Теги: вільна торгівля
Посол Канади: Майбутнє українського експорту до Канади — за ІТ-послугами

З 1 серпня 2017 р. запрацював режим зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Канадою. Це вже 16-й режим вільної торгівлі, що набрав чинності за роки незалежності нашої країни. Але випадок із Канадою — особливий. Адже для українських товарів північноамериканський партнер відкрив 98 % свого ринку, обнуливши ввізні мита на більшість товарних груп.  Як вплинуло запровадження ЗВТ на товарообіг між країнами, наскільки збільшили українські компанії свою присутність на канадському ринку, які сектори вітчизняної економіки найперспективніші з точки зору Канади — про все це та багато іншого — в інтерв’ю з Послом Канади в Україні Романом ВАЩУКОМ.

Пане Посол, як за час дії ЗВТ між нашими країнами змінилася динаміка україно-канадського товарообігу?

Статистика за два місяці, яку ми маємо, не дає підстав говорити про динаміку товарообігу. Проте вона і з одного, і з другого боку позитивна. Поясню. Річ у тім, що статистики наших країн дещо відмінні. Канадська сторона демонструє зростання товарообігу за перші дев’ять місяців 2017 р. до 65 млн дол. США, тобто на 13,5 % порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Українська статистика за три квартали 2017 р. становить 33,9 млн дол., що на 65 % більше порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Як бачите, різниця майже вдвічі. Це пов’язано з особливостями деклараційних практик експортерів чи статистичних систем, над узгодженням яких, до речі, працюватиме група, яку ми саме створюємо.

Насправді держави краще утримують статистику імпорту, ніж експорту. Тому Канада, скажімо, із США працює таким чином: їхню імпортну статистику використовуємо, як нашу експортну, і навпаки. Якщо йдеться про торгівлю між Україною та Канадою, то ми показуємо експорт в Україну на рівні 179 млн дол. Імпорт з Канади, за даними України, становить 196 млн дол. У нашій статистиці дефіцит торговельного балансу в Україні є меншим, ніж в українській статистиці.

Розкажіть, якими товарами країни найбільше цікаві одна одній?

Слід зазначити, що угода між Україною та Канадою пожвавила взаємну торгівлю. У 2017 р. до ТОП-6 товарів українського експорту до Канади ввійшли: 1 — феросилікомарганець, 2 — барвники з титанового окису, 3 — соя, 4 — автомобілі, 5 — телерадіо­апаратура, 6 — кавоварки. Ми, своєю чергою, постачаємо для України: 1 — вугілля, 2 — рибу (зокрема, хек), 3 — креветки, 4 — харчування для домашніх тварин, 5 — ліки, 6 — людську або тваринну кров.

Які ще галузі отримують переваги від лібералізованої торгівлі між Україною та Канадою?

До найбільш перспективних секторів належать насамперед ІТ-сфера, одяг, взуття, меблі, шоколад та кондитерські вироби. Зокрема, на сприяння у просуванні цих товарів на канадському ринку спрямовано програму підтримки експортерів «U CAN Export». Важливо, що проект націлено не на українських гігантів, а на підтримку малого і середнього бізнесу. Переконані, що компанії, які вже мають досвід експорту, можуть самі собі дати раду і на канадському ринку.

Що дав режим ЗВТ нашим  компаніям? Наскільки український бізнес використовує можливість виходу на ринок Канади?

Угода є асиметричною. Канада одразу відкрила для українських виробників 98 % свого ринку, знизивши митні ставки до 0 % практично для всіх груп товарів, за винятком автомобілів, на які мито скасують протягом семи років. Також є певні обмеження на деяку сільськогосподарську продукцію, експорт якої є безмитним лише в межах встановлених квот. Зокрема, це стосується молока, птиці, яєць тощо.

У випадку канадського експорту Україна наразі відкрила близько 80 % ринку. На частину товарів з Канади мита скасовуватимуться поступово, з використанням перехідних періодів у три, п’ять та сім років. А на імпорт свинини і сала встановлено обмеження. До речі, щодо сала, то українські виробники мене переконали, що воно має не тільки економічне, але й символічне значення.

Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші

Аналізуючи експортну статистику України, можна спостерігати величезні стрибки за окремими товарами. Скажімо, приріст експорту кавоварок за дев’ять місяців 2017 р. становить 1 500 %, скляних контейнерів для перевезення та пакування товарів — 2 450 %, машин для очищення, сортування чи калібрування насіння — понад 3 000 %. Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші. Досвід Канади у зонах вільної торгівлі свідчить про те, що спочатку зростання експорту йде вшир, а потім вглиб. Іншими словами, насамперед розширюється асортимент товару, а відтак збільшуються обсяги його поставок. Товаровиробники, які виходять на новий ринок, вивчають смаки та запити споживачів, а потім зосереджуються на просуванні товару. Це не означає, що в традиційних галузях не може бути зростання. Ми, зокрема, спостерігаємо значне зростання щодо сільськогосподарських машин. Тут наші фірми «проспали» перший етап великих інвестицій у сільгосптехніку і тепер надолужують втрачене.

Кожен ринок має свої особливості. Які труднощі доводиться долати українським експортерам?

Ми врахували особливості кожного ринку й одночасно з угодою запустили Канадсько-український проект сприяння торгівлі та інвестиціям. Торгівля означає експорт із України до Канади, а інвестиції — це вкладення коштів Канадою в Україну. Фахові консультації надаються вашим експортерам, які бажають відкрити для себе канадський ринок. Детально роз’яснюються специфіка ринку, вимоги, як до нього пристосуватися, якого роду сертифікація потрібна і які географічні, смакові й інші особливості спо­живача.

Чи є відмінності ЗВТ України з Канадою та України з ЄС?

Основна відмінність у тому, що канадський ринок є більш відкритим для українських товарів, ніж ринок ЄС, і тут значно менше обмежень, а якщо і є, то незначні. Іншими словами, відвантажуйте, скільки хочете. З іншого боку, наша угода стосується передусім товарів, а ось у питанні торгівлі послугами вона поки що не настільки розгалужена, як угода між Україною і ЄС. У цьому аспекті у нас ще все попереду.

Незабаром передбачено створення зони вільної торгівлі між ЄС і Канадою. Що змінить такий трикутник?

Насамперед потрібно гармонізувати сертифікацію товарів для експорту з урахуванням усіх правил, вимог, кваліфікацій, найменувань та інших аспектів. З часом ми сподіваємося на формування позитивного трикутника вільної торгівлі Україна — Канада — ЄС. Тоді виробники трьох сторін краще зможуть побачити, де в трикутнику є переваги саме для їх виробництва, і підібрати найвигідніші варіанти співпраці.

Планується поглиблення співпраці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг вже на сьогодні вдвічі-втричі перевищує товарний

Чи бере Канада участь в інвестиційних проектах в Україні? Які проекти найцікавіші для вкладення коштів?

З боку канадських інвесторів є інтерес до України. За останні два роки найбільше коштів вкладено в агропромисловий сектор. Так, один великий канадський фонд вже викупив третину акцій українського агропромислового холдингу. В подальшому чималі інвестиції передбачаються в ІТ-сферу і все, що її стосується, наприклад, інфраструктуру для інформаційних технологій. Це ті галузі, де я бачу потенціал вже у короткостроковій перспективі.

Пане Посол, поділіться своїми прогнозами щодо розвитку торговельних відносин між нашими державами.

Окрім ринку товарів, розвиватиметься ринок послуг, зокрема, планується поглиблення спів­праці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг важко охопити, але вже на сьогодні він вдвічі-втричі перевищує товарний. Тільки один великий контракт канадського рітейлера з українськими фахівцями ІТ-сфери коштує близько 50 млн дол. До того ж в Україні майже 2 тис. програмістів працюють на Канаду. Ринок ІТ-послуг належить до невидимого експорту, водночас він дуже економічно вигідний для вашої країни. А враховуючи географічну відстань між нашими країнами, він може відіграти величезну роль.

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

ЗВТ з Канадою: як пройшли півроку аграрного експорту?

Зона вільної торгівлі між Україною та Канадою почала діяти з літа 2017 року. Що змінилося в аграрній торгівлі країн за цей час?

Угода про вільну торгівлю між двома країнами відкрило, безсумнівно, великі можливості для українських аграрних виробників, адже канадський ринок великий і різноманітний.

Торгова угода з Канадою передбачає скасування митного збору на українські сільськогосподарські товари – 108 позицій, щоправда, окрім тих, які вже потрапили під канадські тарифні квоти. При цьому Україна убезпечила й внутрішній ринок, договором передбачено поступове скасування (3-5 і 7 років) мита для канадських експортерів, що дасть можливість вітчизняним виробникам не «прогоріти» в умовах зростаючої конкуренції.

ЗВТ з Канадою для українського агросектору стало означати не просто скасуванням митних зборів на продукцію сільського господарства, а й можливістю підвищити власну якість, адже весь експорт проходить багатоетапний контроль. Разом з цим далеко не всі змогли скористатися перевагами такого роду співпраці.

Емігранти формують попит

Канада – досить складний для експорту продуктів харчування ринок, потрапити туди не так просто. Вкрай низький ріст населення країни за останні роки призвів до того, що посилилися вимоги до якості продуктів харчування. Канадці споживають багато м’яса й м’ясної продукції, пшениці та виробів з неї. Однак достатньо такої продукції країна виробляє й сама, тому продавати в Канаду зернові культури як мінімум немає сенсу.

За словами канадського директора проекту CUTIS, виконавчого директора міжнародного напрямку дослідницької організації The Conference Board of Canada Пола Дарбі, навіть в таких умовах завжди можна знайти вихід. З огляду на, що значна частка населення Канади – емігранти з різних країн, у тому числі й України, вони формують розмаїття в попиті на продукти харчування. Перспективним буде напрямок експорту нішевої продукції.

«У нас в Канаді на полицях супермаркетів є заморожені вареники, проте країна походження вказана США. Так чому б українцям не зайняти цю нішу? »- розповідає Дарбі.

