News Tag: вільна торгівля з Канадою
Участь у віртуальних виставках: як «вижати максимум» для свого бізнесу – матеріали тренінгу

З початком пандемії більшість експортно-орієнтованих компаній, особливо малого та середнього бізнесу, зіштовхнулися із проблемою просування продукції на зовнішніх ринках. Кордони закриті, проведення переговорів із іноземними партнерами поставлено на паузу, а міжнародні виставки переносяться або переходять у новий віртуальний формат.

Що ж робити в умовах обмежених ресурсів? Чи варто ризикувати і брати участь у міжнародних виставках у новому форматі? Які виклики та нові можливості вони несуть?

Відповідь на ці і не тільки питання представники малого та середнього бізнесу дізнавались під час тренінгу, організованого проектом CUTIS та Канадсько-українською торговою палатою (CUCC), які допомагають українським МСП знайти партнерів в умовах нової реальності.

Ключові спікери:

Марія Гузман, провідна експертка ринку одягу Офісу з просування експорту Канади (TFO Canada), поділилась практичним досвідом участь у віртуальних торгових місія.

  • Як визначитися із формою участі у виставці? Що краще для вашого бізнесу – бути учасником чи відвідувачем?
  • Переваги та недоліки віртуального формату. До яких викликів потрібно бути готовим?
  • Як під час виставки шукати потенційних покупців та конкурентів?
  • Як провести дослідження ринку у віртуальному форматі (асортимент, ціни)?
  • Як найкраще вибудувати комунікацію з канадськими партнерами (на прикладі ринку одягу)?

Завантажити презентацію

Джон Бенкер, директор Apparel Textile Sourcing (ATS), однієї з найбільших профільних виставок одягу та текстилю Північної Америки та Європи розповів:

  • В чому особливість віртуального формату виставок Apparel Textile Sourcing: можливості та виклики
  • На що можуть очікувати ті компанії, які БЕЗКОШТОВНО зареєструються для відвідування виставки

Ольга Шпепа, координаторка проекту CUTIS (Київ), розповіла про переваги участі українських компаній в віртуальних IT конференціях Collision та Lviv IT Arena. Канадський MeetUp на Lviv IT Arena об’єднав більше 100 канадських та українських IT компаній.

Завантажити презентацію

Марія Назар, координаторка проекту CUTIS (Торонто), поділилася враженнями щодо участі українських компаній в найбільшій виставці продуктів харчування та обладнання Північної Америки SIAL.

Завантажити презентацію

Запис вебінару

Українські компанії можуть безкоштовно відвідати відразу дві північноамериканські виставки одягу

Apparel Textile Sourcing (ATS), одна з найбільших профільних виставок Північної Америки та Європи, проводить відразу дві віртуальні виставки одягу та текстилю.

Виставки відбуватимуться в режимі онлайн 26-30 жовтня та 16-20 листопада, та об’єднають більше 300 виробників та постачальників одягу, текстилю та аксесуарів із провідних країн, в тому числі із Канади, США, Латинської Америки, Європи та Австралію.

Участь для українських компаній – БЕЗКОШТОВНА.

Виставка 26-30 жовтня буде більш цікава компаніям, які планують виходити на канадський ринок. Під час панельних дискусій будуть розглядатися питання функціонування зон вільної торгівлі, в тому числі CUFTA (Зона вільної торгівлі між Канадою та Україною), подолання наслідків COVID-19 та впровадження політик стійкого економічного зростання.

На виставці 16-20 листопада будуть представлені панелі та сесії, присвячені розвитку ринку США, американсько-китайським відносинам та впливу на галузь президентських виборів в Сполучених Штатах. Аналітики, економісти та експерти підсумують 2020 рік та зроблять прогнози щодо 2021 року.

Відвідувачі виставки матимуть можливість:

  • Долучитися до інтерактивних семінарів з провідними експертами у сфері виробництва одягу та аутсорсингу
  • Познайомитися з компаніями із Північної та Латинської Америки, Європи, Азії та Близького Сходу
  • Поспілкуватися з «колегами» з інших ринків та континентів
  • Ознайомитися з останніми світовими трендами в галузі fashion індустрії

Більше інформації та реєстрація за посиланням.

