News Tag: експорт
Проект CUTIS сприяє розвитку українського експорту та торгівлі послугами

Торгівля послугами – це динамічна сфера, де постійно з’являються нові інструменти та методи ведення переговорів (наприклад, “негативний” та “гібридний” підходи). Тому для українських переговорників у сфері торгівлі послугами життєво важливо удосконалювати свої навички за допомогою нових інструментів та методик.

22 травня проект CUTIS провів вебінар для представників органів державної влади з питань формування зобов’язань у сфері торгівлі послугами за допомогою так званого негативного підходу (negative listing approach).

Семінар покликаний нагадати основні підходи в міжнародній торгівлі послугами і заглибитися в особливості нової для України методики так званого “негативного лістингу”.

Спікером вебінару виступив П‘єтро Поретті – незалежний торговий консультант, працівник Секретаріату Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) та учасник переговірних процесів щодо укладання угод про вільну торгівлю у минулому.

П‘єтро розповів учасникам заходу про основні підвалини використання негативного підходу у порівнянні з традиційним позитивним підходом (відповідно до ГАТС) та поділився досвідом організаційної роботи та міжвідомчої кооперації при підготовці зобов’язань у сфері торгівлі послугами за негативними списками.

Експерти проекту CUTIS сподіваються, що нові знання допоможуть українських посадовцям більш ефективно вести переговори в сфері міжнародної торгівлі послугами.

Apparel Textile Sourcing проводить першу віртуальну виставку одягу – відвідування безкоштовне

25-29 травня Apparel Textile Sourcing (ATS), одна з найбільших профільних виставок Північної Америки та Європи, проводить першу у світі ВІРТУАЛЬНУ виставку одягу та текстилю.

За оцінками організаторів, віртуальну виставку відвідають більше 2 мільйонів баєрів та брендів. ATS-Virtual поєднає виробників одягу й текстилю та покупців, які в даний не можуть здійснювати міжнародні поїздки.

Участь для українських компаній – БЕЗКОШТОВНА.

Учасники виставки матимуть можливість:

  • Долучитися до інтерактивних семінарів з провідними експертами у сфері виробництва одягу та аутсорсингу
  • Познайомитися з компаніями із Північної та Латинської Америки, Європи, Азії та Близького Сходу
  • Поспілкуватися з «колегами» з інших ринків та континентів
  • Ознайомитися з останніми світовими трендами в галузі fashion індустрії
  • Отримати доступ до матеріалів виставки протягом місяця після завершення події.

Виробники одягу також мають можливість додатково організувати власний віртуальний стенд в рамках виставки. Вартість – 1/3 від вартості звичайного стенду.

Більше інформації та реєстрація за посиланням.

Apparel Textile Sourcing – це глобальна галузева мережа виставок, унікальний майданчик для виробників, дистриб’юторів, баєрів та рітейлерів для пошуку нових бізнес-контактів, обміну досвідом, навчання та створення можливостей для розвитку бізнесу.

Українська продукція легкої промисловості за підтримки проекту CUTIS тричі була представлена на виставках ATS (в Торонто та Парижі) й викликала інтерес з боку компаній з Індії, Китаю, Пакистану, які зацікавилися можливостями розміщення виробництва в Україні.

Правила визначення походження при експорті одягу та взуття до Канади – відео

Для одержання преференційного доступу на ринок Канади в рамках Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA) необхідно, щоб товар мав українське походження, тобто відповідав правилам походження.

Правила походження впливають на:

  • Розмір ввізного мита
  • Виділення тарифних квот
  • Ведення статистики зовнішньої торгівлі

Важливо знати, що документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару.

Що це означає для українського бізнесу?

Українським компаніям не потрібно отримувати жодних сертифікатів, щоб підтвердити українське походження товарів. Інформацію про походження вказують на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів.

А це в свою чергу означає скорочення фінансових і часових витрат на митне оформлення товарів.

Більше про специфіку визначення країни походження при експорті одягу та взуття в рамках CUFTA ви дізнаєтесь із відео Олександри Бровко, старшого експерта проекту CUTIS з питань торгівлі та інвестицій.

Ви також можете безкоштовно завантажити посібник  «I Can Export: Правила визначення походження товарів відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною: Дороговкази для експортерів» з конкретними прикладами.

