Теги: Канада
Виробник взуття KaDar: ми успішно виконали перше замовлення для канадського ринку

Історія компанії KaDar, найбільшого виробника взуття на Західній Україні, почалася в далекому 1999 році. На даний момент потужності виробництва дають можливість компанії виготовляти близько 500 пар взуття в день. KaDar активно виходить на нові ринки, в тому числі і на ринок Канади. Як компанія готувалася до міжнародної виставки Toronto Show Show і які перші результати, розповідає Галина Панас, менеджер з розвитку експорту KaDar.    

Компанія KaDar протягом 20 років успішно працює на українському ринку, більше 5 років експортує свою продукцію до  країн ЄС.

Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною надала нам чудову можливість постачати взуття KaDar канадським споживачам за нульовою ставкою ввізного мита.

Завдяки співпраці з проектом CUTIS ми отримали змогу брати участь у виставках взуття Toronto Show Show, адже це хороша нагода показати свою продукцію ключовим гравцям ринку взуття в Канаді. Перша виставка відбувалася наприкінці серпня 2018, наступна – 20-22 лютого цього року.

Під час підготовки до першої виставки ми мало розуміли, яке саме взуття необхідно показати канадським клієнтам. Адже, в Україні та Канаді існують свої особливі смаки, вподобання та тенденції. Не завжди актуальні моделі взуття в Україні будуть користуватися попитом в Канаді, і навпаки. Тому нам було нелегко підготуватися до серпневої виставки та визначитися з асортиментом.

Зараз ми вже набагато краще розуміємо, що потрібно канадському споживачеві. Перша виставка та зустрічі з потенційними клієнтами, перемовини з імпортерами допомогли нам зрозуміти потреби та вимоги на канадському ринку.

Саме тому під час підготовки до другої виставки (лютий 2019) ми були «добре підкованими» стосовно асортименту, вимог, якості продукції. На виставку ми привезли саме ту продукцію, яка може зацікавити потенційного споживача в Канаді.

Ми бачимо хорошу перспективу експорту взуття KaDar до Канади, оскільки почули позитивні відгуки про нашу продукцію. Очікування позитивні, хочемо знайти хорошого бізнес-партнера на довготривалу та взаємовигідну співпрацю.

Вже зараз маємо перше замовлення, яке ми успішно виконали. Працюємо над подальшими замовленнями, готуємо колекцію відповідно до вимог канадського ринку.

Маємо надію на успішний експорт до Канади. Хочемо, щоб канадські споживачі оцінили високу якість взуття від українського виробника та повірили в потенціал успішної співпраці з нашою компанією. Найважливішою винагородою для нас буде вдячність клієнта та визнання компанії як надійного бізнес-партнера.

Більше про успіхи українських виробників на Toronto Shoe Show ви зможете дізнатися за посиланням

Як українські виробники кондитерки підкорювали канадського споживача на SIAL 2018 Montreal

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-Української Торгової  Палати (Canada-Ukraine Chamber of Commerce) в матеріалі для журналу «Все для харчової та переробної промисловості» розповіла про виставку кондитерської продукції в Монреалі SIAL 2018, в якій взяли участь 7 українських компаній. На що виробникам кондитерки варто звернути увагу в підкоренні канадського ринку та яких помилок варто уникати          

1 серпня 2017 року вступила в силу угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною, що відкрила вітчизняним компаніям нові можливості для експорту на перспективний канадський ринок. Угода, зокрема, передбачає відміну ввізних мит на 98% українських товарів.

Потужним  допоміжним  інструментом  в  розвитку  експорту  до  Канади  є  Канадсько-український  проект  підтримки  торгівлі  та  інвестицій  CUTIS.  CUTIS  –  це  п’ятирічний  (2016-2021  р.р.)  проект  міжнародної  технічної  допомоги,  що  фінансується  урядом  Канади  через  Міністерство  міжнародних  справ  Канади  та  виконується  Конференційною  Радою  Канади  у  партнерстві  з  Канадсько-Українською  Торговою  Палатою.

На разі CUTIS реалізовує першу хвилю програми підтримки експорту до Канади U CAN EXPORT у п’яти пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів, кондитерських виробів, а також ІТ-сектор.

Кондитерка як пріоритет

Чому малі та середні виробники кондитерської продукції потрапили в фокус проекту? Причин було декілька. По-перше, досвід експорту – чимало українських солодощів вже присутні на ринку Канади і мають своїх прихильників. По-друге, готовність галузі з точки зору відповідності технічним регламентам, наявності сертифікатів, а також відсутності обмежень з боку Канади.

Як відбувався відбір українських компаній? Максимально прозоро. Розміщувалися оголошення на ресурсах проекту, майже всіх торгових палат, галузевих асоціацій. Також інформація поширювалася на зустрічах учасників проекту з бізнесом.

Після отримання заявок від зацікавлених компаній відбувалися два етапи відбору. До речі, і зараз триває резервний набір. Будь-яка компанія з 5 пріоритетних галузей може подати свою заявку через сайт проекту, заповнивши просту анкету.

В результаті, були відібрані 10 компаній, яким рекомендували взяти участь у одній із найбільших виставок Канади – SIAL 2018 Montreal. Для компаній, що пройшли відбір, було проведене одноденне навчання за участю провідного канадського експерта.

Учасники виставки

Це були переважно представники середнього бізнесу, оскільки вони мають ресурси до роботи на зовнішніх ринках. Проте, були й маленькі сімейні бізнеси, що пропонують унікальний продукт.

Ми намагалися представити досить широкий спектр продукції: печиво, бублики, пряники тощо для національних полиць;  цукерки; снекова група, шоколадні батончики; батончики з горіхами та сухофруктами тощо. Більшість компаній вже мали досвід роботи з Канадою, співпрацювали з дистриб’юторами, без яких робота на цьому ринку неможлива. Компанії відповідали вимогам сертифікації, мали систему контролю якості.  Майже половина компаній на виставці були представлені на рівні вищого керівництва та власників, всі вільно володіли англійською.

У виставці SIAL 2018 Montreal серед понад 1000 учасників з 50 країн світу брали участь 7 українських компаній, а саме:

  • Beverages Plus (солодощі EAT ME)
  • CHOCOBOOM
  • Золоте Зерно
  • Favorito
  • Хлібодар
  • Бісквіт-Шоколад
  • LOL&POP

Участь у виставках вкрай важлива на початковому етапі виходу на новий ринок, адже це чудовий майданчик для зустрічі всіх зацікавлених сторін, в тому числі представників бізнесу з всієї Канади.

Ми мали насичену програму, що включала навчання від великого рітейлу, зустрічі з представниками торгових мереж, тур по великим магазинам роздрібної торгівлі (найбільші мережі, етнічні магазини, дисконтні, склади, дистриб’ютори, тощо). Також ми мали доступ до закритих для широкого загалу подій від окремих мереж, таких як Метро. Також проходили двосторонні зустрічі, що є головним у будь-якій бізнес-місії.

Перспективи української продукції

Українська продукція має хороші перспективи на канадському ринку, адже вже є аудиторія, лояльна до нашого продукту. Після виставки українські виробники отримали нових прихильників. На разі ведуться переговори, які свідчать, що є потенціал для збільшення продажу.

Які головні плюси української продукції в Канаді? Я б зазначила «європейське походження» продукту і той факт, що про Україну в Канаді, на відміну від багатьох інших країн, знають майже всі.