Apparel Textile Sourcing – це глобальна галузева мережа виставок, унікальний майданчик для виробників, дистриб’юторів, баєрів та рітейлерів для пошуку нових бізнес-контактів, обміну досвідом, навчання та створення можливостей для розвитку бізнесу.

Українська продукція легкої промисловості за підтримки проекту CUTIS тричі була представлена на виставках ATS (в Торонто та Парижі) й викликала інтерес з боку компаній з Індії, Китаю, Пакистану, які зацікавилися можливостями розміщення виробництва в Україні.

Проект CUTIS покращує знання посадовців з міжнародного інвестиційного права

Проект CUTIS провів дводенний вебінар для представників органів державної влади з питань міжнародного інвестиційного права.

Спікером вебінару виступив професор Університету Оттави з бізнесу та торгового права Дж. Ентоні Вандузер.

В ході вебінару здійснювався огляд міжнародного інвестиційного режиму, включаючи двосторонні інвестиційні договори, інвестиційні положення в угодах про вільну торгівлю та чинні обговорення щодо можливих реформ. Акцент був зроблений на політичних наслідках, а не технічних деталях інвестиційних положень договорів.

Перший день був присвячений основоположним  стандартам захисту інвесторів та механізмам вирішення спорів між державами та інвесторами в існуючих інвестиційних угодах, а також обговоренню договірної практики та проблем, які в такій практиці виникають.

У межах тематичного дослідження використовувалась канадська практика укладення угод та досвід з вирішення спорів між державами та інвесторами.

У другий день було розглянуто можливі реформи системи стандартів захисту інвестора та вирішення спорів між інвестором та державою. Спікер окреслив стратегії узгодження договорів, які дозволяють краще врівноважити захист інвестора та право держави, яка приймає інвестиції, на регулювання, у порівнянні з традиційною системою захисту, передбаченою міжнародними договорами, а також альтернативи захисту таких інвестиційних договорів.

Розглядалися пропозиції щодо реформування системи вирішення спорів між державою та інвестором, зокрема реформи, що наразі розглядаються третьою Робочою групою ЮНСІТРАЛ, включаючи пропозицію ЄС про створення багатостороннього інвестиційного суду.

Правила визначення походження при експорті одягу та взуття до Канади – відео

Для одержання преференційного доступу на ринок Канади в рамках Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA) необхідно, щоб товар мав українське походження, тобто відповідав правилам походження.

Правила походження впливають на:

  • Розмір ввізного мита
  • Виділення тарифних квот
  • Ведення статистики зовнішньої торгівлі

Важливо знати, що документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару.

Що це означає для українського бізнесу?

Українським компаніям не потрібно отримувати жодних сертифікатів, щоб підтвердити українське походження товарів. Інформацію про походження вказують на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів.

А це в свою чергу означає скорочення фінансових і часових витрат на митне оформлення товарів.

Більше про специфіку визначення країни походження при експорті одягу та взуття в рамках CUFTA ви дізнаєтесь із відео Олександри Бровко, старшого експерта проекту CUTIS з питань торгівлі та інвестицій.

Ви також можете безкоштовно завантажити посібник  «I Can Export: Правила визначення походження товарів відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною: Дороговкази для експортерів» з конкретними прикладами.

Підприємниці Дніпра дізналися про нові можливості розвитку бізнесу та виходу на зовнішні ринки

Проект CUTIS в співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами проводить серію семінарів SheChampion, ціллю яких є  аналіз перешкод та розширення економічних можливостей жінок-підприємниць, а також обмін досвідом щодо виходу на іноземні ринки.

Третього березня у співпраці з Дніпропетровською торгово-промисловою палатою відбулося перше засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion у Дніпрі, яке об’єднало близько 30 учасниць.

Жінки-підприємниці Дніпропетровщини обговорили гендерні аспекти у міжнародній торгівлі, ознайомилися із основними трендами на окремих товарних ринках Канади та поділилися історіями успіху в експорті.

Віталій Жмуренко, президент Дніпропетровської ТПП, поділився планами створення платформи підтримки жіночого бізнесу в регіоні та розповів про запланований на осінь форум для жінок-підприємниць.

Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Бондаренко наголосив на важливості розвитку жіночого підприємництва. В Дніпропетровській області лише кожен п’ятий бізнес заснований жінками, тому попереду ще багато роботи. Дніпропетровська область є лідером в Україні за показниками виробництва товарів та об’ємами експорту. Саме тому розвиток жіночого підприємництва в регіоні має значний економічний потенціал.

