угоди про вільну торгівлю регулювали 78,5% всього імпорту Канади та 89,7% експорту.

Найбільші угоди:

Північноамериканська угода про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, NAFTA) покриває 66,8% всієї торгівлі Канади. Торгові операції Канади з країнами-учасниками угоди (США та Мексика) оцінюються в $788 мільярдів CAD за результатами 2018 року.

В рамках угоди Канада найбільше імпортує автомобільні двигуни та пасажирські авто, експортує – нафту, пасажирські авто та двигуни.

Наприкінці 2018 року після непростих переговорів лідери Канади, США та Мексики підписали оновлену угоду, яка отримала нову, точніше нові назви. У США вона називатиметься USMCA, тобто угода між США, Мексикою й Канадою. В Канаді документ офіційно називатиметься CUSMA, тобто угода між Канадою, США й Мексикою.

Угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом з Канадою (Comprehensive Economic and Trade Agreement, CETA) в 2018 році охоплювала 10% зовнішньої торгівлі Канади, що оцінюється в $188 мільярдів CAD.

Без сплати мит із ЄС Канада найбільше імпортує фармацевтичні та медичні продукти, а також пасажирські та легковантажні автомобілі. Основні статті експорту – дорогоцінні метали (золото, срібло, платина), нафта та залізняк.

У Транстихоокеанське торгове партнерство (CPTPP, Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership) входять Австралія, Бруней, В’єтнам, Канада, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Сінгапур, Чилі і Японія. В 2017 році США вийшли з цієї угоди.

Торгові операції Канади з країнами-учасниками угоди оцінюються в $98 мільярдів CAD, що становить 8,3% загальної зовнішньої торгівлі Канади.

В рамках угоди Канада найактивніше імпортує пасажирські та легковантажні автомобілі, мотори та електроніку. В топ-3 позиції по експорту входять – вугілля, м’ясна продукція та канола.

1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement).

Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери сільськогосподарських, так і промислових товарів.

Аналіз CUFTA вказує, що найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу (буде скасоване мито в розмірі 17,2%) та взуття (9,7%), представники машинобудівної ( 5,6%) та хімічної галузей (4,5%), а також аграрії (4,5% для овочів та фруктів).

У випадку Канади ситуація більш складна. Відразу після вступу угоди в силу будуть скасовані мита лише для 72% канадських товарів. Мита на решту 27% будуть скасовуватись поступово з перехідним періодом у 3, 5 та 7 років. Окрім того, угода передбачає часткову лібералізацію щодо важливих для України сільськогосподарських товарів, а також тарифні квоти та певні товари.

Канадський ICT бізнес розвиває співпрацю з українськими партнерами – підсумки Lviv ІТ Arena

Цього року Канадa вперше була представлена національним стендом на головному виставковому майданчику Lviv ІТ Arena, що відбувалася 27-29 вересня у Львові.

В рамках найбільшої української IT конференції за підтримки уряду Канади було проведено багато networking заходів (Canada National IT Program), що свідчить про велику увагу, яка приділяється розвитку співпраці між українським та канадським ICT сектором.

Зокрема, за сприяння  посольства Канади вперше Lviv ІТ Arena відвідали шість провідних канадських ICT компаній, а саме Tektelic, Free Balance, GTA, IT Solution Invest, IT Action Group та Web4you.

28 вересня посольство Канади в Україні (Trade Comission Service, Embassy of Canada to Ukraine) в співпраці з Канадсько-українською торговою палатою та проектом CUTIS вперше організували Канадський бізнес сніданок, в рамках якого відбулися b2b зустрічі канадських та українських компаній. Відкрив сніданок виступ Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні Романа Ващука.

Під час сніданку також відбулася презентація IT сектору України від компанії N-iX (Ukrainian IT Market in 2019 and beyond).

В b2b зустрічах з потенційними канадськими партнерами взяли участь близько 20 українських компаній, серед яких як лідери ринку EPAM, SoftServe, так і представники малого та середнього бізнесу, що є учасниками програми підтримки експорту до Канади U CAN Export проекту CUTIS (Inoxoft, Perfectial, LaSoft, Taurus Quadra).

