Теги: trade
Степан Кубів: Надзвичайні ділові стосунки України та Канади – все тільки починається

Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі України, в матеріалі для канадського видання Financial Post, розповів про поточний стан та перспективи співпраці між Канадою та Україною в контексті реалізації угоди про зону вільної торгівлі (CUFTA)

Україна є надійним другом і партнером Канади. Наші відносини більше сторіччя будуються на спільних сімейних, культурних та політичних зв’язках. Наступним кроком повинно стати розширення ділових відносин.

Хоча Україна отримала офіційну незалежність ще у 1991 році, пройшло лише три роки переродження країни після Революції гідності 2014 року. Після Євромайдану ми ставили перед собою ціль побудувати нову європейську державу. Ми підписали Угоду про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом у 2016 році та Угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) в минулому році. Зазначені угоди фактично створюють безперервну зону вільної торгівлі з майже 600 мільйонами споживачів.

Починаючи з 2016 року, економіка України протягом 10 останніх кварталів демонструє позитивне економічне зростання, в тому числі ріст в розмірі 3,8% у другому кварталі 2018 року.

Незважаючи на те, що CUFTA набула чинності лише в серпні 2017 року, загальна торгівля товарами між Канадою та Україною в 2017 році зросла на 42% і досягла $349,6 млн. За результатами семи місяців 2018 року зафіксований ріст на рівні 2,7%.

Ми об’єднали нашу торгову стратегію з амбітною програмою економічних реформ задля того, щоб зробити Україну більш привабливою для західних інвестицій. 3 2014 року було впроваджено більше реформ, ніж за весь період незалежності України. Ми займаємося питаннями дерегулювання різних секторів економіки, спрощенням умов ведення бізнесу та проведенням приватизації державних підприємств. На даний момент впроваджуються реформи в сфері захисту прав кредиторів та інтелектуальної власності. Станом на 1 липня 2018 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій склав $40,7 млрд.

Завдяки впровадженню нового законодавства та удосконаленню роботи державних інститутів і систем Україна робить важливі кроки в боротьбі з корупцією. В червні розпочав роботу Вищий антикорупційний суд. Країни великої сімки (G7) та Міжнародний валютний фонд (МВФ) назвали початок роботи антикорупційного суду значним кроком у досягненні наших антикорупційних цілей.

Наступним кроком є розширення наших ділових відносин.

Ініціативи щодо покращення інвестиційного клімату вже приносять результати. Канадські інвестиції в Україну зросли на 20,9% у 2017 році у порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ріст в першій половині 2018 року склав 21,6%. Ми зосереджені на чотирьох секторах: АПК, інформаційні технології, інфраструктура та природні ресурси. Канадські компанії мають досвід роботи у кожному з цих секторів, що робить можливим реалізацію в Україні прибуткових інвестпроектів.

Українська ІТ-індустрія впродовж лише п’яти років швидко перетворилася з незначного економічного гравця на третій за величиною сектор економіки країни. У 2017 році об’єм ІТ-послуг зріс на 20%. Очікується, що експорт ІТ-послуг зросте удвічі протягом наступних п’яти років. В 2017 році ІТ-сектор займав близько 60% всього експорту послуг з України до Канади.

Наше географічне розташування дає нам можливості стати торговельним та транспортним центром для Європи, Близького Сходу та Азії. Наша система автомобільних доріг добре розгалужена. Залізнична, авіаційна та морська інфраструктура добре розвинена, але більшість об’єктів потребують реконструкції та модернізації, що створює додаткові можливості для канадських інвесторів.

Україна поставила мету досягти енергетичної незалежності до 2020 року. Це відкриває нові можливості для канадських компаній в напрямку інвестування та будівництва нових об’єктів як в традиційній енергетиці, так і в сегменті альтернативної енергетики – сонячна, вітрова та біоенергетика. У червні Канада та Україна підписали лист про наміри співпраці з International Centre of Regulatory Excellence (ICORE), некомерційною організацією, заснованою Alberta Energy Regulator, задля посилення прозорості та покращення законодавчого регулювання.

Хоча ми на самому початку залучення нових інвестицій, перші спроби демонструють, що попереду чималі перспективи співпраці. TIU Canada будує нову сонячну електростанцію біля села Калинівка Миколаївської області. Brookfield Asset Management реалізує масштабний проект інноваційного ІТ-парку у Львові. Fairfax Financial Holdings Ltd. викупив частину акцій українського агропромислового холдингу «Астарта». Рух інвестицій відбувається і в протилежному напрямку: українські інвестори відкрили м’ясопереробне підприємство та холодильне сховище Canada Meat Group Inc. в North Bay, провінція Онтаріо.