Віра Поровська, гендерна експертка проекту CUTIS, розповіла про важливість питань гендерної рівності для компаній, що планують виходити на зовнішні ринки, в тому числі і до Канади. Згідно з аналізом, який провів проект, традиційні гендерні стереотипи ускладнюють просування жінок у бізнесі в Україні.

Ірина Грицай, заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, поділилася досягненнями місцевої влади в питаннях гендерної рівності в регіоні. Зокрема, Ірина розповіла про створення координаційної ради та розроблення регіональної програми розвитку сімейної та гендерної політики.

Світлана Черевко, провідний фахівець центру підтримки експорту Дніпропетровської торгово-промислової палати та тренер проекту CUTIS, акцентувала увагу присутніх жінок-підприємниць на корисних онлайн ресурсах, що можуть допомогти українським МСП розпочати експорт до Канади.

Досвідом розвитку жіночого бізнесу та просування товарів на зовнішніх ринках ділилася Аліна Щербина, одна з засновниць платформи розвитку українських брендів  «БУДЬ в UA». Платформа, зокрема, допомагає промотувати продукцію локальних виробників, проводить різноманітні заходи та розробляє освітні проекти для креативного бізнесу.

На завершення, пані Віра провела майстер-клас по залученню нових спеціалістів в компанію. Учасниці заходу дізналися, як визначити чи володіє потенційний співробітник необхідними компетенціями та як професійно провести співбесіду за відсутності кваліфікованого HR.

Основні пріоритети розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України

5 березня Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) в партнерстві з Національним інститутом стратегічних досліджень презентували результати дослідження «Визначення пріоритетів розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України».

Дослідження було проведено фахівцями Мінекономрозвитку, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та Офісу з просування експорту за підтримки проекту CUTIS.

Дослідження умовно можна розділити на дві частини. Перша – сфокусована на відборі перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту до Канади в межах Експортної стратегії України (завантажити презентацію).

Було проаналізовано 356 товарів харчової промисловості та машинобудування, в результаті чого відібрано 18 найбільш перспективних товарних груп.

В сегменті експорту послуг аналізувалися можливості експорту до Канади комп’ютерних послуг (інформаційні та комунікаційні технології) та креативних послуг (послуги дослідження та розробки, професійні та консалтингові послуги, наукові та технічні послуги, аудіовізуальні та пов’язані з ними послуги, а також культурні та рекреаційні послуги).

В рамках другої частини здійснювався порівняльний аналіз та рейтингування перспективних товарних позицій та видів послуг для розвитку українського експорту (завантажити презентацію).

В результаті дослідження були відібрані наступні експортні пріоритети:

Харчова промисловість:

  • Плоди та горіхи, сирі або варені, морожені;
  • Томати, приготовлені або консервовані без оцту;
  • Кондвироби з цукру без вмісту какао;
  • Овочі, приготовлені або консервовані, з оцтом;
  • Шоколад.

Машинобудування:

  • Електроди вугільні, щітки вугільні, вугілля для ламп або гальванічних елементів;
  • Радіатори для центрального опалення, повітронагрівачі з неелектричним нагрівом, з чорних металів;
  • Електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні;
  • Машини пральні.

Послуги:

  • Комп’ютерні послуги;
  • Наукові та технічні послуги;
  • Професійні та консалтингові послуги.

За словами Сергія Ковальова, заступника директора Департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту – начальника відділу аналізу зовнішньої торгівлі Мінекономіки, наступними кроками відомства стане розробка та затвердження Стратегічного плану сприяння експорту до Канади, а також застосування відпрацьованої в дослідженні методології для відбору пріоритетів з просування експорту та розробки стратегічних планів для інших ринків у фокусі.

В свою чергу Данило Вергулєсов, аналітик Офісу з просування експорту України, зазначив, що держустанова планує використовувати результати дослідження при підготовці торгових місій до Канади та при наданні консультації українським підприємствам, зацікавленим у експорті до цієї країни.

Яке враження справили українські виробники продуктів харчування на канадських баєрів та які перспективи вітчизняної продукції на канадському ринку?

Проект CUTIS організував приїзд до України канадських дистриб’юторів, які зацікавлені в пошуку надійних постачальників продуктів харчування та напоїв для канадського ринку.

