Теги: інвестиції
Інвестор шукає проект, який відчуває потреби часу

Beehive – провідний український виробник та експортер меду. Географія продажів компанії дуже широка і включає такі розвинуті ринки як США, Німеччину, Данію і Канаду. В листопаді минулого року компанія Beehive взяла участь в першому інвестиційному форумі CUTIS Investment Roadshow

Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього (UIF), голова ради директорів холдингу “Ефективні інвестиції” (до складу якого входить Beehive) розповів, чому канадці з обережністю ставляться до реалізації інвестпроектів в Україні

Наразі всі виклики ство­рюють для нас більше можливостей, ніж за всі роки незалежності. Саме зараз ми як ніколи раніше маємо доводити свою спроможність працювати в рамках міжнародної бізнес-спільноти.

В Україні з’являються професій­ні команди, амбітні проекти, смі­ливі рішення, але це наразі, радше, виняток. Країна змінюється, люди шукають собі застосування, та ба­гато хто думає, що система оцінок не зазнала змін. Якщо ми хочемо конкурувати зі світом, не треба боятися здивувати його знаннями, навичками та ідеями.

Принаймні, деякі реформи посприяли активізації роботи з інвесторами в Україні. З’являються інвестиційні форуми регіонального рівня, законодавчі проекти задля підвищення інвестиційної при­вабливості країни. Впевнений, що інвестори бачать це. Саме тому ми й спостерігаємо нову хвилю заці­кавленості у вітчизняних проектах. Та все ж головне, що саме український підприємець може реалізува­ти власні амбіції. Але треба зрозуміти, чи є вони в нього. Успішні проекти існують, проте створюють їх здебільшого молоді підприєм­ці, які орієнтуються на експорт та міжнародні тренди.

Змінилося головне — інвестор шукає проект, який відчуває потреби часу. Так, створюючи сучасний завод з виго­товлення меду, ми розуміли, що він є затребуваним. Харчові продукти високої якості з екологічно чистих регіонів — це всесвітній тренд, і ми йому слідуємо. Якщо Beehive розуміє власну значимість для всієї галузі та країни загалом, то і вся компанія діє рішуче. Лише поєд­нання технології, команди, а також довгостроковий аналіз трендів можуть надати рішення для вузь­копрофільних задач і зацікавити інвестора.

Якщо говорити про зацікав­леність міжнародних інвесторів ще 10 років тому, то можна було сказати — гроші плинутимуть рікою.

Але інвестори змінюються, цікавляться новими напрямками та стають значно вимогливішими, а українці тим часом можуть мало що запропонувати. Канадські ін­вестори добре знають та розуміють нашу країну. Маючи досвід роботи з вітчизняними проектами та знаючи про всі ризики такої співпраці, вони інвестують з обережністю.

На­разі важко знайти гідний проект, ефективність якого буде реальною, а не намальованою в бізнес-плані. Я сам відкидаю купу подібних мало не кожного дня. Українським бізнесменам слід бути сміливішими та нахабнішими, вчитися робити міжнародний бізнес. Треба вдо­вольняти свою спраглість до знань, знаходити нові технології вироб­ництва, вчитися представляти свої здобутки. Та крім цього міняється й світ, перспективними стають трендові світові напрямки: “зелена” енергетика, проекти, які грають за правилами кругової економіки, креативна індустрія — саме в них інвестуватимуть у подальшому.

Інвестори нині дуже вимогливо ставляться до українських проек­тів, адже існують фактори підви­щеного ризику: війна, корупція та повільні реформи.

Елементарний брак довіри як до країни, так і до принципів ведення бізнесу в ній. Підприємці можуть змінити таке ставлення лише власним прикла­дом та чесними проектами. Ми в компанії робимо це протягом ба­гатьох років. Лише бажання жити й працювати в Україні змушує знову і знову повертатися до цієї безкінечної роботи. Створювати інвестиційно привабливий бізнес, реалізовувати шалені, на перший погляд, ідеї — завдання моєї компанії. Мене ніхто не переконає, що зробити зараз вдалий проект та залучити інвесторів з усього світу в Україну неможливо.

Джерело: журнал «Бізнес»

Ігор Санжаровський: Українським виробникам потрібно знайти свое місце на ринку Канади

Аналіз ринку, сертифікація, пошук партнера в Канаді та англійська мова – це лише декілька з головних must-have для український експортерів до Канади. Директор проекту CUTIS в Україні Ігор Санжаровський в ефірі UATV English розповів про аспекти експорту до Канади, на які обов’язково потрібно звернути увагу.

Під час інтерв’ю мова також пішла про структуру українського експорту до Канади, основні перешкоди на шляху експортерів, вільну торгівлю з Канадою, а також щодо перспектив залучення канадських інвестицій в Україну.

“Канадський ринок не є пустим, він не чекає з нетерпінням на українські товари. Вітчизняним виробникам необхідно знайти своє місце на ринку Канади й, давайте будемо чесними, боротися за місця на канадських полицях”, – підкреслив пан Санжаровський.

Дивіться повне інтерв’ю нижче:

Роман Ващук: Вільна торгівля – не гранти чи грошові позички, а можливість українцям заробити на торгівлі з Канадою

Кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями, зроблена з українського концентрату. Що ще треба зробити українському бізнесу, щоб знайти шлях до серця канадців, Delo.UA розпитало у посла Канади в Україні Романа Ващука.

Як швидко після того, як запрацює Зона вільної торгівлі (ЗВТ) між нашими країнами, можна буде говорити про широкі взаємні інвестиції та доступ українських товарів на ринок Канади?

Українська сторона вже зробила частину своєї справи — ратифікація Угоди про ЗВТ пройшла через Верховну Раду. З нашого боку залишилися ще два формальні кроки: третє голосування в Сенаті та підпис Генерал-губернатора Канади Девіда Ллойда Джонстона. А далі вже процедура обміну листами-повідомленнями про ратифікацію, і через місяць ЗВТ між нашими державами почне діяти. Тобто, протягом літа цього року все здійсниться. Від того моменту, майже на 99% українського експорту зникнуть всі квоти й мита й на експорт товарів у Канаду діятиме нульова ставка.

Але питання в тому, наскільки і як український бізнес буде готовий використати ці надані можливості. Проте я хотів би підкреслити, що наші намагання пропагувати цю угоду та канадсько-український бізнес-форум, що відбувся в червні минулого року, вже підвищили зацікавлення канадським ринком в Україні та українським ринком в Канаді. Тому ми вже зараз спостерігаємо певне пожвавлення наших торгівельних відносин — ще до повного вступу в дію Угоди про ЗВТ.

Ви впевнені, що влітку ЗВТ між нашими країнами буде вже працювати. А чи не буде, часом, неприємних сюрпризів — не проголосує Сенат чи Генерал-губернатор не підпише документ?