За його словами, в Канаді безліч супермаркетів заповнені продукцією національних кухонь.

З огляду на, що в Канаді проживає понад 1,5 млн українців, постачати продукти для української кухні буде великою перевагою. Президент Канадсько-Української Торгової Палати Зенон Поточний додає, що багато з цих продуктів можна сміливо продавати під маркою «органік».

«Як приклад – експортувати березовий сік, який по праву можна вважати органічним. Великі ритейлери також будуть зацікавлені продавати такого роду продукцію», – зазначає Потоцький.

На канадський ринок досить складно вийти, існує безліч регуляторних бар’єрів, разом з тим, в українських підприємців є ніші, які вони можуть заповнити. Варто відзначити, що сегмент преміум-продуктів стрімко зростає, що також варто враховувати при виборі продуктів для експорту. Це говорить про те, що в найближчі роки серед канадських споживачів буде зростати попит на заморожені й свіжі овочі, фрукти, органіку, натуральні продукти, соки та консервацію. Крім того, все більше зростає попит на індивідуальні порції, що також варто враховувати при упаковці продуктів на експорт.

«Не кожен лише може»

Незважаючи на ЗВТ і величезний продуктовий ринок, експортувати в Канаду дійсно не так просто. Канадський аналог української Держспоживслужби Canadian Food Inspection Agency проводить жорсткий ветфітосанітарний контроль, а виявлення будь-яких серйозних сертифікаційних порушень окремого виробника може негативно вплинути на репутацію всієї країни.

Окремо варто відзначити, що якщо українські товари на державному рівні пройдуть сертифікацію, відкритим залишається питання поставок в продуктові мережі. Оскільки більшість продуктів харчування реалізовується через супермаркети – до 60%, частка приватних магазинчиків і невеликих ретейлерських мереж зменшується. Тому виробники заздалегідь повинні налагоджувати торговельні відносини для того, щоб їх продукти потрапили на полиці канадських магазинів. Канадські мультинаціональні ретейлерські компанії не витрачають багато часу на переговори, вважаючи за краще працювати без торгових посередників безпосередньо з виробниками агропродукції. При цьому замовників може цікавити не тільки наявність всіх необхідних сертифікатів на продукцію, а й репутація, соціальна відповідальність і бізнес-план розвитку самого підприємства.

За словами члена Canada-Ukraine Chamber of Commerce Дмитра Козонака, багато в чому українським аграріям допоможе банальна активність і зацікавленість у співпраці.

«Потрібно постійно підтримувати динаміку відносин, подавати повну інформацію про своє підприємство й бачення, куди воно рухається в подальшому», – каже Козонак.

За словами експерта, масового виходу на ринок Канади українським виробникам заважає ментальність. «Виробники переважно повільно йдуть на контакт, покладаються тільки на себе і часто просто не знають, що потрібно для експорту. В цьому і проблема », – каже він.

Величезні перспективи

За офіційними даними, за минулий 2017 рік Україна експортувала аграрної продукції на $ 5,8 млн, експорт продуктів переробки овочів (консерви і соки) виріс з $ 83 тис. до $ 2,5 млн. Держава прогнозує, що завдяки співпраці з Канадою Україна зможе нарощувати до 3,5% експорту аграрної продукції щорічно. За різними оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я. Це означає, що від торгових відносин в першу чергу виграють аграрії, які займаються переробкою.

Головною особливістю ведення бізнесу з Канадою є зрозумілі й прості правила гри – потрібно всього лише відповідати всім нормам і вимогам, а також мати хорошу репутацію серед канадських партнерів. До слова, з цим проблем теж не повинно бути – всі державні органи і торгові асоціації відкриті до співпраці, а всю необхідну інформацію можна отримати у відкритому доступі в Інтернеті.

Значну допомогу в проходженні всіх етапів для експорту в Канаду може надати проект технічної допомоги CUTIS Project, створений в рамках угоди про ЗВТ. У свою чергу, Канадська служба сприяння розвитку торгівлі також сприяє просуванню невеликих підприємців на ринок Канади, надаючи консультативну та інформаційну допомогу.

Джерело: agroportal.ua

Переклад з російської: CUTIS Project

Експорт. Нові можливості Канади

Кілька місяців тому набрала чинності Угода про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA), яка фактично відкриває для значної кількості українських компаній цей величезний ринок. Скасовано 98% митних тарифів на українські товари. Потреби регіону – різноманітні і значні. Поговоримо про те, як вийти на ринок регіону та що йому потрібно.

Обсяги торгівлі з Канадою абсолютно не відповідають потенційним можливостям: експорт українських товарів до цієї країни в поточному році склав приблизно 0,5% від загального українського експорту. Канадських товарів в Україну імпортовано в 7 разів більше, хоча в реальних цифрах це так само невідчутно.

Найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу («мінус» 17,2% мита) та взуття (-9,7%), а також аграрії (-4,5% для овочів та фруктів). Крім того, Угода відкриває ринок держзакупівель (його обсяг – $12 млрд) на однакових умовах з місцевими компаніями, а окремі розділи Угоди захищають електронну комерцію та інтелектуальну власність.

За оцінками Мінекономрозвитку, запровадження Угоди сприятиме зростанню товарообігу між Україною та Канадою у 5 разів. «Кожний випадок експорту – індивідуальний. Якщо знайти партнера в Канаді, який має виділені квоти, то можна експортувати товар без оплати імпортних мит. Я би не акцентувала увагу на пріоритетних товарах, оскільки це може «відбити» бажання у експортерів «непріоритетної» продукції. Канадський ринок дуже різноманітний: потреби покупців в одній провінції можуть суттєво відрізнятися від іншої. А отже, необхідно детально вивчати потреби споживачів кожної окремої провінції. Не виключено, що пріоритетні товари в різних регіонах можуть відрізнятися», – розповідає старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS Олександра Бровко.

Втім, слід розуміти, що в Угоді є виключення для ряду продуктів, які можна буде експортувати без мит в межах канадських квот (птиця, молочні продукти, яйця і яєчні продукти, сири та цукор – поза квотою розміри мита сягають 150-300%). Тож, як бачимо, перелік виключень відчутно стосується переробленої агропродукції, яка є пріоритетом українського експорту.

«Кленові» потреби

У структурі українського експорту до Канади переважають чорні метали та вироби з них, жири та олії рослинного або тваринного походження, насіння і плоди олійних культур, машини, апарати та механічні пристрої, деревина і вироби з неї, молоко та молочні продукти, яйця і мед. Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) визначив такі пріоритетні сектори українських підприємств МСБ для подальшого експорту до Канади.

  1. ІТ-послуги.
  2. Одяг.
  3. Взуття.
  4. Меблі.
  5. Шоколад та кондитерські вироби.

Крім того, за оцінками експертів, значний попит може знайти заморожена плодово-ягідна продукція, соки, перець, капуста, соя, бобові культури, кукурудза, мінеральна вода, керамічна плитка, спортивне спорядження.

Втім, є й альтернативні оцінки канадського попиту. За даними аналітиків Міжнародного центру інтернет-торгівлі allbiz, запити від канадських контрагентів за І півріччя 2017 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, повністю змінили свою спрямованість і структуру. У ТОП-3 увійшли замовлення розплідникам, які займаються розведенням різних порід собак, замовлення на тютюн для трубок і кальянів та класичні сигарети.

Слід зазначити, що у 2016 році на allbiz переважали замовлення від компаній середнього бізнесу на подарункові і сувенірні вироби, хокейне екіпірування для різних навчальних закладів та спортивних комплексів, промислові контейнери, сейфи, а також вироби з гнучких і загартованих листів металу.

Стандарти перш за все

Для експорту в Канаду деякі українські товари мають пройти процедури оцінки відповідності. «Наприклад, серед промислових товарів обов’язковій сертифікації підлягають деякі електроприлади (сушарки для одягу, пральні машини, посудомийні машини, морозильні камери, електроплити). При цьому одяг та взуття не потребують сертифікації (окрім спецодягу, що вимагає відповідності встановленому технічному регламенту). У будь-якому разі перед виходом на канадський ринок необхідно ознайомитися з регуляторними вимогами щодо певного товару (які діють вимоги щодо якості та безпечності, стандарти та технічні регламенти тощо), – говорить Олександра Бровко.

У межах CUFTA регулюються окремі питання, що забезпечують взаємний доступ товарів до ринків обох країн. Така необхідність викликана різними вимогами країн у сферах якості та безпеки продукції, маркування та сертифікації. Також приділена увага правилам визначення та підтвердження країни походження. Усі товари повинні бути вироблені повністю або достатньо оброблені чи перероблені згідно з прописаними правилами походження. В частині санітарних та фітосанітарних норм країни застосовують відповідні норми СОТ. Підтверджено дотримання зобов’язань країн відповідно до положень угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ.

Вихід на ринок

Вихід на ринок Канади має супроводжуватися стандартними діями, серед яких – вивчення рівня, структури та специфіки попиту на певний товар, оцінка конкуренції, пошук каналів збуту продукції та ін. Крім того, варто розуміти і канадський бізнес-менталітет.

«Канадці повільно і виважено вивчають майбутнього партнера. Їм завжди потрібен час перевірити партнера у контексті «слова – дії». Тобто певним чином сформувати рівень довіри. Українським бізнесменам потрібно швидко та якісно відповідати на уточнення або виконати ті невеликі справи, які виникають до налагодження справжніх бізнес-стосунків. Канадці прискіпливо ставляться до відбору партнера – вони цікавляться прозорістю бізнесу, дотриманням екологічних норм при виробництві, процесами енергозбереження та корпоративною соціальною відповідальністю. Канадці цінують пунктуальність, вони ведуть перемовини для того, щоб домовитися та прийняти рішення, а не просто «обговорити питання», – розповідає Дмитро Козонак, підприємець, член Канадсько-Української торгової палати.

