Теги: CUTIS
Найважливіше в співпраці з канадцями – побудувати довіру

Віталіна Дарнопих, директор львівської філії компанії Taurus Quadra, розповіла про основні виклики для українського IT-бізнесу на канадському ринку

Канада – ринок досить консервативний, не так багато компаній до останнього часу залучали партнерів в сфері аутсорсингу послуг. Але ситуація змінюється. Канадський бізнес активно розвивається, потреба в якісних спеціалістах й послугах зростає швидше, ніж можливості внутрішнього ринку. Тому все більше компаній готові підсилювати свій бізнес зовнішнім пулом талановитих і досвідчених людей на умовах аутсорсингу. У Канади та Україні хороші відносини на політичній арені, в Канаді велика українська діаспора. Все це може грати на руку українському hi-tech бізнесу і відкриває перед ним хороші перспективи.

Разом з тим, у співпраці з канадським ринком є чимало викликів.

Українським компаніям нерідко доводиться долати стереотип про Україну як країну третього світу. Бізнесу треба доводити, що незважаючи на корумпованість державного апарату, компанія може стати надійним партнером.

Крім того, ми мусимо доводити, що не зникнемо завтра як компанія через недружнє оточення у вигляді агресивного сусіда, нове законодавство чи нестабільний політичний курс.

Найважливіше в співпраці з канадцями – збудувати довіру. І це робиться це не однією зустріччю. Головне – зрозуміти свою роль та місце на ринку Канади, зрозуміти потреби та очікування саме канадських компаній. Також необхідно тверезо оцінити власні можливості і запропонувати потенційним партнерам саме те, що їм важливо та необхідно.

Крім того, не зайвим буде прорахувати, що може стати бар’єром у ділових стосунках з Канадою. Провести підготовчу роботу, відпрацювати внутрішні бізнес-процеси та адаптувати їх до вимог канадського ринку.

Не потрібно боятися пропонувати свої сервіси, якщо ви впевнені в їх якості та затребуваності на ринку.

Бажано показати, що ваша компанія не лише хоче щось взяти з ринку Канади для себе, а готова посилювати канадського партнера власним досвідом та професійним рівнем спеціалістів. І спільно розширювати портфель клієнтів.

Суттєвою перевагою також буде досвід роботи на ринку США. Разом з тим, канадський ринок – це не американський ринок, не треба про це забувати. Якщо ваш продукт розроблений під американський ринок, не факт, що він автоматично буде користуватися попитом на більш консервативному канадському ринку.

Наша компанія Taurus Quadra цього року стала частиною ICT місії до Канади від проекту CUTIS. Ми отримали неоціненну підтримку і величезний спектр нової інформації: від конкретних порад щодо побудови маркетингової стратегії і формулювання конкурентних переваг і до реальних порад, як поводитися і спілкуватися з потенційними партнерами.

В ході місії ми зрозуміли, що необхідно значно більше уваги приділяти формальним ознакам успіху – сертифікувати спеціалістів, описувати і публікувати виконані проекти.

Ми маємо будувати систему відносин з партнерами, які зможуть довіряти нам тому, що нам довіряють інші.

Надзвичайно великою допомогою консультантів була організація В2В зустрічей з компаніями, які потенційно можуть стати нашими партнерами в Канаді. Це вкрай складно було б робити самостійно без проекту, що підтримується канадською урядовою програмою.

Важливо, що ми отримали новий інструментарій дослідження ринку та розробки експортного плану, пошуку потенційних клієнтів та цільового сегменту. Особливо корисними були поради консультантів щодо наповнення корпоративного сайту, формулювання ключових меседжів потенційним клієнтам.

Такий системний підхід допоміг зосередитися на головному і в короткий термін відпрацювати план дій на майбутнє.

Інвестор шукає проект, який відчуває потреби часу

Beehive – провідний український виробник та експортер меду. Географія продажів компанії дуже широка і включає такі розвинуті ринки як США, Німеччину, Данію і Канаду. В листопаді минулого року компанія Beehive взяла участь в першому інвестиційному форумі CUTIS Investment Roadshow

Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього (UIF), голова ради директорів холдингу “Ефективні інвестиції” (до складу якого входить Beehive) розповів, чому канадці з обережністю ставляться до реалізації інвестпроектів в Україні

Наразі всі виклики ство­рюють для нас більше можливостей, ніж за всі роки незалежності. Саме зараз ми як ніколи раніше маємо доводити свою спроможність працювати в рамках міжнародної бізнес-спільноти.

В Україні з’являються професій­ні команди, амбітні проекти, смі­ливі рішення, але це наразі, радше, виняток. Країна змінюється, люди шукають собі застосування, та ба­гато хто думає, що система оцінок не зазнала змін. Якщо ми хочемо конкурувати зі світом, не треба боятися здивувати його знаннями, навичками та ідеями.

Принаймні, деякі реформи посприяли активізації роботи з інвесторами в Україні. З’являються інвестиційні форуми регіонального рівня, законодавчі проекти задля підвищення інвестиційної при­вабливості країни. Впевнений, що інвестори бачать це. Саме тому ми й спостерігаємо нову хвилю заці­кавленості у вітчизняних проектах. Та все ж головне, що саме український підприємець може реалізува­ти власні амбіції. Але треба зрозуміти, чи є вони в нього. Успішні проекти існують, проте створюють їх здебільшого молоді підприєм­ці, які орієнтуються на експорт та міжнародні тренди.

Змінилося головне — інвестор шукає проект, який відчуває потреби часу. Так, створюючи сучасний завод з виго­товлення меду, ми розуміли, що він є затребуваним. Харчові продукти високої якості з екологічно чистих регіонів — це всесвітній тренд, і ми йому слідуємо. Якщо Beehive розуміє власну значимість для всієї галузі та країни загалом, то і вся компанія діє рішуче. Лише поєд­нання технології, команди, а також довгостроковий аналіз трендів можуть надати рішення для вузь­копрофільних задач і зацікавити інвестора.

Якщо говорити про зацікав­леність міжнародних інвесторів ще 10 років тому, то можна було сказати — гроші плинутимуть рікою.

Але інвестори змінюються, цікавляться новими напрямками та стають значно вимогливішими, а українці тим часом можуть мало що запропонувати. Канадські ін­вестори добре знають та розуміють нашу країну. Маючи досвід роботи з вітчизняними проектами та знаючи про всі ризики такої співпраці, вони інвестують з обережністю.

На­разі важко знайти гідний проект, ефективність якого буде реальною, а не намальованою в бізнес-плані. Я сам відкидаю купу подібних мало не кожного дня. Українським бізнесменам слід бути сміливішими та нахабнішими, вчитися робити міжнародний бізнес. Треба вдо­вольняти свою спраглість до знань, знаходити нові технології вироб­ництва, вчитися представляти свої здобутки. Та крім цього міняється й світ, перспективними стають трендові світові напрямки: “зелена” енергетика, проекти, які грають за правилами кругової економіки, креативна індустрія — саме в них інвестуватимуть у подальшому.