Запевняю вас, жодних сюрпризів не передбачається. Адже, коли в Нижній і Верхній палатах це рішення приймається одноголосно, то сумнівів бути не може.

Погоджуся, але коли вже з’являться перші результати ЗВТ на практиці?

Це неможливо прогнозувати. Тому що все залежить від тих підприємців і компаній, з одного та іншого боку, які мають скористатися перевагами Угоди про ЗВТ. Але я впевнений, що канадський і український бізнес вже налаштований на використання нових торговельних можливостей. І, як доказ моїм словам, на початок квітня вже заплановано візит до Канади 14 українських підприємств — представників харчового сектору. Ця поїздка буде здійснена в рамках Програми підтримки українського експорту.

Українська делегація зустрінеться з канадськими імпортерами, власниками супермаркетів тощо. І це вже можна назвати підготовчими кроками, які мають на меті збільшення нашого спільного торговельного обороту.

Ви говорили про запуск ЗВТ, наголосивши на ключовій фразі: “Якщо український бізнес буде готовий”. На Вашу думку, що потрібно робити українському бізнесу, щоб наша продукція користувалася попитом? Як знайти шлях до серця канадців? І чи буде користуватися попитом українська продукція у канадських споживачів?

Передусім українським підприємцям слід добре вивчити канадський ринок. Саме для цього ми створили Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій. Він має своє бюро в Києві. Також з ним співпрацюють Канадсько-українська торгівельна палата і Конференційна Рада Канади. Вони якраз надають консультації зацікавленим фірмам. Тобто, існує ціла структура, яка може зорієнтувати українських підприємців на те, чи є перспектива для їхньої продукції на канадському ринку, що потрібно змінити, аби відповідати вподобанням канадців.

На цей момент визначено 9 пріоритетних секторів щодо товарів (легка промисловість, текстильна і кондитерська, машинобудування — фрезерувальні машини, на які є попит у Канаді, посудомийки) і один сектор послуг — це IT, який вже успішно функціонує між нами.

Це те, чим Україна може бути цікава Канаді. А що канадці можуть запропонувати нам?

Аналізучи результати 2016 року, основою канадського експорту в Україну є вугілля й металургія. І на початку нинішнього року теж відбувається значне пожвавлення у цьому напрямку. Друге місце займають поставки риби й креветок, адже поряд з нами є океан. Потім — літаки і комплектуючі до них (заміна російських деталей). І ця ніша дуже перспективна, тому що нашу спільну високотехнологічну продукцію можна продавати на треті ринки. Також значне місце нашого експорту відведено фармацевтичній продукції та сої (переважно насіння). Нещодавно я був з візитом на Харківщині, і мені сказали, що тамтешні спеціалісти вподобали саме канадське насіння, тому що воно морозостійке і добре підходить до континентального клімату.

А ще доволі великий відсоток канадського експорту (майже $3,5 млн) припадає на харчі для домашніх тварин (котів і собак) та матеріли для штучного осіменіння великої рогатої худоби. До речі, велика частина українського молочного стада є канадськими нащадками.

Тобто, асортимент експорту до України чималий, проте ми працюємо над його розширенням.

Це добре, що наші країни планують розширювати торгові горизонти. Але плани і дійсність не завжди співпадають. І хто візьметься гарантувати, що, наприклад, українські товари потрібні канадцям? Яка продукція з України є наразі на полицях канадських магазинів? Чи користується вона попитом?

Українська фірма перед тим, як виходити на канадський ринок, робить промозапуск, залучаючи до цього певні піар-компанії. Знаю, що зараз виходить на канадський ринок виробник березового соку з України. Його продукція буде реалізовуватися в мережі одного з наших великих супермаркетів. І якщо канадцям вона сподобається, то об’єми поставок зростуть.

Наприклад, у 2016 році наша держава закупила в українського виробника концентрований яблучний сік на суму 9,5 млн канадських доларів. І ваша країна стала зовнішнім постачальником №2 цього продукту. Більше того, кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями — зроблена з українського концентрату.

Хотів би ще окремо сказати про мед. Цю нішу може зайняти Україна. Адже поставки українського меду в ЄС є квотованими, а в Канаду — без обмежень.

Але будемо чесними. Мабуть, канадські споживачі все ж звикли, наприклад, до американської якості товарів, а наша продукція навряд чи може конкурувати…

Я б назвав це надмірною скромністю з Вашого боку, адже чимало українських підприємств, особливо тих, що закупили сучасні виробничі лінії, можуть випускати продукцію світового рівня. І багато виробників з України розвивають партнерські стосунки з канадськими торговими мережами, а наше посольство в цьому їм допомагає.

ЗВТ українськими підприємцями часто сприймається як ще одна можливість продати свій товар. Проте експерти з більш стратегічним баченням кажуть, що угоду варто сприймати як партнерство, а також треба продумати, чим наші країни можуть допомагати одна одній. Як, на Вашу думку, може виглядати торгове партнерство між Україною і Канадою?

Canada-Ukraine Trade and Investment Support зробила дослідження, яке свідчить, що після підписання подібних договорів про ЗВТ з іншими країнами, подвоювалася інвестиційна діяльність в обох напрямках. Адже чим ширше відкриваються торговельні можливості, тим більше країни дізнаються і про інвестиційний потенціал один одного.

Щодо України, то на переломі 2016-2017 років здійснено інвестицію у харчовий сектор — Канадський інвестиційний фонд викупив 30% акцій одного з найбільших місцевих агропромхолдингів “Астарта”.

Також ми бачимо, що канадський капітал потрапляє в Україну через викуп великих міжнародних структур, які вже тут діють. Коли я нещодавно був у Харкові, то дізнався, що 50% однієї з великих аутсорсінгових тамтешніх фірм викупив Національний пенсійний фонд Канади. Отож, канадський капітал заходить в Україну різними способами, у т.ч. опосередкованими.

Наразі ми бачимо збільшення інвестиційної зацікавленості і проектів. Якщо говорити про проекти, то на східному узбережжі Канади готується ракетний проект. У рамках його заплановано зведення малого космодрому, з якого будуть запускати українські ракети “Циклон-4”, вироблені на ВО “Південмаш”, з метою запуску супутників середнього розміру на орбіту.

І все ж, якщо чесно, який інтерес Канади в ЗВТ з Україною? Що дасть угода високорозвиненій канадській економіці і канадському бізнесу, на Вашу думку?

Ми, дійсно, маємо зацікавленість продавати свою продукцію в Україну. Хоча й українці, дуже люблять прибіднюватися, проте купують чимало товарів класу люкс. Звичайно, канадці не хочуть пропустити таку вигідну можливість.

Окрім цього, ЗВТ між нашими країнами — жест економічної підтримки для України. І це не якісь гранти чи грошові позички, а реальна можливість українцям заробити собі на прожиття завдяки торгівлі з канадським ринком. Вигідно і нам, і Україні.