Оптимальний спосіб виходу на канадський ринок для різних товарів може відрізнятися. «Окремі виробники харчових продуктів змогли швидко налагодити бізнес-відносини з канадськими імпортерами, відвідавши лише одну торгову виставку, без будь-яких попередніх контактів. Для виробників одягу та делікатесів добре працює агентська схема, в яку можна залучати представників діаспори. Для сегмента В2В схема продажу працює через імпортерів, дистриб’юторів та невеликих ритейлерів. З великими ритейлерами діалог з нуля може видатись важким, якщо у підприємств немає базової добровільної сертифікації (наприклад, ISO). Дистриб’ютори відкриті до нішевих товарів для певних етнічних груп», – зазначає Олександра Бровко.

На перших порах виходити на канадський ринок краще через місцеву компанію-партнера. Оскільки канадський імпортер несе відповідальність за дотримання усіх вимоги до товару, це значною мірою спростить вихід на ринок. Канадські дистриб’ютори, що працюють з супермаркетами та невеликими магазинами, зазвичай мають свої склади в різних провінціях. Часто дистриб’ютор працює на ринках Канади і США, що може стати у пригоді для географічного розширення продажів.

Також українським експортерам стануть у пригоді послуги проекту CUTIS та Офісу з просування експорту – консультативно-дорадчого органу при Мінекономрозвитку, в межах яких можна підвищити обізнаність щодо ринку Канади, отримати аналітику канадського ринку та експортний консалтинг, допомогу у просуванні українських товарів та послуг у Канаді та налагодженні співробітництва з канадським бізнесом.

Сприяє бізнесу і наявність у Канаді української діаспори, яка нараховує близько 1,3 млн осіб. В цілому Канада – країна мігрантів, і смаки споживачів досить різноманітні, що створює хороші передумови для продажу товарів етнічним групам покупців. Усе, що пов’язано з Україною, сприймається дуже добре.

Корисні посилання для тих, хто хоче вийти на ринок Канади:

Джерело: Банк “Аваль”

Ігор Санжаровський: Українським виробникам потрібно знайти свое місце на ринку Канади

Аналіз ринку, сертифікація, пошук партнера в Канаді та англійська мова – це лише декілька з головних must-have для український експортерів до Канади. Директор проекту CUTIS в Україні Ігор Санжаровський в ефірі UATV English розповів про аспекти експорту до Канади, на які обов’язково потрібно звернути увагу.

Під час інтерв’ю мова також пішла про структуру українського експорту до Канади, основні перешкоди на шляху експортерів, вільну торгівлю з Канадою, а також щодо перспектив залучення канадських інвестицій в Україну.

“Канадський ринок не є пустим, він не чекає з нетерпінням на українські товари. Вітчизняним виробникам необхідно знайти своє місце на ринку Канади й, давайте будемо чесними, боротися за місця на канадських полицях”, – підкреслив пан Санжаровський.

Дивіться повне інтерв’ю нижче:

Зоя Павленко: Чисті чи багаті? Як вплине вільна торгівля з Канадою на стан довкілля в Україні

Події останніх років кардинально змінили зовнішню торгівлю України – через втрату російського ринку українські виробники вимушені були переорієнтували свій експорт зі Сходу на Захід. Завдяки зусиллям уряду, та, зокрема, торговельній дипломатії Міністерства економічного розвитку почали функціонувати зона вільної торгівлі з ЄС, все ближче реалізація угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, активно ведуться переговори із Туреччиною та Ізраїлем. Щодня ми спостерігаємо за новими історіями успіху українських товарів на іноземних ринках.

Діаграма: The Economist

Аспект, який мало згадується під час обговорень «нового шляху» українського експорту, – його вплив на довкілля. У цій статті ми спробуємо коротко проаналізувати потенційні наслідки лібералізації зовнішньої торгівлі для навколишнього середовища України. За приклад візьмемо угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, нещодавно ратифіковану Верховною Радою України.

Від бідних та чистих до багатих та брудних?

Лібералізація зовнішньої торгівлі по суті означає спрощення умов для міжнародного руху товарів та послуг. Це стимулює виробництво в країнах-експортерах. Теоретично подібний ріст веде до більшого споживання природних ресурсів та росту відходів виробництва. Це може мати як локальний ефект (наприклад, потрапляння неочищених стоків у малі річки), так і глобальний (ріст викидів парникових газів).

У 1955 році вчений Саймон Кузнець запропонував криву взаємозалежності рівня навантаження на довкілля від економічної діяльності (рисунок 1). Згідно з теорією науковця, зростання ВВП на душу населення веде спочатку до збільшення навантаження на довкілля, а потім – до його спаду. Логіка зрозуміла – активізація економічної діяльності та нові фінансові ресурси йдуть на забезпечення найгостріших потреб, «латання дірок». Тут не до турбот про довкілля.

Проте пізніше, коли країна вже достатньо заможна, а екологічні проблеми продовжують накопичуватися, питання охорони навколишнього середовища стають актуальними. Країна має змогу інвестувати в оновлення застарілих технологій виробництва та працювати над усуненням негативних екологічних наслідків.

Сьогодні 20-тикратна різниця ВВП на душу населення між Україною ($2155) та Канадою ($43248) ставить їх на різні кінці кривої Кузнеця. Можна припустити, що зростання торговельних зв’язків між двома країнами загрожує саме нашій державі погіршенням екологічної ситуації. Проте чи насправді це так?

Чи можливий стрибок до чистоти?

Особливістю участі України в угодах про вільну торгівлю є акцент на експорті сировинних матеріалів, який вимагає значного залучення природних ресурсів. Проте навіть з поступовим зміщенням фокусу на експорт готової продукції з більшою доданою вартістю не слід забувати про екологічні впливи самих переробних процесів (споживання енергії та води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скиди стоків).

Бажання швидко нарощувати темпи економічного розвитку та залучати міжнародні інвестиції призводить до послаблення екологічного контролю в Україні. Це й мораторій на екологічні перевірки підприємств, і формалізація процесу екологічної оцінки, і відтягування системного законодавчого перезавантаження в екологічній сфері.  Україна стала активним учасником «race to the bottom» – «гонитви на дно», оскільки змагання за шматок міжнародного економічного пирога призводять до зниження екологічних стандартів.

Здавалося б, перспективи не особливо райдужні для українського довкілля. Проте якщо глибше проаналізувати міжнародні домовленості, можна побачити конкретні «win-win» можливості для всіх сторін.

Екологічна буква угоди

Наголос на екологічних аспектах є поширеним в угодах про вільну торгівлю нового покоління. Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою – не виняток. Документ містить прямі посилання на екологічні конвенції та протоколи, яких мають дотримуватися сторони. Це, наприклад, конвенція про Міжнародну торгівлю видами флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (конвенція СITES), Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі та інші.

Окрім того, часто перед підписанням угоди про вільну торгівлю країни проводять її екологічну оцінку. Це допомагає передбачити можливі негативні впливи для кожної сторони, а, отже, прийняти зважене рішення та спланувати відповідні заходи протидії. У Канаді це закріплено на законодавчому рівні – звіт про екологічну оцінку Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною доступний онлайн.

Аналізуючи статті угоди, можна дійти висновку, що в плані екологічного врегулювання Україна знаходиться у більш вигідному становищі, аніж розвинуті країни на початку їх економічного підйому. Адже навіть Канада шляхом власних помилок прийшла до необхідності впровадження більш жорстких екологічних норм, створення інноваційних та ощадливих технологій виробництва. Україна ж може просто запозичувати ці готові інструменти, які, окрім того, наближуватимуть українське виробництво до європейських та міжнародних стандартів.

Дозволити споживачу обирати доларом

Популярний німецький автор Ральф Фюкс у книзі «Зелена революція» стверджує, що у сучасному світі економічне зростання та захист довкілля не протиставляються, а стають одним цілим. Тож очевидним рішенням еколого-економічної дилеми були б капітальні інвестиції в модернізацію українського виробництва. Звичайно ж, на практиці такі швидкі зміни не є простими. Проте є очевидний та екологічний рецепт успіху для експортерів з малого та середнього бізнесу – дозволити покупцям з-за кордону підтримати інвестиції в стале виробництво українських товарів.

Більша увага українських виробників до питання охорони довкілля може бути винагороджена на ринках розвинутих країн, таких як Канада. Тут вже давно сформувався й сьогодні все більше посилюється тренд відповідального споживання, коли споживач свідомо купує ті товари, які зменшують використання енергії чи води, містять перероблені матеріали чи самі можуть бути перероблені, є нетоксичними та біорозкладними. Наприклад, у Канаді близько 58% населення відносять себе до категорії відповідальних споживачів. Не кажучи вже про світове захоплення органічною продукцією.

Образ eco-friendly – це, звичайно, не лише напис на етикетці. Це стратегічна робота, інвестиції та розвиток бренду. У окремих випадках заявлені екологічні переваги продукту  мають бути підтверджені незалежною третьою стороною у вигляді відповідного сертифікату. Наприклад, у Канаді досить відомою для споживачів є сертифікація товарів згідно зі стандартом ISO 14001 «Системи екологічного менеджменту», органічна сертифікація аграрної продукції відповідно до Канадського Органічного Режиму, сертифікація деревини Forest Stewardship Council (FSC), сертифікація енергоефективності Energy Star електричних приладів та інші.

Варто також пам’ятати, що безпідставні маркетингові твердження про екологічні переваги ваших товарів є прикладами так званого «грінвошингу» (greenwashing) та передбачають адміністративну відповідальність, як в Канаді, так і в Україні.

Реальні екологічні переваги товару мають прямі  фінансові вигоди: наприклад, сертифікована органічна сільськогосподарська продукція в Канаді в середньому коштує на 40% більше за традиційні аналоги. Тому є можливість не лише компенсувати затрати, пов’язані із сертифікацією та інвестиціями у виробництво, але й отримати вищий дохід.

Особлива увага угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною та інших міжнародних угод до екологічних аспектів може створити умови для якісного стрибка вітчизняних виробників. Навіщо наступати на граблі розвинутих країн і проходити через десятиліття сировинного виснаження економіки, коли можна дивитися вперед, йти за світовими трендами й отримувати додаткові цінові переваги? Саме  екологічність українських товарів може бути частиною бренду України на міжнародних ринках й, одночасно, запорукою сталого розвитку української економіки.