Інвестори нині дуже вимогливо ставляться до українських проек­тів, адже існують фактори підви­щеного ризику: війна, корупція та повільні реформи.

Елементарний брак довіри як до країни, так і до принципів ведення бізнесу в ній. Підприємці можуть змінити таке ставлення лише власним прикла­дом та чесними проектами. Ми в компанії робимо це протягом ба­гатьох років. Лише бажання жити й працювати в Україні змушує знову і знову повертатися до цієї безкінечної роботи. Створювати інвестиційно привабливий бізнес, реалізовувати шалені, на перший погляд, ідеї — завдання моєї компанії. Мене ніхто не переконає, що зробити зараз вдалий проект та залучити інвесторів з усього світу в Україну неможливо.

Джерело: журнал «Бізнес»

Виробник взуття KaDar: ми успішно виконали перше замовлення для канадського ринку

Історія компанії KaDar, найбільшого виробника взуття на Західній Україні, почалася в далекому 1999 році. На даний момент потужності виробництва дають можливість компанії виготовляти близько 500 пар взуття в день. KaDar активно виходить на нові ринки, в тому числі і на ринок Канади. Як компанія готувалася до міжнародної виставки Toronto Show Show і які перші результати, розповідає Галина Панас, менеджер з розвитку експорту KaDar.    

Компанія KaDar протягом 20 років успішно працює на українському ринку, більше 5 років експортує свою продукцію до  країн ЄС.

Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною надала нам чудову можливість постачати взуття KaDar канадським споживачам за нульовою ставкою ввізного мита.

Завдяки співпраці з проектом CUTIS ми отримали змогу брати участь у виставках взуття Toronto Show Show, адже це хороша нагода показати свою продукцію ключовим гравцям ринку взуття в Канаді. Перша виставка відбувалася наприкінці серпня 2018, наступна – 20-22 лютого цього року.

Під час підготовки до першої виставки ми мало розуміли, яке саме взуття необхідно показати канадським клієнтам. Адже, в Україні та Канаді існують свої особливі смаки, вподобання та тенденції. Не завжди актуальні моделі взуття в Україні будуть користуватися попитом в Канаді, і навпаки. Тому нам було нелегко підготуватися до серпневої виставки та визначитися з асортиментом.

Зараз ми вже набагато краще розуміємо, що потрібно канадському споживачеві. Перша виставка та зустрічі з потенційними клієнтами, перемовини з імпортерами допомогли нам зрозуміти потреби та вимоги на канадському ринку.

Саме тому під час підготовки до другої виставки (лютий 2019) ми були «добре підкованими» стосовно асортименту, вимог, якості продукції. На виставку ми привезли саме ту продукцію, яка може зацікавити потенційного споживача в Канаді.

Ми бачимо хорошу перспективу експорту взуття KaDar до Канади, оскільки почули позитивні відгуки про нашу продукцію. Очікування позитивні, хочемо знайти хорошого бізнес-партнера на довготривалу та взаємовигідну співпрацю.

Вже зараз маємо перше замовлення, яке ми успішно виконали. Працюємо над подальшими замовленнями, готуємо колекцію відповідно до вимог канадського ринку.

Маємо надію на успішний експорт до Канади. Хочемо, щоб канадські споживачі оцінили високу якість взуття від українського виробника та повірили в потенціал успішної співпраці з нашою компанією. Найважливішою винагородою для нас буде вдячність клієнта та визнання компанії як надійного бізнес-партнера.

Більше про успіхи українських виробників на Toronto Shoe Show ви зможете дізнатися за посиланням

Степан Кубів: Надзвичайні ділові стосунки України та Канади – все тільки починається

Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі України, в матеріалі для канадського видання Financial Post, розповів про поточний стан та перспективи співпраці між Канадою та Україною в контексті реалізації угоди про зону вільної торгівлі (CUFTA)

Україна є надійним другом і партнером Канади. Наші відносини більше сторіччя будуються на спільних сімейних, культурних та політичних зв’язках. Наступним кроком повинно стати розширення ділових відносин.

Хоча Україна отримала офіційну незалежність ще у 1991 році, пройшло лише три роки переродження країни після Революції гідності 2014 року. Після Євромайдану ми ставили перед собою ціль побудувати нову європейську державу. Ми підписали Угоду про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом у 2016 році та Угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) в минулому році. Зазначені угоди фактично створюють безперервну зону вільної торгівлі з майже 600 мільйонами споживачів.

Починаючи з 2016 року, економіка України протягом 10 останніх кварталів демонструє позитивне економічне зростання, в тому числі ріст в розмірі 3,8% у другому кварталі 2018 року.

Незважаючи на те, що CUFTA набула чинності лише в серпні 2017 року, загальна торгівля товарами між Канадою та Україною в 2017 році зросла на 42% і досягла $349,6 млн. За результатами семи місяців 2018 року зафіксований ріст на рівні 2,7%.

Ми об’єднали нашу торгову стратегію з амбітною програмою економічних реформ задля того, щоб зробити Україну більш привабливою для західних інвестицій. 3 2014 року було впроваджено більше реформ, ніж за весь період незалежності України. Ми займаємося питаннями дерегулювання різних секторів економіки, спрощенням умов ведення бізнесу та проведенням приватизації державних підприємств. На даний момент впроваджуються реформи в сфері захисту прав кредиторів та інтелектуальної власності. Станом на 1 липня 2018 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій склав $40,7 млрд.

Завдяки впровадженню нового законодавства та удосконаленню роботи державних інститутів і систем Україна робить важливі кроки в боротьбі з корупцією. В червні розпочав роботу Вищий антикорупційний суд. Країни великої сімки (G7) та Міжнародний валютний фонд (МВФ) назвали початок роботи антикорупційного суду значним кроком у досягненні наших антикорупційних цілей.

Наступним кроком є розширення наших ділових відносин.

Ініціативи щодо покращення інвестиційного клімату вже приносять результати. Канадські інвестиції в Україну зросли на 20,9% у 2017 році у порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ріст в першій половині 2018 року склав 21,6%. Ми зосереджені на чотирьох секторах: АПК, інформаційні технології, інфраструктура та природні ресурси. Канадські компанії мають досвід роботи у кожному з цих секторів, що робить можливим реалізацію в Україні прибуткових інвестпроектів.

Українська ІТ-індустрія впродовж лише п’яти років швидко перетворилася з незначного економічного гравця на третій за величиною сектор економіки країни. У 2017 році об’єм ІТ-послуг зріс на 20%. Очікується, що експорт ІТ-послуг зросте удвічі протягом наступних п’яти років. В 2017 році ІТ-сектор займав близько 60% всього експорту послуг з України до Канади.

Наше географічне розташування дає нам можливості стати торговельним та транспортним центром для Європи, Близького Сходу та Азії. Наша система автомобільних доріг добре розгалужена. Залізнична, авіаційна та морська інфраструктура добре розвинена, але більшість об’єктів потребують реконструкції та модернізації, що створює додаткові можливості для канадських інвесторів.