Україна високо цінує підтримку Канади в усіх напрямках – встановлення миру в Україні, культурної та економічної співпраці. Проект СUTIS (Canada-Ukraine Trade & Investment Support Project) забезпечує український малий та середній бізнес інформацією та технічною допомогою, необхідною для експорту українських товарів до Канади та залучення канадських інвестицій до України.

Канада люб’язно запропонувала провести щорічну конференцію з питань реформ в Україні у червні 2019 року, і ми будемо раді можливості описати додатковий позитивний імпульс в цьому напрямку в Україні.

Українці хочуть жити в демократичній, надійній та економічно потужній країні. Ми продовжимо прикладати зусилля для досягнення зазначених цілей та розбудови взаємовигідної співпраці з Канадою.

Джерело: Financial Post       

Експорт. Нові можливості Канади

Кілька місяців тому набрала чинності Угода про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA), яка фактично відкриває для значної кількості українських компаній цей величезний ринок. Скасовано 98% митних тарифів на українські товари. Потреби регіону – різноманітні і значні. Поговоримо про те, як вийти на ринок регіону та що йому потрібно.

Обсяги торгівлі з Канадою абсолютно не відповідають потенційним можливостям: експорт українських товарів до цієї країни в поточному році склав приблизно 0,5% від загального українського експорту. Канадських товарів в Україну імпортовано в 7 разів більше, хоча в реальних цифрах це так само невідчутно.

Найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу («мінус» 17,2% мита) та взуття (-9,7%), а також аграрії (-4,5% для овочів та фруктів). Крім того, Угода відкриває ринок держзакупівель (його обсяг – $12 млрд) на однакових умовах з місцевими компаніями, а окремі розділи Угоди захищають електронну комерцію та інтелектуальну власність.

За оцінками Мінекономрозвитку, запровадження Угоди сприятиме зростанню товарообігу між Україною та Канадою у 5 разів. «Кожний випадок експорту – індивідуальний. Якщо знайти партнера в Канаді, який має виділені квоти, то можна експортувати товар без оплати імпортних мит. Я би не акцентувала увагу на пріоритетних товарах, оскільки це може «відбити» бажання у експортерів «непріоритетної» продукції. Канадський ринок дуже різноманітний: потреби покупців в одній провінції можуть суттєво відрізнятися від іншої. А отже, необхідно детально вивчати потреби споживачів кожної окремої провінції. Не виключено, що пріоритетні товари в різних регіонах можуть відрізнятися», – розповідає старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS Олександра Бровко.

Втім, слід розуміти, що в Угоді є виключення для ряду продуктів, які можна буде експортувати без мит в межах канадських квот (птиця, молочні продукти, яйця і яєчні продукти, сири та цукор – поза квотою розміри мита сягають 150-300%). Тож, як бачимо, перелік виключень відчутно стосується переробленої агропродукції, яка є пріоритетом українського експорту.

«Кленові» потреби

У структурі українського експорту до Канади переважають чорні метали та вироби з них, жири та олії рослинного або тваринного походження, насіння і плоди олійних культур, машини, апарати та механічні пристрої, деревина і вироби з неї, молоко та молочні продукти, яйця і мед. Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) визначив такі пріоритетні сектори українських підприємств МСБ для подальшого експорту до Канади.

  1. ІТ-послуги.
  2. Одяг.
  3. Взуття.
  4. Меблі.
  5. Шоколад та кондитерські вироби.

Крім того, за оцінками експертів, значний попит може знайти заморожена плодово-ягідна продукція, соки, перець, капуста, соя, бобові культури, кукурудза, мінеральна вода, керамічна плитка, спортивне спорядження.

Втім, є й альтернативні оцінки канадського попиту. За даними аналітиків Міжнародного центру інтернет-торгівлі allbiz, запити від канадських контрагентів за І півріччя 2017 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, повністю змінили свою спрямованість і структуру. У ТОП-3 увійшли замовлення розплідникам, які займаються розведенням різних порід собак, замовлення на тютюн для трубок і кальянів та класичні сигарети.

Слід зазначити, що у 2016 році на allbiz переважали замовлення від компаній середнього бізнесу на подарункові і сувенірні вироби, хокейне екіпірування для різних навчальних закладів та спортивних комплексів, промислові контейнери, сейфи, а також вироби з гнучких і загартованих листів металу.