Основні пріоритети розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України

5 березня Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) в партнерстві з Національним інститутом стратегічних досліджень презентували результати дослідження «Визначення пріоритетів розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України».

Дослідження було проведено фахівцями Мінекономрозвитку, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та Офісу з просування експорту за підтримки проекту CUTIS.

Дослідження умовно можна розділити на дві частини. Перша – сфокусована на відборі перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України (завантажити презентацію).

Було проаналізовано 356 товарів харчової промисловості та машинобудування, в результаті чого відібрано 18 найбільш перспективних товарних груп.

В сегменті експорту послуг аналізувалися можливості експорту до Канади комп’ютерних послуг (інформаційні та комунікаційні технології) та креативних послуг (послуги дослідження та розробки, професійні та консалтингові послуги, наукові та технічні послуги, аудіовізуальні та пов’язані з ними послуги, а також культурні та рекреаційні послуги).

В рамках другої частини здійснювався порівняльний аналіз та рейтингування перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту (завантажити презентацію).

В результаті дослідження були відібрані наступні експортні пріоритети:

Харчова промисловість:

  • Плоди та горіхи, сирі або варені, морожені;
  • Томати, приготовлені або консервовані без оцту;
  • Кондвироби з цукру без вмісту какао;
  • Овочі, приготовлені або консервовані, з оцтом;
  • Шоколад.

Машинобудування:

  • Електроди вугільні, щітки вугільні, вугілля для ламп або гальванічних елементів;
  • Радіатори для центрального опалення, повітронагрівачі з неелектричним нагрівом, з чорних металів;
  • Електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні;
  • Машини пральні.

Послуги:

  • Комп’ютерні послуги;
  • Наукові та технічні послуги;
  • Професійні та консалтингові послуги.

За словами Сергія Ковальова, заступника директора Департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту – начальника відділу аналізу зовнішньої торгівлі Мінекономіки, наступними кроками відомства стане розробка та затвердження Стратегічного плану сприяння експорту до Канади, а також застосування відпрацьованої в дослідженні методології для відбору пріоритетів з просування експорту та розробки стратегічних планів для інших ринків у фокусі.

В свою чергу Данило Вергулєсов, аналітик Офісу з просування експорту України, зазначив, що держустанова планує використовувати результати дослідження при підготовці торгових місій до Канади та при наданні консультації українським підприємствам, зацікавленим у експорті до цієї країни.

SheChampion: вінницькі та хмельницькі підприємниці вивчали успішний досвід розвитку експорту на зовнішні ринки

Проект CUTIS в співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами проводить серію семінарів SheChampion, ціллю яких є  аналіз перешкод та розширення економічних можливостей жінок-підприємниць, а також обмін досвідом щодо виходу на іноземні ринки.

19 лютого у співпраці з Хмельницькою торгово-промисловою палатою відбулося перше засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion, яке об’єднало близько 30 учасниць.

Жінки-підприємниці Хмельниччини обговорили гендерні аспекти у міжнародній торгівлі, ознайомилися із основними трендами на окремих товарних ринках Канади та поділилися історіями успіху в експорті.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, розповіла про важливість питань гендерної рівності для компаній, що планують співпрацювати з канадським бізнесом. Пані Віра також провела майстер-клас по залученню нових спеціалістів в компанію. Учасниці заходу дізналися як визначити, якими саме компетенціями повинен володіти фахівець, та як професійно провести співбесіду за відсутності кваліфікованого HR.

Марина Овчарук (мило ручної роботи Soap Stories) та Галина Міхняк (CASCAD-HOLOD, виробництво меблів та транспортні послуги) поділилися лайф-хаками по виходу на зовнішні ринки, а також розповіли про їхній шлях на ринок Канади.

20 лютого CUTIS у співпраці з Вінницькою торгово-промисловою палатою провів вже третє засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion. Захід відвідало 36 учасниць.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, поділилася основними напрацюваннями менторської програми для жінок-підприємниць SHEforSHE.

Марія Терехова, партнерка платформи New Fashion Zone, яка стала однією з менторок програми SHEforSHE, розповіла про зміни, які впровадили учасниці менторської програми (виробники дитячого одягу) в рамках підготовки до виставки Apparel Sourcing Paris. Марія також поділилася враженнями від спілкування з іноземними байєрами в Парижі й озвучила основні вимоги, які висувають закордонні дистриб’ютори до українського одягу та текстильної продукції. Окремо обговорили специфіку канадського ринку одягу та необхідність адаптації до нього продукції Made in Ukraine.