Наприклад, консервовані українські абрикоси в Канаді мали б шалений попит, якщо вони будуть дешевші за австрійські. Адже абрикоси у нас дають врожай лише на 1% канадської території (через особливі кліматичні умови).

І взагалі, частина тих українських переробних потужностей, які раніше працювали на РФ, можуть знайти ніші збуту на канадському ринку.

Якщо говорити про ринок послуг, то цей обмін між нами відбувається вже давно. Тому що вони менш регульовані, зокрема IT. Статистику тут важко порахувати, але, на мою думку, це понад $40 млн щорічно. І канадські роботодавці дуже цінують знання та хист українських програмістів, тому що вони не лише підтримують діючі системи, але й придумують нові.

Якщо висловлюватися мовою цифр, на цей момент, яке місце займає Україна у загальному товарообігу Канади?

70% канадського товарообігу припадає на США, а на всі інші країни припадає 30%. Щодо України, то на сьогодні ця цифра скромна — менше 1%. Але, завдяки ЗВТ, ми зможемо досягти значно більших показників, тим паче що для Вашої держави кожен додатковий мільйон не надлишковий. Як, зрештою, і для Канади. Тому, будемо заробляти крок за кроком.

А чи не пов’язана така готовність Канади запустити ЗВТ з Євросоюзом та Україною зі складною ситуацією навколо Транс-тихоокеанського партнерства, а також із заявами США про необхідність переглянути Північноамериканська угода про вільну торгівлю?

Зовсім ні. Щодо України і ЄС, то переговори про ЗВТ з Канадою тривають вже майже 6 років. А проблеми з Транс-тихоокеанським партнерством почалися ще задовго до цього. До того ж Канада, як і інші країни, розуміє, що диверсифікація торгових потоків є позитивним моментом для національної економіки.

Звичайно у світі відбуваються різні процеси, у т. ч. політичні, до яких доводиться пристосовуватись, наприклад ситуація, яка склалася в Україні з вугіллям і металургійним комплексом. Якщо в січні 2016 року Україна зовсім не купувала канадське вугілля, то через рік Канада продала його на суму $48 205 062. Тому, передбачаючи майбутнє, не можна опиратися лише на минулорічну статистику.

Канадська сторона не хоче обіцяти Україні якісь захмарні результати. Але якщо певна українська фірма знайде свою нішу в Канаді, вона може дуже швидко розвинутися, бо канадський ринок постійно зростає, і наше населення має значну купівельну спроможність. Особливо канадців приваблює нова якісна і дешева продукція. Отож, хто шукає — той завжди знаходить.

У нашій розмові Ви обмовились про ракетний проект, який готує Канада у співробітництві з ВО “Південмаш”. Інвестиції плануються з обох боків?

Україна виступає постачальником ракет, а інвестиції — з Північної Америки, які надає група інженерів американської космічної програми. Це суто комерційний проект для запуску супутників з використанням українських ракет, який здійснюватиметься за сприяння канадського уряду і Міністерства транспорту Канади. Адже саме з узбережжя Канади є можливість безпечно запускати ракети.

На який термін підписано контракт з “Південмаш”, і коли буде запуск проекту?

Таку інформацію краще дізнатися на заводі “Південмаш”, але, думаю, що контракт довгостроковий. Щодо запуску проекту, то на початку наступного року передбачається початок будівництва космічного майданчика, і, мабуть, вже в кінці 2018 року, чи на початку 2019 року стартують запуски ракет.

А загалом, як просувається наша співпраця у сфері оборони й розширення військово-технічного співробітництва?

Щодо контактів у аерокосмічній галузі, то 31 березня відбувся перший політ АН-132, сконструйованого для Саудівської Аравії. І цей літак українського заводу “Антонов” має канадські двигуни.

У середині квітня в Канаду їде Міністр оборони України Полторак, де буде підписана Угода про співробітництво у військовій галузі, завдяки якій нам буде значно легше розвивати діалог у цій сфері. Деталізувати не буду — не хочу випереджати події.

Джерело: Delo.ua

Фото: Тетяна Довгань

Ольга Вергелес: Канадські супермаркети зацікавлені в українських товарах

14 березня Верховна Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат та підписати генерал-губернатор Канади. Через місяць після закінчення ратифікаційних процесів вільна торгівля між Україною та Канадою стане реальністю. За прогнозами експертів, це може статися вже влітку 2017 року.

Щоб допомогти українським компаніям виходити на канадський ринок минулого року в Україні стартував Канадсько-Українського проект з підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. Це проект технічної допомоги, який фінансується урядом Канади.

Які преференції отримають вітчизняні експортери після відкриття ринку та які товари найбільші цікаві канадським покупцям http://propozitsiya.com дізнавалася в Ольги Вергелес, менеджера проекту CUTIS.

Кому саме і як допомагатиме CUTIS?

Ми тісно співпрацюємо з Міністерством економіки, зокрема, командою торгового представника України Наталії Микольської, а також Офісом з просування експорту при міністерстві. Разом ми підтримуємо малий та середній бізнес, а саме українських виробників, які хочуть вийти на ринок Канади. Великі холдинги в змозі найняти консультантів й підготувати свою компанію до виходу на ринок, тоді як у невеликого бізнесу часто не вистачає знань, вони не знають з чого почати.

Зараз проводиться дослідження, за результатами якого будуть відібрані п’ять груп товарів та послуг, які найбільше цікаві Канаді з точки зору імпорту з України. CUTIS буде шукати виробників цих товарів, запрошувати до участі у проекті. Заплановані семінари, інформаційні сесії з найважливіших питань експорту, також надаватимемо технічну підтримку з питань пакування, маркування, сертифікації, та найголовніше – сприятимемо в пошуку партнерів, організовуватимемо зустрічі. Плануємо участь українських компаній в торгових ярмарках та виставках у Канаді.

Як обиратимуть 5 пріоритетних товарних груп?

Відбір проходить у 2 етапи. Ми проаналізували динаміку українського експорту в Канаду й канадського імпорту в цілому, щоб дізнатися, які товари Канада активно імпортує з позитивним трендом протягом 5 років, і в яких з цих товарних груп українські виробники можуть бути конкурентоспроможними.  Також дивились на експортні можливості України й виключили категорії недоступні для малого та середнього бізнесу. Наразі вже відібрано 9 товарних груп і одна група послуг. Далі будуть визначені п’ять пріоритетних. Але оскільки експортний ринок дуже динамічний, ми готові до того, що п’ять пріоритетів будуть переглядатись. Крім того ми завжди підтримаємо будь-кого, хто бажає експортувати до Канади, навіть, якщо його товар не входить до п’ятірки.

Чи будуть там товари харчової групи?

До десятки уже потрапили шоколад та кондитерські вироби, оброблені й консервовані овочі та фрукти, а також обладнання для переробки харчової продукції – холодильне, борошномельне, пакувальне. Остаточні дані щодо пріоритетних груп будуть відомі в квітні 2017 року.