29 вересня відбулася Canada Meet-Up зустріч за участю Почесного консула пані Оксани Винницький-Юсипович, в ході якої канадський ICT бізнес презентував свої досягнення та ділився очікуваннями щодо потенційного партнерства з Україною. Захід відвідало близько 40 українських IСT компаній.

Підводячи підсумки варто зазначити, що зацікавленість канадського ICT бізнесу в співпраці з Україною є відзнакою високого рівня сервісів, що українські компанії можуть і вже надають міжнародним партнерам в сфері ІТ та комунікацій.

Українське взуття втретє було представлене на найбільшій взуттєвій виставці Канади

Українські взуттєві компанії взяли участь у найбільшій взуттєвій виставці Канади Toronto Shoe Show, яка відбулася в Торонто з 18 по 20 серпня.

Загалом на виставці цього року були представлені понад 650 брендів канадських та європейських виробників взуття та гарнітури.

В рамках програми підтримки експорту до Канади U CAN Export проект CUTIS підтримав участь у виставці семи українських виробників взуття, а саме:

  • KaDar (м. Луцьк, чоловіче та жіноче взуття в форматі casual)
  • Kredo (м. Хмельницький, зимове взуття на підошві з ЕВА)
  • Olteya (м. Житомир, жіноче шкіряне взуття)
  • Alisa-Line (м. Харків, дитяче гумове взуття)
  • Realpaks (м. Харків, жіноче та чоловіче гумове взуття)
  • Shoesprom Group (м. Київ, чоловіче та жіноче взуття)
  • Stepter (Львівська обл, чоловіче та жіноче взуття)

Це вже третя взуттєва виставка в Канаді, в якій бере участь український бізнес – попередні trade show відбувалися в серпні 2018 та лютому 2019.

Результати перших двох виставок позитивні. П’ятеро українських виробників відправили зразки продукції канадським партнерам, три угоди – на фінальній стадії. Сподіваємося, що українські компанії на даній виставці отримають ще більше замовлень.

Напередодні виставки проект CUTIS організував зустріч українському бізнесу із компанією Cougar, що успішно працює на взуттєвому ринку Канади з 1948!

 

Крім того, в рамках retail туру представники української взуттєвої галузі відвідали низку торгових центрів та взуттєвих магазинів в Торонто, зокрема Nordstrom, ALDO, Hudson’s Bay, Steve Madden, Brawns. Такий ознайомчий тур дуже важливий, адже допомагає українському бізнесу зрозуміти, як продається взуття в Канаді та яким моделям віддають перевагу канадці.

Нагадаємо, що 1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою, (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA), яка передбачає відміну ввізних мит на 98% українських товарів. В свою чергу Україна погодилась відмінити тарифи на 72% канадських товарів. На частину канадського експорту мита відміняються не одночасно, а протягом 3, 5 та 7 років.

Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) – це 5-річна (2016-2021) ініціатива уряду Канади, спрямована на зменшення бідності в Україні шляхом нарощування експорту з України до Канади та інвестицій з Канади до України. Проект фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади, і впроваджується Конференційною радою Канади (Conference Board of Canada) у співпраці з Канадсько-українською торговою палатою (Canada–Ukraine Chamber of Commerce).

Проект CUTIS реалізує програму підтримки експорту до Канади ‘U CAN EXPORT’ у п’яти пріоритетних секторах: одяг, взуття, меблі, кондитерські вироби та ІТ-послуги. 

Україна за рік збільшила експорт до Канади у півтора рази – інфографіка

В 2018 році Україна експортувала до Канади товарів на суму в 78,2 млн USD. Це на 50% більше, ніж у минулому році. А якщо порівнювати показники з 2016 роком, то динаміка ще більш вражаюча – ріст майже у три рази.

Найбільше Україна поставляє на канадський ринок продукції металургії. Причому, в 2018 році відбулося суттєве зростання по цьому напрямку – з 16,4 до 39,1 млн USD.