Бізнес-тренерка Катерина Войлова поділилася досвідом просування hand-made продукції на платформі ETSY. Під час виступу піднімалися такі теми як позиціонування продукції, визначення ціни (адже українські виробники часто недооцінюють свою працю), складнощі розрахунку за товар за умови відсутності платіжної системи PayPal в Україні.

На завершення Віра Поровська провела майстер-клас по підвищенню мотивації персоналу.

Не проґавте наступні зустрічі жіночого бізнес-клубу SheChampion! Про нові заходи можна дізнатися на сайті проекту CUTIS і на Facebook сторінці проекту.

Програма наставництва SHEforSHE: проект CUTIS виводить жіночі бізнеси на новий рівень

В 2019 році проект CUTIS презентував гендерний аналіз викликів у експортній діяльності для українських малих та середніх підприємств (МСП). Головна мета – проаналізувати гендерні виклики , що стоять перед підприємствами у власності та під керівництвом жінок, та надати їм рекомендації щодо зменшення ген­дерних бар’єрів.

Проведений аналіз підтвердив, що традиційні гендерні стереотипи ускладнюють просування жінок в бізнесі. Учасниці опитування зазначали, що постійний доступ до наставництва та професійного розвитку є важливим елементом успіху в побудові власної справи.

Пошиття дитячих суконь ТМ SASHA

 

Так і виникла ідея запровадження програми наставництва SHEforSHE, ціль якої сприяти розвитку жіночих бізнесів в Україні та просуванню їх продукції на зовнішні ринки, в першу чергу на ринок Канади.

Серед учасниць програми підтримки експорту українських МСП до Канади U CAN Export були відібрані дві наставниці, що вже мають успішній досвід просування продукції на зовнішніх ринках. Ними стали Марія Терехова (м. Київ, платформа New Fashion Zone) та Руслана Римарська (м. Львів, печиво «Смакулі»).

В партнерстві з регіональними торгово-промисловими палати були сформовані дві команди учасниць. При відборі до уваги бралися наступні фактори: динаміка розвитку бізнесу, наявність цікавого продукту (або перспективи його створення), експортний потенціал, а головне – готовність до змін і впровадження напрацьованих в ході участі в програмі ідей.

Марія Терехова та Катерина Волкова

 

До першої команди на чолі з Марією Тереховою увійшли: Олеся Тимошик (м. Чернігів, дитячий одяг ТМ «ТіміТекс»), Катерина Волкова (м. Славутич, ТМ SHUBA (домашній та дитячий текстиль) та марка SASHA (дитячі сукні) та Євгенія Лукаш (м. Херсон, інтерент-магазин дитячого одягу «ЄвгаКідс»).

Зустріч Руслани Римарської з потенційними учасницями програми

 

Другу команду у складі Галини Іщак (м. Івано-Франківськ, приватна підприємниця, торти та бісквіти) та Ірина Фіщук (м. Івано-Франківськ, приватна підприємниця, кондитерка) очолила Руслана Римарська.

Як розповідає Катерина Волкова, в рамках співпраці наставниця відвідала підприємство у Славутичі. Під час зустрічі були обговорені основні виклики, що стоять перед компанією, складності виходу на нові ринки, та був розроблений план подальшої співпраці. Щотижня наставниця та учасниця через Скайп обговорюють впровадження розробленого плану змін.

Дитячі сукні ТМ SASHA

 

«За роки роботи накопичилося чимало питань, які я прагнула вирішити. В ході співпраці з наставницею частину відповідей на ці питання я знаходжу сама, частину з допомогою Марії. Стало зрозуміло, що для ефективної роботи на зовнішніх ринках компанії потрібен спеціаліст з експорту, пошук якого вимагає додаткових часових та фінансових ресурсів. Тоді і виникла ідея, чому б мені самій не опанувати нову процесію? Саме на цьому зараз і фокусуюся», – ділиться досвідом пані Катерина.

За словами Олесі Тимошик (ТМ «ТіміТекс») за час роботи з наставницею вдалося осучаснити дизайн одягу для найменших,  знайти нового клієнта (В2В) і нового постачальника тканин, з якими зараз ведуться перемовини.