За 10 днів торгової місії, які представники канадського бізнесу провели в Україні, вони відвідали Київ, Львів, Харків, Дніпро та Запоріжжя, й зустрілися з представниками більше 40 підприємств.

Юрій Баранов, засновник CAALCO distributors corp., дистриб’ютор канадської мережі Yummy Market

Моя компанія вже більше 20 років займається імпортом алкогольних напоїв для канадського ринку, на даний момент я розглядаю можливість розширення лінійки імпорту за рахунок продуктів харчування. У мене за плечима успішний досвід співпраці з провідною українською алкогольною компанією «Баядера» (ТМ «Хлібний дар», Rada, Kozak), продовжуються перемовини з «Алеф Виналь» (горілка Green Day, коньяк «Жан-Жак»).

Під час місії вдалося встановили ділові відносини з такими вже відомими в світі компаніями як Petrus, Staritsky&Levitsky. Справжнім відкриттям для мене стала компанія “Українські медовари” з Дрогобича, що відновила раніше втрачені рецепти українських натуральних напоїв на основі меду. Приємним доповненням до програми CUTIS стала зустріч з менеджментом ТПП України.

За час місії я особисто відвідав дванадцять підприємств, відбулося близько 20 зустрічей з представниками українського бізнесу. Більшість мене приємно вразили високою виробничою культурою, якістю продукції, її смаковими характеристиками, професіоналізмом команди. Відчувається, що у цих компаній є чітка експортна стратегія, креативна команда та ставка на результат.

Особливо хотілось би відзначити такі компанії як Beehive, «Малбі» (ТМ Millenium), Klion group (ТМ Veladis), Lviv handmade factory, Bob snail, «Баядера», Bester. У цих компаній є всі підстави дивитися з оптимізмом у майбутнє українського експорту на світові ринки.

Мене часто питають, яка основна передумова успіху товару на канадському ринку? Відповідь проста і складна одночасно – продукт повинен бути цікавим канадському дистриб’юторові та покупцеві.

Якщо українська компанія в Канаді планує орієнтуватися лише на етнічний ринок та українську діаспору, то така експансія на 99% увінчається поразкою. Дійсно, в Канаді українська діаспора налічує більше 1,6 млн людей, але переважна більшість з них не має адекватного уявлення, що таке сучасна Україна, яку продукцію вона виготовляє, адже їхні предки приїхали до Канади ще до революції 1917 року. Так, вони лояльні до всього українського, але виросли вони в Канаді і споживають, як правило, локальні канадські продукти, до яких звикли.

Мені здається оптимальним для української компанії буде на початковому етапі протестувати свій продукт на етнічному ринку, зрозуміти наскільки він цікавий канадським споживачам. І лише якщо на нього буде попит, то пробувати виходити в канадські продуктові мережі й займатися такими питаннями як адаптація назви чи розробка етикетки відповідно до канадських вимог (етикетка в Канаді повинна обов’язково містити інформацію 2 офіційними мовами – англійською та французькою). Варто почати із мереж, які орієнтуються на європейські товари, такі як Yummi Market чи Starsky.

Майкл Прудков, віце-президент дистриб’юторської компанії Crussimpex 

Компанія Crussimpex займається імпортом продуктів харчування, співпрацює в основному з невеликими виробниками та займається дистрибуцією по всій Канаді.

В Crussimpex вже є досвід співпраці з українськими компаніями, ми хочемо розширити асортимент українських товарів на канадському ринку.

За час місії я зустрівся з представниками близько 20 українських компанії. Загальна оцінка – позитивна. На ринку багато гідних виробників.

Але в сучасному світі мати хороший продукт недостатньо. Потрібно бути готовим інвестувати в вихід на зовнішні ринки.

У мене склалося враження, що не всі українські компанії розуміють як потрібно просувати й продавати свій товар за кордоном. Експорт вимагає додаткових витрат – в кваліфікований персонал, у цікаву упаковку, в просування, маркетинг тощо. Без цього ніяк. Крім того, процес виходу займає не один день – з першого разу навряд чи вдасться відправити величезну партію. Потрібно крок за кроком рухатися і дослуховуватися до порад імпортера.