Імпорт з Канади до України також росте. За рік він збільшився з 299,2 до 333,1 млн USD.

Зростанню показників міждержавної торгівлі сприяло впровадження угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA).

Нагадаємо, угода, яка вступила в силу 1 серпня 2017 року, передбачає відміну ввізних мит на 98% українських товарів. В свою чергу Україна погодилась відмінити тарифи на 72% канадських товарів. На частину канадського експорту мита відміняються не одночасно, а протягом 3, 5 та 7 років.

Чим канадський органічний ринок цікавий для українських компаній та яка сертифікація потрібна (відео)

Канада – один зі світових лідерів споживання органічних продуктів – середньостатистичний канадець витрачає на органіку близько 150 канадських доларів на місяць. Канадський ринок органічних продуктів є п’ятим за обсягом в світі (близько 5,4 млрд канадських доларів)

Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS, розповідає про особливості канадського органічного ринку та на які сегменти ринку в першу чергу варто звернути увагу українським виробникам.

Цікаво, що ніколи до цього так багато канадців не цікавилися органічним сектором: 2/3 населення країни купують органічні товари щотижня. Причому, левова частка цих товарів у Канаді представлена органічною їжею та напоями.

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно істотно відрізняється від українського і європейського. Канада має свої національні органічні стандарти (Canada Organic Regulations), які були прийняті ще в 2009 році.

Більш детальні вимоги до виробництва і перелік дозволених речовин містять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи і стандарти управління, і CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин.

На початку 2018 року “Органік стандарт” став єдиним в Україні органом, який отримав право сертифікувати виробників для експорту в Канаду.

Органічна сертифікація – добровільна процедура. Але якщо виробник називає свій товар органічним, то він зобов’язаний сертифікуватися. Інакше фінансових санкцій за недобросовісну конкуренцію не уникнути.

Одеські підприємці вивчали нові можливості експорту до Канади

21 лютого Одеська регіональна торгово-промислова палата, Центр бізнес-освіти при Одеській РТПП в співпраці з проектом CUTIS провели навчальний тренінг для малого та середнього бізнесу «Практичні аспекти експорту до Канади».

Головна ціль – розповісти вітчизняним компаніям про додаткові можливості для експорту на канадський ринок, що відкрилися після вступу в силу зони вільної торгівлі між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA ). Фокус був зроблений на можливостях для малого та середнього бізнесу.

На тренінгу, який зібрав близько 50 підприємців, були розглянуті такі важливі питання як специфіка канадського ринку, аналіз ринків та розробка експортної стратегії, нові можливості зони вільної торгівлі між Канадою та Україною, тарифне та нетарифне регулювання при експорті до Канади, постачання сільськогосподарської та промислової продукції, специфіка пакування продукції для канадського ринку, логістика, можливості e-commerce та ін.

На захід завітали представники компаній з різних галузей – АПК та виробництво продуктів харчування, алкогольних та безалкогольних напоїв, легка промисловість та виробництво взуття, handmade, виготовлення предметів домашнього декору та ювелірних виробів, суднобудування тощо.

Спікери:

  • Костянтин Рижков, менеджер проекту CUTIS
  • Ольга Копилова, керівник центру підтримки бізнесу Одеської РТПП
  • Євген Созанский, партнер Xtheta Management, офіційний партнер Shopify
  • Юлія Павленко, директор департаменту міжнародних операцій «Укрпошти», ініціатор проекту E-Export School
  • Дмитро Швець, лектор курсу «Стратегія виходу на міжнародні ринки» KMBS

Серія тренінгів стала продовженням навчальної програми «How to Export to Canadа». Для участі в програмі були запрошені представники регіональних торгово-промислових палат, незалежні консультанти та викладачі провідних українських бізнес-шкіл.

Слідкуйте за новинами та подіями проекту на Facebook сторінці CUTIS (https://www.facebook.com/CUTISproject/).

Харківські підприємці дізналися про нові можливості розвитку експорту до Канади

23 січня Харківська торгово-промислова палата в співпраці з проектом CUTIS провели навчальний тренінг для малого та середнього бізнесу «Канада як торговий партнер».

