Теги: investment
Інвестор шукає проект, який відчуває потреби часу

Beehive – провідний український виробник та експортер меду. Географія продажів компанії дуже широка і включає такі розвинуті ринки як США, Німеччину, Данію і Канаду. В листопаді минулого року компанія Beehive взяла участь в першому інвестиційному форумі CUTIS Investment Roadshow

Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього (UIF), голова ради директорів холдингу “Ефективні інвестиції” (до складу якого входить Beehive) розповів, чому канадці з обережністю ставляться до реалізації інвестпроектів в Україні

Наразі всі виклики ство­рюють для нас більше можливостей, ніж за всі роки незалежності. Саме зараз ми як ніколи раніше маємо доводити свою спроможність працювати в рамках міжнародної бізнес-спільноти.

В Україні з’являються професій­ні команди, амбітні проекти, смі­ливі рішення, але це наразі, радше, виняток. Країна змінюється, люди шукають собі застосування, та ба­гато хто думає, що система оцінок не зазнала змін. Якщо ми хочемо конкурувати зі світом, не треба боятися здивувати його знаннями, навичками та ідеями.

Принаймні, деякі реформи посприяли активізації роботи з інвесторами в Україні. З’являються інвестиційні форуми регіонального рівня, законодавчі проекти задля підвищення інвестиційної при­вабливості країни. Впевнений, що інвестори бачать це. Саме тому ми й спостерігаємо нову хвилю заці­кавленості у вітчизняних проектах. Та все ж головне, що саме український підприємець може реалізува­ти власні амбіції. Але треба зрозуміти, чи є вони в нього. Успішні проекти існують, проте створюють їх здебільшого молоді підприєм­ці, які орієнтуються на експорт та міжнародні тренди.

Змінилося головне — інвестор шукає проект, який відчуває потреби часу. Так, створюючи сучасний завод з виго­товлення меду, ми розуміли, що він є затребуваним. Харчові продукти високої якості з екологічно чистих регіонів — це всесвітній тренд, і ми йому слідуємо. Якщо Beehive розуміє власну значимість для всієї галузі та країни загалом, то і вся компанія діє рішуче. Лише поєд­нання технології, команди, а також довгостроковий аналіз трендів можуть надати рішення для вузь­копрофільних задач і зацікавити інвестора.

Якщо говорити про зацікав­леність міжнародних інвесторів ще 10 років тому, то можна було сказати — гроші плинутимуть рікою.

Але інвестори змінюються, цікавляться новими напрямками та стають значно вимогливішими, а українці тим часом можуть мало що запропонувати. Канадські ін­вестори добре знають та розуміють нашу країну. Маючи досвід роботи з вітчизняними проектами та знаючи про всі ризики такої співпраці, вони інвестують з обережністю.

На­разі важко знайти гідний проект, ефективність якого буде реальною, а не намальованою в бізнес-плані. Я сам відкидаю купу подібних мало не кожного дня. Українським бізнесменам слід бути сміливішими та нахабнішими, вчитися робити міжнародний бізнес. Треба вдо­вольняти свою спраглість до знань, знаходити нові технології вироб­ництва, вчитися представляти свої здобутки. Та крім цього міняється й світ, перспективними стають трендові світові напрямки: “зелена” енергетика, проекти, які грають за правилами кругової економіки, креативна індустрія — саме в них інвестуватимуть у подальшому.

Інвестори нині дуже вимогливо ставляться до українських проек­тів, адже існують фактори підви­щеного ризику: війна, корупція та повільні реформи.

Елементарний брак довіри як до країни, так і до принципів ведення бізнесу в ній. Підприємці можуть змінити таке ставлення лише власним прикла­дом та чесними проектами. Ми в компанії робимо це протягом ба­гатьох років. Лише бажання жити й працювати в Україні змушує знову і знову повертатися до цієї безкінечної роботи. Створювати інвестиційно привабливий бізнес, реалізовувати шалені, на перший погляд, ідеї — завдання моєї компанії. Мене ніхто не переконає, що зробити зараз вдалий проект та залучити інвесторів з усього світу в Україну неможливо.

