Теги: Ukraine
Степан Кубів: Надзвичайні ділові стосунки України та Канади – все тільки починається

Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі України, в матеріалі для канадського видання Financial Post, розповів про поточний стан та перспективи співпраці між Канадою та Україною в контексті реалізації угоди про зону вільної торгівлі (CUFTA)

Україна є надійним другом і партнером Канади. Наші відносини більше сторіччя будуються на спільних сімейних, культурних та політичних зв’язках. Наступним кроком повинно стати розширення ділових відносин.

Хоча Україна отримала офіційну незалежність ще у 1991 році, пройшло лише три роки переродження країни після Революції гідності 2014 року. Після Євромайдану ми ставили перед собою ціль побудувати нову європейську державу. Ми підписали Угоду про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом у 2016 році та Угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) в минулому році. Зазначені угоди фактично створюють безперервну зону вільної торгівлі з майже 600 мільйонами споживачів.

Починаючи з 2016 року, економіка України протягом 10 останніх кварталів демонструє позитивне економічне зростання, в тому числі ріст в розмірі 3,8% у другому кварталі 2018 року.

Незважаючи на те, що CUFTA набула чинності лише в серпні 2017 року, загальна торгівля товарами між Канадою та Україною в 2017 році зросла на 42% і досягла $349,6 млн. За результатами семи місяців 2018 року зафіксований ріст на рівні 2,7%.

Ми об’єднали нашу торгову стратегію з амбітною програмою економічних реформ задля того, щоб зробити Україну більш привабливою для західних інвестицій. 3 2014 року було впроваджено більше реформ, ніж за весь період незалежності України. Ми займаємося питаннями дерегулювання різних секторів економіки, спрощенням умов ведення бізнесу та проведенням приватизації державних підприємств. На даний момент впроваджуються реформи в сфері захисту прав кредиторів та інтелектуальної власності. Станом на 1 липня 2018 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій склав $40,7 млрд.

Завдяки впровадженню нового законодавства та удосконаленню роботи державних інститутів і систем Україна робить важливі кроки в боротьбі з корупцією. В червні розпочав роботу Вищий антикорупційний суд. Країни великої сімки (G7) та Міжнародний валютний фонд (МВФ) назвали початок роботи антикорупційного суду значним кроком у досягненні наших антикорупційних цілей.

Наступним кроком є розширення наших ділових відносин.

Ініціативи щодо покращення інвестиційного клімату вже приносять результати. Канадські інвестиції в Україну зросли на 20,9% у 2017 році у порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ріст в першій половині 2018 року склав 21,6%. Ми зосереджені на чотирьох секторах: АПК, інформаційні технології, інфраструктура та природні ресурси. Канадські компанії мають досвід роботи у кожному з цих секторів, що робить можливим реалізацію в Україні прибуткових інвестпроектів.

Українська ІТ-індустрія впродовж лише п’яти років швидко перетворилася з незначного економічного гравця на третій за величиною сектор економіки країни. У 2017 році об’єм ІТ-послуг зріс на 20%. Очікується, що експорт ІТ-послуг зросте удвічі протягом наступних п’яти років. В 2017 році ІТ-сектор займав близько 60% всього експорту послуг з України до Канади.

Наше географічне розташування дає нам можливості стати торговельним та транспортним центром для Європи, Близького Сходу та Азії. Наша система автомобільних доріг добре розгалужена. Залізнична, авіаційна та морська інфраструктура добре розвинена, але більшість об’єктів потребують реконструкції та модернізації, що створює додаткові можливості для канадських інвесторів.

Україна поставила мету досягти енергетичної незалежності до 2020 року. Це відкриває нові можливості для канадських компаній в напрямку інвестування та будівництва нових об’єктів як в традиційній енергетиці, так і в сегменті альтернативної енергетики – сонячна, вітрова та біоенергетика. У червні Канада та Україна підписали лист про наміри співпраці з International Centre of Regulatory Excellence (ICORE), некомерційною організацією, заснованою Alberta Energy Regulator, задля посилення прозорості та покращення законодавчого регулювання.

Хоча ми на самому початку залучення нових інвестицій, перші спроби демонструють, що попереду чималі перспективи співпраці. TIU Canada будує нову сонячну електростанцію біля села Калинівка Миколаївської області. Brookfield Asset Management реалізує масштабний проект інноваційного ІТ-парку у Львові. Fairfax Financial Holdings Ltd. викупив частину акцій українського агропромислового холдингу «Астарта». Рух інвестицій відбувається і в протилежному напрямку: українські інвестори відкрили м’ясопереробне підприємство та холодильне сховище Canada Meat Group Inc. в North Bay, провінція Онтаріо.

Україна високо цінує підтримку Канади в усіх напрямках – встановлення миру в Україні, культурної та економічної співпраці. Проект СUTIS (Canada-Ukraine Trade & Investment Support Project) забезпечує український малий та середній бізнес інформацією та технічною допомогою, необхідною для експорту українських товарів до Канади та залучення канадських інвестицій до України.

Канада люб’язно запропонувала провести щорічну конференцію з питань реформ в Україні у червні 2019 року, і ми будемо раді можливості описати додатковий позитивний імпульс в цьому напрямку в Україні.

Українці хочуть жити в демократичній, надійній та економічно потужній країні. Ми продовжимо прикладати зусилля для досягнення зазначених цілей та розбудови взаємовигідної співпраці з Канадою.

Джерело: Financial Post       

ЗВТ з Канадою: як пройшли півроку аграрного експорту?

Зона вільної торгівлі між Україною та Канадою почала діяти з літа 2017 року. Що змінилося в аграрній торгівлі країн за цей час?

Угода про вільну торгівлю між двома країнами відкрило, безсумнівно, великі можливості для українських аграрних виробників, адже канадський ринок великий і різноманітний.

Торгова угода з Канадою передбачає скасування митного збору на українські сільськогосподарські товари – 108 позицій, щоправда, окрім тих, які вже потрапили під канадські тарифні квоти. При цьому Україна убезпечила й внутрішній ринок, договором передбачено поступове скасування (3-5 і 7 років) мита для канадських експортерів, що дасть можливість вітчизняним виробникам не «прогоріти» в умовах зростаючої конкуренції.