Головна ціль – розповісти вітчизняним компаніям про додаткові можливості для експорту на канадський ринок, що відкрилися після вступу в силу зони вільної торгівлі між Канадою та Україною. Фокус був зроблений на можливостях для малого та середнього бізнесу.

На тренінгу, який зібрав більше 70 підприємців, були розглянуті такі важливі питання як специфіка канадського ринку, аналіз ринків та розробка експортної стратегії, нові можливості зони вільної торгівлі між Канадою та Україною, тарифне та нетарифне регулювання при експорті до Канади, постачання сільськогосподарської та промислової продукції, логістика, можливості e-commerce та ін.

На захід завітали представники компаній з різних галузей – АПК та виробництво продуктів харчування, легка промисловість та виробництво взуття, машинобудування, виробництво меблів, косметики та парфумерії тощо.

Спікери:

  • Дар’я Антоненко, експерт сектору аналітики і оцінки майна Харківської ТПП
  • Алла Сайпанова, завідувач сектором аналітики і оцінки майна Харківської ТПП
  • Вікторія Михайлова, менеджер по координації розвитку проектів міжнародних продуктів “Укрпошти»
  • Євген Созанский, партнер Xtheta Management, офіційний партнер Shopify
  • Катерина Колесник, керівник відділу продажів логістичної компанії “ZAMMLER Україна”

Серія тренінгів стала продовженням навчальної програми «How to Export to Canadа». Для участі в програмі були запрошені представники регіональних торгово-промислових палат, незалежні консультанти та викладачі провідних українських бізнес-шкіл.

Щоб дізнатися деталі тренінгів та програму заходів слідкуйте за повідомленнями на Facebook сторінці проекту CUTIS (https://www.facebook.com/CUTISproject/). Не пропустіть тренінг в вашому регіоні! Наступне місто – Кропивницький (6 лютого). До зустрічі!

Як малому бізнесу розпочати експорт до Канади: нові тренінги в регіонах

Проект CUTIS (Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій) в співпраці з торгово-промисловими палатами продовжує серію тренінгів для малого та середнього бізнесу (МСБ) в регіонах.

Головна ціль – розповісти бізнесу про перспективи експорту до Канади та нові можливості, які відкрила зона вільної торгівлі між Канадою та Україною (CUFTA).

Тренінги уже відбулися в Івано-Франківську, Вінниці, Дніпрі, Чернігові, Луцьку, Херсоні, Києві та Хмельницькому.

На черзі заходи в наступних регіонах:

17 січня – Суми (https://www.facebook.com/events/376824589759585/)

23 січня – Харків (https://www.facebook.com/events/2239363526390538/)

6 лютого – Кропивницький (https://www.facebook.com/events/1845919805530749/)

21 лютого – Одеса https://www.facebook.com/events/374465973111381/

27 лютого – Маріуполь https://www.facebook.com/events/220735485547806/

Участь в тренінгах безкоштовна за умови попередньої реєстрації.

Спікерами тренінгів, окрім представників ТПП, виступають експерти проекту CUTIS, Canada Ukraine Chamber of Commerce, Export promotion office, а також представники бізнесу, що мають успішний досвід в питаннях експорту на канадський ринок, в тому числі представники «Укрпошти».

В рамках зустрічей розглядаються такі питання як специфіка канадського ринку та розробка експортної стратегії, особливості пошуку партнерів, тарифне та нетарифне регулювання експортних поставок до Канади, логістика, використання інструментів e-commerce, можливості участі в канадських програмах держзакупівель та багато іншого.

Серія тренінгів стала продовженням навчальної програми «How to Export to Canadа». Для участі в програмі були запрошені представники регіональних торгово-промислових палат, незалежні консультанти та викладачі провідних українських бізнес-шкіл.

Щоб дізнатися деталі тренінгів та програму заходів слідкуйте за повідомленнями на facebook сторінці проекту CUTIS (https://www.facebook.com/CUTISproject/). Не пропустіть тренінг в вашому місті!