Стандарти перш за все

Для експорту в Канаду деякі українські товари мають пройти процедури оцінки відповідності. «Наприклад, серед промислових товарів обов’язковій сертифікації підлягають деякі електроприлади (сушарки для одягу, пральні машини, посудомийні машини, морозильні камери, електроплити). При цьому одяг та взуття не потребують сертифікації (окрім спецодягу, що вимагає відповідності встановленому технічному регламенту). У будь-якому разі перед виходом на канадський ринок необхідно ознайомитися з регуляторними вимогами щодо певного товару (які діють вимоги щодо якості та безпечності, стандарти та технічні регламенти тощо), – говорить Олександра Бровко.

У межах CUFTA регулюються окремі питання, що забезпечують взаємний доступ товарів до ринків обох країн. Така необхідність викликана різними вимогами країн у сферах якості та безпеки продукції, маркування та сертифікації. Також приділена увага правилам визначення та підтвердження країни походження. Усі товари повинні бути вироблені повністю або достатньо оброблені чи перероблені згідно з прописаними правилами походження. В частині санітарних та фітосанітарних норм країни застосовують відповідні норми СОТ. Підтверджено дотримання зобов’язань країн відповідно до положень угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ.

Вихід на ринок

Вихід на ринок Канади має супроводжуватися стандартними діями, серед яких – вивчення рівня, структури та специфіки попиту на певний товар, оцінка конкуренції, пошук каналів збуту продукції та ін. Крім того, варто розуміти і канадський бізнес-менталітет.

«Канадці повільно і виважено вивчають майбутнього партнера. Їм завжди потрібен час перевірити партнера у контексті «слова – дії». Тобто певним чином сформувати рівень довіри. Українським бізнесменам потрібно швидко та якісно відповідати на уточнення або виконати ті невеликі справи, які виникають до налагодження справжніх бізнес-стосунків. Канадці прискіпливо ставляться до відбору партнера – вони цікавляться прозорістю бізнесу, дотриманням екологічних норм при виробництві, процесами енергозбереження та корпоративною соціальною відповідальністю. Канадці цінують пунктуальність, вони ведуть перемовини для того, щоб домовитися та прийняти рішення, а не просто «обговорити питання», – розповідає Дмитро Козонак, підприємець, член Канадсько-Української торгової палати.

Оптимальний спосіб виходу на канадський ринок для різних товарів може відрізнятися. «Окремі виробники харчових продуктів змогли швидко налагодити бізнес-відносини з канадськими імпортерами, відвідавши лише одну торгову виставку, без будь-яких попередніх контактів. Для виробників одягу та делікатесів добре працює агентська схема, в яку можна залучати представників діаспори. Для сегмента В2В схема продажу працює через імпортерів, дистриб’юторів та невеликих ритейлерів. З великими ритейлерами діалог з нуля може видатись важким, якщо у підприємств немає базової добровільної сертифікації (наприклад, ISO). Дистриб’ютори відкриті до нішевих товарів для певних етнічних груп», – зазначає Олександра Бровко.

На перших порах виходити на канадський ринок краще через місцеву компанію-партнера. Оскільки канадський імпортер несе відповідальність за дотримання усіх вимоги до товару, це значною мірою спростить вихід на ринок. Канадські дистриб’ютори, що працюють з супермаркетами та невеликими магазинами, зазвичай мають свої склади в різних провінціях. Часто дистриб’ютор працює на ринках Канади і США, що може стати у пригоді для географічного розширення продажів.

Також українським експортерам стануть у пригоді послуги проекту CUTIS та Офісу з просування експорту – консультативно-дорадчого органу при Мінекономрозвитку, в межах яких можна підвищити обізнаність щодо ринку Канади, отримати аналітику канадського ринку та експортний консалтинг, допомогу у просуванні українських товарів та послуг у Канаді та налагодженні співробітництва з канадським бізнесом.

Сприяє бізнесу і наявність у Канаді української діаспори, яка нараховує близько 1,3 млн осіб. В цілому Канада – країна мігрантів, і смаки споживачів досить різноманітні, що створює хороші передумови для продажу товарів етнічним групам покупців. Усе, що пов’язано з Україною, сприймається дуже добре.

Корисні посилання для тих, хто хоче вийти на ринок Канади:

Джерело: Банк “Аваль”

Пол Дарбі: Вільна торгівля між Канадою та Україною може спричинити вибух інвестицій

Угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною канадський парламент може ратифікувати вже протягом поточної сесії.

Так говорить Пол Дарбі, канадський голова проекту Canada-Ukraine Trade and Investment Support project (CUTIS). Він керує роботою в міжнародному проекті технічної допомоги, спрямованому на збільшення торгівлі та інвестицій між Україною та Канадою. Проект увійшов в активну фазу відразу після підписання договору про вільну торгівлю між Україною та Канадою за участі Джастіна Трюдо в липні.
Пол Дарбі: Канадсько-український договір вільної торгівлі був підписаний влітку 2016 року, і це яскравий показник позиції Канади щодо економічних стосунків з Україною.