Також треба розуміти специфіку кожного регіону. Канадський споживач, на відміну від американського, дуже консервативний. Його складно змусити придбати товар, до якого він не звик. Хоча географічно Канада величезна держава, розмір ринку невеликий, його ні в якому разі неможна порівнювати з американським.

Я би також порадив українським виробникам більш зважено підходити до питання ціноутворення. В середньому, оптова ціна на канадському ринку десь втричі вища, ніж оптова ціна в Україні. Якщо ми говоримо про роздрібну ціну, то різниця десь в 4-5 разів. Сюди входять логістика, вартість дистрибуції, націнки магазинів, курсові ризики тощо.

Не всі українські виробники розуміють цю математику. Чують Канада і відразу завишають відпускну ціну. Канадський споживач досить чутливий до ціни, із завішеними цінами український товар просто не знайде свого покупця в Канаді.

Які українські продукти харчування мають найкращі шанси на канадському ринку? Це точно не м’ясна та молочна продукція, оскільки її ввіз підпадає під квоти й процес сертифікації досить складний.

Дуже хороші шанси у кондитерської продукції, лідери українського ринку (АВК, Roshen, «Бісквіт-Шоколад») уже представлені на ринку. Думаю і інші українські компанії можуть про себе заявити та скласти конкуренцію білоруським, молдавським та російським виробникам.

Непогані шанси у виробників бакалії, хочу спробувати поставити на канадський ринок українську рибну продукцію.

Загалом, шанси у українських компаній на канадському ринку непогані. Думаю, що представленість українських товарів буде лише рости. Особливо якщо буде підтримка як з боку таких проектів як CUTIS, так і з боку держави.

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати в Україні

При виході на новий ринок, не тільки на канадський, українському виробникові варто дослуховуватися до місцевого імпортера, який набагато краще розуміє специфіку власного ринку. Інколи питають про п’ять кроків до успіху. Відповідь проста – 5 Рs (product, price, promotion, place and people), про які ви прочитаєте в кожному підручнику. Я б додала ще одне «Пі» – практика, практикуйте експортну діяльність щодня, і все стане зрозуміло. Розуміння процесу виходу на ринок, відчуття часу та партнера – дуже важлива якість підприємця.

У більшості випадків продати продукт у тому вигляді, в якому він реалізується в Україні, буде важко. В харчовій промисловості потрібно звертати увагу на все – вигляд продукції, смак та його збереження впродовж тривалого періоду часу (тільки транспортування до Канади триває майже два місяці), пакування, маркування та назву продукту й торгової марки.

Назва продукту має бути зрозуміла покупцеві, бути інтернаціональною. Виняток – етнічні ринки. В цьому випадку назва має максимально відповідати очікуванням. Умовно, якщо на етикетці зазначено, що це вафлі «Артек», то вони повинні максимально відповідати традиційному смаку та зовнішньому вигляду. Покупці купують такі товари, щоб відчути «смак дитинства».

До речі, Україна в цьому напрямку явно не допрацьовує. Наприклад, на канадському ринку присутні так звані «київські» торти. Ось тільки виготовляються вони в Молдові.

Є також загальне правило: якщо бренд сильніший за продукт, просувається бренд. Якщо продукт сильніший за бренд, то просувається продукт. Тут можна працювати і під private label. Україна має дуже мало відомих по всьому світу брендів, тому варто бути гнучким щодо назви продукту та бренду. У нас є випадки, коли переробляли як продукт, так і змінювали назви на більш універсальні.

Ціноутворення – ще одне чутливе питання. Український виробник має чітко розуміти своїх конкурентів в кожному сегменті ринку. Наприклад, на ринку етнічної продукції (пряники, торти,  бублики, цукерки тощо) ми конкуруємо за ціною та якістю з Молдовою та Білоруссю.

Одна голова добре, але якщо компанія має чітку стратегію і ресурси, я би не радила економити на послугах експертів. Не знаючи вимог ринку та переваг споживача іншої країни, можна припуститися помилок, що будуть дорого коштувати. Здійснити повторну спробу виходу на новий ринок після такого дуже важко, оскільки ринок Канади, наприклад, не такий вже великий, і репутацію поправити буде складно.

Ми живемо в глобальному світі змін, де за своє місце потрібно постійно боротися, але дипломатично, і з ввічливою посмішкою. Я глибоко переконана, що Україна ще має посісти достойне її місце в глобальній торгівлі не тільки ресурсами, а й продукції з високою долею доданої вартості.