Інформацію та підтримку щодо екологічних аспектів експорту до Канади можна отримати в урядовому Офісі з просування експорту та Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій

Роман Ващук: Вільна торгівля – не гранти чи грошові позички, а можливість українцям заробити на торгівлі з Канадою

Кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями, зроблена з українського концентрату. Що ще треба зробити українському бізнесу, щоб знайти шлях до серця канадців, Delo.UA розпитало у посла Канади в Україні Романа Ващука.

Як швидко після того, як запрацює Зона вільної торгівлі (ЗВТ) між нашими країнами, можна буде говорити про широкі взаємні інвестиції та доступ українських товарів на ринок Канади?

Українська сторона вже зробила частину своєї справи — ратифікація Угоди про ЗВТ пройшла через Верховну Раду. З нашого боку залишилися ще два формальні кроки: третє голосування в Сенаті та підпис Генерал-губернатора Канади Девіда Ллойда Джонстона. А далі вже процедура обміну листами-повідомленнями про ратифікацію, і через місяць ЗВТ між нашими державами почне діяти. Тобто, протягом літа цього року все здійсниться. Від того моменту, майже на 99% українського експорту зникнуть всі квоти й мита й на експорт товарів у Канаду діятиме нульова ставка.

Але питання в тому, наскільки і як український бізнес буде готовий використати ці надані можливості. Проте я хотів би підкреслити, що наші намагання пропагувати цю угоду та канадсько-український бізнес-форум, що відбувся в червні минулого року, вже підвищили зацікавлення канадським ринком в Україні та українським ринком в Канаді. Тому ми вже зараз спостерігаємо певне пожвавлення наших торгівельних відносин — ще до повного вступу в дію Угоди про ЗВТ.

Ви впевнені, що влітку ЗВТ між нашими країнами буде вже працювати. А чи не буде, часом, неприємних сюрпризів — не проголосує Сенат чи Генерал-губернатор не підпише документ?

Запевняю вас, жодних сюрпризів не передбачається. Адже, коли в Нижній і Верхній палатах це рішення приймається одноголосно, то сумнівів бути не може.

Погоджуся, але коли вже з’являться перші результати ЗВТ на практиці?

Це неможливо прогнозувати. Тому що все залежить від тих підприємців і компаній, з одного та іншого боку, які мають скористатися перевагами Угоди про ЗВТ. Але я впевнений, що канадський і український бізнес вже налаштований на використання нових торговельних можливостей. І, як доказ моїм словам, на початок квітня вже заплановано візит до Канади 14 українських підприємств — представників харчового сектору. Ця поїздка буде здійснена в рамках Програми підтримки українського експорту.

Українська делегація зустрінеться з канадськими імпортерами, власниками супермаркетів тощо. І це вже можна назвати підготовчими кроками, які мають на меті збільшення нашого спільного торговельного обороту.

Ви говорили про запуск ЗВТ, наголосивши на ключовій фразі: “Якщо український бізнес буде готовий”. На Вашу думку, що потрібно робити українському бізнесу, щоб наша продукція користувалася попитом? Як знайти шлях до серця канадців? І чи буде користуватися попитом українська продукція у канадських споживачів?

Передусім українським підприємцям слід добре вивчити канадський ринок. Саме для цього ми створили Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій. Він має своє бюро в Києві. Також з ним співпрацюють Канадсько-українська торгівельна палата і Конференційна Рада Канади. Вони якраз надають консультації зацікавленим фірмам. Тобто, існує ціла структура, яка може зорієнтувати українських підприємців на те, чи є перспектива для їхньої продукції на канадському ринку, що потрібно змінити, аби відповідати вподобанням канадців.

На цей момент визначено 9 пріоритетних секторів щодо товарів (легка промисловість, текстильна і кондитерська, машинобудування — фрезерувальні машини, на які є попит у Канаді, посудомийки) і один сектор послуг — це IT, який вже успішно функціонує між нами.

Це те, чим Україна може бути цікава Канаді. А що канадці можуть запропонувати нам?

Аналізучи результати 2016 року, основою канадського експорту в Україну є вугілля й металургія. І на початку нинішнього року теж відбувається значне пожвавлення у цьому напрямку. Друге місце займають поставки риби й креветок, адже поряд з нами є океан. Потім — літаки і комплектуючі до них (заміна російських деталей). І ця ніша дуже перспективна, тому що нашу спільну високотехнологічну продукцію можна продавати на треті ринки. Також значне місце нашого експорту відведено фармацевтичній продукції та сої (переважно насіння). Нещодавно я був з візитом на Харківщині, і мені сказали, що тамтешні спеціалісти вподобали саме канадське насіння, тому що воно морозостійке і добре підходить до континентального клімату.

А ще доволі великий відсоток канадського експорту (майже $3,5 млн) припадає на харчі для домашніх тварин (котів і собак) та матеріли для штучного осіменіння великої рогатої худоби. До речі, велика частина українського молочного стада є канадськими нащадками.

Тобто, асортимент експорту до України чималий, проте ми працюємо над його розширенням.

Це добре, що наші країни планують розширювати торгові горизонти. Але плани і дійсність не завжди співпадають. І хто візьметься гарантувати, що, наприклад, українські товари потрібні канадцям? Яка продукція з України є наразі на полицях канадських магазинів? Чи користується вона попитом?

Українська фірма перед тим, як виходити на канадський ринок, робить промозапуск, залучаючи до цього певні піар-компанії. Знаю, що зараз виходить на канадський ринок виробник березового соку з України. Його продукція буде реалізовуватися в мережі одного з наших великих супермаркетів. І якщо канадцям вона сподобається, то об’єми поставок зростуть.

Наприклад, у 2016 році наша держава закупила в українського виробника концентрований яблучний сік на суму 9,5 млн канадських доларів. І ваша країна стала зовнішнім постачальником №2 цього продукту. Більше того, кожна десята склянка яблучного соку, випитого канадцями — зроблена з українського концентрату.

Хотів би ще окремо сказати про мед. Цю нішу може зайняти Україна. Адже поставки українського меду в ЄС є квотованими, а в Канаду — без обмежень.

Але будемо чесними. Мабуть, канадські споживачі все ж звикли, наприклад, до американської якості товарів, а наша продукція навряд чи може конкурувати…

Я б назвав це надмірною скромністю з Вашого боку, адже чимало українських підприємств, особливо тих, що закупили сучасні виробничі лінії, можуть випускати продукцію світового рівня. І багато виробників з України розвивають партнерські стосунки з канадськими торговими мережами, а наше посольство в цьому їм допомагає.

ЗВТ українськими підприємцями часто сприймається як ще одна можливість продати свій товар. Проте експерти з більш стратегічним баченням кажуть, що угоду варто сприймати як партнерство, а також треба продумати, чим наші країни можуть допомагати одна одній. Як, на Вашу думку, може виглядати торгове партнерство між Україною і Канадою?

Canada-Ukraine Trade and Investment Support зробила дослідження, яке свідчить, що після підписання подібних договорів про ЗВТ з іншими країнами, подвоювалася інвестиційна діяльність в обох напрямках. Адже чим ширше відкриваються торговельні можливості, тим більше країни дізнаються і про інвестиційний потенціал один одного.

Щодо України, то на переломі 2016-2017 років здійснено інвестицію у харчовий сектор — Канадський інвестиційний фонд викупив 30% акцій одного з найбільших місцевих агропромхолдингів “Астарта”.

Також ми бачимо, що канадський капітал потрапляє в Україну через викуп великих міжнародних структур, які вже тут діють. Коли я нещодавно був у Харкові, то дізнався, що 50% однієї з великих аутсорсінгових тамтешніх фірм викупив Національний пенсійний фонд Канади. Отож, канадський капітал заходить в Україну різними способами, у т.ч. опосередкованими.

Наразі ми бачимо збільшення інвестиційної зацікавленості і проектів. Якщо говорити про проекти, то на східному узбережжі Канади готується ракетний проект. У рамках його заплановано зведення малого космодрому, з якого будуть запускати українські ракети “Циклон-4”, вироблені на ВО “Південмаш”, з метою запуску супутників середнього розміру на орбіту.

І все ж, якщо чесно, який інтерес Канади в ЗВТ з Україною? Що дасть угода високорозвиненій канадській економіці і канадському бізнесу, на Вашу думку?

Ми, дійсно, маємо зацікавленість продавати свою продукцію в Україну. Хоча й українці, дуже люблять прибіднюватися, проте купують чимало товарів класу люкс. Звичайно, канадці не хочуть пропустити таку вигідну можливість.

Окрім цього, ЗВТ між нашими країнами — жест економічної підтримки для України. І це не якісь гранти чи грошові позички, а реальна можливість українцям заробити собі на прожиття завдяки торгівлі з канадським ринком. Вигідно і нам, і Україні.

Наприклад, консервовані українські абрикоси в Канаді мали б шалений попит, якщо вони будуть дешевші за австрійські. Адже абрикоси у нас дають врожай лише на 1% канадської території (через особливі кліматичні умови).

І взагалі, частина тих українських переробних потужностей, які раніше працювали на РФ, можуть знайти ніші збуту на канадському ринку.

Якщо говорити про ринок послуг, то цей обмін між нами відбувається вже давно. Тому що вони менш регульовані, зокрема IT. Статистику тут важко порахувати, але, на мою думку, це понад $40 млн щорічно. І канадські роботодавці дуже цінують знання та хист українських програмістів, тому що вони не лише підтримують діючі системи, але й придумують нові.

Якщо висловлюватися мовою цифр, на цей момент, яке місце займає Україна у загальному товарообігу Канади?