Ми сподіваємось, що канадський парламент ратифікує цей договір протягом цієї поточної сесії, того ж самого ми очікуємо і від української сторони.

Ірина Славінська: Чому була підписана Угода? Україна дійсно такий цікавий економічний партнер?

Пол Дарбі: Так, Україна являється яскравим прикладом гарної країни для канадських інвестицій. Також варто пам’ятати про величезну українську діаспору у Канаді, яка створює багато соціальних і економічних зв’язків між двома країнами.

Ірина Славінська: Очевидно, що підписання Угоди між Канадою та Україною має і політичний вибір?

Пол Дарбі: Канада завжди підтримувала Україну, зокрема, вона була першою, яка визнала українську незалежність, тому це були завжди міцні зв’язки.

Ірина Славінська: Чи можна уже робити прогнози щодо можливих цифр прибутків, що може мати Канада внаслідок підписання такої Угоди з Україною?

Пол Дарбі: Ми провели глибинний аналіз щодо впливу цієї Угоди на українську економіку, який показав, що договір торгівлі буде мати вплив на українські ВВП, податки, ситуацію із зайнятістю. Ріст зайнятості українців буде підвищений, на нашу думку, у зв’язку з інвестиціями з Канади в Україну. А дивлячись на подібні договори між Канадою та іншими країнами, ми бачимо, що це завжди вибух інвестицій. І після того, як ці інвестиції підскочили вгору, вони і залишаються на цьому рівні. Ми сподіваємось, що такий самий вибух інвестицій відбудеться і в Україні.

Ірина Славінська: Які канадійські товари зможуть бути цікавими і конкурентоспроможними в Україні, і чи зможе українська продукція посісти гідне місце на полицях канадських супермаркетів?

Пол Дарбі: Для Канади будуть цікавими українські напівфабрикати, одяг, насоси, різні прилади, пральні машини тощо. Тобто ми намагаємось шукати товари з великою доданою вартістю, а не фокусуватися на сировині.

Також ми впевненні, що на канадському ринку будуть популярні українські солодощі та взуття, яке є надзвичайно конкурентоспроможне.

Також ми останнім часом спостерігаємо зріст попиту на IT-послуги з України в Канаді.

І наш проект, який фінансується урядом Канади, буде фокусуватися саме на таких товарних групах і послугах, які будуть популярні в Канаді, але ми будемо також відкриті для будь-яких компаній. Тобто не важливо, чи ви попадете в фінальний short-лист затребуваних в Канаді продуктів, проект CUTIS буде радий надати вам допомогу щодо пошуку партнерів, покупців, торгових ярмарок, пояснення канадської регуляції тощо.

Це проект технічної допомоги, і ми будемо намагатися знизити рівень бідності в Україні, допомагаючи, більш за все, малому і середньому бізнесу, який є драйвером економіки.

Ірина Славінська: Експерти, з якими мені доводилось говорити, наголошують що український IT-сектор експортує в основному сировину, а не готовий продукт.

Пол Дарбі: Так, це правда, але ми в рамках нашого проекту будемо шукати не лише компанії, які продукують сирий код для закордону, будемо також шукати ті, які роблять готову продукцію — певні додатки та інше.

Ірина Славінська: Ви сказали, що будете надавати малому та середньому бізнесу допомогу, зокрема відкривати доступ до списку цікавих виробників чи партнерів. Чи є якийсь алгоритм, як це буде працювати? Що робити тому, хто хоче отримати пораду?

Пол Дарбі: У нашого проекту є офіс в Києві, ви можете знайти нас на Facebook, сторінка CUTIS, також сайт. За допомогою цих каналів ви можете звернутися до нас, зокрема до директора проекту в Україні Ігоря Санжаровського.

Для тих, хто потрапить в short-лист привабливих кампаній, ми будемо надавати не тільки поради. Ми будемо привозити консультантів з Канади для того, щоб вони проводили навчання з обраними фірмами, щоб вони разом з нами готували свої продукти на канадський ринок. Тобто це спільна праця над пакуванням, над маркетингом, над відповідністю канадським стандартам.

Для представників обраних сфер ми навіть будемо надавати можливість поїхати в Канаду або в США.

Ірина Славінська: Як компанії потрапляють до short-листа обраних?

Пол Дарбі: Для початку ми проаналізуємо товари та послуги загалом, цікавих для Канади, визначимо 5 найголовніших, і потім в межах цих товарів та послуг будемо за прозорими методами круг компаній, які будуть брати участь у нашому проекті.