Чи багато звернень до CUTIS?

Так, ми дуже активні онлайн і розповідаємо про ринок Канади, використовуючи всі можливі ресурси. Я щодня отримую 2-3 запити від компаній з абсолютно різною продукцією. Були звернення від виробників овочів, фруктів та з сектору садівництва. Найпоширеніші питання – як знайти партнера, що шукає канадський покупець і т.д. У квітні планується торгова місія до Канади, до групи входять, зокрема, виробники заморожених ягід і овочів. Вони вже мають сертифікацію, готові зустрічатися з представниками мереж.

Як почати співпрацювати з проектом?

Для початку я прошу надіслати коротку інформацію про компанію (назву, сайт, асортимент продукції, наявні сертифікати, обсяги виробництва) –  це дає змогу зібрати профілі компанії, з яких формується база даних. Заявки можна надсилати на електронну адресу office@cutisproject.org.

Час від часу отримуємо запити від канадських мереж. Наприклад, вже були звернення з Канади щодо виробників свіжих овочів, заморожених фруктів.

Чи є вже історії успіху?

CUTIS був співорганізатором Українсько-канадського форуму в червні минулого року. Під час форуму відбулося 93 зустрічі, за результатами яких підписано 4 контракти. Відкрився пілотний офіс однієї української компанії в Канаді.

Також український виробник березового соку зустрівся з представниками найбільшої Канадської мережі супермаркетів, вони почали процес переговорів і узгодження усіх питань щодо контракту: страхування, лінійки продукції.

За результатами зустрічей на форумі укладено лише 4 контракти. Чому такий низький процент підписаних угод?

Враховуючи високі вимоги та консерватизм канадського ринку, це гарний показник. Звичайно, є проблеми з комунікацією та невідповідністю вимог до продукції. Багато українських компаній не готові до експорту. Вони ніби виявляють інтерес, пишуть про переваги своєї продукції, навіть надсилають презентації. Але починаєш спілкуватися, запитуєш, чи реально вони хочуть змінювати свій бізнес для експорту й часто до підприємців приходить розуміння, що про експорт поки не може бути й мови.

Є хибне враження, що якщо зустріч відбулася, то вже за місяць можна підписати контракт. Ринки розвинених країн так не працюють, перемовини часто тривають до року. Наші виробники не готові вкладати час, давати своєчасні відповіді.

Які три основні вимоги до продукції?

Якщо назвати головні, то це сертифікація, обсяги та терміни поставок.

Чи реально потрапити одразу на полиці супермаркетів?

Це дійсно реально, проте потрібно запастися терпінням. Зараз працюємо з декількома потужними мережами. Свої запити вони озвучують товарними групами. Також потрібно бути готовим до виробництва продукції під private label, коли виготовлений в Україні товар продається під канадським брендом. Для українського виробника це навіть вигідно, бо наші бренди канадцям маловідомі, а запускати рекламні компанії – це дуже дорого, та й не є гарантією подальших продаж.

Так, є потужна діаспора, яка купує українські товари в маленьких крамничках, але це не ринок Канади загалом. Кінцеві споживачі мало знають про українську продукцію. Крім того, для постачання брендованого товару потрібно забезпечити досить великі об’єми поставок, що не завжди під силу малим та середнім виробникам.

А яка продукція матиме попит на полицях супермаркетів у Канаді?

Виходячи з перемовин і запитів, в першу чергу заморожені ягоди та овочі. Переробні компанії цікавляться свіжими овочами для подальшого виготовлення міксів, салатів, сендвічів. Яблука – потенційно цікаві, але питання в ціні та логістиці, бо в Канаду яблука постачаються з ближчих країн, відповідно вони дешевші. Зараз спілкуємося з вітчизняною компанію, яка хоче вийти на канадський ринок зі свіжими овочами. Вони розуміють, що для цього потрібно мати у Канаді логістичний центр, де овочі будуть фасуватися й швидко розподілятися по потрібних магазинах. Такий варіант з точки зору експорту  правильний, адже для формування великих партій до Канади, можна буде долучити невеликих виробників, задавши їм технологію вирощування чи виробництва.

До чого потрібно бути готовим, плануючи експорт до Канади?

Варто запастися терпіння на місяці. Канадці дуже консервативні,  хочуть контактувати з однією певною особою. Вони повільно вибудовують стосунки й комунікацію. Відверто кажучи, в Канаді нас не чекають з нетерпінням, тож продукцію потрібно просувати.

Які ще основні помилки експортерів-початківців?

Якщо компанія відвідала конференцію чи форум, це не означає, що після цього буде потік замовлень, будуть укладені контракти. Цього не буде. Потрібно відвідати ще декілька форумів. І не просто відвідати, а домовитися заздалегідь про зустрічі. Бо, до слова, великі канадські мережі просто не звернуть увагу на пропозицію, яку виробник надішле на загальну офісну адресу, навіть якщо у нього є відповідні сертифікати. Питання експорту – це питання часу, ресурсів та енергії. Основні помилки – відсутність стратегії, фінансових розрахунків. Наприклад, виробники соків, якими ми зараз опікуємося, знижують ціну заради того, щоб зайти на канадський ринок. Проте вони не обіцяють ексклюзив. Взагалі у питанні експорту до Канади – один з найважливіших чинників – це пошук партнера та встановлення з ним взаєморозуміння.

Які особливості канадської бізнес-культури?

Там працює консервативний підхід. Digital-інструменти, які ми так активно використовуємо, там не настільки розповсюджені. І не тому, що вони не можуть собі їх дозволити, а тому, що телефон – це пристрій для розмови й не більше. Тому під час бізнес-зустрічі не заведено обмінюватися e-mail адресами, щоб прискорити розгляд питання. Ні, скоріше канадський бізнесмен повернеться до свого офісу, відкриє пошту й дійде до вашого листа можливо навіть на наступний день. Якщо ж інформація буде подана в неправильному форматі, то файл взагалі не будуть відкривати.

Є певні стандарти, спрацьовує схема: або за стандартом або ніяк. Якщо у компанії є певна процедура розгляду пропозицій, то виключень не буде. Це ті моменти, які українці не розуміють, бо вважають, що «там же українці, ми ж завжди порозуміємося». Усе відбувається ґрунтовно, послідовно – крок за кроком, як має бути. Це головна відмінність і перше, що потрібно враховувати. Ніхто не буде зустрічатися без попередніх домовленостей, без інформації та презентації компанії.

До відкриття ринку лічені місяці

Чому варто експортувати в Канаду?

Це імпортозалежна держава, 31% ВВП Канади складає імпорт. Багатонаціональність Канади – це також перевага, кожен 5-й громадянин Канади не був народжений в Канаді. Крім того, Канада – це регіональний хаб, з неї можна виходити на ринок Америки, Мексики.

Які переваги дасть Угода про вільну торгівлю?