Джерело: журнал «Бізнес»

Ігор Санжаровський: Українським виробникам потрібно знайти свое місце на ринку Канади

Аналіз ринку, сертифікація, пошук партнера в Канаді та англійська мова – це лише декілька з головних must-have для український експортерів до Канади. Директор проекту CUTIS в Україні Ігор Санжаровський в ефірі UATV English розповів про аспекти експорту до Канади, на які обов’язково потрібно звернути увагу.

Під час інтерв’ю мова також пішла про структуру українського експорту до Канади, основні перешкоди на шляху експортерів, вільну торгівлю з Канадою, а також щодо перспектив залучення канадських інвестицій в Україну.

“Канадський ринок не є пустим, він не чекає з нетерпінням на українські товари. Вітчизняним виробникам необхідно знайти своє місце на ринку Канади й, давайте будемо чесними, боротися за місця на канадських полицях”, – підкреслив пан Санжаровський.

Дивіться повне інтерв’ю нижче:

Перший полетів: Український агродрон зацікавив американських інвесторів

Український стартап Kray Technologies що приймав участь в квітні в Ukrainian-Canadian Trade Show підписав перші контракти на виробництво агродронів. Апарат вже отримав необхідні патенти в США. Робочий прототип дрона нещодавно показали в дії.

Потужність українського агродрона

В апараті є система комп’ютерного бачення, яка дозволяє розпізнавати перешкоди і автоматично ухилятися від них. Продуктивність — 27-48 га на годину, 300-500 га за день. Дрон розвиває рекордну швидкість 110 км/год. Ємність бака для хімікатів — 22,5 л і 15 кг. У майбутніх моделях передбачається також встановлення «комп’ютерного зору» для нічного режиму. Робочий цикл дрона: 15 хвилин політ, 1 хвилина обслуговування. За один цикл обробляє до 14 га. Час заряду пари батарей — до 60 хвилин. Зараз передсерійна комерційна збірка дрона організована в Києві. Починаючи з наступної весни, Kray буде працювати з передзамовленням для серійного виробництва в різні країни світу.

Вартість техніки

Вартість одного дрона зараз приблизно $50 тис (разом з наземною станцією управління). Коли буде запущено серійне виробництво, дрон помітно подешевшає. За словами Судрі, в проект вже було інвестовано більше $350 тис. В Україні поки що не проданий жоден Agros, але представництво вже веде переговори агрохолдингами.

Джрело: nachasi.com

Ольга Вергелес: Канадські супермаркети зацікавлені в українських товарах

14 березня Верховна Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат та підписати генерал-губернатор Канади. Через місяць після закінчення ратифікаційних процесів вільна торгівля між Україною та Канадою стане реальністю. За прогнозами експертів, це може статися вже влітку 2017 року.

Щоб допомогти українським компаніям виходити на канадський ринок минулого року в Україні стартував Канадсько-Українського проект з підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. Це проект технічної допомоги, який фінансується урядом Канади.

Які преференції отримають вітчизняні експортери після відкриття ринку та які товари найбільші цікаві канадським покупцям http://propozitsiya.com дізнавалася в Ольги Вергелес, менеджера проекту CUTIS.

Кому саме і як допомагатиме CUTIS?

Ми тісно співпрацюємо з Міністерством економіки, зокрема, командою торгового представника України Наталії Микольської, а також Офісом з просування експорту при міністерстві. Разом ми підтримуємо малий та середній бізнес, а саме українських виробників, які хочуть вийти на ринок Канади. Великі холдинги в змозі найняти консультантів й підготувати свою компанію до виходу на ринок, тоді як у невеликого бізнесу часто не вистачає знань, вони не знають з чого почати.