Оновлена продукція

 

«Коли довго працюєш, то звикаєш до технологічного процесу, до своїх моделей, і не завжди розумієш необхідність змін. Бо коли постійно в справах, то важко зупинитися, умовно відійти в бік й поспостерігати за роботою компанії без сентиментів. І тут потрібні зовнішні експерти із новим, іншим, ширшим  досвідом й знаннями, які відразу бачать, що треба змінити, покращити, вилучити чи додати. Марія Терехова є експерткою, з якою мені пощастило працювати в одній команді. ЇЇ відмінний досвід, контакти та ресурси посилюють наш бізнес та спонукають розвиватися», – говорить пані Олеся.

В компанії «ТіміТекс»

 

Побажаємо нашим наставницям та учасницям подальших успіхів в розвитку українських жіночих бізнесів. Будемо тримати вас в курсі подальших досягнень наших героїнь.

Яке враження справили українські виробники продуктів харчування на канадських баєрів та які перспективи вітчизняної продукції на канадському ринку?

Проект CUTIS організував приїзд до України канадських дистриб’юторів, які зацікавлені в пошуку надійних постачальників продуктів харчування та напоїв для канадського ринку.

За 10 днів торгової місії, які представники канадського бізнесу провели в Україні, вони відвідали Київ, Львів, Харків, Дніпро та Запоріжжя, й зустрілися з представниками більше 40 підприємств.

Юрій Баранов, засновник CAALCO distributors corp., дистриб’ютор канадської мережі Yummy Market

Моя компанія вже більше 20 років займається імпортом алкогольних напоїв для канадського ринку, на даний момент я розглядаю можливість розширення лінійки імпорту за рахунок продуктів харчування. У мене за плечима успішний досвід співпраці з провідною українською алкогольною компанією «Баядера» (ТМ «Хлібний дар», Rada, Kozak), продовжуються перемовини з «Алеф Виналь» (горілка Green Day, коньяк «Жан-Жак»).

Під час місії вдалося встановили ділові відносини з такими вже відомими в світі компаніями як Petrus, Staritsky&Levitsky. Справжнім відкриттям для мене стала компанія “Українські медовари” з Дрогобича, що відновила раніше втрачені рецепти українських натуральних напоїв на основі меду. Приємним доповненням до програми CUTIS стала зустріч з менеджментом ТПП України.

За час місії я особисто відвідав дванадцять підприємств, відбулося близько 20 зустрічей з представниками українського бізнесу. Більшість мене приємно вразили високою виробничою культурою, якістю продукції, її смаковими характеристиками, професіоналізмом команди. Відчувається, що у цих компаній є чітка експортна стратегія, креативна команда та ставка на результат.

Особливо хотілось би відзначити такі компанії як Beehive, «Малбі» (ТМ Millenium), Klion group (ТМ Veladis), Lviv handmade factory, Bob snail, «Баядера», Bester. У цих компаній є всі підстави дивитися з оптимізмом у майбутнє українського експорту на світові ринки.

Мене часто питають, яка основна передумова успіху товару на канадському ринку? Відповідь проста і складна одночасно – продукт повинен бути цікавим канадському дистриб’юторові та покупцеві.

Якщо українська компанія в Канаді планує орієнтуватися лише на етнічний ринок та українську діаспору, то така експансія на 99% увінчається поразкою. Дійсно, в Канаді українська діаспора налічує більше 1,6 млн людей, але переважна більшість з них не має адекватного уявлення, що таке сучасна Україна, яку продукцію вона виготовляє, адже їхні предки приїхали до Канади ще до революції 1917 року. Так, вони лояльні до всього українського, але виросли вони в Канаді і споживають, як правило, локальні канадські продукти, до яких звикли.

Мені здається оптимальним для української компанії буде на початковому етапі протестувати свій продукт на етнічному ринку, зрозуміти наскільки він цікавий канадським споживачам. І лише якщо на нього буде попит, то пробувати виходити в канадські продуктові мережі й займатися такими питаннями як адаптація назви чи розробка етикетки відповідно до канадських вимог (етикетка в Канаді повинна обов’язково містити інформацію 2 офіційними мовами – англійською та французькою). Варто почати із мереж, які орієнтуються на європейські товари, такі як Yummi Market чи Starsky.

Майкл Прудков, віце-президент дистриб’юторської компанії Crussimpex 

Компанія Crussimpex займається імпортом продуктів харчування, співпрацює в основному з невеликими виробниками та займається дистрибуцією по всій Канаді.