ЗВТ з Канадою для українського агросектору стало означати не просто скасуванням митних зборів на продукцію сільського господарства, а й можливістю підвищити власну якість, адже весь експорт проходить багатоетапний контроль. Разом з цим далеко не всі змогли скористатися перевагами такого роду співпраці.

Емігранти формують попит

Канада – досить складний для експорту продуктів харчування ринок, потрапити туди не так просто. Вкрай низький ріст населення країни за останні роки призвів до того, що посилилися вимоги до якості продуктів харчування. Канадці споживають багато м’яса й м’ясної продукції, пшениці та виробів з неї. Однак достатньо такої продукції країна виробляє й сама, тому продавати в Канаду зернові культури як мінімум немає сенсу.

За словами канадського директора проекту CUTIS, виконавчого директора міжнародного напрямку дослідницької організації The Conference Board of Canada Пола Дарбі, навіть в таких умовах завжди можна знайти вихід. З огляду на, що значна частка населення Канади – емігранти з різних країн, у тому числі й України, вони формують розмаїття в попиті на продукти харчування. Перспективним буде напрямок експорту нішевої продукції.

«У нас в Канаді на полицях супермаркетів є заморожені вареники, проте країна походження вказана США. Так чому б українцям не зайняти цю нішу? »- розповідає Дарбі.

За його словами, в Канаді безліч супермаркетів заповнені продукцією національних кухонь.

З огляду на, що в Канаді проживає понад 1,5 млн українців, постачати продукти для української кухні буде великою перевагою. Президент Канадсько-Української Торгової Палати Зенон Поточний додає, що багато з цих продуктів можна сміливо продавати під маркою «органік».

«Як приклад – експортувати березовий сік, який по праву можна вважати органічним. Великі ритейлери також будуть зацікавлені продавати такого роду продукцію», – зазначає Потоцький.

На канадський ринок досить складно вийти, існує безліч регуляторних бар’єрів, разом з тим, в українських підприємців є ніші, які вони можуть заповнити. Варто відзначити, що сегмент преміум-продуктів стрімко зростає, що також варто враховувати при виборі продуктів для експорту. Це говорить про те, що в найближчі роки серед канадських споживачів буде зростати попит на заморожені й свіжі овочі, фрукти, органіку, натуральні продукти, соки та консервацію. Крім того, все більше зростає попит на індивідуальні порції, що також варто враховувати при упаковці продуктів на експорт.

«Не кожен лише може»

Незважаючи на ЗВТ і величезний продуктовий ринок, експортувати в Канаду дійсно не так просто. Канадський аналог української Держспоживслужби Canadian Food Inspection Agency проводить жорсткий ветфітосанітарний контроль, а виявлення будь-яких серйозних сертифікаційних порушень окремого виробника може негативно вплинути на репутацію всієї країни.

Окремо варто відзначити, що якщо українські товари на державному рівні пройдуть сертифікацію, відкритим залишається питання поставок в продуктові мережі. Оскільки більшість продуктів харчування реалізовується через супермаркети – до 60%, частка приватних магазинчиків і невеликих ретейлерських мереж зменшується. Тому виробники заздалегідь повинні налагоджувати торговельні відносини для того, щоб їх продукти потрапили на полиці канадських магазинів. Канадські мультинаціональні ретейлерські компанії не витрачають багато часу на переговори, вважаючи за краще працювати без торгових посередників безпосередньо з виробниками агропродукції. При цьому замовників може цікавити не тільки наявність всіх необхідних сертифікатів на продукцію, а й репутація, соціальна відповідальність і бізнес-план розвитку самого підприємства.

За словами члена Canada-Ukraine Chamber of Commerce Дмитра Козонака, багато в чому українським аграріям допоможе банальна активність і зацікавленість у співпраці.

«Потрібно постійно підтримувати динаміку відносин, подавати повну інформацію про своє підприємство й бачення, куди воно рухається в подальшому», – каже Козонак.

За словами експерта, масового виходу на ринок Канади українським виробникам заважає ментальність. «Виробники переважно повільно йдуть на контакт, покладаються тільки на себе і часто просто не знають, що потрібно для експорту. В цьому і проблема », – каже він.

Величезні перспективи

За офіційними даними, за минулий 2017 рік Україна експортувала аграрної продукції на $ 5,8 млн, експорт продуктів переробки овочів (консерви і соки) виріс з $ 83 тис. до $ 2,5 млн. Держава прогнозує, що завдяки співпраці з Канадою Україна зможе нарощувати до 3,5% експорту аграрної продукції щорічно. За різними оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я. Це означає, що від торгових відносин в першу чергу виграють аграрії, які займаються переробкою.

Головною особливістю ведення бізнесу з Канадою є зрозумілі й прості правила гри – потрібно всього лише відповідати всім нормам і вимогам, а також мати хорошу репутацію серед канадських партнерів. До слова, з цим проблем теж не повинно бути – всі державні органи і торгові асоціації відкриті до співпраці, а всю необхідну інформацію можна отримати у відкритому доступі в Інтернеті.

Значну допомогу в проходженні всіх етапів для експорту в Канаду може надати проект технічної допомоги CUTIS Project, створений в рамках угоди про ЗВТ. У свою чергу, Канадська служба сприяння розвитку торгівлі також сприяє просуванню невеликих підприємців на ринок Канади, надаючи консультативну та інформаційну допомогу.

Джерело: agroportal.ua

Переклад з російської: CUTIS Project

Ігор Санжаровський: Українським виробникам потрібно знайти свое місце на ринку Канади

Аналіз ринку, сертифікація, пошук партнера в Канаді та англійська мова – це лише декілька з головних must-have для український експортерів до Канади. Директор проекту CUTIS в Україні Ігор Санжаровський в ефірі UATV English розповів про аспекти експорту до Канади, на які обов’язково потрібно звернути увагу.

Під час інтерв’ю мова також пішла про структуру українського експорту до Канади, основні перешкоди на шляху експортерів, вільну торгівлю з Канадою, а також щодо перспектив залучення канадських інвестицій в Україну.

“Канадський ринок не є пустим, він не чекає з нетерпінням на українські товари. Вітчизняним виробникам необхідно знайти своє місце на ринку Канади й, давайте будемо чесними, боротися за місця на канадських полицях”, – підкреслив пан Санжаровський.