70% канадського товарообігу припадає на США, а на всі інші країни припадає 30%. Щодо України, то на сьогодні ця цифра скромна — менше 1%. Але, завдяки ЗВТ, ми зможемо досягти значно більших показників, тим паче що для Вашої держави кожен додатковий мільйон не надлишковий. Як, зрештою, і для Канади. Тому, будемо заробляти крок за кроком.

А чи не пов’язана така готовність Канади запустити ЗВТ з Євросоюзом та Україною зі складною ситуацією навколо Транс-тихоокеанського партнерства, а також із заявами США про необхідність переглянути Північноамериканська угода про вільну торгівлю?

Зовсім ні. Щодо України і ЄС, то переговори про ЗВТ з Канадою тривають вже майже 6 років. А проблеми з Транс-тихоокеанським партнерством почалися ще задовго до цього. До того ж Канада, як і інші країни, розуміє, що диверсифікація торгових потоків є позитивним моментом для національної економіки.

Звичайно у світі відбуваються різні процеси, у т. ч. політичні, до яких доводиться пристосовуватись, наприклад ситуація, яка склалася в Україні з вугіллям і металургійним комплексом. Якщо в січні 2016 року Україна зовсім не купувала канадське вугілля, то через рік Канада продала його на суму $48 205 062. Тому, передбачаючи майбутнє, не можна опиратися лише на минулорічну статистику.

Канадська сторона не хоче обіцяти Україні якісь захмарні результати. Але якщо певна українська фірма знайде свою нішу в Канаді, вона може дуже швидко розвинутися, бо канадський ринок постійно зростає, і наше населення має значну купівельну спроможність. Особливо канадців приваблює нова якісна і дешева продукція. Отож, хто шукає — той завжди знаходить.

У нашій розмові Ви обмовились про ракетний проект, який готує Канада у співробітництві з ВО “Південмаш”. Інвестиції плануються з обох боків?

Україна виступає постачальником ракет, а інвестиції — з Північної Америки, які надає група інженерів американської космічної програми. Це суто комерційний проект для запуску супутників з використанням українських ракет, який здійснюватиметься за сприяння канадського уряду і Міністерства транспорту Канади. Адже саме з узбережжя Канади є можливість безпечно запускати ракети.

На який термін підписано контракт з “Південмаш”, і коли буде запуск проекту?

Таку інформацію краще дізнатися на заводі “Південмаш”, але, думаю, що контракт довгостроковий. Щодо запуску проекту, то на початку наступного року передбачається початок будівництва космічного майданчика, і, мабуть, вже в кінці 2018 року, чи на початку 2019 року стартують запуски ракет.

А загалом, як просувається наша співпраця у сфері оборони й розширення військово-технічного співробітництва?

Щодо контактів у аерокосмічній галузі, то 31 березня відбувся перший політ АН-132, сконструйованого для Саудівської Аравії. І цей літак українського заводу “Антонов” має канадські двигуни.

У середині квітня в Канаду їде Міністр оборони України Полторак, де буде підписана Угода про співробітництво у військовій галузі, завдяки якій нам буде значно легше розвивати діалог у цій сфері. Деталізувати не буду — не хочу випереджати події.

Джерело: Delo.ua

Фото: Тетяна Довгань

Ольга Вергелес: Канадські супермаркети зацікавлені в українських товарах

14 березня Верховна Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат та підписати генерал-губернатор Канади. Через місяць після закінчення ратифікаційних процесів вільна торгівля між Україною та Канадою стане реальністю. За прогнозами експертів, це може статися вже влітку 2017 року.

Щоб допомогти українським компаніям виходити на канадський ринок минулого року в Україні стартував Канадсько-Українського проект з підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS. Це проект технічної допомоги, який фінансується урядом Канади.

Які преференції отримають вітчизняні експортери після відкриття ринку та які товари найбільші цікаві канадським покупцям http://propozitsiya.com дізнавалася в Ольги Вергелес, менеджера проекту CUTIS.

Кому саме і як допомагатиме CUTIS?

Ми тісно співпрацюємо з Міністерством економіки, зокрема, командою торгового представника України Наталії Микольської, а також Офісом з просування експорту при міністерстві. Разом ми підтримуємо малий та середній бізнес, а саме українських виробників, які хочуть вийти на ринок Канади. Великі холдинги в змозі найняти консультантів й підготувати свою компанію до виходу на ринок, тоді як у невеликого бізнесу часто не вистачає знань, вони не знають з чого почати.

Зараз проводиться дослідження, за результатами якого будуть відібрані п’ять груп товарів та послуг, які найбільше цікаві Канаді з точки зору імпорту з України. CUTIS буде шукати виробників цих товарів, запрошувати до участі у проекті. Заплановані семінари, інформаційні сесії з найважливіших питань експорту, також надаватимемо технічну підтримку з питань пакування, маркування, сертифікації, та найголовніше – сприятимемо в пошуку партнерів, організовуватимемо зустрічі. Плануємо участь українських компаній в торгових ярмарках та виставках у Канаді.

Як обиратимуть 5 пріоритетних товарних груп?

Відбір проходить у 2 етапи. Ми проаналізували динаміку українського експорту в Канаду й канадського імпорту в цілому, щоб дізнатися, які товари Канада активно імпортує з позитивним трендом протягом 5 років, і в яких з цих товарних груп українські виробники можуть бути конкурентоспроможними.  Також дивились на експортні можливості України й виключили категорії недоступні для малого та середнього бізнесу. Наразі вже відібрано 9 товарних груп і одна група послуг. Далі будуть визначені п’ять пріоритетних. Але оскільки експортний ринок дуже динамічний, ми готові до того, що п’ять пріоритетів будуть переглядатись. Крім того ми завжди підтримаємо будь-кого, хто бажає експортувати до Канади, навіть, якщо його товар не входить до п’ятірки.

Чи будуть там товари харчової групи?

До десятки уже потрапили шоколад та кондитерські вироби, оброблені й консервовані овочі та фрукти, а також обладнання для переробки харчової продукції – холодильне, борошномельне, пакувальне. Остаточні дані щодо пріоритетних груп будуть відомі в квітні 2017 року.

Чи багато звернень до CUTIS?

Так, ми дуже активні онлайн і розповідаємо про ринок Канади, використовуючи всі можливі ресурси. Я щодня отримую 2-3 запити від компаній з абсолютно різною продукцією. Були звернення від виробників овочів, фруктів та з сектору садівництва. Найпоширеніші питання – як знайти партнера, що шукає канадський покупець і т.д. У квітні планується торгова місія до Канади, до групи входять, зокрема, виробники заморожених ягід і овочів. Вони вже мають сертифікацію, готові зустрічатися з представниками мереж.

Як почати співпрацювати з проектом?

Для початку я прошу надіслати коротку інформацію про компанію (назву, сайт, асортимент продукції, наявні сертифікати, обсяги виробництва) –  це дає змогу зібрати профілі компанії, з яких формується база даних. Заявки можна надсилати на електронну адресу office@cutisproject.org.

Час від часу отримуємо запити від канадських мереж. Наприклад, вже були звернення з Канади щодо виробників свіжих овочів, заморожених фруктів.

Чи є вже історії успіху?

CUTIS був співорганізатором Українсько-канадського форуму в червні минулого року. Під час форуму відбулося 93 зустрічі, за результатами яких підписано 4 контракти. Відкрився пілотний офіс однієї української компанії в Канаді.

Також український виробник березового соку зустрівся з представниками найбільшої Канадської мережі супермаркетів, вони почали процес переговорів і узгодження усіх питань щодо контракту: страхування, лінійки продукції.

За результатами зустрічей на форумі укладено лише 4 контракти. Чому такий низький процент підписаних угод?

Враховуючи високі вимоги та консерватизм канадського ринку, це гарний показник. Звичайно, є проблеми з комунікацією та невідповідністю вимог до продукції. Багато українських компаній не готові до експорту. Вони ніби виявляють інтерес, пишуть про переваги своєї продукції, навіть надсилають презентації. Але починаєш спілкуватися, запитуєш, чи реально вони хочуть змінювати свій бізнес для експорту й часто до підприємців приходить розуміння, що про експорт поки не може бути й мови.

Є хибне враження, що якщо зустріч відбулася, то вже за місяць можна підписати контракт. Ринки розвинених країн так не працюють, перемовини часто тривають до року. Наші виробники не готові вкладати час, давати своєчасні відповіді.

Які три основні вимоги до продукції?

Якщо назвати головні, то це сертифікація, обсяги та терміни поставок.

Чи реально потрапити одразу на полиці супермаркетів?

Це дійсно реально, проте потрібно запастися терпінням. Зараз працюємо з декількома потужними мережами. Свої запити вони озвучують товарними групами. Також потрібно бути готовим до виробництва продукції під private label, коли виготовлений в Україні товар продається під канадським брендом. Для українського виробника це навіть вигідно, бо наші бренди канадцям маловідомі, а запускати рекламні компанії – це дуже дорого, та й не є гарантією подальших продаж.

Так, є потужна діаспора, яка купує українські товари в маленьких крамничках, але це не ринок Канади загалом. Кінцеві споживачі мало знають про українську продукцію. Крім того, для постачання брендованого товару потрібно забезпечити досить великі об’єми поставок, що не завжди під силу малим та середнім виробникам.

А яка продукція матиме попит на полицях супермаркетів у Канаді?

Виходячи з перемовин і запитів, в першу чергу заморожені ягоди та овочі. Переробні компанії цікавляться свіжими овочами для подальшого виготовлення міксів, салатів, сендвічів. Яблука – потенційно цікаві, але питання в ціні та логістиці, бо в Канаду яблука постачаються з ближчих країн, відповідно вони дешевші. Зараз спілкуємося з вітчизняною компанію, яка хоче вийти на канадський ринок зі свіжими овочами. Вони розуміють, що для цього потрібно мати у Канаді логістичний центр, де овочі будуть фасуватися й швидко розподілятися по потрібних магазинах. Такий варіант з точки зору експорту  правильний, адже для формування великих партій до Канади, можна буде долучити невеликих виробників, задавши їм технологію вирощування чи виробництва.

До чого потрібно бути готовим, плануючи експорт до Канади?