Тут не варто забувати про майже 1,3 млн канадців, що мають українське коріння. Крім того, українські компанії виготовляють цікавий сучасний продукт. У нас є експерти, що готові працювати з Канадою, що інформують виробника щодо вимог та умов роботи, пакування, маркування, логістики.

Серед мінусів я назвала б непослідовність та необов’язковість українських компаній, погане знання мови та порушення етики ведення бізнесу, що нерідко трапляється серед українських компаній. Як правило, з такими компаніями ми намагаємось не працювати.

Від одного вдалого чи невдалого дзвінка може залежати доля великої поставки, тому дрібниць в цьому процесі нема. На загал, ми говоримо про хвороби зростання та зміну свідомості від «росієцентричної» політики компаній до ведення міжнародного бізнесу.

Поради для українського бізнесу

Участь у виставці – це підтвердження готовності продукції та компанії виходити на зовнішні ринки. І до цього важливого кроку потрібно готуватися. Потрібен десь рік на підготовку, якщо компанія вже визначила цільовий ринок. Ви повинні досконало знати свою продукцію, ринки, конкурентів та ціни.

Слухайте свого споживача та партнера. Сьогодні саме споживач визначає, що споживати, яким має бути продукт, його виробника та ціну. Він – найбільший експерт, бо голосує власним гаманцем. Прагматичний підхід та професіоналізм допоможуть адаптуватися під трансформації сучасного світу.

Також ні в якому разі не можна ігнорувати підготовчу роботу до шоу – дослідження, відбір продукції та її адаптація під відповідний ринок (не намагайтесь представити все), визначення кількості зразків, маркетингові матеріали. Консультації місцевих експертів можуть бути корисними, але такі послуги дорогі. Важливо переконатися, що такі фахівці можуть допомогти запросити на стенди потенційних покупців та організувати зустрічі під час виставки. Така робота в Канаді починається приблизно за три місяці до шоу.

Ще один важливий момент – ніхто не прийде на зустріч, якщо ви не домовитесь завчасно, десь за місяць. В Канаді люди планують свій час. Зустріч може тривати 5-10 хвилин. Будьте готові, щоб за цей час повідомити всю необхідну інформацію та продемонструвати матеріали. Ваш персонал повинен знати відповіді на запитання щодо цін, логістики, сертифікатів тощо. Канада – ринок для компаній з досвідом та ресурсами на розвиток.

В рамках проекту CUTIS ми підготували консультантів, які допомагатимуть бізнесу в регіонах знайомитися з перевагами канадського ринку. Більшість з них – представники торгово-промислових палат. Незабаром розпочнуться пілотні тренінги в регіонах. Зацікавлені бізнесмени зможуть взяти участь у таких навчальних сесіях безкоштовно. Розклад таких тренінгів – зовсім скоро на ресурсах проекту.

Нотатки бізнес-мандрівника: як розпочати експорт до Канади

Режим вільної торгівлі між Україною та Канадою діє понад рік і вже привернув увагу канадських покупців до українських товарів. А це, у свою чергу, підігріває інтерес українських постачальників до канадських ринків.

Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) провів двухтижневу навчальну програму для представників регіональних торгово-промислових палат та викладачів провідних бізнес-шкіл “How to Export to Canada”. Програма включала більш теоретичну українську частину в Києві та канадську – в Торонто та Оттаві. Під час останньої учасники програми мали можливість поспілкуватися з канадськими урядовцями та представниками неурядових організацій, що відповідають за різні аспекти експорту товарів до Канади. 

Дмитро Швець, директор Start Global, викладач «Києво-Могилянської бізнес-школи», поділився з Mind цікавими інсайтами, отриманими на курсі.

Портрет країни. Канада – північноамериканська країна площею 9,9 млн кв. км (у 16 разів більше за Україну) та з населенням, трохи більшим за 36 млн. Це – федерація, що складається з 10 провінцій та трьох територій, кожна з яких має унікальні «смаки» у питаннях імпорту, мита, податків, законодавчого регулювання, тощо. Наприклад для реєстрації компанії в Канаді потрібен локальний директор, але в Британській Колумбії – ні.

61% від усього населення Канади проживає у двох провінціях – Онтаріо та Квебеку. Для життя канадці надають перевагу містам, найбільшим з яких є Торонто.

Будучи багатокультурною та багатомовною країною (на федеральному рівні визнано дві державні мови – англійську та французьку), велика кількість різних націй зберігають свою культуру та традиції. За останні роки збільшився потік до Канади іммігрантів з Азії. А це означає, що при позиціюванні продукту та переговорах потрібно враховувати, що ваш клієнт може бути зі звичками та традиціями, не притаманними Північній Америці.

Корінні жителі (First nations) складають майже 5% від загального населення – це приблизно 1,7 млн людей. Цікаво, що середній вік корінної частини складає 32 роки (на цілих десять років молодше за решту населення). Але загалом, канадці – це старіюча нація: очікується, що у 2031 році чверть населення країни буде старшою за 65 років. І це також варто враховувати при визначенні цільової аудиторії для своєї продукції під час підготовки до її експорту.

З ким торгують канадці? Канада імпортує товари та послуги з більшості країн земної кулі, входить до десятки торгових лідерів та відповідає за 2,2% світового імпорту. Найбільше вона імпортує із США, Китаю, Мексики та Німеччини, а експортує – до вищезазначених країн, а також Великобританії та Японії.

Канада є одним із провідних імпортерів світу, і це – вагома причина для максимально відповідального ставлення та високих вимог до усього, що надходить ззовні. Канадський імпортер відповідає за якість продукту перед державою, цього ж він вимагатиме і від експортера-постачальника.

Якими є вимоги до іноземних товарів? До Канади заборонено ввозити продукти, що можуть завдати шкоди здоров’ю/життю людини. Такі товари або знищують, або відсилають назад за рахунок постачальника. Canadian Food Inspection Agency – агенство, створене, серед іншого, для перевірки імпортних харчових товарів; понад 7000 робітників піклуються про те, щоб продукт, який не відповідає стандартам, ніколи не потрапив до країни.

Майже все, що потрібно знати про стандарти і вимоги до продуктів харчування та медикаменти, можна знайти на ресурсі Ask CFIA.

Ще один корисний інструмент – це AIRS CFIA: тут можна легко дізнатися про вимоги до різних продуктів.

Стандартизація товарів та митниця в Канаді – складний, але виважений механізм, складові якого працюють злагоджено, доповнюючи одна одну. Майже всі органи та структури мають вичерпну інформацію на своїх веб-сайтах і терпляче відповідають на телефонні запити.

Інформація про канадський імпорт/експорт є у вільному доступі – зокрема, сайт CBSA має Step By Step Guide, який у подробицях описує процес імпорту до країни; на цьому ж сайті можна отримати список товарів та вимог до них (включно з товарами, які заборонено імпортувати).

Майте на увазі, що при імпорті товар може бути затримано на необмежену кількість часу до з’ясування (за рахунок імпортера), тому це варто врахувати в плануванніконтексті часу та бюджету. Окрім того, при визначенні походження товару враховується вартість і походження матеріалів, з яких його зроблено.

Логістична складова експорту до Канади при ретельній підготовці не має викликати труднощів – митна очистка товарів у країні кленового листа має спрощений вигляд і може проводитися дистанційно. Прорахувати тарифи на доставку вам допоможе сайт searates.com.