Зараз проводиться дослідження, за результатами якого будуть відібрані п’ять груп товарів та послуг, які найбільше цікаві Канаді з точки зору імпорту з України. CUTIS буде шукати виробників цих товарів, запрошувати до участі у проекті. Заплановані семінари, інформаційні сесії з найважливіших питань експорту, також надаватимемо технічну підтримку з питань пакування, маркування, сертифікації, та найголовніше – сприятимемо в пошуку партнерів, організовуватимемо зустрічі. Плануємо участь українських компаній в торгових ярмарках та виставках у Канаді.

Як обиратимуть 5 пріоритетних товарних груп?

Відбір проходить у 2 етапи. Ми проаналізували динаміку українського експорту в Канаду й канадського імпорту в цілому, щоб дізнатися, які товари Канада активно імпортує з позитивним трендом протягом 5 років, і в яких з цих товарних груп українські виробники можуть бути конкурентоспроможними.  Також дивились на експортні можливості України й виключили категорії недоступні для малого та середнього бізнесу. Наразі вже відібрано 9 товарних груп і одна група послуг. Далі будуть визначені п’ять пріоритетних. Але оскільки експортний ринок дуже динамічний, ми готові до того, що п’ять пріоритетів будуть переглядатись. Крім того ми завжди підтримаємо будь-кого, хто бажає експортувати до Канади, навіть, якщо його товар не входить до п’ятірки.

Чи будуть там товари харчової групи?

До десятки уже потрапили шоколад та кондитерські вироби, оброблені й консервовані овочі та фрукти, а також обладнання для переробки харчової продукції – холодильне, борошномельне, пакувальне. Остаточні дані щодо пріоритетних груп будуть відомі в квітні 2017 року.

Чи багато звернень до CUTIS?

Так, ми дуже активні онлайн і розповідаємо про ринок Канади, використовуючи всі можливі ресурси. Я щодня отримую 2-3 запити від компаній з абсолютно різною продукцією. Були звернення від виробників овочів, фруктів та з сектору садівництва. Найпоширеніші питання – як знайти партнера, що шукає канадський покупець і т.д. У квітні планується торгова місія до Канади, до групи входять, зокрема, виробники заморожених ягід і овочів. Вони вже мають сертифікацію, готові зустрічатися з представниками мереж.

Як почати співпрацювати з проектом?

Для початку я прошу надіслати коротку інформацію про компанію (назву, сайт, асортимент продукції, наявні сертифікати, обсяги виробництва) –  це дає змогу зібрати профілі компанії, з яких формується база даних. Заявки можна надсилати на електронну адресу office@cutisproject.org.

Час від часу отримуємо запити від канадських мереж. Наприклад, вже були звернення з Канади щодо виробників свіжих овочів, заморожених фруктів.

Чи є вже історії успіху?

CUTIS був співорганізатором Українсько-канадського форуму в червні минулого року. Під час форуму відбулося 93 зустрічі, за результатами яких підписано 4 контракти. Відкрився пілотний офіс однієї української компанії в Канаді.

Також український виробник березового соку зустрівся з представниками найбільшої Канадської мережі супермаркетів, вони почали процес переговорів і узгодження усіх питань щодо контракту: страхування, лінійки продукції.

За результатами зустрічей на форумі укладено лише 4 контракти. Чому такий низький процент підписаних угод?

Враховуючи високі вимоги та консерватизм канадського ринку, це гарний показник. Звичайно, є проблеми з комунікацією та невідповідністю вимог до продукції. Багато українських компаній не готові до експорту. Вони ніби виявляють інтерес, пишуть про переваги своєї продукції, навіть надсилають презентації. Але починаєш спілкуватися, запитуєш, чи реально вони хочуть змінювати свій бізнес для експорту й часто до підприємців приходить розуміння, що про експорт поки не може бути й мови.

Є хибне враження, що якщо зустріч відбулася, то вже за місяць можна підписати контракт. Ринки розвинених країн так не працюють, перемовини часто тривають до року. Наші виробники не готові вкладати час, давати своєчасні відповіді.

Які три основні вимоги до продукції?

Якщо назвати головні, то це сертифікація, обсяги та терміни поставок.

Чи реально потрапити одразу на полиці супермаркетів?