Варто запастися терпіння на місяці. Канадці дуже консервативні,  хочуть контактувати з однією певною особою. Вони повільно вибудовують стосунки й комунікацію. Відверто кажучи, в Канаді нас не чекають з нетерпінням, тож продукцію потрібно просувати.

Які ще основні помилки експортерів-початківців?

Якщо компанія відвідала конференцію чи форум, це не означає, що після цього буде потік замовлень, будуть укладені контракти. Цього не буде. Потрібно відвідати ще декілька форумів. І не просто відвідати, а домовитися заздалегідь про зустрічі. Бо, до слова, великі канадські мережі просто не звернуть увагу на пропозицію, яку виробник надішле на загальну офісну адресу, навіть якщо у нього є відповідні сертифікати. Питання експорту – це питання часу, ресурсів та енергії. Основні помилки – відсутність стратегії, фінансових розрахунків. Наприклад, виробники соків, якими ми зараз опікуємося, знижують ціну заради того, щоб зайти на канадський ринок. Проте вони не обіцяють ексклюзив. Взагалі у питанні експорту до Канади – один з найважливіших чинників – це пошук партнера та встановлення з ним взаєморозуміння.

Які особливості канадської бізнес-культури?

Там працює консервативний підхід. Digital-інструменти, які ми так активно використовуємо, там не настільки розповсюджені. І не тому, що вони не можуть собі їх дозволити, а тому, що телефон – це пристрій для розмови й не більше. Тому під час бізнес-зустрічі не заведено обмінюватися e-mail адресами, щоб прискорити розгляд питання. Ні, скоріше канадський бізнесмен повернеться до свого офісу, відкриє пошту й дійде до вашого листа можливо навіть на наступний день. Якщо ж інформація буде подана в неправильному форматі, то файл взагалі не будуть відкривати.

Є певні стандарти, спрацьовує схема: або за стандартом або ніяк. Якщо у компанії є певна процедура розгляду пропозицій, то виключень не буде. Це ті моменти, які українці не розуміють, бо вважають, що «там же українці, ми ж завжди порозуміємося». Усе відбувається ґрунтовно, послідовно – крок за кроком, як має бути. Це головна відмінність і перше, що потрібно враховувати. Ніхто не буде зустрічатися без попередніх домовленостей, без інформації та презентації компанії.

До відкриття ринку лічені місяці

Чому варто експортувати в Канаду?

Це імпортозалежна держава, 31% ВВП Канади складає імпорт. Багатонаціональність Канади – це також перевага, кожен 5-й громадянин Канади не був народжений в Канаді. Крім того, Канада – це регіональний хаб, з неї можна виходити на ринок Америки, Мексики.

Які переваги дасть Угода про вільну торгівлю?

Канада повністю й одразу лібералізує доступ до свого ринку, тобто на більшість товарів встановлюється нульова митна ставка. Проте деякі товари потраплять під квоти. З боку України процес лібералізації проходитиме поступово, від 3 до 7 років. Україна також буде застосовувати тарифні квоти на деякі товари, зокрема, заморожену свинину, сало. Цукор взагалі виключений з поля дії угоди.

Угода передбачає, що сторони будуть працювати у напрямку взаємного визнання органів з акредитації.  У середньостроковій перспективі це означатиме, що Канада визнає орган з акредитації в Україні (НААУ) і українському виробнику не треба буде робити набагато дорожчу сертифікацію в Канаді.

В Угоді є положення про державні закупівлі. Щороку Канада витрачає близько 15 млрд канадських доларів на закупівлі й українські компанії зможуть брати в них участь.

Як будуть адмініструватися квоти?

Обмеження застосовуються щодо пшениці, ячменю, м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, сирів та цукру. Проте це стосується всіх держав, не лише України. І деякі квоти недовикористовуються, наприклад за 2015 маркетинговий рік квота на суху молочну cироватку була використана лише на 54%.

В рамках квоти зберігається 0% ставка мита. Особливістю Канади є те, що відповідальність за імпорт, в тому числі за якість товару, за отримання права постачати його у рамках тарифної квоти, відповідає імпортер. Навіть, якщо товар завезений з порушенням або не буде відповідати митному режиму, то усі штрафи, стягнення будуть накладені на імпортера. Тому коли український імпортер знайде партнера в Канаді, той йому розкаже всі деталі, бо він в першу чергу зацікавлений, щоб товар відповідав усім вимогам і щоб не було жодних порушень.

Адміністрування квот – теж відповідальність імпортера. Щодо маргарину, пшениці та ячменю, спрацьовує схема «перший прийшов – перший отримав». Щодо інших квотованих товарів діє попередній принцип розподілення, тобто потрібно отримати право на постачання продукції в межах квоти, подавши відповідну заявку. Цим опікується Міністерство закордонних справ Канади.

Європейські експортери послуговуються ресурсом Еxport help desk. Чи є подібний ресурс в Канаді?

На ресурсі Automatic Importing Reference System за кодом товару (це 4 цифри) можна дізнатися усі вимоги, яким мають відповідати сільськогосподарські товари. Варто зазначати мету ввезення: участь у виставках, реалізація. А взагалі уся інформація доступна на сайтах державних  контрольних органів.

Чи є особливі вимоги щодо пакування і маркування?

Часто забувають, що маркування харчових продуктів мусить бути двомовним, причому жодній мові не надається перевага, тобто шрифт і місце розташування мають бути еквівалентними. Цікава особливість, що термін придатності зазначається у «зворотному» як для України порядку: рік, місяць і дата. Існує перелік скорочень, за якими позначають місяці – мікс з англійської та французької. Щодо зазначення країни походження, то є перелік товарів (вино, молочні продукти, мед, риба, м’яса, яйця, фрукти та овочі), де вона повинна бути обов’язково зазначена.

У розвинених країнах поширений тренд відповідального споживання. Чи актуальний він для Канади?

60% канадців вважають себе відповідальними споживачами і більше чверті з них готові платити за додаткові екологічні переваги, соціальні, як то рівна зайнятість жінок, рівна оплата праці. Канадці готові платити за додаткові переваги товару, наприклад, відсутність негативного впливу на довколишнє середовище. Поінформувати споживача про ці переваги можна за допомогою правильного екологічного маркування.

Органічні продукти також популярні?

Канадський органічний ринок 5-й за величиною у світі – близько 5 млрд доларів. Найбільш «ходові» товари – свіжі овочі та фрукти. І об’єм канадського органічного імпорту постійно збільшується. Так, 20 млн. канадців стверджують, що купують «органіку» щотижнево, найбільше таких споживачів у Квебеку. Тобто вони готові платити за органічні продукти дорожче. Надбавка може сягати 90-300%. Найбільші надбавки можна отримати на органічних соках та йогуртах. Важливо, що американський органічний сертифікат діє і в Канаді також.

Що потрібно враховувати при налагодженні бізнес-контактів?

Варто враховувати, що для канадських підприємців дуже важливі небізнесові чинники – відсутність дискримінації на підприємстві,  бізнес-культура, екологічність виробництва, сталий розвиток.

Наскільки зросте експорт після відкриття ринку?

В цьому році ми не побачимо раптового вибуху експорту, знову ж таки з причин канадського бізнес-менталітету й неготовності українських компаній надавати великі обсяги продукції. Скоріше за все, наша сторона стане трохи активнішою. Щоб був помітний зсув, потрібен мінімум рік.

Степан Кубів: Чому ЗВТ з Канадою є частиною нашої євроінтеграції.

14 квітня Верховна рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Нагадую, що Угода є частиною політики уряду з розширення торговельних можливостей для українських експортерів. І курс України на ЄС відіграє тут першочергову роль.
Фактично йдеться про трикутник можливостей та взаємодії у виробництві Україна–Канада–ЄС, де лейтмотивом є українсько-європейська співпраця в аграрній, промисловій та інших сферах, з акцентом на інновації та високі технології.

Але чи можна назвати цей трикутник можливостей рівностороннім?

Що Україна може запропонувати технологічно розвиненим Європі та Канаді, аби стати повноправним учасником нового рівня економічно-торговельних взаємин?

Після руйнування виробничих зв’язків з Росією українські промислові підприємства почали спрямовувати свої зусилля на створення виробничих ланцюгів з ЄС та іншими країнами світу.

Так, за даними The World Integrated Trade Solution (WITS), у 2015 році Україна імпортувала з РФ проміжних товарів (вихідних для промисловості) на суму $1,9 млрд, експортувала – на $2,1млрд. Для порівняння – до Канади за 2015 рік імпорт з України тих самих проміжних товарів склав $9,4 млн, а експорт – $17,6 млн.

Очевидно, що українські підприємства не можуть миттєво подолати залежність від проміжних промислових товарів, тому розширення альтернативних коопераційних зв’язків, пошук виробничих і торговельних партнерів у ЄС і Канаді є вельми актуальним та своєчасним.

Тут нагадаю про започаткований нещодавно Промисловий діалог Україна-ЄС, який лише кілька тижнів тому стартував у Брюсселі. В рамках цього діалогу ЄС та Україна розпочали горизонтальну взаємодію між окремими підприємствами, громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, зокрема аграрними. Себто – фактичними учасниками виробничих відносин, на рівні яких відбувається організація спільних бізнес-процесів.

Але до чого тут Канада?

По-перше, вихід на великий ринок збуту в Канаді створює вигідні та широкі можливості для експорту спільної українсько-європейської продукції на північноамериканському континенті. Йдеться про авіабудування, ІТ-продукцію, легку промисловість, продукцію АПК, включно з екопродукцією.

Мало хто знає, що об’єднані в АПК спільні зусилля України та Канади можуть зробити нас найбільшим світовим оптовим трейдером у сфері вирощування та переробки зернових. До речі,

з моменту підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою три українські компанії (з них – дві аграрні) отримали понад $300 млн прямих інвестицій з Канади.