Як продавати? Щодо каналів продажу в Канаді варто звернути увагу на декілька моментів. Одним з цікавих каналів може стати департамент держзакупівель Public Services and Procurement Canada, що в середньому щорічно робить закупівлі на 18 млрд канадських доларів, включно з великою кількістю імпортних позицій. На  порталі buyandsell.gc.ca можна зареєструватися для участі у держтендері, а за наявності питань до порталу можна зателефонувати до довідки +18008111148, де, як нас запевнили, дадуть ретельну відповідь на доречні запитання.  Держслужбовці відчувають себе морально зобов’язаними відповідати на питання зацікавлених експортерів. Цим можна з розумом користуватися.

У Канаді дуже професійно працюють галузеві асоціації, з якими радяться торгові представництва, та які також допомагають своїм членам в міжнародних відносинах. Контакти таких асоціацій можна знайти на сайті Canadian Chamber of Commerce.

Ще одна цікава організація, що займається розвитком торговельних відносин за такими країнами, як Україна, – це TFO Canada. На веб-сторінці цієї установи можна знайти багато порад щодо експорту до Канади та зареєструвати свою компанію в каталозі, щоб просувати свій товар серед місцевих баєрів.

У Канаді проживає одна із найбільших в світі українських діаспор – 1,3 млн людей. І хоча навряд чи її можна використовувати як канал продажів, але значну кількість спеціалістів українського походження можна знайти майже в кожному секторі країни. Ці знайомства доречно використовувати для отримання інших контактів в галузі та інформації про ринок.

Додатковим каналом для промо в Канаді можуть бути щорічні фестивалі української культури.

Юридичні особливості експорту в Канаду. Особливу увагу потрібно приділяти юридичним аспектам. Наприклад, у багатьох випадках діє прецедентне право, що враховує велику кількість кейсів за сторіччя. При цьому юристи дуже вузькоспеціалізовані – як у галузях права, так і територіально (у конкретних провінціях).

Дуже важливе питання – захист інтелектуальної власності. У Канаді є великий загал юристів, що спеціалізуються саме на позовах до брендів, які порушили чиїсь інтелектуальні права. Тому перед виходом на ринки цієї країни варто ретельно перевірити назви ваших брендів.

У цілому канадці досить консервативні. Всі серйозні твердження мають озвучуватися з посиланням на достовірне джерело. Але в цьому є й вагомий позитив: усі вони схильні чітко слідувати встановленим правилам та домовленостям. Існує культура фолоуапів та ведення нотаток зустрічі.

Як у Канаді сприймають усе українське? На відміну від південних сусідів, у Канаді про Україну знають майже всі. Імідж країни покращується, хоча і не дуже швидко. Українські товари продаються в основному в мережах супермаркетів, що спеціалізуються на східноєвропейських продуктах.

Велику роль у відносинах країн грає Зона вільної торгівлі між Україною та Канадою (CUFTA) – угода, яка діє з 1 серпня 2017 року, та відкрила для українських експортерів 98% свого ринку товарів. У цілому ж CUFTA має посприяти підтримці українських підприємств у виході на нові ринки та зміцненню торгових взаємовідносин між двома країнами.

Таким чином, незважаючи на всі норми, правила та стандарти, при правильній підготовці ринок Канади може бути цікавим для українських компаній, що вибудовують довгострокову стратегію міжнародної експансії. Адже після виходу вашого продукту чи послуги в Канаду та адаптації бренду до місцевих етнічних груп, ринки багатьох країн, включно з сусідніми США, стануть легшими для подальшого просування.

Відомості, викладені у матеріалі, частково увійдуть до курсу «Стратегія виходу на глобальні ринки», який пройде в kmbs 26 листопада 2018 року. 

Джерело: Mind

Посол Канади: Майбутнє українського експорту до Канади — за ІТ-послугами

З 1 серпня 2017 р. запрацював режим зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Канадою. Це вже 16-й режим вільної торгівлі, що набрав чинності за роки незалежності нашої країни. Але випадок із Канадою — особливий. Адже для українських товарів північноамериканський партнер відкрив 98 % свого ринку, обнуливши ввізні мита на більшість товарних груп.  Як вплинуло запровадження ЗВТ на товарообіг між країнами, наскільки збільшили українські компанії свою присутність на канадському ринку, які сектори вітчизняної економіки найперспективніші з точки зору Канади — про все це та багато іншого — в інтерв’ю з Послом Канади в Україні Романом ВАЩУКОМ.

Пане Посол, як за час дії ЗВТ між нашими країнами змінилася динаміка україно-канадського товарообігу?

Статистика за два місяці, яку ми маємо, не дає підстав говорити про динаміку товарообігу. Проте вона і з одного, і з другого боку позитивна. Поясню. Річ у тім, що статистики наших країн дещо відмінні. Канадська сторона демонструє зростання товарообігу за перші дев’ять місяців 2017 р. до 65 млн дол. США, тобто на 13,5 % порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Українська статистика за три квартали 2017 р. становить 33,9 млн дол., що на 65 % більше порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Як бачите, різниця майже вдвічі. Це пов’язано з особливостями деклараційних практик експортерів чи статистичних систем, над узгодженням яких, до речі, працюватиме група, яку ми саме створюємо.

Насправді держави краще утримують статистику імпорту, ніж експорту. Тому Канада, скажімо, із США працює таким чином: їхню імпортну статистику використовуємо, як нашу експортну, і навпаки. Якщо йдеться про торгівлю між Україною та Канадою, то ми показуємо експорт в Україну на рівні 179 млн дол. Імпорт з Канади, за даними України, становить 196 млн дол. У нашій статистиці дефіцит торговельного балансу в Україні є меншим, ніж в українській статистиці.

Розкажіть, якими товарами країни найбільше цікаві одна одній?

Слід зазначити, що угода між Україною та Канадою пожвавила взаємну торгівлю. У 2017 р. до ТОП-6 товарів українського експорту до Канади ввійшли: 1 — феросилікомарганець, 2 — барвники з титанового окису, 3 — соя, 4 — автомобілі, 5 — телерадіо­апаратура, 6 — кавоварки. Ми, своєю чергою, постачаємо для України: 1 — вугілля, 2 — рибу (зокрема, хек), 3 — креветки, 4 — харчування для домашніх тварин, 5 — ліки, 6 — людську або тваринну кров.

Які ще галузі отримують переваги від лібералізованої торгівлі між Україною та Канадою?

До найбільш перспективних секторів належать насамперед ІТ-сфера, одяг, взуття, меблі, шоколад та кондитерські вироби. Зокрема, на сприяння у просуванні цих товарів на канадському ринку спрямовано програму підтримки експортерів «U CAN Export». Важливо, що проект націлено не на українських гігантів, а на підтримку малого і середнього бізнесу. Переконані, що компанії, які вже мають досвід експорту, можуть самі собі дати раду і на канадському ринку.

Що дав режим ЗВТ нашим  компаніям? Наскільки український бізнес використовує можливість виходу на ринок Канади?

Угода є асиметричною. Канада одразу відкрила для українських виробників 98 % свого ринку, знизивши митні ставки до 0 % практично для всіх груп товарів, за винятком автомобілів, на які мито скасують протягом семи років. Також є певні обмеження на деяку сільськогосподарську продукцію, експорт якої є безмитним лише в межах встановлених квот. Зокрема, це стосується молока, птиці, яєць тощо.

У випадку канадського експорту Україна наразі відкрила близько 80 % ринку. На частину товарів з Канади мита скасовуватимуться поступово, з використанням перехідних періодів у три, п’ять та сім років. А на імпорт свинини і сала встановлено обмеження. До речі, щодо сала, то українські виробники мене переконали, що воно має не тільки економічне, але й символічне значення.

Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші

Аналізуючи експортну статистику України, можна спостерігати величезні стрибки за окремими товарами. Скажімо, приріст експорту кавоварок за дев’ять місяців 2017 р. становить 1 500 %, скляних контейнерів для перевезення та пакування товарів — 2 450 %, машин для очищення, сортування чи калібрування насіння — понад 3 000 %. Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші. Досвід Канади у зонах вільної торгівлі свідчить про те, що спочатку зростання експорту йде вшир, а потім вглиб. Іншими словами, насамперед розширюється асортимент товару, а відтак збільшуються обсяги його поставок. Товаровиробники, які виходять на новий ринок, вивчають смаки та запити споживачів, а потім зосереджуються на просуванні товару. Це не означає, що в традиційних галузях не може бути зростання. Ми, зокрема, спостерігаємо значне зростання щодо сільськогосподарських машин. Тут наші фірми «проспали» перший етап великих інвестицій у сільгосптехніку і тепер надолужують втрачене.

Кожен ринок має свої особливості. Які труднощі доводиться долати українським експортерам?

Ми врахували особливості кожного ринку й одночасно з угодою запустили Канадсько-український проект сприяння торгівлі та інвестиціям. Торгівля означає експорт із України до Канади, а інвестиції — це вкладення коштів Канадою в Україну. Фахові консультації надаються вашим експортерам, які бажають відкрити для себе канадський ринок. Детально роз’яснюються специфіка ринку, вимоги, як до нього пристосуватися, якого роду сертифікація потрібна і які географічні, смакові й інші особливості спо­живача.

Чи є відмінності ЗВТ України з Канадою та України з ЄС?

Основна відмінність у тому, що канадський ринок є більш відкритим для українських товарів, ніж ринок ЄС, і тут значно менше обмежень, а якщо і є, то незначні. Іншими словами, відвантажуйте, скільки хочете. З іншого боку, наша угода стосується передусім товарів, а ось у питанні торгівлі послугами вона поки що не настільки розгалужена, як угода між Україною і ЄС. У цьому аспекті у нас ще все попереду.

Незабаром передбачено створення зони вільної торгівлі між ЄС і Канадою. Що змінить такий трикутник?

Насамперед потрібно гармонізувати сертифікацію товарів для експорту з урахуванням усіх правил, вимог, кваліфікацій, найменувань та інших аспектів. З часом ми сподіваємося на формування позитивного трикутника вільної торгівлі Україна — Канада — ЄС. Тоді виробники трьох сторін краще зможуть побачити, де в трикутнику є переваги саме для їх виробництва, і підібрати найвигідніші варіанти співпраці.

Планується поглиблення співпраці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг вже на сьогодні вдвічі-втричі перевищує товарний

Чи бере Канада участь в інвестиційних проектах в Україні? Які проекти найцікавіші для вкладення коштів?

З боку канадських інвесторів є інтерес до України. За останні два роки найбільше коштів вкладено в агропромисловий сектор. Так, один великий канадський фонд вже викупив третину акцій українського агропромислового холдингу. В подальшому чималі інвестиції передбачаються в ІТ-сферу і все, що її стосується, наприклад, інфраструктуру для інформаційних технологій. Це ті галузі, де я бачу потенціал вже у короткостроковій перспективі.

Пане Посол, поділіться своїми прогнозами щодо розвитку торговельних відносин між нашими державами.

Окрім ринку товарів, розвиватиметься ринок послуг, зокрема, планується поглиблення спів­праці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг важко охопити, але вже на сьогодні він вдвічі-втричі перевищує товарний. Тільки один великий контракт канадського рітейлера з українськими фахівцями ІТ-сфери коштує близько 50 млн дол. До того ж в Україні майже 2 тис. програмістів працюють на Канаду. Ринок ІТ-послуг належить до невидимого експорту, водночас він дуже економічно вигідний для вашої країни. А враховуючи географічну відстань між нашими країнами, він може відіграти величезну роль.

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

Ігор Санжаровський: Українським виробникам потрібно знайти свое місце на ринку Канади

Аналіз ринку, сертифікація, пошук партнера в Канаді та англійська мова – це лише декілька з головних must-have для український експортерів до Канади. Директор проекту CUTIS в Україні Ігор Санжаровський в ефірі UATV English розповів про аспекти експорту до Канади, на які обов’язково потрібно звернути увагу.

Під час інтерв’ю мова також пішла про структуру українського експорту до Канади, основні перешкоди на шляху експортерів, вільну торгівлю з Канадою, а також щодо перспектив залучення канадських інвестицій в Україну.

“Канадський ринок не є пустим, він не чекає з нетерпінням на українські товари. Вітчизняним виробникам необхідно знайти своє місце на ринку Канади й, давайте будемо чесними, боротися за місця на канадських полицях”, – підкреслив пан Санжаровський.

Дивіться повне інтерв’ю нижче:

Зоя Павленко: Чисті чи багаті? Як вплине вільна торгівля з Канадою на стан довкілля в Україні

Події останніх років кардинально змінили зовнішню торгівлю України – через втрату російського ринку українські виробники вимушені були переорієнтували свій експорт зі Сходу на Захід. Завдяки зусиллям уряду, та, зокрема, торговельній дипломатії Міністерства економічного розвитку почали функціонувати зона вільної торгівлі з ЄС, все ближче реалізація угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, активно ведуться переговори із Туреччиною та Ізраїлем. Щодня ми спостерігаємо за новими історіями успіху українських товарів на іноземних ринках.

Діаграма: The Economist

Аспект, який мало згадується під час обговорень «нового шляху» українського експорту, – його вплив на довкілля. У цій статті ми спробуємо коротко проаналізувати потенційні наслідки лібералізації зовнішньої торгівлі для навколишнього середовища України. За приклад візьмемо угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, нещодавно ратифіковану Верховною Радою України.

Від бідних та чистих до багатих та брудних?

Лібералізація зовнішньої торгівлі по суті означає спрощення умов для міжнародного руху товарів та послуг. Це стимулює виробництво в країнах-експортерах. Теоретично подібний ріст веде до більшого споживання природних ресурсів та росту відходів виробництва. Це може мати як локальний ефект (наприклад, потрапляння неочищених стоків у малі річки), так і глобальний (ріст викидів парникових газів).

У 1955 році вчений Саймон Кузнець запропонував криву взаємозалежності рівня навантаження на довкілля від економічної діяльності (рисунок 1). Згідно з теорією науковця, зростання ВВП на душу населення веде спочатку до збільшення навантаження на довкілля, а потім – до його спаду. Логіка зрозуміла – активізація економічної діяльності та нові фінансові ресурси йдуть на забезпечення найгостріших потреб, «латання дірок». Тут не до турбот про довкілля.

Проте пізніше, коли країна вже достатньо заможна, а екологічні проблеми продовжують накопичуватися, питання охорони навколишнього середовища стають актуальними. Країна має змогу інвестувати в оновлення застарілих технологій виробництва та працювати над усуненням негативних екологічних наслідків.

Сьогодні 20-тикратна різниця ВВП на душу населення між Україною ($2155) та Канадою ($43248) ставить їх на різні кінці кривої Кузнеця. Можна припустити, що зростання торговельних зв’язків між двома країнами загрожує саме нашій державі погіршенням екологічної ситуації. Проте чи насправді це так?

Чи можливий стрибок до чистоти?