Дивіться повне інтерв’ю нижче:

Ольга Вергелес: Канадські супермаркети зацікавлені в українських товарах

14 березня Верховна Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат та підписати генерал-губернатор Канади. Через місяць після закінчення ратифікаційних процесів вільна торгівля між Україною та Канадою стане реальністю. За прогнозами експертів, це може статися вже влітку 2017 року.

Щоб допомогти українським компаніям виходити на канадський ринок минулого року в Україні стартував Канадсько-Українського проект з підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. Це проект технічної допомоги, який фінансується урядом Канади.

Які преференції отримають вітчизняні експортери після відкриття ринку та які товари найбільші цікаві канадським покупцям http://propozitsiya.com дізнавалася в Ольги Вергелес, менеджера проекту CUTIS.

Кому саме і як допомагатиме CUTIS?

Ми тісно співпрацюємо з Міністерством економіки, зокрема, командою торгового представника України Наталії Микольської, а також Офісом з просування експорту при міністерстві. Разом ми підтримуємо малий та середній бізнес, а саме українських виробників, які хочуть вийти на ринок Канади. Великі холдинги в змозі найняти консультантів й підготувати свою компанію до виходу на ринок, тоді як у невеликого бізнесу часто не вистачає знань, вони не знають з чого почати.

Зараз проводиться дослідження, за результатами якого будуть відібрані п’ять груп товарів та послуг, які найбільше цікаві Канаді з точки зору імпорту з України. CUTIS буде шукати виробників цих товарів, запрошувати до участі у проекті. Заплановані семінари, інформаційні сесії з найважливіших питань експорту, також надаватимемо технічну підтримку з питань пакування, маркування, сертифікації, та найголовніше – сприятимемо в пошуку партнерів, організовуватимемо зустрічі. Плануємо участь українських компаній в торгових ярмарках та виставках у Канаді.

Як обиратимуть 5 пріоритетних товарних груп?

Відбір проходить у 2 етапи. Ми проаналізували динаміку українського експорту в Канаду й канадського імпорту в цілому, щоб дізнатися, які товари Канада активно імпортує з позитивним трендом протягом 5 років, і в яких з цих товарних груп українські виробники можуть бути конкурентоспроможними.  Також дивились на експортні можливості України й виключили категорії недоступні для малого та середнього бізнесу. Наразі вже відібрано 9 товарних груп і одна група послуг. Далі будуть визначені п’ять пріоритетних. Але оскільки експортний ринок дуже динамічний, ми готові до того, що п’ять пріоритетів будуть переглядатись. Крім того ми завжди підтримаємо будь-кого, хто бажає експортувати до Канади, навіть, якщо його товар не входить до п’ятірки.

Чи будуть там товари харчової групи?

До десятки уже потрапили шоколад та кондитерські вироби, оброблені й консервовані овочі та фрукти, а також обладнання для переробки харчової продукції – холодильне, борошномельне, пакувальне. Остаточні дані щодо пріоритетних груп будуть відомі в квітні 2017 року.

Чи багато звернень до CUTIS?

Так, ми дуже активні онлайн і розповідаємо про ринок Канади, використовуючи всі можливі ресурси. Я щодня отримую 2-3 запити від компаній з абсолютно різною продукцією. Були звернення від виробників овочів, фруктів та з сектору садівництва. Найпоширеніші питання – як знайти партнера, що шукає канадський покупець і т.д. У квітні планується торгова місія до Канади, до групи входять, зокрема, виробники заморожених ягід і овочів. Вони вже мають сертифікацію, готові зустрічатися з представниками мереж.

Як почати співпрацювати з проектом?

Для початку я прошу надіслати коротку інформацію про компанію (назву, сайт, асортимент продукції, наявні сертифікати, обсяги виробництва) –  це дає змогу зібрати профілі компанії, з яких формується база даних. Заявки можна надсилати на електронну адресу office@cutisproject.org.

Час від часу отримуємо запити від канадських мереж. Наприклад, вже були звернення з Канади щодо виробників свіжих овочів, заморожених фруктів.

Чи є вже історії успіху?

CUTIS був співорганізатором Українсько-канадського форуму в червні минулого року. Під час форуму відбулося 93 зустрічі, за результатами яких підписано 4 контракти. Відкрився пілотний офіс однієї української компанії в Канаді.

Також український виробник березового соку зустрівся з представниками найбільшої Канадської мережі супермаркетів, вони почали процес переговорів і узгодження усіх питань щодо контракту: страхування, лінійки продукції.

За результатами зустрічей на форумі укладено лише 4 контракти. Чому такий низький процент підписаних угод?

Враховуючи високі вимоги та консерватизм канадського ринку, це гарний показник. Звичайно, є проблеми з комунікацією та невідповідністю вимог до продукції. Багато українських компаній не готові до експорту. Вони ніби виявляють інтерес, пишуть про переваги своєї продукції, навіть надсилають презентації. Але починаєш спілкуватися, запитуєш, чи реально вони хочуть змінювати свій бізнес для експорту й часто до підприємців приходить розуміння, що про експорт поки не може бути й мови.

Є хибне враження, що якщо зустріч відбулася, то вже за місяць можна підписати контракт. Ринки розвинених країн так не працюють, перемовини часто тривають до року. Наші виробники не готові вкладати час, давати своєчасні відповіді.

Які три основні вимоги до продукції?

Якщо назвати головні, то це сертифікація, обсяги та терміни поставок.

Чи реально потрапити одразу на полиці супермаркетів?

Це дійсно реально, проте потрібно запастися терпінням. Зараз працюємо з декількома потужними мережами. Свої запити вони озвучують товарними групами. Також потрібно бути готовим до виробництва продукції під private label, коли виготовлений в Україні товар продається під канадським брендом. Для українського виробника це навіть вигідно, бо наші бренди канадцям маловідомі, а запускати рекламні компанії – це дуже дорого, та й не є гарантією подальших продаж.

Так, є потужна діаспора, яка купує українські товари в маленьких крамничках, але це не ринок Канади загалом. Кінцеві споживачі мало знають про українську продукцію. Крім того, для постачання брендованого товару потрібно забезпечити досить великі об’єми поставок, що не завжди під силу малим та середнім виробникам.

А яка продукція матиме попит на полицях супермаркетів у Канаді?