В Crussimpex вже є досвід співпраці з українськими компаніями, ми хочемо розширити асортимент українських товарів на канадському ринку.

За час місії я зустрівся з представниками близько 20 українських компанії. Загальна оцінка – позитивна. На ринку багато гідних виробників.

Але в сучасному світі мати хороший продукт недостатньо. Потрібно бути готовим інвестувати в вихід на зовнішні ринки.

У мене склалося враження, що не всі українські компанії розуміють як потрібно просувати й продавати свій товар за кордоном. Експорт вимагає додаткових витрат – в кваліфікований персонал, у цікаву упаковку, в просування, маркетинг тощо. Без цього ніяк. Крім того, процес виходу займає не один день – з першого разу навряд чи вдасться відправити величезну партію. Потрібно крок за кроком рухатися і дослуховуватися до порад імпортера.

Також треба розуміти специфіку кожного регіону. Канадський споживач, на відміну від американського, дуже консервативний. Його складно змусити придбати товар, до якого він не звик. Хоча географічно Канада величезна держава, розмір ринку невеликий, його ні в якому разі неможна порівнювати з американським.

Я би також порадив українським виробникам більш зважено підходити до питання ціноутворення. В середньому, оптова ціна на канадському ринку десь втричі вища, ніж оптова ціна в Україні. Якщо ми говоримо про роздрібну ціну, то різниця десь в 4-5 разів. Сюди входять логістика, вартість дистрибуції, націнки магазинів, курсові ризики тощо.

Не всі українські виробники розуміють цю математику. Чують Канада і відразу завишають відпускну ціну. Канадський споживач досить чутливий до ціни, із завішеними цінами український товар просто не знайде свого покупця в Канаді.

Які українські продукти харчування мають найкращі шанси на канадському ринку? Це точно не м’ясна та молочна продукція, оскільки її ввіз підпадає під квоти й процес сертифікації досить складний.

Дуже хороші шанси у кондитерської продукції, лідери українського ринку (АВК, Roshen, «Бісквіт-Шоколад») уже представлені на ринку. Думаю і інші українські компанії можуть про себе заявити та скласти конкуренцію білоруським, молдавським та російським виробникам.

Непогані шанси у виробників бакалії, хочу спробувати поставити на канадський ринок українську рибну продукцію.

Загалом, шанси у українських компаній на канадському ринку непогані. Думаю, що представленість українських товарів буде лише рости. Особливо якщо буде підтримка як з боку таких проектів як CUTIS, так і з боку держави.

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати в Україні

При виході на новий ринок, не тільки на канадський, українському виробникові варто дослуховуватися до місцевого імпортера, який набагато краще розуміє специфіку власного ринку. Інколи питають про п’ять кроків до успіху. Відповідь проста – 5 Рs (product, price, promotion, place and people), про які ви прочитаєте в кожному підручнику. Я б додала ще одне «Пі» – практика, практикуйте експортну діяльність щодня, і все стане зрозуміло. Розуміння процесу виходу на ринок, відчуття часу та партнера – дуже важлива якість підприємця.

У більшості випадків продати продукт у тому вигляді, в якому він реалізується в Україні, буде важко. В харчовій промисловості потрібно звертати увагу на все – вигляд продукції, смак та його збереження впродовж тривалого періоду часу (тільки транспортування до Канади триває майже два місяці), пакування, маркування та назву продукту й торгової марки.

Назва продукту має бути зрозуміла покупцеві, бути інтернаціональною. Виняток – етнічні ринки. В цьому випадку назва має максимально відповідати очікуванням. Умовно, якщо на етикетці зазначено, що це вафлі «Артек», то вони повинні максимально відповідати традиційному смаку та зовнішньому вигляду. Покупці купують такі товари, щоб відчути «смак дитинства».

До речі, Україна в цьому напрямку явно не допрацьовує. Наприклад, на канадському ринку присутні так звані «київські» торти. Ось тільки виготовляються вони в Молдові.

Є також загальне правило: якщо бренд сильніший за продукт, просувається бренд. Якщо продукт сильніший за бренд, то просувається продукт. Тут можна працювати і під private label. Україна має дуже мало відомих по всьому світу брендів, тому варто бути гнучким щодо назви продукту та бренду. У нас є випадки, коли переробляли як продукт, так і змінювали назви на більш універсальні.