Особливістю участі України в угодах про вільну торгівлю є акцент на експорті сировинних матеріалів, який вимагає значного залучення природних ресурсів. Проте навіть з поступовим зміщенням фокусу на експорт готової продукції з більшою доданою вартістю не слід забувати про екологічні впливи самих переробних процесів (споживання енергії та води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скиди стоків).

Бажання швидко нарощувати темпи економічного розвитку та залучати міжнародні інвестиції призводить до послаблення екологічного контролю в Україні. Це й мораторій на екологічні перевірки підприємств, і формалізація процесу екологічної оцінки, і відтягування системного законодавчого перезавантаження в екологічній сфері.  Україна стала активним учасником «race to the bottom» – «гонитви на дно», оскільки змагання за шматок міжнародного економічного пирога призводять до зниження екологічних стандартів.

Здавалося б, перспективи не особливо райдужні для українського довкілля. Проте якщо глибше проаналізувати міжнародні домовленості, можна побачити конкретні «win-win» можливості для всіх сторін.

Екологічна буква угоди

Наголос на екологічних аспектах є поширеним в угодах про вільну торгівлю нового покоління. Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою – не виняток. Документ містить прямі посилання на екологічні конвенції та протоколи, яких мають дотримуватися сторони. Це, наприклад, конвенція про Міжнародну торгівлю видами флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (конвенція СITES), Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі та інші.

Окрім того, часто перед підписанням угоди про вільну торгівлю країни проводять її екологічну оцінку. Це допомагає передбачити можливі негативні впливи для кожної сторони, а, отже, прийняти зважене рішення та спланувати відповідні заходи протидії. У Канаді це закріплено на законодавчому рівні – звіт про екологічну оцінку Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною доступний онлайн.

Аналізуючи статті угоди, можна дійти висновку, що в плані екологічного врегулювання Україна знаходиться у більш вигідному становищі, аніж розвинуті країни на початку їх економічного підйому. Адже навіть Канада шляхом власних помилок прийшла до необхідності впровадження більш жорстких екологічних норм, створення інноваційних та ощадливих технологій виробництва. Україна ж може просто запозичувати ці готові інструменти, які, окрім того, наближуватимуть українське виробництво до європейських та міжнародних стандартів.

Дозволити споживачу обирати доларом

Популярний німецький автор Ральф Фюкс у книзі «Зелена революція» стверджує, що у сучасному світі економічне зростання та захист довкілля не протиставляються, а стають одним цілим. Тож очевидним рішенням еколого-економічної дилеми були б капітальні інвестиції в модернізацію українського виробництва. Звичайно ж, на практиці такі швидкі зміни не є простими. Проте є очевидний та екологічний рецепт успіху для експортерів з малого та середнього бізнесу – дозволити покупцям з-за кордону підтримати інвестиції в стале виробництво українських товарів.

Більша увага українських виробників до питання охорони довкілля може бути винагороджена на ринках розвинутих країн, таких як Канада. Тут вже давно сформувався й сьогодні все більше посилюється тренд відповідального споживання, коли споживач свідомо купує ті товари, які зменшують використання енергії чи води, містять перероблені матеріали чи самі можуть бути перероблені, є нетоксичними та біорозкладними. Наприклад, у Канаді близько 58% населення відносять себе до категорії відповідальних споживачів. Не кажучи вже про світове захоплення органічною продукцією.

Образ eco-friendly – це, звичайно, не лише напис на етикетці. Це стратегічна робота, інвестиції та розвиток бренду. У окремих випадках заявлені екологічні переваги продукту  мають бути підтверджені незалежною третьою стороною у вигляді відповідного сертифікату. Наприклад, у Канаді досить відомою для споживачів є сертифікація товарів згідно зі стандартом ISO 14001 «Системи екологічного менеджменту», органічна сертифікація аграрної продукції відповідно до Канадського Органічного Режиму, сертифікація деревини Forest Stewardship Council (FSC), сертифікація енергоефективності Energy Star електричних приладів та інші.

Варто також пам’ятати, що безпідставні маркетингові твердження про екологічні переваги ваших товарів є прикладами так званого «грінвошингу» (greenwashing) та передбачають адміністративну відповідальність, як в Канаді, так і в Україні.

Реальні екологічні переваги товару мають прямі  фінансові вигоди: наприклад, сертифікована органічна сільськогосподарська продукція в Канаді в середньому коштує на 40% більше за традиційні аналоги. Тому є можливість не лише компенсувати затрати, пов’язані із сертифікацією та інвестиціями у виробництво, але й отримати вищий дохід.

Особлива увага угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною та інших міжнародних угод до екологічних аспектів може створити умови для якісного стрибка вітчизняних виробників. Навіщо наступати на граблі розвинутих країн і проходити через десятиліття сировинного виснаження економіки, коли можна дивитися вперед, йти за світовими трендами й отримувати додаткові цінові переваги? Саме  екологічність українських товарів може бути частиною бренду України на міжнародних ринках й, одночасно, запорукою сталого розвитку української економіки.

Інформацію та підтримку щодо екологічних аспектів експорту до Канади можна отримати в урядовому Офісі з просування експорту та Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Роман Ващук: Вільна торгівля – не гранти чи грошові позички, а можливість українцям заробити на торгівлі з Канадою

Кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями, зроблена з українського концентрату. Що ще треба зробити українському бізнесу, щоб знайти шлях до серця канадців, Delo.UA розпитало у посла Канади в Україні Романа Ващука.

Як швидко після того, як запрацює Зона вільної торгівлі (ЗВТ) між нашими країнами, можна буде говорити про широкі взаємні інвестиції та доступ українських товарів на ринок Канади?

Українська сторона вже зробила частину своєї справи — ратифікація Угоди про ЗВТ пройшла через Верховну Раду. З нашого боку залишилися ще два формальні кроки: третє голосування в Сенаті та підпис Генерал-губернатора Канади Девіда Ллойда Джонстона. А далі вже процедура обміну листами-повідомленнями про ратифікацію, і через місяць ЗВТ між нашими державами почне діяти. Тобто, протягом літа цього року все здійсниться. Від того моменту, майже на 99% українського експорту зникнуть всі квоти й мита й на експорт товарів у Канаду діятиме нульова ставка.

Але питання в тому, наскільки і як український бізнес буде готовий використати ці надані можливості. Проте я хотів би підкреслити, що наші намагання пропагувати цю угоду та канадсько-український бізнес-форум, що відбувся в червні минулого року, вже підвищили зацікавлення канадським ринком в Україні та українським ринком в Канаді. Тому ми вже зараз спостерігаємо певне пожвавлення наших торгівельних відносин — ще до повного вступу в дію Угоди про ЗВТ.

Ви впевнені, що влітку ЗВТ між нашими країнами буде вже працювати. А чи не буде, часом, неприємних сюрпризів — не проголосує Сенат чи Генерал-губернатор не підпише документ?

Запевняю вас, жодних сюрпризів не передбачається. Адже, коли в Нижній і Верхній палатах це рішення приймається одноголосно, то сумнівів бути не може.

Погоджуся, але коли вже з’являться перші результати ЗВТ на практиці?

Це неможливо прогнозувати. Тому що все залежить від тих підприємців і компаній, з одного та іншого боку, які мають скористатися перевагами Угоди про ЗВТ. Але я впевнений, що канадський і український бізнес вже налаштований на використання нових торговельних можливостей. І, як доказ моїм словам, на початок квітня вже заплановано візит до Канади 14 українських підприємств — представників харчового сектору. Ця поїздка буде здійснена в рамках Програми підтримки українського експорту.