Серед вимог до цих компаній буде можливість надати потрібний обсяг продукту для канадського ринку. Також ми будемо звертати увагу на те, чи відповідає продукція тієї чи іншої компанії стандартам захисту навколишнього середовища. І особливий наголос в нашому проекті отримають компанії, якими володіють жінки.

Ірина Славінська: Коли чекати на ратифікацію Угоди?

Пол Дарбі: Це важке питання, але ратифікація Угоди про вільну торгівлю України і Канади є в порядку денному канадського парламенту на цю сесію, яка буде тривати до квітня-травня 2017 року. Ми сподіваємось побачити ратифікований договір до Різдва.

Джерело: Громадське Радіо

Зенон Потічний: Канада сама допомагатиме українським підприємцям виходити на свій ринок

Під час першого офіційного візиту прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до України було нарешті підписано остаточний варіант угоди про створення Зони вільної торгівлі між країнами. Зважаючи на незначні нинішні обсяги торгівлі, від договору годі чекати негайних результатів, втім у перспективі 500-мільярдний ринок Канади може запропонувати українським виробникам багато цікавого.

Про нову торговельну угоду та особливості двосторонніх економічних відносин Укрінформ поговорив з одним із найбільших лобістів спрощення торгівлі між країнами, президентом Канадсько-української торгової палати Зеноном Потічним.

ВІДБІР ТОП-5 ГАЛУЗЕЙ

– Передусім, розкажіть, як оцінюєте канадсько-український бізнес форум, що відбувся наприкінці червня у Торонто?

Бізнесмени буквально стояли в черзі, аби поспілкуватися між собою

– Дуже позитивно! У форумі взяло участь багато делегатів: понад 150 українських і 230 канадських компаній. Окрім цього, приїхали серйозні офіційні делегації обох країн. Загалом, все пройшло дуже добре. Окремої згадки заслуговують двосторонні зустрічі. Бізнесмени буквально стояли в черзі, аби поспілкуватися між собою, що є дуже хорошим знаком, адже свідчить про потенційні конкретні домовленості.

– Про які саме домовленості йдеться? Чого взагалі вдалося досягти під час форуму?

– Можу сказати про свою організацію. Ми підписали меморандум про співпрацю з Мінекономрозвитку України і тепер будемо працювати над просуванням експорту українських товарів та послуг до Канади, аналізом інвестиційних проектів та залученням канадських інвесторів.

– Я так розумію, йдеться про проект CUTIS (Canada-Ukraine Trade and Investment Support project), завданням якого є сприяння українському експорту в Канаду?

– Саме так. На реалізацію цього проекту протягом п’яти років уряд Канади виділив 13,6 млн дол. Партнерами у ньому є Канадсько-українська торгова палата, Конференційна рада Канади і Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, з яким ми маємо радитися, давати рекомендації та узгоджувати свої дії. Власне, канадсько-український бізнес форум проходив під патронатом CUTIS.

– То чи є у ваших планах проведення у майбутньому подібних заходів із пропагування двосторонніх відносин, особливо українського експорту?

– Так, є такі ідеї. Взагалі, головне завдання CUTIS – аналіз української економіки з метою виявлення чотирьох-п’яти галузей, якими найбільше цікавиться Канада з точки зору імпорту. Після виділення цих сфер, будемо обирати конкретні українські фірми, готові до експорту. Ми також зможемо підготувати їх, пояснити місцеві закони, ознайомити із канадськими митними та іншим правилами та взагалі допомогти підготувати маркетингові матеріали. Нарешті, представників цих компаній із уже готовими маркетинговими пропозиціями привозитимемо в Канаду у складі торговельних місій, де вони матимуть змогу показати свої проекти та послуги, розказати про них потенційним клієнтам.

– Коли можна очікувати перші результати досліджень CUTIS по перспективних галузях?

– Робота почнеться вже незабаром і перші результати стануть відомими за півроку-рік.

ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКИМ ЕКСПОРТЕРАМ

– Які можливості відкриває ЗВТ перед українськими виробниками? Навіщо Україні ця угода?

Угода не обмежується митами, прибираючи також інші торговельні бар’єри

– Наразі на заваді взаємній торгівлі між Канадою та Україною стоїть багато мит. ЗВТ зніме 99% із них. Це допоможе значно збільшити експорт як українським, так і канадським компаніям. Утім, угода не обмежується митами, прибираючи також інші торговельні бар’єри.

– Чи можуть скласти українські товари реальну конкуренцію канадським, зважаючи на різні стандарти та підходи до виробництва у наших країнах?