Це дійсно реально, проте потрібно запастися терпінням. Зараз працюємо з декількома потужними мережами. Свої запити вони озвучують товарними групами. Також потрібно бути готовим до виробництва продукції під private label, коли виготовлений в Україні товар продається під канадським брендом. Для українського виробника це навіть вигідно, бо наші бренди канадцям маловідомі, а запускати рекламні компанії – це дуже дорого, та й не є гарантією подальших продаж.

Так, є потужна діаспора, яка купує українські товари в маленьких крамничках, але це не ринок Канади загалом. Кінцеві споживачі мало знають про українську продукцію. Крім того, для постачання брендованого товару потрібно забезпечити досить великі об’єми поставок, що не завжди під силу малим та середнім виробникам.

А яка продукція матиме попит на полицях супермаркетів у Канаді?

Виходячи з перемовин і запитів, в першу чергу заморожені ягоди та овочі. Переробні компанії цікавляться свіжими овочами для подальшого виготовлення міксів, салатів, сендвічів. Яблука – потенційно цікаві, але питання в ціні та логістиці, бо в Канаду яблука постачаються з ближчих країн, відповідно вони дешевші. Зараз спілкуємося з вітчизняною компанію, яка хоче вийти на канадський ринок зі свіжими овочами. Вони розуміють, що для цього потрібно мати у Канаді логістичний центр, де овочі будуть фасуватися й швидко розподілятися по потрібних магазинах. Такий варіант з точки зору експорту  правильний, адже для формування великих партій до Канади, можна буде долучити невеликих виробників, задавши їм технологію вирощування чи виробництва.

До чого потрібно бути готовим, плануючи експорт до Канади?

Варто запастися терпіння на місяці. Канадці дуже консервативні,  хочуть контактувати з однією певною особою. Вони повільно вибудовують стосунки й комунікацію. Відверто кажучи, в Канаді нас не чекають з нетерпінням, тож продукцію потрібно просувати.

Які ще основні помилки експортерів-початківців?

Якщо компанія відвідала конференцію чи форум, це не означає, що після цього буде потік замовлень, будуть укладені контракти. Цього не буде. Потрібно відвідати ще декілька форумів. І не просто відвідати, а домовитися заздалегідь про зустрічі. Бо, до слова, великі канадські мережі просто не звернуть увагу на пропозицію, яку виробник надішле на загальну офісну адресу, навіть якщо у нього є відповідні сертифікати. Питання експорту – це питання часу, ресурсів та енергії. Основні помилки – відсутність стратегії, фінансових розрахунків. Наприклад, виробники соків, якими ми зараз опікуємося, знижують ціну заради того, щоб зайти на канадський ринок. Проте вони не обіцяють ексклюзив. Взагалі у питанні експорту до Канади – один з найважливіших чинників – це пошук партнера та встановлення з ним взаєморозуміння.

Які особливості канадської бізнес-культури?

Там працює консервативний підхід. Digital-інструменти, які ми так активно використовуємо, там не настільки розповсюджені. І не тому, що вони не можуть собі їх дозволити, а тому, що телефон – це пристрій для розмови й не більше. Тому під час бізнес-зустрічі не заведено обмінюватися e-mail адресами, щоб прискорити розгляд питання. Ні, скоріше канадський бізнесмен повернеться до свого офісу, відкриє пошту й дійде до вашого листа можливо навіть на наступний день. Якщо ж інформація буде подана в неправильному форматі, то файл взагалі не будуть відкривати.

Є певні стандарти, спрацьовує схема: або за стандартом або ніяк. Якщо у компанії є певна процедура розгляду пропозицій, то виключень не буде. Це ті моменти, які українці не розуміють, бо вважають, що «там же українці, ми ж завжди порозуміємося». Усе відбувається ґрунтовно, послідовно – крок за кроком, як має бути. Це головна відмінність і перше, що потрібно враховувати. Ніхто не буде зустрічатися без попередніх домовленостей, без інформації та презентації компанії.

До відкриття ринку лічені місяці

Чому варто експортувати в Канаду?