Українська делегація зустрінеться з канадськими імпортерами, власниками супермаркетів тощо. І це вже можна назвати підготовчими кроками, які мають на меті збільшення нашого спільного торговельного обороту.

Ви говорили про запуск ЗВТ, наголосивши на ключовій фразі: “Якщо український бізнес буде готовий”. На Вашу думку, що потрібно робити українському бізнесу, щоб наша продукція користувалася попитом? Як знайти шлях до серця канадців? І чи буде користуватися попитом українська продукція у канадських споживачів?

Передусім українським підприємцям слід добре вивчити канадський ринок. Саме для цього ми створили Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій. Він має своє бюро в Києві. Також з ним співпрацюють Канадсько-українська торгівельна палата і Конференційна Рада Канади. Вони якраз надають консультації зацікавленим фірмам. Тобто, існує ціла структура, яка може зорієнтувати українських підприємців на те, чи є перспектива для їхньої продукції на канадському ринку, що потрібно змінити, аби відповідати вподобанням канадців.

На цей момент визначено 9 пріоритетних секторів щодо товарів (легка промисловість, текстильна і кондитерська, машинобудування — фрезерувальні машини, на які є попит у Канаді, посудомийки) і один сектор послуг — це IT, який вже успішно функціонує між нами.

Це те, чим Україна може бути цікава Канаді. А що канадці можуть запропонувати нам?

Аналізучи результати 2016 року, основою канадського експорту в Україну є вугілля й металургія. І на початку нинішнього року теж відбувається значне пожвавлення у цьому напрямку. Друге місце займають поставки риби й креветок, адже поряд з нами є океан. Потім — літаки і комплектуючі до них (заміна російських деталей). І ця ніша дуже перспективна, тому що нашу спільну високотехнологічну продукцію можна продавати на треті ринки. Також значне місце нашого експорту відведено фармацевтичній продукції та сої (переважно насіння). Нещодавно я був з візитом на Харківщині, і мені сказали, що тамтешні спеціалісти вподобали саме канадське насіння, тому що воно морозостійке і добре підходить до континентального клімату.

А ще доволі великий відсоток канадського експорту (майже $3,5 млн) припадає на харчі для домашніх тварин (котів і собак) та матеріли для штучного осіменіння великої рогатої худоби. До речі, велика частина українського молочного стада є канадськими нащадками.

Тобто, асортимент експорту до України чималий, проте ми працюємо над його розширенням.

Це добре, що наші країни планують розширювати торгові горизонти. Але плани і дійсність не завжди співпадають. І хто візьметься гарантувати, що, наприклад, українські товари потрібні канадцям? Яка продукція з України є наразі на полицях канадських магазинів? Чи користується вона попитом?

Українська фірма перед тим, як виходити на канадський ринок, робить промозапуск, залучаючи до цього певні піар-компанії. Знаю, що зараз виходить на канадський ринок виробник березового соку з України. Його продукція буде реалізовуватися в мережі одного з наших великих супермаркетів. І якщо канадцям вона сподобається, то об’єми поставок зростуть.

Наприклад, у 2016 році наша держава закупила в українського виробника концентрований яблучний сік на суму 9,5 млн канадських доларів. І ваша країна стала зовнішнім постачальником №2 цього продукту. Більше того, кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями — зроблена з українського концентрату.

Хотів би ще окремо сказати про мед. Цю нішу може зайняти Україна. Адже поставки українського меду в ЄС є квотованими, а в Канаду — без обмежень.

Але будемо чесними. Мабуть, канадські споживачі все ж звикли, наприклад, до американської якості товарів, а наша продукція навряд чи може конкурувати…

Я б назвав це надмірною скромністю з Вашого боку, адже чимало українських підприємств, особливо тих, що закупили сучасні виробничі лінії, можуть випускати продукцію світового рівня. І багато виробників з України розвивають партнерські стосунки з канадськими торговими мережами, а наше посольство в цьому їм допомагає.

ЗВТ українськими підприємцями часто сприймається як ще одна можливість продати свій товар. Проте експерти з більш стратегічним баченням кажуть, що угоду варто сприймати як партнерство, а також треба продумати, чим наші країни можуть допомагати одна одній. Як, на Вашу думку, може виглядати торгове партнерство між Україною і Канадою?

Canada-Ukraine Trade and Investment Support зробила дослідження, яке свідчить, що після підписання подібних договорів про ЗВТ з іншими країнами, подвоювалася інвестиційна діяльність в обох напрямках. Адже чим ширше відкриваються торговельні можливості, тим більше країни дізнаються і про інвестиційний потенціал один одного.

Щодо України, то на переломі 2016-2017 років здійснено інвестицію у харчовий сектор — Канадський інвестиційний фонд викупив 30% акцій одного з найбільших місцевих агропромхолдингів “Астарта”.

Також ми бачимо, що канадський капітал потрапляє в Україну через викуп великих міжнародних структур, які вже тут діють. Коли я нещодавно був у Харкові, то дізнався, що 50% однієї з великих аутсорсінгових тамтешніх фірм викупив Національний пенсійний фонд Канади. Отож, канадський капітал заходить в Україну різними способами, у т.ч. опосередкованими.

Наразі ми бачимо збільшення інвестиційної зацікавленості і проектів. Якщо говорити про проекти, то на східному узбережжі Канади готується ракетний проект. У рамках його заплановано зведення малого космодрому, з якого будуть запускати українські ракети “Циклон-4”, вироблені на ВО “Південмаш”, з метою запуску супутників середнього розміру на орбіту.

І все ж, якщо чесно, який інтерес Канади в ЗВТ з Україною? Що дасть угода високорозвиненій канадській економіці і канадському бізнесу, на Вашу думку?

Ми, дійсно, маємо зацікавленість продавати свою продукцію в Україну. Хоча й українці, дуже люблять прибіднюватися, проте купують чимало товарів класу люкс. Звичайно, канадці не хочуть пропустити таку вигідну можливість.

Окрім цього, ЗВТ між нашими країнами — жест економічної підтримки для України. І це не якісь гранти чи грошові позички, а реальна можливість українцям заробити собі на прожиття завдяки торгівлі з канадським ринком. Вигідно і нам, і Україні.

Наприклад, консервовані українські абрикоси в Канаді мали б шалений попит, якщо вони будуть дешевші за австрійські. Адже абрикоси у нас дають врожай лише на 1% канадської території (через особливі кліматичні умови).

І взагалі, частина тих українських переробних потужностей, які раніше працювали на РФ, можуть знайти ніші збуту на канадському ринку.

Якщо говорити про ринок послуг, то цей обмін між нами відбувається вже давно. Тому що вони менш регульовані, зокрема IT. Статистику тут важко порахувати, але, на мою думку, це понад $40 млн щорічно. І канадські роботодавці дуже цінують знання та хист українських програмістів, тому що вони не лише підтримують діючі системи, але й придумують нові.

Якщо висловлюватися мовою цифр, на цей момент, яке місце займає Україна у загальному товарообігу Канади?

70% канадського товарообігу припадає на США, а на всі інші країни припадає 30%. Щодо України, то на сьогодні ця цифра скромна — менше 1%. Але, завдяки ЗВТ, ми зможемо досягти значно більших показників, тим паче що для Вашої держави кожен додатковий мільйон не надлишковий. Як, зрештою, і для Канади. Тому, будемо заробляти крок за кроком.

А чи не пов’язана така готовність Канади запустити ЗВТ з Євросоюзом та Україною зі складною ситуацією навколо Транс-тихоокеанського партнерства, а також із заявами США про необхідність переглянути Північноамериканська угода про вільну торгівлю?