Канада повністю й одразу лібералізує доступ до свого ринку, тобто на більшість товарів встановлюється нульова митна ставка. Проте деякі товари потраплять під квоти. З боку України процес лібералізації проходитиме поступово, від 3 до 7 років. Україна також буде застосовувати тарифні квоти на деякі товари, зокрема, заморожену свинину, сало. Цукор взагалі виключений з поля дії угоди.

Угода передбачає, що сторони будуть працювати у напрямку взаємного визнання органів з акредитації.  У середньостроковій перспективі це означатиме, що Канада визнає орган з акредитації в Україні (НААУ) і українському виробнику не треба буде робити набагато дорожчу сертифікацію в Канаді.

В Угоді є положення про державні закупівлі. Щороку Канада витрачає близько 15 млрд канадських доларів на закупівлі й українські компанії зможуть брати в них участь.

Як будуть адмініструватися квоти?

Обмеження застосовуються щодо пшениці, ячменю, м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, сирів та цукру. Проте це стосується всіх держав, не лише України. І деякі квоти недовикористовуються, наприклад за 2015 маркетинговий рік квота на суху молочну cироватку була використана лише на 54%.

В рамках квоти зберігається 0% ставка мита. Особливістю Канади є те, що відповідальність за імпорт, в тому числі за якість товару, за отримання права постачати його у рамках тарифної квоти, відповідає імпортер. Навіть, якщо товар завезений з порушенням або не буде відповідати митному режиму, то усі штрафи, стягнення будуть накладені на імпортера. Тому коли український імпортер знайде партнера в Канаді, той йому розкаже всі деталі, бо він в першу чергу зацікавлений, щоб товар відповідав усім вимогам і щоб не було жодних порушень.

Адміністрування квот – теж відповідальність імпортера. Щодо маргарину, пшениці та ячменю, спрацьовує схема «перший прийшов – перший отримав». Щодо інших квотованих товарів діє попередній принцип розподілення, тобто потрібно отримати право на постачання продукції в межах квоти, подавши відповідну заявку. Цим опікується Міністерство закордонних справ Канади.

Європейські експортери послуговуються ресурсом Еxport help desk. Чи є подібний ресурс в Канаді?

На ресурсі Automatic Importing Reference System за кодом товару (це 4 цифри) можна дізнатися усі вимоги, яким мають відповідати сільськогосподарські товари. Варто зазначати мету ввезення: участь у виставках, реалізація. А взагалі уся інформація доступна на сайтах державних  контрольних органів.

Чи є особливі вимоги щодо пакування і маркування?

Часто забувають, що маркування харчових продуктів мусить бути двомовним, причому жодній мові не надається перевага, тобто шрифт і місце розташування мають бути еквівалентними. Цікава особливість, що термін придатності зазначається у «зворотному» як для України порядку: рік, місяць і дата. Існує перелік скорочень, за якими позначають місяці – мікс з англійської та французької. Щодо зазначення країни походження, то є перелік товарів (вино, молочні продукти, мед, риба, м’яса, яйця, фрукти та овочі), де вона повинна бути обов’язково зазначена.

У розвинених країнах поширений тренд відповідального споживання. Чи актуальний він для Канади?

60% канадців вважають себе відповідальними споживачами і більше чверті з них готові платити за додаткові екологічні переваги, соціальні, як то рівна зайнятість жінок, рівна оплата праці. Канадці готові платити за додаткові переваги товару, наприклад, відсутність негативного впливу на довколишнє середовище. Поінформувати споживача про ці переваги можна за допомогою правильного екологічного маркування.

Органічні продукти також популярні?

Канадський органічний ринок 5-й за величиною у світі – близько 5 млрд доларів. Найбільш «ходові» товари – свіжі овочі та фрукти. І об’єм канадського органічного імпорту постійно збільшується. Так, 20 млн. канадців стверджують, що купують «органіку» щотижнево, найбільше таких споживачів у Квебеку. Тобто вони готові платити за органічні продукти дорожче. Надбавка може сягати 90-300%. Найбільші надбавки можна отримати на органічних соках та йогуртах. Важливо, що американський органічний сертифікат діє і в Канаді також.

Що потрібно враховувати при налагодженні бізнес-контактів?

Варто враховувати, що для канадських підприємців дуже важливі небізнесові чинники – відсутність дискримінації на підприємстві,  бізнес-культура, екологічність виробництва, сталий розвиток.

Наскільки зросте експорт після відкриття ринку?

В цьому році ми не побачимо раптового вибуху експорту, знову ж таки з причин канадського бізнес-менталітету й неготовності українських компаній надавати великі обсяги продукції. Скоріше за все, наша сторона стане трохи активнішою. Щоб був помітний зсув, потрібен мінімум рік.

Степан Кубів: Чому ЗВТ з Канадою є частиною нашої євроінтеграції.

14 квітня Верховна рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Нагадую, що Угода є частиною політики уряду з розширення торговельних можливостей для українських експортерів. І курс України на ЄС відіграє тут першочергову роль.
Фактично йдеться про трикутник можливостей та взаємодії у виробництві Україна–Канада–ЄС, де лейтмотивом є українсько-європейська співпраця в аграрній, промисловій та інших сферах, з акцентом на інновації та високі технології.

Але чи можна назвати цей трикутник можливостей рівностороннім?

Що Україна може запропонувати технологічно розвиненим Європі та Канаді, аби стати повноправним учасником нового рівня економічно-торговельних взаємин?

Після руйнування виробничих зв’язків з Росією українські промислові підприємства почали спрямовувати свої зусилля на створення виробничих ланцюгів з ЄС та іншими країнами світу.

Так, за даними The World Integrated Trade Solution (WITS), у 2015 році Україна імпортувала з РФ проміжних товарів (вихідних для промисловості) на суму $1,9 млрд, експортувала – на $2,1млрд. Для порівняння – до Канади за 2015 рік імпорт з України тих самих проміжних товарів склав $9,4 млн, а експорт – $17,6 млн.

Очевидно, що українські підприємства не можуть миттєво подолати залежність від проміжних промислових товарів, тому розширення альтернативних коопераційних зв’язків, пошук виробничих і торговельних партнерів у ЄС і Канаді є вельми актуальним та своєчасним.

Тут нагадаю про започаткований нещодавно Промисловий діалог Україна-ЄС, який лише кілька тижнів тому стартував у Брюсселі. В рамках цього діалогу ЄС та Україна розпочали горизонтальну взаємодію між окремими підприємствами, громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, зокрема аграрними. Себто – фактичними учасниками виробничих відносин, на рівні яких відбувається організація спільних бізнес-процесів.

Але до чого тут Канада?

По-перше, вихід на великий ринок збуту в Канаді створює вигідні та широкі можливості для експорту спільної українсько-європейської продукції на північноамериканському континенті. Йдеться про авіабудування, ІТ-продукцію, легку промисловість, продукцію АПК, включно з екопродукцією.