Виходячи з перемовин і запитів, в першу чергу заморожені ягоди та овочі. Переробні компанії цікавляться свіжими овочами для подальшого виготовлення міксів, салатів, сендвічів. Яблука – потенційно цікаві, але питання в ціні та логістиці, бо в Канаду яблука постачаються з ближчих країн, відповідно вони дешевші. Зараз спілкуємося з вітчизняною компанію, яка хоче вийти на канадський ринок зі свіжими овочами. Вони розуміють, що для цього потрібно мати у Канаді логістичний центр, де овочі будуть фасуватися й швидко розподілятися по потрібних магазинах. Такий варіант з точки зору експорту  правильний, адже для формування великих партій до Канади, можна буде долучити невеликих виробників, задавши їм технологію вирощування чи виробництва.

До чого потрібно бути готовим, плануючи експорт до Канади?

Варто запастися терпіння на місяці. Канадці дуже консервативні,  хочуть контактувати з однією певною особою. Вони повільно вибудовують стосунки й комунікацію. Відверто кажучи, в Канаді нас не чекають з нетерпінням, тож продукцію потрібно просувати.

Які ще основні помилки експортерів-початківців?

Якщо компанія відвідала конференцію чи форум, це не означає, що після цього буде потік замовлень, будуть укладені контракти. Цього не буде. Потрібно відвідати ще декілька форумів. І не просто відвідати, а домовитися заздалегідь про зустрічі. Бо, до слова, великі канадські мережі просто не звернуть увагу на пропозицію, яку виробник надішле на загальну офісну адресу, навіть якщо у нього є відповідні сертифікати. Питання експорту – це питання часу, ресурсів та енергії. Основні помилки – відсутність стратегії, фінансових розрахунків. Наприклад, виробники соків, якими ми зараз опікуємося, знижують ціну заради того, щоб зайти на канадський ринок. Проте вони не обіцяють ексклюзив. Взагалі у питанні експорту до Канади – один з найважливіших чинників – це пошук партнера та встановлення з ним взаєморозуміння.

Які особливості канадської бізнес-культури?

Там працює консервативний підхід. Digital-інструменти, які ми так активно використовуємо, там не настільки розповсюджені. І не тому, що вони не можуть собі їх дозволити, а тому, що телефон – це пристрій для розмови й не більше. Тому під час бізнес-зустрічі не заведено обмінюватися e-mail адресами, щоб прискорити розгляд питання. Ні, скоріше канадський бізнесмен повернеться до свого офісу, відкриє пошту й дійде до вашого листа можливо навіть на наступний день. Якщо ж інформація буде подана в неправильному форматі, то файл взагалі не будуть відкривати.

Є певні стандарти, спрацьовує схема: або за стандартом або ніяк. Якщо у компанії є певна процедура розгляду пропозицій, то виключень не буде. Це ті моменти, які українці не розуміють, бо вважають, що «там же українці, ми ж завжди порозуміємося». Усе відбувається ґрунтовно, послідовно – крок за кроком, як має бути. Це головна відмінність і перше, що потрібно враховувати. Ніхто не буде зустрічатися без попередніх домовленостей, без інформації та презентації компанії.

До відкриття ринку лічені місяці

Чому варто експортувати в Канаду?

Це імпортозалежна держава, 31% ВВП Канади складає імпорт. Багатонаціональність Канади – це також перевага, кожен 5-й громадянин Канади не був народжений в Канаді. Крім того, Канада – це регіональний хаб, з неї можна виходити на ринок Америки, Мексики.

Які переваги дасть Угода про вільну торгівлю?

Канада повністю й одразу лібералізує доступ до свого ринку, тобто на більшість товарів встановлюється нульова митна ставка. Проте деякі товари потраплять під квоти. З боку України процес лібералізації проходитиме поступово, від 3 до 7 років. Україна також буде застосовувати тарифні квоти на деякі товари, зокрема, заморожену свинину, сало. Цукор взагалі виключений з поля дії угоди.

Угода передбачає, що сторони будуть працювати у напрямку взаємного визнання органів з акредитації.  У середньостроковій перспективі це означатиме, що Канада визнає орган з акредитації в Україні (НААУ) і українському виробнику не треба буде робити набагато дорожчу сертифікацію в Канаді.

В Угоді є положення про державні закупівлі. Щороку Канада витрачає близько 15 млрд канадських доларів на закупівлі й українські компанії зможуть брати в них участь.

Як будуть адмініструватися квоти?

Обмеження застосовуються щодо пшениці, ячменю, м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, сирів та цукру. Проте це стосується всіх держав, не лише України. І деякі квоти недовикористовуються, наприклад за 2015 маркетинговий рік квота на суху молочну cироватку була використана лише на 54%.

В рамках квоти зберігається 0% ставка мита. Особливістю Канади є те, що відповідальність за імпорт, в тому числі за якість товару, за отримання права постачати його у рамках тарифної квоти, відповідає імпортер. Навіть, якщо товар завезений з порушенням або не буде відповідати митному режиму, то усі штрафи, стягнення будуть накладені на імпортера. Тому коли український імпортер знайде партнера в Канаді, той йому розкаже всі деталі, бо він в першу чергу зацікавлений, щоб товар відповідав усім вимогам і щоб не було жодних порушень.

Адміністрування квот – теж відповідальність імпортера. Щодо маргарину, пшениці та ячменю, спрацьовує схема «перший прийшов – перший отримав». Щодо інших квотованих товарів діє попередній принцип розподілення, тобто потрібно отримати право на постачання продукції в межах квоти, подавши відповідну заявку. Цим опікується Міністерство закордонних справ Канади.

Європейські експортери послуговуються ресурсом Еxport help desk. Чи є подібний ресурс в Канаді?

На ресурсі Automatic Importing Reference System за кодом товару (це 4 цифри) можна дізнатися усі вимоги, яким мають відповідати сільськогосподарські товари. Варто зазначати мету ввезення: участь у виставках, реалізація. А взагалі уся інформація доступна на сайтах державних  контрольних органів.

Чи є особливі вимоги щодо пакування і маркування?

Часто забувають, що маркування харчових продуктів мусить бути двомовним, причому жодній мові не надається перевага, тобто шрифт і місце розташування мають бути еквівалентними. Цікава особливість, що термін придатності зазначається у «зворотному» як для України порядку: рік, місяць і дата. Існує перелік скорочень, за якими позначають місяці – мікс з англійської та французької. Щодо зазначення країни походження, то є перелік товарів (вино, молочні продукти, мед, риба, м’яса, яйця, фрукти та овочі), де вона повинна бути обов’язково зазначена.