Це імпортозалежна держава, 31% ВВП Канади складає імпорт. Багатонаціональність Канади – це також перевага, кожен 5-й громадянин Канади не був народжений в Канаді. Крім того, Канада – це регіональний хаб, з неї можна виходити на ринок Америки, Мексики.

Які переваги дасть Угода про вільну торгівлю?

Канада повністю й одразу лібералізує доступ до свого ринку, тобто на більшість товарів встановлюється нульова митна ставка. Проте деякі товари потраплять під квоти. З боку України процес лібералізації проходитиме поступово, від 3 до 7 років. Україна також буде застосовувати тарифні квоти на деякі товари, зокрема, заморожену свинину, сало. Цукор взагалі виключений з поля дії угоди.

Угода передбачає, що сторони будуть працювати у напрямку взаємного визнання органів з акредитації.  У середньостроковій перспективі це означатиме, що Канада визнає орган з акредитації в Україні (НААУ) і українському виробнику не треба буде робити набагато дорожчу сертифікацію в Канаді.

В Угоді є положення про державні закупівлі. Щороку Канада витрачає близько 15 млрд канадських доларів на закупівлі й українські компанії зможуть брати в них участь.

Як будуть адмініструватися квоти?

Обмеження застосовуються щодо пшениці, ячменю, м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, сирів та цукру. Проте це стосується всіх держав, не лише України. І деякі квоти недовикористовуються, наприклад за 2015 маркетинговий рік квота на суху молочну cироватку була використана лише на 54%.

В рамках квоти зберігається 0% ставка мита. Особливістю Канади є те, що відповідальність за імпорт, в тому числі за якість товару, за отримання права постачати його у рамках тарифної квоти, відповідає імпортер. Навіть, якщо товар завезений з порушенням або не буде відповідати митному режиму, то усі штрафи, стягнення будуть накладені на імпортера. Тому коли український імпортер знайде партнера в Канаді, той йому розкаже всі деталі, бо він в першу чергу зацікавлений, щоб товар відповідав усім вимогам і щоб не було жодних порушень.

Адміністрування квот – теж відповідальність імпортера. Щодо маргарину, пшениці та ячменю, спрацьовує схема «перший прийшов – перший отримав». Щодо інших квотованих товарів діє попередній принцип розподілення, тобто потрібно отримати право на постачання продукції в межах квоти, подавши відповідну заявку. Цим опікується Міністерство закордонних справ Канади.

Європейські експортери послуговуються ресурсом Еxport help desk. Чи є подібний ресурс в Канаді?

На ресурсі Automatic Importing Reference System за кодом товару (це 4 цифри) можна дізнатися усі вимоги, яким мають відповідати сільськогосподарські товари. Варто зазначати мету ввезення: участь у виставках, реалізація. А взагалі уся інформація доступна на сайтах державних  контрольних органів.

Чи є особливі вимоги щодо пакування і маркування?

Часто забувають, що маркування харчових продуктів мусить бути двомовним, причому жодній мові не надається перевага, тобто шрифт і місце розташування мають бути еквівалентними. Цікава особливість, що термін придатності зазначається у «зворотному» як для України порядку: рік, місяць і дата. Існує перелік скорочень, за якими позначають місяці – мікс з англійської та французької. Щодо зазначення країни походження, то є перелік товарів (вино, молочні продукти, мед, риба, м’яса, яйця, фрукти та овочі), де вона повинна бути обов’язково зазначена.

У розвинених країнах поширений тренд відповідального споживання. Чи актуальний він для Канади?

60% канадців вважають себе відповідальними споживачами і більше чверті з них готові платити за додаткові екологічні переваги, соціальні, як то рівна зайнятість жінок, рівна оплата праці. Канадці готові платити за додаткові переваги товару, наприклад, відсутність негативного впливу на довколишнє середовище. Поінформувати споживача про ці переваги можна за допомогою правильного екологічного маркування.

Органічні продукти також популярні?