Мало хто знає, що об’єднані в АПК спільні зусилля України та Канади можуть зробити нас найбільшим світовим оптовим трейдером у сфері вирощування та переробки зернових. До речі,

з моменту підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою три українські компанії (з них – дві аграрні) отримали понад $300 млн прямих інвестицій з Канади.

Разом з тим Україна має чіткий намір змінити сировинну орієнтованість економіки на технологічно розвинену модель виробництва продукції з високою доданою вартістю. Причому таке виробництво має включати велику частку малого та середнього бізнесу, який часто створює виробничі зв’язки з великими компаніями та забезпечує зайнятість значної кількості працівників.

Наприклад, восени 2016 року на Львівщині німецька компанія “Бадер” відкрила новий завод з пошиття автомобільної шкіри преміум-сегменту, де працюватимуть близько 3 тис. працівників. І це далеко не єдиний приклад успішної синергії України та ЄС.

Саме тому взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо саме цей трикутник створює нові можливості для спільної діяльності у промисловості та виробництві, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування виробничих потужностей спільних підприємств.

Для України це означатиме нові сучасні виробництва, які включатимуть, крім АПК, також розвиток автомобілебудування, виробництво авіапродукції, фармацевтичні компанії, продукцію легкої промисловості та інноваційні технологічні рішення.

При цьому прямі іноземні інвестиції у промисловість принесуть в Україну капітальне обладнання, новітні технології, а також управлінські та маркетингові рішення та досвід. Це означає більший мультиплікативний ефект від інвестицій, адже інвестори фактично “вмонтовують” новостворені виробничі потужності у вже існуючі ланцюжки виробництва.

Тому визначальною конкурентною перевагою України у відносинах з високотехнологічною промисловістю країн ЄС та Канади є наші працівники.

Вони мають надзвичайно високий, навіть за європейськими мірками, рівень освіти та кваліфікації, спеціалізацію в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики та здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології.

Ці якості, помножені на працелюбність, на додачу до конкурентної вартості праці створюють неймовірні можливості для виробництва конкурентної продукції і створюють привабливі можливості для будь-якого спільного українсько-європейського підприємства чи інвестпроекту, який розмістить свої виробничі потужності в Україні.

В умовах зростання світової конкуренції ЄС буде вигідно розміщувати свої промислові потужності в Україні, де є простір та умови для створення нових підприємств та трудові ресурси для кваліфікованого налагодження складних технологічних процесів.

Такий сценарій, до речі, утримає кваліфікованих українських працівників від переїзду до Європи, адже, на відміну від сфери послуг, промислове виробництво потребує участі працівника у виробничому процесі.

Це надзвичайно важливо для розвитку регіонів, адже кваліфіковані інженери та фахівці високотехнологічних виробництв матимуть більше можливостей для працевлаштування в Україні, і саме в тих регіонах, де є достатні площі для розміщення нових виробничих потужностей для підприємств.

Автор: Степан Кубів, перший віце-прем’єр України, міністр економічного розвитку та торгівлі

Джерело: Європейська правда

Зенон Потічний: Канада сама допомагатиме українським підприємцям виходити на свій ринок

Під час першого офіційного візиту прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до України було нарешті підписано остаточний варіант угоди про створення Зони вільної торгівлі між країнами. Зважаючи на незначні нинішні обсяги торгівлі, від договору годі чекати негайних результатів, втім у перспективі 500-мільярдний ринок Канади може запропонувати українським виробникам багато цікавого.

Про нову торговельну угоду та особливості двосторонніх економічних відносин Укрінформ поговорив з одним із найбільших лобістів спрощення торгівлі між країнами, президентом Канадсько-української торгової палати Зеноном Потічним.

ВІДБІР ТОП-5 ГАЛУЗЕЙ

– Передусім, розкажіть, як оцінюєте канадсько-український бізнес форум, що відбувся наприкінці червня у Торонто?

Бізнесмени буквально стояли в черзі, аби поспілкуватися між собою

– Дуже позитивно! У форумі взяло участь багато делегатів: понад 150 українських і 230 канадських компаній. Окрім цього, приїхали серйозні офіційні делегації обох країн. Загалом, все пройшло дуже добре. Окремої згадки заслуговують двосторонні зустрічі. Бізнесмени буквально стояли в черзі, аби поспілкуватися між собою, що є дуже хорошим знаком, адже свідчить про потенційні конкретні домовленості.

– Про які саме домовленості йдеться? Чого взагалі вдалося досягти під час форуму?

– Можу сказати про свою організацію. Ми підписали меморандум про співпрацю з Мінекономрозвитку України і тепер будемо працювати над просуванням експорту українських товарів та послуг до Канади, аналізом інвестиційних проектів та залученням канадських інвесторів.

– Я так розумію, йдеться про проект CUTIS (Canada-Ukraine Trade and Investment Support project), завданням якого є сприяння українському експорту в Канаду?

– Саме так. На реалізацію цього проекту протягом п’яти років уряд Канади виділив 13,6 млн дол. Партнерами у ньому є Канадсько-українська торгова палата, Конференційна рада Канади і Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, з яким ми маємо радитися, давати рекомендації та узгоджувати свої дії. Власне, канадсько-український бізнес форум проходив під патронатом CUTIS.

– То чи є у ваших планах проведення у майбутньому подібних заходів із пропагування двосторонніх відносин, особливо українського експорту?

– Так, є такі ідеї. Взагалі, головне завдання CUTIS – аналіз української економіки з метою виявлення чотирьох-п’яти галузей, якими найбільше цікавиться Канада з точки зору імпорту. Після виділення цих сфер, будемо обирати конкретні українські фірми, готові до експорту. Ми також зможемо підготувати їх, пояснити місцеві закони, ознайомити із канадськими митними та іншим правилами та взагалі допомогти підготувати маркетингові матеріали. Нарешті, представників цих компаній із уже готовими маркетинговими пропозиціями привозитимемо в Канаду у складі торговельних місій, де вони матимуть змогу показати свої проекти та послуги, розказати про них потенційним клієнтам.

– Коли можна очікувати перші результати досліджень CUTIS по перспективних галузях?

– Робота почнеться вже незабаром і перші результати стануть відомими за півроку-рік.

ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКИМ ЕКСПОРТЕРАМ

– Які можливості відкриває ЗВТ перед українськими виробниками? Навіщо Україні ця угода?

Угода не обмежується митами, прибираючи також інші торговельні бар’єри

– Наразі на заваді взаємній торгівлі між Канадою та Україною стоїть багато мит. ЗВТ зніме 99% із них. Це допоможе значно збільшити експорт як українським, так і канадським компаніям. Утім, угода не обмежується митами, прибираючи також інші торговельні бар’єри.

– Чи можуть скласти українські товари реальну конкуренцію канадським, зважаючи на різні стандарти та підходи до виробництва у наших країнах?