Зовсім ні. Щодо України і ЄС, то переговори про ЗВТ з Канадою тривають вже майже 6 років. А проблеми з Транс-тихоокеанським партнерством почалися ще задовго до цього. До того ж Канада, як і інші країни, розуміє, що диверсифікація торгових потоків є позитивним моментом для національної економіки.

Звичайно у світі відбуваються різні процеси, у т. ч. політичні, до яких доводиться пристосовуватись, наприклад ситуація, яка склалася в Україні з вугіллям і металургійним комплексом. Якщо в січні 2016 року Україна зовсім не купувала канадське вугілля, то через рік Канада продала його на суму $48 205 062. Тому, передбачаючи майбутнє, не можна опиратися лише на минулорічну статистику.

Канадська сторона не хоче обіцяти Україні якісь захмарні результати. Але якщо певна українська фірма знайде свою нішу в Канаді, вона може дуже швидко розвинутися, бо канадський ринок постійно зростає, і наше населення має значну купівельну спроможність. Особливо канадців приваблює нова якісна і дешева продукція. Отож, хто шукає — той завжди знаходить.

У нашій розмові Ви обмовились про ракетний проект, який готує Канада у співробітництві з ВО “Південмаш”. Інвестиції плануються з обох боків?

Україна виступає постачальником ракет, а інвестиції — з Північної Америки, які надає група інженерів американської космічної програми. Це суто комерційний проект для запуску супутників з використанням українських ракет, який здійснюватиметься за сприяння канадського уряду і Міністерства транспорту Канади. Адже саме з узбережжя Канади є можливість безпечно запускати ракети.

На який термін підписано контракт з “Південмаш”, і коли буде запуск проекту?

Таку інформацію краще дізнатися на заводі “Південмаш”, але, думаю, що контракт довгостроковий. Щодо запуску проекту, то на початку наступного року передбачається початок будівництва космічного майданчика, і, мабуть, вже в кінці 2018 року, чи на початку 2019 року стартують запуски ракет.

А загалом, як просувається наша співпраця у сфері оборони й розширення військово-технічного співробітництва?

Щодо контактів у аерокосмічній галузі, то 31 березня відбувся перший політ АН-132, сконструйованого для Саудівської Аравії. І цей літак українського заводу “Антонов” має канадські двигуни.

У середині квітня в Канаду їде Міністр оборони України Полторак, де буде підписана Угода про співробітництво у військовій галузі, завдяки якій нам буде значно легше розвивати діалог у цій сфері. Деталізувати не буду — не хочу випереджати події.

Джерело: Delo.ua

Фото: Тетяна Довгань

Степан Кубів: Чому ЗВТ з Канадою є частиною нашої євроінтеграції.

14 квітня Верховна рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Нагадую, що Угода є частиною політики уряду з розширення торговельних можливостей для українських експортерів. І курс України на ЄС відіграє тут першочергову роль.
Фактично йдеться про трикутник можливостей та взаємодії у виробництві Україна–Канада–ЄС, де лейтмотивом є українсько-європейська співпраця в аграрній, промисловій та інших сферах, з акцентом на інновації та високі технології.

Але чи можна назвати цей трикутник можливостей рівностороннім?

Що Україна може запропонувати технологічно розвиненим Європі та Канаді, аби стати повноправним учасником нового рівня економічно-торговельних взаємин?

Після руйнування виробничих зв’язків з Росією українські промислові підприємства почали спрямовувати свої зусилля на створення виробничих ланцюгів з ЄС та іншими країнами світу.

Так, за даними The World Integrated Trade Solution (WITS), у 2015 році Україна імпортувала з РФ проміжних товарів (вихідних для промисловості) на суму $1,9 млрд, експортувала – на $2,1млрд. Для порівняння – до Канади за 2015 рік імпорт з України тих самих проміжних товарів склав $9,4 млн, а експорт – $17,6 млн.

Очевидно, що українські підприємства не можуть миттєво подолати залежність від проміжних промислових товарів, тому розширення альтернативних коопераційних зв’язків, пошук виробничих і торговельних партнерів у ЄС і Канаді є вельми актуальним та своєчасним.

Тут нагадаю про започаткований нещодавно Промисловий діалог Україна-ЄС, який лише кілька тижнів тому стартував у Брюсселі. В рамках цього діалогу ЄС та Україна розпочали горизонтальну взаємодію між окремими підприємствами, громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, зокрема аграрними. Себто – фактичними учасниками виробничих відносин, на рівні яких відбувається організація спільних бізнес-процесів.

Але до чого тут Канада?

По-перше, вихід на великий ринок збуту в Канаді створює вигідні та широкі можливості для експорту спільної українсько-європейської продукції на північноамериканському континенті. Йдеться про авіабудування, ІТ-продукцію, легку промисловість, продукцію АПК, включно з екопродукцією.

Мало хто знає, що об’єднані в АПК спільні зусилля України та Канади можуть зробити нас найбільшим світовим оптовим трейдером у сфері вирощування та переробки зернових. До речі,

з моменту підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою три українські компанії (з них – дві аграрні) отримали понад $300 млн прямих інвестицій з Канади.

Разом з тим Україна має чіткий намір змінити сировинну орієнтованість економіки на технологічно розвинену модель виробництва продукції з високою доданою вартістю. Причому таке виробництво має включати велику частку малого та середнього бізнесу, який часто створює виробничі зв’язки з великими компаніями та забезпечує зайнятість значної кількості працівників.

Наприклад, восени 2016 року на Львівщині німецька компанія “Бадер” відкрила новий завод з пошиття автомобільної шкіри преміум-сегменту, де працюватимуть близько 3 тис. працівників. І це далеко не єдиний приклад успішної синергії України та ЄС.

Саме тому взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо саме цей трикутник створює нові можливості для спільної діяльності у промисловості та виробництві, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування виробничих потужностей спільних підприємств.

Для України це означатиме нові сучасні виробництва, які включатимуть, крім АПК, також розвиток автомобілебудування, виробництво авіапродукції, фармацевтичні компанії, продукцію легкої промисловості та інноваційні технологічні рішення.

При цьому прямі іноземні інвестиції у промисловість принесуть в Україну капітальне обладнання, новітні технології, а також управлінські та маркетингові рішення та досвід. Це означає більший мультиплікативний ефект від інвестицій, адже інвестори фактично “вмонтовують” новостворені виробничі потужності у вже існуючі ланцюжки виробництва.

Тому визначальною конкурентною перевагою України у відносинах з високотехнологічною промисловістю країн ЄС та Канади є наші працівники.

Вони мають надзвичайно високий, навіть за європейськими мірками, рівень освіти та кваліфікації, спеціалізацію в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики та здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології.

Ці якості, помножені на працелюбність, на додачу до конкурентної вартості праці створюють неймовірні можливості для виробництва конкурентної продукції і створюють привабливі можливості для будь-якого спільного українсько-європейського підприємства чи інвестпроекту, який розмістить свої виробничі потужності в Україні.

В умовах зростання світової конкуренції ЄС буде вигідно розміщувати свої промислові потужності в Україні, де є простір та умови для створення нових підприємств та трудові ресурси для кваліфікованого налагодження складних технологічних процесів.

Такий сценарій, до речі, утримає кваліфікованих українських працівників від переїзду до Європи, адже, на відміну від сфери послуг, промислове виробництво потребує участі працівника у виробничому процесі.