– Це також частина CUTIS, адже в рамках проекту ми маємо допомагати українським експортерами дотримуватися регуляторних вимог канадської сторони, успішне виконання яких дозволить їх продукції вийти на місцевий ринок.

– Так, але очікується, що ЗВТ почне діяти вже наприкінці цього року, а зміна стандартів потребуватиме років…

– Для набуття угодою чинності потрібна її ратифікація парламентами, але підготовчу роботу слід починати вже. Ми можемо вже пояснювати українським компаніям вимоги канадського приватного та державного секторів. Чим скоріше почнемо працювати із українськими експортерами, готувати їх – тим краще. Аби моментально почати торгівлю після ратифікації угоди – не можна втрачати час нині.

– Чи не остерігаєтеся, що відкриття ринків зашкодить українським виробникам?

– Певні проблеми можуть виникнути, втім, якщо дивитися на інші міжнародні приклади, то незалежно від того, між якими саме державами діють ЗВТ, зазвичай вони вигідні всім сторонам. В іншому випадку угод про вільну торгівлю взагалі не було б.

НЕПРОБИВНІ КАНАДСЬКІ КВОТИ

– Чи передбачає угода про ЗВТ зміни в галузі інвестування?

– Так. Взагалі угода є досить широкою та деталізованою і включає не лише товари, а й обмін робочою силою, інші аспекти двосторонньої торгівлі, наприклад, митну документацію. Є розділи про інтелектуальну власність та екологію. Окрім цього, українським компаніям відкривається доступ до канадських державних закупівель.

– Український уряд вбачає у ІТ одну з найбільших перспективних галузей вітчизняної економіки. Як оцінюєте перспективу української ІТ-індустрії в Канаді?

Уже є багато канадських компаній, які користуються послугами українського ІТ-сектору

– Очевидно, що ІТ – це вагомий і успішний сектор в Україні, який буде дуже цікавий Канаді. Власне, уже є багато канадських компаній, які користуються послугами українського ІТ-сектору, замовляють українцям розробку програмного забезпечення і пропонують інший аутсорсинг. Це все теж є частиною угоди.

– Можливо, про це рано говорити, але чи йдуть розмови про внесення змін до чинної угоди або укладення нової ширшої?

– Поки що всі зосереджені на чинній угоді. Однак, з часом, коли ми всі почнемо за нею працювати, може виникнути потреба у додатках.

– Канада досить вправно закрила квотами найбільш успішні українські експорті галузі, такі як: курятина чи зернові. Чи не повториться у Канаді ситуація з квотами ЄС, які Україна вичерпувала за дуже короткий проміжок часу?

– Дійсно, на певні товари Україні виділені квоти, втім, цю систему Канада практикує з усіма державами. Про це було дуже багато розмов і дискусій, але іншого виходу не вдалося знайти. Тож по деяких групах товарів все ж існуватимуть квоти, які українські виробники заповнюватимуть.

ВІКНО У США ТА МЕКСИКУ

– Які зауваги виникають у канадських інвесторів при вкладенні в Україну?

– Перш за все – корупція. Втім, хоч це й непроста справа, ситуація все ж покращується, особливо – зважаючи на рішучість чинного уряду. Стан справ вже набагато кращий, ніж 20 років тому. Друга проблема – це судова система і тут теж є надія на позитивні зміни з огляду на ухвалення нового закону.

– Чи присутні українські інвестиції в Канаді?

– Є невеликі інвестиції на будівельних напрямах, але про великі вкладення не чув. Є також багато українських компаній, які мають новітні винаходи і намагаються відкрити у Канаді представництво, аби продавати їх тут. Деякі підприємці навіть ведуть мову про відкриття тут довиробництва для виходу на ринок США. Тож чим скоріше набуде чинності ЗВТ, тим раніше відкриється гарне віконце у Штати.

Чим скоріше набуде чинності ЗВТ, тим раніше відкриється гарне віконце у Штати

– Тобто, ЗВТ між Канадою та Україною може бути містком для українських виробників у США та Мексику?

– Так, безперечно. З часом до цього дійде, але на цю пору американці ще не почали розмову з Україною про вільну торгівлю, тож саме ЗВТ з Канадою відкриває для України це вікно можливостей. Втім, зважаючи на правила походження, простим транспортуванням товарів із Канади до США не обійдеться. Аби вийти на величезні ринки країн-членів НАФТА, українці будуть змушені виробляти у Канаді продукцію чи проводити її збірку.

КОНСЕРВАТИЗМ КАНАДСЬКОГО БІЗНЕСУ

– На початку незалежності канадські інвестори мали дуже негативний досвід в Україні. Зараз ситуація змінилася?