– Це також частина CUTIS, адже в рамках проекту ми маємо допомагати українським експортерами дотримуватися регуляторних вимог канадської сторони, успішне виконання яких дозволить їх продукції вийти на місцевий ринок.

– Так, але очікується, що ЗВТ почне діяти вже наприкінці цього року, а зміна стандартів потребуватиме років…

– Для набуття угодою чинності потрібна її ратифікація парламентами, але підготовчу роботу слід починати вже. Ми можемо вже пояснювати українським компаніям вимоги канадського приватного та державного секторів. Чим скоріше почнемо працювати із українськими експортерами, готувати їх – тим краще. Аби моментально почати торгівлю після ратифікації угоди – не можна втрачати час нині.

– Чи не остерігаєтеся, що відкриття ринків зашкодить українським виробникам?

– Певні проблеми можуть виникнути, втім, якщо дивитися на інші міжнародні приклади, то незалежно від того, між якими саме державами діють ЗВТ, зазвичай вони вигідні всім сторонам. В іншому випадку угод про вільну торгівлю взагалі не було б.

НЕПРОБИВНІ КАНАДСЬКІ КВОТИ

– Чи передбачає угода про ЗВТ зміни в галузі інвестування?

– Так. Взагалі угода є досить широкою та деталізованою і включає не лише товари, а й обмін робочою силою, інші аспекти двосторонньої торгівлі, наприклад, митну документацію. Є розділи про інтелектуальну власність та екологію. Окрім цього, українським компаніям відкривається доступ до канадських державних закупівель.

– Український уряд вбачає у ІТ одну з найбільших перспективних галузей вітчизняної економіки. Як оцінюєте перспективу української ІТ-індустрії в Канаді?

Уже є багато канадських компаній, які користуються послугами українського ІТ-сектору

– Очевидно, що ІТ – це вагомий і успішний сектор в Україні, який буде дуже цікавий Канаді. Власне, уже є багато канадських компаній, які користуються послугами українського ІТ-сектору, замовляють українцям розробку програмного забезпечення і пропонують інший аутсорсинг. Це все теж є частиною угоди.

– Можливо, про це рано говорити, але чи йдуть розмови про внесення змін до чинної угоди або укладення нової ширшої?

– Поки що всі зосереджені на чинній угоді. Однак, з часом, коли ми всі почнемо за нею працювати, може виникнути потреба у додатках.

– Канада досить вправно закрила квотами найбільш успішні українські експорті галузі, такі як: курятина чи зернові. Чи не повториться у Канаді ситуація з квотами ЄС, які Україна вичерпувала за дуже короткий проміжок часу?

– Дійсно, на певні товари Україні виділені квоти, втім, цю систему Канада практикує з усіма державами. Про це було дуже багато розмов і дискусій, але іншого виходу не вдалося знайти. Тож по деяких групах товарів все ж існуватимуть квоти, які українські виробники заповнюватимуть.

ВІКНО У США ТА МЕКСИКУ

– Які зауваги виникають у канадських інвесторів при вкладенні в Україну?

– Перш за все – корупція. Втім, хоч це й непроста справа, ситуація все ж покращується, особливо – зважаючи на рішучість чинного уряду. Стан справ вже набагато кращий, ніж 20 років тому. Друга проблема – це судова система і тут теж є надія на позитивні зміни з огляду на ухвалення нового закону.

– Чи присутні українські інвестиції в Канаді?

– Є невеликі інвестиції на будівельних напрямах, але про великі вкладення не чув. Є також багато українських компаній, які мають новітні винаходи і намагаються відкрити у Канаді представництво, аби продавати їх тут. Деякі підприємці навіть ведуть мову про відкриття тут довиробництва для виходу на ринок США. Тож чим скоріше набуде чинності ЗВТ, тим раніше відкриється гарне віконце у Штати.

Чим скоріше набуде чинності ЗВТ, тим раніше відкриється гарне віконце у Штати

– Тобто, ЗВТ між Канадою та Україною може бути містком для українських виробників у США та Мексику?

– Так, безперечно. З часом до цього дійде, але на цю пору американці ще не почали розмову з Україною про вільну торгівлю, тож саме ЗВТ з Канадою відкриває для України це вікно можливостей. Втім, зважаючи на правила походження, простим транспортуванням товарів із Канади до США не обійдеться. Аби вийти на величезні ринки країн-членів НАФТА, українці будуть змушені виробляти у Канаді продукцію чи проводити її збірку.

КОНСЕРВАТИЗМ КАНАДСЬКОГО БІЗНЕСУ

– На початку незалежності канадські інвестори мали дуже негативний досвід в Україні. Зараз ситуація змінилася?

– Щойно Україна стала незалежною, багато канадських компаній, власники більшості з яких мали українське походження, спробували почати там бізнес. Вони хотіли не лише заробити, але й допомогти таким чином державі, у якій народилися їхні предки. На жаль, «першопрохідців» спіткало досить велике розчарування, внаслідок чого канадські інвестиції в Україну майже припинилися. У часи Кучми КУТП навіть довелося закрили офіс, бо інвестиційної бази не існувало через надмір рейдерства та шахрайства. Ми відновили свою роботу, коли до влади прийшов Ющенко, а останніми роками знову відчули велику зацікавленість. Цьому сприяють і форуми, подібні до того, що відбувся у Торонто, адже Україна ніколи не була в топі міжнародних інвестиційних напрямків, тож канадцям треба розказувати про її переваги. На жаль, багато підприємців переконані, що через окупацію Криму та війну на Сході фізична небезпека присутня на великій частині України.

Україна ніколи не була в топі міжнародних інвестиційних напрямків, тож канадцям треба розказувати про її переваги

– Яку репутацію має Україна у канадському бізнес середовищі зараз? Чи вдалося країні її покращити?

– Так, зі зміною політичної ситуації в Україні, покращилася і її репутація. Рівень демократії нині набагато вищий, ніж раніше. На кожному телеканалі транслюються журналістські розслідування, розкриваються схеми – постійно збільшується відкритість держави. Це допомагає не лише громадянам, але й бізнесу, який відчуває, що може винести свої проблеми у публічну площину і не боїться цього.

– Чому тоді товарообіг між Україною та Канадою такий низький, адже 280 млн дол. на рік для таких країн – це дуже мало.

– Канадські бізнесмени досить консервативні. Аби привернути їх увагу, інвестиційний клімат всередині країни має бути кращим. Втім, з часом, після ратифікації угоди про ЗВТ, взаємна торгівля та інвестиції збільшуватимуться.

– Чи зріс інтерес до України з боку канадських інвесторів після минулорічного підписання угоди про ЗВТ?

– Так, зацікавлення підвищилося з обох сторін. Кількість членів КУТП значно зросла як в Україні, так і в Канаді.

МИСТЕЦТВО «ПРОДАВАТИ»

– Які завдання ставить перед собою CUTIS і якими методами їх досягає?