Україна поставила мету досягти енергетичної незалежності до 2020 року. Це відкриває нові можливості для канадських компаній в напрямку інвестування та будівництва нових об’єктів як в традиційній енергетиці, так і в сегменті альтернативної енергетики – сонячна, вітрова та біоенергетика. У червні Канада та Україна підписали лист про наміри співпраці з International Centre of Regulatory Excellence (ICORE), некомерційною організацією, заснованою Alberta Energy Regulator, задля посилення прозорості та покращення законодавчого регулювання.

Хоча ми на самому початку залучення нових інвестицій, перші спроби демонструють, що попереду чималі перспективи співпраці. TIU Canada будує нову сонячну електростанцію біля села Калинівка Миколаївської області. Brookfield Asset Management реалізує масштабний проект інноваційного ІТ-парку у Львові. Fairfax Financial Holdings Ltd. викупив частину акцій українського агропромислового холдингу «Астарта». Рух інвестицій відбувається і в протилежному напрямку: українські інвестори відкрили м’ясопереробне підприємство та холодильне сховище Canada Meat Group Inc. в North Bay, провінція Онтаріо.

Україна високо цінує підтримку Канади в усіх напрямках – встановлення миру в Україні, культурної та економічної співпраці. Проект СUTIS (Canada-Ukraine Trade & Investment Support Project) забезпечує український малий та середній бізнес інформацією та технічною допомогою, необхідною для експорту українських товарів до Канади та залучення канадських інвестицій до України.

Канада люб’язно запропонувала провести щорічну конференцію з питань реформ в Україні у червні 2019 року, і ми будемо раді можливості описати додатковий позитивний імпульс в цьому напрямку в Україні.

Українці хочуть жити в демократичній, надійній та економічно потужній країні. Ми продовжимо прикладати зусилля для досягнення зазначених цілей та розбудови взаємовигідної співпраці з Канадою.

Джерело: Financial Post       

Посол Канади: Майбутнє українського експорту до Канади — за ІТ-послугами

З 1 серпня 2017 р. запрацював режим зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Канадою. Це вже 16-й режим вільної торгівлі, що набрав чинності за роки незалежності нашої країни. Але випадок із Канадою — особливий. Адже для українських товарів північноамериканський партнер відкрив 98 % свого ринку, обнуливши ввізні мита на більшість товарних груп.  Як вплинуло запровадження ЗВТ на товарообіг між країнами, наскільки збільшили українські компанії свою присутність на канадському ринку, які сектори вітчизняної економіки найперспективніші з точки зору Канади — про все це та багато іншого — в інтерв’ю з Послом Канади в Україні Романом ВАЩУКОМ.

Пане Посол, як за час дії ЗВТ між нашими країнами змінилася динаміка україно-канадського товарообігу?

Статистика за два місяці, яку ми маємо, не дає підстав говорити про динаміку товарообігу. Проте вона і з одного, і з другого боку позитивна. Поясню. Річ у тім, що статистики наших країн дещо відмінні. Канадська сторона демонструє зростання товарообігу за перші дев’ять місяців 2017 р. до 65 млн дол. США, тобто на 13,5 % порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Українська статистика за три квартали 2017 р. становить 33,9 млн дол., що на 65 % більше порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Як бачите, різниця майже вдвічі. Це пов’язано з особливостями деклараційних практик експортерів чи статистичних систем, над узгодженням яких, до речі, працюватиме група, яку ми саме створюємо.

Насправді держави краще утримують статистику імпорту, ніж експорту. Тому Канада, скажімо, із США працює таким чином: їхню імпортну статистику використовуємо, як нашу експортну, і навпаки. Якщо йдеться про торгівлю між Україною та Канадою, то ми показуємо експорт в Україну на рівні 179 млн дол. Імпорт з Канади, за даними України, становить 196 млн дол. У нашій статистиці дефіцит торговельного балансу в Україні є меншим, ніж в українській статистиці.

Розкажіть, якими товарами країни найбільше цікаві одна одній?

Слід зазначити, що угода між Україною та Канадою пожвавила взаємну торгівлю. У 2017 р. до ТОП-6 товарів українського експорту до Канади ввійшли: 1 — феросилікомарганець, 2 — барвники з титанового окису, 3 — соя, 4 — автомобілі, 5 — телерадіо­апаратура, 6 — кавоварки. Ми, своєю чергою, постачаємо для України: 1 — вугілля, 2 — рибу (зокрема, хек), 3 — креветки, 4 — харчування для домашніх тварин, 5 — ліки, 6 — людську або тваринну кров.

Які ще галузі отримують переваги від лібералізованої торгівлі між Україною та Канадою?

До найбільш перспективних секторів належать насамперед ІТ-сфера, одяг, взуття, меблі, шоколад та кондитерські вироби. Зокрема, на сприяння у просуванні цих товарів на канадському ринку спрямовано програму підтримки експортерів «U CAN Export». Важливо, що проект націлено не на українських гігантів, а на підтримку малого і середнього бізнесу. Переконані, що компанії, які вже мають досвід експорту, можуть самі собі дати раду і на канадському ринку.

Що дав режим ЗВТ нашим  компаніям? Наскільки український бізнес використовує можливість виходу на ринок Канади?

Угода є асиметричною. Канада одразу відкрила для українських виробників 98 % свого ринку, знизивши митні ставки до 0 % практично для всіх груп товарів, за винятком автомобілів, на які мито скасують протягом семи років. Також є певні обмеження на деяку сільськогосподарську продукцію, експорт якої є безмитним лише в межах встановлених квот. Зокрема, це стосується молока, птиці, яєць тощо.

У випадку канадського експорту Україна наразі відкрила близько 80 % ринку. На частину товарів з Канади мита скасовуватимуться поступово, з використанням перехідних періодів у три, п’ять та сім років. А на імпорт свинини і сала встановлено обмеження. До речі, щодо сала, то українські виробники мене переконали, що воно має не тільки економічне, але й символічне значення.

Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші

Аналізуючи експортну статистику України, можна спостерігати величезні стрибки за окремими товарами. Скажімо, приріст експорту кавоварок за дев’ять місяців 2017 р. становить 1 500 %, скляних контейнерів для перевезення та пакування товарів — 2 450 %, машин для очищення, сортування чи калібрування насіння — понад 3 000 %. Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші. Досвід Канади у зонах вільної торгівлі свідчить про те, що спочатку зростання експорту йде вшир, а потім вглиб. Іншими словами, насамперед розширюється асортимент товару, а відтак збільшуються обсяги його поставок. Товаровиробники, які виходять на новий ринок, вивчають смаки та запити споживачів, а потім зосереджуються на просуванні товару. Це не означає, що в традиційних галузях не може бути зростання. Ми, зокрема, спостерігаємо значне зростання щодо сільськогосподарських машин. Тут наші фірми «проспали» перший етап великих інвестицій у сільгосптехніку і тепер надолужують втрачене.

Кожен ринок має свої особливості. Які труднощі доводиться долати українським експортерам?

Ми врахували особливості кожного ринку й одночасно з угодою запустили Канадсько-український проект сприяння торгівлі та інвестиціям. Торгівля означає експорт із України до Канади, а інвестиції — це вкладення коштів Канадою в Україну. Фахові консультації надаються вашим експортерам, які бажають відкрити для себе канадський ринок. Детально роз’яснюються специфіка ринку, вимоги, як до нього пристосуватися, якого роду сертифікація потрібна і які географічні, смакові й інші особливості спо­живача.

Чи є відмінності ЗВТ України з Канадою та України з ЄС?

Основна відмінність у тому, що канадський ринок є більш відкритим для українських товарів, ніж ринок ЄС, і тут значно менше обмежень, а якщо і є, то незначні. Іншими словами, відвантажуйте, скільки хочете. З іншого боку, наша угода стосується передусім товарів, а ось у питанні торгівлі послугами вона поки що не настільки розгалужена, як угода між Україною і ЄС. У цьому аспекті у нас ще все попереду.

Незабаром передбачено створення зони вільної торгівлі між ЄС і Канадою. Що змінить такий трикутник?

Насамперед потрібно гармонізувати сертифікацію товарів для експорту з урахуванням усіх правил, вимог, кваліфікацій, найменувань та інших аспектів. З часом ми сподіваємося на формування позитивного трикутника вільної торгівлі Україна — Канада — ЄС. Тоді виробники трьох сторін краще зможуть побачити, де в трикутнику є переваги саме для їх виробництва, і підібрати найвигідніші варіанти співпраці.

Планується поглиблення співпраці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг вже на сьогодні вдвічі-втричі перевищує товарний

Чи бере Канада участь в інвестиційних проектах в Україні? Які проекти найцікавіші для вкладення коштів?

З боку канадських інвесторів є інтерес до України. За останні два роки найбільше коштів вкладено в агропромисловий сектор. Так, один великий канадський фонд вже викупив третину акцій українського агропромислового холдингу. В подальшому чималі інвестиції передбачаються в ІТ-сферу і все, що її стосується, наприклад, інфраструктуру для інформаційних технологій. Це ті галузі, де я бачу потенціал вже у короткостроковій перспективі.

Пане Посол, поділіться своїми прогнозами щодо розвитку торговельних відносин між нашими державами.

Окрім ринку товарів, розвиватиметься ринок послуг, зокрема, планується поглиблення спів­праці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг важко охопити, але вже на сьогодні він вдвічі-втричі перевищує товарний. Тільки один великий контракт канадського рітейлера з українськими фахівцями ІТ-сфери коштує близько 50 млн дол. До того ж в Україні майже 2 тис. програмістів працюють на Канаду. Ринок ІТ-послуг належить до невидимого експорту, водночас він дуже економічно вигідний для вашої країни. А враховуючи географічну відстань між нашими країнами, він може відіграти величезну роль.

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

Експорт. Нові можливості Канади

Кілька місяців тому набрала чинності Угода про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA), яка фактично відкриває для значної кількості українських компаній цей величезний ринок. Скасовано 98% митних тарифів на українські товари. Потреби регіону – різноманітні і значні. Поговоримо про те, як вийти на ринок регіону та що йому потрібно.

Обсяги торгівлі з Канадою абсолютно не відповідають потенційним можливостям: експорт українських товарів до цієї країни в поточному році склав приблизно 0,5% від загального українського експорту. Канадських товарів в Україну імпортовано в 7 разів більше, хоча в реальних цифрах це так само невідчутно.

Найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу («мінус» 17,2% мита) та взуття (-9,7%), а також аграрії (-4,5% для овочів та фруктів). Крім того, Угода відкриває ринок держзакупівель (його обсяг – $12 млрд) на однакових умовах з місцевими компаніями, а окремі розділи Угоди захищають електронну комерцію та інтелектуальну власність.

За оцінками Мінекономрозвитку, запровадження Угоди сприятиме зростанню товарообігу між Україною та Канадою у 5 разів. «Кожний випадок експорту – індивідуальний. Якщо знайти партнера в Канаді, який має виділені квоти, то можна експортувати товар без оплати імпортних мит. Я би не акцентувала увагу на пріоритетних товарах, оскільки це може «відбити» бажання у експортерів «непріоритетної» продукції. Канадський ринок дуже різноманітний: потреби покупців в одній провінції можуть суттєво відрізнятися від іншої. А отже, необхідно детально вивчати потреби споживачів кожної окремої провінції. Не виключено, що пріоритетні товари в різних регіонах можуть відрізнятися», – розповідає старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS Олександра Бровко.

Втім, слід розуміти, що в Угоді є виключення для ряду продуктів, які можна буде експортувати без мит в межах канадських квот (птиця, молочні продукти, яйця і яєчні продукти, сири та цукор – поза квотою розміри мита сягають 150-300%). Тож, як бачимо, перелік виключень відчутно стосується переробленої агропродукції, яка є пріоритетом українського експорту.

«Кленові» потреби

У структурі українського експорту до Канади переважають чорні метали та вироби з них, жири та олії рослинного або тваринного походження, насіння і плоди олійних культур, машини, апарати та механічні пристрої, деревина і вироби з неї, молоко та молочні продукти, яйця і мед. Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) визначив такі пріоритетні сектори українських підприємств МСБ для подальшого експорту до Канади.

  1. ІТ-послуги.
  2. Одяг.
  3. Взуття.
  4. Меблі.
  5. Шоколад та кондитерські вироби.

Крім того, за оцінками експертів, значний попит може знайти заморожена плодово-ягідна продукція, соки, перець, капуста, соя, бобові культури, кукурудза, мінеральна вода, керамічна плитка, спортивне спорядження.

Втім, є й альтернативні оцінки канадського попиту. За даними аналітиків Міжнародного центру інтернет-торгівлі allbiz, запити від канадських контрагентів за І півріччя 2017 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, повністю змінили свою спрямованість і структуру. У ТОП-3 увійшли замовлення розплідникам, які займаються розведенням різних порід собак, замовлення на тютюн для трубок і кальянів та класичні сигарети.

Слід зазначити, що у 2016 році на allbiz переважали замовлення від компаній середнього бізнесу на подарункові і сувенірні вироби, хокейне екіпірування для різних навчальних закладів та спортивних комплексів, промислові контейнери, сейфи, а також вироби з гнучких і загартованих листів металу.

Стандарти перш за все

Для експорту в Канаду деякі українські товари мають пройти процедури оцінки відповідності. «Наприклад, серед промислових товарів обов’язковій сертифікації підлягають деякі електроприлади (сушарки для одягу, пральні машини, посудомийні машини, морозильні камери, електроплити). При цьому одяг та взуття не потребують сертифікації (окрім спецодягу, що вимагає відповідності встановленому технічному регламенту). У будь-якому разі перед виходом на канадський ринок необхідно ознайомитися з регуляторними вимогами щодо певного товару (які діють вимоги щодо якості та безпечності, стандарти та технічні регламенти тощо), – говорить Олександра Бровко.

У межах CUFTA регулюються окремі питання, що забезпечують взаємний доступ товарів до ринків обох країн. Така необхідність викликана різними вимогами країн у сферах якості та безпеки продукції, маркування та сертифікації. Також приділена увага правилам визначення та підтвердження країни походження. Усі товари повинні бути вироблені повністю або достатньо оброблені чи перероблені згідно з прописаними правилами походження. В частині санітарних та фітосанітарних норм країни застосовують відповідні норми СОТ. Підтверджено дотримання зобов’язань країн відповідно до положень угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ.

Вихід на ринок

Вихід на ринок Канади має супроводжуватися стандартними діями, серед яких – вивчення рівня, структури та специфіки попиту на певний товар, оцінка конкуренції, пошук каналів збуту продукції та ін. Крім того, варто розуміти і канадський бізнес-менталітет.

«Канадці повільно і виважено вивчають майбутнього партнера. Їм завжди потрібен час перевірити партнера у контексті «слова – дії». Тобто певним чином сформувати рівень довіри. Українським бізнесменам потрібно швидко та якісно відповідати на уточнення або виконати ті невеликі справи, які виникають до налагодження справжніх бізнес-стосунків. Канадці прискіпливо ставляться до відбору партнера – вони цікавляться прозорістю бізнесу, дотриманням екологічних норм при виробництві, процесами енергозбереження та корпоративною соціальною відповідальністю. Канадці цінують пунктуальність, вони ведуть перемовини для того, щоб домовитися та прийняти рішення, а не просто «обговорити питання», – розповідає Дмитро Козонак, підприємець, член Канадсько-Української торгової палати.

Оптимальний спосіб виходу на канадський ринок для різних товарів може відрізнятися. «Окремі виробники харчових продуктів змогли швидко налагодити бізнес-відносини з канадськими імпортерами, відвідавши лише одну торгову виставку, без будь-яких попередніх контактів. Для виробників одягу та делікатесів добре працює агентська схема, в яку можна залучати представників діаспори. Для сегмента В2В схема продажу працює через імпортерів, дистриб’юторів та невеликих ритейлерів. З великими ритейлерами діалог з нуля може видатись важким, якщо у підприємств немає базової добровільної сертифікації (наприклад, ISO). Дистриб’ютори відкриті до нішевих товарів для певних етнічних груп», – зазначає Олександра Бровко.

На перших порах виходити на канадський ринок краще через місцеву компанію-партнера. Оскільки канадський імпортер несе відповідальність за дотримання усіх вимоги до товару, це значною мірою спростить вихід на ринок. Канадські дистриб’ютори, що працюють з супермаркетами та невеликими магазинами, зазвичай мають свої склади в різних провінціях. Часто дистриб’ютор працює на ринках Канади і США, що може стати у пригоді для географічного розширення продажів.

Також українським експортерам стануть у пригоді послуги проекту CUTIS та Офісу з просування експорту – консультативно-дорадчого органу при Мінекономрозвитку, в межах яких можна підвищити обізнаність щодо ринку Канади, отримати аналітику канадського ринку та експортний консалтинг, допомогу у просуванні українських товарів та послуг у Канаді та налагодженні співробітництва з канадським бізнесом.

Сприяє бізнесу і наявність у Канаді української діаспори, яка нараховує близько 1,3 млн осіб. В цілому Канада – країна мігрантів, і смаки споживачів досить різноманітні, що створює хороші передумови для продажу товарів етнічним групам покупців. Усе, що пов’язано з Україною, сприймається дуже добре.

Корисні посилання для тих, хто хоче вийти на ринок Канади:

Джерело: Банк “Аваль”

Зоя Павленко: 25% канадців готові платити більше за дружні до навколишнього середовища товари

Експерт з охорони довкілля Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій Зоя Павленко в ефірі Першого Ділового каналу розповіла про перспективи для українських експортерів, які виходять з еко-продукцією на міжнародні ринки, а також розвіяла поширені міфи про так звану “екологічність” товарів.

Цитати:

“Але, я би відзначила, що саме формулювання “екологічно чистий товар” є абсолютно беззмістовним.  Охорона довкілля – це зовсім не про споживчі якості товару. Товар впливає на довкілля у трьох стадіях: виробництва, експлуатації та утилізації.”

“Чим більше ВВП на душу населення, тим більший запит на дружні до навколишнього середовища товари. В Європі США та Канаді ВВП більше й, відповідно, попит на цю продукцію вищий.”

“Ринок органічних товарів Канади складає близько $5 млрд. 60% опитаних канадців заявляють, що готові купувати товари, які виготовлені без ризиків для навколишнього середовища, а 25% споживачів, готові платити за них більше”

Дивіться повний запис інтерв’ю нижче:

Ігор Санжаровський: Українським виробникам потрібно знайти свое місце на ринку Канади

Аналіз ринку, сертифікація, пошук партнера в Канаді та англійська мова – це лише декілька з головних must-have для український експортерів до Канади. Директор проекту CUTIS в Україні Ігор Санжаровський в ефірі UATV English розповів про аспекти експорту до Канади, на які обов’язково потрібно звернути увагу.

Під час інтерв’ю мова також пішла про структуру українського експорту до Канади, основні перешкоди на шляху експортерів, вільну торгівлю з Канадою, а також щодо перспектив залучення канадських інвестицій в Україну.

“Канадський ринок не є пустим, він не чекає з нетерпінням на українські товари. Вітчизняним виробникам необхідно знайти своє місце на ринку Канади й, давайте будемо чесними, боротися за місця на канадських полицях”, – підкреслив пан Санжаровський.

Дивіться повне інтерв’ю нижче:

Зоя Павленко: Чисті чи багаті? Як вплине вільна торгівля з Канадою на стан довкілля в Україні

Події останніх років кардинально змінили зовнішню торгівлю України – через втрату російського ринку українські виробники вимушені були переорієнтували свій експорт зі Сходу на Захід. Завдяки зусиллям уряду, та, зокрема, торговельній дипломатії Міністерства економічного розвитку почали функціонувати зона вільної торгівлі з ЄС, все ближче реалізація угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, активно ведуться переговори із Туреччиною та Ізраїлем. Щодня ми спостерігаємо за новими історіями успіху українських товарів на іноземних ринках.

Діаграма: The Economist

Аспект, який мало згадується під час обговорень «нового шляху» українського експорту, – його вплив на довкілля. У цій статті ми спробуємо коротко проаналізувати потенційні наслідки лібералізації зовнішньої торгівлі для навколишнього середовища України. За приклад візьмемо угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, нещодавно ратифіковану Верховною Радою України.

Від бідних та чистих до багатих та брудних?

Лібералізація зовнішньої торгівлі по суті означає спрощення умов для міжнародного руху товарів та послуг. Це стимулює виробництво в країнах-експортерах. Теоретично подібний ріст веде до більшого споживання природних ресурсів та росту відходів виробництва. Це може мати як локальний ефект (наприклад, потрапляння неочищених стоків у малі річки), так і глобальний (ріст викидів парникових газів).

У 1955 році вчений Саймон Кузнець запропонував криву взаємозалежності рівня навантаження на довкілля від економічної діяльності (рисунок 1). Згідно з теорією науковця, зростання ВВП на душу населення веде спочатку до збільшення навантаження на довкілля, а потім – до його спаду. Логіка зрозуміла – активізація економічної діяльності та нові фінансові ресурси йдуть на забезпечення найгостріших потреб, «латання дірок». Тут не до турбот про довкілля.

Проте пізніше, коли країна вже достатньо заможна, а екологічні проблеми продовжують накопичуватися, питання охорони навколишнього середовища стають актуальними. Країна має змогу інвестувати в оновлення застарілих технологій виробництва та працювати над усуненням негативних екологічних наслідків.

Сьогодні 20-тикратна різниця ВВП на душу населення між Україною ($2155) та Канадою ($43248) ставить їх на різні кінці кривої Кузнеця. Можна припустити, що зростання торговельних зв’язків між двома країнами загрожує саме нашій державі погіршенням екологічної ситуації. Проте чи насправді це так?

Чи можливий стрибок до чистоти?

Особливістю участі України в угодах про вільну торгівлю є акцент на експорті сировинних матеріалів, який вимагає значного залучення природних ресурсів. Проте навіть з поступовим зміщенням фокусу на експорт готової продукції з більшою доданою вартістю не слід забувати про екологічні впливи самих переробних процесів (споживання енергії та води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скиди стоків).

Бажання швидко нарощувати темпи економічного розвитку та залучати міжнародні інвестиції призводить до послаблення екологічного контролю в Україні. Це й мораторій на екологічні перевірки підприємств, і формалізація процесу екологічної оцінки, і відтягування системного законодавчого перезавантаження в екологічній сфері.  Україна стала активним учасником «race to the bottom» – «гонитви на дно», оскільки змагання за шматок міжнародного економічного пирога призводять до зниження екологічних стандартів.

Здавалося б, перспективи не особливо райдужні для українського довкілля. Проте якщо глибше проаналізувати міжнародні домовленості, можна побачити конкретні «win-win» можливості для всіх сторін.

Екологічна буква угоди

Наголос на екологічних аспектах є поширеним в угодах про вільну торгівлю нового покоління. Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою – не виняток. Документ містить прямі посилання на екологічні конвенції та протоколи, яких мають дотримуватися сторони. Це, наприклад, конвенція про Міжнародну торгівлю видами флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (конвенція СITES), Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі та інші.

Окрім того, часто перед підписанням угоди про вільну торгівлю країни проводять її екологічну оцінку. Це допомагає передбачити можливі негативні впливи для кожної сторони, а, отже, прийняти зважене рішення та спланувати відповідні заходи протидії. У Канаді це закріплено на законодавчому рівні – звіт про екологічну оцінку Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною доступний онлайн.

Аналізуючи статті угоди, можна дійти висновку, що в плані екологічного врегулювання Україна знаходиться у більш вигідному становищі, аніж розвинуті країни на початку їх економічного підйому. Адже навіть Канада шляхом власних помилок прийшла до необхідності впровадження більш жорстких екологічних норм, створення інноваційних та ощадливих технологій виробництва. Україна ж може просто запозичувати ці готові інструменти, які, окрім того, наближуватимуть українське виробництво до європейських та міжнародних стандартів.

Дозволити споживачу обирати доларом

Популярний німецький автор Ральф Фюкс у книзі «Зелена революція» стверджує, що у сучасному світі економічне зростання та захист довкілля не протиставляються, а стають одним цілим. Тож очевидним рішенням еколого-економічної дилеми були б капітальні інвестиції в модернізацію українського виробництва. Звичайно ж, на практиці такі швидкі зміни не є простими. Проте є очевидний та екологічний рецепт успіху для експортерів з малого та середнього бізнесу – дозволити покупцям з-за кордону підтримати інвестиції в стале виробництво українських товарів.

Більша увага українських виробників до питання охорони довкілля може бути винагороджена на ринках розвинутих країн, таких як Канада. Тут вже давно сформувався й сьогодні все більше посилюється тренд відповідального споживання, коли споживач свідомо купує ті товари, які зменшують використання енергії чи води, містять перероблені матеріали чи самі можуть бути перероблені, є нетоксичними та біорозкладними. Наприклад, у Канаді близько 58% населення відносять себе до категорії відповідальних споживачів. Не кажучи вже про світове захоплення органічною продукцією.

Образ eco-friendly – це, звичайно, не лише напис на етикетці. Це стратегічна робота, інвестиції та розвиток бренду. У окремих випадках заявлені екологічні переваги продукту  мають бути підтверджені незалежною третьою стороною у вигляді відповідного сертифікату. Наприклад, у Канаді досить відомою для споживачів є сертифікація товарів згідно зі стандартом ISO 14001 «Системи екологічного менеджменту», органічна сертифікація аграрної продукції відповідно до Канадського Органічного Режиму, сертифікація деревини Forest Stewardship Council (FSC), сертифікація енергоефективності Energy Star електричних приладів та інші.

Варто також пам’ятати, що безпідставні маркетингові твердження про екологічні переваги ваших товарів є прикладами так званого «грінвошингу» (greenwashing) та передбачають адміністративну відповідальність, як в Канаді, так і в Україні.

Реальні екологічні переваги товару мають прямі  фінансові вигоди: наприклад, сертифікована органічна сільськогосподарська продукція в Канаді в середньому коштує на 40% більше за традиційні аналоги. Тому є можливість не лише компенсувати затрати, пов’язані із сертифікацією та інвестиціями у виробництво, але й отримати вищий дохід.

Особлива увага угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною та інших міжнародних угод до екологічних аспектів може створити умови для якісного стрибка вітчизняних виробників. Навіщо наступати на граблі розвинутих країн і проходити через десятиліття сировинного виснаження економіки, коли можна дивитися вперед, йти за світовими трендами й отримувати додаткові цінові переваги? Саме  екологічність українських товарів може бути частиною бренду України на міжнародних ринках й, одночасно, запорукою сталого розвитку української економіки.

Інформацію та підтримку щодо екологічних аспектів експорту до Канади можна отримати в урядовому Офісі з просування експорту та Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Ольга Вергелес: Канадські супермаркети зацікавлені в українських товарах

14 березня Верховна Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат та підписати генерал-губернатор Канади. Через місяць після закінчення ратифікаційних процесів вільна торгівля між Україною та Канадою стане реальністю. За прогнозами експертів, це може статися вже влітку 2017 року.

Щоб допомогти українським компаніям виходити на канадський ринок минулого року в Україні стартував Канадсько-Українського проект з підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. Це проект технічної допомоги, який фінансується урядом Канади.

Які преференції отримають вітчизняні експортери після відкриття ринку та які товари найбільші цікаві канадським покупцям http://propozitsiya.com дізнавалася в Ольги Вергелес, менеджера проекту CUTIS.

Кому саме і як допомагатиме CUTIS?

Ми тісно співпрацюємо з Міністерством економіки, зокрема, командою торгового представника України Наталії Микольської, а також Офісом з просування експорту при міністерстві. Разом ми підтримуємо малий та середній бізнес, а саме українських виробників, які хочуть вийти на ринок Канади. Великі холдинги в змозі найняти консультантів й підготувати свою компанію до виходу на ринок, тоді як у невеликого бізнесу часто не вистачає знань, вони не знають з чого почати.

Зараз проводиться дослідження, за результатами якого будуть відібрані п’ять груп товарів та послуг, які найбільше цікаві Канаді з точки зору імпорту з України. CUTIS буде шукати виробників цих товарів, запрошувати до участі у проекті. Заплановані семінари, інформаційні сесії з найважливіших питань експорту, також надаватимемо технічну підтримку з питань пакування, маркування, сертифікації, та найголовніше – сприятимемо в пошуку партнерів, організовуватимемо зустрічі. Плануємо участь українських компаній в торгових ярмарках та виставках у Канаді.

Як обиратимуть 5 пріоритетних товарних груп?

Відбір проходить у 2 етапи. Ми проаналізували динаміку українського експорту в Канаду й канадського імпорту в цілому, щоб дізнатися, які товари Канада активно імпортує з позитивним трендом протягом 5 років, і в яких з цих товарних груп українські виробники можуть бути конкурентоспроможними.  Також дивились на експортні можливості України й виключили категорії недоступні для малого та середнього бізнесу. Наразі вже відібрано 9 товарних груп і одна група послуг. Далі будуть визначені п’ять пріоритетних. Але оскільки експортний ринок дуже динамічний, ми готові до того, що п’ять пріоритетів будуть переглядатись. Крім того ми завжди підтримаємо будь-кого, хто бажає експортувати до Канади, навіть, якщо його товар не входить до п’ятірки.

Чи будуть там товари харчової групи?

До десятки уже потрапили шоколад та кондитерські вироби, оброблені й консервовані овочі та фрукти, а також обладнання для переробки харчової продукції – холодильне, борошномельне, пакувальне. Остаточні дані щодо пріоритетних груп будуть відомі в квітні 2017 року.

Чи багато звернень до CUTIS?

Так, ми дуже активні онлайн і розповідаємо про ринок Канади, використовуючи всі можливі ресурси. Я щодня отримую 2-3 запити від компаній з абсолютно різною продукцією. Були звернення від виробників овочів, фруктів та з сектору садівництва. Найпоширеніші питання – як знайти партнера, що шукає канадський покупець і т.д. У квітні планується торгова місія до Канади, до групи входять, зокрема, виробники заморожених ягід і овочів. Вони вже мають сертифікацію, готові зустрічатися з представниками мереж.

Як почати співпрацювати з проектом?

Для початку я прошу надіслати коротку інформацію про компанію (назву, сайт, асортимент продукції, наявні сертифікати, обсяги виробництва) –  це дає змогу зібрати профілі компанії, з яких формується база даних. Заявки можна надсилати на електронну адресу office@cutisproject.org.

Час від часу отримуємо запити від канадських мереж. Наприклад, вже були звернення з Канади щодо виробників свіжих овочів, заморожених фруктів.

Чи є вже історії успіху?

CUTIS був співорганізатором Українсько-канадського форуму в червні минулого року. Під час форуму відбулося 93 зустрічі, за результатами яких підписано 4 контракти. Відкрився пілотний офіс однієї української компанії в Канаді.

Також український виробник березового соку зустрівся з представниками найбільшої Канадської мережі супермаркетів, вони почали процес переговорів і узгодження усіх питань щодо контракту: страхування, лінійки продукції.

За результатами зустрічей на форумі укладено лише 4 контракти. Чому такий низький процент підписаних угод?

Враховуючи високі вимоги та консерватизм канадського ринку, це гарний показник. Звичайно, є проблеми з комунікацією та невідповідністю вимог до продукції. Багато українських компаній не готові до експорту. Вони ніби виявляють інтерес, пишуть про переваги своєї продукції, навіть надсилають презентації. Але починаєш спілкуватися, запитуєш, чи реально вони хочуть змінювати свій бізнес для експорту й часто до підприємців приходить розуміння, що про експорт поки не може бути й мови.

Є хибне враження, що якщо зустріч відбулася, то вже за місяць можна підписати контракт. Ринки розвинених країн так не працюють, перемовини часто тривають до року. Наші виробники не готові вкладати час, давати своєчасні відповіді.

Які три основні вимоги до продукції?

Якщо назвати головні, то це сертифікація, обсяги та терміни поставок.

Чи реально потрапити одразу на полиці супермаркетів?

Це дійсно реально, проте потрібно запастися терпінням. Зараз працюємо з декількома потужними мережами. Свої запити вони озвучують товарними групами. Також потрібно бути готовим до виробництва продукції під private label, коли виготовлений в Україні товар продається під канадським брендом. Для українського виробника це навіть вигідно, бо наші бренди канадцям маловідомі, а запускати рекламні компанії – це дуже дорого, та й не є гарантією подальших продаж.

Так, є потужна діаспора, яка купує українські товари в маленьких крамничках, але це не ринок Канади загалом. Кінцеві споживачі мало знають про українську продукцію. Крім того, для постачання брендованого товару потрібно забезпечити досить великі об’єми поставок, що не завжди під силу малим та середнім виробникам.

А яка продукція матиме попит на полицях супермаркетів у Канаді?

Виходячи з перемовин і запитів, в першу чергу заморожені ягоди та овочі. Переробні компанії цікавляться свіжими овочами для подальшого виготовлення міксів, салатів, сендвічів. Яблука – потенційно цікаві, але питання в ціні та логістиці, бо в Канаду яблука постачаються з ближчих країн, відповідно вони дешевші. Зараз спілкуємося з вітчизняною компанію, яка хоче вийти на канадський ринок зі свіжими овочами. Вони розуміють, що для цього потрібно мати у Канаді логістичний центр, де овочі будуть фасуватися й швидко розподілятися по потрібних магазинах. Такий варіант з точки зору експорту  правильний, адже для формування великих партій до Канади, можна буде долучити невеликих виробників, задавши їм технологію вирощування чи виробництва.

До чого потрібно бути готовим, плануючи експорт до Канади?

Варто запастися терпіння на місяці. Канадці дуже консервативні,  хочуть контактувати з однією певною особою. Вони повільно вибудовують стосунки й комунікацію. Відверто кажучи, в Канаді нас не чекають з нетерпінням, тож продукцію потрібно просувати.

Які ще основні помилки експортерів-початківців?

Якщо компанія відвідала конференцію чи форум, це не означає, що після цього буде потік замовлень, будуть укладені контракти. Цього не буде. Потрібно відвідати ще декілька форумів. І не просто відвідати, а домовитися заздалегідь про зустрічі. Бо, до слова, великі канадські мережі просто не звернуть увагу на пропозицію, яку виробник надішле на загальну офісну адресу, навіть якщо у нього є відповідні сертифікати. Питання експорту – це питання часу, ресурсів та енергії. Основні помилки – відсутність стратегії, фінансових розрахунків. Наприклад, виробники соків, якими ми зараз опікуємося, знижують ціну заради того, щоб зайти на канадський ринок. Проте вони не обіцяють ексклюзив. Взагалі у питанні експорту до Канади – один з найважливіших чинників – це пошук партнера та встановлення з ним взаєморозуміння.

Які особливості канадської бізнес-культури?

Там працює консервативний підхід. Digital-інструменти, які ми так активно використовуємо, там не настільки розповсюджені. І не тому, що вони не можуть собі їх дозволити, а тому, що телефон – це пристрій для розмови й не більше. Тому під час бізнес-зустрічі не заведено обмінюватися e-mail адресами, щоб прискорити розгляд питання. Ні, скоріше канадський бізнесмен повернеться до свого офісу, відкриє пошту й дійде до вашого листа можливо навіть на наступний день. Якщо ж інформація буде подана в неправильному форматі, то файл взагалі не будуть відкривати.

Є певні стандарти, спрацьовує схема: або за стандартом або ніяк. Якщо у компанії є певна процедура розгляду пропозицій, то виключень не буде. Це ті моменти, які українці не розуміють, бо вважають, що «там же українці, ми ж завжди порозуміємося». Усе відбувається ґрунтовно, послідовно – крок за кроком, як має бути. Це головна відмінність і перше, що потрібно враховувати. Ніхто не буде зустрічатися без попередніх домовленостей, без інформації та презентації компанії.

До відкриття ринку лічені місяці

Чому варто експортувати в Канаду?

Це імпортозалежна держава, 31% ВВП Канади складає імпорт. Багатонаціональність Канади – це також перевага, кожен 5-й громадянин Канади не був народжений в Канаді. Крім того, Канада – це регіональний хаб, з неї можна виходити на ринок Америки, Мексики.

Які переваги дасть Угода про вільну торгівлю?

Канада повністю й одразу лібералізує доступ до свого ринку, тобто на більшість товарів встановлюється нульова митна ставка. Проте деякі товари потраплять під квоти. З боку України процес лібералізації проходитиме поступово, від 3 до 7 років. Україна також буде застосовувати тарифні квоти на деякі товари, зокрема, заморожену свинину, сало. Цукор взагалі виключений з поля дії угоди.

Угода передбачає, що сторони будуть працювати у напрямку взаємного визнання органів з акредитації.  У середньостроковій перспективі це означатиме, що Канада визнає орган з акредитації в Україні (НААУ) і українському виробнику не треба буде робити набагато дорожчу сертифікацію в Канаді.

В Угоді є положення про державні закупівлі. Щороку Канада витрачає близько 15 млрд канадських доларів на закупівлі й українські компанії зможуть брати в них участь.

Як будуть адмініструватися квоти?

Обмеження застосовуються щодо пшениці, ячменю, м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, сирів та цукру. Проте це стосується всіх держав, не лише України. І деякі квоти недовикористовуються, наприклад за 2015 маркетинговий рік квота на суху молочну cироватку була використана лише на 54%.

В рамках квоти зберігається 0% ставка мита. Особливістю Канади є те, що відповідальність за імпорт, в тому числі за якість товару, за отримання права постачати його у рамках тарифної квоти, відповідає імпортер. Навіть, якщо товар завезений з порушенням або не буде відповідати митному режиму, то усі штрафи, стягнення будуть накладені на імпортера. Тому коли український імпортер знайде партнера в Канаді, той йому розкаже всі деталі, бо він в першу чергу зацікавлений, щоб товар відповідав усім вимогам і щоб не було жодних порушень.

Адміністрування квот – теж відповідальність імпортера. Щодо маргарину, пшениці та ячменю, спрацьовує схема «перший прийшов – перший отримав». Щодо інших квотованих товарів діє попередній принцип розподілення, тобто потрібно отримати право на постачання продукції в межах квоти, подавши відповідну заявку. Цим опікується Міністерство закордонних справ Канади.

Європейські експортери послуговуються ресурсом Еxport help desk. Чи є подібний ресурс в Канаді?

На ресурсі Automatic Importing Reference System за кодом товару (це 4 цифри) можна дізнатися усі вимоги, яким мають відповідати сільськогосподарські товари. Варто зазначати мету ввезення: участь у виставках, реалізація. А взагалі уся інформація доступна на сайтах державних  контрольних органів.

Чи є особливі вимоги щодо пакування і маркування?

Часто забувають, що маркування харчових продуктів мусить бути двомовним, причому жодній мові не надається перевага, тобто шрифт і місце розташування мають бути еквівалентними. Цікава особливість, що термін придатності зазначається у «зворотному» як для України порядку: рік, місяць і дата. Існує перелік скорочень, за якими позначають місяці – мікс з англійської та французької. Щодо зазначення країни походження, то є перелік товарів (вино, молочні продукти, мед, риба, м’яса, яйця, фрукти та овочі), де вона повинна бути обов’язково зазначена.

У розвинених країнах поширений тренд відповідального споживання. Чи актуальний він для Канади?

60% канадців вважають себе відповідальними споживачами і більше чверті з них готові платити за додаткові екологічні переваги, соціальні, як то рівна зайнятість жінок, рівна оплата праці. Канадці готові платити за додаткові переваги товару, наприклад, відсутність негативного впливу на довколишнє середовище. Поінформувати споживача про ці переваги можна за допомогою правильного екологічного маркування.

Органічні продукти також популярні?

Канадський органічний ринок 5-й за величиною у світі – близько 5 млрд доларів. Найбільш «ходові» товари – свіжі овочі та фрукти. І об’єм канадського органічного імпорту постійно збільшується. Так, 20 млн. канадців стверджують, що купують «органіку» щотижнево, найбільше таких споживачів у Квебеку. Тобто вони готові платити за органічні продукти дорожче. Надбавка може сягати 90-300%. Найбільші надбавки можна отримати на органічних соках та йогуртах. Важливо, що американський органічний сертифікат діє і в Канаді також.

Що потрібно враховувати при налагодженні бізнес-контактів?

Варто враховувати, що для канадських підприємців дуже важливі небізнесові чинники – відсутність дискримінації на підприємстві,  бізнес-культура, екологічність виробництва, сталий розвиток.

Наскільки зросте експорт після відкриття ринку?

В цьому році ми не побачимо раптового вибуху експорту, знову ж таки з причин канадського бізнес-менталітету й неготовності українських компаній надавати великі обсяги продукції. Скоріше за все, наша сторона стане трохи активнішою. Щоб був помітний зсув, потрібен мінімум рік.