– Щойно Україна стала незалежною, багато канадських компаній, власники більшості з яких мали українське походження, спробували почати там бізнес. Вони хотіли не лише заробити, але й допомогти таким чином державі, у якій народилися їхні предки. На жаль, «першопрохідців» спіткало досить велике розчарування, внаслідок чого канадські інвестиції в Україну майже припинилися. У часи Кучми КУТП навіть довелося закрили офіс, бо інвестиційної бази не існувало через надмір рейдерства та шахрайства. Ми відновили свою роботу, коли до влади прийшов Ющенко, а останніми роками знову відчули велику зацікавленість. Цьому сприяють і форуми, подібні до того, що відбувся у Торонто, адже Україна ніколи не була в топі міжнародних інвестиційних напрямків, тож канадцям треба розказувати про її переваги. На жаль, багато підприємців переконані, що через окупацію Криму та війну на Сході фізична небезпека присутня на великій частині України.

Україна ніколи не була в топі міжнародних інвестиційних напрямків, тож канадцям треба розказувати про її переваги

– Яку репутацію має Україна у канадському бізнес середовищі зараз? Чи вдалося країні її покращити?

– Так, зі зміною політичної ситуації в Україні, покращилася і її репутація. Рівень демократії нині набагато вищий, ніж раніше. На кожному телеканалі транслюються журналістські розслідування, розкриваються схеми – постійно збільшується відкритість держави. Це допомагає не лише громадянам, але й бізнесу, який відчуває, що може винести свої проблеми у публічну площину і не боїться цього.

– Чому тоді товарообіг між Україною та Канадою такий низький, адже 280 млн дол. на рік для таких країн – це дуже мало.

– Канадські бізнесмени досить консервативні. Аби привернути їх увагу, інвестиційний клімат всередині країни має бути кращим. Втім, з часом, після ратифікації угоди про ЗВТ, взаємна торгівля та інвестиції збільшуватимуться.

– Чи зріс інтерес до України з боку канадських інвесторів після минулорічного підписання угоди про ЗВТ?

– Так, зацікавлення підвищилося з обох сторін. Кількість членів КУТП значно зросла як в Україні, так і в Канаді.

МИСТЕЦТВО «ПРОДАВАТИ»

– Які завдання ставить перед собою CUTIS і якими методами їх досягає?

– Наша головна роль – сприяти торговельним зв’язкам між двома країнами. Ми надаємо консультативні послуги щодо пошуку ділових партнерів, полегшуємо діалог між підприємцями, знаходимо в Україні цікаві проекти, які ще не сповна готові до представлення інвестору. Ми можемо допомогти докінчити презентацію, зробити бізнес план, провести обчислення і представити проект, як гарну цукерку. Наша організація також організовує семінари, бізнес зустрічі, групові поїздки з України тощо.

– Як часто до вас звертаються підприємці за консультаціями?

Запуск у дію ЗВТ є пріоритетом канадського уряду. І українського

– Ми отримуємо дуже багато різних пропозицій, велика частина з яких не готові до презентації, адже українські компанії не завжди вміють «продавати» себе інвестору. Головний фокус робимо на допомозі малим і середнім підприємствам, які й є тим сектором, здатним підвищити добробут людей. Великі багаті компанії самостійно замовляють прекрасні інвестиційні пропозиції, їм не потрібна торгова палата.

– Чому перемовини щодо ЗВТ тривали так довго – аж сім років?

– Допускаю, що, зважаючи на товарообіг між країнами, створення ЗВТ не було пріоритетом. З іншого боку, цю угоду можна розглядати і як спробу канадського уряду допомогти Україні, адже останні два роки розмови велися дуже інтенсивно. Натомість, у часи Януковича діалог було практично повністю зупинений. Нині ж Джастін Трюдо заявив, що запуск у дію ЗВТ є пріоритетом уряду. Те саме ми чуємо від української сторони, тож тепер процес має піти швидко.

Джерело: Укрінформ / Максим Наливайко, Оттава – Київ.

Фото: Ковальов Олексій, Юрій Рильчук / Укрінформ.

Пол Дарбі: Канада шукає українських експортерів, які приживуться за океаном

Канада розпочинає проект тривалістю в п’ять років та обсягом в 13 млн канадських доларів з пошуку українських компаній-експортерів, які зможуть «злетіти» на внутрішньому ринку країни.

Дослідницька організація Сonference board of Canada коштом уряду Канади починає проект з пошуку українських компаній, які могли б постачати свою продукцію на канадський ринок. Пол Дарбі, представник організації, розповів Delo.UA про те, кого вони хочуть знайти й що для цього робитимуть.