У розвинених країнах поширений тренд відповідального споживання. Чи актуальний він для Канади?

60% канадців вважають себе відповідальними споживачами і більше чверті з них готові платити за додаткові екологічні переваги, соціальні, як то рівна зайнятість жінок, рівна оплата праці. Канадці готові платити за додаткові переваги товару, наприклад, відсутність негативного впливу на довколишнє середовище. Поінформувати споживача про ці переваги можна за допомогою правильного екологічного маркування.

Органічні продукти також популярні?

Канадський органічний ринок 5-й за величиною у світі – близько 5 млрд доларів. Найбільш «ходові» товари – свіжі овочі та фрукти. І об’єм канадського органічного імпорту постійно збільшується. Так, 20 млн. канадців стверджують, що купують «органіку» щотижнево, найбільше таких споживачів у Квебеку. Тобто вони готові платити за органічні продукти дорожче. Надбавка може сягати 90-300%. Найбільші надбавки можна отримати на органічних соках та йогуртах. Важливо, що американський органічний сертифікат діє і в Канаді також.

Що потрібно враховувати при налагодженні бізнес-контактів?

Варто враховувати, що для канадських підприємців дуже важливі небізнесові чинники – відсутність дискримінації на підприємстві,  бізнес-культура, екологічність виробництва, сталий розвиток.

Наскільки зросте експорт після відкриття ринку?

В цьому році ми не побачимо раптового вибуху експорту, знову ж таки з причин канадського бізнес-менталітету й неготовності українських компаній надавати великі обсяги продукції. Скоріше за все, наша сторона стане трохи активнішою. Щоб був помітний зсув, потрібен мінімум рік.

Пол Дарбі: Вільна торгівля між Канадою та Україною може спричинити вибух інвестицій

Угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною канадський парламент може ратифікувати вже протягом поточної сесії.

Так говорить Пол Дарбі, канадський голова проекту Canada-Ukraine Trade and Investment Support project (CUTIS). Він керує роботою в міжнародному проекті технічної допомоги, спрямованому на збільшення торгівлі та інвестицій між Україною та Канадою. Проект увійшов в активну фазу відразу після підписання договору про вільну торгівлю між Україною та Канадою за участі Джастіна Трюдо в липні.
Пол Дарбі: Канадсько-український договір вільної торгівлі був підписаний влітку 2016 року, і це яскравий показник позиції Канади щодо економічних стосунків з Україною.

Ми сподіваємось, що канадський парламент ратифікує цей договір протягом цієї поточної сесії, того ж самого ми очікуємо і від української сторони.

Ірина Славінська: Чому була підписана Угода? Україна дійсно такий цікавий економічний партнер?

Пол Дарбі: Так, Україна являється яскравим прикладом гарної країни для канадських інвестицій. Також варто пам’ятати про величезну українську діаспору у Канаді, яка створює багато соціальних і економічних зв’язків між двома країнами.

Ірина Славінська: Очевидно, що підписання Угоди між Канадою та Україною має і політичний вибір?

Пол Дарбі: Канада завжди підтримувала Україну, зокрема, вона була першою, яка визнала українську незалежність, тому це були завжди міцні зв’язки.

Ірина Славінська: Чи можна уже робити прогнози щодо можливих цифр прибутків, що може мати Канада внаслідок підписання такої Угоди з Україною?

Пол Дарбі: Ми провели глибинний аналіз щодо впливу цієї Угоди на українську економіку, який показав, що договір торгівлі буде мати вплив на українські ВВП, податки, ситуацію із зайнятістю. Ріст зайнятості українців буде підвищений, на нашу думку, у зв’язку з інвестиціями з Канади в Україну. А дивлячись на подібні договори між Канадою та іншими країнами, ми бачимо, що це завжди вибух інвестицій. І після того, як ці інвестиції підскочили вгору, вони і залишаються на цьому рівні. Ми сподіваємось, що такий самий вибух інвестицій відбудеться і в Україні.

Ірина Славінська: Які канадійські товари зможуть бути цікавими і конкурентоспроможними в Україні, і чи зможе українська продукція посісти гідне місце на полицях канадських супермаркетів?

Пол Дарбі: Для Канади будуть цікавими українські напівфабрикати, одяг, насоси, різні прилади, пральні машини тощо. Тобто ми намагаємось шукати товари з великою доданою вартістю, а не фокусуватися на сировині.

Також ми впевненні, що на канадському ринку будуть популярні українські солодощі та взуття, яке є надзвичайно конкурентоспроможне.

Також ми останнім часом спостерігаємо зріст попиту на IT-послуги з України в Канаді.

І наш проект, який фінансується урядом Канади, буде фокусуватися саме на таких товарних групах і послугах, які будуть популярні в Канаді, але ми будемо також відкриті для будь-яких компаній. Тобто не важливо, чи ви попадете в фінальний short-лист затребуваних в Канаді продуктів, проект CUTIS буде радий надати вам допомогу щодо пошуку партнерів, покупців, торгових ярмарок, пояснення канадської регуляції тощо.

Це проект технічної допомоги, і ми будемо намагатися знизити рівень бідності в Україні, допомагаючи, більш за все, малому і середньому бізнесу, який є драйвером економіки.

Ірина Славінська: Експерти, з якими мені доводилось говорити, наголошують що український IT-сектор експортує в основному сировину, а не готовий продукт.

Пол Дарбі: Так, це правда, але ми в рамках нашого проекту будемо шукати не лише компанії, які продукують сирий код для закордону, будемо також шукати ті, які роблять готову продукцію — певні додатки та інше.

Ірина Славінська: Ви сказали, що будете надавати малому та середньому бізнесу допомогу, зокрема відкривати доступ до списку цікавих виробників чи партнерів. Чи є якийсь алгоритм, як це буде працювати? Що робити тому, хто хоче отримати пораду?

Пол Дарбі: У нашого проекту є офіс в Києві, ви можете знайти нас на Facebook, сторінка CUTIS, також сайт. За допомогою цих каналів ви можете звернутися до нас, зокрема до директора проекту в Україні Ігоря Санжаровського.