Ціноутворення – ще одне чутливе питання. Український виробник має чітко розуміти своїх конкурентів в кожному сегменті ринку. Наприклад, на ринку етнічної продукції (пряники, торти,  бублики, цукерки тощо) ми конкуруємо за ціною та якістю з Молдовою та Білоруссю.

Одна голова добре, але якщо компанія має чітку стратегію і ресурси, я би не радила економити на послугах експертів. Не знаючи вимог ринку та переваг споживача іншої країни, можна припуститися помилок, що будуть дорого коштувати. Здійснити повторну спробу виходу на новий ринок після такого дуже важко, оскільки ринок Канади, наприклад, не такий вже великий, і репутацію поправити буде складно.

Ми живемо в глобальному світі змін, де за своє місце потрібно постійно боротися, але дипломатично, і з ввічливою посмішкою. Я глибоко переконана, що Україна ще має посісти достойне її місце в глобальній торгівлі не тільки ресурсами, а й продукції з високою долею доданої вартості.

Українські виробники одягу мають всі шанси на успіх в Канаді – представник канадської fashion індустрії

Проект CUTIS та Канадсько-українська торгова палата в рамках CUTIS apparel trade mission організували приїзд до України представника канадської fashion індустрії, який зацікавлений в пошуку надійних виробників одягу.

Соналі Наяк (Sonali Nayak), президент компанії Fashion Priests, зустрілась з представниками п’яти українських компаній, що беруть участь в програмі підтримки експорту до Канади U CAN Export проекту CUTIS:

Компанія Fashion Priests відносно молода, але має дуже амбітні плани. Працює відразу на декількох ринках (включаючи Канаду, США та Індію) та постійно розширює географію закупівель.

Завдяки проекту «Конференційної ради Канади» та TFO в рамках торгової місії Соналі Наяк також відвідала Індонезію з байєрською місію. На її думку, українські компанії більш готові до виходу на канадський ринок, а продемонстровані українськими виробниками зразки та моделі зацікавлять покупців в Канаді.

«Під час місії у мене була можливість зустрітися з представниками п’яти українських компаній (від виробника спортивних купальників та легінсів до фабрики з пошиття пальт), які справили на мене позитивне враження.

Процеси виробництва одягу в Україні на досить високому рівні. Цікаві моделі, різноманітна кольорова гамма, якісні тканини, креативні команди, сучасне обладнання – це складові потенційного успіху українського одягу на зовнішніх ринках», – зазначає пані Соналі Наяк.

Наразі робота з українськими компаніями триває. «Я однозначно бачу перспективи такої співпраці. Ми повинні погодити, наприклад, розмірні сітки, адже в Україні та Канаді вони різні, обрати оптимальні фасони та тканини. Сподіваюсь, що фахівці з команди Fashion Priests ще раз відвідують обрані підприємства навесні і вже більш детально обговорять усі деталі подальшого співробітництва та сформують відповідні замовлення», – говорить власниця Fashion Priests.

Завдяки Зоні вільної торгівлі український одяг імпортується до Канади без сплати ввізних мит (в середньому 18%). Це додатковий плюс для початку співпраці з українськими виробниками, впевнена пані Наяк.

Марія Гузман, канадський експерт проекту CUTIS та консультант TFO Canada, радить українським виробникам звернути увагу на такі «деталі» як відповідність розмірної сітки, лекала, розмір швів тощо. «Вимоги в Україні та Канаді до вказаних моментів можуть бути різними. Ігнорування може привести до того, що канадські баєри відмовляться робити замовлення, навіть якщо загалом фасон та модель одягу подобається», – резюмує канадський експерт.

Цікаві факти про вільну торгівлю з Канадою

На даний момент діє 14 угод про вільну торгівлю між Канадою та 51 країною світу, враховуючи Україну. Головна мета цих угод – збільшити торгівлю з міжнародними партнерами за рахунок зменшення мит й тарифів, та отримати доступ до зовнішніх ринків.

За інформацією канадської служби статистики (Statistics Canada), в 2018 році угоди про вільну торгівлю регулювали 78,5% всього імпорту Канади та 89,7% експорту.

Найбільші угоди:

Північноамериканська угода про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, NAFTA) покриває 66,8% всієї торгівлі Канади. Торгові операції Канади з країнами-учасниками угоди (США та Мексика) оцінюються в $788 мільярдів CAD за результатами 2018 року.