Разом з тим Україна має чіткий намір змінити сировинну орієнтованість економіки на технологічно розвинену модель виробництва продукції з високою доданою вартістю. Причому таке виробництво має включати велику частку малого та середнього бізнесу, який часто створює виробничі зв’язки з великими компаніями та забезпечує зайнятість значної кількості працівників.

Наприклад, восени 2016 року на Львівщині німецька компанія “Бадер” відкрила новий завод з пошиття автомобільної шкіри преміум-сегменту, де працюватимуть близько 3 тис. працівників. І це далеко не єдиний приклад успішної синергії України та ЄС.

Саме тому взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо саме цей трикутник створює нові можливості для спільної діяльності у промисловості та виробництві, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування виробничих потужностей спільних підприємств.

Для України це означатиме нові сучасні виробництва, які включатимуть, крім АПК, також розвиток автомобілебудування, виробництво авіапродукції, фармацевтичні компанії, продукцію легкої промисловості та інноваційні технологічні рішення.

При цьому прямі іноземні інвестиції у промисловість принесуть в Україну капітальне обладнання, новітні технології, а також управлінські та маркетингові рішення та досвід. Це означає більший мультиплікативний ефект від інвестицій, адже інвестори фактично “вмонтовують” новостворені виробничі потужності у вже існуючі ланцюжки виробництва.

Тому визначальною конкурентною перевагою України у відносинах з високотехнологічною промисловістю країн ЄС та Канади є наші працівники.

Вони мають надзвичайно високий, навіть за європейськими мірками, рівень освіти та кваліфікації, спеціалізацію в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики та здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології.

Ці якості, помножені на працелюбність, на додачу до конкурентної вартості праці створюють неймовірні можливості для виробництва конкурентної продукції і створюють привабливі можливості для будь-якого спільного українсько-європейського підприємства чи інвестпроекту, який розмістить свої виробничі потужності в Україні.

В умовах зростання світової конкуренції ЄС буде вигідно розміщувати свої промислові потужності в Україні, де є простір та умови для створення нових підприємств та трудові ресурси для кваліфікованого налагодження складних технологічних процесів.

Такий сценарій, до речі, утримає кваліфікованих українських працівників від переїзду до Європи, адже, на відміну від сфери послуг, промислове виробництво потребує участі працівника у виробничому процесі.

Це надзвичайно важливо для розвитку регіонів, адже кваліфіковані інженери та фахівці високотехнологічних виробництв матимуть більше можливостей для працевлаштування в Україні, і саме в тих регіонах, де є достатні площі для розміщення нових виробничих потужностей для підприємств.

Автор: Степан Кубів, перший віце-прем’єр України, міністр економічного розвитку та торгівлі

Джерело: Європейська правда

Зенон Потічний: Канада сама допомагатиме українським підприємцям виходити на свій ринок

Під час першого офіційного візиту прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до України було нарешті підписано остаточний варіант угоди про створення Зони вільної торгівлі між країнами. Зважаючи на незначні нинішні обсяги торгівлі, від договору годі чекати негайних результатів, втім у перспективі 500-мільярдний ринок Канади може запропонувати українським виробникам багато цікавого.

Про нову торговельну угоду та особливості двосторонніх економічних відносин Укрінформ поговорив з одним із найбільших лобістів спрощення торгівлі між країнами, президентом Канадсько-української торгової палати Зеноном Потічним.

ВІДБІР ТОП-5 ГАЛУЗЕЙ

– Передусім, розкажіть, як оцінюєте канадсько-український бізнес форум, що відбувся наприкінці червня у Торонто?

Бізнесмени буквально стояли в черзі, аби поспілкуватися між собою

– Дуже позитивно! У форумі взяло участь багато делегатів: понад 150 українських і 230 канадських компаній. Окрім цього, приїхали серйозні офіційні делегації обох країн. Загалом, все пройшло дуже добре. Окремої згадки заслуговують двосторонні зустрічі. Бізнесмени буквально стояли в черзі, аби поспілкуватися між собою, що є дуже хорошим знаком, адже свідчить про потенційні конкретні домовленості.

– Про які саме домовленості йдеться? Чого взагалі вдалося досягти під час форуму?

– Можу сказати про свою організацію. Ми підписали меморандум про співпрацю з Мінекономрозвитку України і тепер будемо працювати над просуванням експорту українських товарів та послуг до Канади, аналізом інвестиційних проектів та залученням канадських інвесторів.

– Я так розумію, йдеться про проект CUTIS (Canada-Ukraine Trade and Investment Support project), завданням якого є сприяння українському експорту в Канаду?

– Саме так. На реалізацію цього проекту протягом п’яти років уряд Канади виділив 13,6 млн дол. Партнерами у ньому є Канадсько-українська торгова палата, Конференційна рада Канади і Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, з яким ми маємо радитися, давати рекомендації та узгоджувати свої дії. Власне, канадсько-український бізнес форум проходив під патронатом CUTIS.

– То чи є у ваших планах проведення у майбутньому подібних заходів із пропагування двосторонніх відносин, особливо українського експорту?

– Так, є такі ідеї. Взагалі, головне завдання CUTIS – аналіз української економіки з метою виявлення чотирьох-п’яти галузей, якими найбільше цікавиться Канада з точки зору імпорту. Після виділення цих сфер, будемо обирати конкретні українські фірми, готові до експорту. Ми також зможемо підготувати їх, пояснити місцеві закони, ознайомити із канадськими митними та іншим правилами та взагалі допомогти підготувати маркетингові матеріали. Нарешті, представників цих компаній із уже готовими маркетинговими пропозиціями привозитимемо в Канаду у складі торговельних місій, де вони матимуть змогу показати свої проекти та послуги, розказати про них потенційним клієнтам.

– Коли можна очікувати перші результати досліджень CUTIS по перспективних галузях?

– Робота почнеться вже незабаром і перші результати стануть відомими за півроку-рік.

ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКИМ ЕКСПОРТЕРАМ

– Які можливості відкриває ЗВТ перед українськими виробниками? Навіщо Україні ця угода?

Угода не обмежується митами, прибираючи також інші торговельні бар’єри

– Наразі на заваді взаємній торгівлі між Канадою та Україною стоїть багато мит. ЗВТ зніме 99% із них. Це допоможе значно збільшити експорт як українським, так і канадським компаніям. Утім, угода не обмежується митами, прибираючи також інші торговельні бар’єри.

– Чи можуть скласти українські товари реальну конкуренцію канадським, зважаючи на різні стандарти та підходи до виробництва у наших країнах?

– Це також частина CUTIS, адже в рамках проекту ми маємо допомагати українським експортерами дотримуватися регуляторних вимог канадської сторони, успішне виконання яких дозволить їх продукції вийти на місцевий ринок.

– Так, але очікується, що ЗВТ почне діяти вже наприкінці цього року, а зміна стандартів потребуватиме років…

– Для набуття угодою чинності потрібна її ратифікація парламентами, але підготовчу роботу слід починати вже. Ми можемо вже пояснювати українським компаніям вимоги канадського приватного та державного секторів. Чим скоріше почнемо працювати із українськими експортерами, готувати їх – тим краще. Аби моментально почати торгівлю після ратифікації угоди – не можна втрачати час нині.

– Чи не остерігаєтеся, що відкриття ринків зашкодить українським виробникам?

– Певні проблеми можуть виникнути, втім, якщо дивитися на інші міжнародні приклади, то незалежно від того, між якими саме державами діють ЗВТ, зазвичай вони вигідні всім сторонам. В іншому випадку угод про вільну торгівлю взагалі не було б.

НЕПРОБИВНІ КАНАДСЬКІ КВОТИ

– Чи передбачає угода про ЗВТ зміни в галузі інвестування?

– Так. Взагалі угода є досить широкою та деталізованою і включає не лише товари, а й обмін робочою силою, інші аспекти двосторонньої торгівлі, наприклад, митну документацію. Є розділи про інтелектуальну власність та екологію. Окрім цього, українським компаніям відкривається доступ до канадських державних закупівель.

– Український уряд вбачає у ІТ одну з найбільших перспективних галузей вітчизняної економіки. Як оцінюєте перспективу української ІТ-індустрії в Канаді?

Уже є багато канадських компаній, які користуються послугами українського ІТ-сектору

– Очевидно, що ІТ – це вагомий і успішний сектор в Україні, який буде дуже цікавий Канаді. Власне, уже є багато канадських компаній, які користуються послугами українського ІТ-сектору, замовляють українцям розробку програмного забезпечення і пропонують інший аутсорсинг. Це все теж є частиною угоди.

– Можливо, про це рано говорити, але чи йдуть розмови про внесення змін до чинної угоди або укладення нової ширшої?

– Поки що всі зосереджені на чинній угоді. Однак, з часом, коли ми всі почнемо за нею працювати, може виникнути потреба у додатках.

– Канада досить вправно закрила квотами найбільш успішні українські експорті галузі, такі як: курятина чи зернові. Чи не повториться у Канаді ситуація з квотами ЄС, які Україна вичерпувала за дуже короткий проміжок часу?

– Дійсно, на певні товари Україні виділені квоти, втім, цю систему Канада практикує з усіма державами. Про це було дуже багато розмов і дискусій, але іншого виходу не вдалося знайти. Тож по деяких групах товарів все ж існуватимуть квоти, які українські виробники заповнюватимуть.

ВІКНО У США ТА МЕКСИКУ

– Які зауваги виникають у канадських інвесторів при вкладенні в Україну?

– Перш за все – корупція. Втім, хоч це й непроста справа, ситуація все ж покращується, особливо – зважаючи на рішучість чинного уряду. Стан справ вже набагато кращий, ніж 20 років тому. Друга проблема – це судова система і тут теж є надія на позитивні зміни з огляду на ухвалення нового закону.

– Чи присутні українські інвестиції в Канаді?

– Є невеликі інвестиції на будівельних напрямах, але про великі вкладення не чув. Є також багато українських компаній, які мають новітні винаходи і намагаються відкрити у Канаді представництво, аби продавати їх тут. Деякі підприємці навіть ведуть мову про відкриття тут довиробництва для виходу на ринок США. Тож чим скоріше набуде чинності ЗВТ, тим раніше відкриється гарне віконце у Штати.