Для тих, хто потрапить в short-лист привабливих кампаній, ми будемо надавати не тільки поради. Ми будемо привозити консультантів з Канади для того, щоб вони проводили навчання з обраними фірмами, щоб вони разом з нами готували свої продукти на канадський ринок. Тобто це спільна праця над пакуванням, над маркетингом, над відповідністю канадським стандартам.

Для представників обраних сфер ми навіть будемо надавати можливість поїхати в Канаду або в США.

Ірина Славінська: Як компанії потрапляють до short-листа обраних?

Пол Дарбі: Для початку ми проаналізуємо товари та послуги загалом, цікавих для Канади, визначимо 5 найголовніших, і потім в межах цих товарів та послуг будемо за прозорими методами круг компаній, які будуть брати участь у нашому проекті.

Серед вимог до цих компаній буде можливість надати потрібний обсяг продукту для канадського ринку. Також ми будемо звертати увагу на те, чи відповідає продукція тієї чи іншої компанії стандартам захисту навколишнього середовища. І особливий наголос в нашому проекті отримають компанії, якими володіють жінки.

Ірина Славінська: Коли чекати на ратифікацію Угоди?

Пол Дарбі: Це важке питання, але ратифікація Угоди про вільну торгівлю України і Канади є в порядку денному канадського парламенту на цю сесію, яка буде тривати до квітня-травня 2017 року. Ми сподіваємось побачити ратифікований договір до Різдва.

Джерело: Громадське Радіо

Зенон Потічний: Канада сама допомагатиме українським підприємцям виходити на свій ринок

Під час першого офіційного візиту прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до України було нарешті підписано остаточний варіант угоди про створення Зони вільної торгівлі між країнами. Зважаючи на незначні нинішні обсяги торгівлі, від договору годі чекати негайних результатів, втім у перспективі 500-мільярдний ринок Канади може запропонувати українським виробникам багато цікавого.

Про нову торговельну угоду та особливості двосторонніх економічних відносин Укрінформ поговорив з одним із найбільших лобістів спрощення торгівлі між країнами, президентом Канадсько-української торгової палати Зеноном Потічним.

ВІДБІР ТОП-5 ГАЛУЗЕЙ

– Передусім, розкажіть, як оцінюєте канадсько-український бізнес форум, що відбувся наприкінці червня у Торонто?

Бізнесмени буквально стояли в черзі, аби поспілкуватися між собою

– Дуже позитивно! У форумі взяло участь багато делегатів: понад 150 українських і 230 канадських компаній. Окрім цього, приїхали серйозні офіційні делегації обох країн. Загалом, все пройшло дуже добре. Окремої згадки заслуговують двосторонні зустрічі. Бізнесмени буквально стояли в черзі, аби поспілкуватися між собою, що є дуже хорошим знаком, адже свідчить про потенційні конкретні домовленості.

– Про які саме домовленості йдеться? Чого взагалі вдалося досягти під час форуму?

– Можу сказати про свою організацію. Ми підписали меморандум про співпрацю з Мінекономрозвитку України і тепер будемо працювати над просуванням експорту українських товарів та послуг до Канади, аналізом інвестиційних проектів та залученням канадських інвесторів.

– Я так розумію, йдеться про проект CUTIS (Canada-Ukraine Trade and Investment Support project), завданням якого є сприяння українському експорту в Канаду?

– Саме так. На реалізацію цього проекту протягом п’яти років уряд Канади виділив 13,6 млн дол. Партнерами у ньому є Канадсько-українська торгова палата, Конференційна рада Канади і Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, з яким ми маємо радитися, давати рекомендації та узгоджувати свої дії. Власне, канадсько-український бізнес форум проходив під патронатом CUTIS.

– То чи є у ваших планах проведення у майбутньому подібних заходів із пропагування двосторонніх відносин, особливо українського експорту?

– Так, є такі ідеї. Взагалі, головне завдання CUTIS – аналіз української економіки з метою виявлення чотирьох-п’яти галузей, якими найбільше цікавиться Канада з точки зору імпорту. Після виділення цих сфер, будемо обирати конкретні українські фірми, готові до експорту. Ми також зможемо підготувати їх, пояснити місцеві закони, ознайомити із канадськими митними та іншим правилами та взагалі допомогти підготувати маркетингові матеріали. Нарешті, представників цих компаній із уже готовими маркетинговими пропозиціями привозитимемо в Канаду у складі торговельних місій, де вони матимуть змогу показати свої проекти та послуги, розказати про них потенційним клієнтам.

– Коли можна очікувати перші результати досліджень CUTIS по перспективних галузях?

– Робота почнеться вже незабаром і перші результати стануть відомими за півроку-рік.

ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКИМ ЕКСПОРТЕРАМ

– Які можливості відкриває ЗВТ перед українськими виробниками? Навіщо Україні ця угода?

Угода не обмежується митами, прибираючи також інші торговельні бар’єри

– Наразі на заваді взаємній торгівлі між Канадою та Україною стоїть багато мит. ЗВТ зніме 99% із них. Це допоможе значно збільшити експорт як українським, так і канадським компаніям. Утім, угода не обмежується митами, прибираючи також інші торговельні бар’єри.

– Чи можуть скласти українські товари реальну конкуренцію канадським, зважаючи на різні стандарти та підходи до виробництва у наших країнах?

– Це також частина CUTIS, адже в рамках проекту ми маємо допомагати українським експортерами дотримуватися регуляторних вимог канадської сторони, успішне виконання яких дозволить їх продукції вийти на місцевий ринок.

– Так, але очікується, що ЗВТ почне діяти вже наприкінці цього року, а зміна стандартів потребуватиме років…

– Для набуття угодою чинності потрібна її ратифікація парламентами, але підготовчу роботу слід починати вже. Ми можемо вже пояснювати українським компаніям вимоги канадського приватного та державного секторів. Чим скоріше почнемо працювати із українськими експортерами, готувати їх – тим краще. Аби моментально почати торгівлю після ратифікації угоди – не можна втрачати час нині.

– Чи не остерігаєтеся, що відкриття ринків зашкодить українським виробникам?

– Певні проблеми можуть виникнути, втім, якщо дивитися на інші міжнародні приклади, то незалежно від того, між якими саме державами діють ЗВТ, зазвичай вони вигідні всім сторонам. В іншому випадку угод про вільну торгівлю взагалі не було б.