Канадський органічний ринок 5-й за величиною у світі – близько 5 млрд доларів. Найбільш «ходові» товари – свіжі овочі та фрукти. І об’єм канадського органічного імпорту постійно збільшується. Так, 20 млн. канадців стверджують, що купують «органіку» щотижнево, найбільше таких споживачів у Квебеку. Тобто вони готові платити за органічні продукти дорожче. Надбавка може сягати 90-300%. Найбільші надбавки можна отримати на органічних соках та йогуртах. Важливо, що американський органічний сертифікат діє і в Канаді також.

Що потрібно враховувати при налагодженні бізнес-контактів?

Варто враховувати, що для канадських підприємців дуже важливі небізнесові чинники – відсутність дискримінації на підприємстві,  бізнес-культура, екологічність виробництва, сталий розвиток.

Наскільки зросте експорт після відкриття ринку?

В цьому році ми не побачимо раптового вибуху експорту, знову ж таки з причин канадського бізнес-менталітету й неготовності українських компаній надавати великі обсяги продукції. Скоріше за все, наша сторона стане трохи активнішою. Щоб був помітний зсув, потрібен мінімум рік.

Пол Дарбі: Вільна торгівля між Канадою та Україною може спричинити вибух інвестицій

Угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною канадський парламент може ратифікувати вже протягом поточної сесії.

Так говорить Пол Дарбі, канадський голова проекту Canada-Ukraine Trade and Investment Support project (CUTIS). Він керує роботою в міжнародному проекті технічної допомоги, спрямованому на збільшення торгівлі та інвестицій між Україною та Канадою. Проект увійшов в активну фазу відразу після підписання договору про вільну торгівлю між Україною та Канадою за участі Джастіна Трюдо в липні.
Пол Дарбі: Канадсько-український договір вільної торгівлі був підписаний влітку 2016 року, і це яскравий показник позиції Канади щодо економічних стосунків з Україною.

Ми сподіваємось, що канадський парламент ратифікує цей договір протягом цієї поточної сесії, того ж самого ми очікуємо і від української сторони.

Ірина Славінська: Чому була підписана Угода? Україна дійсно такий цікавий економічний партнер?

Пол Дарбі: Так, Україна являється яскравим прикладом гарної країни для канадських інвестицій. Також варто пам’ятати про величезну українську діаспору у Канаді, яка створює багато соціальних і економічних зв’язків між двома країнами.

Ірина Славінська: Очевидно, що підписання Угоди між Канадою та Україною має і політичний вибір?

Пол Дарбі: Канада завжди підтримувала Україну, зокрема, вона була першою, яка визнала українську незалежність, тому це були завжди міцні зв’язки.

Ірина Славінська: Чи можна уже робити прогнози щодо можливих цифр прибутків, що може мати Канада внаслідок підписання такої Угоди з Україною?

Пол Дарбі: Ми провели глибинний аналіз щодо впливу цієї Угоди на українську економіку, який показав, що договір торгівлі буде мати вплив на українські ВВП, податки, ситуацію із зайнятістю. Ріст зайнятості українців буде підвищений, на нашу думку, у зв’язку з інвестиціями з Канади в Україну. А дивлячись на подібні договори між Канадою та іншими країнами, ми бачимо, що це завжди вибух інвестицій. І після того, як ці інвестиції підскочили вгору, вони і залишаються на цьому рівні. Ми сподіваємось, що такий самий вибух інвестицій відбудеться і в Україні.

Ірина Славінська: Які канадійські товари зможуть бути цікавими і конкурентоспроможними в Україні, і чи зможе українська продукція посісти гідне місце на полицях канадських супермаркетів?

Пол Дарбі: Для Канади будуть цікавими українські напівфабрикати, одяг, насоси, різні прилади, пральні машини тощо. Тобто ми намагаємось шукати товари з великою доданою вартістю, а не фокусуватися на сировині.

Також ми впевненні, що на канадському ринку будуть популярні українські солодощі та взуття, яке є надзвичайно конкурентоспроможне.

Також ми останнім часом спостерігаємо зріст попиту на IT-послуги з України в Канаді.