Існує багато причин, з яких ми розпочали цей проект. В Канаді багато українців – діаспора налічує 1,3 млн людей. Звісно, ці люди зацікавлені в роботі з Україною. Крім того, в України та Росії зараз складні відносини, Україна шукає нові ринки експорту, й ми готові допомогти, адже Канада – один з таких потенційних ринків. На мою думку, наразі такий проект навіть більш актуальний, ніж якби ми запустили його 3-4 роки тому.

Ми підписали угоду з Торгово-промисловою палатою України та Канадським урядом про початок проекту, мета якого – наростити експорт з України до Канади та збільшити інвестиції з Канади в Україну. Проект триватиме п’ять років. Наразі ми на старті та поки що зустрічаємося з організаціями та придивляємося до місцевих виробників.

Коли ми закінчимо дослідження, ми знатимемо, на яких продуктах фокусуватися, та почнемо відбирати конкретних виробників. Ми повинні зрозуміти, де саме ці продукти виробляються, тому будемо працювати з регіональними компаніями та залучати місцеві організації й торгові палати для проведення тренінгів.

Але я точно знаю, що ми хочемо знайти компанії, в продукції яких є певна додана вартість. Розумієте, звісно, можна продавати за кордон мед за копійки. А замість цього можна продавати косметику, зроблену на основі меду, дохід від продажу якої буде значно вище доходу від продажу меду.

Нашим основним партнером є Мінекономіки. Але ми також працюємо з організаціями з приватного сектору, наприклад, регіональними торговими палатами. В перспективі – певні напрямки співпраці розвивати через партнерство з тренінговими організаціями та університетами, які допомогли б передати знання власникам малого та середнього бізнесу.

Наша цільова аудиторія – це власники малого бізнесу, в якого є перспективи експорту до Канади.

На додачу ми будемо надавати технічну допомогу. По-перше, це пакування, маркетинговий матеріал, який би приваблював канадців, консультації про те, що канадцям потрібно в плані якості. Крім того, це проведення тренінгів, які підготують людей, що будуть здатні в подальшому допомагати локальним експортерам з виходом на зовнішні ринки.

Досліджувати український ринок ми плануємо близько року, щоб зрозуміти, які продукти добре продаватимуться в Канаді, які компанії готові до експорту. Наша місія – це лише перший крок. Потім на базі зібраної інформації нам потрібно буде конкретизувати, як буде розвиватися проект в подальшому – на це знадобиться ще близько двох місяців – й тоді, десь у червні, проект запрацює на повну, тоді почнеться основна робота та фінансова підтримка.

Кошти на сам проект виділяє уряд Канади, але частину витрат на себе має взяти приватний сектор. В рамках проекту ми збираємося привозити компанії до Канади на заходи, торговельні шоу, влаштовувати b2b івенти. Й компаніям потрібно буде оплатити частину видатків, щоб туди дістатися. Ми поки що не знаємо, яку саме частину зможемо взяти на себе – можливо, це буде 50/50, можливо, компаніям доведеться оплатити 1/3 від вартості, можливо, 2/3. Це залежатиме від сектора, в якому працює компанія, типу бізнесу та продуктів, які ми виберемо, а також від того, чого, на нашу думку, вони можуть досягнути. Але на плечі компанії ляже оплата як мінімум третини витрат. Увесь проект оцінено в 13 млн канадських доларів.

Одне з завдань, яке ми вирішуємо протягом нашої місії, полягає у зустрічах з іншими донорськими організаціями. Ми зустрічалися з ЄБРР та розглядаємо можливість тою чи іншою мірою співпрацювати з ними в майбутньому. У нас була розмова на цю тему, але ми поки що нічого не вирішили, проте є галузі, в яких кооперація з ЄБРР була б ефективною.

ЄБРР працює з фінансуванням від ЄС для підтримки приватного сектору, але вони не сфокусовані окремо на експорті, проте працюють на розвиток місцевих виробників. Й вони цікаві нам як партнери, які можуть допомогти доростити місцевого виробника та підготувати їх для експорту.

За більш докладною інформацією з приводу участі в проекті можна звернутися за адресою: isanzharovskyi@yahoo.com, контактна особа – Ігор Санжаровський, директор проекту в Україні.

Якщо ви хочете дати про себе знати проекту, то в даних, що надсилаєте на згадану вище адресу, варто згадати: назву компанії, ім’я керівника/власника, контактні дані, інформацію про те, що виробляє компанія та обсяги виробництва, чи є досвід експорту продукції та чому ваш продукт матиме успіх на ринку Канади.