НЕПРОБИВНІ КАНАДСЬКІ КВОТИ

– Чи передбачає угода про ЗВТ зміни в галузі інвестування?

– Так. Взагалі угода є досить широкою та деталізованою і включає не лише товари, а й обмін робочою силою, інші аспекти двосторонньої торгівлі, наприклад, митну документацію. Є розділи про інтелектуальну власність та екологію. Окрім цього, українським компаніям відкривається доступ до канадських державних закупівель.

– Український уряд вбачає у ІТ одну з найбільших перспективних галузей вітчизняної економіки. Як оцінюєте перспективу української ІТ-індустрії в Канаді?

Уже є багато канадських компаній, які користуються послугами українського ІТ-сектору

– Очевидно, що ІТ – це вагомий і успішний сектор в Україні, який буде дуже цікавий Канаді. Власне, уже є багато канадських компаній, які користуються послугами українського ІТ-сектору, замовляють українцям розробку програмного забезпечення і пропонують інший аутсорсинг. Це все теж є частиною угоди.

– Можливо, про це рано говорити, але чи йдуть розмови про внесення змін до чинної угоди або укладення нової ширшої?

– Поки що всі зосереджені на чинній угоді. Однак, з часом, коли ми всі почнемо за нею працювати, може виникнути потреба у додатках.

– Канада досить вправно закрила квотами найбільш успішні українські експорті галузі, такі як: курятина чи зернові. Чи не повториться у Канаді ситуація з квотами ЄС, які Україна вичерпувала за дуже короткий проміжок часу?

– Дійсно, на певні товари Україні виділені квоти, втім, цю систему Канада практикує з усіма державами. Про це було дуже багато розмов і дискусій, але іншого виходу не вдалося знайти. Тож по деяких групах товарів все ж існуватимуть квоти, які українські виробники заповнюватимуть.

ВІКНО У США ТА МЕКСИКУ

– Які зауваги виникають у канадських інвесторів при вкладенні в Україну?

– Перш за все – корупція. Втім, хоч це й непроста справа, ситуація все ж покращується, особливо – зважаючи на рішучість чинного уряду. Стан справ вже набагато кращий, ніж 20 років тому. Друга проблема – це судова система і тут теж є надія на позитивні зміни з огляду на ухвалення нового закону.

– Чи присутні українські інвестиції в Канаді?

– Є невеликі інвестиції на будівельних напрямах, але про великі вкладення не чув. Є також багато українських компаній, які мають новітні винаходи і намагаються відкрити у Канаді представництво, аби продавати їх тут. Деякі підприємці навіть ведуть мову про відкриття тут довиробництва для виходу на ринок США. Тож чим скоріше набуде чинності ЗВТ, тим раніше відкриється гарне віконце у Штати.

Чим скоріше набуде чинності ЗВТ, тим раніше відкриється гарне віконце у Штати

– Тобто, ЗВТ між Канадою та Україною може бути містком для українських виробників у США та Мексику?

– Так, безперечно. З часом до цього дійде, але на цю пору американці ще не почали розмову з Україною про вільну торгівлю, тож саме ЗВТ з Канадою відкриває для України це вікно можливостей. Втім, зважаючи на правила походження, простим транспортуванням товарів із Канади до США не обійдеться. Аби вийти на величезні ринки країн-членів НАФТА, українці будуть змушені виробляти у Канаді продукцію чи проводити її збірку.

КОНСЕРВАТИЗМ КАНАДСЬКОГО БІЗНЕСУ

– На початку незалежності канадські інвестори мали дуже негативний досвід в Україні. Зараз ситуація змінилася?

– Щойно Україна стала незалежною, багато канадських компаній, власники більшості з яких мали українське походження, спробували почати там бізнес. Вони хотіли не лише заробити, але й допомогти таким чином державі, у якій народилися їхні предки. На жаль, «першопрохідців» спіткало досить велике розчарування, внаслідок чого канадські інвестиції в Україну майже припинилися. У часи Кучми КУТП навіть довелося закрили офіс, бо інвестиційної бази не існувало через надмір рейдерства та шахрайства. Ми відновили свою роботу, коли до влади прийшов Ющенко, а останніми роками знову відчули велику зацікавленість. Цьому сприяють і форуми, подібні до того, що відбувся у Торонто, адже Україна ніколи не була в топі міжнародних інвестиційних напрямків, тож канадцям треба розказувати про її переваги. На жаль, багато підприємців переконані, що через окупацію Криму та війну на Сході фізична небезпека присутня на великій частині України.

Україна ніколи не була в топі міжнародних інвестиційних напрямків, тож канадцям треба розказувати про її переваги

– Яку репутацію має Україна у канадському бізнес середовищі зараз? Чи вдалося країні її покращити?

– Так, зі зміною політичної ситуації в Україні, покращилася і її репутація. Рівень демократії нині набагато вищий, ніж раніше. На кожному телеканалі транслюються журналістські розслідування, розкриваються схеми – постійно збільшується відкритість держави. Це допомагає не лише громадянам, але й бізнесу, який відчуває, що може винести свої проблеми у публічну площину і не боїться цього.

– Чому тоді товарообіг між Україною та Канадою такий низький, адже 280 млн дол. на рік для таких країн – це дуже мало.

– Канадські бізнесмени досить консервативні. Аби привернути їх увагу, інвестиційний клімат всередині країни має бути кращим. Втім, з часом, після ратифікації угоди про ЗВТ, взаємна торгівля та інвестиції збільшуватимуться.

– Чи зріс інтерес до України з боку канадських інвесторів після минулорічного підписання угоди про ЗВТ?

– Так, зацікавлення підвищилося з обох сторін. Кількість членів КУТП значно зросла як в Україні, так і в Канаді.

МИСТЕЦТВО «ПРОДАВАТИ»

– Які завдання ставить перед собою CUTIS і якими методами їх досягає?

– Наша головна роль – сприяти торговельним зв’язкам між двома країнами. Ми надаємо консультативні послуги щодо пошуку ділових партнерів, полегшуємо діалог між підприємцями, знаходимо в Україні цікаві проекти, які ще не сповна готові до представлення інвестору. Ми можемо допомогти докінчити презентацію, зробити бізнес план, провести обчислення і представити проект, як гарну цукерку. Наша організація також організовує семінари, бізнес зустрічі, групові поїздки з України тощо.