– Наша головна роль – сприяти торговельним зв’язкам між двома країнами. Ми надаємо консультативні послуги щодо пошуку ділових партнерів, полегшуємо діалог між підприємцями, знаходимо в Україні цікаві проекти, які ще не сповна готові до представлення інвестору. Ми можемо допомогти докінчити презентацію, зробити бізнес план, провести обчислення і представити проект, як гарну цукерку. Наша організація також організовує семінари, бізнес зустрічі, групові поїздки з України тощо.

– Як часто до вас звертаються підприємці за консультаціями?

Запуск у дію ЗВТ є пріоритетом канадського уряду. І українського

– Ми отримуємо дуже багато різних пропозицій, велика частина з яких не готові до презентації, адже українські компанії не завжди вміють «продавати» себе інвестору. Головний фокус робимо на допомозі малим і середнім підприємствам, які й є тим сектором, здатним підвищити добробут людей. Великі багаті компанії самостійно замовляють прекрасні інвестиційні пропозиції, їм не потрібна торгова палата.

– Чому перемовини щодо ЗВТ тривали так довго – аж сім років?

– Допускаю, що, зважаючи на товарообіг між країнами, створення ЗВТ не було пріоритетом. З іншого боку, цю угоду можна розглядати і як спробу канадського уряду допомогти Україні, адже останні два роки розмови велися дуже інтенсивно. Натомість, у часи Януковича діалог було практично повністю зупинений. Нині ж Джастін Трюдо заявив, що запуск у дію ЗВТ є пріоритетом уряду. Те саме ми чуємо від української сторони, тож тепер процес має піти швидко.

Джерело: Укрінформ / Максим Наливайко, Оттава – Київ.

Фото: Ковальов Олексій, Юрій Рильчук / Укрінформ.

Пол Дарбі: Канада шукає українських експортерів, які приживуться за океаном

Канада розпочинає проект тривалістю в п’ять років та обсягом в 13 млн канадських доларів з пошуку українських компаній-експортерів, які зможуть «злетіти» на внутрішньому ринку країни.

Дослідницька організація Сonference board of Canada коштом уряду Канади починає проект з пошуку українських компаній, які могли б постачати свою продукцію на канадський ринок. Пол Дарбі, представник організації, розповів Delo.UA про те, кого вони хочуть знайти й що для цього робитимуть.

Існує багато причин, з яких ми розпочали цей проект. В Канаді багато українців – діаспора налічує 1,3 млн людей. Звісно, ці люди зацікавлені в роботі з Україною. Крім того, в України та Росії зараз складні відносини, Україна шукає нові ринки експорту, й ми готові допомогти, адже Канада – один з таких потенційних ринків. На мою думку, наразі такий проект навіть більш актуальний, ніж якби ми запустили його 3-4 роки тому.

Ми підписали угоду з Торгово-промисловою палатою України та Канадським урядом про початок проекту, мета якого – наростити експорт з України до Канади та збільшити інвестиції з Канади в Україну. Проект триватиме п’ять років. Наразі ми на старті та поки що зустрічаємося з організаціями та придивляємося до місцевих виробників.

Коли ми закінчимо дослідження, ми знатимемо, на яких продуктах фокусуватися, та почнемо відбирати конкретних виробників. Ми повинні зрозуміти, де саме ці продукти виробляються, тому будемо працювати з регіональними компаніями та залучати місцеві організації й торгові палати для проведення тренінгів.

Але я точно знаю, що ми хочемо знайти компанії, в продукції яких є певна додана вартість. Розумієте, звісно, можна продавати за кордон мед за копійки. А замість цього можна продавати косметику, зроблену на основі меду, дохід від продажу якої буде значно вище доходу від продажу меду.

Нашим основним партнером є Мінекономіки. Але ми також працюємо з організаціями з приватного сектору, наприклад, регіональними торговими палатами. В перспективі – певні напрямки співпраці розвивати через партнерство з тренінговими організаціями та університетами, які допомогли б передати знання власникам малого та середнього бізнесу.

Наша цільова аудиторія – це власники малого бізнесу, в якого є перспективи експорту до Канади.

На додачу ми будемо надавати технічну допомогу. По-перше, це пакування, маркетинговий матеріал, який би приваблював канадців, консультації про те, що канадцям потрібно в плані якості. Крім того, це проведення тренінгів, які підготують людей, що будуть здатні в подальшому допомагати локальним експортерам з виходом на зовнішні ринки.

Досліджувати український ринок ми плануємо близько року, щоб зрозуміти, які продукти добре продаватимуться в Канаді, які компанії готові до експорту. Наша місія – це лише перший крок. Потім на базі зібраної інформації нам потрібно буде конкретизувати, як буде розвиватися проект в подальшому – на це знадобиться ще близько двох місяців – й тоді, десь у червні, проект запрацює на повну, тоді почнеться основна робота та фінансова підтримка.

Кошти на сам проект виділяє уряд Канади, але частину витрат на себе має взяти приватний сектор. В рамках проекту ми збираємося привозити компанії до Канади на заходи, торговельні шоу, влаштовувати b2b івенти. Й компаніям потрібно буде оплатити частину видатків, щоб туди дістатися. Ми поки що не знаємо, яку саме частину зможемо взяти на себе – можливо, це буде 50/50, можливо, компаніям доведеться оплатити 1/3 від вартості, можливо, 2/3. Це залежатиме від сектора, в якому працює компанія, типу бізнесу та продуктів, які ми виберемо, а також від того, чого, на нашу думку, вони можуть досягнути. Але на плечі компанії ляже оплата як мінімум третини витрат. Увесь проект оцінено в 13 млн канадських доларів.

Одне з завдань, яке ми вирішуємо протягом нашої місії, полягає у зустрічах з іншими донорськими організаціями. Ми зустрічалися з ЄБРР та розглядаємо можливість тою чи іншою мірою співпрацювати з ними в майбутньому. У нас була розмова на цю тему, але ми поки що нічого не вирішили, проте є галузі, в яких кооперація з ЄБРР була б ефективною.

ЄБРР працює з фінансуванням від ЄС для підтримки приватного сектору, але вони не сфокусовані окремо на експорті, проте працюють на розвиток місцевих виробників. Й вони цікаві нам як партнери, які можуть допомогти доростити місцевого виробника та підготувати їх для експорту.

За більш докладною інформацією з приводу участі в проекті можна звернутися за адресою: isanzharovskyi@yahoo.com, контактна особа – Ігор Санжаровський, директор проекту в Україні.

Якщо ви хочете дати про себе знати проекту, то в даних, що надсилаєте на згадану вище адресу, варто згадати: назву компанії, ім’я керівника/власника, контактні дані, інформацію про те, що виробляє компанія та обсяги виробництва, чи є досвід експорту продукції та чому ваш продукт матиме успіх на ринку Канади.