Це надзвичайно важливо для розвитку регіонів, адже кваліфіковані інженери та фахівці високотехнологічних виробництв матимуть більше можливостей для працевлаштування в Україні, і саме в тих регіонах, де є достатні площі для розміщення нових виробничих потужностей для підприємств.

Автор: Степан Кубів, перший віце-прем’єр України, міністр економічного розвитку та торгівлі

Джерело: Європейська правда

Ольга Вергелес: Що заважає українському бізнесу виходити на ринок Канади

В рамках своєї роботи я кожен день отримую питання про те, що зробити, щоб почати експортувати в Канаду?

В липні 2016 року команді Мінекономіки вдалося завершити процес переговорів і підписати Угоду про вільну торгівлю з Канадою, який відкриває 98% канадського ринку й створює цілий спектр можливостей для українських експортерів. Документ зараз проходить ратифікацію в українському та канадському парламентах і зовсім скоро може ввійти в силу.

Як зазначила заступник міністра економічного розвитку, торговий представник України Наталія Микольська, Канада імпортує товарів на суму близько $420 мільярдів в рік. Якщо поділити цю суму на фактичне населення Канади, то на одного канадця припадає близько $12 тисяч доларів США імпорту щорічно. Так що потенціал Канади як ринку для України надзвичайно високий.

І дуже б хотілося просто розповісти бізнесу про вимоги й стандарти, після чого «благословити» майбутнього експортера на завоювання заокеанських ринків.

Але консультації або технічна допомога не працюють, якщо не намагатися зазирнути в корінь проблеми. Тому, давайте копнемо глибше й поговоримо про те, чого насправді не вистачає українським компаніям для старту в Канаді.

Нижче представлені мої спостереження за результатами десятків зустрічей з українськими експортерами, націленими на ринки по той бік Атлантики. І, як стане ясно нижче, є тема, яка об’єднує більшість проблем українських експортерів.

Отже, топ-5 бар’єрів, які заважають українським компаніям завоювати ринок Канади (і не тільки):

№1 Нестача інформації.

«Ми не знаємо ринок Канади», «Що потрібно канадському покупцеві?», «Як знайти інформацію про смаки канадців щодо нашої продукції» – це всього лише кілька питань, з яких починається обговорення теми торгівлі з Канадою. Відповіді, насправді, лежать на поверхні, але найчастіше українським компаніям не вистачає часу для пошуку інформації та вдумливого аналізу ринку.

Моя порада – для початку зверніться до державних і міжнародних проектів підтримки бізнесу. Приміром, над питаннями експорту в Канаду систематично працюють у Міністерстві економіки, новоствореному Офісі з просування експорту, торгово-промислових палатах. Дуже часто вони діляться аналітичними матеріалами про ринки різних країн (в тому числі Канади), а також інформують бізнес про нові тренди споживчого попиту. Але пам’ятайте, ці організації можуть направити компанію в бік потрібних даних, але не зроблять за неї всю домашню роботу.

Отримайте базову інформацію, використайте її для прийняття первинного рішення й, якщо бачите потенціал, копайте далі самостійно. Отримані знання дуже швидко можуть конвертуватися в реальні бізнес-можливості.

№2 Комунікація з партнером за океаном.

У вас ніколи не буде другого шансу створити хороше перше враження. Ця, здавалося б, банальна фраза повністю характеризує особливості комунікації з канадськими партнерами. Підготовка й сам процес спілкування – це те, що може бути або початком майбутньої співпраці або його закінченням після першого разу.

І знову виникає проблема часу. Розуміння, що хоче побачити і почути покупець в Канаді є, але вітчизняний бізнес часто не може знайти час, щоб підготувати круту презентацію або написати цікавий лист на професійному англійською. В результаті маємо низьку якість пропозицій з України, які дуже швидко потрапляють в «спам» або «кошик».

Як зробити все правильно з першого разу? Спілкуйтеся з вашим потенційним покупцем на одній мові й в очікуваному від вас форматі. Підприємець з Північної Америки очікує побачити комерційну пропозицію версії 2017 року, а не початку дев’яностих. Дайте йому час вивчити інформацію, відповісти на ваш запит або запитати про уточнення. Відповідайте грамотно й стримано. Не бійтеся нагадати про себе. Ввічливе нагадування – це загальноприйнята практика в бізнес-комунікаціях.

№3 Готовність до змін.

Я дуже часто чую від компаній наступну заяву: «Ми можемо зробити сертифікат, необхідний покупцю, АЛЕ тільки за умови гарантії укладення контракту!».

Можу сказати відразу – це шлях в нікуди, який відразу ж знизить ваші позиції в очах партнера в Канаді. Потенційний покупець має можливість вибору й право наполягати на сертифікації й стандартах, прийнятих в його країні.

Що це означає для української компанії? Бажання стати експортером має чітко збігатися з готовністю в першу чергу інвестувати час в необхідні зміни. Так, наприклад, отримання необхідного сертифіката тягне за собою підготовку та дотримання певних вимог до процесу виробництва й рівня якості продукції. Так, це час і ресурси. Але, як казав Лафонтен, «Терпіння й час дають більше, ніж сила або пристрасть». Не поспішайте, розвивайтеся і отримаєте результат.

№4 Стереотипи про бізнес в Канаді.

«У Канаді найбільша українська діаспора, ми знаємо, як вести бізнес з такими ж як ми». Це ще одна помилка. Чисельність української діаспори в Канаді становить трохи більше 1,2 млн осіб з 35 млн загального населення. Шансів, що ви вийдете на партнера з діаспори вкрай мала. Важливо пам’ятати, що бізнес не має національності

Замість стереотипів пропоную вашій увазі реальні очікування канадського покупця від української сторони:

  • будьте готові до особистої зустрічі в Канаді та презентації зразків продукції
  • 100% виконуйте попередньо озвучені вимоги і системно (але ненастирливо) нагадуйте про свою зацікавленість
  • наберіться терпіння – розгляд вашої пропозиції займає час, і, швидше за все, українська компанія не входить в топ-пріоритетів канадського покупця.

І знову, тихіше їдеш – далі будеш.

№5 Оцінка ризиків та фінансові вкладення.

Складаючи плани і стратегію виходу на ринок Канади, українська компанія повинна оцінити:

  • можливість інвестувати час для роботи над відповідністю канадським стандартам
  • наявність всіх необхідних ресурсів для реалізації експортної стратегії
  • чи готова вона до ризику можливої невдачі

Ринок Канади приваблює своїм масштабом. Але варто пам’ятати, що на таких об’ємних ринках висока конкуренція. Не кажучи вже про консерватизм і часом надмірну обережність канадського бізнесу. Як і з виходом на будь-який інший ринок, завжди є ризик вийти з пробною партією й залишитися незатребуваним.

Саме тут терпіння і наполегливість можуть дати свої плоди. Попрацюйте над товаром, проаналізуйте всі ризики, мінімізуйте фактор невизначеності. Іншого способу стати успішним за океаном немає.

***

Все перераховане вище можна підсумувати одним реченням – для виходу на ринок Канади потрібен час. У розвиненому світі час – це найдорожчий і в той же час безкоштовний інструмент досягнення успіху. Час, витрачений як керівником і рядовими співробітниками на пошук інформації, дослідження ринку, розробку стратегії, спілкування й переговори, навчання та планування, обов’язково принесе результати.

З кожним роком підприємств, які експортують до Канади, стає все більше. Можливо, ваш бізнес наступним виведе українську продукцію за океан? Час покаже.

Автор: Ольга Верглес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Джерело: Новое Время