В рамках угоди Канада найбільше імпортує автомобільні двигуни та пасажирські авто, експортує – нафту, пасажирські авто та двигуни.

Наприкінці 2018 року після непростих переговорів лідери Канади, США та Мексики підписали оновлену угоду, яка отримала нову, точніше нові назви. У США вона називатиметься USMCA, тобто угода між США, Мексикою й Канадою. В Канаді документ офіційно називатиметься CUSMA, тобто угода між Канадою, США й Мексикою.

Угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом з Канадою (Comprehensive Economic and Trade Agreement, CETA) в 2018 році охоплювала 10% зовнішньої торгівлі Канади, що оцінюється в $188 мільярдів CAD.

Без сплати мит із ЄС Канада найбільше імпортує фармацевтичні та медичні продукти, а також пасажирські та легковантажні автомобілі. Основні статті експорту – дорогоцінні метали (золото, срібло, платина), нафта та залізняк.

У Транстихоокеанське торгове партнерство (CPTPP, Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership) входять Австралія, Бруней, В’єтнам, Канада, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Сінгапур, Чилі і Японія. В 2017 році США вийшли з цієї угоди.

Торгові операції Канади з країнами-учасниками угоди оцінюються в $98 мільярдів CAD, що становить 8,3% загальної зовнішньої торгівлі Канади.

В рамках угоди Канада найактивніше імпортує пасажирські та легковантажні автомобілі, мотори та електроніку. В топ-3 позиції по експорту входять – вугілля, м’ясна продукція та канола.

1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement).

Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери сільськогосподарських, так і промислових товарів.

Аналіз CUFTA вказує, що найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу (буде скасоване мито в розмірі 17,2%) та взуття (9,7%), представники машинобудівної ( 5,6%) та хімічної галузей (4,5%), а також аграрії (4,5% для овочів та фруктів).

У випадку Канади ситуація більш складна. Відразу після вступу угоди в силу будуть скасовані мита лише для 72% канадських товарів. Мита на решту 27% будуть скасовуватись поступово з перехідним періодом у 3, 5 та 7 років. Окрім того, угода передбачає часткову лібералізацію щодо важливих для України сільськогосподарських товарів, а також тарифні квоти та певні товари.

Канадський ICT бізнес розвиває співпрацю з українськими партнерами – підсумки Lviv ІТ Arena

Цього року Канадa вперше була представлена національним стендом на головному виставковому майданчику Lviv ІТ Arena, що відбувалася 27-29 вересня у Львові.

В рамках найбільшої української IT конференції за підтримки уряду Канади було проведено багато networking заходів (Canada National IT Program), що свідчить про велику увагу, яка приділяється розвитку співпраці між українським та канадським ICT сектором.

Зокрема, за сприяння  посольства Канади вперше Lviv ІТ Arena відвідали шість провідних канадських ICT компаній, а саме Tektelic, Free Balance, GTA, IT Solution Invest, IT Action Group та Web4you.

28 вересня посольство Канади в Україні (Trade Comission Service, Embassy of Canada to Ukraine) в співпраці з Канадсько-українською торговою палатою та проектом CUTIS вперше організували Канадський бізнес сніданок, в рамках якого відбулися b2b зустрічі канадських та українських компаній. Відкрив сніданок виступ Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні Романа Ващука.

Під час сніданку також відбулася презентація IT сектору України від компанії N-iX (Ukrainian IT Market in 2019 and beyond).

В b2b зустрічах з потенційними канадськими партнерами взяли участь близько 20 українських компаній, серед яких як лідери ринку EPAM, SoftServe, так і представники малого та середнього бізнесу, що є учасниками програми підтримки експорту до Канади U CAN Export проекту CUTIS (Inoxoft, Perfectial, LaSoft, Taurus Quadra).

29 вересня відбулася Canada Meet-Up зустріч за участю Почесного консула пані Оксани Винницький-Юсипович, в ході якої канадський ICT бізнес презентував свої досягнення та ділився очікуваннями щодо потенційного партнерства з Україною. Захід відвідало близько 40 українських IСT компаній.

Підводячи підсумки варто зазначити, що зацікавленість канадського ICT бізнесу в співпраці з Україною є відзнакою високого рівня сервісів, що українські компанії можуть і вже надають міжнародним партнерам в сфері ІТ та комунікацій.