Як експортувати кондитерські вироби до Канади – зустріч з канадськими дистриб’юторами

Канадсько-українська торгова палата та Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) провели практичний семінар, присвячений розвитку експорту кондитерських виробів до Канади.

В ході заходу в учасників була можливість дізнатися більше про канадський кондитерський ринок та особливості просування «смаколиків» у Канаді. Крім того, гості заходу могли поспілкуватися із запрошеними канадськими дистриб’юторами та канадським галузевим експертом.

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-української торгової палати в Україні, зазначила, що універсальних рецептів виходу на канадський ринок не існує, тому кожна компанія повинна знайти свій шлях, максимально використавши власні переваги та проаналізувавши специфіку канадського ринку.  Завантажити презентацію за посиланням. 

«Канада – це країна мігрантів, у якій проживає чимало вихідців із Східної Європи, в тому числі українців. Це створює чудові умови для просування української продукції. Разом з тим, канадський ринок суттєво відрізняється від українського та ринків ЄС. Якщо українська компанія успішна в Європі, то це не означає, що її продукція буде автоматично користуватися великим попитом в Канаді», – звернув увагу експерт Бертран Валле, партнер Офісу сприяння торгівлі Канади (TFO Canada). Суттєво відрізняються і канали просування продукції. Наприклад, такої великої концентрації гіпермаркетів як в Європі в Канаді немає. Натомість канадці охочу віддають перевагу невеликим спеціалізованим магазинам (натуральні продукти, органіка, етнічна їжа). Більше інформації можна отримати із презентації пана Валле.  

Канадський дистриб’ютор Майкл Прудков, Crussimpex (Канада), порадив українським компаніям об’єднувати свої зусилля і формувати разом великі партії продукції. Таким чином, кожна із компаній зможе мінімізувати логістичні витрати і запропонувати канадським баєрам більш широкий асортимент продуктів.

Юрій Баранов, дистриб’ютор канадської мережі Yummy Market, звернув увагу на важливість правильного маркування продукції. Канада – країна двомовна, відповідно на етикетці повинна бути інформація щодо складу продукту двома мовами – англійською та французькою. В низькому та середньому ціновому сегменті бренд для канадського споживача зовсім не важливий, тому українським компаніям вихід на цей ринок є сенс почати з private label.

Конкретні вимоги до пакування і маркування продуктів харчування учасники заходу могли дізнатися із презентації Олександри Бровко, старшого експерта з питань торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS, яку можна завантажити за посиланням.

Під час заходу відбулася презентація секторального посібника з експорту кондитерських виробів до Канади.

Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS, детально зупинився на основних тенденціях та споживчих вподобаннях канадців. Цікавий факт, три четверті всього канадського ринку кондитерки (а це 3,4 млрд канадських доларів) припадає на шоколадні вироби. Середньостатистичний канадець в 2018 рокі витратив на кондитерські вироби 123 канадських доларів. Завантажити презентацію. 

Більше цікавої інформації про канадський кондитерський ринок ви можете дізнатися, безкоштовно завантаживши посібник за посиланням.

Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища проекту CUTIS звернула увагу присутніх на перспективність органіки в Канаді. Канадський ринок органічних товарів є п’ятим за величиною у світі з обсягом продажів більше 3 млрд євро. Органічний шоколад та цукерки за розумною ціною – це саме ті категорії, що можуть зацікавити канадського споживача. Але важливо пам’ятати, що органічний сертифікат COR – обов’язкова умова експорту органіки до Канади. Європейські органічні сертифікати для української продукції на канадському ринку не визнаються. Завантажити презентацію.

Українським компаніям також важливо пам’ятати про гендерно нейтральні меседжи в просуванні продукції на канадському ринку. Буклети чи рекламні матеріали з об’єктивацією жіночого тіла однозначно не допоможуть українській продукції знайти нових поціновувачів в Канаді. Приклади недоречної реклами можна завантажити за посиланням.

Цікаві факти про вільну торгівлю з Канадою

На даний момент діє 14 угод про вільну торгівлю між Канадою та 51 країною світу, враховуючи Україну. Головна мета цих угод – збільшити торгівлю з міжнародними партнерами за рахунок зменшення мит й тарифів, та отримати доступ до зовнішніх ринків.