Чим скоріше набуде чинності ЗВТ, тим раніше відкриється гарне віконце у Штати

– Тобто, ЗВТ між Канадою та Україною може бути містком для українських виробників у США та Мексику?

– Так, безперечно. З часом до цього дійде, але на цю пору американці ще не почали розмову з Україною про вільну торгівлю, тож саме ЗВТ з Канадою відкриває для України це вікно можливостей. Втім, зважаючи на правила походження, простим транспортуванням товарів із Канади до США не обійдеться. Аби вийти на величезні ринки країн-членів НАФТА, українці будуть змушені виробляти у Канаді продукцію чи проводити її збірку.

КОНСЕРВАТИЗМ КАНАДСЬКОГО БІЗНЕСУ

– На початку незалежності канадські інвестори мали дуже негативний досвід в Україні. Зараз ситуація змінилася?

– Щойно Україна стала незалежною, багато канадських компаній, власники більшості з яких мали українське походження, спробували почати там бізнес. Вони хотіли не лише заробити, але й допомогти таким чином державі, у якій народилися їхні предки. На жаль, «першопрохідців» спіткало досить велике розчарування, внаслідок чого канадські інвестиції в Україну майже припинилися. У часи Кучми КУТП навіть довелося закрили офіс, бо інвестиційної бази не існувало через надмір рейдерства та шахрайства. Ми відновили свою роботу, коли до влади прийшов Ющенко, а останніми роками знову відчули велику зацікавленість. Цьому сприяють і форуми, подібні до того, що відбувся у Торонто, адже Україна ніколи не була в топі міжнародних інвестиційних напрямків, тож канадцям треба розказувати про її переваги. На жаль, багато підприємців переконані, що через окупацію Криму та війну на Сході фізична небезпека присутня на великій частині України.

Україна ніколи не була в топі міжнародних інвестиційних напрямків, тож канадцям треба розказувати про її переваги

– Яку репутацію має Україна у канадському бізнес середовищі зараз? Чи вдалося країні її покращити?

– Так, зі зміною політичної ситуації в Україні, покращилася і її репутація. Рівень демократії нині набагато вищий, ніж раніше. На кожному телеканалі транслюються журналістські розслідування, розкриваються схеми – постійно збільшується відкритість держави. Це допомагає не лише громадянам, але й бізнесу, який відчуває, що може винести свої проблеми у публічну площину і не боїться цього.

– Чому тоді товарообіг між Україною та Канадою такий низький, адже 280 млн дол. на рік для таких країн – це дуже мало.

– Канадські бізнесмени досить консервативні. Аби привернути їх увагу, інвестиційний клімат всередині країни має бути кращим. Втім, з часом, після ратифікації угоди про ЗВТ, взаємна торгівля та інвестиції збільшуватимуться.

– Чи зріс інтерес до України з боку канадських інвесторів після минулорічного підписання угоди про ЗВТ?

– Так, зацікавлення підвищилося з обох сторін. Кількість членів КУТП значно зросла як в Україні, так і в Канаді.

МИСТЕЦТВО «ПРОДАВАТИ»

– Які завдання ставить перед собою CUTIS і якими методами їх досягає?

– Наша головна роль – сприяти торговельним зв’язкам між двома країнами. Ми надаємо консультативні послуги щодо пошуку ділових партнерів, полегшуємо діалог між підприємцями, знаходимо в Україні цікаві проекти, які ще не сповна готові до представлення інвестору. Ми можемо допомогти докінчити презентацію, зробити бізнес план, провести обчислення і представити проект, як гарну цукерку. Наша організація також організовує семінари, бізнес зустрічі, групові поїздки з України тощо.

– Як часто до вас звертаються підприємці за консультаціями?

Запуск у дію ЗВТ є пріоритетом канадського уряду. І українського

– Ми отримуємо дуже багато різних пропозицій, велика частина з яких не готові до презентації, адже українські компанії не завжди вміють «продавати» себе інвестору. Головний фокус робимо на допомозі малим і середнім підприємствам, які й є тим сектором, здатним підвищити добробут людей. Великі багаті компанії самостійно замовляють прекрасні інвестиційні пропозиції, їм не потрібна торгова палата.

– Чому перемовини щодо ЗВТ тривали так довго – аж сім років?

– Допускаю, що, зважаючи на товарообіг між країнами, створення ЗВТ не було пріоритетом. З іншого боку, цю угоду можна розглядати і як спробу канадського уряду допомогти Україні, адже останні два роки розмови велися дуже інтенсивно. Натомість, у часи Януковича діалог було практично повністю зупинений. Нині ж Джастін Трюдо заявив, що запуск у дію ЗВТ є пріоритетом уряду. Те саме ми чуємо від української сторони, тож тепер процес має піти швидко.

Джерело: Укрінформ / Максим Наливайко, Оттава – Київ.

Фото: Ковальов Олексій, Юрій Рильчук / Укрінформ.

Пол Дарбі: Канада шукає українських експортерів, які приживуться за океаном

Канада розпочинає проект тривалістю в п’ять років та обсягом в 13 млн канадських доларів з пошуку українських компаній-експортерів, які зможуть «злетіти» на внутрішньому ринку країни.

Дослідницька організація Сonference board of Canada коштом уряду Канади починає проект з пошуку українських компаній, які могли б постачати свою продукцію на канадський ринок. Пол Дарбі, представник організації, розповів Delo.UA про те, кого вони хочуть знайти й що для цього робитимуть.

Існує багато причин, з яких ми розпочали цей проект. В Канаді багато українців – діаспора налічує 1,3 млн людей. Звісно, ці люди зацікавлені в роботі з Україною. Крім того, в України та Росії зараз складні відносини, Україна шукає нові ринки експорту, й ми готові допомогти, адже Канада – один з таких потенційних ринків. На мою думку, наразі такий проект навіть більш актуальний, ніж якби ми запустили його 3-4 роки тому.

Ми підписали угоду з Торгово-промисловою палатою України та Канадським урядом про початок проекту, мета якого – наростити експорт з України до Канади та збільшити інвестиції з Канади в Україну. Проект триватиме п’ять років. Наразі ми на старті та поки що зустрічаємося з організаціями та придивляємося до місцевих виробників.

Коли ми закінчимо дослідження, ми знатимемо, на яких продуктах фокусуватися, та почнемо відбирати конкретних виробників. Ми повинні зрозуміти, де саме ці продукти виробляються, тому будемо працювати з регіональними компаніями та залучати місцеві організації й торгові палати для проведення тренінгів.

Але я точно знаю, що ми хочемо знайти компанії, в продукції яких є певна додана вартість. Розумієте, звісно, можна продавати за кордон мед за копійки. А замість цього можна продавати косметику, зроблену на основі меду, дохід від продажу якої буде значно вище доходу від продажу меду.

Нашим основним партнером є Мінекономіки. Але ми також працюємо з організаціями з приватного сектору, наприклад, регіональними торговими палатами. В перспективі – певні напрямки співпраці розвивати через партнерство з тренінговими організаціями та університетами, які допомогли б передати знання власникам малого та середнього бізнесу.

Наша цільова аудиторія – це власники малого бізнесу, в якого є перспективи експорту до Канади.

На додачу ми будемо надавати технічну допомогу. По-перше, це пакування, маркетинговий матеріал, який би приваблював канадців, консультації про те, що канадцям потрібно в плані якості. Крім того, це проведення тренінгів, які підготують людей, що будуть здатні в подальшому допомагати локальним експортерам з виходом на зовнішні ринки.

Досліджувати український ринок ми плануємо близько року, щоб зрозуміти, які продукти добре продаватимуться в Канаді, які компанії готові до експорту. Наша місія – це лише перший крок. Потім на базі зібраної інформації нам потрібно буде конкретизувати, як буде розвиватися проект в подальшому – на це знадобиться ще близько двох місяців – й тоді, десь у червні, проект запрацює на повну, тоді почнеться основна робота та фінансова підтримка.

Кошти на сам проект виділяє уряд Канади, але частину витрат на себе має взяти приватний сектор. В рамках проекту ми збираємося привозити компанії до Канади на заходи, торговельні шоу, влаштовувати b2b івенти. Й компаніям потрібно буде оплатити частину видатків, щоб туди дістатися. Ми поки що не знаємо, яку саме частину зможемо взяти на себе – можливо, це буде 50/50, можливо, компаніям доведеться оплатити 1/3 від вартості, можливо, 2/3. Це залежатиме від сектора, в якому працює компанія, типу бізнесу та продуктів, які ми виберемо, а також від того, чого, на нашу думку, вони можуть досягнути. Але на плечі компанії ляже оплата як мінімум третини витрат. Увесь проект оцінено в 13 млн канадських доларів.

Одне з завдань, яке ми вирішуємо протягом нашої місії, полягає у зустрічах з іншими донорськими організаціями. Ми зустрічалися з ЄБРР та розглядаємо можливість тою чи іншою мірою співпрацювати з ними в майбутньому. У нас була розмова на цю тему, але ми поки що нічого не вирішили, проте є галузі, в яких кооперація з ЄБРР була б ефективною.

ЄБРР працює з фінансуванням від ЄС для підтримки приватного сектору, але вони не сфокусовані окремо на експорті, проте працюють на розвиток місцевих виробників. Й вони цікаві нам як партнери, які можуть допомогти доростити місцевого виробника та підготувати їх для експорту.

За більш докладною інформацією з приводу участі в проекті можна звернутися за адресою: isanzharovskyi@yahoo.com, контактна особа – Ігор Санжаровський, директор проекту в Україні.

Якщо ви хочете дати про себе знати проекту, то в даних, що надсилаєте на згадану вище адресу, варто згадати: назву компанії, ім’я керівника/власника, контактні дані, інформацію про те, що виробляє компанія та обсяги виробництва, чи є досвід експорту продукції та чому ваш продукт матиме успіх на ринку Канади.