– Як часто до вас звертаються підприємці за консультаціями?

Запуск у дію ЗВТ є пріоритетом канадського уряду. І українського

– Ми отримуємо дуже багато різних пропозицій, велика частина з яких не готові до презентації, адже українські компанії не завжди вміють «продавати» себе інвестору. Головний фокус робимо на допомозі малим і середнім підприємствам, які й є тим сектором, здатним підвищити добробут людей. Великі багаті компанії самостійно замовляють прекрасні інвестиційні пропозиції, їм не потрібна торгова палата.

– Чому перемовини щодо ЗВТ тривали так довго – аж сім років?

– Допускаю, що, зважаючи на товарообіг між країнами, створення ЗВТ не було пріоритетом. З іншого боку, цю угоду можна розглядати і як спробу канадського уряду допомогти Україні, адже останні два роки розмови велися дуже інтенсивно. Натомість, у часи Януковича діалог було практично повністю зупинений. Нині ж Джастін Трюдо заявив, що запуск у дію ЗВТ є пріоритетом уряду. Те саме ми чуємо від української сторони, тож тепер процес має піти швидко.

Джерело: Укрінформ / Максим Наливайко, Оттава – Київ.

Фото: Ковальов Олексій, Юрій Рильчук / Укрінформ.

Пол Дарбі: Канада шукає українських експортерів, які приживуться за океаном

Канада розпочинає проект тривалістю в п’ять років та обсягом в 13 млн канадських доларів з пошуку українських компаній-експортерів, які зможуть «злетіти» на внутрішньому ринку країни.

Дослідницька організація Сonference board of Canada коштом уряду Канади починає проект з пошуку українських компаній, які могли б постачати свою продукцію на канадський ринок. Пол Дарбі, представник організації, розповів Delo.UA про те, кого вони хочуть знайти й що для цього робитимуть.

Існує багато причин, з яких ми розпочали цей проект. В Канаді багато українців – діаспора налічує 1,3 млн людей. Звісно, ці люди зацікавлені в роботі з Україною. Крім того, в України та Росії зараз складні відносини, Україна шукає нові ринки експорту, й ми готові допомогти, адже Канада – один з таких потенційних ринків. На мою думку, наразі такий проект навіть більш актуальний, ніж якби ми запустили його 3-4 роки тому.

Ми підписали угоду з Торгово-промисловою палатою України та Канадським урядом про початок проекту, мета якого – наростити експорт з України до Канади та збільшити інвестиції з Канади в Україну. Проект триватиме п’ять років. Наразі ми на старті та поки що зустрічаємося з організаціями та придивляємося до місцевих виробників.

Коли ми закінчимо дослідження, ми знатимемо, на яких продуктах фокусуватися, та почнемо відбирати конкретних виробників. Ми повинні зрозуміти, де саме ці продукти виробляються, тому будемо працювати з регіональними компаніями та залучати місцеві організації й торгові палати для проведення тренінгів.

Але я точно знаю, що ми хочемо знайти компанії, в продукції яких є певна додана вартість. Розумієте, звісно, можна продавати за кордон мед за копійки. А замість цього можна продавати косметику, зроблену на основі меду, дохід від продажу якої буде значно вище доходу від продажу меду.

Нашим основним партнером є Мінекономіки. Але ми також працюємо з організаціями з приватного сектору, наприклад, регіональними торговими палатами. В перспективі – певні напрямки співпраці розвивати через партнерство з тренінговими організаціями та університетами, які допомогли б передати знання власникам малого та середнього бізнесу.

Наша цільова аудиторія – це власники малого бізнесу, в якого є перспективи експорту до Канади.

На додачу ми будемо надавати технічну допомогу. По-перше, це пакування, маркетинговий матеріал, який би приваблював канадців, консультації про те, що канадцям потрібно в плані якості. Крім того, це проведення тренінгів, які підготують людей, що будуть здатні в подальшому допомагати локальним експортерам з виходом на зовнішні ринки.

Досліджувати український ринок ми плануємо близько року, щоб зрозуміти, які продукти добре продаватимуться в Канаді, які компанії готові до експорту. Наша місія – це лише перший крок. Потім на базі зібраної інформації нам потрібно буде конкретизувати, як буде розвиватися проект в подальшому – на це знадобиться ще близько двох місяців – й тоді, десь у червні, проект запрацює на повну, тоді почнеться основна робота та фінансова підтримка.

Кошти на сам проект виділяє уряд Канади, але частину витрат на себе має взяти приватний сектор. В рамках проекту ми збираємося привозити компанії до Канади на заходи, торговельні шоу, влаштовувати b2b івенти. Й компаніям потрібно буде оплатити частину видатків, щоб туди дістатися. Ми поки що не знаємо, яку саме частину зможемо взяти на себе – можливо, це буде 50/50, можливо, компаніям доведеться оплатити 1/3 від вартості, можливо, 2/3. Це залежатиме від сектора, в якому працює компанія, типу бізнесу та продуктів, які ми виберемо, а також від того, чого, на нашу думку, вони можуть досягнути. Але на плечі компанії ляже оплата як мінімум третини витрат. Увесь проект оцінено в 13 млн канадських доларів.

Одне з завдань, яке ми вирішуємо протягом нашої місії, полягає у зустрічах з іншими донорськими організаціями. Ми зустрічалися з ЄБРР та розглядаємо можливість тою чи іншою мірою співпрацювати з ними в майбутньому. У нас була розмова на цю тему, але ми поки що нічого не вирішили, проте є галузі, в яких кооперація з ЄБРР була б ефективною.

ЄБРР працює з фінансуванням від ЄС для підтримки приватного сектору, але вони не сфокусовані окремо на експорті, проте працюють на розвиток місцевих виробників. Й вони цікаві нам як партнери, які можуть допомогти доростити місцевого виробника та підготувати їх для експорту.

За більш докладною інформацією з приводу участі в проекті можна звернутися за адресою: isanzharovskyi@yahoo.com, контактна особа – Ігор Санжаровський, директор проекту в Україні.

Якщо ви хочете дати про себе знати проекту, то в даних, що надсилаєте на згадану вище адресу, варто згадати: назву компанії, ім’я керівника/власника, контактні дані, інформацію про те, що виробляє компанія та обсяги виробництва, чи є досвід експорту продукції та чому ваш продукт матиме успіх на ринку Канади.