І наш проект, який фінансується урядом Канади, буде фокусуватися саме на таких товарних групах і послугах, які будуть популярні в Канаді, але ми будемо також відкриті для будь-яких компаній. Тобто не важливо, чи ви попадете в фінальний short-лист затребуваних в Канаді продуктів, проект CUTIS буде радий надати вам допомогу щодо пошуку партнерів, покупців, торгових ярмарок, пояснення канадської регуляції тощо.

Це проект технічної допомоги, і ми будемо намагатися знизити рівень бідності в Україні, допомагаючи, більш за все, малому і середньому бізнесу, який є драйвером економіки.

Ірина Славінська: Експерти, з якими мені доводилось говорити, наголошують що український IT-сектор експортує в основному сировину, а не готовий продукт.

Пол Дарбі: Так, це правда, але ми в рамках нашого проекту будемо шукати не лише компанії, які продукують сирий код для закордону, будемо також шукати ті, які роблять готову продукцію — певні додатки та інше.

Ірина Славінська: Ви сказали, що будете надавати малому та середньому бізнесу допомогу, зокрема відкривати доступ до списку цікавих виробників чи партнерів. Чи є якийсь алгоритм, як це буде працювати? Що робити тому, хто хоче отримати пораду?

Пол Дарбі: У нашого проекту є офіс в Києві, ви можете знайти нас на Facebook, сторінка CUTIS, також сайт. За допомогою цих каналів ви можете звернутися до нас, зокрема до директора проекту в Україні Ігоря Санжаровського.

Для тих, хто потрапить в short-лист привабливих кампаній, ми будемо надавати не тільки поради. Ми будемо привозити консультантів з Канади для того, щоб вони проводили навчання з обраними фірмами, щоб вони разом з нами готували свої продукти на канадський ринок. Тобто це спільна праця над пакуванням, над маркетингом, над відповідністю канадським стандартам.

Для представників обраних сфер ми навіть будемо надавати можливість поїхати в Канаду або в США.

Ірина Славінська: Як компанії потрапляють до short-листа обраних?

Пол Дарбі: Для початку ми проаналізуємо товари та послуги загалом, цікавих для Канади, визначимо 5 найголовніших, і потім в межах цих товарів та послуг будемо за прозорими методами круг компаній, які будуть брати участь у нашому проекті.

Серед вимог до цих компаній буде можливість надати потрібний обсяг продукту для канадського ринку. Також ми будемо звертати увагу на те, чи відповідає продукція тієї чи іншої компанії стандартам захисту навколишнього середовища. І особливий наголос в нашому проекті отримають компанії, якими володіють жінки.

Ірина Славінська: Коли чекати на ратифікацію Угоди?

Пол Дарбі: Це важке питання, але ратифікація Угоди про вільну торгівлю України і Канади є в порядку денному канадського парламенту на цю сесію, яка буде тривати до квітня-травня 2017 року. Ми сподіваємось побачити ратифікований договір до Різдва.

Джерело: Громадське Радіо

Пол Дарбі: Канада шукає українських експортерів, які приживуться за океаном

Канада розпочинає проект тривалістю в п’ять років та обсягом в 13 млн канадських доларів з пошуку українських компаній-експортерів, які зможуть «злетіти» на внутрішньому ринку країни.

Дослідницька організація Сonference board of Canada коштом уряду Канади починає проект з пошуку українських компаній, які могли б постачати свою продукцію на канадський ринок. Пол Дарбі, представник організації, розповів Delo.UA про те, кого вони хочуть знайти й що для цього робитимуть.

Існує багато причин, з яких ми розпочали цей проект. В Канаді багато українців – діаспора налічує 1,3 млн людей. Звісно, ці люди зацікавлені в роботі з Україною. Крім того, в України та Росії зараз складні відносини, Україна шукає нові ринки експорту, й ми готові допомогти, адже Канада – один з таких потенційних ринків. На мою думку, наразі такий проект навіть більш актуальний, ніж якби ми запустили його 3-4 роки тому.

Ми підписали угоду з Торгово-промисловою палатою України та Канадським урядом про початок проекту, мета якого – наростити експорт з України до Канади та збільшити інвестиції з Канади в Україну. Проект триватиме п’ять років. Наразі ми на старті та поки що зустрічаємося з організаціями та придивляємося до місцевих виробників.

Коли ми закінчимо дослідження, ми знатимемо, на яких продуктах фокусуватися, та почнемо відбирати конкретних виробників. Ми повинні зрозуміти, де саме ці продукти виробляються, тому будемо працювати з регіональними компаніями та залучати місцеві організації й торгові палати для проведення тренінгів.

Але я точно знаю, що ми хочемо знайти компанії, в продукції яких є певна додана вартість. Розумієте, звісно, можна продавати за кордон мед за копійки. А замість цього можна продавати косметику, зроблену на основі меду, дохід від продажу якої буде значно вище доходу від продажу меду.

Нашим основним партнером є Мінекономіки. Але ми також працюємо з організаціями з приватного сектору, наприклад, регіональними торговими палатами. В перспективі – певні напрямки співпраці розвивати через партнерство з тренінговими організаціями та університетами, які допомогли б передати знання власникам малого та середнього бізнесу.

Наша цільова аудиторія – це власники малого бізнесу, в якого є перспективи експорту до Канади.

На додачу ми будемо надавати технічну допомогу. По-перше, це пакування, маркетинговий матеріал, який би приваблював канадців, консультації про те, що канадцям потрібно в плані якості. Крім того, це проведення тренінгів, які підготують людей, що будуть здатні в подальшому допомагати локальним експортерам з виходом на зовнішні ринки.

Досліджувати український ринок ми плануємо близько року, щоб зрозуміти, які продукти добре продаватимуться в Канаді, які компанії готові до експорту. Наша місія – це лише перший крок. Потім на базі зібраної інформації нам потрібно буде конкретизувати, як буде розвиватися проект в подальшому – на це знадобиться ще близько двох місяців – й тоді, десь у червні, проект запрацює на повну, тоді почнеться основна робота та фінансова підтримка.

Кошти на сам проект виділяє уряд Канади, але частину витрат на себе має взяти приватний сектор. В рамках проекту ми збираємося привозити компанії до Канади на заходи, торговельні шоу, влаштовувати b2b івенти. Й компаніям потрібно буде оплатити частину видатків, щоб туди дістатися. Ми поки що не знаємо, яку саме частину зможемо взяти на себе – можливо, це буде 50/50, можливо, компаніям доведеться оплатити 1/3 від вартості, можливо, 2/3. Це залежатиме від сектора, в якому працює компанія, типу бізнесу та продуктів, які ми виберемо, а також від того, чого, на нашу думку, вони можуть досягнути. Але на плечі компанії ляже оплата як мінімум третини витрат. Увесь проект оцінено в 13 млн канадських доларів.

Одне з завдань, яке ми вирішуємо протягом нашої місії, полягає у зустрічах з іншими донорськими організаціями. Ми зустрічалися з ЄБРР та розглядаємо можливість тою чи іншою мірою співпрацювати з ними в майбутньому. У нас була розмова на цю тему, але ми поки що нічого не вирішили, проте є галузі, в яких кооперація з ЄБРР була б ефективною.

ЄБРР працює з фінансуванням від ЄС для підтримки приватного сектору, але вони не сфокусовані окремо на експорті, проте працюють на розвиток місцевих виробників. Й вони цікаві нам як партнери, які можуть допомогти доростити місцевого виробника та підготувати їх для експорту.

За більш докладною інформацією з приводу участі в проекті можна звернутися за адресою: isanzharovskyi@yahoo.com, контактна особа – Ігор Санжаровський, директор проекту в Україні.

Якщо ви хочете дати про себе знати проекту, то в даних, що надсилаєте на згадану вище адресу, варто згадати: назву компанії, ім’я керівника/власника, контактні дані, інформацію про те, що виробляє компанія та обсяги виробництва, чи є досвід експорту продукції та чому ваш продукт матиме успіх на ринку Канади.