За інформацією канадської служби статистики (Statistics Canada), в 2018 році угоди про вільну торгівлю регулювали 78,5% всього імпорту Канади та 89,7% експорту.

Найбільші угоди:

Північноамериканська угода про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, NAFTA) покриває 66,8% всієї торгівлі Канади. Торгові операції Канади з країнами-учасниками угоди (США та Мексика) оцінюються в $788 мільярдів CAD за результатами 2018 року.

В рамках угоди Канада найбільше імпортує автомобільні двигуни та пасажирські авто, експортує – нафту, пасажирські авто та двигуни.

Наприкінці 2018 року після непростих переговорів лідери Канади, США та Мексики підписали оновлену угоду, яка отримала нову, точніше нові назви. У США вона називатиметься USMCA, тобто угода між США, Мексикою й Канадою. В Канаді документ офіційно називатиметься CUSMA, тобто угода між Канадою, США й Мексикою.

Угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом з Канадою (Comprehensive Economic and Trade Agreement, CETA) в 2018 році охоплювала 10% зовнішньої торгівлі Канади, що оцінюється в $188 мільярдів CAD.

Без сплати мит із ЄС Канада найбільше імпортує фармацевтичні та медичні продукти, а також пасажирські та легковантажні автомобілі. Основні статті експорту – дорогоцінні метали (золото, срібло, платина), нафта та залізняк.

У Транстихоокеанське торгове партнерство (CPTPP, Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership) входять Австралія, Бруней, В’єтнам, Канада, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Сінгапур, Чилі і Японія. В 2017 році США вийшли з цієї угоди.

Торгові операції Канади з країнами-учасниками угоди оцінюються в $98 мільярдів CAD, що становить 8,3% загальної зовнішньої торгівлі Канади.

В рамках угоди Канада найактивніше імпортує пасажирські та легковантажні автомобілі, мотори та електроніку. В топ-3 позиції по експорту входять – вугілля, м’ясна продукція та канола.

1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement).

Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери сільськогосподарських, так і промислових товарів.

Аналіз CUFTA вказує, що найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу (буде скасоване мито в розмірі 17,2%) та взуття (9,7%), представники машинобудівної ( 5,6%) та хімічної галузей (4,5%), а також аграрії (4,5% для овочів та фруктів).

У випадку Канади ситуація більш складна. Відразу після вступу угоди в силу будуть скасовані мита лише для 72% канадських товарів. Мита на решту 27% будуть скасовуватись поступово з перехідним періодом у 3, 5 та 7 років. Окрім того, угода передбачає часткову лібералізацію щодо важливих для України сільськогосподарських товарів, а також тарифні квоти та певні товари.

Волинські підприємниці обговорили подолання бар’єрів при виході на зовнішні ринки

Проект CUTIS в співпраці з регіональними торгово-промисловими палатами проводить серію семінарів SheChampion, ціллю яких є  аналіз перешкод та розширення економічних можливостей жінок-підприємниць, а також обмін досвідом щодо виходу на іноземні ринки.

10 жовтня у співпраці з Волинською торгово-промисловою палатою відбулося друге засідання жіночого бізнес-клубу SheChampion у Луцьку, яке об’єднало більше 20 учасниць.

Волинські жінки-підприємниці обговорили гендерні аспекти у міжнародній торгівлі, дізналися більше про торгівлю через онлайн-платформу Etsy, а також надихнулися історією успіху одного з найбільших вітчизняних виробників паперової продукції.

Успішна hand-made майстриня Катерина Войлова поділилася секретами створення онлайн-магазину на платформі електронної комерції Etsy.

Олена Тарасенко поділилася історією розвитку експорту паперової продукції ТМ “Ruta” в країни ЄС, яку виготовляє волинське підприємство «ВГП».

На завершення учасниці заходу мали можливість взяти участь у інтерактивному майстер-класі з нематеріальної мотивації співробітників. Віра Поровська, експертка з гендерних питань проекту CUTIS, поділилися лайфхаками по утриманню ключових працівників.

Волинські підприємниці обмінювалися порадами, акумулювали нові ідеї з вдосконалення та розвитку своїх підприємств, ділилися досвідом та налагоджували нові бізнес-контакти.

Наступна зустріч в рамках серії семінарів SheChampion відбудеться у Вінниці 17 жовтня. Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації