Теги: Canada-Ukraine free trade
Найважливіше в співпраці з канадцями – побудувати довіру

Віталіна Дарнопих, директор львівської філії компанії Taurus Quadra, розповіла про основні виклики для українського IT-бізнесу на канадському ринку

Канада – ринок досить консервативний, не так багато компаній до останнього часу залучали партнерів в сфері аутсорсингу послуг. Але ситуація змінюється. Канадський бізнес активно розвивається, потреба в якісних спеціалістах й послугах зростає швидше, ніж можливості внутрішнього ринку. Тому все більше компаній готові підсилювати свій бізнес зовнішнім пулом талановитих і досвідчених людей на умовах аутсорсингу. У Канади та Україні хороші відносини на політичній арені, в Канаді велика українська діаспора. Все це може грати на руку українському hi-tech бізнесу і відкриває перед ним хороші перспективи.

Разом з тим, у співпраці з канадським ринком є чимало викликів.

Українським компаніям нерідко доводиться долати стереотип про Україну як країну третього світу. Бізнесу треба доводити, що незважаючи на корумпованість державного апарату, компанія може стати надійним партнером.

Крім того, ми мусимо доводити, що не зникнемо завтра як компанія через недружнє оточення у вигляді агресивного сусіда, нове законодавство чи нестабільний політичний курс.

Найважливіше в співпраці з канадцями – збудувати довіру. І це робиться це не однією зустріччю. Головне – зрозуміти свою роль та місце на ринку Канади, зрозуміти потреби та очікування саме канадських компаній. Також необхідно тверезо оцінити власні можливості і запропонувати потенційним партнерам саме те, що їм важливо та необхідно.

Крім того, не зайвим буде прорахувати, що може стати бар’єром у ділових стосунках з Канадою. Провести підготовчу роботу, відпрацювати внутрішні бізнес-процеси та адаптувати їх до вимог канадського ринку.

Не потрібно боятися пропонувати свої сервіси, якщо ви впевнені в їх якості та затребуваності на ринку.

Бажано показати, що ваша компанія не лише хоче щось взяти з ринку Канади для себе, а готова посилювати канадського партнера власним досвідом та професійним рівнем спеціалістів. І спільно розширювати портфель клієнтів.

Суттєвою перевагою також буде досвід роботи на ринку США. Разом з тим, канадський ринок – це не американський ринок, не треба про це забувати. Якщо ваш продукт розроблений під американський ринок, не факт, що він автоматично буде користуватися попитом на більш консервативному канадському ринку.

Наша компанія Taurus Quadra цього року стала частиною ICT місії до Канади від проекту CUTIS. Ми отримали неоціненну підтримку і величезний спектр нової інформації: від конкретних порад щодо побудови маркетингової стратегії і формулювання конкурентних переваг і до реальних порад, як поводитися і спілкуватися з потенційними партнерами.

В ході місії ми зрозуміли, що необхідно значно більше уваги приділяти формальним ознакам успіху – сертифікувати спеціалістів, описувати і публікувати виконані проекти.

Ми маємо будувати систему відносин з партнерами, які зможуть довіряти нам тому, що нам довіряють інші.

Надзвичайно великою допомогою консультантів була організація В2В зустрічей з компаніями, які потенційно можуть стати нашими партнерами в Канаді. Це вкрай складно було б робити самостійно без проекту, що підтримується канадською урядовою програмою.

Важливо, що ми отримали новий інструментарій дослідження ринку та розробки експортного плану, пошуку потенційних клієнтів та цільового сегменту. Особливо корисними були поради консультантів щодо наповнення корпоративного сайту, формулювання ключових меседжів потенційним клієнтам.

Такий системний підхід допоміг зосередитися на головному і в короткий термін відпрацювати план дій на майбутнє.

(English) 4 leading Ukrainian industries to invest – webinars

Вибачте цей текст доступний тільки в “Англійська”.

Посол Канади: Майбутнє українського експорту до Канади — за ІТ-послугами

З 1 серпня 2017 р. запрацював режим зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Канадою. Це вже 16-й режим вільної торгівлі, що набрав чинності за роки незалежності нашої країни. Але випадок із Канадою — особливий. Адже для українських товарів північноамериканський партнер відкрив 98 % свого ринку, обнуливши ввізні мита на більшість товарних груп.  Як вплинуло запровадження ЗВТ на товарообіг між країнами, наскільки збільшили українські компанії свою присутність на канадському ринку, які сектори вітчизняної економіки найперспективніші з точки зору Канади — про все це та багато іншого — в інтерв’ю з Послом Канади в Україні Романом ВАЩУКОМ.

Пане Посол, як за час дії ЗВТ між нашими країнами змінилася динаміка україно-канадського товарообігу?

Статистика за два місяці, яку ми маємо, не дає підстав говорити про динаміку товарообігу. Проте вона і з одного, і з другого боку позитивна. Поясню. Річ у тім, що статистики наших країн дещо відмінні. Канадська сторона демонструє зростання товарообігу за перші дев’ять місяців 2017 р. до 65 млн дол. США, тобто на 13,5 % порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Українська статистика за три квартали 2017 р. становить 33,9 млн дол., що на 65 % більше порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Як бачите, різниця майже вдвічі. Це пов’язано з особливостями деклараційних практик експортерів чи статистичних систем, над узгодженням яких, до речі, працюватиме група, яку ми саме створюємо.

Насправді держави краще утримують статистику імпорту, ніж експорту. Тому Канада, скажімо, із США працює таким чином: їхню імпортну статистику використовуємо, як нашу експортну, і навпаки. Якщо йдеться про торгівлю між Україною та Канадою, то ми показуємо експорт в Україну на рівні 179 млн дол. Імпорт з Канади, за даними України, становить 196 млн дол. У нашій статистиці дефіцит торговельного балансу в Україні є меншим, ніж в українській статистиці.

Розкажіть, якими товарами країни найбільше цікаві одна одній?

Слід зазначити, що угода між Україною та Канадою пожвавила взаємну торгівлю. У 2017 р. до ТОП-6 товарів українського експорту до Канади ввійшли: 1 — феросилікомарганець, 2 — барвники з титанового окису, 3 — соя, 4 — автомобілі, 5 — телерадіо­апаратура, 6 — кавоварки. Ми, своєю чергою, постачаємо для України: 1 — вугілля, 2 — рибу (зокрема, хек), 3 — креветки, 4 — харчування для домашніх тварин, 5 — ліки, 6 — людську або тваринну кров.

Які ще галузі отримують переваги від лібералізованої торгівлі між Україною та Канадою?

До найбільш перспективних секторів належать насамперед ІТ-сфера, одяг, взуття, меблі, шоколад та кондитерські вироби. Зокрема, на сприяння у просуванні цих товарів на канадському ринку спрямовано програму підтримки експортерів «U CAN Export». Важливо, що проект націлено не на українських гігантів, а на підтримку малого і середнього бізнесу. Переконані, що компанії, які вже мають досвід експорту, можуть самі собі дати раду і на канадському ринку.

Що дав режим ЗВТ нашим  компаніям? Наскільки український бізнес використовує можливість виходу на ринок Канади?

Угода є асиметричною. Канада одразу відкрила для українських виробників 98 % свого ринку, знизивши митні ставки до 0 % практично для всіх груп товарів, за винятком автомобілів, на які мито скасують протягом семи років. Також є певні обмеження на деяку сільськогосподарську продукцію, експорт якої є безмитним лише в межах встановлених квот. Зокрема, це стосується молока, птиці, яєць тощо.

У випадку канадського експорту Україна наразі відкрила близько 80 % ринку. На частину товарів з Канади мита скасовуватимуться поступово, з використанням перехідних періодів у три, п’ять та сім років. А на імпорт свинини і сала встановлено обмеження. До речі, щодо сала, то українські виробники мене переконали, що воно має не тільки економічне, але й символічне значення.

Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші

Аналізуючи експортну статистику України, можна спостерігати величезні стрибки за окремими товарами. Скажімо, приріст експорту кавоварок за дев’ять місяців 2017 р. становить 1 500 %, скляних контейнерів для перевезення та пакування товарів — 2 450 %, машин для очищення, сортування чи калібрування насіння — понад 3 000 %. Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші. Досвід Канади у зонах вільної торгівлі свідчить про те, що спочатку зростання експорту йде вшир, а потім вглиб. Іншими словами, насамперед розширюється асортимент товару, а відтак збільшуються обсяги його поставок. Товаровиробники, які виходять на новий ринок, вивчають смаки та запити споживачів, а потім зосереджуються на просуванні товару. Це не означає, що в традиційних галузях не може бути зростання. Ми, зокрема, спостерігаємо значне зростання щодо сільськогосподарських машин. Тут наші фірми «проспали» перший етап великих інвестицій у сільгосптехніку і тепер надолужують втрачене.

Кожен ринок має свої особливості. Які труднощі доводиться долати українським експортерам?

Ми врахували особливості кожного ринку й одночасно з угодою запустили Канадсько-український проект сприяння торгівлі та інвестиціям. Торгівля означає експорт із України до Канади, а інвестиції — це вкладення коштів Канадою в Україну. Фахові консультації надаються вашим експортерам, які бажають відкрити для себе канадський ринок. Детально роз’яснюються специфіка ринку, вимоги, як до нього пристосуватися, якого роду сертифікація потрібна і які географічні, смакові й інші особливості спо­живача.

Чи є відмінності ЗВТ України з Канадою та України з ЄС?

Основна відмінність у тому, що канадський ринок є більш відкритим для українських товарів, ніж ринок ЄС, і тут значно менше обмежень, а якщо і є, то незначні. Іншими словами, відвантажуйте, скільки хочете. З іншого боку, наша угода стосується передусім товарів, а ось у питанні торгівлі послугами вона поки що не настільки розгалужена, як угода між Україною і ЄС. У цьому аспекті у нас ще все попереду.

Незабаром передбачено створення зони вільної торгівлі між ЄС і Канадою. Що змінить такий трикутник?

Насамперед потрібно гармонізувати сертифікацію товарів для експорту з урахуванням усіх правил, вимог, кваліфікацій, найменувань та інших аспектів. З часом ми сподіваємося на формування позитивного трикутника вільної торгівлі Україна — Канада — ЄС. Тоді виробники трьох сторін краще зможуть побачити, де в трикутнику є переваги саме для їх виробництва, і підібрати найвигідніші варіанти співпраці.

Планується поглиблення співпраці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг вже на сьогодні вдвічі-втричі перевищує товарний

Чи бере Канада участь в інвестиційних проектах в Україні? Які проекти найцікавіші для вкладення коштів?

З боку канадських інвесторів є інтерес до України. За останні два роки найбільше коштів вкладено в агропромисловий сектор. Так, один великий канадський фонд вже викупив третину акцій українського агропромислового холдингу. В подальшому чималі інвестиції передбачаються в ІТ-сферу і все, що її стосується, наприклад, інфраструктуру для інформаційних технологій. Це ті галузі, де я бачу потенціал вже у короткостроковій перспективі.

Пане Посол, поділіться своїми прогнозами щодо розвитку торговельних відносин між нашими державами.

Окрім ринку товарів, розвиватиметься ринок послуг, зокрема, планується поглиблення спів­праці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг важко охопити, але вже на сьогодні він вдвічі-втричі перевищує товарний. Тільки один великий контракт канадського рітейлера з українськими фахівцями ІТ-сфери коштує близько 50 млн дол. До того ж в Україні майже 2 тис. програмістів працюють на Канаду. Ринок ІТ-послуг належить до невидимого експорту, водночас він дуже економічно вигідний для вашої країни. А враховуючи географічну відстань між нашими країнами, він може відіграти величезну роль.

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

ЗВТ з Канадою: як пройшли півроку аграрного експорту?

Зона вільної торгівлі між Україною та Канадою почала діяти з літа 2017 року. Що змінилося в аграрній торгівлі країн за цей час?

Угода про вільну торгівлю між двома країнами відкрило, безсумнівно, великі можливості для українських аграрних виробників, адже канадський ринок великий і різноманітний.

Торгова угода з Канадою передбачає скасування митного збору на українські сільськогосподарські товари – 108 позицій, щоправда, окрім тих, які вже потрапили під канадські тарифні квоти. При цьому Україна убезпечила й внутрішній ринок, договором передбачено поступове скасування (3-5 і 7 років) мита для канадських експортерів, що дасть можливість вітчизняним виробникам не «прогоріти» в умовах зростаючої конкуренції.

ЗВТ з Канадою для українського агросектору стало означати не просто скасуванням митних зборів на продукцію сільського господарства, а й можливістю підвищити власну якість, адже весь експорт проходить багатоетапний контроль. Разом з цим далеко не всі змогли скористатися перевагами такого роду співпраці.

Емігранти формують попит

Канада – досить складний для експорту продуктів харчування ринок, потрапити туди не так просто. Вкрай низький ріст населення країни за останні роки призвів до того, що посилилися вимоги до якості продуктів харчування. Канадці споживають багато м’яса й м’ясної продукції, пшениці та виробів з неї. Однак достатньо такої продукції країна виробляє й сама, тому продавати в Канаду зернові культури як мінімум немає сенсу.

За словами канадського директора проекту CUTIS, виконавчого директора міжнародного напрямку дослідницької організації The Conference Board of Canada Пола Дарбі, навіть в таких умовах завжди можна знайти вихід. З огляду на, що значна частка населення Канади – емігранти з різних країн, у тому числі й України, вони формують розмаїття в попиті на продукти харчування. Перспективним буде напрямок експорту нішевої продукції.

«У нас в Канаді на полицях супермаркетів є заморожені вареники, проте країна походження вказана США. Так чому б українцям не зайняти цю нішу? »- розповідає Дарбі.

За його словами, в Канаді безліч супермаркетів заповнені продукцією національних кухонь.

З огляду на, що в Канаді проживає понад 1,5 млн українців, постачати продукти для української кухні буде великою перевагою. Президент Канадсько-Української Торгової Палати Зенон Поточний додає, що багато з цих продуктів можна сміливо продавати під маркою «органік».

«Як приклад – експортувати березовий сік, який по праву можна вважати органічним. Великі ритейлери також будуть зацікавлені продавати такого роду продукцію», – зазначає Потоцький.

На канадський ринок досить складно вийти, існує безліч регуляторних бар’єрів, разом з тим, в українських підприємців є ніші, які вони можуть заповнити. Варто відзначити, що сегмент преміум-продуктів стрімко зростає, що також варто враховувати при виборі продуктів для експорту. Це говорить про те, що в найближчі роки серед канадських споживачів буде зростати попит на заморожені й свіжі овочі, фрукти, органіку, натуральні продукти, соки та консервацію. Крім того, все більше зростає попит на індивідуальні порції, що також варто враховувати при упаковці продуктів на експорт.

«Не кожен лише може»

Незважаючи на ЗВТ і величезний продуктовий ринок, експортувати в Канаду дійсно не так просто. Канадський аналог української Держспоживслужби Canadian Food Inspection Agency проводить жорсткий ветфітосанітарний контроль, а виявлення будь-яких серйозних сертифікаційних порушень окремого виробника може негативно вплинути на репутацію всієї країни.

Окремо варто відзначити, що якщо українські товари на державному рівні пройдуть сертифікацію, відкритим залишається питання поставок в продуктові мережі. Оскільки більшість продуктів харчування реалізовується через супермаркети – до 60%, частка приватних магазинчиків і невеликих ретейлерських мереж зменшується. Тому виробники заздалегідь повинні налагоджувати торговельні відносини для того, щоб їх продукти потрапили на полиці канадських магазинів. Канадські мультинаціональні ретейлерські компанії не витрачають багато часу на переговори, вважаючи за краще працювати без торгових посередників безпосередньо з виробниками агропродукції. При цьому замовників може цікавити не тільки наявність всіх необхідних сертифікатів на продукцію, а й репутація, соціальна відповідальність і бізнес-план розвитку самого підприємства.

За словами члена Canada-Ukraine Chamber of Commerce Дмитра Козонака, багато в чому українським аграріям допоможе банальна активність і зацікавленість у співпраці.

«Потрібно постійно підтримувати динаміку відносин, подавати повну інформацію про своє підприємство й бачення, куди воно рухається в подальшому», – каже Козонак.

За словами експерта, масового виходу на ринок Канади українським виробникам заважає ментальність. «Виробники переважно повільно йдуть на контакт, покладаються тільки на себе і часто просто не знають, що потрібно для експорту. В цьому і проблема », – каже він.

Величезні перспективи

За офіційними даними, за минулий 2017 рік Україна експортувала аграрної продукції на $ 5,8 млн, експорт продуктів переробки овочів (консерви і соки) виріс з $ 83 тис. до $ 2,5 млн. Держава прогнозує, що завдяки співпраці з Канадою Україна зможе нарощувати до 3,5% експорту аграрної продукції щорічно. За різними оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я. Це означає, що від торгових відносин в першу чергу виграють аграрії, які займаються переробкою.

Головною особливістю ведення бізнесу з Канадою є зрозумілі й прості правила гри – потрібно всього лише відповідати всім нормам і вимогам, а також мати хорошу репутацію серед канадських партнерів. До слова, з цим проблем теж не повинно бути – всі державні органи і торгові асоціації відкриті до співпраці, а всю необхідну інформацію можна отримати у відкритому доступі в Інтернеті.

Значну допомогу в проходженні всіх етапів для експорту в Канаду може надати проект технічної допомоги CUTIS Project, створений в рамках угоди про ЗВТ. У свою чергу, Канадська служба сприяння розвитку торгівлі також сприяє просуванню невеликих підприємців на ринок Канади, надаючи консультативну та інформаційну допомогу.

Джерело: agroportal.ua

Переклад з російської: CUTIS Project

Експорт. Нові можливості Канади

Кілька місяців тому набрала чинності Угода про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA), яка фактично відкриває для значної кількості українських компаній цей величезний ринок. Скасовано 98% митних тарифів на українські товари. Потреби регіону – різноманітні і значні. Поговоримо про те, як вийти на ринок регіону та що йому потрібно.

Обсяги торгівлі з Канадою абсолютно не відповідають потенційним можливостям: експорт українських товарів до цієї країни в поточному році склав приблизно 0,5% від загального українського експорту. Канадських товарів в Україну імпортовано в 7 разів більше, хоча в реальних цифрах це так само невідчутно.

Найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу («мінус» 17,2% мита) та взуття (-9,7%), а також аграрії (-4,5% для овочів та фруктів). Крім того, Угода відкриває ринок держзакупівель (його обсяг – $12 млрд) на однакових умовах з місцевими компаніями, а окремі розділи Угоди захищають електронну комерцію та інтелектуальну власність.

За оцінками Мінекономрозвитку, запровадження Угоди сприятиме зростанню товарообігу між Україною та Канадою у 5 разів. «Кожний випадок експорту – індивідуальний. Якщо знайти партнера в Канаді, який має виділені квоти, то можна експортувати товар без оплати імпортних мит. Я би не акцентувала увагу на пріоритетних товарах, оскільки це може «відбити» бажання у експортерів «непріоритетної» продукції. Канадський ринок дуже різноманітний: потреби покупців в одній провінції можуть суттєво відрізнятися від іншої. А отже, необхідно детально вивчати потреби споживачів кожної окремої провінції. Не виключено, що пріоритетні товари в різних регіонах можуть відрізнятися», – розповідає старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS Олександра Бровко.

Втім, слід розуміти, що в Угоді є виключення для ряду продуктів, які можна буде експортувати без мит в межах канадських квот (птиця, молочні продукти, яйця і яєчні продукти, сири та цукор – поза квотою розміри мита сягають 150-300%). Тож, як бачимо, перелік виключень відчутно стосується переробленої агропродукції, яка є пріоритетом українського експорту.

«Кленові» потреби

У структурі українського експорту до Канади переважають чорні метали та вироби з них, жири та олії рослинного або тваринного походження, насіння і плоди олійних культур, машини, апарати та механічні пристрої, деревина і вироби з неї, молоко та молочні продукти, яйця і мед. Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) визначив такі пріоритетні сектори українських підприємств МСБ для подальшого експорту до Канади.

  1. ІТ-послуги.
  2. Одяг.
  3. Взуття.
  4. Меблі.
  5. Шоколад та кондитерські вироби.

Крім того, за оцінками експертів, значний попит може знайти заморожена плодово-ягідна продукція, соки, перець, капуста, соя, бобові культури, кукурудза, мінеральна вода, керамічна плитка, спортивне спорядження.

Втім, є й альтернативні оцінки канадського попиту. За даними аналітиків Міжнародного центру інтернет-торгівлі allbiz, запити від канадських контрагентів за І півріччя 2017 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, повністю змінили свою спрямованість і структуру. У ТОП-3 увійшли замовлення розплідникам, які займаються розведенням різних порід собак, замовлення на тютюн для трубок і кальянів та класичні сигарети.

Слід зазначити, що у 2016 році на allbiz переважали замовлення від компаній середнього бізнесу на подарункові і сувенірні вироби, хокейне екіпірування для різних навчальних закладів та спортивних комплексів, промислові контейнери, сейфи, а також вироби з гнучких і загартованих листів металу.

Стандарти перш за все

Для експорту в Канаду деякі українські товари мають пройти процедури оцінки відповідності. «Наприклад, серед промислових товарів обов’язковій сертифікації підлягають деякі електроприлади (сушарки для одягу, пральні машини, посудомийні машини, морозильні камери, електроплити). При цьому одяг та взуття не потребують сертифікації (окрім спецодягу, що вимагає відповідності встановленому технічному регламенту). У будь-якому разі перед виходом на канадський ринок необхідно ознайомитися з регуляторними вимогами щодо певного товару (які діють вимоги щодо якості та безпечності, стандарти та технічні регламенти тощо), – говорить Олександра Бровко.

У межах CUFTA регулюються окремі питання, що забезпечують взаємний доступ товарів до ринків обох країн. Така необхідність викликана різними вимогами країн у сферах якості та безпеки продукції, маркування та сертифікації. Також приділена увага правилам визначення та підтвердження країни походження. Усі товари повинні бути вироблені повністю або достатньо оброблені чи перероблені згідно з прописаними правилами походження. В частині санітарних та фітосанітарних норм країни застосовують відповідні норми СОТ. Підтверджено дотримання зобов’язань країн відповідно до положень угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ.

Вихід на ринок

Вихід на ринок Канади має супроводжуватися стандартними діями, серед яких – вивчення рівня, структури та специфіки попиту на певний товар, оцінка конкуренції, пошук каналів збуту продукції та ін. Крім того, варто розуміти і канадський бізнес-менталітет.

«Канадці повільно і виважено вивчають майбутнього партнера. Їм завжди потрібен час перевірити партнера у контексті «слова – дії». Тобто певним чином сформувати рівень довіри. Українським бізнесменам потрібно швидко та якісно відповідати на уточнення або виконати ті невеликі справи, які виникають до налагодження справжніх бізнес-стосунків. Канадці прискіпливо ставляться до відбору партнера – вони цікавляться прозорістю бізнесу, дотриманням екологічних норм при виробництві, процесами енергозбереження та корпоративною соціальною відповідальністю. Канадці цінують пунктуальність, вони ведуть перемовини для того, щоб домовитися та прийняти рішення, а не просто «обговорити питання», – розповідає Дмитро Козонак, підприємець, член Канадсько-Української торгової палати.

Оптимальний спосіб виходу на канадський ринок для різних товарів може відрізнятися. «Окремі виробники харчових продуктів змогли швидко налагодити бізнес-відносини з канадськими імпортерами, відвідавши лише одну торгову виставку, без будь-яких попередніх контактів. Для виробників одягу та делікатесів добре працює агентська схема, в яку можна залучати представників діаспори. Для сегмента В2В схема продажу працює через імпортерів, дистриб’юторів та невеликих ритейлерів. З великими ритейлерами діалог з нуля може видатись важким, якщо у підприємств немає базової добровільної сертифікації (наприклад, ISO). Дистриб’ютори відкриті до нішевих товарів для певних етнічних груп», – зазначає Олександра Бровко.

На перших порах виходити на канадський ринок краще через місцеву компанію-партнера. Оскільки канадський імпортер несе відповідальність за дотримання усіх вимоги до товару, це значною мірою спростить вихід на ринок. Канадські дистриб’ютори, що працюють з супермаркетами та невеликими магазинами, зазвичай мають свої склади в різних провінціях. Часто дистриб’ютор працює на ринках Канади і США, що може стати у пригоді для географічного розширення продажів.

Також українським експортерам стануть у пригоді послуги проекту CUTIS та Офісу з просування експорту – консультативно-дорадчого органу при Мінекономрозвитку, в межах яких можна підвищити обізнаність щодо ринку Канади, отримати аналітику канадського ринку та експортний консалтинг, допомогу у просуванні українських товарів та послуг у Канаді та налагодженні співробітництва з канадським бізнесом.

Сприяє бізнесу і наявність у Канаді української діаспори, яка нараховує близько 1,3 млн осіб. В цілому Канада – країна мігрантів, і смаки споживачів досить різноманітні, що створює хороші передумови для продажу товарів етнічним групам покупців. Усе, що пов’язано з Україною, сприймається дуже добре.

Корисні посилання для тих, хто хоче вийти на ринок Канади:

Джерело: Банк “Аваль”

Зоя Павленко: Зелений дохід або Як експортерам заробити на прихильності до довкілля

Зелені технології та їх переваги під час виходу на іноземні ринки останнім часом на слуху. Але які саме практики ховаються за загальними фразами про «сталий розвиток» та «охорону довкілля»? Давайте розглянемо основні «магічні» елементи екологізації виробництва та їх економічні вигоди, узявши для прикладу Канаду, де на питання охорони навколишнього середовища звертають значну увагу.

  • Дотримання національного та міжнародного природоохоронного законодавства.

Почнемо з базових речей. На відміну від офісних робітників, у яких охорона довкілля асоціюється з чимось абстрактним, у керівників підприємств більш приземлене розуміння – про екологічні експертизи та інспекції вони знають із власного досвіду. Дотримання природоохоронного законодавства убезпечує бізнес від протистояння з місцевим населенням та можливої дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності. Краще попередити можливі проблеми ніж пізніше зазнавати фінансових та репутаційних збитків.

«Впровадження сучасних енергоощадних технологій, залучення вторинної сировини та використання відходів у якості джерела енергії – це лише деякі із шляхів для бізнесу вивільнити капітал для більш прибуткових цілей, таких як дослідження та розвиток» – ЄБРР.

  • Впровадження найкращих доступних технологій та скорочення споживання ресурсів.

Організація технологічного процесу визначає вплив підприємства на довкілля. Очевидно, що легше продумати цей аспект ще на етапі проектування виробництва, аніж пізніше витрачатися на боротьбу із прорахунками.

Уряди розвинених країн розробляють настанови щодо «найкращих доступних технологій» для різних галузей виробництва. Це, наприклад, “Звіт про найкращі доступні технології” розроблений National Energy Board Канади. Документ надає практичні настанови не лише щодо процесів, але й управлінських практик на підприємстві.

Джерело зображення:  questcanada.org

Згідно стратегічних планів розвитку, в Україні скоро буде активно пропагуватися схожий підхід, який має призвести до позитивних природоохоронних та економічних ефектів. Адже викиди у повітря, скиди у водойми та генеровані об’єми відходів – це такі самі ресурси підприємства, лише розпорошені у довкіллі. Чим менше відходів, тим більше кінцевого продукту можна виробити з одиниці сировини. Це і є ресурсоефективність. Тому стратегічне врахування рекомендацій щодо найкращих технологій буде фінансово вигідним вашому бізнесу.

  • Управління відходами.

Розглянемо два аспекти: відходи виробництва і відходи споживання.

Відходи виробництва формуються на підприємстві під час виробничого процесу. Пересічна людина мало розуміє масштаб відходів, які продукує українська промисловість. Насправді це сотні мільйонів тон часто токсичних матеріалів, проблема їх накопичення в Україні дуже серйозна. Виробникам слід пам’ятати, що в хімії немає відходів, а є лише невикористана сировина. Це знову ж таки питання ресурсоефективності, яке може перетворити сміття на бізнес-можливості.

Джерело зображення: “Recycling container” by SmartSign 

Відходи споживання включають використані та застарілі речі, упаковку товарів. Ця категорія вже більш знайома населенню. В Україні 95% таких відходів відправляється на полігони, що створює низку незручностей та екологічних проблем. Для їх вирішення у нині обговорюваному проекті Стратегії поводження з відходами запроваджено механізм розширеної відповідальності виробника (РВВ). Він зобов’яже виробників збирати та переробляти деякі види товарів та упаковку. Це дозволить:

  • залучити вторинну сировину у виробництво
  • зменшити закупівлі первинних матеріалів
  • підходити до дизайну товарів у такий спосіб, щоб вкінці життєвого циклу вони могли у більшій мірі піддаватися переробці.

 

  • Зменшення енергоспоживання.

Про те, що споживання енергії, отриманої з викопного палива є причиною змін клімату, вже казано-переказано ще із середини 1990-х років. Але реальної актуальності питання енергоефективності в Україні набуло лише з ростом тарифів на енергетичні ресурси. Відтак, запровадження більш енергоефективних технологій виробництва, зменшення енергоспоживання у побутовому блоці, отримання біогазу з органічних відходів, локальна генерація відновлюваної енергії – це ті природоохоронні заходи, які тепер мають ще й комерційний сенс.

Якщо підприємство виробляє та експортує енергоспоживаючі товари (напр., холодильники, кондиціонери, телевізори), варто очікувати, що на міжнародних ринках може бути прискіплива увага до характеристик їхньої енергоефективності. Логіка зрозуміла: неефективне споживання енергії приладом впливатиме як на енергетичну систему, так і довкілля країни-імпортера.

В Канаді, ЄС та і в Україні вже існує окремий інструмент інформування споживача про енергетичні характеристики товару – енергетична етикетка. Для окремих товарів вона вже є обов’язковою.

Змінна оббивка меблів подовжує строк її експлуатації, а, отже, запобігає необґрунтованим втратам природніх ресурсів потрібних для виробництва.

  • Дизайн та матеріали для товару.

Дизайн товару не обумовлюється екологічним законодавством. Але до цього аспекту можна підійти творчо й розширити аудиторію покупців. Наприклад, для диванів чи стільців можна робити знімну обшивку. У разі забруднення чи пошкодження буде технічна можливість її випрати чи замінити. Це продовжить термін експлуатації меблів та зменшить кількість ресурсів необхідних для виробництва нових товарів.

Залучення вторинної сировини допоможе знизити собівартість товару, сприяти вирішенню проблем із сміттям, а також допоможе у вибудові іміджу відповідального виробника. Наприклад, Adidas запустив лінію кросівок, верхня частина яких виготовлена із переробленого пластику. Чому б ні? Тим більше, що запровадження розширеної відповідальності виробника та заохочення використання вторинної сировини у виробництві в Україні зовсім скоро стане обов’язковим.

  1. Органічне сільське господарство.

Суть органічного сільськогосподарського виробництва полягає у виключенні з технологічного процесу штучних хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів, консервантів, стимуляторів росту та гормонів.

Як це сприяє захисту довкілля? Органічна сільськогосподарська практика фокусується на стимуляції функціонування ґрунту як природної екосистеми. Це сприяє накопиченню вуглецевих з’єднань та відтак вносить вклад у боротьбу зі зміною клімату. Відмова від мінеральних добрив зменшує ризики забруднення поверхневих та підземних вод.

У традиційному сільському господарстві штучні добрива, пестициди, гормони та стимулятори росту становлять значну частину собівартості кінцевої продукції. Відмова від їх застосування вилучить цю статтю витрат. До того ж, сертифіковані органічні продукти на ринку коштують більше ніж звичайні.

Водночас, специфіка органічного виробництва потребує зміщення акценту на попереджувальні заходи (механічна обробка ґрунту та попередження захворювань тварин). Це часто потребує перегляду постачальників. Додаткових коштів також вимагає й обов’язкова органічна сертифікація.

  • Практики зелених закупівель.

Окрім того, що підприємство виробляє товари чи послуги, воно також є споживачем на ринку. Адже йому потрібна й сировина, й приміщення, й послуги. Навіть якщо виробник дотримується природоохоронного законодавства, має кристально чисту репутацію, але закуповує витратні матеріали у порушника екологічного законодавства, він фактично фінансово підтримує спосіб роботи останнього.

Ці тонкі етичні моменти нерідко мають масштаби міжнародних скандалів. Наприклад, порушення норм викидів забруднюючих речовин автомобілями Volkswagen, коштувало компанії мільярдних збитків, в тому числі і на канадському ринку. Тому, віддаючи перевагу постачальникам, що дотримуються обов’язкових природоохоронних вимог та запроваджують добровільні заходи, підприємство мінімізує власні нефінансові ризики та підтримує свій бренд.

  • Система екологічного менеджменту.

Покращення екологічних показників роботи підприємства не трапляється зненацька. «Політична воля» щодо екологічних пріоритетів має йти від вищого управлінського рівня, а відповідні заходи втілюватися на кожному найменшому етапі технологічного процесу. Тому налагодження системи управління охороною довкілля на виробництві є інструментом, що дозволить виявити проблеми, запустити процес їх вирішення, відслідковувати та попереджати подальші складнощі.

Джерело зображення: “recycle” by Christoffer Horsfjord Nilsen

  • Довгострокові вигоди для всіх

Дотримання підприємством природоохоронного законодавства та взяття добровільних ініціатив обіцяє економічні вигоди. За рахунок розповсюдженого явища «грінвошингу», масової необізнаності українських споживачів у цьому аспекті та їх низької купівельної спроможності, такі перспективи на національному ринку поки що нижчі. Але на ринках розвинених країн затребуваність природоохоронних практик гарантована. Наприклад, канадські супермаркети, підписуючи договори із постачальниками, вимагають ряд «добровільно-обов’язкових» документів, серед яких є й такі, що стосуються охорони довкілля. А необхідність подавати звіти з корпоративної соціальної відповідальності, які включають природоохоронний аспект, зменшує нефінансові ризики іноземних партнерів.

Природоохоронні аспекти виробництва товарів будуть перевагою українських експортерів при участі в державних закупівлях розвинених країн. Оскільки Канада активно впроваджує практики «зелених» закупівель, то вжиті природоохоронні заходи та маркування дадуть більші шанси на успіх.

Дотримання екологічного законодавства та реалізація відповідних добровільних практик очікувано призведе до того, що ріст виробництва не буде супроводжуватись більшим навантаженням на довкілля. Це явище – «декаплінг» (decoupling) – є стратегічною основою сталого економічного розвитку.

У разі масового запровадження заходів щодо зменшення відходів та використання вторинної сировини у виробництві, очікувано відбудуться структурні зміни в економіці та її поступовий перехід до “кругової економіки” («circular economy»).

«Кругова економіка» вже стала стратегічним напрямом розвитку окремих провінцій Канади (Strategy for a Waste Free Оntario) та ЄС (Circular economy package, 2014). Така трансформація призведе до значного скорочення видобутку природніх ресурсів і пов’язаного з цим забруднення довкілля.

Застосування вищезазначених природоохоронних практик – це гра «в довгу». Але це також шлях стратегічної перебудови бізнесу, яка може принести довгострокові фінансові плоди та допомогти закріпитися на іноземних ринках. Тож чому б не почати робити вже зараз те, що скоро стане повсюдною нормою?

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Зображення згори: Frits Ahlefeldt / Hiking Artist

Зоя Павленко: 25% канадців готові платити більше за дружні до навколишнього середовища товари

Експерт з охорони довкілля Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій Зоя Павленко в ефірі Першого Ділового каналу розповіла про перспективи для українських експортерів, які виходять з еко-продукцією на міжнародні ринки, а також розвіяла поширені міфи про так звану “екологічність” товарів.

Цитати:

“Але, я би відзначила, що саме формулювання “екологічно чистий товар” є абсолютно беззмістовним.  Охорона довкілля – це зовсім не про споживчі якості товару. Товар впливає на довкілля у трьох стадіях: виробництва, експлуатації та утилізації.”

“Чим більше ВВП на душу населення, тим більший запит на дружні до навколишнього середовища товари. В Європі США та Канаді ВВП більше й, відповідно, попит на цю продукцію вищий.”

“Ринок органічних товарів Канади складає близько $5 млрд. 60% опитаних канадців заявляють, що готові купувати товари, які виготовлені без ризиків для навколишнього середовища, а 25% споживачів, готові платити за них більше”

Дивіться повний запис інтерв’ю нижче:

Ігор Санжаровський: Українським виробникам потрібно знайти свое місце на ринку Канади

Аналіз ринку, сертифікація, пошук партнера в Канаді та англійська мова – це лише декілька з головних must-have для український експортерів до Канади. Директор проекту CUTIS в Україні Ігор Санжаровський в ефірі UATV English розповів про аспекти експорту до Канади, на які обов’язково потрібно звернути увагу.

Під час інтерв’ю мова також пішла про структуру українського експорту до Канади, основні перешкоди на шляху експортерів, вільну торгівлю з Канадою, а також щодо перспектив залучення канадських інвестицій в Україну.

“Канадський ринок не є пустим, він не чекає з нетерпінням на українські товари. Вітчизняним виробникам необхідно знайти своє місце на ринку Канади й, давайте будемо чесними, боротися за місця на канадських полицях”, – підкреслив пан Санжаровський.

Дивіться повне інтерв’ю нижче:

Зоя Павленко: Чисті чи багаті? Як вплине вільна торгівля з Канадою на стан довкілля в Україні

Події останніх років кардинально змінили зовнішню торгівлю України – через втрату російського ринку українські виробники вимушені були переорієнтували свій експорт зі Сходу на Захід. Завдяки зусиллям уряду, та, зокрема, торговельній дипломатії Міністерства економічного розвитку почали функціонувати зона вільної торгівлі з ЄС, все ближче реалізація угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, активно ведуться переговори із Туреччиною та Ізраїлем. Щодня ми спостерігаємо за новими історіями успіху українських товарів на іноземних ринках.

Діаграма: The Economist

Аспект, який мало згадується під час обговорень «нового шляху» українського експорту, – його вплив на довкілля. У цій статті ми спробуємо коротко проаналізувати потенційні наслідки лібералізації зовнішньої торгівлі для навколишнього середовища України. За приклад візьмемо угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, нещодавно ратифіковану Верховною Радою України.

Від бідних та чистих до багатих та брудних?

Лібералізація зовнішньої торгівлі по суті означає спрощення умов для міжнародного руху товарів та послуг. Це стимулює виробництво в країнах-експортерах. Теоретично подібний ріст веде до більшого споживання природних ресурсів та росту відходів виробництва. Це може мати як локальний ефект (наприклад, потрапляння неочищених стоків у малі річки), так і глобальний (ріст викидів парникових газів).

У 1955 році вчений Саймон Кузнець запропонував криву взаємозалежності рівня навантаження на довкілля від економічної діяльності (рисунок 1). Згідно з теорією науковця, зростання ВВП на душу населення веде спочатку до збільшення навантаження на довкілля, а потім – до його спаду. Логіка зрозуміла – активізація економічної діяльності та нові фінансові ресурси йдуть на забезпечення найгостріших потреб, «латання дірок». Тут не до турбот про довкілля.

Проте пізніше, коли країна вже достатньо заможна, а екологічні проблеми продовжують накопичуватися, питання охорони навколишнього середовища стають актуальними. Країна має змогу інвестувати в оновлення застарілих технологій виробництва та працювати над усуненням негативних екологічних наслідків.

Сьогодні 20-тикратна різниця ВВП на душу населення між Україною ($2155) та Канадою ($43248) ставить їх на різні кінці кривої Кузнеця. Можна припустити, що зростання торговельних зв’язків між двома країнами загрожує саме нашій державі погіршенням екологічної ситуації. Проте чи насправді це так?

Чи можливий стрибок до чистоти?

Особливістю участі України в угодах про вільну торгівлю є акцент на експорті сировинних матеріалів, який вимагає значного залучення природних ресурсів. Проте навіть з поступовим зміщенням фокусу на експорт готової продукції з більшою доданою вартістю не слід забувати про екологічні впливи самих переробних процесів (споживання енергії та води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скиди стоків).

Бажання швидко нарощувати темпи економічного розвитку та залучати міжнародні інвестиції призводить до послаблення екологічного контролю в Україні. Це й мораторій на екологічні перевірки підприємств, і формалізація процесу екологічної оцінки, і відтягування системного законодавчого перезавантаження в екологічній сфері.  Україна стала активним учасником «race to the bottom» – «гонитви на дно», оскільки змагання за шматок міжнародного економічного пирога призводять до зниження екологічних стандартів.

Здавалося б, перспективи не особливо райдужні для українського довкілля. Проте якщо глибше проаналізувати міжнародні домовленості, можна побачити конкретні «win-win» можливості для всіх сторін.

Екологічна буква угоди

Наголос на екологічних аспектах є поширеним в угодах про вільну торгівлю нового покоління. Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою – не виняток. Документ містить прямі посилання на екологічні конвенції та протоколи, яких мають дотримуватися сторони. Це, наприклад, конвенція про Міжнародну торгівлю видами флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (конвенція СITES), Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі та інші.

Окрім того, часто перед підписанням угоди про вільну торгівлю країни проводять її екологічну оцінку. Це допомагає передбачити можливі негативні впливи для кожної сторони, а, отже, прийняти зважене рішення та спланувати відповідні заходи протидії. У Канаді це закріплено на законодавчому рівні – звіт про екологічну оцінку Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною доступний онлайн.

Аналізуючи статті угоди, можна дійти висновку, що в плані екологічного врегулювання Україна знаходиться у більш вигідному становищі, аніж розвинуті країни на початку їх економічного підйому. Адже навіть Канада шляхом власних помилок прийшла до необхідності впровадження більш жорстких екологічних норм, створення інноваційних та ощадливих технологій виробництва. Україна ж може просто запозичувати ці готові інструменти, які, окрім того, наближуватимуть українське виробництво до європейських та міжнародних стандартів.

Дозволити споживачу обирати доларом

Популярний німецький автор Ральф Фюкс у книзі «Зелена революція» стверджує, що у сучасному світі економічне зростання та захист довкілля не протиставляються, а стають одним цілим. Тож очевидним рішенням еколого-економічної дилеми були б капітальні інвестиції в модернізацію українського виробництва. Звичайно ж, на практиці такі швидкі зміни не є простими. Проте є очевидний та екологічний рецепт успіху для експортерів з малого та середнього бізнесу – дозволити покупцям з-за кордону підтримати інвестиції в стале виробництво українських товарів.

Більша увага українських виробників до питання охорони довкілля може бути винагороджена на ринках розвинутих країн, таких як Канада. Тут вже давно сформувався й сьогодні все більше посилюється тренд відповідального споживання, коли споживач свідомо купує ті товари, які зменшують використання енергії чи води, містять перероблені матеріали чи самі можуть бути перероблені, є нетоксичними та біорозкладними. Наприклад, у Канаді близько 58% населення відносять себе до категорії відповідальних споживачів. Не кажучи вже про світове захоплення органічною продукцією.

Образ eco-friendly – це, звичайно, не лише напис на етикетці. Це стратегічна робота, інвестиції та розвиток бренду. У окремих випадках заявлені екологічні переваги продукту  мають бути підтверджені незалежною третьою стороною у вигляді відповідного сертифікату. Наприклад, у Канаді досить відомою для споживачів є сертифікація товарів згідно зі стандартом ISO 14001 «Системи екологічного менеджменту», органічна сертифікація аграрної продукції відповідно до Канадського Органічного Режиму, сертифікація деревини Forest Stewardship Council (FSC), сертифікація енергоефективності Energy Star електричних приладів та інші.

Варто також пам’ятати, що безпідставні маркетингові твердження про екологічні переваги ваших товарів є прикладами так званого «грінвошингу» (greenwashing) та передбачають адміністративну відповідальність, як в Канаді, так і в Україні.

Реальні екологічні переваги товару мають прямі  фінансові вигоди: наприклад, сертифікована органічна сільськогосподарська продукція в Канаді в середньому коштує на 40% більше за традиційні аналоги. Тому є можливість не лише компенсувати затрати, пов’язані із сертифікацією та інвестиціями у виробництво, але й отримати вищий дохід.

Особлива увага угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною та інших міжнародних угод до екологічних аспектів може створити умови для якісного стрибка вітчизняних виробників. Навіщо наступати на граблі розвинутих країн і проходити через десятиліття сировинного виснаження економіки, коли можна дивитися вперед, йти за світовими трендами й отримувати додаткові цінові переваги? Саме  екологічність українських товарів може бути частиною бренду України на міжнародних ринках й, одночасно, запорукою сталого розвитку української економіки.

Інформацію та підтримку щодо екологічних аспектів експорту до Канади можна отримати в урядовому Офісі з просування експорту та Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Роман Ващук: Вільна торгівля – не гранти чи грошові позички, а можливість українцям заробити на торгівлі з Канадою

Кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями, зроблена з українського концентрату. Що ще треба зробити українському бізнесу, щоб знайти шлях до серця канадців, Delo.UA розпитало у посла Канади в Україні Романа Ващука.

Як швидко після того, як запрацює Зона вільної торгівлі (ЗВТ) між нашими країнами, можна буде говорити про широкі взаємні інвестиції та доступ українських товарів на ринок Канади?

Українська сторона вже зробила частину своєї справи — ратифікація Угоди про ЗВТ пройшла через Верховну Раду. З нашого боку залишилися ще два формальні кроки: третє голосування в Сенаті та підпис Генерал-губернатора Канади Девіда Ллойда Джонстона. А далі вже процедура обміну листами-повідомленнями про ратифікацію, і через місяць ЗВТ між нашими державами почне діяти. Тобто, протягом літа цього року все здійсниться. Від того моменту, майже на 99% українського експорту зникнуть всі квоти й мита й на експорт товарів у Канаду діятиме нульова ставка.

Але питання в тому, наскільки і як український бізнес буде готовий використати ці надані можливості. Проте я хотів би підкреслити, що наші намагання пропагувати цю угоду та канадсько-український бізнес-форум, що відбувся в червні минулого року, вже підвищили зацікавлення канадським ринком в Україні та українським ринком в Канаді. Тому ми вже зараз спостерігаємо певне пожвавлення наших торгівельних відносин — ще до повного вступу в дію Угоди про ЗВТ.

Ви впевнені, що влітку ЗВТ між нашими країнами буде вже працювати. А чи не буде, часом, неприємних сюрпризів — не проголосує Сенат чи Генерал-губернатор не підпише документ?

Запевняю вас, жодних сюрпризів не передбачається. Адже, коли в Нижній і Верхній палатах це рішення приймається одноголосно, то сумнівів бути не може.

Погоджуся, але коли вже з’являться перші результати ЗВТ на практиці?

Це неможливо прогнозувати. Тому що все залежить від тих підприємців і компаній, з одного та іншого боку, які мають скористатися перевагами Угоди про ЗВТ. Але я впевнений, що канадський і український бізнес вже налаштований на використання нових торговельних можливостей. І, як доказ моїм словам, на початок квітня вже заплановано візит до Канади 14 українських підприємств — представників харчового сектору. Ця поїздка буде здійснена в рамках Програми підтримки українського експорту.

Українська делегація зустрінеться з канадськими імпортерами, власниками супермаркетів тощо. І це вже можна назвати підготовчими кроками, які мають на меті збільшення нашого спільного торговельного обороту.

Ви говорили про запуск ЗВТ, наголосивши на ключовій фразі: “Якщо український бізнес буде готовий”. На Вашу думку, що потрібно робити українському бізнесу, щоб наша продукція користувалася попитом? Як знайти шлях до серця канадців? І чи буде користуватися попитом українська продукція у канадських споживачів?

Передусім українським підприємцям слід добре вивчити канадський ринок. Саме для цього ми створили Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій. Він має своє бюро в Києві. Також з ним співпрацюють Канадсько-українська торгівельна палата і Конференційна Рада Канади. Вони якраз надають консультації зацікавленим фірмам. Тобто, існує ціла структура, яка може зорієнтувати українських підприємців на те, чи є перспектива для їхньої продукції на канадському ринку, що потрібно змінити, аби відповідати вподобанням канадців.

На цей момент визначено 9 пріоритетних секторів щодо товарів (легка промисловість, текстильна і кондитерська, машинобудування — фрезерувальні машини, на які є попит у Канаді, посудомийки) і один сектор послуг — це IT, який вже успішно функціонує між нами.

Це те, чим Україна може бути цікава Канаді. А що канадці можуть запропонувати нам?

Аналізучи результати 2016 року, основою канадського експорту в Україну є вугілля й металургія. І на початку нинішнього року теж відбувається значне пожвавлення у цьому напрямку. Друге місце займають поставки риби й креветок, адже поряд з нами є океан. Потім — літаки і комплектуючі до них (заміна російських деталей). І ця ніша дуже перспективна, тому що нашу спільну високотехнологічну продукцію можна продавати на треті ринки. Також значне місце нашого експорту відведено фармацевтичній продукції та сої (переважно насіння). Нещодавно я був з візитом на Харківщині, і мені сказали, що тамтешні спеціалісти вподобали саме канадське насіння, тому що воно морозостійке і добре підходить до континентального клімату.

А ще доволі великий відсоток канадського експорту (майже $3,5 млн) припадає на харчі для домашніх тварин (котів і собак) та матеріли для штучного осіменіння великої рогатої худоби. До речі, велика частина українського молочного стада є канадськими нащадками.

Тобто, асортимент експорту до України чималий, проте ми працюємо над його розширенням.

Це добре, що наші країни планують розширювати торгові горизонти. Але плани і дійсність не завжди співпадають. І хто візьметься гарантувати, що, наприклад, українські товари потрібні канадцям? Яка продукція з України є наразі на полицях канадських магазинів? Чи користується вона попитом?

Українська фірма перед тим, як виходити на канадський ринок, робить промозапуск, залучаючи до цього певні піар-компанії. Знаю, що зараз виходить на канадський ринок виробник березового соку з України. Його продукція буде реалізовуватися в мережі одного з наших великих супермаркетів. І якщо канадцям вона сподобається, то об’єми поставок зростуть.

Наприклад, у 2016 році наша держава закупила в українського виробника концентрований яблучний сік на суму 9,5 млн канадських доларів. І ваша країна стала зовнішнім постачальником №2 цього продукту. Більше того, кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями — зроблена з українського концентрату.

Хотів би ще окремо сказати про мед. Цю нішу може зайняти Україна. Адже поставки українського меду в ЄС є квотованими, а в Канаду — без обмежень.

Але будемо чесними. Мабуть, канадські споживачі все ж звикли, наприклад, до американської якості товарів, а наша продукція навряд чи може конкурувати…

Я б назвав це надмірною скромністю з Вашого боку, адже чимало українських підприємств, особливо тих, що закупили сучасні виробничі лінії, можуть випускати продукцію світового рівня. І багато виробників з України розвивають партнерські стосунки з канадськими торговими мережами, а наше посольство в цьому їм допомагає.

ЗВТ українськими підприємцями часто сприймається як ще одна можливість продати свій товар. Проте експерти з більш стратегічним баченням кажуть, що угоду варто сприймати як партнерство, а також треба продумати, чим наші країни можуть допомагати одна одній. Як, на Вашу думку, може виглядати торгове партнерство між Україною і Канадою?

Canada-Ukraine Trade and Investment Support зробила дослідження, яке свідчить, що після підписання подібних договорів про ЗВТ з іншими країнами, подвоювалася інвестиційна діяльність в обох напрямках. Адже чим ширше відкриваються торговельні можливості, тим більше країни дізнаються і про інвестиційний потенціал один одного.

Щодо України, то на переломі 2016-2017 років здійснено інвестицію у харчовий сектор — Канадський інвестиційний фонд викупив 30% акцій одного з найбільших місцевих агропромхолдингів “Астарта”.

Також ми бачимо, що канадський капітал потрапляє в Україну через викуп великих міжнародних структур, які вже тут діють. Коли я нещодавно був у Харкові, то дізнався, що 50% однієї з великих аутсорсінгових тамтешніх фірм викупив Національний пенсійний фонд Канади. Отож, канадський капітал заходить в Україну різними способами, у т.ч. опосередкованими.

Наразі ми бачимо збільшення інвестиційної зацікавленості і проектів. Якщо говорити про проекти, то на східному узбережжі Канади готується ракетний проект. У рамках його заплановано зведення малого космодрому, з якого будуть запускати українські ракети “Циклон-4”, вироблені на ВО “Південмаш”, з метою запуску супутників середнього розміру на орбіту.

І все ж, якщо чесно, який інтерес Канади в ЗВТ з Україною? Що дасть угода високорозвиненій канадській економіці і канадському бізнесу, на Вашу думку?

Ми, дійсно, маємо зацікавленість продавати свою продукцію в Україну. Хоча й українці, дуже люблять прибіднюватися, проте купують чимало товарів класу люкс. Звичайно, канадці не хочуть пропустити таку вигідну можливість.

Окрім цього, ЗВТ між нашими країнами — жест економічної підтримки для України. І це не якісь гранти чи грошові позички, а реальна можливість українцям заробити собі на прожиття завдяки торгівлі з канадським ринком. Вигідно і нам, і Україні.

Наприклад, консервовані українські абрикоси в Канаді мали б шалений попит, якщо вони будуть дешевші за австрійські. Адже абрикоси у нас дають врожай лише на 1% канадської території (через особливі кліматичні умови).

І взагалі, частина тих українських переробних потужностей, які раніше працювали на РФ, можуть знайти ніші збуту на канадському ринку.

Якщо говорити про ринок послуг, то цей обмін між нами відбувається вже давно. Тому що вони менш регульовані, зокрема IT. Статистику тут важко порахувати, але, на мою думку, це понад $40 млн щорічно. І канадські роботодавці дуже цінують знання та хист українських програмістів, тому що вони не лише підтримують діючі системи, але й придумують нові.

Якщо висловлюватися мовою цифр, на цей момент, яке місце займає Україна у загальному товарообігу Канади?

70% канадського товарообігу припадає на США, а на всі інші країни припадає 30%. Щодо України, то на сьогодні ця цифра скромна — менше 1%. Але, завдяки ЗВТ, ми зможемо досягти значно більших показників, тим паче що для Вашої держави кожен додатковий мільйон не надлишковий. Як, зрештою, і для Канади. Тому, будемо заробляти крок за кроком.

А чи не пов’язана така готовність Канади запустити ЗВТ з Євросоюзом та Україною зі складною ситуацією навколо Транс-тихоокеанського партнерства, а також із заявами США про необхідність переглянути Північноамериканська угода про вільну торгівлю?

Зовсім ні. Щодо України і ЄС, то переговори про ЗВТ з Канадою тривають вже майже 6 років. А проблеми з Транс-тихоокеанським партнерством почалися ще задовго до цього. До того ж Канада, як і інші країни, розуміє, що диверсифікація торгових потоків є позитивним моментом для національної економіки.

Звичайно у світі відбуваються різні процеси, у т. ч. політичні, до яких доводиться пристосовуватись, наприклад ситуація, яка склалася в Україні з вугіллям і металургійним комплексом. Якщо в січні 2016 року Україна зовсім не купувала канадське вугілля, то через рік Канада продала його на суму $48 205 062. Тому, передбачаючи майбутнє, не можна опиратися лише на минулорічну статистику.

Канадська сторона не хоче обіцяти Україні якісь захмарні результати. Але якщо певна українська фірма знайде свою нішу в Канаді, вона може дуже швидко розвинутися, бо канадський ринок постійно зростає, і наше населення має значну купівельну спроможність. Особливо канадців приваблює нова якісна і дешева продукція. Отож, хто шукає — той завжди знаходить.

У нашій розмові Ви обмовились про ракетний проект, який готує Канада у співробітництві з ВО “Південмаш”. Інвестиції плануються з обох боків?

Україна виступає постачальником ракет, а інвестиції — з Північної Америки, які надає група інженерів американської космічної програми. Це суто комерційний проект для запуску супутників з використанням українських ракет, який здійснюватиметься за сприяння канадського уряду і Міністерства транспорту Канади. Адже саме з узбережжя Канади є можливість безпечно запускати ракети.

На який термін підписано контракт з “Південмаш”, і коли буде запуск проекту?

Таку інформацію краще дізнатися на заводі “Південмаш”, але, думаю, що контракт довгостроковий. Щодо запуску проекту, то на початку наступного року передбачається початок будівництва космічного майданчика, і, мабуть, вже в кінці 2018 року, чи на початку 2019 року стартують запуски ракет.

А загалом, як просувається наша співпраця у сфері оборони й розширення військово-технічного співробітництва?

Щодо контактів у аерокосмічній галузі, то 31 березня відбувся перший політ АН-132, сконструйованого для Саудівської Аравії. І цей літак українського заводу “Антонов” має канадські двигуни.

У середині квітня в Канаду їде Міністр оборони України Полторак, де буде підписана Угода про співробітництво у військовій галузі, завдяки якій нам буде значно легше розвивати діалог у цій сфері. Деталізувати не буду — не хочу випереджати події.

Джерело: Delo.ua

Фото: Тетяна Довгань